Робоча програма навчальної дисципліни - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Програма І робоча програма навчальної дисципліни 1 15.89kb.
Робоча програма навчальної дисципліни 4 567.55kb.
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни... 1 13.62kb.
Робоча програма навчальної дисципліни 1 147.8kb.
Робоча програма навчальної дисципліни 4 503.92kb.
Робоча програма навчальної дисципліни історія української літератури... 1 216.37kb.
Робоча програма навчальної дисципліни історія зарубіжних політичних... 3 627.17kb.
Робоча програма навчальної дисципліни 020301 Філософія любові напряму... 1 267.08kb.
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 1 167.34kb.
Робоча програма навчальної дисципліни 1 270.92kb.
Шипунов Геннадій Володимирович робоча програма 2 327.3kb.
Розпорядження районної державної адміністрації та районної ради №... 1 16.92kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Робоча програма навчальної дисципліни - страница №1/1

Форма № Н - 3.03

Затверджено наказом МОН України

від “___” ___________ 20 __ р. №___
Львівський національний університет імені Івана Франка

(повна назва вищого навчального закладу)

Кафедра (предметна, циклова комісія) теорії та історії культури
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи
___________________________

“______”_______________20___ р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




ЕКОЛОГІЧНА КУЛЬТУРА

(шифр і назва навчальної дисципліни)

напряму підготовки 6.020101 культурологія

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності (тей) 6.020101 культурологія

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації_________________________________

(назва спеціалізації)

інституту, факультету, відділення філософського факультету

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

______ – 20___


Екологічна культура. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

(назва дисципліни)

за напрямом підготовки культурологія, спеціальністю культурологія. - _______: ________, 20___.- __ с.

Розробники: доцент кафедри теорії та історії культури, к. ф. н. Ліщинська О.І.


Робоча програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)_________

_______________________________________________________________________________
Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.
Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)________________________
_______________________ (__________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

“_____”___________________ 20___ р
Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________________

(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.
“_____”________________20__ р. Голова _______________( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

__________, 20__

 __________, 20__



  1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни

Екологічна культура”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів, – 2

Галузь знань

0201 культура

(шифр, назва)

Нормативна



Модулів – 2

Напрям

6.020101 культурологія

(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)

культурологія


4-й






Семестр

Загальна кількість годин - 108

7-й



Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента – 4


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

Бакалавр

18 год.

год.

Практичні, семінарські

18 год.

год.

Лабораторні

год.

год.

Самостійна робота

72 год.

год.

ІНДЗ:

Вид контролю: залік


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1:2



  1. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни: розглянути та проаналізувати історичні та теоретичні аспекти екологічної культури. Завдання: розглянути еволюцію відносин людини і природи (від найдавніших часів до наших днів), проаналізувати особливості нової екологічної культури в сучасних умовах, вивчити основні компоненти екологічної культури (екологічні знання, філософсько-етичні та релігійні засади, художньо-естетичні цінності), осмислити педагогічні та організаційно-методологічні основи формування екологічної культури.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен



знати: основні підходи, концепції у галузі екологічної культури, історичну еволюцію відносин людини і природи, характерні вияви екологічної кризи др. пол. ХХ ст., основні компоненти екологічної культури, шляхи формування та актуальні проблеми екологічної культури;

вміти: аналізувати різні підходи та теорії щодо проблем екологічної культури, порівнювати ставлення людини до природи в різні історичні періоди, співставляти окремі компоненти екологічної культури, аналізувати шляхи формування екологічної культури.


