Третій щорічний навчально-методичний семінар з історії Голокосту в Європі для викладачів історії українських шкіл - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Шість незабутніх днів в осінньому Парижі провела група українських... 1 60.5kb.
Володимир сідак. Полковник Петро Болбочан на тлі своєї доби …навіть... 1 165.09kb.
Програма містить питання розвитку початкових медичних знань, освіти... 1 107.53kb.
Картки-завдання для використання на уроках історії України (Вступ... 3 402.93kb.
Розробка уроку з всесвітньої історії для 8 класу Тема: Франція. 1 105.42kb.
Вивчення історії рідного краю досить актуальна для багатьох науковців... 1 46.81kb.
Гадяцька сш І-ІІІ ст 1 50.81kb.
Гра «Найрозумніший знавець історії» Учитель історії 1 107.05kb.
Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих... 9 2080.57kb.
Історія України охоплює віхи історичного шляху українського народу... 1 293.52kb.
Повітове земство в українських губерніях 1 326.16kb.
Міністерство охорони здоров’я україни 3 1348.05kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Третій щорічний навчально-методичний семінар з історії Голокосту в Європі для викладачів - страница №1/1

Третій щорічний навчально-методичний семінар

з історії Голокосту в Європі для викладачів історії українських шкіл.

2 по 14 листопада 2008 року в Інституті Яд Вашем (Єрусалим) відбувся Третій щорічний навчально-методичний семінар з історії Голокосту в Європі для викладачів історії українських шкіл. Група складалася з 23 учасників, які представляють середні навчальні заклади з усіх регіонів України. Семінар став можливим завдяки зусиллям Українського центру вивчення історії Голокосту (Київ, Україна) у співпраці з Меморіальним Інститутом пам'яті жертв Катастрофи та героїв Опору Яд Вашем (Єрусалим, Ізраїль) та за підтримки Міжнародної групи з викладання, дослідження та збереження пам’яті про Голокост у Європі (International Task Force). Вже за традицією маємо можливість надрукувати враження та роздуми деяких учасників семінару


Зажги свечу!
Я скорее зажгу свечу, чем буду проклинать темноту

Элеонора Рузвельт


Уверена, с годами все больше убеждаюсь, что люди, появляющиеся в нашей жизни, все происходящие события - все это случается потому, что это мы притянули к себе. И то, что мы делаем со всем этим дальше, мы выбираем сами. Мы, группа учителей Украины, выбрали и нас выбрали…

Наша учительская работа по теме Холокоста (Катастрофы) в Украине была разной по содержанию и форме (кураторство и проведение выставок, тренингов, уроков; участие в конкурсах исследовательских работ и другое). Одинаковым было стремление донести до детей, а иногда и взрослых, что «все разные, но равные», что тема Холокоста и любого геноцида – актуальна сегодня, ее забвение может привести к возрождению Зла…

Решение этой непростой задачи в Украине направляет главным образом УЦИХ, ВА «Нова Доба». Иерусалимский Центр Изучения Холокоста (в Израиле называют «Катастрофа») является международным. Один из аспектов его многогранной деятельности – повышение квалификации преподавателей школ по Теме. Мы стали третьей украинской группой.

Были волнительные сборы в поездку. Теперь семинар в Яд-Вашем в прошлом. Было… Пришло время оценить, осмыслить. Для меня важным критерием оценки является качество общения. У Антуана де Сент-Экзюпери это названо роскошью. Классиком он стал поправу. Действительно, роскошью общения для нас стало это пребывание в Израиле. Это привилегия для наших личных впечатлений и профессионального педагогического роста воспитателей и преподавателей общественных дисциплин. Содержание, уровень эмоционального, интеллектуального общения в Израильском, иерусалимском Центре изучения Холокоста был очень высоким.

В первую очередь хочется сказать о встречах с людьми, пережившими Катастрофу. Очень трудно описывать эмоциональные состояния. Как сказать об одновременном состоянии глубокого сочувствия пережитой беде и восхищении подвигом жить в нечеловеческих условиях и даже бороться? Преклоняемся в память о погибших безвинно и перед силой и подвигом победивших смерть. В Яд-Вашем собирают и чтят память и о тех, кто не был в стороне от чужой беды, спасал евреев. Им присваивают звание Праведников Мира!

