Тема: західноукраїнські землі у 20 – 30-х роках ХХ століття - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
І. Вступне слово XV століття важливий час у житті українського народу. 1 56.71kb.
6. Раннє українське друкарство (ХV–хvіі століття) 1 31.95kb.
Обгрунтуйте неможливість існування анти-Землі, планети з параметрами... 1 27.85kb.
Землі, на яких сьогодні розташовані населені пункти Розолюксембурзької... 1 105.53kb.
Адріано роккуччі ХХ століття та християнські церкви: спадок мучеників. 1 213.71kb.
Духовні пастирі України-Руси Матеріали до бесід Суми 2009 Духовні... 3 700.3kb.
Урок 4 Тема. Вплив міжнародних відносин на землі України в першій... 1 65.55kb.
Урок №2 Тема. Історія вивчення Землі. Як люди уявляли Землю в давнину. 1 9.55kb.
РР. ХХ століття Тексти української жіночої прози кінця ХХ століття... 1 191.48kb.
Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні... 1 132.81kb.
2 Договір оренди землі та провести його державну реєстрацію 1 11.88kb.
Громадянка України 23. 03. 1953 р 1 33.32kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Тема: західноукраїнські землі у 20 – 30-х роках ХХ століття - страница №1/1

ТЕМА: ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У 20 – 30-Х РОКАХ ХХ СТОЛІТТЯ

ЗАКАРПАТТЯ В СКЛАДІ ЧЕХОСЛОВАЧЧИНИ.

КАРПАТСЬКА УКРАЇНА
МЕТА: розглянути становище і розвиток українських земель у складі Чехословаччини, простежити процес розвитку національно-визвольного руху на Закарпатті; показати процес створення Карпатської України, дати характеристику цьому державному утворенню та визначити історичне значення; продовжувати розвивати навички роботи з історичними джерелами, вміння аналізувати та узагальнювати історичний матеріал, систематизувати одержанні знання; виховувати почуття національної свідомості, активну громадянську позицію.
ТИП УРОКУ: формування і вдосконалення знань, умінь і навичок.
ВИПЕРЕДЖАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Підготувати тезове повідомлення «Входження Закарпаття до Чехословаччини», та «Історичний портрет Августина Волошина», «Становище Закарпаття у складі ЧСР».



Завдання по групам:

1) економічне становище краю;

2) національне та соціальне становище краю;

3) громадсько-політичне життя краю;

4) культурне життя українців краю.
Очікувані результати.

Учні повинні:


  • характеризувати становище українців Закарпаття у складі Чехословаччини;

  • розкривати процес проголошення Карпатської України та причини її поразки;

  • використовувати документальні матеріали при характеристиці історичних подій.


ОБЛАДНАННЯ: підручник історії України 10 клас, хрестоматія з новітньої історії, схема «Українські землі у 20-30-х рр.. ХХ ст..», карта України, карта Європи, атлас, таблиці, дидактичний матеріал, мультимедійне обладнання, документальний відеофільм «Карпатська Україна», портрет А.Волошина, історичні документи державотворення Карпатської України, державна символіка Карпатської України.

Перемога завжди на боці тих, хто

правий. А правість вимірюється

гідністю ідеї, яку захищаєш.

Конфуцій

ХІД УРОКУ


  1. Організаційний момент.

  2. Повідомляється тема і мета уроку, очікувані результати.

  3. Мотивація навчальної діяльності.

Так сталося, що Закарпаття історично найдовше перебувало під чужоземним пануванням. У 1924 році, під час перепису населення, лише 12% закарпатців назвали себе українцями. Очевидно, що ця економічно відстала та національно пригноблена область Чехословаччини мала небагато шансів стати українським державним утворенням в середині XX століття. А все ж Закарпаття стало легендою, про яку говорили всі європейські країни.

15 березня 1939року було проголошено державну самостійність Карпатської України. Що могло сприяти створенню цієї держави? Все це ми і повинні з’ясувати на уроці.


4. Формування і вдосконалення знань, умінь і навичок.

