В. С. Прокопчук, Л. Ф. Філінюк Бібліотека Кам’янець-Подільського національного університету: роки становлення та розквіту Кам’янець- - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Календар знаменних і пам'ятних дат Кам'янець-Подільського національного... 10 1976.27kb.
Вінницький апеляційний адміністративний суд 1 58.66kb.
Вінницький апеляційний адміністративний суд справа №2270/14869/11... 1 60.47kb.
Кам’янець-Подільський період в житті й діяльності видатних українських... 1 124.9kb.
Наказ №42/2 " 01 " серпня 2012 р м. Кам’янець-Подільський Зміст:... 3 431.58kb.
Реферат на тему: Туристичний маршрут: замки та фортеці України 1 108.04kb.
Вінницький апеляційний адміністративний суд справа №2а/2470/3185/11 1 113kb.
Cтародавня історія України 1 75.45kb.
Закону України «Про місцеві державні адміністрації від 09. 04. 1 24.47kb.
Кам'янка-бузькА міська рада львівської області виконавчий комітет... 1 12.29kb.
Пішохідні маршрути 1 ступеня складності 1 242.84kb.
Урок проект Тема: Генетичні основи селекції організмів. Генетично... 1 55.54kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

В. С. Прокопчук, Л. Ф. Філінюк Бібліотека Кам’янець-Подільського національного університету - страница №1/13



В.С.Прокопчук, Л.Ф.Філінюк

Бібліотека Кам’янець-Подільського

національного університету: роки становлення та розквіту

Кам’янець-Подільський

2008
Міністерство освіти і науки України

Кам’янець-Подільський національний університет

В.С.Прокопчук, Л.Ф.Філінюк


Бібліотека Кам’янець-Подільського

національного університету: роки становлення та розквіту

Кам’янець-Подільський

2008
УДК

ББК

Прокопчук В.С., Філінюк Л.Ф. Бібліотека Кам’янець-Подільського національного університету: роки становлення та розквіту. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет, інформаційно-редакційний відділ, 2008. – 258 с.

У дослідженні розкриті найважливіші події, факти, явища, проаналізовані тенденції становлення та розвитку бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету впродовж 90 років його функціонування. Пропонована праця є конкретним прикладом наукових зацікавлень історією книгозбірні найстарішого і найавторитетнішого у південно-західному регіоні України університету. Призначена для наукових і науково-педагогічних працівників – фахівців з бібліотекознавства, книгознавства та бібліотечного і історичного краєзнавства, а також усіх, хто цікавиться духовно-культурними надбаннями Поділля і України загалом.

Рецензенти: Баженов Л.В., д.і.н., професор кафедри всесвітньої історії, директор Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському національному університеті; Ляхоцький В.П., д.і.н., професор Київського національного медичного університету імені Богомольця; Тронько П.Т., д.і.н., професор, академік НАН України, голова Всеукраїнської спілки краєзнавців

(Рекомендовано вченою радою Кам’янець-Подільського

національного університету, протокол № 8 від 24 квітня 2008 року)

© Прокопчук В.С., Філінюк Л.Ф.

© Кам’янець-Подільський національний університет
ISBN
Зміст

Вступ. 4
Розділ 1. Становлення та поступ книгозбірні

українського університету
Розділ 2. Бібліотека в умовах репресій та перманентних

реорганізацій


Розділ 3. На етапі повоєнного відродження й розквіту
Розділ 4. Центр сучасних науково-інформаційних

ресурсів національного університету.


Висновки
Примітки
Додатки
Список використаних джерел і літератури

Без книжки – нема університету

(Іван Огієнко)


Вступ
Сучасна цивілізація, як відомо, розвивається через призму інформатизації, комп’ютеризації та посилення ролі і значення інформації. Водночас не зменшується роль книги, особливо навчальної, передусім підручника. У підручниках знаходять концентроване і системне вираження знання – найважливіша цінність суспільства. Образно кажучи, підручники – це не лише основний і провідний вид навчальної літератури, а й органічна складова національної освіти, засіб виховання молоді, формування в неї громадянської позиції і життєвих установок.

