В. Г. Короленка Затверджую Голова приймальної комісії пнпу імені В. Г. Короленка М.І. Степаненко 23 лютого 2012 року Програма - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1страница 2
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
V міжнародної студентської науково-практичної конференції “Пріоритети... 1 72.44kb.
Програма фахового випробування для вступників на здобуття освітньо-кваліфікаційного... 3 711.63kb.
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г 1 598.82kb.
Голова приймальної комісії /В. В. Божидарнік/ „ 1 245.26kb.
Міністерство освіти і науки України Полтавський національний педагогічний... 18 5588.49kb.
Наказ №309 Про зарахування на навчання 2 290.69kb.
Вища кваліфікаційна комісія суддів україни 09 лютого 2012 року м. 1 57.39kb.
З 13 лютого 2012 року по 18 лютого 2012 року українська делегація... 1 59.26kb.
Президія правління Спілки письменників України затвердила літературну... 1 15.1kb.
Рішення 0 3 лютого 2012 року м. Нікополь №77-16/vi про затвердження... 1 56.9kb.
Програма: 28. 05. 2012 року (понеділок) 1 23.24kb.
Особливості виконання рішень про стягнення на користь держави, в... 1 67.84kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

В. Г. Короленка Затверджую Голова приймальної комісії пнпу імені В. Г. Короленка - страница №2/2

3. Загальні відомості про м’язи. М’язи тулуба, шиї та голови людини.

М’язи –активна частина опорно-рухового апарату людини. Поняття про м’язову тканину. М’яз як орган. Форма м’язів. Допоміжні апарати м’язів і їх роль. Будова м’яза.

Робота м’язів – статистична і динамічна. М’язи одно і багато суглобові. Поодинока і групова робота м’язів. Рухи за важелями першого і другого роду. Розмах руху, сила м’язів.

Розвиток поперечносмугастої мускулатури. Міотоми та їх похідні. Походження парієтальної і вісцеральної мускулатури. Похідні мезодерми зябрових дуг.

М’язи тулуба і шиї. М’язи вісцерального походження і парієтальні м’язи верхньої кінцівки, що перемістились на тулуб, їх функція. Вісцеральні м’язи шиї. Власні м’язи тулуба і шиї.

Вплив фізичних вправ на розвиток дихальної мускулатури і м’язів черевного пояса.

М’язи голови. Мімічна і жувальна мускулатура, її походження. Еволюція і особливості мімічних м’язів. Участь мімічних м’язів людини в мовному акті.


4. М’язи верхньої та нижньої кінцівок людини.

М’язи плечового пояса і вільної верхньої кінцівки. Прогресивні м’язи верхньої кінцівки.

М’язи тазового пояса і вільної нижньої кінцівки. Руде ментальні і прогресивні м’язи нижньої кінцівки.

Специфічні особливості опорно-рухового апарату людини. Постава, її аналогічна і функціональна основа. Особливості розвитку скелету і мускулатури нижньої кінцівки в зв’язку з пристосуванням до вертикального положення тіла. Склепіння стопи.

Рука як орган праці. Прогресивне диференціювання скелета і мускулатури руки в зв’язку із трудовою діяльністю. Вплив професії на будову руки.



5. Будова травної системи людини.

Система органів травлення. Філогенез. Загальна характеристика. Ембріогенез. Гістологічна будова стінки травного шляху в цілому і за відділами. Вікові особливості.

Ротова порожнина, її стінки. Слизові залози і їх протоки. Зів і піднебінні мигдалики. Зуби молочні й постійні, термін їх прорізання і зміна в людини. Зубна формула.

Глотка, її ділянки, порожнина й стінка. Сполучення глотки. Перехрестя дихального і травного трактів. Мигдалики: лімфоїдне кільце Пирогова, його значення.

Шлунково-кишковий тракт. Стравохід. Шлунок, його будова і топографія, мікроскопічна будова стінки. Тонкі кишки; 12-пала кишка; протоки що в неї відкриваються; брижова частина тонкої кишки: порожня й клубова кишки, відношення до очеревини.

Підшлункова залоза, будова, топографія, особливості гістологічної структури. Печінка її функції та мікроскопічна будова. Відношення до очеревини. Жовчні протоки і жовчний міхур. Особливості кровоносної системи печінки.

Товсті кишки, їх відділи; будова, топографія, відношення до очеревини, особливості будови слизової та м’язової оболонок. Функціональне значення різних частин шлунково-кишкового тракту.

Очеревина, її значення. Брижі, сальники.



6. Будова дихальної системи людини.

Система органів дихання. Розвиток і загальна характеристика. Носова порожнина, її топографія, поділ на дихальну й нюхову частину. Функції. Гортань, її хрящі, суглоби, зв’язки, м’язи, порожнина. Гортань як орган голосоутворення. Гігієна голосу в період статевого дозрівання.

Трахея і бронхи. Легені, їх топографія, частки, поверхні, корінь і ворота. Розгалуження бронхів у легенях. Мікроскопічна будова легень. Ацинус –структурно-функціональна одиниця легень. Особливості кровообігу в зв’язку з функцією газообміну. Механізм дихання. Плевра, її листки, порожнина. Середостіння: органи, що складають переднє і заднє середостіння. Вікові особливості органів дихання. Вплив фізичних рухів на тренувальний розвиток дихальної системи.

7. Будова сечовидільної та статевої системи людини.

Система органів сечовиділення. Розвиток і загальна характеристика. Нирки: форма, положення, фіксація, відношення до очеревини, кіркова і мозкова речовини. Мікроскопічна будова. Нефрон –структурно-функціональна одиниця нирки. Особливості кровопостачання нирки. Сечоводи, сечовий міхур, сечовивідний канал і сфінктери, їх будова, значення, вікові особливості.

