Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів смт Завалля Гайворонського району Кіровоградської області - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Наказ №159 Про вживання заходів щодо запобігання харчових отруєнь... 1 17.85kb.
Області Рік заснування: школа – 1974, дошкільний заклад – 1983, нвк... 1 193.52kb.
Володимирівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів Петрівської... 1 39.88kb.
Дякую шановному журналу за можливість співпраці! 2 278.75kb.
Управління освіти адміністрації київського району харківської міської... 3 222.24kb.
Праздник во 2 классе «Прощай осень» 1 79.3kb.
Шепетівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №6 продовжує набір... 1 17.29kb.
Наказ №632 м. Вільнянськ 1 278.86kb.
Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний... 3 490.26kb.
Звіт про результати проведення процедури запиту цінових пропозицій 1 52.55kb.
Куйбишевський районний відділ освіти донецька загальноосвітня школа... 1 51.96kb.
Інтонація речень зі звертаннями. Синтаксичний розбір речень зі 1 78.4kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів смт Завалля Гайворонського району Кіровоградської - страница №1/1

Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

смт Завалля Гайворонського району Кіровоградської області

Активізація пізнавальної діяльності учнів

на уроках української мови


З досвіду роботи учителя української мови та літератури

Молодожон Галини Валентинівни

смт Завалля 2012 рік

Важливе завдання сучасної школи полягає в тому, щоб допомагати учням формувати самостійне мислення, творчу активність, навчити їх орієнтуватися в швидкому потоці інформації, розв’язувати нові пізнавальні і життєві проблеми.

Основна роль в організації навчально-виховного процесу належить учителеві, який здійснює керівництво процесом навчання, шукає оптимальні способи організації уроку.

Одним із шляхів удосконалення змісту, форм, методів навчання української мови є інтенсифікація навчання, що вимагає зробити урок таким, який відповідав би сучасним вимогам, який змушує шукати, знаходити і відкривати нове, нестандартне. За цим ретельна підготовка до кожного уроку. Адже всі уроки мають бути насиченими думкою, знаннями. Особливо ефективні з них є ті, на яких навчально-дидактичні завдання вчителя і навчально-пізнавальні інтереси учнів мають спільні точки дотику.

Отже, формування пізнавальної самостійності, розвиток мислення учнів повинно стати невід’ємною частиною навчання української мови.

Працюючи над методичною проблемою «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови», ставлю такі завдання:



  • розвивати творчі здібності учнів;

  • розвивати навички зіставляти, аналізувати, висловлювати власні думки;

  • використовувати інтерактивні методи навчання;

  • застосовувати такі завдання, які б формували мовленнєво-комунікативні вміння;

  • залучати учнів до дослідницької, проектної роботи на уроках;

  • сприяти активізації навчальної діяльності учнів.

У ході розв’язання пізнавальних завдань застосовуються різні методи навчання: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, метод проблемного викладу, пошуковий, дослідницький. Пізнавальні завдання—це вид учбових завдань, що потребують від учнів пошуку нових знань і способів дій, тобто є засобом організації пошукової діяльності учнів. Варто відзначити, що при систематичному використанні пізнавальних завдань в учнів розвивається інтерес до мови як навчального предмету; прагнення вдосконалювати свою мовну культуру, а навчальний процес стає цікавим і радісним.

Пропоную пізнавальні завдання до деяких із тем.



Тема: «Загальні відомості із синтаксису і пунктуації»

  1. Порівняйте значення слів і словосполучень. Що точніше називає предмети – слово чи словосполучення?

Книга – цікава книга; дощ – рясний дощ; квітка – рожева квітка; читання – виразне читання.

  1. Проаналізуйте, до яких частин мови належать слова у словосполученнях. Розподіліть подані іменні словосполучення на 2 групи. Запишіть. За якою ознакою ви здійснили розподіл?

Дерев’яний стіл, ніжка стола, книга товариша, ясний день, мінеральна сировина, одяг брата, виріб із дерева.

  1. Здійсніть спостереження за способом вираження головного слова і визначте види словосполучень.

Світлий день, переповнений почуттями, сім днів, дещо цікаве, малювати квітку.

  1. Замінити словосполучення іменник + іменник словосполученнями прикметник + іменник. Чи змінюється спосіб зв’язку між словами? Чи змінюється при цьому зміст словосполучень?

Зразок: Хустка матері – материна хустка.

Звичай народу, доля козака, стеблина соломи, транспорт міста, перстень із золота, дружина брата.

  1. У кожному реченні назвати всі можливі варіанти словосполучень. Визначити їх види.

Ось так зроду-віку й співіснував тісний взаємозв'язок: батьки намагалися передавати в спадок своїм дітям не тільки варті уваги навички до праці, а й залишити добру пам'ять про себе. Діти ж мали за обов’язок дотримуватися й далі розвивати родоводи і звичаї. (За В. Скуратівським)

  1. Спишіть текст, поставивши пропущені розділові знаки. Поясніть, як ви визначаєте межі речень.

