Розділ VІІІ убезпечення конструкції І технічного стану транспортних засобів, природоохоронна та ресурсоощадлива діяльність глава Кла - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Положення про паркування транспортних засобів у м. Львові Загальні... 1 221.48kb.
Рішення 08. 05. 2013р. №317 Про роботу майданчиків для паркування... 1 10.48kb.
Про затвердження Положення про паркування транспортних засобів на... 1 218.68kb.
Розрахунок суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів 1 1 121.1kb.
Про затвердження Інструкції про проведення огляду транспортних засобів... 1 86.86kb.
Рішення 26. 04. 201 1 №269/7 м. Чернівці Про надання згоди на списання... 1 22.33kb.
Кабінет міністрів україни 1 54.14kb.
Рішення від 7 лютого 2013 року №42 Про стан мобілізаційної готовності... 1 49.09kb.
Зовнішня торгівля товарами та послугами, тис дол. Сша 1 19.42kb.
Адміністративно-правова кваліфікація порушень водіями механічних... 1 297.15kb.
Повідомлення про акцепт пропозиції конкурсних торгів Замовник: Найменування... 1 13.26kb.
Затверджено розпорядженням голови районної державної адміністрації 5 403.76kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Розділ VІІІ убезпечення конструкції І технічного стану транспортних засобів, природоохоронна - страница №1/1

Розділ VІІІ

УБЕЗПЕЧЕННЯ КОНСТРУКЦІЇ І ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ, ПРИРОДООХОРОННА ТА РЕСУРСООЩАДЛИВА ДІЯЛЬНІСТЬ

Глава 8.1. Класифікація та реєстрація транспортних засобів

Стаття 93. Класифікація транспортних засобів за конструкцією і призначенням

1. Класифікацію транспортних засобів за конструкцією згідно з Женевською угодою 1958 року, а також з урахуванням норм законодавства Європейського Союзу наведено у додатку до цього закону.

2. За призначенням розрізняють транспортні засоби: загального, спеціалізованого та спеціального призначення.

Стаття 94. Експлуатаційні класифікаційні ознаки транспортних засобів

1. Експлуатаційні класифікаційні ознаки транспортних засобів ґрунтуються на базі класифікації транспортних засобів за конструкцією і призначенням.

2. Для проведення конкурсів перевізників за критеріями комфортності їхні автобуси класифікують за чотирма класами. Кількість зірок повинна збільшуватися відповідно до підвищення класу комфортності автобуса відповідно до Порядку визначення класу комфортності автобусів, сфери їхнього використання за видами сполучень та режимами руху.

Глава 8.2. Вимоги до транспортних засобів та частин до них

Стаття 95. Загальні вимоги до конструкції та технічного стану транспортних засобів

1. Конструкція та технічний стан транспортних засобів мають забезпечувати:

1) безпеку людей, які користуються транспортними засобами чи беруть участь у дорожньому русі;

2) відповідність нормам і нормативам законодавчо регульованої сфери стосовно викидів забруднювальних речовин, парникових газів, електромагнітних завад та електромагнітної сумісності, рівня акустичного шуму та інших чинників негативного впливу на людину та довкілля;

3) запобігання пошкодженню транспортними засобами доріг та їх облаштування;

4) захист від незаконного використання транспортних засобів та запобігання пошкодженню вантажів;

5) закріплення вантажів;

6) збереження властивостей безпечності від моменту виготовлення транспортного засобу до його утилізування;

7) безперешкодний доступ для користування людьми з обмеженими фізичними можливостями;

8) відповідність іншим вимогам законодавства.

2. Транспортні засоби та частини до них повинні відповідати вимогам законодавства, чинного на дату першої державної реєстрації в Україні, та нормативної, конструкторської, зокрема експлуатаційної, документації і мати марковання для їх ідентифікації.

3. Конструкція транспортних засобів та частин до них повинні відповідати вимогам, наведеним у:

1) технічних приписах;

2) Зведеній резолюції про конструкцію транспортних засобів (R.E.3) Комітету внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН), на яку є посилання в Правилах ЄЕК ООН;

3) правилах, нормах, нормативах і стандартах законодавчо нерегульованої сфери, якщо вони застосовані виробником.

4. В Україні встановлені такі максимально допустимі габаритні параметри транспортних засобів:

1) за шириною – 2,6 метри;

2) за висотою від поверхні дороги – 4 метри (для контейнеровозів на встановлених уповноваженими органами маршрутах – 4,35 метри);

3) за довжиною – 22 метри (для маршрутних транспортних засобів – 25 метрів).

