Вивчення оркестрових інструментів та методика навчання грі - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Міністерство освіти І науки україни національна металургійна академія... 1 341.22kb.
Методика дослідження мотивації навчання в першокласників 1 45.66kb.
1. 1 Дистанційна освіта є особливою технологією навчання, яка використовується... 1 90.22kb.
Конспект уроку з виробничого навчання 1 93.25kb.
Фінансова стійкість ринку похідних фінансових інструментів, похідні... 1 568.37kb.
Кафедра теорії та методики виховної роботи чабан Н. Кравченко І. 2 436.67kb.
Групова форма навчання 1 49.02kb.
Конспект лекцій з методичними рекомендаціями для самостійного вивчення... 3 699.64kb.
Методика навчання техніки метання диску 1 57.42kb.
Пояснювальна записка Принципи побудови завдань для контрольних робіт 1 346.99kb.
Навчальні заклади міста 1 76.98kb.
Рішення №114/19/09 Від 23 січня 2009 року Дев’ятнадцята сесія 1 41.04kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Вивчення оркестрових інструментів та методика навчання грі - страница №1/1



Міністерство культури і мистецтв України

Державний методичний центр

навчальних закладів культури і мистецтв України

ВИВЧЕННЯ

ОРКЕСТРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ ТА МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ГРІ

ПРОГРАМА ДЛЯ УЧИЛИЩА КУЛЬТУРИ


спеціальність

5.020104 “Народна художня творчість”

спеціалізація

Народне інструментальне мистецтво”

Київ


2005


Укладач

Хандогін

Юрій Іванович



– викладач ОКЗ „Лозівське училище культури і мистецтв”

Рецензенти:

Гладких Анатолій Володимирович

- кандидат педагогічних наук, доцент кафедри духових та естрадних оркестрів Харківської державної академії культури,




Цибін

Олег Петрович



-

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Одною з найголовніших професійних рис керівника самодіяльного духового оркестру є вміння у стислі терміни методично вірно навчити його учасників грі на духових та ударних інструментах, забезпечення постійного цілеспрямованого росту культури виконання та виконавської майстерності.

Виходячи з цього основними завданнями даного предмету є набуття студентами початкових навиків гри на інструментах, а також ознайомлення з методикою навчання грі на інструментах духового оркестру.

Крім цього, навики гри на інструментах, знання аплікатури, робочих діапазонів, звучання регістрів, строїв інструментів стануть великим практичним посібником на заняттях по курсу інструментовки.

Отже, в комплексі дисциплін, які формують учня майбутнім керівником самодіяльного духового оркестру, курс “Вивчення оркестрових інструментів та методика навчання грі” має зайняти одне з головних місць.

З метою раціонального розподілу кількості годин, відведених на вивчення кожного інструмента, доцільно об’єднати ряд інструментів (трубу, альт, тенор, баритон, корнет), які мають багато спільного по своїм конструктивним властивостям, способу звуковидобування та технічним можливостям.

Групове об’єднання інструментів дозволяє викладачеві вибрати для кожного студента інструмент в залежності від його фізичних даних, що дає більш ефективні результати навчання. але викладачеві необхідно відкрити студенту специфічні властивості кожного інструмента цієї групи незалежно від того, на якому інструменті він буде навчатися.

Основний інструмент, на якому студент спеціалізується протягом всього періоду навчання в училищі, із даного курсу виключається. Таким чином у число додаткових інструментів, які потрібно вивчити, входять: флейта, кларнет, саксофон, валторна, тромбон, туба, ударні інструменти та група інструментів, яка включає трубу, корнет, альт, тенор, баритон. Гобой і фагот у нинішній час дуже рідко входять у малий та середній склади духового оркестру, тому вони вивчаються лише теоретично. Практичне освоєння додаткових інструментів повинно проходити послідовно, враховуючи вивчення основного інструмента. Тому доцільна така приблизна послідовність:

Для студентів-флейтистів

1. Кларнет. 2. Саксофон. 3. Труба, корнет, альт, тенор, баритон. 4. Валторна. 5. Ударні. 6. Тромбон. 7. Туба.



Для студентів-кларнетистів

1. Ударні. 2. Саксофон. 3. Флейта. 4. Труба, корнет, альт, тенор, баритон. 5. Валторна. 6. Тромбон. 7. Туба.