Програма навчальної дисципліни „Екологічна культура”

(тематика лекційних занять)
Лекції:

1. Актуальність екологічної культури як наукової дисципліни 2 год

2. Людина і природа: еволюція відносин (архаїчна і антична доба) 2 год

3. Людина і природа: еволюція відносин (середньовіччя та Новий час) 2 год

4. Становлення нової екологічної культури на фоні екологічної кризи 2 год

5. Екологічні знання як компонент екологічної культури 2 год

6. Філософсько-етичні та релігійні світоглядні засади як компонент

екологічної культури 2 год

7. Художньо-естетичні уявлення та цінності як компонент екологічної культури 2 год

8. Педагогічні та організаційно-методологічні основи формування екологічної

культури 2 год

9. Основні тенденції та актуальні проблеми екологічної культури 2 год




  1. Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1. Еволюція відносин людини та природи і становлення нової екологічної культури

Тема 1. Актуальність екологічної культури як наукової дисципліни

Тема 2 . Людина і природа: еволюція відносин (архаїчна і антична доба)

Тема 3. Людина і природа: еволюція відносин (середньовіччя та Новий час)

Тема 4. Становлення нової екологічної культури на фоні екологічної кризи
Змістовий модуль 2. Основні компоненти екологічної культури

Тема 5. Екологічні знання як компонент екологічної культури

Тема 6. Філософсько-етичні та релігійні світоглядні засади як компонент екологічної культури

Тема 7. Художньо-естетичні уявлення та цінності як компонент екологічної культури

Тема 8. Педагогічні та організаційно-методологічні основи формування екологічної культури

Тема 9. Основні тенденції та актуальні проблеми екологічної культури
4. Структура навчальної дисципліни


Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

У тому числі

л

п

Лаб

інд

Ср

Л

П

Лаб

інд

Ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1

Змістовий модуль 1. Еволюція відносин людини та природи і становлення нової екологічної культури

Тема 1. Актуальність екологічної культури як наукової дисципліни




2

2







8



















Тема 2. Людина і природа: еволюція відносин (архаїчна і антична доба)




2

2







8



















Тема 3. Людина і природа: еволюція відносин (середньовіччя та Новий час)




2

2







8



















Тема 4. Становлення нової екологічної культури на фоні екологічної кризи




2

2







8



















Разом – зм. модуль1




8

8







32



















Змістовий модуль 2. Основні компоненти екологічної культури

Тема 5. Екологічні знання як компонент екологічної культури




2

2







8



















Тема 6.Філософсько-етичні та релігійні світоглядні засади як компонент екологічної культури




2

2







8



















Тема 7. Художньо-естетичні уявлення та цінності як компонент екологічної культури




2

2







8



















Тема 8. Педагогічні та організаційно-методологічні основи формування екологічної культури




2

2







8



















Разом – зм.

модуль 2





8

8







32


















Усього годин




16

16







64





















5. Теми семінарських занять


з/п


Назва теми

Кількість

Годин


1

Екологічна культура: сутність, предмет, завдання

2

2

Людина і природа : еволюція відносин (архаїчна і антична доба)

2

3

Людина і природа: еволюція відносин (середньовіччя та Новий час)

2

4

Екологічна криза ХХ ст. і поява нової екологічної культури

2

5

Основні компоненти екологічної культури: екологічна знання та вміння

2

6

Основні компоненти екологічної культури: філософські, моральні та релігійні аспекти гармонійних відносин людини і природи

2

7

Основні компоненти екологічної культури: мистецтво і природа

2

8

Зміст еколого-освітнього, виховного та просвітницького процесу

2

9

Актуальні прикладні проблеми екологічної культури

2




Разом

18


8. Самостійна робота


з/п


Назва теми

Кількість

Годин


1

Актуальність проблем екологічної культури (аналіз науково-популярного фільму «Незручна правда», присвяченого екологодоцільній діяльності Е. Гора)

8

2

Еволюція відносин людини і природи

8

3

Порівняльний аналіз міфів про природу у світовій та українській культурі

8

4

Становлення нової екологічної культури на фоні екологічної кризи. Особистий внесок у вирішення екологічних проблем сучасності

8

5

Екологічні знання як компонент екологічної культури.

Охорона природи: ресурсозбереження, рекультивація, охорона видів



8

6

Екологічна філософія та екологічна етика

8

7

Природа і мистецтво

8

8

Педагогічні та організаційно-методологічні основи формування екологічної культури.

Екологічні проекти, екологічна реклама



8

9

Основні тенденції та актуальні проблеми екологічної культури. Екологія людини: захист людини від людини

8




Разом

72


Завдання для самостійної роботи

Задача №1.