Чоловічі статеві органи. Розвиток. Яєчка. Сім’євивідна протока, сім’яний канатик. Опущення яєчок у мошонку, затримання цього процесу(крипторхізм, монорхізм). Передміхурова залоза і сім’яні міхурці. Сечостатевий канал і печеристі тіла. Вікові особливості чоловічої статевої системи. Аномальний розвиток.

Жіночі статеві органи, їх ембріогенез, загальна характеристика. Яєчники, маточні труби, матка, їх будова, відношення до очеревини, зв’язки. Піхва. Дівоча перетинка. Вікові і циклічні особливості. Будова жіночої статевої системи. Плацента. Аномалії розвитку жіночих статевих органів. Молочна залоза.

Область промежини. Тазова і сечостатева діафрагма. Жіноча і чоловіча промежина їх будова, топографія.

8. Кровоносна система та будова серця людини.

Значення судинної системи. Філогенез кровоносної системи. Розвиток органів кровообігу. Жовчний, плацентарний та легеневий кровообіг. Поділ судинної системи на кровоносну і лімфатичну.

Кола кровообігу. Мікроциркуляторне русло. Артерії, вени, капіляри; будова їх стінок. Рефлексогенні зони. Закономірності розміщення та розгалуження судин. Значення анастомозів і колатерального кровообігу.

Серце, його форма, стінки, порожнини, клапани. Серцевий м’яз, його особливості та іннервація. Провідна система серця. Власні судини серця. Навколосерцева сумка.

Судини малого кола кровообігу. Легеневий стовбур, його гілки, функція і топографія. Легеневі вени.

Артерії і вени великого кола кровообігу. Гілки дуги аорти: грудної та черевної частини. Системи верхньої та нижньої порожнистих вен.



9. Загальні відомості про нервову систему, спинний і головний мозок людини.

Загальна характеристика нервової системи. Значення нервової частини тканини. Нейрон, нервове волокно, рецептори, ефектори та синоптичні закінчення. Нейрологія. Сіра та біла речовина мозку. Рефлекс як основний принцип діяльності нервової системи. Проста та складна соматична дуга, ланцюги нейронів та нервові центри. Зворотні реакції та роль рефлекторних кілець.

Поділ нервової системи на центральний і периферичний відділи. Оболонки мозку. Ембріогенез нервової системи.

Спинний мозок. Спин альні ганглії. Корінці спинного мозку. Мікроскопічна будова сірої та білої речовини спинного мозку. Провідні шляхи.

Спинномозкові нерви, їх число, місце відгалуження й виходу. Гілки спинномозкових нервів. Особливості розміщення вентральних гілок, міжхребетні нерви; шийне, плечове, поперекове і крижове сплетіння, їх головні гілки і ділянки поширення.

Головний мозок. Відділи головного мозку. Ретикулярна формація. Судини.

Стовбурова частина головного мозку як продовження спинного мозку. Довгастий мозок; його морфологія та розташування сірої та білої речовини.

Задній мозок; морфологія мосту, мозочка, його ніжок. Топографія сірої та білої речовини. Четвертий шлуночок мозку, ромбовидна ямка.

Середній мозок. Морфологія ніжок мозку і пластинки чотирьохгорбкового тіла; розміщення сірої та білої речовини. Червоноядерно-спинномозковий, покришкоспинномозковий шляхи, бічна питля. Водопровід мозку. Значення середнього мозку. Проміжний мозок. Кінцевий мозок.

Кора, її мікроскопічна будова. Біла речовина півкуль. Підкоркові (базальні ядра): смугасте тіло, огорожа і мигдалеподібне ядро; їх значення.

Піраміди (корково-ядерні та корково-спинномозкові) корково-бульбарний і корково-мосто-мозочковий шляхи. Екстра пірамідна система.

Поняття про цитоархітиктоніку та мієлоархітектоніку кори.

Черепні нерви, їх кількість, походження, склад волокон, місця відходу від мозку і виходу черепа та зони іннервації.

Автономна нервова система, її анатомічні та функціональні особливості. Рефлекторна дуга автономної нервової системи.

Симпатичний відділ автономної нервової системи; його центральні нейрони; симпатичний стовбур; симпатичні вузли, нерви і сплетіння.

Парасимпатичний відділ автономної нервової системи; його центральні нейрони шляхи виходу парасимпатичних волокон на периферію; їх вузли і зони іннервації.



10 . Аналізатори і органи чуття людини.

Поняття про аналізатори. Значення органів чуття як периферичної частини аналізаторів. Розвиток органів чуття.

Шкірний та руховий аналізатори. Розвиток і будова шкіри; її придатки і похідні. Капілярні візерунки. Особливості пігментації шкіри людини. Волосся і нігті. Шкірні залози. Іннервація шкіри; її рецептори. Пропріорецептори – рецептори м’язово-суглобової чутливості.

Провідниковий і центральний відділи шкірного і рухового аналізаторів.

Спинномозково-зоровогорбковий, спинномозково-мозочковий шляхи, клиноподібний, тонкий пучки та волокна сенсорного ядра трійчастого нерва.

Зоровий аналізатор. Очне яблуко, його оболонки і камери. Сітківка, її мікроскопічна будова. Ядро очного яблука і світло заломлюючий апарат ока. Провідниковий і центральний відділи зорового аналізатора. Допоміжний апарат ока. Васкуляризація та іннервація ока.

Слуховий і присінків аналізатори. Зовнішнє вухо та його рудиментарні утворення. Середнє вухо. Слухова труба. Її функціональне призначення. Внутрішнє вухо; кістковий і перетинчастий лабіринти. Спіральний орган і його мікроскопічна будова. Провідниковий і центральний відділи слухового і пристінкового аналізаторів.

