Вона була рукописною, її пам'ятки здебільшого не мали стійкого тексту - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Урок №15 усний вибірковий переказ розповідного тексту з елементами... 1 88.18kb.
Карл фрідріх гаусс 1777-1855 pp 1 74.39kb.
Миколаївська область Пам'ятки археології національного значення 1 129.51kb.
Урок української мови 1 159.13kb.
Хай ця гірка книга, народжена після десятиліть безмовства, ляже першим... 1 106.14kb.
Формування графiчних навичок письма 1 137.2kb.
Була ніч. Маленька Краплинка висіла на самому краєчку даху І сумувала. 1 9.12kb.
Левеня – 2003” 7 клас Любий друже! Перед тим, як приступити до розв’язування... 1 71.32kb.
Центр пам’яткознавства крайня ольга Олексіївна 1 308.45kb.
Пам’ятка для батьків 1 25.25kb.
До 65-ти річчя Великої Перемоги. Цей день в історії 23 квітня в історії... 1 42.11kb.
Оглядовий місток-колба, обладнаний зручним літаючим кріслом, віднедавна... 1 193.39kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Вона була рукописною, її пам'ятки здебільшого не мали стійкого тексту - страница №1/1

Особливості розвитку давньої української літератури

  • Вона була рукописною, її пам'ятки здебільшого не мали стійкого тексту.

  • Не розвинулось ще почуття авторської власності, тексти ба­гатьох творів не зберегли ні імені їхніх авторів, ні дат напи­сання.

  • Література ця великою мірою була зв'язана з церквою, з істо­ричними подіями, з тими чи іншими історичними особами.

Жанри

Основні жанри давньоруської літератури: повісті, повідання, сказання, літописи, житія, слова, повчання, поеми, хождіння..



Розвиток писемності після хрещення Руси - України (988)

Щоб зміцнити єдність держави, князь Володимир Святославович у 988 р. запровадив християнство, утвердивши його як дер­жавну релігію. Річ у тому, що кожне східнослов'янське плем'я мало своїх язичницьких богів, а це нерідко призводило до не­згод на релігійному ґрунті. Спільна релігія усувала цю перепону до об'єднання (єдиний бог — єдина держава — єдиний князь).

Проте об'єктивно введення християнства сприяло зміцненню Київської держави, розширенню її зв'язків з іншими країнами, інтенсивному розвитку освіти, мистецтва, літератури.

Відомо, що вже за князя Володимира почали виникати школи «ученія книжного», у яких дітей тогочасної знаті навчали різних наук та іноземних мов. З цих шкіл виходили освічені люди, здатні вести державні справи, перекладати різні церковні, наукові та художні твори, головним чином з грецької та латинської мов.

Поряд з давньоруською мовою літературною стала й церков­нослов'янська (староболгарська), якою були написані релігійні твори — Євангеліє, Псалтир, Часослов та ін.

Книги в той час коштували дуже дорого. Писалися вони на пергаменті — спеціально вичиненій шкурі ягнят, телят, ко­зенят. За п'ятдесят аркушів пергаменту потрібно було заплатити стільки, як за двох коней (папір з'явився лише в другій половині XIV ст.). Процес переписування був дуже складним і повільним, бо кожна буква виписувалася окремо, а початкові букви кожного розділу (ініціали) вимальовувалися у вигляді птахів, звірів, бу­динків тощо.

На етапі завершення формування Київської Русі серед слов'ян поширюється писемність. Археологічні та інші джерела да­ють можливість визначити час опанування неупорядкованим письмом ( ІХ ст..).

Найдавніші рукописні книги Київської Русі

Першою ілюстрованою книгою, яка дійшла до нас, є «Остромирове Євангеліє», виготовлене у 1056-1057 рр. для новгородською посадника Остромира. Чудовою пам'яткою книгомистецтва став «Радзивилівський літопис», оздоблений 618 кольоровими мініатюрами, виготовленими у XV ст. з давньоруських оригіналів.

Природну основу тодішньої літератури становила усна народна творчість: пісні, перекази, легенди, заговори і заклинання. Особливе місце посідали пісні-билини. Відомі билини Київського і Новгородського циклів.

Прикладом високого книжного письма є «Ізборники» (1073, 1076 рр.), створені для великих київських князів Ізяслава та Святослава Ярославичів. У них, крім фрагментів Св. Письма і писань отців Церкви, теж знаходяться деякі історичні відомості і показник «ложних» і «праведних» книг. Книга відкривається розворотом, на лівому аркуші якого зображений князь Святослав із сім'єю, на правому — Спас на престолі. На третьому ар­куші — зображення орнаментованого триглавого храму, далі -чотири портретні мініатюри. На берегах книги — знаки зодіаку. Чудовими пам'ятками книжкового мистецтва були вже згадувані нами «Остромирове Євангеліє», «Радзивилівський літопис», «Юрієве Євангеліє» та ін.

