Складання опорних схем за текстом підручника – один з найефективніших методів формування географічної освіти Приходько Людмила Васил - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
У сучасному шкільництві актуальним є формування учнівської компетентності... 1 192.83kb.
Орієнтовний календарний план для викладання за підручником «Основи... 1 163.38kb.
Кабінет міністрів україни національний аграрний університет на правах... 4 631.19kb.
7. Звертаємося до операції (команди), яку потрібно виконати за умовою... 1 81.46kb.
„укрзалізничпостач” 4 685.22kb.
В работе над текстом Доклада принимали участие: Марина Писклакова-Паркер... 4 1321.37kb.
Органічний світ та фізико-географ1чне районування Тихого та Атлантичного... 1 30.12kb.
Урок №1 Тема: Земноводні. Загальна характеристика класу. Спосіб життя... 2 549.41kb.
Додаток 1 до наказу відділу освіти від 23. 02. 2012 р. №82 положення... 1 38.14kb.
Робота будь-якого підприємства в сучасних умовах потребує вдосконалення... 1 79.76kb.
Аналіз роботи шмо вчителів іноземної мови за 2011/2012 н р 1 52.95kb.
Розпорядження 7 липня 2005року м. Київ №4298 Про затвердження Методичних... 1 13.05kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Складання опорних схем за текстом підручника – один з найефективніших методів формування - страница №1/1

Магдалинівська районна державна адміністрація

Відділ освіти

Районний методичний кабінет

ОЛЕНІВСЬКА ЗОШ І-ІІІ СТ.

Номінація: Географія

Розділ 12


Складання опорних схем за текстом підручника – один з найефективніших методів формування географічної освіти
Приходько Людмила Василівна,

заступник директора з навчально-виховної роботи,

учитель географії вищої категорії, «старший учитель»

с. Оленівка

2009 р.

Приходько Людмила Василівна, заступник директор з навчально-виховної роботи, старший учитель, учитель географії вищої категорії Оленівської ЗОШ І-ІІІ ст. Магдалинівського району

Складання опорних схем за текстом підручника – один з найефективніших методів формування географічної освіти (20 стор.)

У даній роботі розкривається роль опорних схем на уроках географії, які сприяють розвитку географічної думки, розумінню складних для розуміння явищ, доповнюють зміст уроку, формують зорову і моторну пам′ять. Їх цінність полягає в тому, що вони не мають другорядних деталей і створюються на очах учнів. Це допомагає краще і надовго запам’ятати факти, чіткіше уявити предмет або географічні явища.

Рекомендовано учителям географії.

Нові завдання, які ставить суспільство перед школою, окрім озброєння учнів знаннями, уміннями та навичками, вимагають розвитку їх творчого мислення. Для цього необхідно вчити школярів самостійно виявляти факти, пояснювати їх, знаходити закономірності, давати їм оцінку. Тому кожен урок повинен сприяти розвитку пізнавальних інтересів учнів.

Знання і уміння учня безпосередньо залежать від його діяльності на уроці. Важливу роль у педагогічному стимулюванні пізнавальної діяльності учнів відіграють схематичні малюнки на шкільній дошці. Їх цінність полягає в тому, що на відміну від картин, таблиць, фотографій вони не мають другорядних деталей і створюються на очах учнів. Це допомагає краще і надовго запам'ятати факти, чіткіше уявити предмет або географічні явища.

Наочність у викладанні географії має першочергове значення. Коли учитель супроводжує

свою розповідь на дошці графічно, а учні слідом за учителем змальовують нескладні схеми та малюнки у свої зошити, відбувається невимушене запам’ятовування матеріалу.

Незалежно від здібностей всі діти люблять малювати. Завдання вчителя у даному випадку зводиться до того, щоб не лише допомогти учням створити за допомогою штрихів певні географічні поняття, але й навчити мислити, аналізувати, порівнювати, робити висновки, шукати рішення. При підготовці до уроку необхідно звертати увагу на те, щоб схеми і малюнки займали мінімум часу на уроці. Опорні схеми виникають в результаті співпраці учителя і учня .При складанні схем відбираються найбільш важливі знання, ключові поняття, які знадобляться учням для подальшої самостійної роботи.

