Значна увага сьогодні приділяється модернізації біологічної освіти, основним завданням якої є підвищення якості підготовки випускник - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Якісна освіта розглядається сьогодні як один з індикаторів високої... 1 98.55kb.
Науково-технічна творчість студентів важлива складова підвищення... 1 76.51kb.
Розвиток сучасного суспільства вимагає реформування системи освіти. 1 44.77kb.
Наказ №99 Про Концепцію організації підготовки магістрів в Україні... 1 109.86kb.
Інформації про функціонування освітньої системи та її компоненти. 1 346.62kb.
Україна харківська область виконавчий комітет ізюмської міської ради... 1 65.46kb.
Концепція діяльності та розвитку криворізької загальноосвітньої школи... 1 109.52kb.
Розпорядження голови районної державної адміністрації № районна цільова... 1 80.51kb.
Річний план на 2012 2013 навчальний рік затверджено на засіданні... 3 903.72kb.
Увага !!! Спо-3 !!! увага !!! Спо-3 !!! увага !!! Спо-3 !! 1 167.54kb.
Етнокультурний концепт «природа» як складова просторового коду 1 106.58kb.
Еі напряму підготовки 030502 "Економічна кібернетика" 11 527.66kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Значна увага сьогодні приділяється модернізації біологічної освіти, основним завданням - страница №1/1

Л.І.Даниленко, методист Черкаського

обласного інституту післядипломної

освіти педагогічних працівників

Роль сучасних освітніх технологій у навчанні біології
Сьогодні ми спостерігаємо процес оновлення освітньої системи на всіх рівнях, що пов’язано, в першу чергу, зі створенням нових навчальних програм, змісту навчально-дидактичних матеріалів, підручників, з новою організацією навчального процесу.

Державний стандарт базової та повної середньої освіти, програма з біології 12-річної школи, програми для поглибленого вивчення біології, програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів, сучасне навчально-методичне забезпечення вивчення шкільного курсу біології, запровадження єдиних вимірів знань учнів з природничих дисциплін (зовнішнє незалежне оцінювання) стали своєчасним відгуком на сучасне замовлення суспільства.

Значна увага сьогодні приділяється модернізації біологічної освіти, основним завданням якої є підвищення якості підготовки випускників.

Нагальною на цей час стала проблема компетентнісної парадигми в біологічній освіті, яка має впливати на дидактику, методику й організацію навчального процесу в 12-річній школі, стратегії та проекти розвитку й саморозвитку особистості в умовах компетентністно орієнтованого навчання.

Але, як відзначають науковці, слабкою ланкою нашої школи є несформованість у частини випускників належного рівня національної свідомості, достатньої життєвої комптентності, соціального розвитку, уміння опрацьовувати інформацію, володіння іноземними мовами.

Модель навчання, яка склалась у сучасній школі, може бути охарактеризована як предметна.

Зміна системи вимог до випускника обумовлюють необхідність її корекції. Існуюча модель навчання надмірно орієнтована на здобуття знань, але при цьому недостатньо враховуються діяльнісний, ціннісно-мотиваційний, емоційний аспекти навчально-пізнавальної діяльності учня. Вивчення окремих предметів часто не узгоджується з цілісним формуванням особистості учня, яке має відбуватися у навчально-виховному процесі.

Учителям біології потрібно пам’ятати, що у процесі розробки моделі компетентного випускника 12-річної школи варто прийняти до уваги рекомендації Єврокомісії відносно ключових компетентностей, якими повинен володіти кожний європеєць.

До них належать: соціальна, полікультурна, інформаційна компетентності, компетентність саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.

Серед цих компетентностей особливо актуальними сьогодні є інформаційні (вміння добувати, осмислювати та використовувати інформацію з різних джерел). Звертаємо увагу вчителів біології на те, що нещодавно в освітньому просторі з’явився новий термін “медіаосвіта”.

Медіаосвіта розглядається як процес розвитку особистості з допомогою й на матеріалі засобів масової комунікації з метою формування культури спілкування з медіа, творчих, комунікативних здібностей, практичного мислення, вмінь повноцінного сприйняття, інтерпретації, аналізу й оцінки медіатекстів, навчання різним формам самовираження з допомогою медіатехніки. Медіаграмотність допоможе учневі активно використовувати можливості інформаційного поля телебачення, радіо, відео, преси, кінематографа, Інтернета та краще зрозуміти мову медіакультури.