Для студентів-саксофоністів

1. Ударні. 2. Кларнет. 3. Флейта. 4. Труба, корнет, альт, тенор, баритон. 5. Валторна. 6. Тромбон. 7. Туба.



Для студентів-валторністів

1. Труба, корнет, альт, тенор, баритон. 2. Тромбон. 3. Туба. 4. Ударні. 5. Флейта. 6. Кларнет. 7. Саксофон.



Для студентів-трубачів, корнетистів, альтистів

1. Валторна. 2. Тромбон. 3. Туба. 4. Ударні. 5. Флейта. 6. Кларнет. 7. Саксофон.



Для студентів-тенористів, баритоністів

1. Туба. 2. Тромбон. 3. валторна. 4. Ударні. 5. Саксофон. 6. Кларнет. 7. Флейта.



Для студентів-тромбонистів

1. Туба. 2. Тенор, баритон, труба, корнет, альт. 3. Валторна. 4. Ударні. 5. Саксофон. 6. Кларнет. 7. Флейта.



Для студентів-тубистів

1. Баритон, тенор, труба, корнет, альт. 2. Тромбон. 3. Валторна. 4. Ударні. 5. Саксофон. 6. Кларнет. 7. Флейта.



Для студентів-ударників

1. Флейта. 2. Кларнет. 3. Саксофон. 4. Тенор, баритон, труба, корнет, альт. 5. Валторна. 6. Тромбон. 7. Флейта.


Викладач, який веде предмет “Вивчення оркестрових інструментів”, повинен враховувати те, що теми програми для окремих інструментів тісно взаємопов’язані і завдання, поставлені в них, повинні вирішуватись комплексно. Протягом всього періоду вивчення слід також враховувати, що знання і навички гри, набуті у класі, можуть принести велику користь на заняттях з диригування, читки партитур, інструментовки тощо.

За період проходження курсу “Вивчення інструментів духового оркестру” студенти повинні:



  • ознайомитися з історією виникнення та розвитку інструментів, які вивчаються, з їх виконавською характеристикою, функцією в оркестрі та технічними можливостями;

  • вивчити будову інструментів та основні правила їх експлуатації;

  • практично оволодіти основними прийомами звуковидобування та початковими навиками гри на всіх основних інструментах духового оркестру;

  • освоїти методику початкового навчання гри на інструментах;

  • ознайомитися з необхідною методичною літературою та учбово-педагогічним репертуаром;

Студенту необхідно навчитись виконувати на кожному інструменті мажорні та мінорні гами та арпеджіо їх тризвуків, вивчити 1-2 етюди, 1-2 п’єси, 2-3 оркестрові партії. Також оволодіти аплікатурою хроматичного звукоряду по всьому діапазону інструмента. Оволодіти прийомами виконання штрихів: деташе, легато, стаккато, нон легато, портато.

У процесі навчання грі на додаткових інструментах необхідно виділити декілька загальних питань і тем:



  1. Виконавський процес та постановка при грі на духових інструментах.

  2. Виконавське дихання.

  3. Робота над довгими звуками та гамами.

  4. Система щоденних занять.

  5. Особливості чистого інтонування при грі на духових інструментах.

  6. Робота над учбово-тренувальною, художньою та оркестровою літературою.

Починаючи вивчення того чи іншого духового інструменту, студент повинен мати чітке уявлення про звуковидобування на духових інструментах, складових виконавського апарату та їх взаємозв’язок і функціональне призначення.
РОЗПОДІЛ ГОДИН

Курс

Семестр

Кількість

навчальних тижнів



Кількість годин

на тиждень



Кількість годин

на семестр



І

І

18

2

36

ІІ

21

2

42

ІІ

ІІІ

17

2

34

ІY

20

1

20

ВСЬОГО

132

Протягом всього курсу навчання заняття індивідуальні.



ЗМІСТ КУРСУ
Група дерев'яних духових інструментів


  1. Флейта (18 годин)

Короткі відомості з історії виникнення та розвитку інструмента. Фізична та акустична природа інструмента.

Різновиди флейт та їх використання у виконавській практиці. Устрій інструмента. Особливості різних систем. Правила збереження та експлуатації. Основні прийоми настроювання інструмента.