Схематичний малюнок повинен виражати певну географічну думку, сприяти розумінню складних для учнів явищ, доповнювати зміст уроку, збуджувати зорову й моторну пам'ять. Він має бути органічно пов'язаним зі змістом уроку; простим, без другорядних деталей, щоб основний зміст його чітко простежувався; добре видимим з будь - якої частини класу.

Можливості схеми чи малюнка на уроках географії великі. У деяких випадках він відіграє більшу роль, ніж інші види наочності. Це буває тоді, коли потрібно показати процес у динаміці, виявити елементарні причинно - наслідкові зв'язки або яку - небудь фізико - географічну закономірність. На схемі , наприклад , можна довести вплив рельєфу на характер і розміщення рослинності в гірській місцевості, показати роль вітру в утворенні барханів, стадії виверження вулканів, утворення підземних вод.

Схематичний малюнок, який можна використовувати на всіх етапах уроку, має різну дидактичну мету:


  • Пояснювати новий матеріал;

  • закріплювати знання, вміння, навички й уявлення;

  • узагальнювати й систематизувати новий матеріал;

  • допомагати вчителеві з'ясувати якість засвоєних учнями знань;

  • контролювати учнів у процесі проведення практичних робіт.

Діяльність учнів на уроках засвоєння нових знань спрямована на розуміння й усвідомлення навчального матеріалу, його осмислення, узагальнення й систематизацію. Цьому сприяє правильно організований процес. За допомогою схем, малюнків, запитань, висновків, учитель уточнює правильні відповіді, поглиблює і розширює їх, створюючи цим міцну основу для формування знань.

Схема – це графічне зображення об’єкта (явища, процесу), де його окремі частини й ознаки позначаються умовними малюнками, а відносини та зв’язки – взаємним розташуванням його основних елементів і використанням стрілок. Зі схемами учні знайомляться з перших уроків географії, тому що вони належать до простих, але дуже важливих засобів навчання.



Основні вимоги до схем:

  • повинні бути виразними з художньої точки зору, пропорційними з усіх частин;

  • не повинні бути складними ( містити занадто багато елементів ) і громіздкими;

  • розміщати окремі елементи схеми треба рівномірно по основних осях, тобто схеми не повинні бути занадто широкими або вузькими;

  • написи доцільно робити простим шрифтом, щоб полегшити читання;

  • особливо виразними і чіткими повинні бути лінії взаємозв’язків і стрілки на тих схемах, які призначені для ілюстрування динамічних явищ або процесів;

За способом графічного відображення схеми можуть бути:

а) комбінацією простих геометричних фігур з відповідними короткими написами;

б) у вигляді схем-формул, де в найбільш скороченому вигляді (перших букв, символів) виражається основний зміст матеріалу;

в) у вигляді комбінацій найпростіших зображень, малюнків і символів зі стрілками.

Складання схем за текстом підручника не забирає багато часу на уроці, а учні привчаються самостійно працювати з матеріалом теми, осмислювати його, задіювати різні види пам’яті, активізувати увагу на уроці, що зрештою сприяє кращому і свідомому засвоєнню матеріалу.

Дуже подобається учням складати схеми, добираючи малюнки, або слова замінювати малюнками.



Отже, схема на дошці дає можливість:

  • дохідливо і швидко пояснити складне географічне явище;

  • показати процес у динаміці;

  • поєднувати слухові й зорові відчуття за допомогою моторної діяльності, що сприяє запам’ятовуванню;

  • виробляти практичні навички, що забезпечують свідому й активну підготовку домашнього завдання. Практика свідчить, що систематичне й цілеспрямоване використання схем на уроках географії розвиває в учнів уміння не тільки дивитись, а й бачити, порівнювати, аналізувати природні явища, встановлювати взаємозв’язки та взаємозалежності між ними. Активізує навчальний процес, розвиває мислення, допомагає уявити розміщення об’єктів і явищ у просторі.

Роботу по формуванню умінь і навичок за допомогою схем та пояснювальних малюнків я починаю проводити з початкового курсу фізичної географії. Система малюнків і схем при вивченні фізичної географії зводиться до слідуючого: зображення на кресленні напрямків, складання схематичних планів місцевості, схеми про тверду та водну оболонки земної кулі, про процеси і взаємозв’язки, які відбуваються в них.