5. В Україні встановлені такі допустимі вагові параметри транспортних засобів:

1) маса транспортного засобу не повинна перевищувати 40 тонн (44 тонни для контейнеровоза, на дорогах загального призначення, 46 тонн − на дорогах маршрутів, встановлених уповноваженими органами відповідно до законодавства);

2) маса транспортного засобу, що припадає на одиночну вісь не повинна перевищувати 11 тонн (11,5 тонн для автобусів та тролейбусів);

3) маса транспортного засобу, що припадає на суміжні здвоєні осі, у разі відстані між ними менше 1 метра не повинна перевищувати 11 тонн; у разі відстані між ними не менше 1 метра, але менше 1,3 метра не повинна перевищувати 16 тонн; у разі відстані між ними не менше 1,3 метра, але менше 1,8 метра не повинна перевищувати 18 тонн, у разі відстані між ними не менше 1,8 метра не повинна перевищувати 20 тонн;

4) маса транспортного засобу, що припадає на строєні осі, у разі відстані між суміжними осями не більше 1,3 метра не повинна перевищувати 21 тонну; у разі відстані між суміжними осями більше 1,3 метра, але не більше 1,4 метра − не повинна перевищувати 24 тонни.

6. Вимоги до змісту та узгодження нормативної документації на транспортний засіб, його частини та обладнання, експлуатаційні матеріали, методи перевірки щодо їх безпечного експлуатування в кліматичних умовах України затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту.

7. Транспортний засіб повинен мати міжнародний ідентифікаційний номер, а його складники – марковання, достатнє для їх однозначної ідентифікації.

8. Порядок присвоєння та реєстрації уповноваженим органом затвердження типу міжнародного ідентифікаційного коду виробника транспортного засобу (WMI) та символів міжнародного ідентифікаційного номера транспортного засобу (VIN), який виготовлений в Україні, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту.

9. Конструктивні рішення транспортного засобу повинні убезпечувати його звичайне експлуатування за природно-кліматичних умов України.



Стаття 96. Додаткові вимоги до транспортних засобів, які допускають до виконання перевезень з підвищеними вимогами щодо безпеки руху

1. Транспортні засоби, що перебувають в експлуатації і допущені до здійснення перевезень з підвищеними вимогами щодо убезпечення перевезень, повинні мати додаткові системи убезпечення конструкції транспортних засобів, життя та здоров’я людей.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту, затверджує:

1) види перевезень з підвищеними вимогами щодо їх убезпечення;

2) категорії і призначення транспортних засобів, що обладнуються контрольними пристроями (тахографами), засобами зі складу інтелектуальних транспортних систем, зокрема із застосуванням технології глобального позиціювання рухомих об’єктів;

3) порядок ведення переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють установлення та технічне обслуговування контрольних пристроїв (тахографів) в транспортних засобах, формує цей перелік та розміщує на офіційному веб-сайті відповідну інформацію;

4) порядок обігу карток, що використовуються в контрольних пристроях (тахографах);

5) порядок видачі свідоцтв про відповідність транспортного засобу вимогам Угоди про міжнародні перевезення швидкопсувних харчових продуктів та про спеціальні транспортні засоби, які призначені для цих перевезень (Свідоцтво УПШ).



Стаття 97. Вимоги щодо обладнання транспортних засобів системами та засобами убезпечення

1. Ременями безпеки пасажирів та водія повинні бути обладнані всі автобуси, крім тих, що виконують перевезення на міських та приміських маршрутах.

2. Ремені безпеки та їх кріплення повинні відповідати вимогам технічних приписів.

3. Пристроями для обмеження швидкості повинні бути обладнані такі транспортні засоби:

1) вантажні автомобілі, що мають повну масу понад 3,5 тонни, з датою першої реєстрації в Україні після 1 січня 2008 року;

2) автобуси з датою першої реєстрації в Україні після 1 січня 2008 року;

3) автобуси спеціалізованого призначення, призначені для перевезення школярів;

4) вантажні автомобілі та їх причепи повинні мати елементи конструкції, придатні до приєднання засобів, закріплення вантажу, відповідних ЕN 12195-2 – ЕN 12195-4, і витримувати відповідну навантагу.