Смаковий і нюховий аналізатори. Орган смаку. Смакові горбочки, їх будова та розміщення. Смакові нерви людини. Провідні шляхи в центрі аналізатора смаку.

Орган нюху. Специфічні клітини в слизовій оболонці нюхової частини порожнини носа. Нюхові цибулини, тракти, трикутники. Провідні шляхи і центри аналізатора нюху.

ВАЛЕОЛОГІЯ
1. Валеологія як наука і навчальний предмет.

Причини та передумови виникнення валеології. Об’єкт, предмет та основні завдання валеології. Основна мета валеології як навчального предмета. Методи валеології. Категорії валеології. Значення валеології у збереженні і зміцненні здоров’я людини.



2. Здоровий спосіб життя, сутність та спадковість.

Визначення способу життя. Основні аспекти здорового способу життя: харчування, психологічний стан, загартовування, режим дня, рухова активність, відмова від шкідливих звичок, дотримання правил особистої гігієни. Здоровий спосіб життя в традиціях українського народу.



3. Шляхи формування та збереження здоров’я дитини.

Здоров’я батьків. Здоровий спосіб життя батьків. Спадкові фактори. Вплив стану навколишнього середовища на здоров’я дитини. Спосіб життя жінки в період вагітності. Основні аспекти формування здоров’я дитини: режим дня, харчування, дотримання правил гігієни у догляді за дитиною, психологічний мікроклімат.



4. Фізичне здоров’я, його сутність та сучасні підходи до його кількісної діагностики.

Визначення поняття «фізичне здоров’я». Критерії оцінки його стану. Якісна (зовнішній вигляд, постава, розвиток мускулатури) і кількісна (фізична працездатність) характеристика фізичного здоров’я. Заходи зміцнення фізичного здоров’я (харчування, загартовування, активний руховий режим).



5. Оздоровче тренування та його вплив на здоров’я сучасної людини.

Показання і протипоказання до занять фізичним оздоровчим тренуванням.

Його види. Принципи оздоровчого тренування (поступовості, повторюваності, індивідуалізації). Реакції організму на фізичне оздоровче тренування – фізіологічна, погранична, патологічна.

6. Біологічні ритми у живих системах. Біоритми та їх значення для здоров’я.

Біологічні ритми як система адаптацій (адаптивні і не адаптивні ритми). Поняття біологічного годинника. Класифікація ритмічних процесів. Циркадний та тижневий біоритми. Десинхроноз, його вплив на здоров’я людини і можливості профілактики. Організація роботи школяра у відповідності з біологічними ритмами.



7. Втома школяра як валеологічна проблема, її фізіологічна сутність.

Втома та перевтома. Ознаки втоми у школярів. Основні заходи подолання ранньої втоми. Валеологізація навчально-виховного процесу в ЗНЗ (створення психологічного мікроклімату, світловий, повітряний режим, фікультхвилинки, харчування учнів, руховий режим, формування мотивації на ведення здорового способу життя).



8. Раціональне харчування та його значення для зміцнення здоров’я.

Значення харчування для здоров’я. Визначення поняття «раціональне харчування». Правила і принципи раціонального харчування. Режим харчування. Співвідношення білків, жирів і вуглеводів у харчовому раціоні та їх значення для організму.



9. Біологічна роль вітамінів у харчуванні. Гіпо-, гіпер- і авітаміноз: причини виникнення і шляхи профілактики.

Водорозчинні і жиророзчинні вітаміни та їх вплив на ріст і розвиток організму дитини. Основні шляхи надходження вітамінів в організм. Причини виникнення авітамінозу, гіпо- та гіпервітамінозу. Засоби профілактики.



10. Значення води у харчуванні. Оздоровчі і шкідливі напої.

Вода та її роль у життєдіяльності організму. Структурована вода (джерельна,тала, освячена). Натуральні соки, трав’яні чаї. Алкоголь,пиво,енергетичні напої та їх вплив на здоров’я.



11. Народні і християнські традиції у харчуванні українців.

Традиційні харчові продукти. Правила приготування їжі. Використання рослинної їжі. Дотримання постів. Духовне та фізичне очищення організму.



12. Екологічні аспекти здоров’я людини.

Антропогенне забруднення навколишнього середовища(фізичне, хімічне, біологічне) та його вплив на здоров’я людини. Регіональний характер хвороб людини. Генетичні наслідки забруднення довкілля.



13. Онкологічні захворювання та їх зв'язок з екологічними особливостями середовища проживання людини.

Причини виникнення та поширення онкологічних захворювань. Надходження радіонуклідів в організм через органи дихання, шкіру, органи травлення. Спадковий фактор. Заходи профілактики.



14. Психічне здоров’я людини.

Психічна компонента здоров'я людини. Зв'язок психічного здоров’я з іншими складовими здоров’я людини. Фактори ризику психічних захворювань в епоху НТР. Психоемоційна напруга та шляхи її подолання.



15. Стрес як неспецифічний адаптивний процес. Дистрес, його профілактика.

Визначення стресу. Причини виникнення стресу. Стадії розвитку стресу.

Визначення дистресу. Захворювання, які виникають в результаті дії дистресу.

Профілактика дистресових станів. Саморегуляція діяльності індивіда.



16. Девіантна поведінка її біологічні і соціальні корені.

Поняття девіантної поведінки. Причини, що її викликають. Вплив соціуму на формування девіантної поведінки. Типи девіацій – алкоголізм, тютюнопаління, наркоманія, токсикоманія, суїцид, сексуальні збочення.



17. Шляхи профілактики девіантної поведінки в сім'ї та суспільстві.

