В статті подано дискримінантні функції, які описують залежність між рівнем здоров’я та показниками маси тіла жінок 20-35 років і доз - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
В статті подано дискримінантні функції, які описують залежність між рівнем здоров’я - страница №1/1





Обґрунтування таблиці-класифікатора порушень маси тіла жінок 20-35 років

Мороз Олена

Чернівецький національний університет

Анотація. В статті подано дискримінантні функції, які описують залежність між рівнем здоров’я та показниками маси тіла жінок 20-35 років і дозволяють розподілити жінок на три групи за рівнем здоров’я: низький, належний, високий. Порівняння показників морфологічного статусу представниць різних класифікаційних груп дало підстави для обґрунтування таблиці-класифікатора порушень маси тіла, в якій оцінка окремих параметрів відбувається з урахуванням ступеня ризику захворювань.

Ключові слова: маса тіла, жирова маса, м’язова маса, індекс маси тіла, рівень здоров’я.

Маса тіла людини – важливий показник її фізичного розвитку. Оцінюючи масу тіла людини традиційно орієнтуються на оптимальну масу тіла, яка відповідає мінімальному ризику несприятливих явищ у стані здоров’я. В 1959 році були розроблені таблиці для розрахунку належної маси тіла в залежності від росту [3] . Ці показники ґрунтувались виключно на середньостатистичних показниках населення. В сучасному суспільстві спостерігається тенденція до збільшення маси тіла, що супроводжується зростанням захворюваності. Тому середньостатистичні параметри маси тіла, мабуть, не можуть виступати в цьому випадку надійним критерієм оптимальної маси тіла. Власов В.В. [1] наголошує, що критерієм для оцінки маси тіла повинен бути такий інтервал її величин, який є характерним для осіб з мінімальним ризиком захворювань.

В 1997 році Всесвітньою організацією здоров’я (ВОЗ) був запропонований уніфікований показник для оцінки маси тіла, індекс маси тіла (ІМТ), модифікований в 1999р.:

індекс маси тіла = маса тіла (кг) / ріст 2 (м).

На даний час, він є найважливішим загальноприйнятим критерієм оцінки, та рекомендується для оцінки маси тіла у дітей і дорослих. Результати наукових досліджень показали суттєвий зв’язок між високим показником ІМТ та підвищенням ризику серцево-судинних захворювань і діабету [3]. Встановлено, що захворюваність різко підвищується, коли показник цього індексу є більшим 27,8 кгм-2 для чоловіків і 28,3 кгм-2 для жінок [4].

Оцінюючи показник маси тіла поряд з ІМТ рекомендують звертати увагу на величину компонентів маси тіла – жировий і м’язовий. Величина жирової маси, яка перевищує у жінок 32%, а в чоловіків - 25%, вважається надмірною і оцінюється як ожиріння. Разом з тим, певними дослідженнями встановлено, що потенційний ризик для здоров’я спостерігається ще за досягненням цих величин. Існують також дані, про наявність випадків ожиріння без збільшення маси тіла [6]. В зв’язку з цим, актуальною вважається розробка шкали для оцінки параметрів маси тіла, яка б давала змогу виявляти не тільки наявність ожиріння, але й варіанти оцінки, які межують з патологічними, і асоціюються зі збільшенням ризику захворюваності.



Мета: розробка шкали для класифікації порушень компонентів маси тіла жінок 20-35 років в залежності від ризику порушення здоров’я.