Розглянемо зміст та структуру деяких схем, які можна використовувати при вивченні фізичної географії ( 6 кл.).


§1, Що і як вивчає географія?
Сучасна географія розгалузилася і розділилася на окремі науки (галузі), що становлять систему наук.

У цій системі виділяють фізичну, економічні та соціальну географію. Що вивчає кожен розділ географії (учні опрацьовують текст §1, розділ 2, ст.9, знаходять відповідь і заповнюють таблицю: фізична географія вивчає природу Землі; економічна географія – господарську діяльність населення; соціальна географія – населення Землі).



ГЕОГРАФІЯ



Фізична

Економічна

Соціальна



вивчає вивчає

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,, вивчає ,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,

,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,


§11, Масштаб
Які є види масштабу? Наведіть приклади. (Учні відповідають на запитання і заповнюють пусті місця в таблиці)

Цю схему я використовую при закріпленні вивченого матеріалу.




МАСШТАБ



Числовий

Лінійний

Іменований

? в 1 см – 100 м

? в 1 см – 1 км

? в 1 см – 10 км



§12, Зображення нерівностей Земної поверхні
Таку схему використовую при повторенні матеріалу (§12) учні отримують завдання: з′єднайте стрілочками слова, які зв′язані між собою за змістом.


Висота



Репери

Гори


Бергштрихи

Абсолютна висота



Рельєф

Горизонталі



Нівелір


§14, Географічна карта

При повторенні теми ″ Географічна карта″ я пропоную учням незакінчену схему до якої ставлю завдання: записати на схемі числові масштаби карт.


КАРТА




Великомасштабні

Від 1 :


до 1 :


Середньомасштабні

Від 1 :


до 1 :


Дрібномасштабні

Від 1 :


і <


§18, Породи, що складають земну кору
При вивченні теми ″ Породи, що складають земну кору″, я разом з учнями складаю схему ″ Гірські породи″, в ході пояснення нового матеріалу та опрацювання тексту параграфа 18, розділ 2,3,4 (стор.78-80)


ГІРСЬКІ ПОРОДИ




Магматичні

Метаморфічні

Осадові


Глибинні



Вивержені

Уламкові


Органічні

Хімічні

Гнейс, мармур

Граніт


Базальт


Пісок, глина



Вугілля, торф

Кам′яна сіль,

калійна сіль




§23, Зовнішні процеси
При вивченні теми ″ Зовнішні процеси″ велику увагу приділяю питанню ″Вивітрювання″. Для того, щоб учні краще зрозуміли і швидше засвоїли матеріал, в ході пояснення теми, складаю на дошці (діти у своїх зошитах) схему:

ВИВІТРЮВАННЯ




Фізичне

Руйнування гірських порід під впливом коливання температур



Хімічне

Руйнування гірських порід під дією повітря, води, розчинених у ній речовин



Органічне

Руйнування гірських порід організмами

Матеріал §23 об′ємний, а часу на уроці обмаль, тому всі розділи параграфа пояснюю з використанням схеми ″ Зовнішні процеси″ (учні переносять схему у свої зошити)


Робота морів

Ніші;


Пляжі;

Коси.



Робота льодовиків





ЗОВНІШНІ ПРОЦЕСИ



Робота вітру

Руйнівна;

Творча;

Транспортна.







Робота людини

Заглибини - кар′єри;

Насипи;

Терикони.









Робота поверхневих і підземних вод

Річкові долини;

Вимоїни;

Яри;


Печери.


Вивітрювання

Фізичне;


Хімічне;

Органічне.




§24, Рівнини
РІВНИНИ



За висотою

За утворенням


За виглядом поверхні







Низовини

(від 0 до 200 м)

Західносибірська рівнина


Плоскі

(Велика Китайська рівнина)

Первинні

Причорноморська







Горбисті

(Східноєвропейська рівнина)

Височини

(200-500 м)

Придніпровська

Вторинні

Месопотамська

Донецький кряж




Плоскогір′я

(>500 м)


Середньосибірська


Даною схемою учні користуються при відповіді на запитання ″ За якими ознаками рівнини можна поділити на групи. На цій схемі показані не лише групи рівнин та ознаки за якими рівнини ділять на групи, а й наведено приклади найбільших рівнин.


