Робоча програма навчальної дисципліни 020301 Філософія любові напряму підготовки 0203 гуманітарні науки для спеціальності - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Робоча програма навчальної дисципліни 020301 Філософія любові напряму підготовки - страница №1/1



Львівський національний університет імені Івана Франка
Кафедра філософії філософського факультету

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора) з навчальної роботи
___________________________

“______”_______________20___ р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ




6.020301 Філософія любові
напряму підготовки 0203 гуманітарні науки

для спеціальності: 6.020301 філософія

Кредитно-модульна система

організації навчального процесу




Філософія. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки філософія, спеціальністю «філософія»

2012.- 30 с.

Розробники: доцент кафедри філософії, канд. політ. наук. Одушкін О.В.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії


Протокол № 7 від. “14”грудня 2011 р.
Завідувач кафедрою філософії філософського факультету
_______________________ (Карась А.Ф.)

(підпис)

“15”грудня 2011 р
Схвалено Вченою радою філософського факультету
Протокол № 119/7 від. “25”грудня2011р.
“26”грудня 2011 р. Голова _______________( Мельник В.П.)

(підпис)




  1. Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Філософія”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів, – 2

Галузь знань

6.020301, філософія


Нормативна


Модулів – 0

Напрям

0203, гуманітарні науки

Рік підготовки:

Змістових модулів – 0

Спеціальність

6.020301 філософія

2012

2013

Курсова робота

Семестр

Загальна кількість годин -72

1-й




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 2

самостійної роботи студента - 2


Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалаври




18 год.




Практичні, семінарські

18 год.




Лабораторні

год.

год.

Самостійна робота

36 год.




ІНДЗ:

Вид контролю: тести, іспит


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 1:1


  1. Мета та завдання навчальної дисципліни


Мета курсу – дослідити та спробувати ближче зрозуміти, що таке філософування та філософія, промислюючи підставову філософську категорію «любові», її первинність у філософії, розглянути філософію як дію та мудрість любові, а філософування як мистецтво любити. Курс досліджує любов з філософської, культурологічної, теологічної та психологічної перспектив.

Завдання курсу - розглянути філософські проблеми любові; спробувати дати відповіді на питання про природу любові: почуття, емоція, дія, бажання, відношення, брехня, обов’язок, хитрість природи, криза, природне/неприродне, духовна/тілесна, суб’єктивна чи ні; висвітлити проблему еротичної любові, християнських інтерпретацій любові як агапе, природу романтичної та куртуазної любові; розглянути розуміння любові у модерному світі (раціоналістичні концепції, владні концепції любові, любов як творча фрустрація) та постмодерному світі, психологічні та аксіологічні теорії любові, моральну та досконалу любов; окреслити її ознаки, властивості, форми та критерії, ознайомитись з міфологією любові, теоріями, видами та історичними концепціями любові, нормами та практиками пов’язаними з нею, раціональністю емоцій, відношеннями між любов’ю та близькими до неї категоріями; осмислити любов та свободу, буття як любов та біологію любові, діалогічність любові, любов як дарування та ціннісна відповідь.

Після закінчення вивчення даного курсу студент повинен: мати уявлення про специфіку філософського розуміння любові, її види, історію та роль у філософії.



  1. Програма навчальної дисципліни



ТЕМА 1. Вступ до філософії любові.

Про первинність любові у філософії. Філософія як мудрість любові та любов до мудрості.

Природа та горизонти любові. Любов як ставлення, емоція та відношення
ТЕМА 2. Міфологія любові, її теорії та види

Розуміння та сприйняття любові у різних культурах та історичних періодах.

Міфологія любові на Сході (Китай, Індія, Єгипет). Види, теорії та історичні концепції любові (Р.Вагонер, Л.Секомб, К.С.Льюїс, Р.Стернберг)
ТЕМА 3. Філософія еротичної любові (метафізична концепція Платона).

Любов у давньогрецькій філософії до Сократа. Космічна концепція любові (Емпедокл), платонівська теорія Еросу (Арістофан, Сократ та Діотима).


ТЕМА 4. Філософія еротичної любові 2: від еросу до агапе.

Неоплатонічна концепція Еросу, любов як прагнення до Єдиного, єдності (Плотін).