Організація та методи досліджень. В дослідженнях прийняли участь 69 жінок віком 20-35 років з різним ступенем рухової активності. Вибірка була сформована серед випадкових жінок, які виявили бажання прийняти участь у дослідженні. В ході дослідження методом антропометричних вимірювань визначались індекс маси тіла (ІМТ), індекси обводів плеча, талії, живота, стегна (за Козаковою К.Г.), товщина шкірно-жирових складок в стандартних семи ділянках), методом біоімпедантного аналізу визначались % жирової та м’язової маси тіла, а також вимірювався комплекс морфо-функціональних показників, який характеризує інтегральний рівень здоров’я (за Апанасенко Г.Л.). Для аналізу математичних залежностей використовувався дискримінантний аналіз. Цей вид математичного аналізу використовується для прийняття рішення про те, якою мірою перемінні прогнозують приналежність об’єкта досліджень до певної сукупності, групи. В нашому випадку дискримінантний аналіз проводився для оцінки ступеня значущості перемінних, які характеризують масу і склад тіла для дискримінації (розподілу) досліджуваної групи жінок на групи за рівнем здоров’я. При цьому шкала оцінки РЗ була звужена до трьох діапазонів. Перший діапазон склали величини РЗ, які відповідали низькому і нижче середньому рівням (менше 6 балів) і були визначені нами як неналежні (група 1). Величини другого (група 2) і третього (група 3) діапазонів відповідали належним рівням. До другого діапазону увійшли значення РЗ від 7 до балів 11, які оцінювались як середній рівень; до третього діапазону - значення РЗ, які дорівнювали або були вищими 12 балів з вище середньою і високою оцінками.

Результати досліджень.

В результаті обчислювальних процедур були отримані математичні функції залежності морфологічних показників і рівня здоров’я жінок. Кожна функція дозволяє вираховувати вагу класифікації для кожного об'єкта класифікації за формулою:

Si = ci + wi1 * x1 + wi2 * .... + wim * xm

В цій формулі індекс i позначає порядковий номер відповідного об'єкта класифікації, індекси 1,2,...m позначають перемінні, за якими проводиться класифікація. В нашому випадку - це доля жирової маси в %, доля м’язової маси %, ІМТ, ІП, ІТ, ІЖ, ІС. ci - константа для і-ї сукупності, wівага для і-ї перемінної. Обидва цих показника подані в таб.1. Величина Sі є результатом показника класифікації. Процедура визначення приналежності об’єкту класифікації до відповідної групи передбачає вирахування показників класифікації за кожною з функцій. Об'єкт спостереження належить до тої класифікаційної групи, для якої отримано найвищий показник класифікації Sі.

Використання отриманих класифікаційних моделей виявило 88% правильних класифікацій для визначення неналежних рівнів (низького і нижче середнього) здоров’я, 32% і з 31% правильних класифікацій відповідно для середнього рівня і віще середнього і високого рівнів. Це свідчить про високу значущість морфологічних показників, які увійшли до складу математичних функцій для прогнозування низьких рівнів здоров’я. Доля їхньої прогностичної цінності знижується за наявності належного рівня здоров’я.

Дисперсійний аналіз морфологічних показників, отриманих класифікаційних груп, підтвердив вірогідність різниці показників морфологічного статусу жінок 1 класифікаційної групи з ймовірно низьким рівнем здоров’я (1група) у порівнянні з показниками жінок 2 і 3 класифікаційних груп, в яких згідно розроблених математичних функцій прогнозується відповідно середній і високий рівні здоров’я (таб.2). Хоч величина ІМТ відповідала нормі - 23,07±0,31 кг/м2 , вона була вищою ніж у жінок з належним рівнем здоров’я, яка дорівнювала в жінок 2 і 3 груп відповідно 20,9 ±0,3 кг/м 2 та 19,16±0,34 кг/м2. Процентний вміст жирової тканини у складі тіла оцінювався в жінок 1 групи як такий, що знаходиться в зоні потенційного ризику для здоров’я. Його величина дорівнює 28,1±0,56%. У порівнянні з ними, велична жирового компоненту в жінок 2 і 3 груп відповідала нормі і знижувалась з ростом оцінки рівня здоров’я до 24,2 ±0,4% та 22,08 ± 0,6% відповідно. Збільшений вміст жирової тканини в жінок 1 групи підтверджують і дані каліперометрії. Величина середньої жирової в жінок цієї групи дорівнює 20,63 ± 0,57мм, тоді як у представниць інших двох груп вона відповідає 16,88 ± 0,54 мм, та 15,58 ± 0,86 мм. Різниця була вірогідною і при порівнянні значень жирових складок на окремих вимірюваних ділянках тіла – задній поверхні плеча, під лопаткою, на животі, на стегні, та в надклубовій ділянці. Відсутність різниці між величинами товщини жирової складки на передній поверхні плеча і на передпліччі пояснюється тим, що вказані ділянки тіла не є домінантними точками локалізації жирових депо для жінок. Різниця не підтвердилася також і за показниками, які характеризують абсолютну величину м’язової маси (кг), обхвату зап’ястка, який відображає величину кісткового компоненту і слабо піддається корекції.