Непременно, о кураторах, лекторах, экскурсоводах, тренерах – методистах, по проблемам преподавания Холокоста. В их работе гармонично соединились подлинная научность, глубина изучения фактов и проблем в изучении темы и всего, что связано с ней в разных аспектах - психологическом, историческом, этническом, социальном, религиоведческом и прочее (перечень тематики лекций и практикумов, экскурсий - тому свидетельство). Важный фактор успешного общения - культура речи как ее Фома и содержание. Думаю, это проявляется очень просто: если только в конце монолога говорящего ты испытываешь состояние «наполненного сосуда», тебе опять повезло быть слушателем. И все названное могло бы стать Хорошей Работой, а стало Общением не только с исследователями и знатоками перечня важных тем и сложных вопросов. Это было общение с людьми посвященными. Они смогли донести до нас свет и тьму, горе и радости, пафос и обыденность в истории и культуре еврейского народа.

Думаю далее уместно привести то ли факт, то ли притчу, воспроизведенную Анатолем Франсом в своих «Мнениях Джерома Когнара». Однажды молодой персидский принц Земир, приказал своим ученым написать историю человечества так, чтобы он мог делать меньше ошибок как монарх, просвещенный опытом прошлого. Через двадцать лет мудрые люди появились перед монархом, тогда уже королем, сопровождаемым караваном, состоящим из двенадцати верблюдов, каждый из которых вез 500 томов. Король попросил их сделать более короткий вариант, и они возвратились после еще двадцати лет с тремя верблюжьими грузами и, когда им король опять возразил, то после еще десяти лет они пришли к нему с грузом на одном слоне. После еще трех лет ученый появился с единственной книгой, которую вез осел. Король был на смертном одре и вздохнул «Я умру без знания истории человечества. Сократи, сократи!» «Ваше Величество», ответил ученый, «Я просуммирую ее для вас в трех словах: Они родились, они страдали, они умерли! ».

Позволю себе эту притчу, заставляющую задуматься о многом, дополнить утверждением, что физически умирают все, а духовно – нет. Еврейский народ относится к числу тех, которые несут в себе духовную силу и радость жизни.

Пребывание в Израиле, работа на семинаре, добавила нам знаний, умений для продолжения работы по теме Катастрофы (думаю, исторически это названии правильнее отражает суть происшедших событий). А, главное, благодаря деятельности Яд-Вашем в Украине формируется команда, объединяющая единомышленников в системе образования и воспитания толерантности. В широком смысле мы стали частью команды сотрудников Яд-Вашем. После каждой новой встречи в рамках семинара укреплялась уверенность необходимости в усилении координации совместной деятельности; в Яд-Вашем накоплен колоссальный потенциал, которым щедро делятся; огромная помощь оказана нам и через предоставление типографских и электронных ресурсов Центра.

Не случайно в музее Яд-Вашем, в музее Варшавского гетто зажженный огонь, трепетание пламени свечи – символ памяти о погибших. И пусть не звучит излишне высокопарно утверждение, что это и символ освещения пути живущим, берущим на себя обязательство не допустить тьмы забвения и насилия.


Ольга Кучер,

Учитель СОШ № 22,

г. Севастополь.
Відгук про семінар
У житті кожної людини є події, які залишаються в пам’яті назавжди, змінюють світогляд, допомагають знайти себе в подальшому житті. Надзвичайне значення має для мене перебування на семінарі в Яд Вашемі.

Та інформація, яку отримала я від викладачів, побачене в музеї, не могло не торкнутися моєї душі, мого серця.