Даний матеріал частково вивчався учнями в курсі всесвітньої історії, та самостійно опрацьовувався дома, тому одночасно із засвоєнням нового матеріалу ведеться перевірка вивченого раніше.



Дайте відповідь на запитання:

  1. Які країни претендували на Закарпаття після Першої світової війни?

  2. Яким було прагнення закарпатців щодо подальшої долі нашого краю?

  3. Яке рішення прийняли з’їзди народних комітатів у Хусті, Любовні, Сваляві після розпаду Австро-Угорщини?

  4. Чому не вдалося возз’єднати Закарпаття з Україною?

  5. Коли Закарпаття увійшло до складу Чехословаччини?

  6. Який документ закріпив приєднання Закарпаття до Чехословаччини?

(Робота з схемою 1).




Робота з документом.

Учні ознайомлюються з витягом з «Генерального статуту для організації Підкарпатської Руси», затвердженого чехословацьким урядом на підставі Сен-Жерменського договору (Турченко Ф. «Новітня історія України» 10 клас с.-340)


Запитання для обговорення:

  1. Яку назву отримало Закарпаття згідно з документом?

  2. На яких умовах було передбачено входження Закарпаття до складу ЧСР?

  3. Який законодавчий орган передбачалося створити в краї?

  4. В яких галузях міг розпоряджатися сойм Карпатської Русі за цим документом?

  5. Як називалася посада керівника краю?

  6. Чи відповідали проголошені права краю реальній політиці чехословацького уряду?

А зараз з’ясуємо чи виконав уряд Чехословаччини свої зобов’язання щодо забезпечення автономії Підкарпатської Русі.

Доповідають учасники домашніх груп. Інші заповнюють таблицю «Українські землі у складі Чехословаччини».

Ознайомимось із ще одним документом, який стосується цього питання. Це витяг з промови депутата від Закарпаття І.Мондока в палаті депутатів Чехословаччини про політику уряду на Закарпатті (Турченко Ф. «Новітня історія України» 10 клас с.-340)




Українські землі у складі Чехословаччини


питання

відповідь


1. Статус у складі держави




2. Рівень економічного розвитку




3. Аграрна реформа






4.Суть урядової політики





5. Національно-визвольний рух, політичне життя




6. Становище української церкви




7. Розвиток української освіти





Запитання до обговорення:

  1. Яким було становище промисловості Закарпаття?

  2. В чому полягала суть аграрної реформи?

  3. На які прояви національних і соціальних утисків українського населення вказує депутат парламенту?

  4. Чому влада боялася усвідомлення населенням Закарпаття своєї належності до української нації?

  5. Яким був статус Закарпаття у складі Чехословаччини?

  6. Які політичні сили були впливовими на Закарпатті? Чи існували на Закарпатті суто українські партії?

  7. Якою була політика чехословацького уряду щодо українців?

  8. Яким було становище української школи на Закарпатті?

  9. Яка церква мала великий вплив на духовне життя мешканців краю? Хто її очолював?

На підтвердження цієї інформації зараз ми проглянемо документальні кадри з життя закарпатців цього періоду: с/г, культура, промисловість і ремесла, міське життя.

Настав 1938р. Співвідношення сил у Європі складалося на користь Німеччини. Чехословаччина стала наступною країною після Австрії, яку заходилися ділити на догоду Німеччині, великі держави. Щоб сконсолідуватися перед загрозою нацизму, уряд країни пішов на безпрецедентні поступки, що дозволило найбільшим національним спільнотам створити свої автономії. Таким чином з’явилась Чеська, Словацька та автономія Підкарпатської Русі.

А зараз знову переглянемо важливий історичний момент, що дозволив Закарпаттю отримати самоврядування - підписання Мюнхенської угоди.

Отож зробимо висновки і запишемо в зошит основні передумови надання Закарпаттю автономії:



  1. долучення населення до демократичних інститутів влади, участь у роботі місцевих органів влади, у виборах;

  2. активізація боротьби за автономію краю;

  3. формування розгалуженої мережі громадсько-політичних і культурних організацій, їх активна діяльність.