Первинна, вторинна та третинна профілактика девіантної поведінки. Вплив ЗМІ на поведінку сучасної молоді. Сімейне виховання. Авторитет та приклад батьків. Вплив шкільного середовища та соціуму на поведінку дітей та молоді.



18. Духовне здоров’я людини та шляхи його формування.

Поняття „духовного”. Особливості світогляду людини як валеологічна проблема. Роль сім'ї у формуванні духовності людини. Роль вчителя у формуванні оздоровчої стратегії й тактики життя людини.



19. Сенс життя сучасної людини. Основні духовні закони.

Поняття сенсу життя. Значення здоров’я для здійснення життєвих планів людини. Духовні закони –вільної волі і вільного вибору, справедливості , вибору і відбору, закон жертви, закон причин і наслідків, закон любові.



20. Статеве виховання дітей та молоді.

Поняття статевого виховання та статевої просвіти. Роль сім’ї у формуванні статевої поведінки дітей. Взаємостосунки у сім’ї. Вплив навчально-виховного процесу на формування культури міжстатевих стосунків. Вплив ЗМІ і соціуму на статеву поведінку сучасної молоді.


ЕКОЛОГІЯ
1. Екологія як наука. Місце екології в системі природничих наук. Історія розвитку екології. Методи екологічних досліджень.

Екологія як наука. Об’єкт та предмет вивчення екології. Збагачення змісту і розширення завдань на етапах розвитку. Історія розвитку екології, її зв’язки з іншими науками. Сучасна екологія в загальній системі природничих наук. Структура сучасної екології, її основні завдання. Практичне значення екологічних досліджень на сучасному етапі.



2. Поняття про навколишнє природне середовище. Типи середовищ існування живих організмів та їх загальні екологічні характеристики.

Поняття про навколишнє природне середовище. Середовища існування живих організмів: водне, наземно-повітряне, грунтове, організм як середовище існування. Екологічні характеристики середовищ існування. Екологічні групи живих організмів у різних середовищах існування. Типові представники та їх життєві форми.



3. Загальна екологічна характеристика водного середовища існування та адаптації живих організмів.

Щільність і тиск. Основні адаптації до цих факторів. Кисневий режим. Шляхи пристосування до дефіциту кисню. Специфіка водного балансу гідробіонтів. Пойкілосмотичні і гомойосмотичні види. Еври- і стеногалинність. Температурні умови в океані. Світловий режим. Адаптації тварин і рослин до різних умов освітленості. Способи орієнтації тварин у водному середовищі. Фільтратори. Екологічна роль біофільтрів. Основні екологічні зони океану і прісних водойм. Адаптації планктонних, нектонних і бентосних форм. Екологічна специфіка літоральних і глибоководних мешканців. Реофільні форми.



4.Особливості наземно-повітряного середовища та адаптації живих організмів.

Основний комплекс факторів цього середовища. Адаптації до життя на суші у зв’язку із низькою щільністю повітря. Світловий режим. Особливості температурного режиму. Форми опадів і їх екологічна роль. Едафічний фактор у житті рослин і тварин. Склад і рух повітря. Роль вітру в екології видів. Вплив погоди і клімату. Географічна зональність і вертикальна поясність.



5. Грунт як середовище існування та адаптації живих організмів.

Специфіка ґрунту як трьохфазної системи. Особливості температурного, водного і повітряного режимів. Глибина заселення. Щільність життя в ґрунтах. Екологічні групи ґрунтових організмів за ступенем зв’язку із ґрунтом: геобіонти, геофіли, геоксени. Екологічна специфіка мікро-, мезо і макрофауни грунту. Грунт як приклад середовища, яке створене життєдіяльність організмів. Роль ґрунту в еволюції наземного способу життя у членистоногих. Аналіз праць М.С. Гілярова.



6. Живий організм як середовище існування.

Ступінь розвитку ендобіозу у природі. Специфіка умов існування ендопаразитів: постійність хімізму середовища, достаток їжі, обмеженість простору, умов дихання, опосередкованість температурних впливів середовища через організм хазяїна. Основні екологічні адаптації внутрішніх паразитів. Екологічна специфіка екзопаразитів. Патогенні мікроорганізми та їх впливи на стан організму хазяїна. Симбіотичні організми. Їх роль у підтриманні організму хазяїна.



7. Екологічні фактори як чинники навколишнього середовища та особливості пристосування до них живих організмів.

Визначення та суть поняття «екологічний фактор». Класифікації екологічних факторів: за силою впливу, за життєвою необхідністю для організмів, за специфікою адаптацій організмів, за природою та ін.

Абіотичні, біотичні, антропогенні фактори. Загальні закономірності дії екологічних факторів на живі організми: закон оптимуму (оптимум, песимум, критичні точки, екологічна валентність виду), неоднозначність дії фактора на різні функції організму, взаємодія екологічних факторів, обмежуючі фактори та ін. Основні шляхи адаптацій живих організмів до змінних умов середовища. Активний і латентний стан організмів. Принципи екологічної класифікації організмів. Приклади екологічних класифікацій організмів по відношенню до провідних екологічних факторів: світла, температури, води, ґрунту.

8. Основні екологічні закони.

Класифікація законів екології. Енергетичні закони екології: фізичні, термодинамічні, розвитку природної екосистеми, енергетичної ефективності природокористування, температурного оптимуму, піраміди енергій, однонаправленості потоку енергії, енергетичної відповідності та ін. Системоутворюючі закон екології: принцип системності, системної цілісності, сумісного впливу екологічних факторів, внутрішньої динамічної рівноваги, необхідного різноманіття, видового збіднення різноманіття, рівнозначності всіх умов життя. Еволюційні закони і принципи екології: направленості еволюції, еволюційно-екологічної незворотності, прискорення еволюції, фізико-хімічної єдності живої природи, толерантності, фотоперіодизму. Біологічні закони екології: єдності організму і умов його існування, закон мінімума (Ю. Лібіха), заміщення екологічних умов (В.В. Альохіна), принцип виключення Г.Ф. Гаузе, закон генетичного різноманіття, закон пристосування. Соціально-економічні закони, принципи і правила екології: закон історичної незворотності, прогресивного вичерпання природних ресурсів, закон необмеженості науково-технічного і біологічного прогресу, закони Б.Коммонера, закон ноосфери В.І. Вернадського.