Цікавим виявився аналіз показника, який характеризує відносний рівень м’язової маси. Він відрізнявся не тільки в жінок 1 групи, але і в жінок інших двох груп, і дорівнював 55,15 ± 0,5% в жінок 1 групи; 59,24 ±0,6 % в жінок 2 групи і 63,16 ± 1,0% в жінок 3 групи. Необхідно зауважити, що це єдиний показник, який вірогідно відрізнявся в жінок 2-ї 3-ї груп. Цей факт дає підстави припускати, що належний (середній) рівень здоров’я в великій мірі залежить від показників морфологічного статусу. Наявність нормальних рівнів ІМТ та процентного вмісту жиру є необхідною умовою для ефективного протікання метаболічних процесів, які забезпечують злагоджену роботу функціональних систем організму, що і позначається на інтегральному рівні здоров’я. Подальший ріст рівня здоров’я забезпечується скоріше внаслідок удосконалення функціональних резервів організму, який досягається завдяки використанню фізичних навантажень тренувального характеру, що супроводжується також удосконаленням і морфологічного статусу, і виражається у збільшенні м’язового компоненту. Слід зауважити, що отримані значення величини відносної м’язової маси в наших дослідженнях значно перевищували аналогічні дані отримані при дослідженні спортсменів [2]. На нашу думку, це обумовлено використанням різних методів для її визначення. Метод каліперометрії, який використовувася в більшості таких досліджень дозволяє визначати «суху м’язову масу». Метод імпедансометрії, що використовувася в наших дослідженнях оснований на визначенні електроопірних властивостей тканин тіла, які залежаті від їхньої гігроскопічності. Функція програмного забезпечення приладу-аналізатора компонентного складу тіла японської фірми «Tanita», яка використовувалась в наших дослідженнях, визначає величину м’язової маси у сукупності з масою води, що входить до її складу. В зв’язку з цим, розроблену шкалу оцінки показників маси тіла, яка описана нижче, рекомендується використовувати при інтерпретації результатів досліджень отриманих саме методом біоімпедантного аналізу на подібних приладах.

Орієнтуючись на показники жінок різних класифікаційних груп, а також на оціночну шкалу ІМТ та % жиру, запропоновану ВОЗ, ми розробили таблицю оцінки параметрів маси тіла жінок 20-35 років, врахування яких дозволяє прогнозувати рівень здоров’я та ступінь прояву ризику захворювань (таб.3). Згідно даної таблиці визначається тризначний оціночний індекс, кожна цифра якого є бальним вираженням оцінки відповідного параметра маси тіла – індексу маси тіла, процентного вмісту жиру, процентного вмісту м’язової маси. За цим індексом пропонується класифікувати варіанти порушень маси тіла.

Застосування розробленого способу оцінювання маси тіла на практиці виявило наступні варіанти її оцінки, які виражаються відповідним значенням оціночного індексу:


  • надмірна маса тіла з ознаками ожиріння 2,3 ступеня –індекс 354;

  • надмірна маса тіла з ознаками ожиріння 1 ступеня – індекс 344;

  • підвищена маса тіла з ризиком або ознаками ожиріння 1 ступеня - індекс 233; 234, 244;253; 254;

  • нормальна маса тіла з ризиком або ознаками ожиріння – індекс 122;123; 124; 132; 133;134; 144;

  • нормальна маса тіла з нормальним співвідношенням жирової і м’язової маси – індекс 112, 122;

  • нормальна маса тіла з ознаками атлетичної тіло будови внаслідок збільшення м’язової маси тіла – індекс 001; 011; 111;

  • дефіцит маси тіла з порушенням співвідношення жирового і м’язового компонентів – індекс: 021, 022

Розроблена шкала дозволяє диференціювати варіанти порушень маси тіла і в залежності від оцінки окремих її параметрів розробляти програму заходів для її нормалізації.