Стрій, діапазон, виконавські можливості, функції у оркестрі. Особливості формування виконавського апарату. Правила відбору кандидатів для навчання грі на інструменті.

Основи раціональної постановки і об’єктивні закономірності її формування. Початкове звуковидобування та розвиток виконавського апарату. Практичне освоєння натурального звукоряду. Освоєння аплікатури першого відрізку хроматичного звукоряду у висхідному та низхідному напрямкам (сі-до3). Освоєння аплікатури другого відрізку хроматичного звукоряду у висхідному та низхідному напрямках (до3 – соль3). Освоєння аплікатури третього відрізку хроматичного звукоряду у висхідному та низхідному напрямках (соль3 – до4). Основна та додаткова аплікатури, принципи їх утворення. Таблиця аплікатури і її застосування у роботі. Особливості роботи виконавського апарату при грі на флейт, взаємозв’язок між різними складовими апарату (дихання, губи, язик, пальці). Аналіз найбільш поширених недоліків у роботі виконавського апарату починаючих флейтистів. Методи запобігання та усунення недоліків.

Штрихи, що виконуються при грі на флейті: деташе, легато, стаккато, нон легато, портаменто, подвійне стаккато (штрихи подвійного стаккато, а також прийом звуковидобування фрулято вивчаються теоретично).

Флейта пікколо. Устрій інструмента, його художні та технічні можливості. Характер використання в оркестрі. Практичне звукодобуття.

Значення індивідуальних занять на інструменті. Основні вимоги до організації самостійних щоденних занять на флейті у початковий період навчання. призначення комплексу вправ для індивідуальних занять і принцип його складання з урахуванням виконавських особливостей учня. Підготовчі вправи комплексу. Вправи у звуках тривалої довготи, гами, арпеджії, спеціальні вправи. Огляд основної навчально-педагогічної та методичної літератури для флейти. Учбовий матеріал для початкового періоду навчання.


  1. Гобой (3 годин)

Короткі відомості з історії виникнення та розвитку інструмента. Фізична та акустична природа інструмента. Види інструментів із сімейства гобонів, які використовуються у практиці оркестрового виконавства. Устрій інструмента, особливості різних систем. Основні прийоми настроювання. Будова тростини, підготовка її до гри, методи виготовлення. Правила експлуатації та зберігання інструмента.

Стрій, діапазон, виконавські можливості та функціональна роль в оркестрі. Особливості формування виконавського апарату.

Основні вимоги відбору кандидатів для навчання грі на інструменті. Основи раціональної постановки та об’єктивні закономірності її формування. Принцип побудови хроматичного звукоряду. Таблиця аплікатури. Деякі особливості формування виконавського апарату при навчанні грі на гобої. Найбільш розповсюджені недоліки у роботі виконавського апарату і методи їх запобігання та усунення.

Основні правила організації самостійних занять на гобої у початковий період навчання. зміст та значення систематичних занять. Огляд основної учбово-педагогічної та методичної літератури для гобоя. Учбовий репертуар для початкового періоду навчання.



  1. Кларнет (18 годин)

Короткі відомості з історії виникнення та розвитку інструмента. Фізико-акустична природа інструмента. Різновиди кларнетів, які зустрічаються у практиці оркестрового виконавства. Будова інструмента, конструктивні особливості різних систем. Правила догляду за інструментом. Будова тростини і правила її підготовки до гри. Основні прийоми настроювання інструмента. Стрій, діапазон, виконавські можливості, функціональна роль в оркестрі. Особливості формування виконавського апарату. Принцип відбору кандидатів для навчання грі на інструменті.

Раціональна постановка та об’єктивні закономірності її формування. Найбільш поширені недоліки у постановці, які зустрічаються у початкових кларнетистів. Методи їх запобігання та усунення. Початкове звукодобуття та розвиток виконавського апарату. Практичне оволодіння звуків першої і малої октав. Вивчення принципу формування хроматичного звукоряду. Таблиця аплікатури і її використання в роботі. Оволодіння аплікатурою і звукодобуття звуків від малої мі до сі1 октави у висхідному та низхідному напрямках. Оволодіння аплікатурою другого відрізку хроматичного звукоряду від сі1 – до3 октави у висхідному та низхідному напрямках і з’єднання його з першим відрізком.