Важливе місце в реалізації гуманістичної парадигми формування особистості кваліфікованого фахівця і повноцінного члена суспільства посідає бібліотека вищого навчального закладу. Певний досвід щодо цього нагромаджено науковою бібліотекою Кам’янець-Подільського національного університету за 90 років функціонування. Йдеться як про змістовний, освітньо-інформаційний, так і гуманітарний і гуманістичний аспекти нагромаджених надбань.

На жаль, тривалий час об’єктивна історія цього навчального закладу і його книгозбірні була читачеві маловідома. До початку 90-х з доступних документів і матеріалів було відомо, що відлік історії Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту, правонаступниками якого виступили в 1997 році Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, у 2003-му – Кам’янець-Подільський державний університет, з 2008-го – Кам’янець-Подільський національний університет, почався 26 лютого 1921 року. Органи державної влади зробили все для того, щоб не просочилася жодна інформація і були навіки заховані факти про створення й функціонування впродовж 1918-1921 років Кам’янець-Подільського державного українського університету. Однак демократичні вітри перебудови і початок розбудови державної незалежності України відкрили товсту завісу, а доступ до захованих документів і ознайомлення з ними стали основою для відновлення цілісної картини функціонування першого в південно-західному регіоні України державного класичного українського університету.

Без книжки – нема університету. Це добре розумів перший його ректор професор І.І.Огієнко і робив усе, щоб бібліотека стала повноцінною скарбницею знань, наукової інформації. Орієнтація на книжку – потужний і дієвий засіб виховання, навчання та розвитку особистості пояснюється кількома обставинами. По-перше, вона спричинена необхідністю реалізації загальної мети і завдань, пов’язаних із підготовкою фахівців до роботи в умовах ринкових відносин, конкурентноспроможних, здатних систематично поповнювати свої знання, готових до неодноразових змін видів трудової діяльності. По-друге, це викликано зорієнтованістю навчальних планів, навчально-матеріальної бази, у тому числі бібліотечного фонду на зростаючу роль не лише фахової та загальноосвітньої, а й гуманітарної підготовки, де істотну питому вагу посідають людинознавчі та культурологічні дисципліни, знання з циклу національно-культурної спадщини українського народу. По-третє, – цілеспрямованою діяльністю працівників університетської бібліотеки щодо популяризації зафіксованого книгою суспільного досвіду, створеного багатьма поколіннями.

Саме тому з першого дня роботи Кам’янець-Подільського державного українського університету постало завдання створити повноцінну бібліотеку, покликану забезпечити студентів якісною, об’єктивною та кваліфікованою інформацією, організувати систематичний доступ до джерел знань, які зосереджені, насамперед, у навчальній і науковій книзі.

Без перебільшення бібліотека Кам’янець-Подільського національного університету є органічною складовою одного з найстаріших і найавторитетніших вищих навчальних закладів південно-західного регіону України, який налічує 90 років й відіграє істотну роль у підготовці й вихованні висококваліфікованих фахівців, здійсненні наукових досліджень. За роки функціонування бібліотека щоразу поділяла долю навчального закладу: і в добу тріумфу 1918-1920 років, пов’язаного із становленням державного українського університету в Кам’янці на Поділлі, і в часи трагічні, викликані сталінськими репресіями, окупаційною політикою фашистської влади, і, нарешті, період нового піднесення й злету, повернення соціальної справедливості й досягнення університетом статусу національного.

Тому в пропонованому дослідженні ставиться мета відтворити найбільш важливі віхи становлення й діяльності університетської книгозбірні, внесок усіх поколінь її працівників, представити читачам як фундаторів бібліотеки, так і її працелюбних, творчих наступників.

Про нашу бібліотеку писали її творці і сучасники, жителі Кам’янця-Подільського, області, всієї України. Окремі аспекти історії бібліотеки, події і факти з життя колективу знайшли відображення в спогадах, наукових і науково-популярних виданнях її фундаторів, зокрема Л.У.Биковського, В.О.Гериновича, Ю.З.Гудзія, О.М.Пащенко, С.О.Сірополка, І.Г.Сливки, у наукових працях Л.В.Винара, О.М.Завальнюка, Т.І.Ківшар, Ж.Ковби, Н.В.Козакової, А.О.Копилова, В.С.Лозового, В.П.Ляхоцького, М.Ф.Островської, В.М.Пархоменко, В.С.Прокопчука, Т.Р.Соломонової, М.С.Тимошика, Л.Ф.Філінюк.

