Звідки пішла і є - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Звідки пішла і є - страница №1/1

"Звідки пішла і є..."

Назва міста... Звідки вона? Це питання хвилює не одне покоління дослідників. Снятин зараховують до давньоруських ойконімів. Так, в "Українській Радянській Енциклопедії" стверджується, що цей населений пункт "уперше згадується 1148 р. як місто Галицького князівства, що у XIII — першій половині XIV ст. входило до складу Галицько-Волинського князівства. До давньоруського періоду цю назву зараховує "Радянська енциклопедія історії України" (але вже під 1158 роком).


Однак, у жодному з названих видань не вказується джерело, в якому засвідчено цей ойконім у XII ст. Водночас ні автори "Етимологічного словника літописних географічних назв Південної Русі" , ні В.Нерознак у праці "Названия древнерусских городов" не згадують про Снятин на Пруті як давньоруське поселення. Не названо цього поселення й у відомому списку древньоруських поселень, складеному, як гадають, у ХУст.: "А се имена градомъ всъм русскимъ, дальнимъ и ближнимъ»".
Однак, певні дані, щоб Снятин зараховувати до поселень давньоруського періоду, все-таки є. Так, у пам'ятках ХІУ ст. Снятин іменується містом, а Янко з Чарнкова 1382 року назвав Снятин одним із найбільших міст Русі.
Перші письмовi дані про місто Снятин, як уже говорилося, належать до 1158 року. Місто цього часу згадується в історичних джерелах сусідніх держав. Румунський історик А.Ксенопол, посилаючись на літописця Мирона Костіна, пише, що в XI—XII ст.ст. на молдавських землях було багато слов'ян. Окремі з них приходили туди з міста Снятина. Снятин названо ім'ям власника міста — воєводи Коснятина Сірославича, відомого воєначальника і впливового боярина при дворі галицького князя Ярослава Осмомисла, який в літопису іменується Кснятин, Костянтин.
Здібний воєвода, Коснятин Сірославич, брав участь у кількох відомих походах, очолюючи галицьку дружину. У 1157р. Осмомисл послав по І. Берладника князя Святополка і воєводу Коснятина Сірославича з великою дружиною (вiйськом) до свого тестя Юрія Довгорукого. Однак Юрій, вислухавши пораду київського митрополита, повернув закованого князя-ізгоя до Суздаля, не видавши його галигчанам. Чезрез три роки, у 116О р. Коснятин Сірославич із галичанами взяв участь у поході до Вщижа з військом Святослава Ольговича, князя чернігівського, проти Святослава Володимировича.

"Воєвода К. Сірославич до певного часу виступає послушним виконавцем волі галицького князя, переживає за стан справ у ньому. Так, коли 1170 року згаданий боярин взяв участь у поході Мстислава Ізяславича з Володимира на Київ, літопис зафіксував такий епізод: "З галичанами ж Ярослава Володимировича був воєвода КОСНЯТИН.


І сказав він, приславши гінця до Мстислава: "Велено мені моїм князем Ярославом п'ять днів стояти коло Вишгорода і йти додому". І послав до нього Мстислав свого гінця кажучи: "Мені брат Ярослав так мовить: Доки ти ото владнаєшся із братами, доти й не одпускай полків моїх од себе". Але він (Коснятин) написавши грамоту ложну, послав її до Мстислава, і пішли од нього галичани". Наведений уривок з літопису засвідчує, що Коснятин Сірославич уболіває за долю свого краю, а проблема князівських міжусобиць, якими тоді була переповнена Русь, йому була байдужою" — писав дослідник Т. Драбчук.
Якщо більшість краєзнавців схиляється до того, що саме від імені цього боярина походить назва, міста Снятина, то науковець Д.Бучко дотримується іншої думки. Він вважає , що оскільки Снятин документально першофіксується наприкінці XIV ст., то виводити назву міста від Къснята-Константин неправомірно. Від деривата цього календарного імені цілком закономірно виводять назву літописних міст Снятин (<Къснятин) на Сулі і Константин (Къснятин) в Суздальській землі О. Стрижак і В. Нерознак. Але ця етимологія не цілком прийнятна для топоніма Снятин на Прикарпатті. Д. Бучко виводить назву міста від особової назви Снята + суф. -ин, де Снята є суфіксальним відкомпозитним дериватом якогось давньослов'янського імені з елементом Сно(е)—: Снепорадь, польського Snowid + суф.-ата (порівняймо давньоруське Гоcтата <Гостиславь, Гостивить; Нъжата <Нъгомирь, Нъгослав і подібні).
Дослідник М. Янко зауважує, що назву Снятин (колишнє Кснятин, Сокнятин, Сньтин, Снітин) виводять по-різному, Існує гіпотеза, за якою топонім творять від слова сніт (снітарство) — "ремесло каретника — різьбяра". Вірогідныше, продовжує автор, що поселення Снятин, назване ім'ям його власника воєводи Константина Сірославовича, який відомий в літописі як Кснятин (у формі Коснята із суф.-ин). На Снятин назва могла змінитися під впливом слова "сніт", яке для населення пізнішого часу було зрозумілішим.
Якщо заглянути в санскрит, то побачимо, що Косів означає "сонячний", Космач — "домівка сонячного сяйва", Шешори — "застережливий крик потомків, спів (шум) наступних поколінь", Манява— "юнак", Черемош — "могутній богатир, силач", а Снятин — "спека, спекотний". Львівський дослідник Василь Кобилюх, знавець санскриту, доводить, що всі давні топоніми України, зокрема Гуцульщини і Покуття, легко й безпосередньо шифруються чи просто тлумачаться в санскриті, який є чи не базовим в індоєвропейській групі мов, до яких належить і українська.
Завершуючи розмову про топонім Снятин, слід сказати, що недалеко Лямонту в провінції Альберта (Канада) була місцевість Гунька, яку в 1907 р, змінено на Снятин. Поселенці-емігранти походили саме з цього міста над Прутом.


izumzum.ru