9. Біологічні ритми як адаптація живих організмів до змінного навколишнього середовища.

Час як екологічний фактор в житті рослин і тварин. Циклічність здійснення фізіологічних функцій організму. «Біологічний годинник». Добовий і циркадний ритм рослин і тварин. Екологічні групи тварин за типом добової активності. Основні адаптації. Припливно-відпливні ритми в океані.

Сезонні ритми. Їх адаптивний характер. Пристосування рослин і тварин до перенесення несприятливих сезонів року. Фактори, що скеровують сезонний розвиток. Суть явища фотоперіодизму у рослин і тварин.

10. Екологічна ніша організму як його функціональна характеристика та життєві форми організмів.

Визначення та суть поняття «екологічна ніша». Комплексні характеристики екологічних ніш живих організмів. Формотворчий вплив факторів середовища на живі організми. Конвергентна схожість окремих органів різних організмів. Поняття про життєву форму рослин і тварин. Пристосувальне значення виробленої життєвої форми. Життєві форми рослин (за К.Раункієром, І. Серебряковим). Життєві форми тварин.



11. Форми біотичних взаємовідносин живих організмів.

Основні причини взаємозв’язків живих організмів у природі. Характеристика основних форм біотичних взаємовідносин: конкуренція, хижацтво, паразитизм, мутуалізм, симбіоз, коменсалізм, аменсалізм, нахлібництво, протокооперація), їх прояв на міжвидовому та внутрішньовидовому рівні та значення. Приклади.



12. Демекологія як розділ екології.

Поняття популяції в екології. Основні характеристики популяції. Популяційна структура виду. Ступінь відособленості і взаємозв’язок популяцій у межах ареалу виду. Структура популяцій: просторова, статева, вікова. Етологічна структура популяцій у тварин. Роль поведінкових реакцій у групах тварин.

Динаміка популяцій. Гомеостаз популяцій. Механізми регуляції чисельності популяцій.

13. Синекологія як розділ екології.

Поняття про біоценоз, фітоценоз, біотоп, біогеоценоз. Трофічні, топічні, фористичні та інші зв’язки в біоценозі. Приклади. Принципові ознаки структури біоценозу як надорганізмової системи.



14. Структура біоценозу.

Видова структура біоценозу. Видова різноманітність і кількість екологічних ніш. Пограничний ефект. Співвідношення видового багатства і кількості окремих видів. Правило Тинемана. Домінанти, співдомінанти, асектатори. Методи оцінки ролі виду в угрупованні. Види едифікатори. Поняття про консорції (Б.М. Беклемішев, Л.Г. Раменський).

Просторова структура біоценозу. Вертикальна ярусність фітоценозу. Синузіальність. Парцелярність. Екологічна структура біоценозу. Види індикатори. Функціональна структура біоценозу.

Біоценологія як наука про біоценоз. Вчення про біогеоценоз (В.М. Сукачов).



15. Боценотична структура угруповань.

Принципи функціонування біоценозу. Трофічна структура біоценозів. Конкурентна структура біоценозів. Паратрофічна структура біоценозів.



16. Динаміка біоценозів.

Циклічні і спрямовані зміни біоценозів. Екологічна сукцесія. Сукцесійні ряди. Етапність розвитку угруповань у ході сукцесії. Первинні і вторинні сукцесії. Типи сукцесій: сингенетичні, ендоекогенетичні, екзогенетичні, гологенетичні, деградаційні. Навести приклади.



17. Екосистема як енергетична система.

Поняття про екосистему (А. Тенслі). Основні елементи екосистем. Типи екосистем. Потік енергії. Енергетичні взаємовідносини в екосистемах. Енергетичний баланс живого організму. Ланцюги живлення, трофічні сітки і трофічні рівні. Витрати енергії в ланцюгах живлення. Приклади конкретних ланцюгів живлення (водойма, агроценоз, широколистяний ліс – проілюструвати).



18. Закономірності функціонування екосистем.

Біологічна продуктивність. Первинна і вторинна продукція. Екологічні піраміди Ч. Елтона. Сучасні проблеми біологічної продуктивності.

Біологічний кругообіг речовин. Харчові цикли як механізм здійснення біологічного кругообігу (охарактеризувати кругообіги основних хімічних елементів та речовин).

19. Проблеми стабільності екосистем.

Біологічна продуктивність угруповань на різних етапах сукцесій. Несумісність високої стабільності біоценозу і максимально чистої продукції. Агроценози як приклад угруповань на початкових стадіях сукцесій. Проблеми стабільності агроценозів. Проблеми стабілізації антропогенних ландшафтів.



20. Біосфера як глобальна екосистема.

Поняття про біосферу. Вчення В.І. Вернадського про біосферу. Фізико-хімічні умови існування живої матерії в біосфері. Жива речовина планети, її хімічний склад і геохімічна роль. Біосфера як оболонка Землі, перетворена життям. Межі біосфери. Нерівномірність розподілу життя в біосфері. Світовий розподіл первинної продукції.

Геохімічна робота живої речовини: енергетична, газова, концентраційна, окислювально-відновна, деструкційна функція. Основні біогеохімічні цикли біосфери. Кругообіг газоподібних речовин і осадочний цикл. Кругообіг води. Взаємозв’язок і регуляція основних циклів у біосфері. Космічна роль біосфери.