Згідно з теорією прав природи, синиць і чижиків не можна відловлювати для утримання у клітках, так як це порушує їх право на природну свободу у природному середовищі перебування. Але ж тримаючи зимою птахів у клітці, ми таким чином рятуємо їх від голоду. Як вирішити цю проблему?



Відповідь. Щоб захистити синиць від голоду, не обов’язково їх відловлювати і тримати у клітках, краще спорудити годівниці і підгодовувати на природі.
Задача №2.

У житті часто виникає ситуація, коли людині, щоб врятувати своє життя чи здоров’я, доводиться позбавляти життя комарів, глистів, хвороботворні мікроби. Але ж убиваючи їх, людина тим самим порушує їх право на життя.



Відповідь. У даному випадку людина вдається до необхідної самооборони, що не заперечується екологічною етикою.
Задача №3.

Люди розводять корів, свиней, а потім, у цілях свого харчування, позбавляють їх життя, чим посягають на їх право на життя. Чи правильно це?



Відповідь. Люди як багато ссавців є всеїдними. Поїдання м’яса для багатьох людей є життєво необхідним. У природі все влаштовано так, що одна жива істота живе за рахунок іншої. Тому м’ясоїдство людини, як вимушена міра підтримання життя, є як екологічно, так і етично обґрунтованим (свого роду „необхідне” зло).

Інша справа, коли харчування людини перетворюється у викривлене гурманство (паштет із солов’їних язиків і т. ін.), що з позиції екологічної етики є невиправданим.


Задача №4.

Мисливець-любитель убиває на полюванні зайця. На фермі розводять телят, яких теж позбавляють життя. Як у першому, так і в другому випадку, людина позбавляє життя тварину. Однак чому любительське полювання з позиції екологічної етики є аморальним, а вирощення телят на м’ясо так не засуджується?



Відповідь. Уся відмінність у цілях, мотиваціях здійснюваного. Мисливець-любитель убиває не з метою прохарчуватися, як це робиться у другому випадку, а з метою розваги. Отримання розваги не можна вважати моральним обґрунтуванням для убивства живої істоти.
Задача №5.

В одному заповіднику розвелося дуже багато кабанів і оленів. Вони стали наносити екосистемі заповідника великих збитків – знищили практично весь молодняк. Тоді було запропоновано організувати в заповіднику полювання: щоб не тільки знизити кількість кабанів і оленів до оптимального, але ще і заробити для заповідника грошей. Чи це правильно?



Відповідь. Відкриття у заповіднику полювання – це кричуще порушення не лише прав тварин, але й екологічних принципів у заповідній справі. Чисельність тварин можна зменшити іншими, екологічними способами – переставши підгодовувати їх взимку, акліматизувавши вовків чи, у крайньому випадку, шляхом відлову з наступним випуском в інших регіонах.
Задача №6.

Активісти однієї зоозахисної організації закупили в зоомагазинах всіх канарок і випустили їх на волю. Чи правильно це з точки зору екологічної етики і права тварин на свободу?



Відповідь. Канарки є домашніми тваринами, для яких природним середовищем перебування стала клітка. Більше того, випущені на свободу і залишені без опіки людини, вони просто загинуть.
Задача №7.

В одному із заповідників, де живе рідкісний занесений у Червону книгу вид кулика, розплодилися сірі ворони, які розкльовуючи його яйця, поставили на межу зникнення всю заповідну популяцію рідкісного кулика. Адміністрація заповідника прийняла рішення про відстріл сірої ворони, що своєю чергою грубо порушує право на життя. Як бути?



Відповідь. Так як з позиції екологічної етики і теорії прав природи права видів мають перевагу над правами індивідів, то збереження рідкісного виду кулика є завданням більш вагомим, ніж захист кількох сотень сірих ворон, представників дуже поширеного і чисельного виду. Однак з позиції прав природи й екологічної етики не можна погодитися з відстрілом у заповіднику сірих ворон.
Задача №8.

В елеваторі завелося багато мишей і щурів, що наносять збитки. Директор елеватора пропонує для боротьби з ними закупити отруту. Як розцінювати цей вчинок з точки зору екологічної етики?