7-10 жовтня 1938року був сформований перший автономний уряд, який 11 жовтня був затверджений Прагою. До нього увійшли А.Бродій – прем’єр-міністр, Юрій Ревай, Едмунд Бачинський, Августин Волошин. Однак 26 жовтня 1938року Бродій був заарештований за проугорську діяльність і прем’єр-міністром був призначений Августин Волошин. Нова адміністрація краю опинилась у скрутному становищі. Населення краю в основній своїй масі підтримувало русинський рух. Крім того від краю, за рішенням Першого віденського арбітражу, були відторгнуті найбільш економічно розвинуті райони і міста: Ужгород, Мукачево, Берегове та ін. загальною площею 1500км. Незважаючи на це, автономна адміністрація взялась до активної державотворчої діяльності, використовуючи допомогу ОУН.
Основні заходи уряду А.Волошина(записати в зошит):

  1. Заборонено діяльність усіх політичних партій (20січня 1938р.), крім УНО(Українське національне об’єднання);

  2. Боротьба проти комуністів та проугорських угрупувань;

  3. Українізація системи освіти, видавничої справи, адміністрації;

  4. Розширення мережі кооперативів;

  5. Створення Карпатської Січі - військової організації;

  6. Організація концентраційних таборів.

Усі державотворчі процеси в краї розгорталися згідно з теорією інтегрованого націоналізму.
Робота з документами.

З програми УНО:

«Ціле духовне життя, як школи, преси, фільми, театр, духовна продукція та чинники, що впливатимуть на фізичну та моральну вартість нації, поставлені будуть на строгий контроль держави. Учителями нації, журналістами, письменниками, митцями та творцями духовних цінностей нації можуть стати лише українці по крові та походженню… УНО вносить в Українську націю елемент абсолютної єдності політичної, етнічної, національної та господарської. Тому її організаційна структура є ієрархія…»


Завдання:

  1. Ідеї якої ідеології відображенні в документі?

  2. Який тип держави намагались розбудувати члени УНО?

Можливо, саме завдяки цим заходам владі вдалося мобілізувати населення краю. В лютому 1939року на виборах до Сейму УНО набрало 86% голосів. Проте ситуація продовжувалася загострюватись.

12 березня 1939року Німеччина дала згоду Угорщині окупувати Закарпаття.

Спроби створити збройні загони Карпатської Січі викликали конфлікт із чеською адміністрацією. 14 березня частини чехословацької армії завдали поразки загонам Карпатської Січі в Хусті, які намагалися оволодіти складами із зброєю. Загинуло 102 січовики. В той же день угорці вводять свої війська на територію Закарпаття і починають відкриту агресію. А. Волошин звертається по допомогу до Німеччини та Італії. Однак марно. Ось як охарактеризував становище Закарпатською України посол Франції у Берліні.
Робота з документом.

Ознайомлення з уривком з листа посла Франції в Берліні міністру закордонних справ Франції від 14 березня1939року. (Турченко Ф. «Новітня історія України»10 клас ст.340).

А ось відповідь представника Головної команди Карпатської Січі полковника Колодзінського німецькому консулу від 14 березня.

«У словнику українського націоналіста немає слова «капітулювати». Сильніший ворог може нас у бою перемогти, але поставити на коліна ніколи.»

15 березня 1939року у приміщенні гімназії м.Хуст (сьогодні ЗОШ №1) зібрався Сейм Карпатської України, на якому було проголошено її незалежність. Президентом обрано А. Волошина. Прийнято гімн, прапор і герб нової держави.


Ознайомимось із ще одним історичним джерелом

Із закону Першого Сейму Карпатської України (Турченко Ф. «Хрестоматія новітньої історії України» 10 клас.

А зараз розглянемо ці історичні події на екрані (кадри із засідання Сейму)
Завдання:


  1. Які зовнішньополітичні обставини сприяли проголошенню незалежності Карпатської України?

  2. Яким був устрій нової держави?

