Робоча програма навчальної дисципліни біблійна та християнська археологія галузь знань 0203 гуманітарні науки - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Робоча програма навчальної дисципліни 020301 Філософія любові напряму... 1 267.08kb.
Робоча програма навчальної дисципліни основні проблеми гендерної... 2 517.94kb.
Робоча програма навчальної дисципліни історія зарубіжних політичних... 3 627.17kb.
Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки: 020303 Філологія... 14 3644.71kb.
Програма І робоча програма навчальної дисципліни 1 15.89kb.
Робоча програма навчальної дисципліни 4 567.55kb.
Програма навчальної дисципліни та робоча програма навчальної дисципліни... 1 13.62kb.
Робоча програма навчальної дисципліни 1 147.8kb.
Робоча програма навчальної дисципліни 4 503.92kb.
Робоча програма навчальної дисципліни історія української літератури... 1 216.37kb.
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 1 167.34kb.
Підсумкова атестація Варіант Завдання Префікс при 10 708.64kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Робоча програма навчальної дисципліни біблійна та християнська археологія галузь - страница №1/1

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Кафедра археології та спеціальних галузей історичної науки

ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор

з науково-педагогічної роботи


___________________________
“______”_______________20___ р.

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


БІБЛІЙНА ТА ХРИСТИЯНСЬКА АРХЕОЛОГІЯ

галузь знань 0203 – гуманітарні науки

напрям підготовки 0303 – історія

спеціальність 8.030304 – археологія


історичного факультету

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

Львів 2011



Біблійна та християнська археологія
Робоча програма навчальної дисципліни для студентів

за напрямом підготовки 0303 – історія, спеціальність 8.030304 археологія (ОКР «магістр»).


Розробник: кандидат історичних наук, Білас Наталія Миколаївна.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки.

Протокол № 1 від “31” серпня 2011 р.

Завідувач кафедрою проф. Зашкільняк Л. О.


“_____”___________________ 20___ р.
Схвалено Вченої радою історичного факультету.

Протокол № 1 від “3”вересня 2011 р.


“___”________________20___ р. Голова _______________ (проф. Шуст Р. М. ).
Білас Н. М., 2011

  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 1,5

0203 – гуманітарні науки

(шифр, назва)

Нормативна

Модулів – 1

6.020302 – історія

(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів –




5-й



Курсова робота – немає

Семестр

Загальна кількість годин - 54

9-й



Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних –1

самостійної роботи студента -2


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

магістр

18 год.



Практичні, семінарські

0 год.



Лабораторні

0 год.



Самостійна робота

36 год.



ІНДЗ:

Вид контролю: залік


  1. Мета та завдання навчальної дисципліни


Мета і завдання: Використовуючи найновіші здобутки історіографії, сформувати у студентів-магістрів спеціальності «Археологія» знання про головні етапи в історії становлення і розвитку біблійної, християнської та церковної археології.

В результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати: основні етапи розвитку біблійної, християнської та церковної археології; основні поняття, терміни, хронологічні і територіальні межі біблійної, християнської та церковної археології; проблеми археологічних досліджень біблійних та християнських пам’яток в ХІХ–ХХ ст.; внесок відомих дослідників та найважливіші археологічні відкриття; досягнення сучасної науки в галузі дослідження біблійних та християнських пам’яток.

уміти: виділяти основні етапи та періоди в розвитку біблійної, християнської та церковної археологічної науки; творчо застосовувати на практиці набуті теоретичні знання; ставити важливі наукові проблеми згідно вимог сучасної археологічної науки в світі.

  1. Програма навчальної дисципліни


Лекція 1. Поняття «біблійна археологія». Географічні та хронологічні межі.

Основне завдання і специфіка археології біблійних країн. Географічні та хронологічні рамки біблійної археології. Питання походження людського роду. А. Мєнь про можливості природного походження людської істоти. Проблема антропології і дослідження Анрі Брейль, Гуго Обермайєр і П’єр Тейяр де Шарден. Папа Пія ХІІ - «Humani generis» (Про рід людський).

Коріння біблійної міфології. Від 10 тис. до н. е. - формування відтворюючих форм економіки, виникнення культу родючості, взаємозв’язок і протистояння землеробських і скотарських груп, становлення міст, перші державні утворення, цивілізації, найдавніші етнічні спільності.

Від сер. І тис. до н. е. – Вавилонський полон, подальші різкі зміни в історичній долі Палестини, фактичне закінчення старозавітної історії.