Першою розвідкою, що заклала основоположний камінь у фундамент дослідження історії бібліотеки Кам’янець-Подільського державного українського університету, стала стаття Івана Сливки „Бібліотека Кам’янець-Подільського державного українського університету”, яка з’явилася на шпальтах одноденної ювілейної газети „Свято Поділля” 22 жовтня 1918 року в день офіційного відкриття вищого навчального закладу1.

Серед багатьох праць про перші кроки університетської книгозбірні на особливу увагу заслуговують повернуті до українського читача в роки незалежності України спогади Лева Биковського2, в яких автор аналізує зусилля ректора університету Івана Огієнка, перших бібліотекарів, їх помічників, професорів, викладачів, студентського загалу та культурно-освітньої громадськості, спрямовані на розбудову бібліотеки, налагодження її повноцінної роботи, а також спомини Юрія Гудзія3.

Першим науковим аналітичним дослідженням, в якому простежено багатогранну роботу зі створення бібліотеки університету, формування її книжкового фонду та розгортання діяльності, стала праця Степана Сірополка „Бібліотечна справа на Великій Україні від 1917 р.”, що побачила світ у Празі на початку 30-х років ХХ століття4, об’ємний розділ „Освіта на Наддніпрянській Україні від 1901 до 1920 р.” його фундаментальної монографії „Історія освіти в Україні”5, виданої друзями Товариства ім. Г.Ващенка6.

Цікаві факти про організаційно-підготовчу роботу з відкриття університету та університетської книгозбірні містять спогади Олімпіади Пащенко. Одні з них появилися в уже згаданій газеті „Свято Поділля”7, інші – у середині 30-х років минулого століття8.

На умови, в яких доводилося працювати колективу Кам’янець-Подільського інституту народної освіти, у тому числі й бібліотечному, успіхи й проблеми пролив світло ректор професор В.О.Геринович у статті „До історії Кам’янець-Подільського інституту народної освіти”, надрукованій в другому томі „Записок Кам’янець-Подільського інституту народної освіти” 1927 року9.

У радянський період бібліотеки вищих навчальних закладів розглядалися як другорядні структурні підрозділи. Закономірно, що про бібліотеку інституту народної освіти, інституту соціального виховання, учительського інституту, педагогічного інституту згадували лише в контексті звітності перед вищестоящими органами. І лише зрідка про діяльність книгозбірні з’являлися невеличкі замітки, повідомлення в загальноінститутській газеті „Радянський студент” (з 1991 року – „Студентський меридіан”).

Інтерес до витоків університету та його бібліотеки відновився з проголошенням державної незалежності України. До цієї теми звернувся тодішній ректор професор А.О.Копилов10. Згодом у співавторстві з тодішнім деканом історичного факультету, а тепер ректором університету О.М.Завальнюком опублікував він дві розгорнутих статті „Дітище Івана Огієнка [Заснування Кам’янець-Подільського державного українського університету у 1918 році]” та „Кам’янець-Подільський державний український університет: від ідеї створення до ліквідації (1918-1921 рр.)” у часописах „Дивокрай” та „Український історичний журнал”11, тим самим надавши досліджуваній проблемі загальноукраїнського контексту.

Чимало для вивчення історії бібліотеки університету в 90-х роках зробили С.Арутюнова. М.Геращенко, Н.Козакова, Т.Ківшар, Ж.Ковба, Ю.Телячий, присвятивши свої розвідки Л.Биковському, С.Сірополку, М.Ясинському12. Спробу узагальнити і систематизувати матеріал в статті з історії бібліотеки Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету зробила В.М.Пархоменко13. Наукові праці, видані в цей час допомагають з’ясувати велич постаті Івана Огієнка, його роль у створенні як університету, так і його бібліотеки, помітне місце серед них посіла монографія київського дослідника Миколи Тимошика14.