Любов як прагнення до Єдиного (Плотін), Августиніська ідея еросу до Бога. Від еросу до агапе: критика еротичної любові за А.Нигреном, розуміння ерос версус агапе у Ніцше та М.Шелера


ТЕМА 5. Християнська концепція любові як дару (Агапе)

Християнська концепція любові (любов як віддача, безкорисність - агапе, карітас). Біблійні трактування любові та концепції любові у Середньовіччі (ап.Павло, Августин, Тома Аквінський, П.Абеляр, св.Бернард, Вільгельм з Сент-Тєрі. Християнські інтерпретації любові у ХХст (протестантизм, католицизм):
ТЕМА 6. Природа романтичної та куртуазної любові.

Романтична любов (Трістан та Ізольда, Абеляр та Елоїза) – любов як релігія: синтез еротичної та християнської любові. Розуміння любові у християнських містиків, Ортеги-і-Гасета, теорія кристалізації Стендаля. Критика концепції романтичної любові (Ружмон, Джонсон).


ТЕМА 7. Любов у модерному та постмодерному світі

Любов як афект: раціоналістична концепція любові Декарта, Спінози, Лейбніца.

Любов як суперечність та боротьба за владу (Гоббс, Гегель, Сартр). Філософія любові у філософії ХІХст. (Шопенгауер, Ніцше, Кєркегор). Психоаналіз і любов (Фрейд, Юнг)

Психологічні теорії любові (Р.Стернберг). Феміністична інтерпретація любові(Сімона де Бовуар, Л.Ірігарей). «Текуча любов» З.Баумана та любов онлайн.
ТЕМА 8. Моральна (Кант, Кєркегор) та досконала любов (Аристотель).

Чеснота та любов. Любов як глибока дружба (Philia): Аристотель. Дружба, любов та повага у І.Канта.


ТЕМА 9. Філософія любові у ХХст.: від досвіду любові до мистецтво любові.

Аксіологічні теорії любові - любов як ціннісна відповідь: М.Шелер та Д.фон Гільдебранд. Любов як взаємне дарування осіб (Г.Марсель). Любов та вірність. Любов як мистецтво та діяльність (Е.Фромм). Любов як діалог (Е.Левінас).



4. Структура навчальної дисципліни

Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

Модуль 1




Тема 1. Вступ до філософії любові

8

2

2







4



















Тема 2. Міфологія любові, її теорії та види

8

2

2







4



















Тема 3. Філософія еротичної любові 1.

8

2

2







4



















Тема 4. Філософія еротичної любові 2: від еросу до агапе

8

2

2







4



















Тема 5. Християнська концепція любові як дару (агапе, карітас)

8

2

2







4



















Тема 6. Природа романтичної та куртуазної любові

8

2

2







4



















Тема 7. Любов у модерному та постмодерному світі

8

2

2







4



















Тема 8. Моральна та досконала любов.

8

2

2







4



















Тема 9. Філософія любові у ХХст. Від досвіду любові до мистецтва любові.

8

2

2







4


















Усього годин


72

18

18







36




















5. Теми семінарських занять


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Тема 1. Вступ до філософії любові

2

2

Тема 2. Міфологія любові, її теорії та види

2

3

Тема 3. Філософія еротичної любові 1. Ерос

2

4

Тема 4. Філософія еротичної любові 2: від Еросу до Агапе

2

5

Тема 5. Християнська концепція любові (Агапе, Карітас)

2

6

Тема 6. Природа романтичної та куртуазної любові

2

7

Тема 7. Любов у модерному та постмодерному світі

2

8

Тема 8. Моральна та досконала любов.

2

9

Тема 9. Філософія любові у ХХст. Від досвіду любові до мистецтва любові.

2

Разом




18


6. Самостійна робота


з/п


Завдання

Кількість

годин


1

Тема 1. К.С.Льюис, розділ 1-3, Любовь; Дені де Ружмон «Любов і західна культура», ст. 14-25, 54-67

4

2

Тема 2 . Міт у літературі, у Д. де Ружмон «Любов і західна культура», ст.166-232; Мифология любви, в В.П.Шестаков. Эрос и культура: Философия любви и европейское искусство, 1999

4

3

Тема 3. Платон, діалоги Федр та Бенкет, Плотин, Эннеады, (розділ про любов), 1995

4

4

Тема 4. К.С.Льюис, Влюбленность (эрос), розділ Любовь

Уривки з творів Августина, Ніцше



4

5

Тема 5. Послання св.апостола Павла до римлян та коринтян

Тома Аквінський про любов, К.С.Льюис, Милосердие, Любов.