Практичне оволодіння та виконання гами соль мажор у дві октави. Принцип утворення аплікатури у верхньому регістрі. Оволодіння хроматичним звукорядом від до3 до соль3 октави. Основна та додаткова аплікатури, принцип її утворення. Найбільш використовувані варіанти додаткової аплікатури та її інтонаційні особливості. Особливості роботи виконавського апарату при грі на кларнеті, виявлення взаємозалежності між різними складовими апарату (дихання, губи, язик, пальці). Найбільш розповсюджені недоліки у роботі виконавського апарату початкових кларнетистів та методи їх запобігання та усунення.

Виконання штрихів: деташе, легато, стаккато, нон легато, портаменто при грі на кларнеті. Послідовність їх засвоєння.

Значення індивідуальних занять на інструменті. Основні вимоги до організації самостійних занять на кларнеті у початковий період навчання. Підготовчі вправи комплексу. Вправи на звуках тривалої довготи, гами, арпеджії та спеціальні вправи.

Огляд основної учбово-педагогічної та методичної літератури для кларнета. Учбовий репертуар для початкового періоду навчання.



  1. Саксофон (18 годин)

Короткі відомості з історії виникнення та розвитку. Фізична та акустична природа інструмента. Різновиди інструментів сімейства саксофонів. Устрій та конструктивні особливості інструментів. Правила догляду за інструментом. Устрій тростини та правила її підготовки для гри. Основні прийоми настроювання інструмента.

Стрій, діапазон, виконавські можливості, функції в оркестрі. Особливості формування виконавського апарату та виконавських засобів.

Основні вимоги при підборі кандидатів для навчання грі на інструменті. Основи раціональної постановки та об’єктивні закономірності її формування. Найбільш поширені недоліки в постановці, які зустрічаються у початкових саксофоністів. методи запобігання та усунення цих недоліків.

Початкове звукодобування та розвиток виконавського апарату. Практичне оволодіння аплікатурою хроматичного звукоряду саксофона у висхідному та низхідному напрямках:



  • виконання звуків сі, ля, соль, фа, мі, ре першої октави;

  • виконання хроматичної послідовності звуків від ре першої октави до до другої октави;

  • виконання звуків до-дієз першої і другої октави;

  • використання октавного клапану та виконання хроматичної послідовності звуків від ре першої октави до ре третьої октави;

  • оволодіння аплікатурою всього звукоряду саксофона.

Таблиця аплікатури та її використання.

Основна та додаткова аплікатура, принцип її утворення. Найбільш поширені варіанти додаткової аплікатури та її інтонаційні особливості.

Деякі особливості формування виконавського апарату при навчанні грі на саксофоні, виявлення взаємозалежності між різними складовими апарату (дихання, губи, язик, пальці). Найбільш поширені недоліки у роботі виконавського апарату, які зустрічаються в початкових саксофоністів. виконавська вібрація та методи її формування.

Виконання штрихів: деташе, легато, стаккато, нон легато, портаменто та послідовність їх оволодіння.

Значення індивідуальних занять для удосконалення виконавської техніки. Основні положення по організації самостійних занять на саксофоні у початковий період навчання. підготовчі вправи комплексу вправ для індивідуальних занять. Вправи на звуках тривалої довготи, гами, арпеджії та спеціальні вправи.

Огляд учбово-педагогічної та методичної літератури для саксофона. Учбовий репертуар для початкового періоду навчання.



  1. Фагот (3 годин)

Короткі відомості з історії виникнення та розвитку інструмента. Фізична та акустична природа, устрій та конструктивні особливості інструмента. Основні правила догляду за інструментом та його експлуатації. Устрій тростини, способи підготовки до гри. Основні прийоми настроювання інструмента.

Стрій, діапазон, виконавські можливості, функції в оркестрі. Особливості формування виконавського апарату та виконавських засобів.

Основні вимоги при відборі кандидатів для навчання грі на інструментів. Основи раціональної постановки та об’єктивні закономірності її формування. Найбільш поширені недоліки в постановці, які зустрічаються у початкових фаготистів. Методи запобігання та усунення цих недоліків.

Вивчення принципу утворення хроматичного звукоряду. Таблиця аплікатури та її застосування у роботі.