4. Пристроями для обмеження швидкості можуть бути не обладнані транспортні засоби:

1) призначені для перевезення пасажирів, з конструктивною максимальною швидкістю менше 100 км/год (крім автобусів спеціалізованого призначення, призначених для перевезення школярів);

2) призначені для перевезення вантажів, з конструктивною максимальною швидкістю менше 90 км/год;

3) які експлуатуються Збройними Силами, силами цивільної оборони, силами підтримання громадського порядку, пожежними підрозділами та іншими службами екстреного виклику;

4) які застосовують як громадський або комунальний транспорт виключно в умовах міста;

5) які експлуатуються винятково поза дорогами загального користування.

5. Пристрої для обмеження швидкості, якими обладнано транспортні засоби, повинні відповідати вимогам технічних приписів та бути налаштовані так, щоб максимальна швидкість вантажних автомобілів не могла перевищувати 90 км/год, автобусів – не могла перевищити 100 км/год.

6. Пристрої для обмеження швидкості, якими обладнано автобуси спеціалізованого призначення, призначені для перевезення школярів, повинні обмежувати максимальну швидкість руху таких автобусів до 70 км/год.

7. Тахографами повинні бути обладнані транспортні засоби, які здійснюють:

1) нерегулярні і спеціальні регулярні пасажирські перевезення;

2) регулярні пасажирські перевезення на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км;

3) перевезення небезпечних вантажів;

4) перевезення вантажів та мають повну масу понад 12 тонн;

5) перевезення вантажів та мають повну масу від 3,5 тонн до 12 тонн.

8. Транспортні засоби, які мають бути обладнані відповідно до законодавства тахографами, та виготовлені після 1 січня 2010 року, мають бути обладнані цифровими тахографами. При виході з ладу аналогового тахографа він має бути замінений на цифровий.

9. Автомобільний тахограф повинен мати межу вимірювань швидкості щонайменше 125 кілометрів на годину.

10. Автобуси, які обладнано тахографами та/або пристроями обмеження швидкості, повинні мати пневматичні шини, що відповідають Правилам ЄЕК ООН № 54. Не допускаються до експлуатування шини, відновлені накладанням нового протектора на осях з одинарними шинами, на осях зі спільною підвіскою, з висотою рисунка протектора менше 3 міліметрів, з поглибленими канавками протектора.

11. Транспортні засоби, за винятком автобусів повної маси більше 5 тонн, вантажних автомобілів повної маси більше 12 тонн, причепів повної маси більше 10 тонн, у зимовий період повинні мати зимові або усесезонні шини. Перехід від літнього до зимового періоду експлуатування і навпаки повинен тривати не довше 20 діб. Ланцюги протиковзання та інші аналогічні засоби установлюють щонайменше на рушійні колеса, якщо це не заборонено виробником транспортного засобу або шин. Якщо маршрут транспортних засобів повністю або частково пролягає по гірських дорогах, інших дорогах з постійним утворенням ожеледиці, застосовують обшиповані шини відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 8.



Стаття 98. Допуск транспортних засобів до руху автомобільними дорогами, їхніх частин та обладнання до застосування

1. Пропуск на митну територію України з метою вільного обігу транспортних засобів та їх частин, а також першу державну реєстрацію транспортних засобів, введення в обіг частин здійснюють за умови наявності сертифіката відповідності, виданого згідно з порядком затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання.

2. Процедури допуску транспортних засобів до самостійного руху автомобільними дорогами загального користування:

1) державна реєстрація (перереєстрація) транспортного засобу, відповідність якого підтверджено згідно із законодавством;

2) обов’язковий технічний контроль транспортного засобу спеціально уповноваженими державою суб’єктами господарювання відповідно до законодавства;

3) щозмінний контроль технічного стану транспортного засобу його власником або особою, що експлуатує транспортний засіб на законних підставах;

4) вибірковий технічний контроль придатності до експлуатації на дорогах комерційних транспортних засобів.

3. Кабінет Міністрів України затверджує умови пропуску на митну територію, допуску до вільного обігу та першої державної реєстрації транспортних засобів, їхніх частин та обладнання.



Стаття 99. Безпечність транспортних засобів, що експлуатуються

1. Транспортний засіб, що експлуатується у визначених дорожньо-кліматичних умовах, вважається безпечним, якщо він:

1) відповідає відповідним вимогам виробника та документів відповідно до частини першої статті 95 цього закону.