Висновки. Підводячи підсумок отриманих результати слід відзначити, що показники, які характеризують масу і склад тіла жінок 20-35 років в великій мірі обумовлюють рівень їхнього здоров’я. Досягнення належного рівня здоров’я досягається внаслідок обов’язкової нормалізації усіх компонентів маси тіла, що забезпечує необхідні умови нормального протікання метаболічних процесів для злагодженої роботи функціональних систем організму. Зміни у морфологічному статусі, при досягненні високого рівня здоров’я, пов’язані в основному з ростом долі м’язової маси тіла. Розподіл жінок в залежності від морфологічних показників на класифікаційні групи за рівнем здоров’я дозволив розробити шкалу оцінки показників ІМТ, відносного вмісту жирової і м’язової маси тіла. Розроблені варіанти оцінки показників маси тіла можуть служити орієнтиром для визначення головних завдань і основного змісту диференційованих програм її корекції.

Література:



  1. Власов В.В. Пути формирования критериев оптимальной массы тела// Гигиеническая санитария. 1993.- №4- С. 45-48.)

  2. Мартиросов Э.Г. Стандарты телосложения висококвалифицированных спотсменов, специализирующихся в основных олимпийских видах спорта. /Мартиросов Э.Г. // Приложение к дис…д-ра биол. наук. – 1998. – 98с.

  3. Уилмор Дж.Х., Костилл Д.Л. Ожирение, діабет и физическая активность / Уилмор Дж.Х., Костилл Д.Л. // Физиология спорта и двигательной активности. – К.: Олимпийская література, 1997. – С.450-469.)

  4. American College of Sports Medicine. (1991). Guidelines for Exercise Testing and Prescription, 4th ed. Philadelphia, PA:Lea & Febiger.).

  5. Hubert H.B., Feinleib M., Menamacre H.M. Obesity as an independent risk factor for cardiovascular disease: a 26-year follow-up of participant in the Framingham Heart Study //Circulation – 1983. – V. 67-918-977 1993)

  6. Van Ittallie T.B. Health implications of overweight and obesity in the United States. Annals of Internal Medicine. 1985.- V.103.- P. 983-988.


Обоснование таблицы-классификатора нарушений массы тела женщин 20-35 лет

Мороз Елена

Черновицкий национальный университет

Аннотация. В статье представлены дискриминантные функции, которые описывают зависимость между уровнем здоровья и показателями массы тела женщин 20-35 лет и позволяют классифицировать женщин на три группы по уровню здоровья: низкий, должный, высокий. Сравнение показателей морфологического статуса представительниц различных классификационных групп дало основу для обоснования таблицы классификатора нарушений массы тела, в которой оценка ее параметров осуществляется с учетом степени риска заболеваний.

Ключевые слова. Масса тела, жировая масса, мышечная масса, индекс массы тела, уровень здоровья.

RATIONALE TABLES classifier BODY MASS VIOLATIONS OF WOMEN 20-35 YEARS

Helen Moroz

Chernivtsi National University



Abstract. The article presents the discriminant functions, which describe the relationship between the level of health and body mass index of women 20-35 years of age and allow to classify women into three groups according to the level of health: low, middle or normal, high. Comparison of the morphological status of the representatives of different classification groups gave grounds to determine the classification of violations of the table of body weight, in which the estimate of the parameters is carried out by taking into account the risk of disease.

Key words. Body mass, fat mass, muscle mass, body mass index, level of health.

Таблиця1.



Вага показників та константа в функціях, що дискримінують жінок за рівнем здоров’я




Wі – вага для і-ї перемінної

Перемінні

Група з низьким РЗ

Група з середнім РЗ

Група з високим РЗ

Жирова маса,%

6,58

6,54

6,59

М’язова маса, %

732,02

744,0

759,54

ІМТ

44,40

44,46

44,15

ІП

38,30

39,24

37,75

ІТ

176,85

179,51

177,42

ІЖ

236,72

234,51

235,01

ІС

174,47

174,36

177,55

Константа для і

сукупності Сі

-1596,57

-1611,82

-1613,60

Таблиця 2.