Слов'яни мали дві азбуки — глаголицю і кирилицю. Кирилиця була створена грецькими ченцями Кирилом і Мефодієм, які поширювали християнство серед слов'ян. Саме кирилицею написані всі відомі твори XI ст. і наступних століть: «Остромирове Євангеліє», «Ізборники Святослава» 1073, 1076 рр., «Слово про закон і благодать митрополита Іларіона», «Мстиславове єван­геліє», «Повість минулих літ» та ін.

Біблія

Однією зі священних книг, що зібрали мудрість тисячоліть, є Біблія. Кожне її слово потребує глибокого осмислення, оскільки вона вказує шлях до вершин духу.

Біблія прагне чітко виписати, що є добро, а в чому сутність зла.

Заповіді Господні твердять:



  • Люби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм (Матвія, гл. 22:37).

  • Люби ближнього свого, як самого себе (Матвія; гл. 22:39). «На цих двох заповідях Закон і Пророки стоять»,— твердить святий Матвій.

Десять заповідей.

Виникнення десяти заповідей Божих.

Мойсей сам піднявся на вершину гори до того святилища, де йому раніше з'явилися кущ, що не згоряє («неопалима ку­пина»), і голос Бога. Повернувшись, він проголосив, що при­ніс із собою Тору (вчення, закон). Саме Тора є П'ятикнижжям Мойсеєвим, першими п'ятьма книгами Біблії, що є священними для іудаїзму.

З погляду науки, питання авторства Тори завжди залишалося досить спірним. Ортодоксальні іудаїсти всі п'ять книг Тори при­писують самому Мойсеєві. Однак сьогодні встановлено, що багато даних говорять про зворотне. Деякі дослідники вважають, що від Мойсея не залишилося ні рядка, а Тора належить перу найрізно­манітніших релігійних діячів Ізраїлю.



Тора складається з п'яти книг:

  • Буття, де описано історію створення світу, життя Ноя, Авра­ама, Ісаака, Іакова, перебування в Єгипті.

  • Результат, де викладено діяльність Мойсея.

  • Власне збірку законів і настанов у трьох книгах: Левіт, Числа та Второзаконня.

  • Найбільш імовірно, що Мойсей приніс із Синайської гори декалог, тобто ті десять божественних заповідей, що стали відомі в усьому світові. Якщо окремі частини законодавства Тори можна датувати по-різному, аж до середини першого ти­сячоліття до н. е., то декалог був відомий за всіх часів історії України після Мойсея. З переказів історії ці заповіді були на­писані на двох кам'яних дошках (скрижалях), що в принципі відповідає древній традиції.

Зміст заповідей

У канонічному тексті Біблії ці заповіді записані в наступному виді:



1)Я — Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю , з дому рабства. Хай не буде тобі інших богів передо Мною.

  1. Не роби собі кумира і ніякого зображення того, що на небі і що на землі внизу, і що у водах нижче землі. Не поклоняйся їм і не служи їм, тому що Я, Господь, Бог твій, Бог ревнитель, за провину батьків караючий дітей до третього і четвертого роду, що ненавидять Мене, і творящий милість до народу люблячого Мене і що дотримує заповіді Мої.

  2. Не вимовляй імені Господа Бога твого дарма; тому що не зали­шить Господь без покарання того, хто вживає ім'я Його дарма.

  3. Спостерігай день суботній, щоб свято зберігати його, як за­повів тобі Господь, Бог твій. Шість днів працюй, і роби всякі справи твої, а сьомий — суботу, віддай Господові, Богові тво­єму. Не роби цього дня ніякої справи ні ти, ні син твій, ні до­чка твоя, ні раб твій, ні раба твоя, ні віл твій, ні осел твій, ні всяка худоба твоя, ні прибулець твій, котрий у тебе; щоб відпочив раб твій і раба твоя, як і ти. І пам'ятайте, що ти був рабом у землі Єгипетській, але Господь, Бог твій, вивів тебе відтіля рукою міцною і м'язом високим, тому і повелів тобі Господь, Бог твій, дотримувати дня суботнього.

  4. Поважай батька твого і матір твою, як повелів тобі Господь, Бог твій, щоб тривали дні твої, і щоб добре тобі було на тій землі, що Господь, Бог твій, дає тобі.

  5. Не убивай.

  6. Не чини перелюбу.

  7. Не кради.

9) Не вимовляй помилкового свідчення на ближнього твого.
10) Не пожадай жони приятеля свого, не пожадай дому ближнього

свого, ні поля його, ні слуги, ні вола його, ні осла його, ні вся­кої скотини його, ні чогось іншого, що є в ближнього твого


izumzum.ru