2) має узгоджені нормативно-технічні документи на конструкцію транспортних засобів, що створюються, модернізуються, капітально ремонтуються з модернізацією відповідно до частини шостої статті 95 цього закону;

3) відповідає вимогам і процедурам з питань переобладнання транспортних засобів та підтвердження їх відповідності згідно із законодавством.

2. Автобуси, які використовуються на міжміських та міжобласних автобусних маршрутах загального користування, повинні бути обладнані системи неперервного контролю за місцем перебування та швидкістю руху автобусів в режимі реального часу.

3. До міжміських та міжнародних перевезень пасажирів на відстань понад п’ятдесят кілометрів допускаються автобуси, повна маса яких перевищує 5 т та конструкція яких призначена винятково для перевезення пасажирів, які сидять.

4. Конструкція та технічний стан автобусів, які здійснюють перевезення та (або) поїздки, на які поширюється дія Угоди про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами, повинні відповідати вимогам, установленим цією Угодою.

5. Виконання, відрегулювання конструкції та застосовані в транспортному засобі експлуатаційні матеріали, зокрема моторні палива, повинні відповідати сезону використання транспортного засобу за його призначенням згідно з правилами експлуатації, встановленими його виробником та законодавством.

6. Транспортний засіб має бути обладнаний штатним паливним баком.

7. Порядок технічного контролю стосовно придатності до експлуатації на дорогах комерційних транспортних засобів, порядок відкликання із сфери технічної експлуатації небезпечних транспортних засобів, їхніх частин та обладнання, експлуатаційних матеріалів затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту.

Стаття 100. Підтвердження відповідності транспортних засобів, їхніх частин та обладнання

1. Сертифікат відповідності транспортного засобу (частин та обладнання) на кожний транспортний засіб, партію частин та обладнання, тип якого (яких) відповідає вимогам технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу, або частин та обладнання, видає їх виробник або уповноважений представник виробника – резидент України.

2. Сертифікат типу транспортного засобу (частин та обладнання) видає уповноважений орган затвердження типу за умови, що його (їх) конструкція відповідає вимогам технічних приписів. Термін дії сертифіката типу не обмежують, крім випадків, коли затверджується тип продукції, виготовленої із застосуванням нових технологій, або при затвердженні типу продукції, яка виготовляється малими серіями.

3. Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження – на кожний транспортний засіб або партію частин та обладнання, що відповідає вимогам технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу (частин та обладнання), – видає уповноважений орган затвердження типу або акредитований відповідно до законодавства орган із сертифікації, який призначений для виконання таких функцій за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту, згідно з порядком здійснення процедури призначення органів з оцінки відповідності продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів, визначеному Кабінетом Міністрів України. Термін дії сертифікатів відповідності щодо індивідуального затвердження не обмежують.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту відповідно до повноважень щодо технічного регулювання у сфері безпечності транспортних засобів:


    1. виконує функції компетентного органу з питань забезпечення виконання Женевської угоди 1958 року;

    2. визначає перелік Правил ЄЕК ООН, які застосовує Україна відповідно до Женевської угоди 1958 року;

    3. здійснює контроль за технічним регулюванням у сфері безпеки, допуску до експлуатації, використання та ввезення транспортних засобів;

    4. затверджує порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, яким стосовно транспортних засобів, їхніх частин та обладнання, зокрема, визначає: процедури оцінки відповідності; перелік технічних приписів та методи випробувань; види продукції, які підлягають затвердженню типу та індивідуальному затвердженню; порядок затвердження типу та індивідуального затвердження; процедури оцінки та перевірки відповідності методів виробництва; форми сертифікатів типу та сертифікатів відповідності; умови видачі виробниками сертифікатів відповідності на підставі сертифікатів типу транспортних засобів, що виготовляють малими серіями, із застосуванням нових технологій, кінцевої серії; умови визнання документів стосовно затвердження типу та інших доказів відповідності, наданих відповідно до міжнародних договорів та угод, укладених відповідно до законодавства; екологічні норми, позначення рівнів і кодів екологічних норм, методи випробувань транспортних засобів; правила маркування продукції затвердженого типу;

    5. визначає уповноважений орган затвердження типу, який видає сертифікати типу транспортного засобу, частин та обладнання і сертифікати відповідності;

    6. визначає технічні служби, які виконують випробовування та/або інспектування продукції та/або перевірки відповідності виробництва відповідно до Женевської угоди 1958 року;

    7. затверджує порядок ведення реєстру сертифікатів типу транспортних засобів та обладнання і виданих виробниками сертифікатів відповідності транспортних засобів або обладнання;

    8. готує та надає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері технічного регулювання, пропозиції щодо призначення та скасування призначення органів з оцінки відповідності для проведення робіт з оцінки та підтвердження відповідності у сфері транспортних засобів, їхніх частин та обладнання;

    9. виконує функції компетентного органу з питань забезпечення виконання Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів, Приписів ЄЕК ООН.