§25, Гори


ГОРИ




За віком



За висотою


За утворенням





Молоді

(50 млн.років)





Складчасті

Кримські,

Карпати,

Альпи,


Анди.

Низькі

(до 1000м)




Старі

(300-400 млн.років)


Середньовисокі

(1000-2000м)






Складчасто-брилові

Урал,


Тянь-Шань.

Високі

(>2000м)




Вулканічні

Кіліманджаро

Основну частину даної схеми разом з учнями складаємо протягом вивчення теми ″ Гори ″. А під час самостійної роботи з текстом параграфа (2,3,4 розділи) діти завершують складання схеми, наводять приклади гір різних за утворенням, записують вік гір та висоту.



§26, Рельєф дна Світового океану
При закріпленні вивченого матеріалу учням пропоную завдання: скласти схему рельєфу дна океану (починаючи від узбережжя материка)


РЕЛЬЄФ ДНА ОКЕАНУ

Материкова обмілина (шельф – до 200м)





Ложе океану




Материковий схил до 3000м)



Глибокі моря

Острови


Жолоби (>6000м)




Серединно-океанічні хребти





§28, Атмосфера

Користуючись малюнком 127, учні відповідають на запитання ″ Які гази переважають у повітрі?″, а також складають схему ″ Склад повітря ″.


ПОВІТРЯ




78%

Азот

21%

Кисень

0,96% - Аргон

0,036% - СО2

0,004% - інші гази

При вивченні теми ″ Будова атмосфери″, рекомендую використовувати схему, в якій показані не лише шари атмосфери, а й товща кожного шару та відсоток повітря в ньому.


АТМОСФЕРА




Тропосфера

8 – 18 км

80% повітря

Верхні шари атмосфери

Атоми кисню, гелію, водню

Дуже розріджене повітря


Стратосфера

До висоти 55 км

Розріджене повітря

§29, Температура повітря
При повторенні теми ″Температура повітря″ запропонована схема допоможе учням відповісти на запитання:


  1. Як температура повітря залежить від географічної широти?

  2. Які фактори впливають на розподіл Сонячної радіації?


§32, Вітри

Користуючись схемою ″ Вітри″ учні зможуть легко знайти відповідь на запитання ″ Які бувають вітри?″ Цю схему складаємо з учнями при вивченні розділу 4, §32 (стор.142-143), я використовую при закріпленні та повторенні матеріалу.



ВІТРИ


Змінні

Постійні


Пасати

Бризи

Мусони

Західні








Денний

Літній

Зимовий

Північно-східні

Нічний



Південно-східні


§34, Вода в атмосфері

Розглядаючи розділ 4,§34 (стор.149-150), ми з учнями складаємо схему ″Хмари″, на якій показані різні види хмар, характеристика їх за висотою та за складом.


ХМАРИ







Перисті

найвищі: 6-10 км; з дрібних кристалів льоду, тонкі, прозорі.



Купчасті

2-5 км: сліпучо-білі куполи можуть перетворюватись на купчасто-дощові




Шарування

до 2 км; схожі на сірий туман; з них випадає дрібний дощ, сніг.






§35, Атмосферні опади

При закріпленні вивченого матеріалу учні користуються схемою ″Атмосферні опади″, де дається характеристика різних видів опадів.


Сніг

t < 0°


Дощ

Обложні;


Зливові;

Мрячні.





Град

t -10°




АТМОСФЕРНІ ОПАДИ







Роса

При швидкому охолодженні поверхні



Паморозь

Пухкі кристалики льоду



Іній

t < 0°



§37, Клімат
Користуючись мал.. 165 (стор.160) та текстом розділу 2 (стор.160) учні самі складають схему ″Кліматотвірні чинники″, на якій не лише виділяють чинники, які випливають на формування клімату, а й указують на їхню дію.

КЛІМАТОТВІРНІ ЧИННИКИ




Перенесення повітряних мас

(визначають клімат території, куди вони надходять)




Підстилаюча

поверхня

(впливає на сонячну енергію і на переміщення повітряних мас)







Кількість сонячної енергії

(залежить нагрівання повітря)




§38, Кліматичні пояси
При вивченні 1 та 2-го розділів §38 я пропоную учням схему ″ Кліматичні пояси″. При повторенні вивченого матеріалу учні, користуючись даною схемою, легко знаходять відповідь на запитання ″Які існують кліматичні пояси?″ та характеризують кожен пояс.

КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ



Основні

Перехідні





Екваторіальний

t° +24 + 28°С

>2000 мм опадів

Субекваторіальний






Тропічний

t° +35°С (влітку)

+20°С (взимку)

опади майже відсутні - тропічно-сухий

-1000мм опадів –тропічно-вологий



Субтропічний





Субарктичний

Субантарктичний





Помірний

помірно-морський;

континентальний;

мусонний.







Арктичний і антарктичний

сухі повітряні маси,

t° від′ємні протягом року, опадів - 200 мм / рік




§40, Світовий океан


ГІДРОСФЕРА







Води Суходолу

3,5%






Води Світового океану

96,5%


Вода в атмосфері

Річки








Водяна пара

Озера


Моря



Океани

Болота





Хмари

Затоки, протоки



Льодовики

Опади

Підземні води

Штучні водойми, канали


Водна оболонка Землі називається гідросферою. Запитання: ″У якій частині гідросфери зосереджено найбільше води?″ Понад 96,5% усієї води на Землі складає солона вода Світового океану, частина, що залишилася, в основному представлена водами Суходолу. В атмосфері міститься водяна пара, крапельки води і крапельки льоду.

При вивченні розділу ″Суходіл в океані″ складаю схему за допомогою якої учні зможуть дати відповідь на запитання: ″ Що таке суходіл в океані?″

СУХОДІЛ В ОКЕАНІ



МАТЕРИКИ








Півострови

частина материка, яка далеко вдається у водний простір




Острови

відносно невеликі ділянки суходолу з усіх боків оточені водою



За походженням острови поділяють на материкові, вулканічні та коралові.

ОСТРОВИ




Материкові

Великобританія

Мадагаскар

Шрі-Ланка

Гренландія

Вулканічні

Гавайські

Курільські

Коралові

Великий бар′єрний риф (>2000 км)




При закріпленні знань і умінь учнів пропоную заповнити схему ″Світовий океан і його частини″



СВІТОВИЙ ОКЕАН




Суходіл в океані

?


?


?

?

?

?

?


§42, Хвилі §43, Течії

Розрізняють два види руху води в Океані: хвилювання і течії. Слухаючи розповідь учителя учні самостійно складають схему ″ Рух води в Океані ″.



ВИДИ РУХУ






Хвилювання



Течії


Цунамі



Вітрові хвилі

Припливи і відпливи

Теплі

Холодні





Постійні вітри



Вітер

Землетрус

Сила тяжіння Місяця і Сонця

§44, Багатства Світового океану

Домашнє завдання: скласти схему ″ Стосунки людини з океаном ″.


§45, Річки

Учні працюють в групах:

І група досліджує питання ″ Будова річки″

ІІ група - ″ Чим живляться річки″

ІІІ група - ″ Що таке водний режим″

Кожна група за текстом параграфа складає схему.




Притоки

Тераси




РІЧКА

Притоки

Русло




Витік

Річкова долина


Гирло




Живлення річки





Дощовими водами

Амазонка, Конго





Талими сніговими та льодовиковими

Амудар′я





Мішане живлення: дощовими, талими і підземними водами

Більшість річок Земної кулі





РЕЖИМ РІЧКИ





Повінь

(весна)


піднімається рівень води в річці





Паводок

(будь-яка пора року)

раптове підняття рівня води в річці


Льодостав

(зима)

річки замерзають



Межень

(літо, зима)

найнижчий рівень води в річці



§46, Робота і характер течії річок

Використовуючи текст підручника (§ 46, ст..197) учні складають схему ″ Робота річки ″.


РОБОТА РІЧКИ

?

?








?

?


Переносить глину




?

?

?

?


?



Дельти


Схему ″Характер течії річки″ використовую при закріпленні нових знань і умінь учнів.

Запитання: На які групи діляться річки за характером течії


РІЧКА




?



?


? течія


Швидкість течії - 1 м/с



? долина


? річкова долина



? русло


Вузька річкова долина





Як людина використовує річки?