Здавалось, зовсім недавно учні читали в основному тексти на паперових носіях (книжки, періодична преса). Але зараз відбулась зміна моделі традиційного читання – перевага все частіше надається медіатекстам в електронному форматі (телевізійному комп’ютерному, інтернетному т.ін.).

Численні дослідження дозволили виявити такі тенденції, які характерні для читання сучасних школярів:


  • поступове зниження інтересу до друкованого слова;

  • зміна характеру читання, яке стає більш індивідуальним, прагматичним, інформаційним і поверховим;

  • збільшення кількості учнів, які обмежуються читанням книг лише за шкільною програмою та книг розважального характеру.

Названі тенденції найближчим часом (з розширенням доступу до Інтернету) будуть лише посилюватися. Тому особливу актуальність набуває проблема формування вмінь, пов’язаних з адаптацією до нової ситуації, коли спілкування з друкованими текстами замінюється на широкий спектр контактів з іншими засобами інформації і комунікації, переважно аудіовізуальними і екранними.

Зміна “дидактичного ландшафту”, зростання ролі засобів масової комунікації в освітніх процесах обумовлюють необхідність інтеграції загальних цілей кожного навчального курсу з цілями медіаосвіти.

Медіаосвіта, інтегрована в природничі дисципліни, покликана виконувати унікальну функцію підготовки учнів до життя в інформаційному просторі.

Цілі медіаосвіти можна сформулювати таким чином:



  • навчання сприйняття й переробки, інформації, що передається каналами ЗМІ;

  • розвиток критичного мислення, вмінь протистояти маніпулюванню свідомістю індивіда з боку ЗМІ;

  • формування вмінь знаходити, готувати, передавати й приймати необхідну

інформацію, в тому числі з використанням різного технічного інструментарію (комп’ютери, факси, модеми, мультимедіа).

Особливе місце у навчальному процесі посідають комп’ютери.

В умовах, коли значна частина учнів добре володіє технічними навичками роботи на комп’ютері, вчитель має пропонувати завдання, що зумовлюють пошукову діяльність учнів, допомогти їм зрозуміти інформацію та працювати в Інтернеті.

Учитель співпрацює з учнями, використовуючи технічний засіб, що надзвичайно привабливий для учнів.

Звертаємо увагу вчителів біології на те, що при підготовці до комп’ютерних занять варто переглянути й оцінити всі інформаційні ресурси та дані програми (мультимедіа) продукту, скласти вибірку з програмного продукту, створити навчальну програму з дикторським текстом, музичним супроводом, статистичними ілюстраціями, відеовиставками, інтерактивною взаємодією учнів – комп’ютер, із використанням матеріалів з мережі Інтернету.

Також, готуючись до комп’ютерних занять, вчитель повинен освоїти елементарні користувацькі вміння, вивчити програмні можливості, мульмедіа-продуктів, навчальних програм і практично освоїти їхнє використання, уміти створювати найпростіші комп’ютерні, мультимедійні навчальні продукти для супроводу навчально-виховного процесу.

Які ж основні дидактичні етапи комп’ютерного уроку? Це вступ, організаційні частина, актуалізація зон актуального та найближчого розвитку (засвоєння опорних ЗУН); вивчення нового матеріалу (формування нових ЗУН); закріплення матеріалу – повторення та застосування; контроль засвоєння, корекція; узагальнення, домашнє завдання, Усі дидактичні етапи уроку можуть бути комп’ютеризовані (здійснюватися цілком або частково з допомогою та з підтримки комп’ютерних засобів).

Так, на етапі вивчення нового матеріалу вчитель має координувати, направляти, керувати і організувати навчальний процес. А “розповідати” матеріал замість нього може комп’ютер. Звичну чорну дошку заміняє величезний електронний екран. На цьому екрані відбувається за допомогою відеоряду, звуку та тексту, віртуальна “подорож за часом і простором”.

Первісне ознайомлення з новим матеріалом відбувається фронтально, без комп’ютера або з комп’ютером. Індивідуальне спілкування з комп’ютером має ту перевагу, що навчальне середовище інтерактивне (діалог, лекція-бесіда, тренінг, тест, гіпертекст, гіпермедіа, проблематизація).

Взаємодія здійснюється однозначно по всіх каналах сприйняття “текст – звук – відео – колір”.

Закріплення. Застосування комп’ютера дозволяє або застосовувати індивідуальне програмування, розгалужену програму закріплення, або організувати внутрішньокласну групову диференціацію. При цьому структура уроку стає нелінійною. Клас поділяється на три групи:


  1. учні з низькою успішністю, не впевнені у своїх знаннях, які не вміють їх застосовуювати;

  2. учні із середньою та достатньою успішністю, здатні осмислити зв’язки між поняттями та навичками самостійної роботи;

  3. учні, які вміють узагальнювати, виділяти головне, відшукувати нестандартне, раціональне рішення.