Стаття 101. Держаний ринковий нагляд та контроль транспортних засобів, їхніх частин та обладнання, перевірка відповідності їх виробництва

1. Державний ринковий нагляд та контроль, перевірку відповідності виробництва транспортних засобів, їхніх частин та обладнання здійснюють з метою вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів щодо транспортних засобів, їхніх частин та обладнання, які у разі їх використання за призначенням і належного технічного обслуговування становлять загрозу життю, здоров’ю людей та довкіллю чи які в інший спосіб не відповідають встановленим вимогам, а також забезпечення відповідності продукції, що ввозиться на митну територію України, встановленим вимогам до моменту її випуску у вільний обіг на митній території України.

2. Державний ринковий нагляд (контроль), перевірку відповідності виробництва транспортних засобів, їхніх частин та обладнання відповідно до компетенції здійснюють:

1) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, під час виконання процедур державного ринкового нагляду, проведення технічного розслідування ДТП;

2) уповноважені органи затвердження типу під час здійснення перевірок відповідності виробництва транспортних засобів, їхніх частин та обладнання відповідно до вимог додатку 2 до Женевської угоди 1958 року;

3) митні органи під час митного оформлення транспортних засобів, їхніх частин та обладнання у разі ввезення їх на митну територію України відповідно до законодавства;

4) органи державної автомобільної інспекції під час реєстрації транспортних засобів.

3. Органи, які здійснюють державний ринковий нагляд, контроль, перевірку відповідності виробництва транспортних засобів, їхніх частин та обладнання, невідкладно повідомляють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту, як компетентний орган за Женевською угодою 1958 року про встановлені факти невідповідності транспортних засобів, їхніх частин та обладнання обов`язковим вимогам.



Глава 8.3. Паливна ефективність транспортних засобів, вимоги до реалізації та використання експлуатаційних матеріалів, призначених для транспортних засобів

Стаття 102. Паливна економічність транспортних засобів, нормування витрат моторних палив та споживаної енергії під час експлуатації транспортних засобів

1. В експлуатаційній документації на транспортні засоби, що надається споживачу, виробники зазначають інформацію щодо показників їх паливної економічності (для електромобілів – щодо витрат електроенергії та запасу ходу), визначених за методами згідно з технічними приписами, зазначеними у  Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та  обладнання.

2. Нормативні витрати палива і мастильних матеріалів для транспортних засобів встановлюють суб’єкти господарювання відповідно до дорожніх, природно-кліматичних та інших особливостей умов експлуатації на підставі Норм витрат палива і мастильних матеріалів автомобільному транспорті, які затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту, як нормативний документ, що встановлює єдині принципи у сфері енергоощадження під час експлуатації транспортних засобів.

Стаття 103. Вимоги до автомобільних палив, інших експлуатаційних матеріалів та до їх реалізації

1. Автомобільні моторні палива та інші експлуатаційні матеріали, що використовуються на транспортних засобах, мають відповідати вимогам, встановленим законодавством та конструкторською, зокрема, експлуатаційною документацією виробників транспортних засобів.

2. До запровадження згідно із законодавством певного обов’язкового рівня екологічних норм стосовно викидів забруднювальних речовин транспортних засобів головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в паливно-енергетичному комплексі має бути нормативно забезпечене виробництво, імпортування та підтвердження відповідності моторних палив, призначених для транспортних засобів, що відповідають рівню екологічних норм, який запроваджується.

3. Реалізацію споживачам моторних палив здійснюють за умови їх відповідності на місці реалізації встановленим нормативним вимогам, що підтверджують сертифікатом відповідності. На місці реалізації моторних палив уповноважені органи здійснюють систематичний державний контроль якості моторних палив.

4. Суб’єкти господарювання під час роздрібної реалізації палива повинні розміщати у місцях, доступних для споживача, у тому числі на паливо-розподільчому обладнанні, позначення палива, яке визначає його марку, екологічний клас та вміст біокомпонентів, та вносити ці дані до розрахункових документів. На вимогу споживача (покупця), продавець повинен безоплатно надати копію документа про якість (паспорт якості) палива та копію декларації про відповідність палива нормам законодавства.

