Ячменьова О. С. учитель української мови та літератури Кременецького ліцею імені Уласа Самчука - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Методичні рекомендації «Впровадження елементів ситуативного навчання... 1 173.51kb.
Виховання загальнолюдських цінностей в сучасному світі на уроках... 1 192.26kb.
Творчість великого народного поета внесла в нашу літературу незнане... 1 139.38kb.
Керівнику знз вчителю української мови 1 101.76kb.
Коваленко Т. В., учитель української мови та літератури вищої категорії 1 61.13kb.
Краса жінки: у чому вона? 1 61.57kb.
Солом’яна Наталя Володимирівна, учитель української мови та літератури 1 86.77kb.
Чупринін О. О., учитель української мови та літератури зош №167,... 1 87.71kb.
Хомін Наталія Михайлівна вчитель української мови та літератури зош... 1 176.16kb.
Соцька Тетяна Іванівна 38 8 26 січня 2013 року відбувся ІV (загальнонаціональний) 1 20.92kb.
Використання сучасних педагогічних технологій контролю навчальних... 1 155.26kb.
Нерознак володимир 1 50.31kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Ячменьова О. С. учитель української мови та літератури Кременецького ліцею імені - страница №1/1

Ячменьова О.С. – учитель української мови та літератури Кременецького ліцею імені Уласа Самчука.

м.Кременець, Тернопільська область.


Тема уроку. Звання патріота треба заслужити.

Мета уроку: продовжувати знайомити учнів із творчою постаттю

В.Симоненка, вчити розуміти ідейно-тематичний зміст лірики,

патріотичного звучання; вчити учнів представляти

напрацьовані матеріали ;формувати вміння аргументовано

доводити власну думку; продовжувати формувати в учнів

уміння робити висновки, узагальнення; уміння працювати в

команді; сприяти розвитку особистісних зацікавлень учнів;

розвивати образне мислення, монологічне мовлення;

виховувати повагу та інтерес до особистості В.Симоненка,

його творчої спадщини; почуття поваги до рідної землі,

патріотизму.


Тип уроку: урок позакласного читання; захист літературно-дослідницького

проекту.
Обладнання: мультимедійний проектор, книжкова виставка, таблиці,

пам’ятки «Як працювати в групі», «Складання сенкана»,

картки оцінювання.


Форми роботи: групова, фронтальна.
Методи й прийом: робота в групах, метод проектів, «кластеризації», метод

«Сенкан», «Вільний мікрофон».


Очікувані результати:

- здійснення ідейно-художнього аналізу поезії В. Симоненка «Де

зараз ви, кати мого народу?..»;

- відповідь на проблемне питання;

- активізація пізнавальної діяльності;

- підвищення інтересу до вивчення української літератури;

- розвиток творчих здібностей;

- формування навичок самостійної роботи з додатковими

джерелами інформації;

- формування вміння працювати в команді.


Проблема. Чи здатні бути патріотами митці слова?

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент.

II. Актуалізація знань.



  1. Вправи на розвиток асоціативного мислення (додаток 1).

  2. Тренінг на розвиток креативності і образного мислення (додаток 2).

ІII. Мотивація навчальної діяльності (на фоні презентації).

Учитель.


Одним з найголовніших кольорів людської душі є колір власної гідності, совісті внутрішнього «я» .У який колір розфарбує людина свою совість, залежить тільки від неї.

Нам відомі сьогодні імена тих, ким пишається Україна, хто зумів не забруднити чистий колір своєї совісті в ті часи, коли найтяжчим злочином вважалося любити Україну.

В один ряд з такими сміливцями , як Ліна Костенко, Василь Стус, Алла Горська, Євген Сверстюк, які не боялися піднести свій сильний голос на захист українського народу, загубивши при цьому свою свободу, навіть життя; хто насмілився, не приховуючи, любити свою країну, оспівувати її велич, викриваючи лицемірство, фальш, пробуджуючи національну гідність українців , можна поставити і Василь Симоненка. Поезії і душа якого стали безсмертними.

І


  • Тема уроку: Звання патріота треба заслужити
V. Повідомлення теми і мети уроку.

1.Учні записують дату і тему уроку в зошити.

1. Звертаю увагу на епіграф уроку.

