Сценарій виховного заходу Шевченкове слово в віках не старіє - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Сценарій виховного заходу з патріотичного виховання 1 107.94kb.
Сценарій позакласного виховного заходу Конкурс «Я вмію так! 1 63.08kb.
Сценарій підготувала: Ткаченко Людмила Володимирівна 1 62.54kb.
Обґрунтування необхідності проведення заходу Термін виконання Виконавець... 3 320.4kb.
Сценарій випускного свята сценарій підготували Яворська Маргарита... 1 62.78kb.
Виховний захід, присвячений річниці дня перемоги мета заходу 1 46.34kb.
Информационная деятельность Русской Православной Церкви на Северном... 1 144.27kb.
Инструкция : «Давай с тобой задумаем слово, например 1 24.91kb.
Слово божие, слово творческое, слово внутреннее, тождественное с... 2 451.93kb.
Книга девятая слово бога и история религии /учебник для всех 1 368.19kb.
Слово о посте и целомудрии 33 8581.06kb.
Античні міста-держави в Північному Причорномор’ї та Криму 1 168.59kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Сценарій виховного заходу Шевченкове слово в віках не старіє - страница №1/1

Л.І.Воскобойник

вчитель української мови та літератури

Медведівської ЗОШ І – ІІІ ступенів

імені Максима Залізняка

Чигиринської районної ради Черкаської області
Сценарій виховного заходу

Шевченкове слово в віках не старіє...
Мета: виховувати любов до рідної мови, скарбів поетичного слова, України;

вшановувати пам’ять видатного художника слова, патріота України - Т.Г.Шевченка;

формувати культуру мовлення через красу й багатство рідної мови;

пропагувати творчість визначних особистостей рідного краю.



Обладнання : портрет Тараса Шевченка , рушник, вислів “Не одцурайтесь своєї мови…”, хліб – сіль , квіти, у вазі колоски пшениці, свічка.

Ведучий 1: Шановні гості! Запрошуємо вас у царство мудрого й красивого, правдивого й цінного, сильного й ласкавого, доброго й мужнього слова. Поезія – це вогник, схожий на полум’я свічки, що запалює душу людини.
Запалює свічку.
Ведучий 2: Хай палає свічка.

Хай палає,

Поєднає нас вона в цей час.

Друзів голоси нехай лунають,

Слово й музика нехай єднають нас.
Звучить мелодійна музика .
Учень 1: Мова українська – то Шевченка слово,

Лесі Українки і Марка Вовчка.



Учень 2: Мова українська – то дарунок Бога,

Це барвисте слово генія Франка.



Учень 1: Мова українська – це і степ широкий,

Це сади вишневі, і гаї, й ліси.



Учень 2: Мова українська – океан глибокий

Мудрості народу – вічної краси.



Учень 1: Мова українська – берегиня наша,

Пісня материнська, голос немовлят.



Учень 2: Мова українська – це достатку чаша

І найбільше свято із відомих свят.


Український танок.

Ведучий 1: Рідна мово! У тобі щедрість віків і пам’ять тисячоліть, неосяжна душа народу і безсмертя його.
Ведучий 2: Духовним батьком, творцем і рятівником української мови й всієї нації став Великий Кобзар – Тарас Шевченко.
То була дивовижна зоря.

На убогу і світом забуту,

Щоб її до життя повернути,

Бог послав Кобзаря.



Ведучий 1: Тарас Григорович прожив усього 47 років, із них 24 роки був у кріпацтві, 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і лише 13 років був вільною людиною.

Трагічною була доля Шевченка. Та його життя було, наче зірка: яскраво запалало, але швидко згасло

Тарасе, наш Кобзарю, всюди

Приходиш нині ти, як свій,

Тебе вітають щиро люди

На всій Україні моїй.


Пісня “Зоре моя вечірняя”.
Ведучий 1: Дякуємо Богу святому, що живемо не в такий вік, коли за слово правди людей на хрестах розпинали або на вогнищах палили. Не в катакомбах, не в вертепах зібралися ми славити великого чоловіка за його науку праведну: зібрались ми серед білого дня і всією шкільною родиною складаємо йому щиру дяку за його животворне слово.
Учень 1: Щовесни, коли тануть сніги

І на рясті засяє веселка,

Повні сил і живої снаги

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.



Учень 2: Ти, Тарасе, сьогодні

Нас зібрав докупи.

І зійшлися в цій залі

Шевченка правнуки й онуки.


Пісня “Одна калина”.
Учень 3: Хліб і сіль тобі, Тарасе,

Сьогодні підносимо…

Вшанувати цю гостинність

Оплесками просимо.

(Виносимо хліб-сіль, кладемо біля портрету)
Учень 4: Ти зорею сіяєш у прийдешнім віку,

Сходиш хлібом духовним на яр-рушнику.

У розкриллі земних і заобрійних трас

Височієш над світом, великий Тарас.



Учень 5: Твій голос – повнить пшеничний колос,

Бо те, за що ми жили й боролись,

Твій сон щасливий, зоря твоя,

Велика, вольна, нова сім’я…


Український танок.
Ведучий 1: Тарас Шевченко… Геній, мислитель, пророк. Людина незвичайної долі й незвичайного таланту, що здобула світову славу.