5. Виробники та імпортери транспортних засобів повинні надавати в експлуатаційній документації та в технічних умовах на транспортний засіб (якщо технічні умови застосовуються) вичерпну інформацію щодо марки і екологічного класу моторного палива, яке може застосовуватися для цього транспортного засобу, та обмежень щодо граничного вмісту у моторному паливі біокомпонентів, металовмісних та інших додатків (присадок).



Глава 8.4. Засади організації, функціонування та розвитку інфраструктури у сфері технічного обслуговування і ремонтування транспортних засобів

Стаття 104. Організація мережі підприємств технічного сервісу транспортних засобів

  1. Виробник, імпортер транспортних засобів створює мережу підприємств технічного сервісу із забезпеченням авторизованих ремонтників за власними нормами, які не повинні суперечити законодавству України.

  2. Інформаційне забезпечення від виробника надають виконавцю технічного обслуговування та ремонтування, виробнику засобів технічного обслуговування та ремонтування, незалежному продавцю запасних частин, видавцю технічної інформації, експерту, який визначає збитки внаслідок пошкодження транспортного засобу, закладу, що навчає персонал виконавця або підвищує рівень його спеціальних знань, суб’єкту господарювання, який перевіряє технічний стан (діагностує), здійснює технічний контроль транспортних засобів, іншим суб’єктам інфраструктури автомобільного транспорту, органам з оцінки відповідності.

  3. Інформаційне забезпечення від виробника надають на веб-ресурсах для зацікавлених осіб, а також повну та достовірну інформацію про порядок і умови отримання цього інформаційного забезпечення.

  4. Якщо певна інформація із складу інформаційного забезпечення виробника є об’єктом права інтелектуальної власності або вона є ноу-хау, в доступі до неї виробник може обґрунтовано відмовити.

  5. Виробники, імпортери транспортних засобів, його складових частин та обладнання не можуть обмежувати діяльність авторизованих ремонтників в питаннях надання ними послуг з технічного обслуговування і ремонтування транспортних засобів та розповсюдження запасних частин інших виробників, зокрема незалежним ремонтникам.

  6. Виконавці технічного обслуговування та ремонтування транспортних засобів застосовують запасні частини, якість яких підтверджена паспортами (етикетками), марковинами виробника, а також документами про підтвердження їх відповідності, якщо законодавством передбачено обов’язкове підтвердження відповідності цих запасних частин.

Стаття 105. Інформаційне забезпечення від виробника, імпортера транспортних засобів

1. Склад інформаційного забезпечення:

1) інформація щодо однозначної ідентифікації транспортного засобу та його складників;

2) настанови з експлуатування, ремонтування;

3) технічні настанови (навчальні посібники) щодо технологічних процесів технічного обслуговування ремонтування, заборонених методів ремонтування, каталоги запасних частин;

4) відомості щодо складників та їх діагностування;

5) схеми електричних з’єднин (монтажні схеми), діаграми електромереж;

6) коди недоліків для діагностичних систем, зокрема спеціальні коди виробника, необхідна інформація про влаштовані (бортові) системи діагностування, зокрема інформація про накопичувані в пам’яті бортового комп’ютера дані стосовно контролю та випробувань;

7) ідентифікаційний номер для тестування програмного забезпечення стосовно певного типу транспортного засобу;

8) дані про трудомісткість технологічних операцій з технічного обслуговування та ремонтування для визначених виробничих умов;

9) інформація про спеціальні інструменти, прилади та спеціальне устаткування, рекомендоване виробником для забезпечення процесів утримання транспортних засобів.

2. Виробники (їх уповноважені представники) надають інформаційне забезпечення суб’єктам інфраструктури автомобільного транспорту, іншим зацікавленим особам на договірних засадах за обґрунтовану плату з рентабельністю не більше 10 %. Істотною умовою такого договору є періодичність актуалізації інформаційного забезпечення.

3. Порядок надання інформаційного забезпечення виробником, імпортером транспортних засобів затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту.

Стаття 106. Експлуатування транспортних засобів

1. Автомобільний перевізник (власник, орендар транспортного засобу), автотранспортний підрозділ підприємства або корпорації підприємств усіх форм власності, забезпечує експлуатаційний життєвий цикл транспортного засобу з дотриманням норм безпечності технічного стану транспортного засобу, сполуки транспортних засобів встановлених виробником та законодавством, норм охорони праці, пожежної безпеки, правил дорожнього руху, охорони довкілля та санітарного стану.