2. Сьогодні ми будемо захищати проекти. Ви були об’єднані в групи з урахуванням здібностей, нахилів.

5
Структурна організація проекту
. Розгляд структурної організації проекту.












  • З’ясувати значення поняття «патріотизм»;

  • відомості оформити.




  • Проаналізувати зображувальні засоби і їх роль у творенні худ.образів;

  • результати внести у таб.№1,2.

  • Визначити тему та ідею

вірша;

  • дослідити кольорову

гаму поезії.

  • результати оформити.

  • Встановити жанр

тексту;

  • дослідити ритмомелодику поезіі;

  • результати

оформити.

Загальні завдання:

1. Опрацювати запропоновані джерела:

а) Петлюра С. Патріотизм. - К., О. Теліги, 1999.-С.537-548;

б) Дорошенко Д. Нарис Історії України. - Т.1.Вип.2.-К.,1991.-С.148;

в) Багряний І. Чому я не хочу повертатися в СРСР;

г) Самчук У. Нарід чи чернь.

2.Систематизувати зібрану інформацію, підібрати аргументи на підтвердження думок. Обговорити зібрані матеріали в групі.

3. Підготовити виступ, дотримуючись змістовності, логічності викладу.

4. Представити напрацьовані матеріали у вигляді таблиць, схем і т.п.(додатки 3,4,5).

5. Висновки, узагальнення матеріалу оформити ( додатки 6,7).

6. Загальний виступ групи до 10 хв.

7. Керівникам групи оцінити роботу кожного учасника (табл.№3,додаток 8).

6. Бесіда з учнями методом «Вільний мікрофон».

Як ви вважаєте: у чому актуальність нашого проекту?(Відповіді учнів)

7. Декламування поезії В. Симоненка « Де зараз ви , кати мого народу?..».

8. Словникова робота.

1. Патріот (гр.земля,співвітчизник)-той, хто любить свою батьківщину, відданий своєму народу, готовий заради них на жертви і подвиги.

2. Палаш (від турец.меч,кинджал) – старовинна холодна зброя з довгим прямим двосічним клинком, що вкладається в піхви.

3. Перевертень – людина, яка зрадила свої переконання.

4. Приблуда – той, хто випадково опинився в якомусь товаристві, колективі; особа, чужа серед гурту, яка проти волі інших намагається залишитися в колективі.

5. Заброда – людина, яка неочікувано , без запрошення пристала до гурту; чужинець, приблуда.

6. Виродок – про людину, яка деградувала, втративши певні якості; недолюдок.

8. Бесіда за змістом поезії .

- Яку добу відображає ця поезія? (Період розвитку СРСР у 50-60-ті р.)

- Чому відчуваємо подих сучасності?(У той час була своєрідна демократія,

«хрущовська відлига.)

- У чому поет бачить силу нашого народу? (У єдності, рішучості, у зв’язку між поколіннями, у знанні історії свого народу.)

- У чому переконаний поет? (У безсмерті українського народу.)

V. Захист творчого проекту.



1. Виступи представників груп ( орієнтовні відповіді).

- ТДГ №1 зясовує значення поняття «патріотизм».

Цитати висвітлюються на дошці через мультимедійний проектор.

Древні греки справедливо говорили, що для того, щоб заслужити ім’я патріота, необхідно готуватися ціле своє життя; необхідно всім тілом і душею мужніти, аби бути кожної хвилини готовим на патріотичне діло. Вітчизна вимагає його на кожному кроці.

За словами С. Петлюри із статті «Патріотизм".

«Патріотизм» - це активна любов до своєї Вітчизни, до свого народу; це чин, благородні стремління кожного сина народу заслужити це ім’я. Пафосна любов до краю, любов у запічку не є патріотизмом!..».

«Патріотичним вчинком може зватися лише той, що приносить користь цілому народові, а не окремим його класам чи групам. Іншого патріотизму не існувало й не існує…»

-ТДГ №2 аналізує зображувальні засоби і їх роль у творенні образів, на основі таблиці № 1 (додаток 3).

У вірші багато зображувальних засобів. Зокрема, надзвичайно яскравими є метафори, які є не тільки засобом посилення образності й виразності мови, а й допомагають читачеві зрозуміти і відчути створюваний ними образно-емоційний ефект.