Відповідь. З точки зору екологічної етики знищення тварин отрутою неприпустиме, так як змушує їх страждати. Зрозуміло, що порятунок запасів вимагає обмеження кількості гризунів, що можна провести більш етичним способом: використати природних ворогів гризунів чи з допомогою стерилізації мишей і щурів.
Задача №9.

Бізнесмени вирішили спорудити собі заміську лазню у заказнику дикої природи. З допомогою хабарів та інших маніпуляцій вони отримали на це офіційний дозвіл від природоохоронних державних органів. Захисники дикої природи пробували звернутися за допомогою до місцевого населення і преси, однак ті виявилися байдужими до цього питання. Тоді захисники природи вдалися до крайнього засобу – екотажу, загороджуючи під’їзні шляхи, нищачи будівельну техніку. Як це можна розцінити з позиції екологічної етики?



Відповідь. З позиції екологічної етики життя живих істот, які будуть знищені в результаті будівництва, вважається набагато ціннішим, ніж артефакти – автомобілі, будівельна техніка і лазня. У зв’язку з цим, нищення останніх з метою захисту ділянки дикої природи може бути визнане морально виправданим.
Задача №10.

Американські екологи уже багато років борються проти вирубування столітніх лісів на північно-західному побережжі США. Вирубка загрожує проживанню рідкісного виду – плямистих сов. Якщо вирубування буде продовжуватися, плямиста сова зникне як вид. З іншого боку, лісорозробки дадуть адміністрації більші соціальні й економічні вигоди. Оскільки ні державі, ні рядовому американцю нема ніякої вигоди від плямистої сови, і оскільки плямиста сова не робить ніякого внеску в людське суспільство очевидним способом, багато американських економістів, чиновників і політиків дозволяють і надалі вирубку цих лісів. Яку відповідь можна дати з позиції екологічної етики?



Відповідь. Вирубування лісів порушує право плямистих сов як виду на існування, тому має бути заборонене. Знищення видів є неправильним, навіть якщо воно приводить до соціально корисних наслідків.
Завдання 1. Які проблеми на відміну від екології прагне розв’язати екологічна культура? (Виділити потрібні відповіді та розкрити їх зміст.)

1. Єдність, цілісність людського виду в довкіллі живої природи.

2. Моральні наслідки будь-якої людської діяльності, пов’язаної з природокористуванням.

3. Холічний характер Всесвіту, що відбивається в єдності повітря, землі, води, тварин, людського суспільства, техносфери, планетарних систем і космічних тіл.

4. Моделі „екологічної людини” і моральні кодекси її поведінки.

5. Осмислення причин і наслідків екологічної кризи і пошуки соціально прийнятних способів її розв’язання.

6. Збереження довколишнього середовища і виживання людей як біологічних істот.

7. Взаємозв’язок екологічного та етичного розвитку людського суспільства.


10. Методи контролю
Оцінювання якості знань студентів, в умовах організації навчального процесу за кредитно-модульною системою здійснюється шляхом поточного, модульного (проміжного), підсумкового (семестрового) контролю.
ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ

Поточний контроль – це оцінювання знань студента під час семінарських занять, якості виконання домашніх завдань, самостійної роботи та активності студента на занятті.

Поточній контроль рівня засвоєння навчального матеріалу дисципліни «Екологічна культура» оцінюється за п’ятибальною шкалою. У кінці семестру виводиться середнє арифметичне усіх одержаних оцінок за відповіді й окремо середнє арифметичне із оцінок на модулях. Ці два середні арифметичні додаються. Одержану суму середніх арифметичних множиться на коефіцієнт 10. За семестр студент набирає до 100 балів.

Якщо студент жодного разу не відповідав на семінарських заняттях, матиме за відповідний поточний контроль 0 балів.

Форми участі студентів у навчальному процесі, які підлягають поточному контролю:

- Виступ з основного питання.

- Усна наукова доповідь.

- Доповнення, запитання до виступаючого, рецензія на виступ.

- Участь у дискусіях, інтерактивних формах організації заняття.

- Аналіз джерельної і монографічної літератури.