Палестина - частина близькосхідної ойкумени. Взаємодія з азіатськими та європейськими етнокультурними групами. Природні характеристики Палестини (чотири пояси). Ландшафт. Природні катаклізми.
Лекція 2. Види археологічних пам’яток Палестини.

Інформативність телів - багатошарових і довготривалих поселень, які передусім базувалися на сформованій землеробській економіці. Концентрацій телів в прибережних, міжгірних і річкових долинах Палестини. Середні хронологічні рамки існування телів. Землеробські поселення з наземними будинками з невипаленої цегли на прибережних і річкових долинах, карстові печери і базальтові будинки гірських областей, підземні житла і шахти давніх рудокопів. Поховальні пам’ятки. Конусоподібні пастки з кам’яними стінами, які використовували для полювання, святилища, поодинокі кам’яні зооморфні зображення, найдавніші надписи на камені та глині (Гезерський календар Х ст. до н. е. і стела Меші ІХ ст. до н. е.).



Лекція 3. Історія дослідження старожитностей Палестини і суміжних територій (перший та другий періоди).

Початок регулярних та історично цілеспрямованих досліджень – сер. ХІХ ст. Ідентифікація найдавніших міст Робінсоном, Смітом, Клермоном-Ганно, Тоблєром, Кондером, Кітченером та ін. Створення Британського фонду дослідження Палестини, Американського товариства дослідників Палестини, Німецького Палестинського товариства, Російського Імператорського Палестинського товариства.

Створення наукової методики польової археології (Петрі, Блісс, Макалістер). Розкопки Мекензі, Райзнера, Фішера, Шумахера, Ватцінгера, Зелліна, Вілла, Паркера, о. Вінсента. Дослідження біблійних пам’яток Месопотамії (Кольдевей, Андре, Вуллі), Сирії (Вуллі).
Лекція 4. Історія дослідження старожитностей Палестини і суміжних територій (третій та четвертий періоди).

Археологічні дослідження Сиро-Палестинського регіону і Месопотамії в міжвоєнне двадцятиліття: Сукеник, Кроуфут, Макалістер, Гарстанг, Кроуфут, Фішер, Гі, Лауд, Ф. Петрі. В. Олбрайт - класик біблійної археології. Регулярне дослідження пам’яток дописемних епох (Маллон, Коппель, Гаррод, Невіль, Тарвіль-Петрі). Роботи в Сирії (Парро, Маллован, Шеффер), у Месопотамії (Йордан, Нольдке, Хайнріх, Ленцен, Вуллі, Сміт, Маккей, Лангдон, Вателін, Парро, Генуйяк).

Систематичності і масштабності археологічних досліджень у державі Ізраїль корифеїв біблійної археології (В. Олбрайта, К. Кеньона, де Во). Формування власної наукової школи (Ядін, Мазар, Ахароні, Авігад).
Лекція 5. Традиції викладання біблійної та християнської археології у Львівському університеті.

Викладання біблійної та християнської археології на теологічному факультеті Львівського університету (1836-1939): Я. Кухарський, Л. Солєцький, К. Сарніцький, Ю. Більчевський, Є. Скроховський, В. Жила, Е. Булянда, П. Стах, А. Клявек, З. Обертинський, Ю. Попліха.


Лекція 6. Християнська археологія як традиційна галузь західноєвропейського гуманітарного знання.

Термін, територіальні та хронологічні межі. Історія християнської археології (Дж. Б. де Россі, Луї Дюшен, П. Сен-Рок). о. Уїльям Френд "Археологія раннього християнства. Історія".

Комісія по священній археології - найстаріша наукова установа Ватикану. Папським інститутом по християнській археології (Понтифікальний інститут християнської археології). Ф. Пергола. "Патрістична археологія". Римські семінари по християнській археології: "Археологія і культура пізньої античності і раннього середньовіччя".

Боннська Католицька школа (Ф. Дельгер), "Енциклопедії по античності та християнству" (видається з початку 1950-х рр.. ХХ ст.), Щорічник Дельгер-Інституту.

Конгреси по християнській археології.
Лекція 7. Сучасне розуміння предмету християнської археології. Візантійська археологія.