Ведучий 2: Увібравши в себе душу народу, він підніс його духовну велич і красу на найвищу височінь, чим збагатив увесь світ. Тарас Шевченко звеличив Україну, звеличив весь український народ. Давайте ж сьогодні торкнемося серцем Шевченківських творів. Проймемося їхнім духом, тим самим зможемо виконати поетові заповіти:
Учень 6: …Не одцурайтесь своєї мови

Ні в тихі дні, ні в дні громові,

Ні в дні підступно мовчазні,

Коли стоїш на крутизні

Один, чолом сягнувши птаха,

Й холодний вітер попід пахви

Бере і забиває дух,

Щоб ти скорився і притих.

Не одцурайсь, мій сину,

Мови. У тебе іншої нема.

Ти плоть і дух – одне-єдине

Зі словом батьківським – Людина,

Без нього – просто плоть німа.

Без мови в світі нас – нема!


Учень 7: Схаменіться,…

Подивіться на рай тихий,

На свою країну,

Полюбіте щирим серцем

Велику руїну,

Розкуйтеся, братайтеся!

У чужому краю

Не шукайте, не питайте

Того, що немає

І на небі, а не тілько

На чужому полі.

В своїй хаті своя й правда,

І сила, і воля.
Учень 8: Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь,

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому.

Учень 9: Обніміте ж, брати мої,

Найменшого брата, -

Нехай мати усміхнеться,

Заплакана мати.

Благословить дітей своїх

Твердими руками

І діточок поцілує

Вольними устами.

І забудеться срамотня

Давняя година,

І оживе добра слава,

Слава України,

І світ ясний, невечірній

Тихо засіяє…

Обніміться ж, брати мої,

Молю вас, благаю!


Учень 10: І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій,

Не забудьте пам’янути

Незлим тихим словом.


Пісня “Про добро” .
Ведучий 1: “Незлим тихим словом” згадуємо ми свого пророка, який залишив нам прекрасні твори. А що ж залишимо своїм нащадкам ми?
Учень 11: Залишим у спадок новим поколінням

Свої ідеали й свої устремління,

Могутню Вкраїну, в якій наша сила,

І геній Шевченка як нації крила.


Учень 12: Залишим і те, що душею народу

Зовуть недаремно від роду до роду,

Як вищу красу і життєву основу,

Залишимо Слово, Ім’я своє, Мову.



Ведучий 2: Світ починався зі Слова, і Україна починалася зі Слова. Слово, як плуг, орало правічний переліг життя, із черноземної скиби його виростали поети, і в кожного на устах у час недолі й радості була своя, але одна молитва – Україна.

Ведучий 1: Слово, як собор, і в його святості палахкотять, як свічки, праведні душі поетів, і з блакитного купола благословляє нас небо, і хоралом віри зливаються голоси наших предтеч і сущих в одну молитву – Мова.
Дівчина в національному костюмі зі свічкою в руках читає

Молитву до мови”


Дівчина: Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Велична молитво у своїй нероздільній трійці, що ти єси і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія. Мово, що стояла біля вівтаря нашого національного храму і не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, ганьби, і множила край веселий, святоруський, люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень, і наповнювала душі Божим сяйвом золотонебесним, бо то кольори духовності і Божого знамення.

Мово наша! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така. Тож зцілювала ти втомлених духом, давала силу і здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе, цілющу джерелицю, і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване тобою слово. Бо “споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог”.

Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй вічним і віщим словом від лісів – до моря, від гір – до степів. Освіти від мороку і освяти святоруську землю, Русь-Україну возвелич, порятуй народ її навіки.

Звучить “Пісня про Україну”.



Ведучий 1: Він давно уже спить

На чернечій високій горі.

Крізь часи проростаючи,

Нам «Кобзаря» читає.

Він не з бронзи, Він в плоті,

Він – вічний шматочок землі.



Ведучий 2: Спи спокійно, поете! Україна твоя

Вже розправила крила орлині.

Так, як мріяв колись ти в жагучих піснях

На засланні в чужій самотині.



На сцену виходять дівчинка і хлопчик

Я - маленька українка,

Восьмий рочок маю,

А про Тараса Шевченка

Вже багато знаю.

Він – дитя з – під стріхи,

Він в подертій свиті,

Він здобував славу,

Як ніхто на світі.

А та наша слава

Не вмре, не загине,

Наш Тарас Шевченко –

Сонце України.
Уклін тобі. Тарасе,

Великий наш пророче,

Для тебе вірно б’ється

Моє серденько дитяче.


За тебе вічно б’ється,

За твої заповіти,

Чого батьки не зможуть –

Те сповнять їхні діти.


Ведучий 1: Шевченко — це наша душа, наша мудрість, це наша сила, які б нещастя й муки не випадали на долю нашого народу, він вистоїть, якщо буде з нами Тарас Шевченко, його заповіт.

Ведучий 2: Нехай же в кожній хаті на чільному місці лежить «Кобзар», хай у кожній світлиці заквітне портрет Шевченка, щоб слово Тарасове світило старому і малому, щоб слово його не забуте і нині, вічно ходило по Україні. Та освятиться душа наша великою мудрістю безсмертного генія великого народу!

Виконується пісня «На високій дуже кручі».



Ведучий 2: Минають весни, пройде літо,

За осінню прийде зима,

Шевченку не дано старіти – Для нього старості нема.

Минатимуть роки, спливатимуть віки, а Тарас Шевченко залишатиметься у пам’яті нащадків, бо є й буде Україна, і народ український, який пам’ятає його заповітні слова:

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом’янути

Незлим тихим словом.



Виконується пісня «Заповіт»


izumzum.ru