Стабільність біосфери. Динамічний характер стабільності. Різноманітність як основа стабільності. Регуляторні механізми стабільності біосфери. Історичні зміни в біосфері.


МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ БІОЛОГІЇ


  1. Дидактичні принципи формування змісту шкільного курсу біології, їх характеристика,значення.

  2. Типи уроків біології у загальноосвітніх навчальних закладах, їх структура та методика проведення.

  3. Характеристика структурних компонентів уроків контролю і корекції знань учнів, особливості методики проведення уроків даного типу, теми уроків даного типу.

  4. Міжпредметні зв’язки в шкільному курсі біології,їх класифікація. Види інтегративних зв’язків шкільного уроку біології, методика їх реалізації/

  5. Структура шкільного курсу «Біологія»7-11клас. Мета, завдання та характеристика її розділів.

  6. Шкільна навчально-дослідна ділянка, характеристика відділів, методики проведення польових дослідів.

  7. Види спостережень в шкільному розділі «Рослини», тематик та методика їх проведення.

  8. Складові матеріального забезпечення шкільного курсу біологія, класифікація, їх значення у навчально-виховному процесі.

  9. Характеристика біологічних понять, їх класифікація. Методика формування і розвитку біологічних понять.

  10. Шкільні біологічні екскурсії, види, структура та методика їх проведення.

  11. Класифікація засобів наочності шкільного курсу біології. Особливості виготовлення, зберігання. Методика використання у навчально-виховному процесі.

  12. Особливості оцінювання знань учнів. Види, форми та критерії оцінювання знань учнів з біології.

  13. Міжпредметні зв’язки методики навчання біології з іншими науками та навчальними предметами їх види, ґенеза, значення.

  14. Шкільний кабінет біології, обладнання, оформлення. Розкрити значення кабінету біології для навчально-виховної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах.

  15. Особливості профорієнтаційної роботи у ЗНЗ. Зазначити особливості профорієнтаційної роботи вчителя біології з учнями різного віку. Особливості вивчення біології у профільних класах загальноосвітніх навчальних закладах.

  16. Робота вчителя біології з обдарованими учнями. Напрями та види роботи. Особливості контролю знань та умінь. Види завдань, вправ.

  17. Напрямки природоохоронної роботи вчителя біології у загальноосвітній школі. Інформаційно-агітаційна робота, практичні природоохоронні акції, загальноміські заходи.

  18. Вивчення передового досвіду творчо практикуючих вчителів біології. Напрямки роботи міського методичного кабінету з впровадження передового педагогічного досвіду. Вивчення, узагальнення та поширення передового досвіду роботи вчителів біології Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

  19. Розкрити види та значення Практичні методи навчання в шкільному курсі біології їх характеристика. Класифікація, види, значення.

  20. Сутність і значення самостійної роботи учнів у процесі вивчення курсу біології. Види письмових, усних та інформаційних видів самостійної роботи школярів. Навести приклади різних видів самостійної роботи учнів.

  21. Інформаційні (комп’ютерні) методи навчання на уроках біології їх характеристика. Доцільність впровадження у навчально-виховний процес. Методика використання електронних посібників.

  22. Групової форми роботи учнів на уроках біології. Характеристика диференційованого та корпоративного навчання. Привести приклади.

  23. Міська біологічна олімпіада. Охарактеризувати значення, методику підготовки та етапи проведення.

  24. Види тестових завдань з біології. Обґрунтувати доцільність та методику використання тестових завдань на уроках біології. Значення тестового контролю знань учнів.

  25. Генетичні задачі як практичний метод навчання їх види. Обґрунтувати доцільність використання та методику розв’язування генетичних задач.

  26. Характеристика внутрішньопредметних зв’язків в шкільному курсі біології їх види. Значення у формуванні загальних та спеціальних біологічних понять.

  27. Шкільний біологічний кабінет. Охарактеризувати дидактичне забезпечення та напрямки роботи шкільного кабінету біології.

  28. Шкільний навчальний предмет «Біологія», мета, завдання, структура та значення у формуванні наукового світогляду школярів.

  29. Практичні методи навчання. Методичні особливості проведення лабораторних та практичних робіт з біології.

  30. Обґрунтувати методичні особливості впровадження Інтерактивних методів навчання в шкільному курсі біології. Види, значення та методичні особливості впровадження.

  31. Позакласна робота з біології напрямки та види. Проаналізувати освітньо-виховне значення та методичні особливості впровадження позакласної роботи з біології.

  32. Використання живих об’єктів в шкільному курсі біології. Проаналізувати особливості проведення лабораторних робіт із живими об’єктами в навчальних курсах «Рослини» та «Тварини».

  33. Зміст та значення принципу краєзнавства. Проаналізувати роль краєзнавчого матеріалу в шкільному курсі біології. Навести приклади.

  34. Методика проведення біологічного експерименту. Порівняти методику проведення короткотривалого та довготривалого біологічного експерименту. Навести приклади.

  35. Методична підготовка вчителя біології. Алгоритм підготовки вчителя біології до уроку. Робота з інформаційними джерелами. Створення картотеки уроків.

  36. Охарактеризувати сутність, зміст науково-природничого світогляду та методику його формування в процесі навчання біології. Формування науково – природничої картини світу.

  37. Естетичне виховання учнів різного віку при вивченні шкільного курсу біології. Характеристика методів та засобів виховання. Форми виховної роботи в курсі біології.

  38. Куточок живої природи у загальноосвітніх навчальних закладах, особливості організації, добір живих об’єктів та методика їх використання на уроках і в позакласній роботі.