Вилов та розведення риби

Місця відпочинку

Джерело прісної води


Вода для зрошення



Шляхи сполучення


ЛЮДИНА




Прісна вода для побутових потреб

Прісна вода для промисловості


Енергія текучої води ГЕС



§47, Озера

Розміри, обриси берегів, глибина озер зумовлені походженням їхніх улоговин.

Як утворюються озерні улоговини? На які групи поділяються озера за будовою озерних улоговин?


Озера




Каспійське, Аральське море-озеро


Повільне опускання суші

Тектонічні





Байкал,

Великі Американські озера


Глибокі тріщини і розломи



Загатні

Обвал гірських порід і пере-городження русел гірських річок


о.Синевір


Вулканічні



У кратерах згаслих вулканів

Озера на півночі Євразії та Північної Америки


Льодовикові



Улоговини виорані давніми льодовиками




Заплавні



У долинах річок

Озера-стариці


Відокремлені від моря піщаними косами гирла річок


Лиманні


Озера на узбережжях Чорного і Азовського морів



§50, Підземні води

Використовуючи текст підручника (с.216-217) учні складають схему ″ Як можна використати підземні води?″ (учні працюють у малих групах)


Найчистіша питна вода


Термальні

>+20° С

Підземні води

Зрошення полів







Мінеральні води

(лікувальні води)

Опалення житлових будинків, теплиць



Виробництво електроенергії

§53, Ґрунти

Ґрунти дуже різноманітні, тому що утворюються за різних природних умов. Чому на землі утворюються різні типи ґрунтів? Які типи ґрунтів найбільш поширені на Землі? Зрозуміти і пояснити це питання допоможе схема ″Ґрунти″.




Арктичні

Острівцями в арктичних широтах; в умовах холодного сухого клімату; багаторічної мерзлоти; вміст гумусу незначний.




Червоно-жовті, червоноземи

Червоного кольору; залізо; малородючі; екваторіальні широти; жаркий і вологий клімат.








Підзолисті

Помірні широти; під лісами; в умовах достатнього зволоження; поживні речовини вимиваються в глиб.





ГРУНТ


Каштанові

Посушливий клімат; помірні широти; трав′яниста рослинність; гумусу мало.








Тундрово-глеєві

Субарктичні широти; холодний клімат; постійне перезволоження; є глеєвий шар.




Чорноземи

Помірні широти; гумус > 1м (найродючіші); під степовою рослинністю; в умовах слабо посушливого клімату.



Бурі пустельні

Тропіки; жаркий і сухий клімат; мало гумусу; бувають засолені.




§60, Природні ресурси

Зрозуміти характеристику природних ресурсів, їх класифікацію допоможе схема ″ Класифікація природних ресурсів″ .



ПРИРОДНІ РЕСУРСИ




Вичерпні


Невичерпні


Відновні



Невідновні

Космічні

Атмосферні


Грунти,


води, рослинність,

тваринний світ



Мінеральні,

паливно-енергетичні



Енергія Сонця, енергія припливів

і відпливів, внутрішнє тепло Землі



Енергія вітру, волога

§48, Болота. Канали і штучні водойми.

За характером живлення болота поділяються на верхові і низинні. Використовуючи текст підручника (с.207) учні складають схему ″ Які бувають болота за характером живлення ″.




БОЛОТО

Верхові

Отримують вологу з атмосферних опадів; розташовані на вододілах



Низинні

Зволожуються ґрунтовими водами, водами поверхневого стоку; розташовані на місці колишніх озер, у зниженнях рельєфу.





Чому болота називають ″ Коморою Сонця″? Що Сонце туди наскладало? Чим корисні болота?


Ліки;

Торф;


Добрива;

Барвники

Природний фільтр

Бобри, ондатри, нутрії, гніздяться птахи











БОЛОТО

Зменшують посухи у прилеглій місцевості






Ягідні і лікарські рослини




Нагромаджують вологу і підтримують рівень води в озерах, криницях, ставках



Література

  1. Картель Л. М. Використання малюнка в навчанні географії.

  2. Стадник О. Г. Загальна географія, 6 клас. Методичний посібник для вчителя.

  3. Краєзнавство, географія, туризм. – 2008. - № 13.

  4. Географія та основи економіки в школі. – 1998. - № 4.

5. Громов П. А. Малюнок у вивченні фізичної географії







izumzum.ru