Г. П. Кірш, Ганс Р. Зеєлігер, П. Тестіні й Ф. В. Дайхманн. Християнська археологія: уточнення хронологічних рамок предмету і самого терміну ("археологія пізноантична, ранньохристиянська і ранньосередньовічна"). Традиційні проблеми християнської археології: ранньохристиянське мистецтво, його витоки. Підсумки вивчення римських катакомб (В. Саксер). «Каталоги живопису катакомб». Сучасна християнська археологія — вивчення всіх сторін життя пізноантичного суспільства у всіх регіонах ойкумени (церковна, фортифікаційна і житлова архітектура, живопис і прикладне мистецтво, топографія, епіграфіка, нумізматика, керамічне виробництво, історія церкви від Британії до Палестини). А-І. Марру, Н. Дюваль, П-А. Феврьє, Ш. Пьєтрі та ін. Дослідження архітектури Риму (Р. Краутхаймер).

Сфери християнської археології і візантистики. Формування власного дисциплінарного статусу візантійською археологією. Міжнародні конгреси візантиністів.
Лекція 8. Церковна археологія.

Терміни церковна та християнська археологія. Церковна археологія як науковий напрямок, діяльність наукових церковно-археологічних установ, їх концептуально-теоретичний і науково-практичний доробок, наукові видання, церковно-археологічні музеї.

Архімандрит Антонін (Капустін), Ф. І. Успенський, Ф. І. Буслаєв, В. Григорович-Барський, Н. П. Кондаков, І. С. Свєнціцький, А. П. Голубцов, М. П. Покровський та ін.

Діяльність церковно-археологічних товариств.

Досягнення і недоліки церковної археології, її надбання з позицій сучасного розвитку науки. Можливості і перспектив її сучасного відродження. Новітні дослідження в цій галузі.
Лекція 9. Українська дослідницька традиція вивчення християнських пам’яток.

Досягнення київської школи архітектурної археології в галузі дослідження пам’яток церковного зодчества.

Дослідження християнських пам’яток Криму.

Я. Пастернак – один із основоположників церковної археології в Україні.



Дослідження культових споруд Галича.


  1. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

Модуль

Тема 1. Поняття «біблійна археологія». Географічні та хронологічні межі.

7

2

-

-

-

5

Тема 2. Види археологічних пам’яток Палестини.

7

2

-

-

-

5

Тема 3. Історія дослідження старожитностей Палестини і суміжних територій (перший та другий періоди).

7

2

-

-

-

5

Тема 4. Історія дослідження старожитностей Палестини і суміжних територій (третій та четвертий періоди).

7

2

-

-

-

5

Тема 5. Курс біблійної та християнської археології у навчальній програмі Львівського університету.

4

2

-

-

-

2

Тема 6. Християнська археологія як традиційна галузь західноєвропейського гуманітарного знання.

6

2

-

-

-

4

Тема 7. Сучасне розуміння предмету християнської археології. Візантійська археологія.

6

2

-

-

-

4

Тема 8. Церковна археологія.

4

2

-

-

-

2

Тема 9. Українська дослідницька традиція вивчення християнських пам’яток.

6

2

-

-

-

4

Усього годин

54

18

0

0

0

36




  1. Теми лекційних занять



з/п

Назва теми

Кількість

годин

1.

Тема 1. Поняття «біблійна археологія». Географічні та хронологічні межі.

2

2.

Тема 2. Види археологічних пам’яток Палестини.

2

3.

Тема 3. Історія дослідження старожитностей Палестини і суміжних територій (перший та другий періоди).

2

4.

Тема 4. Історія дослідження старожитностей Палестини і суміжних територій (третій та четвертий періоди).

2

5.

Тема 5. Курс біблійної та християнської археології у навчальній програмі Львівського університету.

2

6.

Тема 6. Християнська археологія як традиційна галузь західноєвропейського гуманітарного знання.

2

7.

Тема 7. Сучасне розуміння предмету християнської археології. Візантійська археологія.

2

8.

Тема 8. Церковна археологія.

2

9.

Тема 9. Українська дослідницька традиція вивчення християнських пам’яток.

2

10.

Усього годин

18



  1. Самостійна робота



з/п

Назва теми

Кількість

годин

1.

Тема 1. Поняття «біблійна археологія». Географічні та хронологічні межі.

5

2.

Тема 2. Види археологічних пам’яток Палестини.

5

3.

Тема 3. Історія дослідження старожитностей Палестини і суміжних територій (перший та другий періоди).

5

4.

Тема 4. Історія дослідження старожитностей Палестини і суміжних територій (третій та четвертий періоди).

5

5.

Тема 5. Курс біблійної та християнської археології у навчальній програмі Львівського університету.

2

6.