- Письмові завдання (тестові, контрольні, творчі роботи тощо).

- Реферат, есе (письмові роботи, оформлені відповідно до вимог).

Результати поточного контролю заносяться до журналу обліку роботи академічної групи. Позитивна оцінка поточної успішності студента за відсутності пропущених і невідпрацьованих семінарських занять, позитивні оцінки за модульні роботи є підставою для зарахування заліку (якщо сума балів перевищує 51).
2. МОДУЛЬНИЙ (ПРОМІЖНИЙ) КОНТРОЛЬ
Модульний контроль (МК) проводиться двічі на семестр, відповідно до графіка навчального процесу.

Оцінка модульного контролю (МК-1, МК-2) виставляється з урахуванням результатів проведеного контрольного заходу даного МК. Використовується п’ятибальна шкала оцінювання. Середнє арифметичне оцінок за МК істотно впливає на поточну успішність – кількість балів, набраних за семестр. У кінці семестру виводиться бал поточної успішності студента – кількість балів, що є сумою середніх арифметичних оцінок на семінарських заняттях і оцінок на модулях, помноженою на коефіцієнт 10.

Контрольні заходи модульного контролю з «Екологічної культури» проводяться під час семінарських занять в академічній групі відповідно до розкладу занять.

Контрольні заходи модульного контролю проводяться у комбінованій формі: у вигляді тестування та письмових контрольних робіт. В окремих випадках можна застосовувати й інші форми модульного контролю: письмові завдання, усні колоквіуми та ін. Вид контрольного заходу та методика урахування складових модульного контролю при визначенні оцінки за МК розробляється викладачем і затверджується кафедрою.

До контрольного заходу відповідного модульного контролю студент допускається незалежно від результатів поточного контролю. На консультаціях студент може відпрацювати пропущені семінарські заняття, захистити індивідуальні завдання, реферати, а також ліквідувати заборгованості з інших видів навчальної роботи.

У разі відсутності студента на контрольному заході модульного йому надається право на повторне складання в індивідуальному порядку.


3. ПІДСУМКОВИЙ (СЕМЕСТРОВИЙ) КОНТРОЛЬ
Позитивна оцінка поточної успішності (сумарного результату проміжної і модульної оцінки за семестр) за умови відсутності пропущених або невідпрацьованих семінарських занять є підставою допуску до підсумкової форми контролю.

З дисципліни «Екологічна культура» передбачена така форма звітності, як залік, який проводиться у кінці семестру. Протягом семестру студент може набрати до 100 балів. На заліку – максимально 20 балів. Складати залік дозволяється за бажанням. Для зарахування заліку студент повинен набрати не менше 51 балу (показники поточного і модульного контролів). Студент може отримати залік „автоматично” у разі достатньої кількості балів, набраної за семестр (більше 51 балу).




Оцінка ECTS та визначення

Кількість балів від 1 до 100

Оцінка за традиційною п’ятибальною системою

А – відмінно

91-100

Відмінно

5

В – дуже добре

81-90

Добре

4

С – добре

71-80

Добре

4

D – задовільно

61-70

Задовільно

3

E – достатньо

51-60

Задовільно

3

FX – незадовільно

25-50

Незадовільно

2

F – незадовільно (потрібна додаткова робота)

0-24

Незадовільно

2


Тестові завдання для проміжного та підсумкового контролю з курсу

«Екологічна культура»
Модуль І „Еволюція відносин людини та природи і становлення

нової екологічної культури”
1.Виділити дослідників екологічної етики.

1) Крисаченко. 2) Голубець. 3) Леві-Брюль. 4) Ясвін. 5) Глазачьов. 6) Уайт. 7) Гардашук. 8) Юнг.


2. Якими основними проблемами зумовлена актуальність екологічної етики?

Залікові питання підсумкового контролю
1 .Співвідношення культури і природи.

2.Природа як цінність культури.

3.Особливості екологічної культури як пост-некласичного знання.

4.Предмет, сутність, принципи екологічної культури.

5.Екологізм та інвайронменталізм як інтелектуальні напрями.

6.Культурно-історична періодизація ставлення до природи.

7.Природа в архаїчній свідомості.