Деякі особливості формування виконавського апарату під час навчання грі на фаготі, виявлення взаємозв’язків між різними складовими апарату (дихання, губи, язик, пальці). Найбільш поширені недоліки у роботі виконавського апарату, які зустрічаються у початкових фаготистів.

Основні вимоги до організації самостійних занять у початковий період навчання. огляд основної учбово-педагогічної та методичної літератури для фагота. Учбовий репертуар для початкового періоду навчання.


Група мідних духових інструментів


  1. Валторна (18 годин)

Короткі відомості з історії виникнення та розвитку. Фізична та акустична природа інструмента. Устрій та конструктивні особливості одинарної та подвійної валторни. Правила догляду за інструментом. Основні прийоми настроювання.

Стрій, діапазон, виконавські можливості, функції в оркестрі. Особливості формування виконавського апарату та виконавських засобів.

Основні вимоги відбору кандидатів для навчання грі на валторні.

Основи раціональної постановки та об’єктивні закономірності її формування. Найбільш поширені недоліки, які зустрічаються в початкових валторністів. Методи запобігання та усунення цих недоліків. Початкове звукодобування та розвиток виконавського апарату. Нотний запис звуків у їх дійснім звучанні на валторні в строї фа, сі-бемоль та мі-бемоль. Звукодобування на валторні строю фа натуральних звуків першої октави. Принцип утворення хроматичного звукоряду. Звукодобування діатонічних звуків першої октави.

Основна та додаткова аплікатура та принцип її утворення. Покращення інтонаційного звучання та виконавської техніки на інструменті засобами додаткової аплікатури.

Оволодіння основною та додатковою аплікатурою на подвійній валторні строю сі-бемоль. Гра діатонічного та хроматичного звукорядів. Поняття про транспозицію. Деякі особливості формування виконавського апарату при навчанні грі на валторні. Виявлення взаємозв’язків між різними компонентами виконавського апарату (дихання, губи, язик, пальці і т.д.).

Найбільш поширені недоліки у роботі виконавського апарату, які зустрічаються у початкових валторністів. Методи попередження та усунення цих недоліків.

Особливості виконання штрихів: деташе, легато, стаккато, нон легато, портаменто та послідовність роботи над їх засвоєнням. Використання сурдини. Основні положення по організації самостійних занять в початковий період навчання. значення індивідуальних занять для удосконалення виконавської техніки. Призначення комплексу вправ для індивідуальних занять та принципи його складання з урахуванням виконавських особливостей учня. Підготовчі вправи комплексу. Вправи на звуках тривалої довготи, гами, арпеджії у спеціальних справах. Огляд основної учбово-педагогічної та методичної літератури для валторни. Учбовий репертуар для початкового періоду навчання.



  1. Труба (корнет, альт, тенор, баритон) (20 годин)

Враховуючи, що конструктивні особливості, основні прийоми звукодобування та гри, утворення хроматичного звукоряду і т.ін. на всіх інструментах даної групи мають багато спільного, рекомендуємо основну частину роботи по формуванню практичних навиків гри виконувати на одному із цих інструментів.

Короткі відомості з історії виникнення та розвитку інструментів. Фізична та акустична природа інструментів, їх устрій та конструктивні особливості. Правила збереження та експлуатації інструментів. Основні прийоми настроювання.

Стрій, діапазон, виконавські можливості, функціональна роль в оркестрі. Особливості формування виконавського апарату та виконавських засобів.

Основні вимоги підбору кандидатів для навчання грі на інструментах. Основи раціональної постановки та об’єктивні закономірності її формування. Найбільш поширені недоліки в постановці у початковий період навчання на кожному із інструментів та методи їх усунення.

Початкове звукодобуття та розвиток виконавського апарату. Нотний запис звуків та їх реальне звучання на інструментах.

Оволодіння натуральними звуками першої октави. Принцип утворення хроматичного звукоряду. Оволодіння діатонічними звуками першої октави.

Засвоєння аплікатури та добування звуків хроматичного звукоряду другої та малої октав.

Основна та додаткова аплікатури і принцип їх утворення. Покращення інтонаційного звучання та технічних можливостей інструментів засобами додаткової аплікатури.