  39. Факультативні заняття з біології. Завдання, зміст і структура факультативних курсів із біології в середній загальноосвітній школі.

  40. Концепція шкільного підручника з біології, функції. Засоби реалізації навчального матеріалу. Оцінка якості сучасного підручника.



Програму складено на основі наступних нормативних документів:


  1. ДСВО 06-98 Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавра;

  2. СВО __ Освітньо-професійна програма підготовки;

  3. Програма Державного кваліфікаційного екзамену з біології і методики навчання біології / Авт. кол. – Упорядник Т.В. Панасенко. За заг. ред. М.В. Гриньової. – Полтава, ПНПУ, 2011. – 34 с.



Вимоги до рівня сформованості знань, вмінь і навичок
Вступник повинен знати:

  • базові уявлення з фундаментальних природничих наук;

  • сучасні уявлення із методики викладання біології, методики організації роботи шкільної навчально-дослідної ділянки та гуртків юних біологів;

  • сучасні уявлення про наукові дослідження в галузі біології;

  • сучасні уявлення про охорону природи та заповідну справу;

  • базові знання з безпеки життєдіяльності та основ медичних знань;

  • базові знання про використання сучасних інформаційних технологій у навчальному процесі;

  • проблеми та досягнення біології в теоретичному та практичному аспектах;

  • етапи розвитку різних галузей біології;

  • відкриття та досягнення біологічної науки, внесок видатних вчених в розвиток біології.

  • основні властивості і прояв життя на різних рівні живої матерії;

  • головні умови формування здорового способу життя, первинної профілактики найпоширеніших соматичних нервово-психологічних та інфекційних захворювань;

  • чітко знати закони розвитку органічного світу і розуміти, що порушення цих законів призводить до порушення гармонії в природі і відповідно до дисбалансу і катаклізми в навіть загибелі живого і самої планети;

  • форми та методи організації навчальної діяльності учнів;

  • основні методи та методичні прийоми, що застосовуються при викладанні біології, їх психолого-педагогічні основи;

  • дидактичні прийоми застосування наочних засобів в умовах реалізації освітніх, виховних та розвиваючих завдань курсу "Біологія" у загальноосвітніх навчальних закладах.


Вступник повинен уміти:

  • володіти методами спостереження, опису, ідентифікації, класифікації культивування біологічних об’єктів;

  • використовувати професійно-профільовані знання, уміння і навички в галузі фундаментальних розділів біології для дослідження біологічних явищ і процесів;

  • застосовувати знання про сучасні досягнення в галузях біології у професійній діяльності;

  • використовувати знання, вміння й навички в галузі теорії і практики біологічних досліджень для засвоєння теоретичних основ і методів біології;

  • використовувати теоретичні знання і практичні навички для оволодіння основами наукових досліджень в галузі біології;

  • використовувати спеціалізоване програмне забезпечення для проведення лабораторних та практичних робіт з біології;

  • застосовувати набуті знання на практиці;

  • використовувати навички спілкування, включаючи усну та письмову комунікацію українською мовою.


Рекомендована література:

  1. Ботаніка: Анатомія та морфологія рослин: Навч. посібник / М.І. Стеблянко, К.Д.Тончарова Н.Г. Закорко. – К.: Виша школа, 1995. – 384 с.

  2. Брайон О.В. Анатомія рослин / Брайон О.В., Чикаленко В.Г. – К.: Вища школа, 1992. – 272 с.

  3. Біг-Дуголл В.Б. Экология растений / пер. с англ. Н.Г. Алехиной; под ред. В.В. Алехина. – М.: Гос. уч.-пед. изд-во, 1935. – 212 с.

  4. Біологічне рослинництво: Навч. посібник / О. І. Зінченко, О. С. Алексеева, П.М. Приходько та ін.; За ред. О. І Зінченка. — К.., 1996.

  5. Буйдін В.В., Гапон С.В. Методичні рекомендації до вивчення курсу «Ботаніка. Систематика вищих рослин». Розділ «Покритонасінні». – Полтава, 2006.

  6. Бровдій В.М., Гаца О.О. Закони екології: Навчальний посібник / За ред. В.М. Бровдія. – К.: Освіта України, 2007. – 380 с.

  7. Бигон М., Харпер Дж., Таунсенд К. Экология: особи, популяции и сообщества. – В 2-х томах. – Т. 2: Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – 477 с.

  8. Бобрицька В.І., Гриньова М.В та ін. Валеологія. Навч. посібник / За ред. В.І. Бобрицької. – Полтава, 1999. – 384 с.

  9. Булич Е.Г., Муравов І.В. Валеологія. Теоретичні основи валеології: Навч. посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 224 с.

  10. Верзілін М.М., Корсунська В.М. Загальна методика викладання біології. – К.: Вища школа, 1980. – 348 с.

  11. Везалий А. О строении человеческого тела.: Учебник.-М.: Издательство Академии наук СССР, 1954.-с.960.

  12. Горышина Т.К. Экология растений. – М.: Высшая школа, 1978.

  13. Ґрунтознавство з основами геології. Метод. вказівки для самост. роботи за кредитно-модульн. системою для студ.1 курсу агрофаку / В.Г. Крикунов та ін. – Біла Церква, 2005.

  14. Ґрунтознавство з основами геології. Навч. посібн. / О.Ф. Гнатенко та ін. – К.: Оранта, 2005.

  15. Ґрунтознавство. Підручник. / І.І. Назаренко та ін. – Чернівці, 2003.

  16. Грибан В.Г. Валеологія: Навч. посіб. для студ. вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 256 c.

  17. Грушко В.С. Основи здорового способу життя для всіх і кожного: Навч. посібник з курсу «Валеологія» / Тернопіл. держ. пед. ун-т. – Тернопіль, 1996. – 368 с.