8.Сприйняття природи в культурній традиції античності.

9.Людина і природа в релігійно-міфологічному світогляді стародавніх народів.

10.Людина і природа в міфологічному світогляді давніх українців.

11.Ставлення до природи в культурі західноєвропейського Середньовіччя.

12.Концепція Ліна Уайта про історичні корені екологічної кризи.

13.Християнська екологічна концепція (на основі Біблії).

14.Ставлення до природи в культурі Ренесансу.

15.Ставлення до природи в культурі Нового часу.

16.Особливості східної екологічної культури.

17.Характерні риси західної антропоцентричної екологічної парадигми.

18.Філософи про причини екологічної кризи.

19.Основні екологічні проблеми сучасності.

20.Нова екологічна парадигма.

21.Сфери поширення і характер вияву екологічної кризи.

22.Предмет та структура екології.

23.Основні підрозділи екології.

24.Екосфера та її основні компоненти.

25.Екологічні закони.

26.Ресурсозбереження та рекультивація у контексті охорони природи.

27.Охорона видів і екосистем.

28.Збереження біорізноманіття як проблема природоохоронної діяльності.

29.Теорія ноосфери: основні етапи та представники.

30.Вчення В. Вернадського у контексті екологічної культури.

31.Вчення М. Моісєєва у контексті екологічної культури.

32.Екологічно-культурні ідеї вчення А. Печчеї.

33.Діяльність Римського клубу у контексті екологічної культури.

34.Концепція стійкого розвитку.

35.Концепція О. Леопольда у контексті екологічної культури.

36.Концепція В. Хесле у контексті екологічної культури.

37.Природа у образотворчому мистецтві.

38.Природа і архітектура. Органіка в архітектурі.

39.Природа і література та музика.

40.Екологічний світогляд та свідомість.

41.Екологічна освіта.

42.Зміст, методи та форми екологічної освіти.



12. Методичне забезпечення
Крисаченко В. Екологічна культура: теорія і практика: Навч. посібник. – К., 1996.

Сінькевич О. Мораль і екологія: Текс лекції. – Львів, 1996.
13. Рекомендована література

Базова
Крисаченко В. Екологічна культура: теорія і практика: Навч. посібник. – К., 1996.

Екологія і культура / В. Крисаченко, С. Кримський, М. Голубець. – К., 1991.



Крисаченко В., Хилько М. Екологія. Культура. Політика. – К., 2002.

Киселев Н. Мировоззрение и экология. – К., 1990.

Гирусов Э., Ширкова И. Экология и культура. – М., 1989.

Крисаченко В., Мостяєв О. Україна: природа і людина. – К., 2000.

Ясвин В. История и психология формирования экологической этики. – М., 2000.
Допоміжна
Вернадський В. Вибрані праці. –К., 2005.

Гор А. Земля у рівновазі. Екологія і людський дух. – К., 2001.

Леопольд О. Календарь песчаного графства. – М., 1988.

Моисеев Н. Экология, нравственность и политика // ВФ. – 1989. - № 5.

Нэш Р. Дикая природа и американский разум. – К., 2001.

Печчеи А. Человеческие качества. – М., 1980.

Философия науки и техники / В. Степин, В. Горохов, М. Розов. – М., 1999.



Хесле В. Философия и экология. – М., 1993.

Борейко В. Прорыв в экологическую этику. – К., 1999.
14. Інформаційні ресурси
Атфилд Р. Этика экологической ответственности // teologia.ru/www/biblioteka/ethic/atfild

Иоанн Павел ІІ. Экологический кризи: общая ответственность // http: // ecoforum 2. narod. ru/ hem32/ digest. htm

Уайт Л. Исторические корни нашого экологического кризисна // http: // ecoforum 2. narod. ru / hem21/ digest. htm

Хесле В. Философия и екологія // http: // d. theupload. info/ down/ xmsv436wlireik5cmnylwuli6sd6j4j7/hyosle_