Деякі особливості формування виконавського апарату при навчанні грі на інструментах. Виявлення взаємозв’язку між різними складовими виконавського апарату (дихання, губи, пальці). Найбільш поширені недоліки у роботі виконавського апарату, які зустрічаються у початковий період навчання грі на цих інструментах.

Поняття про тверду та м’яку атаку. Особливості виконання штрихів деташе, легато, стаккато, нон легато, портаменто та послідовність у їх засвоєнні.

Ознайомлення з допоміжним видом атаки (подвійного та потрійного стаккато). Основні положення по організації самостійних занять у початковий період навчання.

Значення індивідуальних занять для удосконалення виконавської техніки. Призначення комплексу вправ для індивідуальних занять та принцип його складення з урахуванням виконавських особливостей учня. Підготовчі вправи комплексу. Вправи на звуках тривалої довготи: гами, арпеджії та спеціальні вправи.

Основна учбово-педагогічна та методична література. Учбовий репертуар для початкового періоду навчання.


  1. Тромбон (20 годин)

Короткі відомості з історії виникнення та розвитку інструмента. Різновиди сімейства тромбонів, які зустрічаються у практиці оркестрового виконання. Фізична та акустична природа інструмента. Устрій та конструктивні особливості. Правила догляду за інструментом. Основні прийоми настроювання інструмента.

Стрій, діапазон, виконавські можливості, функціональна роль у оркестрі. Особливості формування виконавського апарату та виконавських засобів. Основні вимоги при відборі кандидатів для навчання грі на інструментах. Основи раціональної постановки та об’єктивні закономірності її формування. Найбільш розповсюджені недоліки, які зустрічаються в постановці у початковий період навчання та методи їх усунення.

Початкове звукодобування та розвиток виконавського апарату. Практичне звукодобування.

Освоєння звуків на першій позиції у середнім регістрі тромбона. Послідовність вивчення позицій. Особливості чіткого та інтонаційного звукодобування на різних позиціях. Основні та додаткові позиції. Принцип утворення хроматичного звукоряду. Оволодіння звуками нижнього та верхнього регістрів.

Деякі особливості формування виконавського апарату при навчанні грі на інструменті. Виявлення взаємозв’язків між різними складовими апарату (дихання, губи, язик, кисть правої руки). Методи розвитку слуху тромбоніста. Деякі розповсюджені недоліки у роботі виконавського апарату, що зустрічаються у початковий період навчання та методи їх усунення.

Позиції на тромбоні із застосуванням кварт-вентеля.

Найбільш використовувані ключі в нотації оркестрових партій для тромбона. Поняття про тверду та м’яку атаку. Послідовність вивчення штрихів, які використовуються в практиці гри на тромбоні: деташе, легато, стаккато, нон-легато, портаменто.

Основні положення по організації самостійних занять у початковий період навчання.

Значення індивідуальних занять для вдосконалення виконавської техніки. Призначення комплексу вправ для індивідуальних занять та принцип його складання з урахуванням виконавських особливостей учня. Підготовчі вправи комплексу. Вправи на звуках тривалої довготи, гами, арпеджії та спеціальні вправи.

Основна учбово-педагогічна та методична література. Учбовий репертуар для початкового періоду навчання.




  1. Туба (20 годин)

Враховуючи те, що використовувані зараз в оркестрі два різновиди інструментів басового регістру – туба “Б” і “Ес” та баси – гелікони “Б” і “Ес” – мають багато спільного у конструкції, в природі звукодобування та утворення аплікатури, рекомендуємо проводити освоєння прийомів гри на одному з них. Інші інструменти цього різновиду вивчаються у плані специфічних відмінностей.

Різновиди інструментів басового регістру, які використовуються в оркестрах. Короткі відомості з історії їх виникнення та розвитку. Фізична та акустична природа інструментів. Правила догляду за інструментом. Основні прийоми користування.

Стрій, діапазон, виконавські можливості, функціональна роль в оркестрі. Особливості формування виконавського апарату та виконавських засобів. Основні вимоги до відбору кандидатів для навчання грі на інструментах. Основи раціональної постановки та об’єктивні закономірності їх формування. Найбільш поширені недоліки в постановці, які зустрічаються в початковий період навчання та методи їх усунення. Правила тримання інструмента під час концертного виступу та при грі рухаючись.