Яд Вашем … Біль, сльози, втрати, смерть… Як же таке сталось на Землі, як вона могла витримати стільки зла, страждань , випробовувань і горя?! Перебуваючи в стінах , які «говорять» , розумієш, що ти не можеш залишатись осторонь, не повинна мовчати, твій обов’язок – говорити, розповідати, навіть кричати, щоб тебе почули. Ти повинна донести хоча б часточку пережитого кожному. Можливо, ти врятуєш світ…

Семінар був професійно організований, збалансований, толерантний, відвертий. Незважаючи на те що ми багато працювали, час проходив швидко і непомітно. Викладачі віддавали свої знання, ділились власними поглядами, вміннями, доносили нам масштаби Катастрофи, великого людського горя, розкривали історію єврейського народу та другої світової війни. Участь в семінарі змусила дещо інакше поглянути на свої знання з цієї теми.

Іріт Абрамскі і Наташа Сігал – символи великої відданості своїй справі і патріотизму. Своєю невичерпною енергією вони торкнулись найгостріших і найболючіших нот небайдужості нашої душі за трагедією єврейського народу, показали його великий дух і силу, який зумів вистояти, продовжує боротись і демонструє нам велич непохитного духу і національної єдності. Це яскравий приклад збереження історичної пам’яті свого етносу.

Незабутніми були екскурсії по Єрусалиму та Ізраїлю з талановитим екскурсоводом Розою , людиною великої ерудиції, артистизму, несподіваних сюрпризів, невичерпної любові до своєї землі. Після її слів оживає навіть каміння і кожен крок по святій землі – це ціла історія, яку переживаєш разом з нею знов і знов.

Велика вдячність Українському центру вивчення історії Голокосту, за участь в семінарі , за друзів , яких зустріла та залучення до надзвичайно важливої справи.

З повагою Лариса Ковтун,

Вчитель історії, м. Вінниця

Хочемо поділитися своїми враженнями від семінару, що проходив 3.11—15.11.2008 року в Яд Вашемі.

Під час знайомства з центром Яд Вашем особливо вразили масштаби Національного Меморіалу Катастрофи і Героїзму. Ставлення держави до вивчення даної проблематики, системний підхід, який ми побачили, дає можливість не лише повною мірою осягнути масштабність Шоа, але, що не менш важливо, спрямовані на патріотичне виховання молоді. Саме це , на нашу думку ,є особливо важливим в сучасному світі.

Центр Яд Вашем сконструйовано таким чином, що він поєднує в собі Меморіал, який сприяє збереженню пам'яті; архів, що дає можливість осягнути масштаби Катастрофи, науково підійти до її вивчення , спростовуючи ( на основі наявних документів) антисемітські та антиізраїльські виступи в ЗМІ; навчальний центр, розрахований на навчання не лише ізраїльських викладачів та молоді, але і груп з усіх країн світу.

Особливо цінним є індивідуальний підхід співробітників центру до кожної з іноземних груп (підбір матеріалу, постановка дилемних питань, що цікавлять дану групу). Розробка тематики з урахуванням специфіки регіону, з якого прибула група. Вдало було поєднано емоційний та науковий аспекти в навчальній програмі(наприклад: відвідування залу Варшавського гетто + вивчення історії існування та боротьби Варшавського гетто.). Сподобалось, що програма не була обмежена лише вивченням історії Шоа. Лекції, що знайомили з історією євреїв в екзилі дали не тільки пізнавальну користь, але і підвели до розуміння поведінки значної частини єврейства в роки Другої світової війни .

Відвідання художнього музею та лекція з літератури показали можливість використання творів мистецтва під час вивчення дражливої теми.

Вдало було поєднано систему занять з екскурсійною програмою, що сприяла не лише пізнавальному, духовному та естетичному аспектам, але і розкривала історію єврейства, ламаючи систему стереотипів та упереджень.

Висловлюємо ряд побажань організаторам семінару, і сподіваємось що вони будуть враховані під час роботи з наступними групами:



  • Збільшити час для роботи в архіві;

  • Підготувати підбірку документів , що стосуються Шоа, за регіональним принципом( або надати час для самостійної роботи з даними документами в архіві);

  • Збільшити кількість тренінгів з проблематики;

  • Збільшити кількість лекцій з юдаїки.