  3. Якою була символіка Карпатської України?

Засідання Сейму відбувалось під командою наступаючих угорських військ.
Робота з документом.

Телеграма прем’єр-міністра Карпатської України до міністра закордонних справ Німеччини (Турченко Ф. «Новітня історія України» 10 клас//К.:Генеза, 2002р. ст.-341)

Найзапекліші бої розгорілися на підступах до Хуста на Красному полі. Тут погано озброєні січовики, як колись герої Крут, зустріли переважаючі кількісно і зброєю угорські війська.
Поетична хвилинка.
І закарпатці, й галичани в

бою тім голови поклали.

Були і в Карпатах Крути,

Де трупами, наче листом,

Щоби неволю відвернути,

Лягли ще юні гімназисти

Вони за вільну Україну,

Проти фашистської навали,

На Красне поле,

Мов на міну

Пішли й навік заночували

Хоч смертоносно ворог тиснув,

Та там його призупинили:

На Красне поле і у Тису

Гарячу кров свою пролили

Лише, коли фашист у танках

Помчав на їх піхотну зброю…

Топтався скрізь на їх останках

Ще довго після бою.

І закарпатці, й галичани

В бою тім голови поклали –

Дитя – Вкраїну так зачали

Хоч ще тоді й не врятували.

Так піднімались до зеніту

У власній крові по коліна

І доказали всьому світу,

Що є держава – Україна.

Василь Малета (Міжгір’я).
18 березня територія краю була окупована повністю. Уряд Карпатської України емігрував до Румунії. До кінця квітня окремі загони, застосовуючи партизанські методи боротьби, чинили опір угорським окупантам, однак зупинити агресію не змогли. До того ж Карпатська Україна опинилась у міжнародній ізоляції. Жодна з країн не бажала мати сусідом незалежну українську державу.
Завдання


    1. У чому ви вбачаєте історичне значення проголошення Карпатської України?

    2. Які уроки можна винести з даних подій?


5. Закріплення.

Оскільки завдання на закріплення проводились на протязі всього уроку, то виділяти їх як окремий етап недоцільно.


6. Підсумки.

Карпатська Україна проіснувала лише кілька днів, проте залишила свій слід у боротьбі за національну державність. Історичне значення незалежної держави карпатоукраїнців полягало в тому, що було ще раз продемонстровано непереборне прагнення українського народу до створення власної держави.

Жодна велика держава не наважувалась до цього чинити опір нацистам та їхнім союзникам. Ні Австрія, ні Чехія, ні частина Литви, окупована німцями, жодним пострілом не зустріли загарбників. І лише маленька, погано озброєна армія маленької держави першою вступила в бій спочатку з чехами, а потім з угорською армією. П’тиденний спротив Карпатської Січі, а потім тривала партизанська боротьба стали унікальним свідченням ідейності та безкомпромісності українців перед переважаючими силами ворога.
7. Домашнє завдання.

За матеріалами підручника скласти порівняльну таблицю «Становище західноукраїнських земель та Радянської України». ( Турченко Ф. «Новітня історія україни» 10 клас // к.: Генеза, 2002р. ст.-343, таб.№2)



Підготувати історичні репортажі «Карпатська Україна очима сучасників».

Література

  1. Турченко Ф. Новітня історія України 10 клас //к.: Генеза 2002р.

  2. Турченко Ф. Хрестоматія з новітньої історії України 10клас //к.:Генеза 1998р.

  3. Дудар Т.Ю. Західноукраїнські землі у міжвоєнний період. //Історія і правознавство. -2007р.-№16-18.

  4. Гісем О., Мартинюк О. Історія України. Розробки уроків 10клас //х.:Веста: Ранок, 2007р.

  5. Лебедєва Ю. Вивчення історії України 10 клас. Посібник для вчителя.// Тернопіль:Богдан,2002р.

  6. Гісем О., Мартинюк О. Історія України 10-11 клас. Наочний довідник //х.:Веста, 2006р.

  7. Документальний фільм «Карпатська Укпаїна».









izumzum.ru