Теоретико-методологічні основи політології - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Зміст вступ 4 Розділ Становлення І розвиток законодавства про вугледобувну... 3 439.03kb.
Колесова І. В модернізація фінансового механізму корпорацій як необхідна... 1 212.21kb.
Деякі теоретико-методологічні підходи І методи дослідження політичної... 1 94.53kb.
Теоретико-методологічні засади соціально економічного розвитку села 3 471.04kb.
Теоретико-методологічні засади трансформації земельних відносин в... 3 931.97kb.
Розділ Теоретико-методологічні аспекти мотивації 5 Поняття і сутність... 1 62.93kb.
Робоча програма навчальної дисципліни 3 478.56kb.
Cодержание 2 раздел теоретико-методологические основы политической... 26 8984.52kb.
Календарний план факультативу «Основи веб-дизайну» для учнів 11-х... 1 37.87kb.
Оголошення До відома зт-5 до дисципліни „основи патентознавства рекомендується 1 34.31kb.
Модуль І. Основи цитології та загальної ембріології Змістовий модуль... 1 41.58kb.
Державна служба статистики україни роз'яснення від 30. 11. 2012 р. 1 87.96kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Теоретико-методологічні основи політології - страница №1/4

Теоретико-методологічні основи політології.
У 1948 р. у Парижі із ініціативи ЮНЕСКО був проведений Міжнародний колоквіум з питань політичної науки, на якому були визначені основні проблеми дослідження та вивчення політичної науки:

  1. політична теорія;

  2. політичні інститути;

  3. партії, групи та суспільна думка;

  4. міжнародні відносини.


Політологія ( politika – державні і суспільні справи, logos – поняття, вчення )– це наука про політику та її взаємовідносини з людиною і суспільством;

Об’єктом дослідження політології як науки є сфера політичних відносин, яку вивчають і аналізують у поєднанні з особливостями її функціонування й розвитку та зв’язками з економічною й духовною сферами суспільства

Предметом політології є закономірності становлення, функціонування та зміни політичної влади. Вузловими проблемами сучасної політології вважаються питання політичної влади.

2. Політика – сфера взаємовідносин різних соціальних груп та індивідів з приводу використання інститутів публічної влади для реалізації своїх суспільно значущих інтересів і потреб.

Політика виникає як результат об’єктивно зумовленого суспільного поділу праці, зміни характеру відношень людей до засобів виробництва і результатів праці (виникнення приватної власності), поділу суспільства на соціальних суб’єктів з різними інтересами і т. д.

Аристотель (384-322 рр. до н.е.) - “Політика”.

Об’єктом політики є влада. До неї прагнуть політичні сили, які відбивають інтереси тих чи інших соціальних груп суспільства.

Суб’єктом політики можуть бути особистість, організація або суспільна група, які здатні творити політику й ініціювати істотні зміни в політичних відносинах.

В процесі створення, збереження або зміни влади суб’єкти політики вступають в політичні відносини. Вони бувають різних форм:



  • політична боротьбасуперництво, конфронтація, війна;

  • консенсус – угода, прийняття політичних рішень на основі спільної згоди;

  • співробітництво – спільне вирішення спільних проблем;

  • конформізм – угодовство, пасивне, некритичне прийняття існуючого ладу, відсутність особистої позиції в політичній боротьбі.


В політичній науці політика розмежовується:

  • за сферами суспільного життя (економічна, соціальна, військова, демографічна і т. д.);

  • за орієнтацією (внутрішня, зовнішня);

  • за масштабами (міжнародна, світова, локальна);

  • за носіями й суб’єктами (політика держави, партії, руху);

  • за терміном дії (довгострокова, короткострокова).

Категорії

Функціональні


- політичні відносини

  • політична діяльність

  • політичний процес

  • політична участь

  • політична норма

Центральні


  • держава

  • влада

  • управління

  • авторитет

  • демократія

Структурні


  • політичний рух

  • політична організація

  • політична суб’єктність

  • політична ідеологія

  • політична культура



Розвитку


  • політичний режим

  • політичний розвиток

  • політична революція

Функції і методи політології.


Функції


Світоглядна


Визначення норм цивілізованої політичної поведінки, політичної культури, що допомагає досягненню певного консенсусу в суспільстві



Теоретико-пізнавальна


Вивчення, систематизація, аналіз, оцінка політичних явищ





Методологічна


Визначає порядок аналізу закономірностей теоретичного дослідження політики



Прикладна


Вироблення практичних рекомендацій щодо шляхів і механізмів реалізації політичних знань



Прогностична


Прогноз розвитку політичних процесів і ймовірності подій, своєчасне коригування політики


Методи:

Загальні (системні):

Загальнологічні (теоретичні):

Методи емпіричних досліджень:


Влада

Немає політики без влади і влади без політики.

Галузь політичної науки, яка досліджує владу називається кратологія.

Влада - реальна можливість здійснювати свою волю в соціальному житті, нав’язуючи її, якщо необхідно, іншим людям за допомогою волі, авторитету, права, насилля.

С
Суб’єкти влади

Політичні інститути (державні, громадські), еліта, лідери
труктура влади


Джерела влади:

Авторитет, харизма, сила, престиж, закон, багатство, знання, інтерес, воля.таємниця


Об’єкти влади

Суспільство, клас, етнос, група, індивід

Функції влади

Панування, керування, регулювання, контроль, управління, координація, організація, мобілізація
Ресурси влади

Насильство, примус, переконання, заохочення, право, традиції, страх, міфи



Т
За сферами функціонування

Політична

Економічна

Духовна

Сімейна та ін.


ипологія влади


За суб’єктами

Автократична (самодержавство)

Олігархічна (групократія)

Самоуправлінська (влада всіх)


За функціями державних органів

Законодавча

Виконавча

судова



За рівнем поширення

Мегавлада (ООН, НАТО та інші)

Макровлада (центральні органи держави)

Мезовлада (регіональні органи)

Мікровлада (малі групи, організації)



следующая страница >>