Кожна група працює за своїм варіантом і своєю програмою. Одна або дві сідають за комп’ютери, із третьою працює вчитель (потім відбувається зміна груп). Частина учнів може освоювати індивідуальні освітні програми.

Повторення. У першій частині уроку в комп’ютерному варіанті може бути представлене в будь-якому форматі (тест – звук – зображення): репродуктивним тестуванням, експериментальними задачами, проблемними ситуаціями. Таким чином, усі учні будуть включеними в мислительську діяльність, готовими до сприйняття нового. Вони можуть самостійно ставити цілі, шукати рішення поставленої задачі, творчо працювати, виводити формули.

При узагальнюючому повторенні для узагальнення й систематизації навчальної інформації використовуються графічні можливості комп’ютера, а для досягнення гарантованих результатів навчання – програми-тренажери.



Контроль навчальних досягнень. Комп’ютерний контроль у порівнянні із традиційним має істотні переваги: враховується різна швидкість роботи учнів, завдання диференціюються за ступенем труднощів; підвищується об’єктивність оцінки; учень бачить детальну картину власних недоробок; оцінка може видаватися не тільки по закінченню роботи; а й після кожного уроку.

Форми контролю: завдання, задачі, тести, самоконтроль, взаємоконтроль, творче застосування, рейтинговий контроль.

Комп’ютер допомагає вчителю в керуванні навчальним процесом. Видає результати виконання учнями контрольних завдань з обліком допущених у темі помилок і витраченого часу; порівнює показники різних учнів за рішенням тих самих задач або показники одного учня за визначений час.

Усі ці якості визначають багатомірну структуру особливостей комп’ютерного уроку.

Націлюємо увагу учителів біології на те, одне з важливих завдань сучасної школи – це дотримання освітніх стандартів (державного та Європейського) щодо єдиних вимірів знань учнів з біології.

Як свідчать результати тематичних перевірок стану викладання біології і рівня навчальних досягнень учнів навчальних закладів нового типу – ліцеїв, гімназій, спеціалізованих шкіл та результати цьогорічного зовнішнього незалежного оцінювання, випускники ще недостатньо володіють вмінням працювати з тестовими завданнями. Так, найчастіше учні допускаються помилок у завданнях з вибором однієї правильної відповіді, на встановлення відповідності та на вміння аналізувати малюнки.

Тому вчителям біології радимо ретельно підбирати тестові завдання для підготовки випускників до зовнішнього незалежного оцінювання.

Цей процес передбачає таку діяльність вчителя:

а) визначення мети та складу (формату) тесту;

б) визначення об’єктів тестування;

в) підбір тестів для перевірки будь-яких характеристик (наприклад, рівня засвоєння учнем тієї чи іншої теми);

г) опис інструкцій до цих завдань.

Наголошуємо на тому, що необхідно розмежовувати поняття “тест” і “тестове завдання”. Так, коли ми говоримо про одне завдання, то правильніше використовувати термін “тестове завдання”, а коли обговорюємо цілісну групу таких завдань – “тест”.

І насамкінець, радимо методичним службам і керівникам методичних об’єднань у роботі з вчителями біології використовувати систему тренінгів. Під час тренінгів основним є набуття власного досвіду: педагогічного, психологічного і фахового. Учителі біології саме на тренінгах мають набувати вмінь конструктивно розв’язувати практичні питання з фаху.

Тренінги з фаху – невід’ємна складова самовдосконалення вчителя.

Необхідно, в першу чергу, розглянути питання формування технологічної культури як компонента професійно-педагогічної культури вчителя біології, готовності вчителів виховувати технологічну культуру учнів.



На семінарах-тренінгах рекомендуємо керівникам районних (міських) методичних об’єднань вчителів біології моделювати ситуації спілкування, максимально наближених до реалій життя, моделювати форми та методи на рівнях методу пізнання, засобу навчання та навчальної дії.

Використанні джерела:

  1. Беседина Л.А. Что является технологией в образовании // Биология в школе. – 2008.- №8.- С.14.

  2. Самкова В.А. Информационные умения и компетенции: диагностические задания для учащихся // Биология в школе. – 2009. - №1. - С.23-24.

  3. Селевко Г. Проектуємо комп’ютерний урок // Відкритий урок. Розробки – технології – досвід. – 2006. - №2. – С.19-21.