Заява розширеного засідання Дорадчої ради з питань взаємодії органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади п - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Програма Уряду «Український прорив» 1 135.79kb.
Рішення обласної серпневої конференції працівників освіти Вінницької... 1 108.29kb.
Розпорядження голови обласної державної адміністрації 18 лютого 2013... 1 69.78kb.
Будівництво об’єктів будь-якого призначення на замовлення органів... 1 70.65kb.
Інформаційний звіт про роботу Української асоціації районних та обласних... 2 446.54kb.
Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та... 1 36.29kb.
Хронологія основних подій, що передували утворенню Європейського... 3 288.91kb.
Рішення 11 вересня 2012 року 16 сесія 6 скликання Про затвердження... 1 47.12kb.
«Нормативно-правовий акт. Класифікація нормативно-правового акта. 1 196.33kb.
Концепція реформування місцевого самоврядування та територіальної... 1 180.79kb.
Член Робочої групи, старший науковий співробітник відділу конституційного... 1 100.19kb.
Засади судочинства та судова система 1 244.94kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Заява розширеного засідання Дорадчої ради з питань взаємодії органів місцевого самоврядування - страница №1/1

ЗАЯВА
розширеного засідання Дорадчої ради


з питань взаємодії органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади при голові Тернопільської обласної ради

за участю членів Асоціації органів місцевого самоврядування

«Ради Тернопільщини» та

Тернопільського регіонального відділення Асоціації міст України
Щодо Концепції територіальної організації влади в Україні та

проведення адміністративно-територіальної реформи

В Україні уже давно назріла необхідність проведення реформ у сфері місцевого самоврядування. Вона, окрім багатьох інших чинників, продиктована також і виконанням Україною взятих на себе зобов’язань щодо імплементації положень та принципів Європейської хартії місцевого самоврядування, які гарантують правову, адміністративну і фінансову автономність територіальних співтовариств та їх органів. Недосконалість чинного законодавства з цих питань породжує компетенційні спори між різними рівнями влади як по горизонталі, так і по вертикалі, вносить додаткову напругу у відносини між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади.

Одним із суттєвих проявів суперечливості та недосконалості існуючої територіальної організації влади в Україні є надмірна централізація державної влади, яка негативно позначається на розвиткові регіонів, де пряме державне управління превалює над місцевим самоврядуванням. Намагання вбудувати самоврядні інституції в адміністративну державну вертикаль призвело до фактичної підпорядкованості й несамостійності органів місцевого самоврядування. Вважаємо неприпустимою ситуацію, коли чиновник обласного чи районного рівня, котрий призначається на посаду однією особою, дозволяє собі висловлювати недовіру чи грубо втручатися в роботу керівника органу місцевого самоврядування, котрого на цю посаду обирають, тобто висловлюють довіру тисячі мешканців тієї чи іншої територіальної громади.

Дублювання повноважень та конкуренція компетенцій місцевих державних адміністрацій і місцевих рад, позбавлених значної частини важелів управління, серйозної матеріально-фінансової основи й ефективного механізму правового захисту, вносить конфліктність, гальмує розвиток суспільних відносин.

Недоліки інституційно-функціональної організації влади на місцевому рівні поєднуються з дефектами правового регулювання. На сьогодні питання муніципально-правових відносин в Україні регулюються кількома сотнями нормативно-правових актів різної юридичної сили. За даних умов вкрай важко, з одного боку,  забезпечити системність і внутрішню несуперечливість правового регулювання на всій території країни, а з другого – врахувати місцеві особливості та інтереси, підтримати місцеву ініціативу і прагнення до самоорганізації. Відсутність єдиної Концепції розвитку місцевого самоврядування в Україні негативно впливає на процес формування законодавчої основи і, як наслідок, – на стан правового регулювання відповідних суспільних відносин.

Виправлення наявних недоліків потребує системного підходу до реформування територіальної організації влади, чіткої концептуальної основи. Саме такою науково-методологічною основою подальших реформ має стати Концепція реформування територіальної організації влади в Україні.

Необхідним елементом сучасної системи місцевого самоврядування в Україні має бути самостійне, дієве місцеве та регіональне самоврядування. Новостворена система місцевого самоврядування повинна відповідати цінностям демократичного суспільства й забезпечувати здійснення прав і свобод людини і громадянина на місцевому рівні. Адже, як засвідчує досвід країн західної демократії, тільки за умов оптимальної децентралізації й деконцентрації влади, дотримання принципів субсидіарності й самостійності місцевого самоврядування є можливим поліпшення добробуту населення, створення дієвих гарантій реалізації прав і свобод людини і громадянина, покращення соціально-економічного розвитку територіальних громад  та регіонів.

Передумовою досягнення збалансованості інтересів місцевих та державних інтересів є формування і впровадження виваженої державної політики щодо регіонів, особливо в аспекті фінансового забезпечення їх соціально-економічного розвитку, узгодженості повноважень і дій органів місцевого самоврядування та регіонального управління, розвитку самоврядних інституцій.

Вирішення означених проблем є можливим тільки за умов поєднання інституційних змін в системі публічної влади з реформою адміністративно-територіального устрою України. Така реформа, не ставлячи під сумнів унітарного характеру Української держави, повинна упорядкувати наявну систему адміністративно-територіальних одиниць, раціоналізувати їхні межі, забезпечити формування самодостатніх територіальних громад.

З огляду на вищезазначене, пропонуємо перейти від гасел та промов до конкретних дій щодо впровадження реформ. Вважаємо, що в ході їх здійснення мають бути досягнуті наступні результати:



  • на початковій стадії здійснення реформування має бути проведено чітке розмежування повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади. В подальшому органам місцевого самоврядування мають бути надані максимальні повноваження в питаннях управління територіями. В рамках цього при районних та обласних радах мають бути створені виконавчі органи рад, а на обласні адміністрації мають бути покладені лише наглядові та контрольні функції. Відповідно, інститут районних державних адміністрацій має бути ліквідовано;

  • визначення чіткого механізму формування місцевих бюджетів, який би забезпечував єдину, зрозумілу, прозору формулу їх обрахування з обов’язковим 100% фінансуванням витрат на делеговані повноваження;

  • максимальне наближення адміністративних послуг до їх кінцевого споживача;

  • розробка та прийняття «Виборчого кодексу», котрий встановив би єдині та незмінні правила проведення виборів до рад усіх рівнів.

14 липня 2011р.


izumzum.ru