Тема 6. Християнська археологія як традиційна галузь західноєвропейського гуманітарного знання.

4

7.

Тема 7. Сучасне розуміння предмету християнської археології. Візантійська археологія.

4

8.

Тема 8. Церковна археологія.

2

9.

Тема 9. Українська дослідницька традиція вивчення християнських пам’яток.

4

10.

Усього годин

36

Завдання для самостійної роботи (36 год.)

  1. Заселення Сиро-Палестинського регіону людиною. Палеоліт.

  2. Найдавніші землероби Палестини. Феномен Ієрихону.

  3. Керамічний неоліт.

  4. Енеоліт Палестини.

  5. Ранній бронзовий вік.

  6. Середній і пізній бронзовий вік. Про патріархальну традицію Книги Буття.

  7. Початок залізного віку: поява Народів моря, розповсюдження та консолідація ізраїльських груп в Палестині.

  8. Археологічні пам’ятки періоду єдиного царства.

  9. Археологічні свідчення періоду окремих царств.

  10. Падіння єврейських царств.

  11. Історичний портрет Ю. Більчевського.

  12. Джованні Баттіста де Россі – батько християнської археології.

  13. Монсеньйор Патрік Сен-Рок, почесний ректор и професор Папського інституту християнської археології.

  14. Основна тематика конгресів по християнській археології 1990-х років.

  15. Відродження християнської археології у Східній Європі.

  16. Діяльність Церковно-археологічного товариства при Київській духовні академії.

  17. Дослідження християнських старожитностей Херсонесу.

  18. Митрополит А. Шептицький і церковна археологія.




  1. Методи контролю

У процесі вивчення дисципліни «Біблійна та християнська археологія» використовуються методи поточного, проміжного та підсумкового контролю.

Поточний контроль рівня знань студентів передбачає перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Поточний контроль здійснюється за напрямами:

  • контроль за систематичністю й активністю роботи на лекційних заняттях (відвідування лекцій для студентів є обов’язковим, оскільки від студентів вимагається брати участь у дискусіях на заняттях. Відвідування лекцій та активна робота на них дають студентам до 30 балів);

  • контроль за виконанням завдань для самостійного опрацювання поза межами аудиторних занять;

  • передбачено написання студентом реферату із тематики курсу (25 балів). Вибір теми реферату повинен бути здійснений не пізніше одного місяця до закінчення лекцій та узгоджується з викладачем. Тематика рефератів подається студентам для вибору, однак студент має право вибрати іншу тему для реферату, попередньо узгодивши її з викладачем. Реферат має відповідати методичним вказівкам, які висуваються до оформлення та написання такого роду робіт.

Проміжний контроль рівня знань студентів: передбачено складання студентами проміжного тестування, котре оцінюється у 25 балів.

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється в усній формі наприкінці семестру, повинен продемонструвати оволодіння студентами необхідних знань та вмінь, передбачених програмою. Оцінюється у 20 балів.

При виведенні загальної оцінки студента береться до уваги результати поточного, проміжного та підсумкового контролю.


8. Розподіл балів, що присвоюється студентам

Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань за поточну успішність становить 80 балів, на іспиті – 20 балів.



Компонент оцінювання

Максимальна кількість балів

Робота протягом семестру

80

Відвідування лекцій

30

Проміжне тестування

25

Реферат із тематики курсу

25

Залік

20

Разом

100

Сумарна оцінка (сума поточних і підсумкових балів) виставляється за 100 бальною шкалою (університету, національною та ECTS):




Оцінка в балах

Оцінка ECTS

Визначення

За національною шкалою

90-100

А

Відмінно

Відмінно


81-89

В

Дуже добре

Добре

71-80

С

Добре

61-70

D

Задовільно

Задовільно

51-60

Е

Достатньо

0-50

FX

Не достатньо

Незадовільно


Загалом, оцінювання знань студента ґрунтується на таких критеріях:

оцінка «відмінно»:

  • студент у повному обсязі володіє програмним матеріалом,

  • вільно і логічно-аргументовано висвітлює проблеми біблійної, християнської та церковної археології,

  • бачить місце питання, яке розглядається, у контексті загальної теорії історії,

  • при відповіді на питання посилається на рекомендовану програмою курсу додаткову науково-монографічну літературу,

оцінка «добре»:

  • студент володіє фактичним матеріалом курсу, але допускає окремі неістотні помилки,