Хот Дж. Ф. Христианство и проблемы экологии // http: // ecoforum 2. narod. ru/ hem32/ digest2. htm
Міжпредметні зв’язки
Дисципліна «Екологічна культура» читається на четвертому курсі культурологічного відділення, отож ґрунтується на отриманих знаннях з інших культурологічних дисциплін. „Екологічна культура” пов’язана з такими предметами, які вивчають студенти культурологічного відділення: „Культурологія. Вступ до спеціальності”, „Міфологія”, „Історія релігії”, «Філософія культури», «Етика», „Соціальна культурологія”, „Прикладна етика”, „Формування нової соціокультурної реальності в Україні” та ін.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЕРЕЛІК МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ дисципліни

«Екологічна культура»


Курс

Предмет

Тема

Предмет

Тема

ІV

«Екологічна культура»

1. Актуальність екологічної культури як наукової дисципліни













І







„Культурологія. Вступ до спеціальності”

2. Сутність культури

4. Функції кульутри



ІІІ







„Соціальна культурологія”

Р. 2.2. Структурні компоненти духовної діяльності: міфологія, релігія, ідеологія, художня культура, наука

ІV

«Екологічна культура»

2. Людина і природа: еволюція відносин (архаїчна і антична доба)






ІІ







„Міфологія”

Ч. ІІ. 1. Міф як найдавніша форма духовної культури людства

Ч. ІІІ. 1. Антична міфологія як основа європейської науки і культури



ІІІ







„Історія релігії”

4. Релігійні вчення греко-римського світу

ІV

«Екологічна культура»

3. Людина і природа: еволюція відносин (середньовіччя та Новий час)







ІІ







„Історія культурології”

1.3. Особливості культурологічних уявлень в епоху Середньовіччя та в добу Відродження

1.4. Культурологічні ідеї в творчій спадщині мислителів-раціоналістів ХVІІ ст.



ІІІ







„Історія релігії”

12. Історія християнства та його конфесійних різновидів

ІV

«Екологічна культура»

4. Становлення нової екологічної культури на фоні екологічної кризи







ІІІ







„ Філософія культури ”

Ч. ІІ. 2. Культура і природа: екологічні проблеми теорії культури

Ч.ІІІ. 4. Криза культури



V







„Формування нової соціокультурної реальності в Україні”

7. Екологічна складова у контексті сучасного українського соціокультурного розвитку

ІV

«Екологічна культура»

5. Екологічні знання як компонент екологічної культури







ІІІ







„Соціальна культурологія”

Розділ 3. 2. Соціокультурні характеристики індустріального і постіндустріального суспільства

ІІІ







„Соціологія культури”

4. Соціологія науки

V







„Формування нової соціокультурної реальності в Україні”

7. Екологічна складова у контексті сучасного українського соціокультурного розвитку

ІV

«Екологічна культура»

6. Філософсько-етичні та релігійні світоглядні засади як компонент

екологічної культури

„Прикладна етика”

4. Історія становлення екологічної етики як науки

5. Філософський та нормативний рівень екологічної етики



ІІІ







„Етика”

5.2. Економіка, політика і моральність сучасного цивілізованого суспільства

ІV

«Екологічна культура»

7. Художньо-естетичні уявлення та цінності як компонент екологічної культури

„Естетика”

Р.1. 2. Головні етапи і напрями розвитку світової естетичної думки

Р.2. 5. Мистецтво як соціальний і культурний феномен



ІІІ







„Соціологія культури”

6. Соціологія мистецтва

ІV

«Екологічна культура»

8. Педагогічні та організаційно-методологічні основи формування екологічної

культури







ІІІ







„Етика”

4.2. Проблема сенсу людського життя

4.4. Моральне удосконалення людини



ІV

«Екологічна культура»

9. Основні тенденції та актуальні проблеми екологічної культури

„Прикладна етика”

1. Прикладна етика як міждисциплінарна галузь знання

3. Прикладні проблеми біоетики



5. Філософський та нормативний рівень екологічної етики

ІІІ







„Філософія культури”

Ч.4. 4. Сучасна культурна ситуація: тенденції подальшого розвитку культури

V







„Формування нової соціокультурної реальності в Україні”

7. Екологічна складова у контексті сучасного українського соціокультурного розвитку