Початкове звукодобування та розвиток виконавського апарату. Практичне освоєння натурального звукоряду середнього регістру. Принцип утворення основної аплікатури. Освоєння аплікатури та виконання діатонічної гами. Оволодіння аплікатурою та освоєння звуків нижнього та верхнього регістрів. Хроматична гама.

Основна та додаткова аплікатура та принцип їх утворення. Методи покращення інтонаційного звучання та технічних можливостей інструмента. Деякі особливості формування виконавського апарату при навчанні грі на тубі, виявлення взаємозв’язків різних складових апарату (дихання, губи, язик, пальці).

Тверда та м’яка атака. Особливості виконання штрихів деташе, легато, стаккато, нон-легато, портаменто та послідовність роботи над їх засвоєнням. Основні положення по організації самостійних занять в початковий період навчання.

Значення індивідуальних занять на інструменті. Призначення комплексу вправ та принципи його складання з урахуванням виконавських можливостей учня. Підготовчі вправи комплексу. Вправи на звуках тривалої довготи, гами, арпеджії та спеціальні вправи.

Основна учбово-педагогічна та методична література. Учбовий репертуар для початкового періоду навчання.



  1. Група ударних інструментів (20 годин)

Короткі відомості з історії виникнення та розвитку інструментів. Класифікація ударних інструментів духового оркестру по конструктивним, фізичним та акустичним ознакам і тембровій близькості.

Інструменти з визначеною висотою звука: ксилофон, дзвіночки, литаври.

Інструменти без визначеної висоти звука: малий барабан, великий барабан, тарілки, трикутник, бубон, кастаньєти.

Характер використання ударних інструментів у духовому оркестрі, способи нотного запису їх партій. Зарубіжні назви інструментів, які зустрічаються в партитурах. Основні правила догляду за інструментами.



Малий барабан. Фізична та акустична природа інструмента. Устрій та конструктивні особливості. Основні прийоми настроювання. Розміщення в оркестрі та нотація. Виконавські можливості, функціональна роль і оркестрі. Особливості формування виконавського апарату та виконавських засобів. Вимоги при відборі кандидатів для навчання.

Основи раціональної постановки та об’єктивні закономірності її формування. Положення інструмента під час концертного виступу та при грі рухаючись.

Способи тримання паличок.

Основні способи звукодобування та гри. Тренувальна подушка та її роль у формуванні навиків звукодобування. Спеціальні фізичні вправи для рук, кистей та пальців. Роль вправ у формуванні навичок звукодобування. Розвиток виконавського апарату.

Поодинокі удари правою та лівою рукою. Вивчення ритмічних вправ у різних розмірах. Підготовчі вправи до дробу. Прості подвійні удари кожною рукою у різних темпах, з прискоренням та уповільненням, у різних динамічних відтінках.

Перехід від простих подвійних ударів до складних. Оволодіння дробом у різним динамічних відтінках. Використання форшлагів. Форшлаги з дробом.



Великий барабан. Фізична та акустична природа інструмента. Устрій та конструктивні особливості. Основні прийоми настройки. Нотація. Розміщення в оркестрі, виконавські можливості. Формування виконавського апарату та виконавських засобів.

Раціональна постановка та основні прийоми гри. Положення інструмента під час концертного виступу та при грі рухаючись.



Оркестрові тарілки. Фізична та акустична природа інструмента. Способи тримання тарілок. Постановка корпуса, рук при грі. Прийоми гри на тарілках, закріплених на великому барабані. Виконання прийомів тремоло паличками від литавр, малого барабана, металевими паличками, металевими щітками.

Литаври. Фізична та акустична природа інструмента. Різновиди литавр, їх стрій, діапазон.

Устрій та спосіб натягування шкіри на обруч. Розміщення в оркестрі та нотація. Основні прийоми настройки та перестройки.

Постановка корпуса, рук при грі на литаврах. Спосіб тримання паличок, формування правильного удару.

Основні прийоми звукодобування.



Ксилофон. Фізична та акустична природа інструмента. Устрій та конструктивні особливості, діапазон. Приладдя інструмента те методи його настройки. Розміщення в оркестрі та нотація. Раціональна постановка та об’єктивні закономірності її формування. Звукодобування, прийоми гри та розвиток виконавчої техніки.