В останні 10 – 15 років опублікована найбільша кількість статей, нарисів, розділів книг колишнім директором бібліотеки В.С.Лозовим15, відомим київським істориком В.П.Ляхоцьким16, Ю.Олійником з Хмельницького17. Широкий спектр інформації про фундаторів бібліотеки представили в своїх працях доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Кам’янець-Подільського національного університету, керівник Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при університеті Л.В.Баженов18, професор Празького університету Тетяна Беднаржова19, С.О.Борисевич20, А.П.Гаврищук21, О.М.Завальнюк22, В.С.Прокопчук і Л.Філінюк23, П.Рогова24, Ю.Секунова25, Т.Р.Соломонова26, А.Ф.Суровий27. Значний обсяг фактичного матеріалу про університетську бібліотеку містить підготовлений авторським колективом історичний нарис „Кам’янець-Подільський державний університет: минуле і сьогодення”28.

Важливим кроком на шляху всебічного вивчення історії і багатого досвіду бібліотеки університету стала Міжнародна науково-практична конференція „Бібліотека вищого навчального закладу – центр науково-інформаційного забезпечення підготовки національних кадрів”, проведена на базі університету з ініціативи наукової бібліотеки впродовж 19 – 21 вересня 2007 року. За її підсумками опублікований науковий збірник, що вмістив теоретичні узагальнення і практичний досвід з питань бібліотекознавства, відобразив основні віхи поступу університетської книгозбірні до послуг науковців і практичних працівників29.

Окремі аспекти діяльності знайшли відображення в газетних публікаціях В.Бунди, М.Гординчука, І.Грінішиної, Н.Крючкової, О.Литвиненко, Л.Огороднікової, В.Пархоменко, Л.Резнічук, Н.Скоропад, В.Федорчука, Л.Філінюк, М.Шахової, О.Швець30 та ін.

Загалом за майже 90 років вчені, науковці, дослідники нагромадили чималий фактичний матеріал з історії бібліотеки Кам’янець-Подільського національного університету. Разом з тим, вона ще не стала предметом спеціального наукового дослідження. Більшість питань її минулого залишалася поза увагою.

Враховуючи, що великий пласт документального матеріалу з історії бібліотеки зосереджений у фондах Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України, державних архівів Вінницької та Хмельницької областей, поточного архіву Кам’янець-Подільського національного університету, автори багато уваги приділили його вивченню, систематизації та використанню як джерельної основи цього дослідження.

Формуючи книгу, автори виходили з того, що бібліотека університету започаткувала своє функціонування 5 вересня 1918 року31, приступивши до обліку й опису літератури, що поступала з різних джерел, ще за півтора місяця до офіційного відкриття Кам’янець-Подільського державного українського університету і, як винятково важливий його структурний підрозділ, разом з усім колективом навчального закладу пережила чимало реорганізацій, катаклізмів і за особливостями становлення та діяльності пройшла низку етапів свого розвитку:



  • 1918-1921 – час становлення й розвитку бібліотеки в рамках Кам’янець-Подільського державного українського університету;

  • 1921-1930 – формування наукової бібліотеки інституту народної освіти – правонаступниці розформованої книгозбірні К-ПДУУ;

  • 1930-1933 – бібліотека інституту соціального виховання;

  • 1933-1935 – книгозбірня Кам’янець-Подільського педінституту, 1935 року розформованого за рішенням органів влади;

  • 1939-1941 – відновлення діяльності бібліотеки довоєнного Кам’янець-Подільського учительського інституту;

  • 1941-1942 – бібліотека створеного окупаційними властями Кам’янець-Подільського інституту народної освіти;

  • 1944-1997 – структурний підрозділ повоєнного Кам’янець-Подільського учительського, а з 1948 року – наукова бібліотека педагогічного інститутів;

  • 1997-2003 – підрозділ Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету;

  • 2003-2007 – бібліотека Кам’янець-Подільського державного університету;

  • з 2008 року – наукова бібліотека національного університету.

Але оскільки вони не були рівнозначними як за часом протікання, так і насиченістю подіями, структурно виклад її історії зосереджено в таких чотирьох розділах:

1. Становлення та поступ книгозбірні українського університету.