  • висновки й узагальнення, які він зробив, не є вичерпними,

  • відсутні посилання на додаткову літературу,

оцінка «задовільно»:

  • студент в основному володіє фактичним матеріалом курсу, але в окремих аспектах питань припускається істотних помилок,

  • не в змозі самостійно робити чіткі закінчені висновки й узагальнення та пов’язати теоретичні знання з практикою,

  • виклад матеріалу утруднений, неповною мірою використовується категоріальний апарат навчальної дисципліни;

оцінка «незадовільно»:

  • студент не володіє матеріалом курсу, не орієнтується в його проблематиці,

  • при спробі викладу матеріалу припускається грубих помилок,

  • не може зробити жодних висновків та узагальнень,


9. Рекомендована література

Августин (Никитин), архимандрит. Русская библейская археология в Палестине // Мир Библии. Вып. 5. М., 1998.

Алявдин А. библейская история // Христианство. Т. 1. М., 1991.

Амусин И. Д. Раскопки у Мертвого моря. М., 1960.

Амусин И. Д. Раскопки Хирбет-Кумран и Айн-Фешхи // СА. 1960. №2. С. 289-300.

Амусин И. Д. Находки у Мертвого моря. М., 1964.

Амусин И. Д. Кумранская община. М., 1983.

Андрей Николаевич Грабар и европейская христианская археология // Древнерусское искусство: Византия и Древняя Русь: К 100-летию А.Н. Грабара. СПб., 1999. С. 97-108.

Антонов Е. В. Месопотамия на пути к первым государствам. М., 1998.

Антонов Е. В. Обряды и верования первобытных земледельцев Востока. М., 1990.

Антонов Е. В. Очерки культуры древних земледельцев Передней и Средней Азии. М., 1984.

Бар-Йосиф О. Нижнепалеотические стоянки Юго-Западной Азии – свидетельства расселения человека из Африки // Величко А. А., Софер О. А. Человек заселяет планету Земля. М., 1997.

Бацалев В., Варакин А. Тайны археологии. М., 1999.

Башилов В. А. Неолитическая революция в Центральных Андах. М., 1998.

Беляев Л. А. Христианские древности. Введение в сравнительное изучение. М., 1998.

Беляев Л. А., Мерперт Н. Я. От библейских древностей к христианским. Очерки археологи епохи формирования иудаизма и христианства. М., 2007.

Беляев Л. А., Мерперт Н. Я. А Археология библейская // Православная энциклопедия. Т. 3. М., 2001. С. 506-517.

Білас Н.М. Викладання біблійної археології у Львівському університеті // Вісник Інституту археології. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2007. Вип. 2. С. 80-87.

Булгакова В. Локализация константинопольского монастыря Парадейсион: (по материалам сфрагистики и «Книге Паломник» Антония Новгородского) // Восточноевропейский археологический журнал. № 3 (10). 2001.

Газов-Гинзберг А. М., Елизарова М. М., Старкова К. Б. Тексты Кумрана. СПб, 1996.

Геллей Генри Г. Библейский справочник Геллея. Торонто, 1989.

Гельцер М. Л. Финикия на рубеже VII-VI вв. до н. э. // Краткие сообщения институту народов Азии. М., 1962. 32.

Голубцов А. Л. Из чтений по Церковной Археологии и Литургике. Сергеев Посад, 1918.

Дворец в с. Лыхны в Абхазии и его фасадная декорация // Древнерусское искусство: Русь и страны византийского мира: XII век. СПб., 1999. С. 118-146.

Зубов А. Б. История религии. Книга 1. М., 1997.

Карсим І. А. Розвиток церковної археології та музейництва в Україні у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Автореф. дис. на дисертації на здобуття наук. ступ. к.і.н. К., 2003.

Карсим І.А. Розробка проблем церковної археології на археологічних з’їздах другої половини ХІХ - початку ХХ ст. // VITA ANTIQUA. № 2. 1999.

Киприан (Керн), архимандрит, О. Антонин Капустин. Архимандрит и начальник русской духовной миссии в Иерусалиме (1817-1894). М., 1997.

Келер Вернер. Біблія таки права / З нім. пер. Н. Заторський. Львів, 2009. 400 с.

Климовский С.И. Новые находки каменных иконок в Киеве // Восточноевропейский археологический журнал. № 3 (10). 2001.

Коваль І. Церковна археологія: історико-релігійне видання. Івано-Франківськ, 1998.

Коваль І., Миронюк І. Ярослав Пастернак – дослідник старожитностей України. Івано-Франківськ, 2006. 144 с.