З Надійкою ми дружимо ще з першого класу вона красива дівчинка у Надійки блакитні очі пухнасті вії погляд ясний добрий і спокійний моя подруга старанна наполеглива вона щира й уважна.

  1. Прочитайте речення. Визначте, у яких із них:

  1. повідомляється про щось;

  2. про щось запитується;

  3. виражається спонукання до дії.

    • Хліб є найбільшим багатством народу.

    • Бережіть хліб! Задумайтесь, чому старі люди, беручи хлібину, цілують її.

    • Чи є на світі щось щедріше від землі?

  1. Розв’яжіть завдання.

Вчителька запитала: «Чи є різниця між реченнями: «Квітка розцвіла.» і «Квітка розцвіла!».

Відповіді були різними:



      • Так. У кінці речення стоять різні розділові знаки.

      • Ні. Обидва речення розповідні. В них виражається однаковими словами одна і та ж думка. Зміст і форма обох речень однакова. А розділові знаки не мають ніякого значення.

А що думаєте ви?

  1. Визначте, які схеми відображають поширені речення, а які непоширені. Доведіть власну думку.



  1. Спишіть речення. Однорідні члени і узагальнюючі слова підкресліть. Якими членами речення є однорідні члени і узагальнюючі слова—одними й тими ж чи різними?

Наближення зими серце чує в усьому: і в шелесті листків, і в вітрі, і в стежках.

Йому було знайоме все: кожен кущик, горбик, долинка.

І ліс, і поле, і сині гори за Дніпром – все миле серцю.

  1. Перебудуйте речення так, щоб підмети в них стали звертаннями. Запишіть. Як при цьому змінюється будова граматичної основи речення?

Тато прийняв мої щирі побажання.

Рідна мова відродилася й розквітла.

Прекрасна українська пісня завжди лунає в наших родинах.

Сонце яскраве зігріває людські душі.

  1. Запишіть речення. Із скількох граматичних основ воно складається? Як можна назвати такі речення? Зробіть спостереження над тим, як виділяються прості речення в складному в усному і писемному мовленні.

Люблю весну, коли плюскочуть ріки, коли рида од щастя соловей. (В.Сосюра)

Життя не має ціни, а воля дорожча за життя. (Народна мудрість)

Не сплять лише цвіркуни й фонтани, та кліпа очима-зорями небо. (М.Коцюбинський)

  1. Здійсніть експеримент: перебудуйте складні речення так, щоб замість них були речення з прямою мовою і словами автора. Поставте розділові знаки. Які речення вам сподобалися більше – з прямою мовою чи непрямою?

Зразок: Учителька запитала, хто з нас хоче бути вчителем.—Учителька запитала: «Хто з вас хоче бути вчителем?»

Тато сказав Ігореві ,що вони підуть до озера. Мати спокійно сказала, щоб Оленка не поспішала. Василь Петрович попередив, щоб всі учні прочитали оголошення про екскурсію в музей.

  1. Схарактеризуйте речення за будовою (кількістю граматичних основ). Назвіть засоби зв’язку частин у складному реченні.

З-поміж безлічі книг поодиноко виділяються ті, що мають для народу значення заповітне. До таких належить «Кобзар» Т.Г.Шевченка. Це книга, яку народ України поставив на першому місці серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів.(За О.Гончаром)

Тема: «Морфологія та орфографія»

  1. Прочитайте. Випишіть в одну колонку іменники, а в другу – інші частини мови. Як ви їх розрізняєте?

Читає – читання, синій – синь, мріяли – мрія, вірний – вірність, множити – множення.

  1. Спишіть, розкриваючи дужки. Як ви розрізняєте власні і загальні назви?

(К, к) уликове поле, (В, в) великий шовковий шлях,

(М, м) арафонська битва, (Н, н) ова (К, к) аховка,

(С, с) кандінавський півострів, (В, в)елика (В, в) ведмедиця,

(П, п) олтавська битва, (П, п) івнічний полюс, (С, с) вітовий океан, (В, в) верховна (Р, р) ада.

  1. Спробуйте поставити іменники у формі однини і множини. Який висновок можна зробити?

Учень, дерево, золото, Карпати, Одеса, ножиці, сани, товариство, Київ, сміливість.

  1. Поміркуйте! Чому не можна визначити, до якої відміни належать іменники радощі, граблі, шахи, веселощі, Чернівці?

  2. Складіть з поданих слів словосполучення. Спробуйте сформулювати правила чергування кінцевих приголосних основи іменника.

Дарувати, сестричка; прочитати, в, книга; зустрітися, на, дорога; купатися, в, річка; тримати, в, рука; поспівчувати, бідолаха.

  1. Поставте подані іменники в давальному відмінку однини. Чи всі іменники мають подвійні форми в цьому відмінку?

Друг, товариш, кінь море, багаття, братерство, батько, берег, слюсар, вікно.

  1. Поставте подані іменники в орудному відмінку однини. Зробіть узагальнений висновок про написання іменників третьої відміни в орудному відмінку однини.