2. Правила технічного експлуатування колісних транспортних засобів, правила технічного експлуатування пневматичних шин і коліс, правила технічного експлуатування стартерних акумуляторних батарей, правила технічного експлуатування систем живлення двигунів газовим паливом, правила технічного експлуатування інших складників транспортних засобів, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту.

3. Норми гігієнічного та санітарного стану транспортних засобів затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту:

1) відповідно до інформаційного забезпечення від виробника транспортних засобів залежно від кліматичних умов передбачає необхідність виконання суб’єктами інфраструктури автомобільного транспорту сезонного технічного обслуговування з заміною експлуатаційних рідин (оливи двигунів і силових передач, робочі тіла систем управління, моторне паливо, інші), матеріалів (мастильні, для полегшення пуску двигуна, захисту від корозійних ушкоджень), складників (пневматичні шини й колеса) на відповідні сезону, а також сезонне відрегулювання транспортних засобів, затверджуючи такі документи: положення про технічне обслуговування та ремонтування транспортних засобів, правила надання послуг з технічного обслуговування та ремонтування колісних транспортних засобів;

2) оприлюднює на своєму сайті інформацію про поточний сезон експлуатації транспортних засобів та кліматичні умови руху на підпорядкованих йому дорогах;

Стаття 107. Технічне обслуговування і ремонтування транспортних засобів

1. Виконавці технічного обслуговування і ремонтування дотримуються норм виробника та документів, наведених в статті 105 цього Закону, і повинні мати:

1) виробничі будівлі та споруди, що відповідають нормам охорони праці й довкілля, пожежної безпеки та нормам, встановленим виробником транспортних засобів для авторизованих ремонтників;

2) власні або орендовані засоби технічного обслуговування і ремонтування, що відповідають установленим законодавством вимогам;

3) персонал необхідного рівня професійної кваліфікації відповідно до видів виконуваних робіт;

4) інформаційне забезпечення від виробника транспортних засобів;

5) технологічну документацію, яка забезпечує безпеку виробничих процесів для людей і довкілля, а також безпеку відремонтованого або обслуженого транспортного засобу, його системи, складника.

2. Вимоги до виконавця технічного обслуговування і ремонтування транспортних засобів встановлюють у технічному регламенті надання послуг з технічного обслуговування і ремонтування колісних транспортних засобів, який затверджує Кабінет Міністрів України.

3. Власник транспортного засобу або особа, яка його утримує:

1) забезпечує своєчасне і в повному обсязі проведення робіт з технічного обслуговування і ремонтування згідно з технічними умовами, нормами, нормативами, встановленими виробником та наведеним у його інформаційному забезпеченні для визначених ним виробничих умов;

2) у разі потреби коригує відповідно до положення про технічне обслуговування та ремонтування транспортних засобів норми, нормативи, встановлені інформаційним забезпеченням від виробника, якщо фактичні умови технічного експлуатування транспортних засобів відрізняються від визначених виробником;

3) згідно з положенням про технічне обслуговування та ремонтування транспортних засобів суб’єкт інфраструктури автомобільного транспорту затверджує скориговані відповідно до його виробничих умов норми (нормативи) технічного обслуговування та ремонтування транспортних засобів в післягарантійний період, зокрема для модернізованих, переобладнаних у сфері технічної експлуатації транспортних засобів, для прогресивних технологічних рішень з технічного обслуговування і ремонтування, для застосування сучасних експлуатаційних матеріалів.

4. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту, здійснює технічне регулювання у сфері технічного обслуговування та ремонтування транспортних засобів і, зокрема, затверджує: технологічні вимоги до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонтування колісного транспортного засобу; порядок ведення переліку застосованих відповідно до законодавства засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонтування колісного транспортного засобу; вимоги до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методи такої перевірки.

Стаття 108. Зберігання транспортних засобів

1. Автомобільні перевізники, власники (користувачі) транспортних засобів, інші суб’єкти інфраструктури автомобільного транспорту повинні забезпечувати їх зберігання згідно з вимогами виробників транспортних засобів у спеціально пристосованих для цього приміщеннях, гаражах, на майданчиках, стоянках, забезпечених відповідною охороною.

2. Органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають місця зберігання транспортних засобів на відповідній території та здійснюють контроль за діяльністю суб’єктів господарювання, щодо використання місць зберігання, відповідно до законодавства.