Висловлюємо щиру подяку всім викладачам Національного Меморіалу Катастрофи і Героїзму за цікавий, змістовний та інтерактивний семінар. Особлива подяка за чітку організацію навчання та дозвілля Ноа Сігал, Іріт Абрамскі.

Щиро дякуємо Українському центру вивчення історії Голокосту за надану можливість пройти навчання в Національному Меморіалі Катастрофи і Героїзму. Це допогло нам не лише розширити свої знання з історії Шоа, але і сформувати нові підходи у вивченні історії України та патріотичному вихованні.

Ми продовжуємо працювати над даною темою і прагнемо брати участь у наступних проектах, започаткованих Українським центром вивчення історії Голокосту.

З повагою та щирою подякою учасники семінару



Андрій Кінаш та Тетяна Лимар,

Вчителі історії, м. Полтава

2-14 листопада в Єрусалимі (Ізраїль) проходив семінар для українських вчителів з питань викладання історії Голокосту «Катастрофи», в якому я брала участь.

Семінар було організовано та проведено Музеєм «Яд Вашем», який розташований на горі Герцль, найбільшим у світі науковим інститутом та меморіалом Голокосту. Цей музей – гімн маленькому розкиданому по світі народу, який вижив і знову віднайшов свою країну. Недаремно назва комплексу означає «місце та ім΄я» і взято із книги пророка Ісаї.

Програма семінару була надзвичайно цікавою і насиченою.

Кожне засідання мало свою тематику:



  • Євреї між двома світовими війнами;

  • Антисемітизм і нацистська ідеологія;

  • Геттоізація і «кінцеве вирішення єврейського рішення»;

  • Реакція навколишнього світу на «кінцеве рішеня»;

  • Єврейський опір і героїзм.

Дуже глибоке враження залишилося від відвідування музею Голок осту, як пам΄ять про 6 мільйонів євреїв, які загинули від рук нацистів.

Це страшно. Особливо Дитячий меморіал, який увіковічує пам΄ять про 1500000 знищених, ні в чому не повинних дітей. Це необхідно побачити кожному, щоб з гідністю жити далі.
Робочі дні семінару проходили у начальних аудиторіях «Яд Вашему». Всі виступаючі зацікавили нас своїм оригінальним підходом та власним баченням проблематики історії Голок осту. Серед доповідей були такі, що безпосередньо стосувалися освітнього процесу та його ролі в становленні особистості. Серед них можна виділити доповідь д-ра Михайла Вайскопфа «Антисемітизм в історичній перспективі», д-ра Іріт Абрамської «Нацистська ідеологія і євреї», д-ра Даніеля Романовського «Порівняльна характеристика гетоізації на окупованих польських і радянських територіях», д-ра Арона Шнелера «Специфіка Катастрофи на Україні і інших територіях СРСР».

Друга половина дня проходила у формі практичних занять. Це була, мабуть, найкорисніша для практикуючих учителів частина семінару. Особливо цікаво пройшла презентація проектів уроків учасниками семінару. Представники української делегації презентували свої доробки у сфері викладання історії Голокосту в українських школах.

Особливо для мене довгоочікуваною була зустріч з Раїсою Мантвер та її донькою Зінаїдою, яких у роки війни врятували мій дідусь Паїсій Кухаревич та бабуся Таїсія Кухаревич.

Їм присвоєне звання Праведників миру інститутом Яд Вашем, і їх прізвища занесені на меморіальну дошку в Саду Праведників миру.

Ця зустріч відбулася в Рамат-Ефаль в присутності всієї групи та родини Мантвер. 94-літня Раїса Мантвер детально розповіла про страшні роки німецької окупації і дні перебування її доньки та її в нашій сім΄ї Кухаревич.

Спогадами поділилася і врятована 68-річна Зіфа Мантвер, яка з 6-місячного віку до 3-х років виховувалась моєю бабусею Кухаревич Таїсією разом з її дітьми Дмитром (9 років), Раїсою (8 років – моєю мамою), Євгеном (6 років).



Зі слів бабусі я багато знаю про роки війни. Її спогади я донесла до всіх присутніх.
Наталя Двигайло,

вчитель історії