2. Бібліотека в умовах репресій та перманентних реорганізацій.

3. На етапі повоєнного відродження й розквіту.

4. Центр сучасних науково-інформаційних ресурсів національного університету.

Цілком природньо праця підсумовується узагальненнями, вміщеними у висновках, доповнена додатками, які дають можливість скласти більш повне уявлення про тенденції та динаміку роботи книгозбірні, примітками із зазначенням конкретних джерел, на яких базується виклад матеріалу, списком використаних документів і літератури.

Розділ 1. Становлення та поступ книгозбірні українського університету
Одним з найбільш яскравих періодів історії університетської бібліотеки був час відкриття й розгортання її діяльності в Кам’янець-Подільському державному українському університеті. Формування фундаментальної бібліотеки поряд з питаннями бази і кадрів було одним з пріоритетних напрямів діяльності ректора професора І.І.Огієнка, переконаного в тому, що без книги немає університету.

Ще з київських часів взяв він за правило дарувати свої видання книгозбірням, учителям, друзям, тим, хто цікавився його науковими ідеями і розвідками. Для нього це було не лише розширенням кола читачів, а й служіння справі просвітництва, розвитку української культури. Як почесний куратор Брусилівського вищого початкового училища в грудні 1915 р. комплектом книг заклав у ній бібліотеку, яку згодом не раз поповнював. Власним коштом І.І.Огієнко збільшував книгозбірню початкової 3-класної міністерської школи м. Брусилова, в якій свого часу навчався. Як член Українського наукового товариства в Києві брав участь у комплектуванні бібліотеки товариства, міської публічної (тепер – Національна парламентська бібліотека України), університетської, товариства „Просвіта”, бібліотеки НТШ у Львові та інших1. У роки Української національної революції І.І.Огієнко збирав книги для наукових студій, створював власну професійну бібліотеку, яка стала його творчою лабораторією. Пригодився досвід формування наукової українознавчої бібліотеки в Українському народному університеті, де співпрацював з О.С.Грушевським у бібліотечній комісії. Без перебільшення можна сказати, що, розпочавши ректорську кар’єру, Іван Іванович, яскравий представник покоління видатних учених-просвітителів, глибоко усвідомлював значення книгозбірні для повноцінного функціонування очоленого ним університету, реалізовував набутий досвід при створенні фундаментальної університетської бібліотеки. Софія Русова писала, що для ректора найважливішими на той час були питання організації професорської колегії і бібліотеки, в основу якої поклав він власну бібліотеку2. Це підкреслювала й сподвижниця І.І.Огієнка Олімпіада Пащенко, яка однією з перших звернула увагу на роль ректора в комплексному вирішенні проблем3, зазначаючи, що бібліотека починалася з привезеної І.І.Огієнком із Києва власної книжкової збірки4.

До виконання цієї відповідальної справи ректор залучив видатних українських бібліографів і книгознавців Л.У.Биковського, Ю.О.Іванова-Меженка, С.О.Сірополка, М.І.Ясинського.

Винятково важливу роль в організації бібліотеки відіграв І.Г.Сливка, шкільний учитель І.І.Огієнка. Саме йому доручив ректор започаткування книгозбірні, запросивши на посаду бібліотекаря. І той в числі перших у липні 1918 року прибув до Кам’янця-Подільського. „Цікава доля цієї людини – сільського вчителя з Брусилова, у початковій школі якого протягом 1891-1896 років навчався грамоті майбутній вчений із світовим ім’ям і український державотворець Іван Огієнко, – відмічає огієнкознавець, професор М.С.Тимошик. – У 50-літньому віці Іван Сливка стає студентом Київського університету і слухає лекції свого колишнього учня професора Огієнка. Згодом, ставши ректором Кам’янець-Подільського державного українського університету, Огієнко не забув свого учителя, запросивши його до Кам’янця…”5.