Різниця між показниками морфологічного статусу жінок різних класифікаційних груп по РЗ, визначених за дискримінант ними функціями

Показники

Класифікаційні групи

Різниця вірогідна при р

1 група

(низький РЗ)

2 група

(середній РЗ)

3 група

(високий РЗ)

1 і 2 групи

1 і 3 групи

2 і 3 групи

Маса тіла

62,31 ± 1,04

56,39 ± 1,23

50,12 ± 1,49

<0,001

<0,001

>0,05

ІМТ

23,07 ± 1,31

20,91 ± 0,32

19,16 ± 0,34

<0,001

<0,001

>0,05

жирова маса, %

28,19 ± 0,56

24,27 ± 0,61

22,08 ± 0,6

<0,001

<0,001

>0,05

м’язова маса, %

55,12 ± 0,5

59,24 ± 0,6

63,16 ± 1,0

<0,001

<0,001

<0,01

Середня жирова складка, мм

20,63 ± 0,57

16,8 ± 0,54

15,58 ± 0,86

<0,001

<0,001

>0,05

Ж.с. під лопаткою, мм

20,63 ± 0,57

11,75 ± 0,62

9,5 ± 0,67

<0,001

<0,001

>0,05

Ж.с. живота, мм

27,52 ± 0,88

23,0 ± 1,09

23,5 ± 1,59

<0,001

<0,001

>0,05

Ж.с. передньої поверхні плеча, мм

12,77 ± 0,57

10,52 ± 0,73

10,34 ± 1,4

>0,05

>0,05

>0,05

Ж.с. задньої поверхні плеча, мм

22,62 ± 0,81

17,48 ± 0,59

17,18 ± 1,02

<0,001

<0,001

>0,05

Надклубова ж.с., мм

16,78 ± 0,77

11,86 ± 0,85

10,81 ± 1,22

<0,001

<0,001

>0,05

Ж.с. стегна, мм

34,04 ± 0,87

29,04 ± 0,96

26,56 ± 1,88

<0,001

<0,001

>0,05

Ж.с.на передпліччі, мм

9,57 ± 0,39

8,37 ± 0,38

8,59 ± 0,61

>0,05

>0,05

>0,05

ІП, у.о.

5,88 ± 0,06

6,3 ± 0,07

6,53 ± 0,1

<0,001

<0,001

>0,05

ІТ, у.о.

2,24 ± 0,02

2,41 ±

2,48 ± 0,03

<0,001

<0,001

>0,05

ІЖ, у.о.

1,9 ± 0,01

2,03 ± 0,02

2,1 ± 0,03

<0,001

<0,001

>0,05

ІС, у.о.

2,88 ± 0,02

3,04 ± 0,03

3,19 ± 0,04

<0,001

<0,001

>0,05

Таблиця 5.3.

Таблиця-класифікатор варіантів порушення маси тіла у жінок 20-35 років

ІМТ

<18,5

18,5-20

20,1-23,5

23,6 – 29,9

>30-34,9

≥35

Оцінка маси тіла

Дефіцит

Норма

Норма

Підвищений рівень

Надмірний рівень

Надмірний рівень

бал оціночного коду

0

1

1

2

3

3

% жирової маси

<17%

17,1 – 22,5%

22,6-24,5%

24,6 – 28%

28, 1 - 33 %

>33%

бал оціночного коду

0

1

2

3

4

5

% м’язової маси

**

≥ 63%

59 -62

55-58

<55%




бал оціночного коду

-

1

2

3

4

4

Оцінка співвідношення ЖМ і ММ

Критичний рівень

Ідеальне

Нормальне

Ризик ожиріння

Ожиріння 1 ступеня

Ожиріння 2-3 ступеня

Рівень здоров’я

знижений

високий

належний

знижений

низький

низький

Ризик захворювань


підвищений

низький

середній


помірно

підвищений



підвищений

Наявність патології