  18. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Освіта України. – 2004. 20 січня.

  19. Дажо Р. Основы экологии. – М.: Прогресс, 1975.

  20. Дерій С.І., Ілюха В.О. Екологія. – К.: Вид-во Українського соціоекологічного центру, 1998. – 196 с.

  21. Догель В.А. Зоология безпозвоночных. – М.:Высшая школа, 1984.

  22. Дідух Я.П. Популяційна екологія. – К.: Фітосоціоцентр, 1998. – 191 с.

  23. Злобін Ю.А. Курс фізіології і біохімії рослин. Підручник. – Суми: ТОВ «ВТД «Університетська книга», 2004. – 464 с.

  24. Злобін Ю.А. Основи екології: Підручник. – К., 1998.

  25. Морфологія рослин з основами анатомії та цитоембріології / Войтюк Ю.О., Кучерява Л.Ф., Баданіна В.А., Брайон О.В. – К.: Фітосоціоцентр, 1998. – 216 с.

  26. Комисарров Б.Д. Методологические проблемы школьного биологического образования. – М.: Просвещение, 1991. – 160 с.

  27. Кузнєцова В.І. Методика викладання біології. – Х. Торсінг., 2001. – 176с.

  28. Кучерява Л.Ф., Войтюк Ю.О., Нечитайло В.А. Систематика вищих рослин. І. Архегоніати. – Київ: Фітосоціоцентр, 1997. – 136 с.

  29. Кучерявий В.П. Екологія. – Львів: Світ, 2000. – 500 с.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання // О. І. Пометун, Л.В. Пироженко. – К.: АСК, 2003. – 192 с.

  30. Коляденко Г.І. Анатомія людини: Підручник.-К.: Либідь, 2001.-384 с.: іл.

  31. Котт С.А. Сорные растения и борьба с ними.— М., 1969.

  32. Курепина М.М., ВоккенГ.Г. Анатомия человека: учебник для студ. пед. инст.- 4-е изд. перераб. – М.: Просвещение, 1979.-304 с.: ил.+Атлас. 3-е изд.

  33. Курепина М.М., Воккен Г.Г. Анатомия человека: Атлас. – М.: Просвещение, 1979.-128с. ил.

  34. Липа О.Л., Добровольський І.А. Ботаніка. Систематика нижчих і вищих рослин. – Київ: Вища школа, 1975. – 400 с.

  35. Липа О.Л. Систематика вищих рослин. – Київ: Радянська школа, 1964.

  36. Лебедь Г. М., Андрусенко І.І., Пабат І.А. Сівозміни при інтенсивному

  37. Мусієнко М.М. Екологія рослин. – К.: Либідь, 2006. – 432 с.

  38. Наумов Н.П., Карташев Н.Н. Зоология позвоночных. – М.:Высшая школа, 1979. – ч. 1, 2.

  39. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум. – Київ: Фітосоціоцентр, 2001. – 456 с.

  40. Нечитайло В.А., Липа О.Л. Систематика вищих рослин: Підручник. – Київ: Вища школа, 1993. – 317 с.

  41. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – 432 с.

  42. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – Київ: Фітосоціоцентр, 2005. – 432 с.

  43. Одум Е. Основы экологии. – М.: Мир, 1975.

  44. Очкуренко О.М., Федотов О.В. Анатомія людини: Підручник. - К.: Вища школа, 1992.-334с.

  45. Основы валеологии: Учеб. пособ. для вузов и сред. учеб. заведений. В 3-х книгах. Кн. 1. / Под общ. ред. В.П. Петленко. – К.: Олимпийская лит-ра, 1998. – 434 с.; Кн. 2. – 1999. – 351 с.; Кн. 3. – 1999. – 447 с.

  46. Почвы Украины и повышение их плодородия: в 2 т. – К.: Урожай, 1988. Т.1-2.

  47. Пугал Н.А., Трайтак Д.И. Кабинет биолоии. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 192 с.

  48. Рослинництво з основами програмування врожаю / О. Г. Катов., Л. Т.Глушенко, Г.О. Жатова та ін. — К., 1995.

  49. Словарь-справочник по экологии / Под ред. К.М. Сытника и др. – К.: Наукова думка, 1994. – 666 с.

  50. Система застосування добрив: Підручник / А.П. Лісовал, В.М. Макаренко, С.М. Кравченко. – К.: Вища шк., 2002.

  51. Сауляк-Савицька М.М.Анатомія людини: Підручник. - К.: Радянська школа, 1966.-287с.

  52. Свиридов А.И. Анатомия человека. - К.: Радянська школа, 1983.-543с.

  53. Хуторской А.В. Современная дидактика. – СПб: Питер, 2001. – С. 401-442.

  54. Хрипкова А.Г. Вікова фізіологія. К.: Вища школа, 1982. — 272с.

  55. Хоменко Б.Г. Анатомія людини.Практикум: навчальний посібник. –К.: Вища школа, 1991.- 208 с.

  56. Чорний І.Б. Географія грунтів з основами грунтознавства. – К.: Вища шк., 1995.

  57. Чернова Н.М., Билова О.М. Екологія. – К.: Вища школа, 1986. – 231 с.

  58. Шарова И.Х. . Зоология безпозвоночных. – М.:Владос, 2003.

  59. Щербак Г.Й., Царичкова Д.Б., Вервес Ю.Г. Зоологія безхребетних. – К.: Либідь, кн. 1 – 1995, кн. 2 – 1996, кн. 3 – 1997.

  60. Шулдик В.І. Методика викладання біології в модулях. – Умань, 2002. – 360 с.

Голова атестаційної комісії

Доктор педагогічних наук,

Професор, декан природничого



факультету М.В. Гриньова<< предыдущая страница