Іван Григорович Сливка народився 23 червня 1869 року в містечку Тальне Уманського повіту. З 1876 року розпочав навчання, яке тривало майже усе його життя: 1876-1878 рр. – церковно-парафіяльна школа, 1878-1882 – двокласна міністерська школа, 1882-1886 – Київська Олександрівська реміснича школа, 1887-1890 – Коростишівська учительська семінарія, у час роботи в Кам’янець-Подільському державному українському університеті „рахувався студентом університеті і слухав лекції на протязі восьми триместрів”6.

До переходу в університет пробував себе в ролі підмайстра тієї ж ремісничої школи. Після закінчення учительської семінарії 17 років віддав учительській роботі. З 1890 по 1893 рік учителював у Димерській однокласній школі Київського повіту. 9 років – 1893-1902 очолював Брусилівську двокласну школу. 1902-1905 рр. працював у Берзульській двокласній залізничній школі. Упродовж 1905-1914 рр. завідував Крижопільською двокласною школою. А 1914 року був призначений учителем праці Великосорочинської учительської семінарії7. Саме в Брусилові перетнулися шляхи здібного учня І.Огієнка й талановитого педагога І.Г.Сливки. Тут Іван Григорович відкрив і вечірній клас для дорослих, а для потреб дітей і дорослих заснував бібліотеку. „Для цієї бібліотеки я придбав майже всі найкращі книжки, які тільки дозволяв закон, містити в шкільній бібліотеці”8.– згадував пізніше. ДЖопитлтвий Іван Огієнко був активним читачем шкільної бібліотеки. Згодом він достойно оцінив бібліофільські уподобання свого Брусиловського вчителя.

Протягом 1917 – з 6 квітня по 15 жовтня – жив І.Г.Сливка в Тальному, заснував селянську спілку, курси для дорослих, відкрив бібліотеку-читальню, яка наприкінці літа отримувала 20 часописів українською та російською мовами9. Отже, в Кам’янець-Подільський державний український університет Іван Григорович приїхав з певним практичним досвідом. 4 вересня 1918 року на його заяві від 6 серпня 1918 р. ректор І.І.Огієнко поставив резолюцію: „Прийняти з 1 вересня”10.

Таким чином, він офіційно започаткував роботу по формуванню бібліотеки і до 1 січня 1919 року і призначення на посаду бібліотекаря М.А.Плевако був фактично її першим завідувачем і, за його свідченням, „на протязі 4,5 років моєї служби в університеті я фактично виконував обов’язки бібліотекаря не менше двох років”11.

Підвалини університетської бібліотеки склали особисті книги І.І.Огієнка, привезені за його дорученням із Києва І.Г.Сливкою. З метою формування фонду книгозбірні ректор звернувся до багатьох наукових установ, навчальних закладів, товариств у різних куточках України докласти й свою „долю до збудування нового культурного огнища і подарувати в бібліотеку Університету книжок, що в їх тепер відчувається особлива потреба і що їх тепер немає змоги придбати навіть за великі гроші”12. Він особисто вів переговори з керівниками багатьох відомств і організацій, у тому числі й місцевою єврейською громадою, про безкоштовне надання університетській книгозбірні творів єврейських авторів і періодики. Питання формування бібліотечного фонду неодноразово виносилося на шпальти періодичних видань, особливо органу спілки службовців навчального закладу журналу „Наше життя”.

Дослідник історії вищої школи України доби Української національної революції, у тому числі й Кам’янець-Подільського державного українського університету, професор О.М.Завальнюк припускає, що „перший запис в інвентарній книзі бібліотеки з’явився 5 вересня 1918 року”13 Професор В.П.Ляхоцький підкреслює, що „бібліотека розпочала роботу 5 вересня 1918 року, ще до офіційного відкриття університету”14.

У перші місяці І.Г.Сливці, що „був завалений книжками, бо надходили вони все більше й більше до університету”, допомагав Юрій Гудзій, який приїхав на роботу на початку жовтня того року. У січні 1919 року разом з М.Грінченком і доцентом Л.Білецьким за дорученням І.Огієнка, тоді вже Міністра освіти, отримав він книги в Київській духовній академії та університеті Св. Володимира, чимало закупив їх у київських книгарнях й доставив до Кам’янця-Подільського

следующая страница >>


izumzum.ru