Сіль, вірність, чесність, гордість, річ, ніч, кров, любов, мати.

  1. Які з поданих іменників мають у родовому відмінку закінчення –а, -у. Коли ж вживаються іменники з –а, а коли з –у?

Дністер, бій, відмінок, рід, полк, віск, завод, ліс, ведмідь, міст, дьоготь, приїзд, Ленінград, Київ, Крим, університет.

  1. Чи можуть бути синонімами іменники різних відмін? Згрупуйте іменники у синонімічні групи. Які орфограми мають ці ж іменники в орудному відмінку?

Мандрівка, радість, подорож, міць, сміливість, путь, вість, грязь, відвага, сила, звістка, утіха, дорога, багнюка.

  1. Простежте, від яких іменників можна утворити множину, а від яких не можна.

Гордість, радість, гордощі, біганина, сметана, стіл, дерево, ворона, взуття, дорога, роздоріжжя, полова, сонце, працьовитість, марево ,Одеса, людина, людство.

  1. Доберіть до поданих слів і запишіть спільнокореневі прикметники, утворені від них префіксальним способом. Які префікси найчастіше вживаються при творенні прикметників? Великий, добрий, відомий, вільний, обласний, щасливий, міський, далекий, потужний, шкільний, давній, міський, людний.

  2. Утворіть від поданих іменників прикметники і запишіть. Поясніть, які чергування відбуваються при творенні прикметників від іменників.

Крим, Запоріжжя, Буг, Львів, Прилуки, Одеса, Кривий Ріг, Овруч, Воронеж, Париж, Владивосток, Золотоноша.

  1. Утворіть і запишіть присвійні прикметники від поданих іменників. Поясніть, які зміни відбуваються у цих прикметниках.

Дядько, брат, сестра, тітка, Юрій, лелека, сова, свекруха, нянька, Одарка, ведмідь, орел, Параска.

  1. Прочитайте. Чи правильно побудовані речення? Спишіть, виправляючи помилки.

У кімнаті знаходилось двадцять три дівчата. У моїй колекції більше семи десяти марок. До восьмидесяти двох відпочиваючих приєдналось три. Учням нашої школи подарували двадцять троє комп’ютерів.

  1. Перебудуйте речення так, щоб питальні займенники стали відносними. Яку роль вони виконують у складному реченні? Зразок: Які художні твори ви любите читати? – Учитель запитав, які художні твори ми любимо читати.

Чим тобі подобається зима? Чому ви вважаєте наш рідний край прекрасним? За якими ознаками ви розрізняєте іменники і прикметники?

  1. Прочитайте речення і на основі спостережень сформулюйте правила вживання варіантів прийменника з (із, зі).

З одним поетом він вже зустрічався. Із будинку вийшов чоловік. Зі школи на подвір’я вибігла дітвора.

  1. Проаналізувати подані речення. Сформулювати правила написання однозвучних сполучників та займенників з іншими службовими частинами мови.

Новий час вимагає, щоб всі школи мали комп’ютерні класи. Що б нам прочитати про звичаї гуцулів? Знадвору почувся тихий, трохи знайомий голос. Учитель розповів про те, як гарно співає його мати.

  1. Записати подані сполучення слів у дві колонки: у першу ті, де частки зі словами пишуться окремо, у другу ті, у яких вони пишуться через дефіс. Спробувати сформулювати правила написання часток окремо і через дефіс.

Прочитала б, хай знає, скажи-бо, глянь-но, колись-то, як-от, знайшла-таки, знайди ж бо, напиши ж но, все ж таки, чого бо, все б таки.

  1. Подані прислівники замінити синонімічними з часткою не. Пояснити правопис. Дослідити, які прислівники без частки не не вживаються.

Зразок: загрозливо – небезпечно.

Безпосередньо, безпідставно, безладна, випадково, скоро, самостійно, екстравагантно, делікатно, складно, підозріло, швидко, дорого, погано, раптом.

Довідка: негаразд, недешево, недобросовісно, невдовзі, неждано, ненав’язливо, негадано, неординарно, недоступно, незалежно, недовірливо, невмотивовано, невимушено, недовго.

  1. Записати речення. З’ясувати роль сполучників. Що спільного і відмінного між сполучниками сурядності і підрядності?

Поет не боїться від ворога смерті, бо вільная пісня не може умерти. (Леся Українка)

Скоро прийде весна і в поле знов покличуть мене журавлі. (В.Сосюра)

Завод і лан, село і місто злились в єдину пісню чисту. (М.Рильський)

  1. Поставити питання до іменників і вказати на їх відмінок. Зробити висновок про вживання іменників з одним і кількома відмінками.

Живуть над морем, завітали під вечір, вийшли на гору, відпочивали на горі, поїхали за місто, лежить за горами, зайти за сестрою, зупинилися біля пам’ятника, зайшов після обіду, йти по дорозі, не прийшов через хуртовину, турбуватися про дітей.


izumzum.ru