Дзвіночки. Фізична та акустична природа інструмента. Настрій. Діапазон за записом та по звучанню. Розміщення в оркестрі та нотація. Постановка та об’єктивні закономірності її формування.

Звукодобування, прийоми гри та розвиток виконавської техніки.



Кастаньєти. Виконавська характеристика та функціональна роль в оркестрі. Устрій, природа звукодобування. Види кастаньєт. Нотація. Основні способи гри. Різні види ритмічних малюнків та їх виконання на кастаньєтах.

Бубон. Функціональна роль в оркестрі. Виконавська характеристика. Природа звукодобування. Складові частини інструмента. Способи настройки. Нотація. Постановка рук та способи звукодобування. Основні прийоми гри та розвиток виконавської техніки.

Трикутник. Фізична та акустична природа інструмента. Функціональна роль в оркестрі. Природа звукодобування. Основні способи гри. Нотація.

Особливі виконання різних штрихів та ритмічних малюнків на ударних інструментах.

Основна учбово-педагогічна та методична література для ударних інструментів, учбовий репертуар для початкового періоду навчання.

КОНТРОЛЬНІ ВИМОГИ


На підсумкових заняттях, які проводяться після практичного вивчення кожного інструмента, студент повинен виконати одну мажорну та одну мінору гами та арпеджіо їх тризвуків, етюд, п’єсу, а також усно відповісти на питання з методики навчання грі на інструменті.

На ударних інструментах виконати дроб та різні ритмічні вправи на малому барабані; вміти настроювати литаври за допомогою фортепіано; на інших ударних інструментах виконувати уривки із раніше вивчених оркестрових партій.

Крім цього студент повинен усно відповісти на питання щодо постановки при грі на духових та ударних інструментах, аплікатури, характеристики та використання інструментів в оркестрі.

ЛІТЕРАТУРА




  1. Андреева Е. Ударные инструменты современного симфонического оркестра. К., «Музична Україна», 1990.

  2. Диков Б.А. Методика обучения игре на духовых инструментах. М., 1976.

  3. Диков Б.А. Методика обучения игре на кларнете. М., 1983.

  4. Докшицер Т.А. О штрихах при игре на трубе. (озвученное пособие, фирма «Мелодия», 1967, с приложением текста).

  5. Еремкин Г. Методика первоначального обучения игре на фаготе. М., 1963.

  6. Зирянов Я., Ладановський І. Духовий оркестр у клубі. „Мистецтво”, К., 1975.

  7. Иванов В. Саксофон., М., «Музыка», 1990.

  8. Иванов-Радкевич А. Хрестмоатия для духовых оркестров художественной самодеятельности. М., 1958.

  9. Кожевников Б. Інструменти духового оркестру. „Музика”, М., 1984.

  10. Луб В. Методика обучения в самодеятельности трубачей и корнетистов. М., «Музыка», 1982.

  11. Лысань Г. Самодеятельный духовой оркестр. М., 1948.

  12. Магомаев А. Вопросы методики обучения игре на духовых инструментах. Баку, 1962.

  13. Мальтер А. Таблицы по инструментоведению. М., Советский композитор, 1972.

  14. Мюльберг К. Теоретичні основи навчання гри на кларнеті. К., „Музична Україна”, 1975.

  15. Нюрнберг М. Симфонический оркестр и его инструменты. Л., М., 1950.

  16. Панайотов А. Ударные инструменты в современных оркестрах. М., 1973.

  17. Платонов Е.И. Вопросы методики обучения игре на духовых инструментах. М., 1958.

  18. Рогаль-Левицкий Д. Современный оркестрв 4 т., М., 1953-1956.

  19. Свічков Д. Духовий оркестр. М., Музика, 1977.

  20. Усов А. Вопросы теории и практики игры на валторне. М., 1956.

  21. Усов А.И. Вопросы теории и практики игры на валторне. М., 1956.

  22. Чулаки М.И. Инструменты симфонического оркестра. М., 1972.

  23. Школа коллективной игры для духовых оркестров художественной самодеятельности. Общ. ред. А. Иванова-Радкевича., М., 1968.

  24. Юцевич Е. Малий духовий оркестр. „Мистецтво”, К., 1960.

  25. Яворский Н. Обучение игре на медных духовых инструментах в первоначальный период. М., 1959.





izumzum.ru