Купранис А.А. Датированные печати иерархов русской церкви (домонгольский период) // Восточноевропейский Археологический журнал. № 1. 1999 .

Ламберг- Карловский К., Сабров Дж. Древние цивилизации. Древний Восток и Мезоамерика. М., 1992.

Лихачев Д.С. Градозащитная семантика успенских храмов на Руси // Успенский собор Московского кремля. Материалы и исследования. М., 1985. С. 17-23.

Мазар А. Археология библейской земли. Иерусалим, 1996.

Массон В. М. Юго-Западная Азия. // Мерперт Н. Я. (ред.) Археология зарубежной Азии. М., 1986.

Медникова Е.Ю., Егорьков А.Н. Штукатурные растворы двух древнекиевских церквей на Кудрявце // Восточноевропейский археологический журнал. № 5 (6). 2000.

Мень А., протоиерей. История религии. В поисках пути истины и жизни. Т. 1. Истоки религии. М., 1991.

Мень А. Исагогика. М., 2000.

Мерперт Н. Очерки археологии библейских стран. М., 2000. 331 с.

Мерперт Н. Я., Мунчаев Р. М. Поселения убейдской культуры Ярым Тепе ІІІ в Северной Месопотамии. // СА, 1982. №4.

Мунчаев Р. М., Мерперт Н. Я. Древнейший культовый центр в долине Хабура. // РА, 1997. № 2.

Мунчаев Р. М., Мерперт Н. Я. Раннеземледельческие поселения Северной Месопотамии. М., 1981.

Нюстрем Э. Библейский словари. СПб, 2000.

Немировский А. А. Древнееврейский этногенез в свете патриархальной традиции Книги Бытия и политической истории Ближнего Востока (автореферат диссерт.). М., 1996.

Низовский А. Сто великих археологических открытий. М., 2004.

О международных конгрессах по христианской археологии // Рос. археология. 1998. № 2. С. 207-214.

Реутов А.А. Будівництво Успенського собору Києво-Печерської лаври // Восточноевропейский археологический журнал. № 1 (8). 2001.

Руденок В.Я., Новик Т.Г., Семенюк Н.В. Дослідження пізньосередньовічної каплиці Іллінського монастиря у Чернігові в 1994 році // Восточноевропейский археологический журнал. № 6 (13). 2001.

Сен-Рок П. Современная христианская археология на Западе // Советская археология. 1998.

Сен-Рок Патрик. Христианская археология на Западе сегодня // Российская археология,1998, №1. C. 202-206.

Станюкович А.К. Основные проблемы церковной археологии на современном этапе // Стаття on-line на сайті "Раритет". Дата останнього перегляду: 29.09.2005.

Тантлевский И. Р. История и идеология Кумранской общины. СПб, 1994.

Тураев Б. А. Библейская археология. //Християнство. Т. 1. М., 1993.

Тураев Б. А. История Древнего Востока. Л., 1935.

Федорів О. Туринська Плащаниця у світлі Інтернету. Тернопіль, 2006. 128 с.

Христианство. Энциклопедический словарь. Т. 1-3. М., 1993-1995 (по энциклопедии Брокгауза и Ефрона).

Хрушкова Л. Г. Европейская христианская археология: развитие и метод // Церковная археология. Материалы Первой Всероссийской конференции. Псков, 20-24 ноября 1995 г. Санкт-Петербург-Псков, 1995. С. 38-39.

Хрушкова Л. Г. Новые тенденции в европейской христианской археологии // Церковная археология. Вып. 4. С.-Петербург, 1998. С. 308-315.

Хрушкова Л. Г. Новые тенденции в европейской христианской археологии // Церковная археология. Вып. 4. С.-Петербург, 1998. С. 308-315.

Хрушкова Л. Г. О Международных конгрессах по христианской археологии // Российская археология, 1998, №1. С. 207-214.

Церковная археология. Вып. 4: Материалы Второй Всероссийской церковно-археологической конференции, посвященной 150-летию со дня рождения Н.В.Покровского (1848-1917). - СПб., 1998. - 384 с.

Церковная археология. Материалы Первой Всероссийской конференции. - СПб. - Псков, 1995. - Ч. 1. - 132 с.; Ч. 2. - 165 с.; Ч. 3. - 121 с.



Шифман И. Ш. Развитие городской организации в древнем азиатском Средиземноморье. // Древние города. Л, 1977.







izumzum.ru