Перший образ – ката. Метафора чорна злоба підкреслює жорстокість, бездушність, підлість намірів, цинізм їх душ. Нещадно-викривальні влучні епітети, порівняння, метафори( перевертні й приблуди, орди завойовників-заброд, байстрюки катів осатанілих, виродки) допомагають авторові реалістично змалювати катів-тиранів. Дієслівна метафора «злоба не впаде» підкреслює рішучість намірів ліричного героя і впевненість у своїх силах, у перемозі. Адже є за що боротися.

У першій строфі автор натякає на другий образ - рідної сторони , домівки, де світять ясні зорі і манять тихі води. Вони є символами народження, мінливого людського життя, надії, ангела-посланця Бога. Цей художній образ, який , до речі, перегукується з однойменним образом поезії «Лебеді материнства», викликає асоціації , пов’язані з коханими людьми, рідним краєм.

Третім яскравим образом – народ. Ліричний герой не здатен мовчати, коли знущаються над його рідною Батьківщиною. Лине його впевнений голос( «Народ мій є! Народ мій завжди буде») над усією Україною, який пробуджує від сну патріотів. Автор використовує нагромадження дієслівних метафор( росте, множиться, діє, древніє, молодіє, не перекреслить) для створення образу повсталого народу-козацького роду, у гарячих жилах якого « кров тече й пульсує». Цей художній засіб, виконуючи емоційно-інформаційну функцію, підштовхує до створення ряду значеннєвих асоціацій (додаток 3, таб. 2). Автор переконаний, що не можна знищити той народ, який має у своєму великому серці невгасиму любов до рідної землі, до своїх батьків.


  • ТДГ №3 визначає тему та ідею твору; досліджує кольорову гаму поезії ( додаток 4).

Результати роботи висвітлюються на дошці через мультимедійний проектор.

Темою поезії «Де зараз ви, кати мого народу?..» є гнівний виступ проти катів народу та віра у безсмертя українців. Ідейне навантаження також подвійне. З одного боку – це звинувачення всім катам, які віками намагалися тримати український народ у ярмі, з іншого – впевненість у незнищенності рідного народу, сила , волелюбність якого сягають у добу козацької слави, героїзму, звитяги. У першій і останній строфах, що є своєрідним змістовим обрамленням, автор змальовує катів, які звикли паплюжити нашу мову, культуру, винищувати українську націю. У другій і третій строфах ( змальовано образ народу) В.Симоненко утверджує думку про життєздатність українського народу.

Від змісту твору в цілому залежить експресивне звучання поезії. І важливу роль для контрастного її сприймання відіграє колористика художніх засобів. Автор використовує протилежні кольори - темні і ясні , які увиразнюють художні образи. Образ ката пов’язаний з темними кольорами : злоба – чорна, кати осатанілі – синюшний, брудно-синій, червоно-синій, і є втіленням чогось неприємного, зловіщого , руйнівного. Образ рідної сторони : ясні зорі –світло-жовтий, світло-перламутровий, ніжно-голубий, бурштиновий, що асоціюється з надією, вірою, життєдайними силами. Образ народу пов’язаний з ясним червоним, світло-рожевим, свіжо-зеленим і є втіленням життя, боротьби .


  • ТДГ №4 встановлює жанр тексту, досліджує ритмомелодику поезії (додаток 5).

Результати роботи висвітлюються на дошці через мультимедійний проектор.

Вірш В.Симоненка «Де зараз ви, кати мого народу?..» - це ліричний твір, який вирізняється емоційністю і напруженістю, вражає прямотою і відвертістю, а також неабиякою красномовністю. Поезія має різкий викривальний характер. Жанр поезії – інвектива( див. додаток 2). Гнівні риторичні запитання і звертання ( «Де зараз ви, кати мого народу? Де велич ваша , сила ваша де?.. Ви, байстрюки катів осатанілих…») підкреслюють рішучість дій і намірів ліричного героя. Використання слів, з негативним емоційним забарвленням, а саме: «байстрюки», «перевертні», «кати», «приблуди», «завойовники-заброди», «виродки», доводять вище сказане.