Стаття 109. Контроль за технічним станом транспортних засобів

1. Контроль за технічним станом транспортних засобів передбачає:

1) обов'язковий технічний контроль транспортних засобів відповідно до законодавства;

2) перевірку технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками, іншими суб’єктами інфраструктури автомобільного транспорту, які експлуатують транспортні засоби;

3) контроль за технічним станом транспортних засобів в дорожніх умовах, зокрема, контроль з’єднин сполуки транспортних засобів.

3. У період між обов'язковими технічними контролями відповідність технічного стану транспортних засобів вимогам законодавства забезпечує автомобільний перевізник, інші суб’єкти інфраструктури автомобільного транспорту, які експлуатують транспортні засоби.

4. Порядок перевірки технічного стану транспортних засобів автомобільними перевізниками затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту.

Стаття 110. Вибір методів та операцій з технічного обслуговування і ремонтування транспортних засобів

1. Не використовують методи та операції технічного обслуговування і ремонту транспортних засобів, їхніх складників із числа заборонених їхнім виробником.

2. Для визначення обсягу збитків внаслідок пошкодження транспортного засобу або його складника застосовують методи і операції ремонту, ураховують їх трудомісткість, встановлену для визначених виробничих умов і технологічних процесів виробником транспортного засобу законодавством, експертом, який визначає збитки внаслідок пошкодження транспортного засобу.

3. Допускається в господарській діяльності застосовувати норми трудомісткості ремонтних операцій, що наведені для визначених виробничих умов в довідниках і базах даних саморегулівних організацій, методичних рекомендаціях судових експертів, які визначають збитки внаслідок пошкодження транспортного засобу відповідно до Закону України «Про судову експертизу», за умови, що ці норми стосуються ідентифікованого за визначеними цими довідниками або базами даних транспортного засобу того ж типу, версії, варіанту виконання.



4. Трудомісткість ремонтних операцій відповідно до частин першої та другої цієї статті для фактичних виробних умов виконавця може бути скоригована відповідно до статті 36 Закону України «Про дорожній рух».

Глава 8.5. Природоохоронна та ресурсоощадлива діяльність

Стаття 111. Допуск транспортних засобів до перевезень і дорожнього руху з урахуванням екологічного стану на окремих територіях

  1. Переваги в питаннях допуску транспортних засобів до виконання певних видів перевезень або перевезень за певними маршрутами в населених пунктах з незадовільним екологічним станом, в окремих районах міст, у курортних і заповідних зонах та у місцях масового відпочинку людей, надаються транспортним засобам, що відповідають вищому рівню екологічних норм щодо викидів забруднюючих речовин або використовують екологічно сприятливі альтернативні чи нетрадиційні моторні палива і джерела енергії, або що мають менший рівень акустичного шуму.

  2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту та органи місцевого самоврядування у разі обґрунтованої потреби вводять обмеження щодо рівня екологічних норм, якому (не гірше) повинні відповідати транспортні засоби, що виконують певні види перевезень або перевезення за певними маршрутами на визначених територіях.

  3. Органи місцевого самоврядування можуть вводити в курортних і заповідних зонах, місцях масового відпочинку людей, а також на інших окремих територіях, у разі незадовільного екологічного стану цих територій, обмеження щодо рівня екологічних норм, якому (не гірше) повинні відповідати транспортні засоби, які допускаються до дорожнього руху на цих територіях.

Стаття 112. Питання утилізування транспортних засобів та їхніх складників

  1. Списані транспортні засоби, складники транспортних засобів та експлуатаційні матеріали, що вичерпали свій ресурс підлягають утилізуванню винятково на спеціалізованих підприємствах, які здійснюють свою діяльність з їх збирання та перероблення відповідно до законодавства.

  2. Перелік основних складників, предметів обладнання та експлуатаційних матеріалів укомплектованого транспортного засобу, які підлягають утилізуванню, перелік складників, повторне використання яких створює загрозу життю та довкіллю і заборонено, перелік експлуатаційних рідин, що підлягають утилізуванню на спеціалізованих підприємствах, перелік матеріалів, предметів обладнання та складових частин, які можуть містити свинець, ртуть, кадмій та шестивалентний хром, затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері транспорту.

  3. Уживані експлуатаційні рідини, видалені спеціалізованим підприємством, незалежно від величини залишкового ресурсу повторному використанню в складниках транспортних засобів не підлягають.