Вірш складається з чотирьох чотиривіршованих строф ( катренів) з перехресним римуванням (абаб). Чоловічі і жіночі рими чергуються.

Жіноча рима робить рядок протяжним. Чоловіча – напружена, надає ритму вірша різкості. Тому перехресна рима напружена, тривожна і подекуди різка. Вірш написаний п’ятистопним ямбом з пірихієм.



2. Учні дають відповіді на проблемне питання : чи здатні бути патріотами митці слова?

Кожна з груп робить висновки за своєю ділянкою роботи.

- ТДГ №1…Великі твори тим-то й славляться, що вони обняті чуттям неподільної любові до Вітчизни, а не до порізнених, ворогуючих між собою частин народу чи спільної Батьківщини…

Великі українці – Т.Шевченко, І. Франко… любили цілий народ, віддаючи йому самих себе, всю свою душу.

Не матеріальні цілі, не групові стремління заволодівали їх душею; народне щастя не давало їм спокою, щастя цілої України тривожило їх душу».

-ТДГ №3. Кажуть , що поета народжують гнів і любов. А ми б добавили, що гнів і любов народжують поета-патріота. Великий праведний гнів проти приниження людини і нації в цілому. Тому, можливо, центральною в творчості поета вважається патріотична тема –любові до України, її безталанного народу.

Лише людина, яка любить свій народ , може так гнівно картати ворогів. Його слова доводять, що митець впевнений у вибраній лінії, без вагань стає по інший бік барикади, цим самим сказавши рішуче «ні» катам, зрадникам. Він переконаний у своїй правоті і готовий йти до загину, відстоюючи інтереси свого народу. І Як Мойсей, вічний революціонер працює для народу, здобуваючи кращу долю в боротьбі не для себе, а для майбутнього покоління. І майбутнє це буде світле і життєдайне для України.

-ТДГ №2. Цицерон говорив , що любов до батьків, дітей , родичів поєднується в одному слові Вітчизна.

І для В. Симоненка Батьківщина – це і близькі і рідний край, за яких він готовий боротися до загину. Головна його зброя – це слово. Різноманітні художні засоби допомагають поетові вплинути на читача, в одному випадку позитивного, в іншому – негативного. У цій поезії автор найчастіше використовує дієслівні метафори, які створюють живу атмосферу, рух. В їх основу лягли зорові, звукові, дотикові відчуття. І все це створює одне велике поняття любові до Батьківщини, яке зветься патріотизмом.

-ТДГ №4. Проживши коротке життя, В.Симоненко став символом правди і свободи. Сила його поетичних почувань настільки гостра за звучанням, що мимоволі налаштовуєшся на його струни, відчуваючи дієвість слова митця. Зміст вірша плюс експресія - це цілеспрямований вибух енергії проти катів –всевладців.

Отже, ця поезія - це грізна промова автора, якою він безапеляційно викриває тих, хто кривдить його народ.

VI. Закріплення.

1. Складання п’ятирядкових неримованих віршів (методом «Сенкан»).

Пам’ятка «Складання сенкана» у кожного на столі (додаток 6). Час на виконання 2-3 хв.

2. Кластеризація поняття «Поет –патріот» ( додаток 7 ).

VII.Рефлексія.

Після отриманих відомостей повертаємося до епіграфа уроку (зачитую).

Методом «Вільний мікрофон».



  1. Як ви розумієте епіграф?

  2. Чи вдалось вам відповісти на проблемне питання при захисті проектів?

  3. Чи цікаво було створювати власні проекти? Які були труднощі ?

  4. Який з етапів запам’ятався вам найбільше і чому?

  5. Чи відчули ви смак дослідницької роботи та роботи в команді?

  6. Чи хотіли б ще працювати методом проектів?

Оцінювання. Керівники груп здають картки оцінювання роботи учасників проекту (таблиця №3, додаток 8).

VIII. Домашнє завдання.



Написати твір на одну із запропонованих тем.

  1. Правозахисний світогляд поета.

  2. Любов до рідної землі в поезії В.Симоненка.

  3. Особливості лірики В. Симоненка.

  4. «Я б побажав тобі когось отак любити , як я тебе люблю…»

  5. «Поезія –це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі…» (за поезією В. Симоненка).