4

6

Тема 6. Роман про Трістана та Ізольду, Д.де Ружмон «Любов та західна культура», 2001

4

7

Тема 7. З.Бауман, «Индивидуализиванное общество», 2001

Шопенгауер, Метафизика половой любви; С.деБовуар «Закохана» (Друга стать)



4

8

Тема 8. Аристотель, Нікомахова етика, кн.8-9, Кант, Лекции по етике (розділ про дружбу)

4

9

Тема 9. Д.фон Гильдебранд  Метафизика любви; М.Шелер, Ordo amoris

4

Разом




36



7. Семінарські заняття

Вивчення філософії потребує розвивання певних навичок, над якими вам слід працювати під час занять та вдома, перш за все це читання філософських текстів та дискутування на семінарах.



Читання

Читання філософських текстів відрізняється від читання художньої літератури чи газет. Швидкість і кількість у читанні не настільки цінується у філософії як належне розуміння проблем, глибокий погляд у питання та проблеми і усвідомлення різних інтерпретативних можливостей. Тому краще читати менше, але глибше, ніж багато і поверхово. Тому читаючи робіть анотації, примітки, виписуйте цікаві чи складні міркування, формулюйте питання, аргументативно реагуйте на позицію автора, виробляйте власну позицію на проблему яку розглядає автор тексту.



Спілкування

Під час семінарів ми більшу частину заняття будемо проводити в обговоренні обов’язкової літератури, намагаючись виявити ключові ідеї та проблеми, пропонувати власні аргументи і дискутувати прочитаний текст. Тому коли вдома читаєте тексти, робіть примітки, записуйте філософські терміни, і занотовуйте найвідповідніші для семінару думки.

Зважаючи на розміри академічних груп, не всі студенти матимуть можливість виступити на кожному семінарі чи довго дискутувати. Однак усні виступи є необхідними для отримання балів та розвитку ефективного спілкування, вміння чітко формулювати власні думки та аргументи і належним чином обговорювати їх з колегами. Тому будьте активними під час семінарів та лекцій. Не соромтесь говорити власні позиції, але не зловживайте часом та увагою інших, старайтесь слухати своїх колег і реагувати аргументовано на їх виступи.

Рекомендована література:

Платон, Бенкет, Федр,

Арістотель, Нікомахова етика,

Д. де Ружмон, «Любов та західна культура»,

Д.фон Гильдебранд,  Метафизика любви 

К.С.Льюис. Любовь,

Августин Бл., Избранные проповеди

Философия любви, ред. Д.П.Горский, сост. А.А.Ивин, т. 1–2.

Хосе Ортега-и-Гассет. Этюды о любви,

Кант, Лекции с этики, Метафизика нравственности

В.П.Шестаков. Эрос и культура: Философия любви и европейское искусство,

Кароль Войтила - Любов і відповідальність

Е.Левінас, Філософія, справедливість і любов

М.Мамардашвили, В поисках утраченого времени

Э.Фромм, Искусство любить,

Трактаты о любви, 1994

Ж.Дерріда, Дарувати час;

Р.Барт, Фрагмент мови закоханого

Стендаль, О любви,

Спиноза, Этика,

Вл.Соловьев, Смысл любви

Ф.Ницше, Веселая наука,

Тиллих П. Любовь, сила и справедливость. Их онтологические качества и применение в сфере этики.

Уязвимость любви. Віктор Малахов. К.: Дух і літера, 2005
ТЕМА 1. Вступ до філософії любові.

1.Любов і філософія.

2.Філософія як мудрість любові.

3.Природа любов: ставлення, емоція та відношення


Література:

К.С.Льюис, розділ 1-3, Любовь

Д. де Ружмон «Любов і західна культура», ст. 14-25, 54-67

А.Б.Демидов, Феномены человеческого бытия (розділ про любов), 1999


ТЕМА 2. Міфологія любові, її теорії та види

1.Міфологія любові на Сході (Китай, Індія, Єгипет).

2.Види, теорії та історичні концепції любові (Р.Вагонер, Л.Секомб, К.С.Льюїс, Р.Стернберг)
Література:

Міт у літературі, у Д. де Ружмон «Любов і західна культура», ст.166-232

Мифология любви, в В.П.Шестаков. Эрос и культура: Философия любви и европейское искусство, 1999

Овідій, Мистецтво кохання, 1999


ТЕМА 3. Філософія еротичної любові (метафізична концепція Платона).

1.Любов у давньогрецькій філософії до Сократа. Космічна концепція любові (Емпедокл),

2.Розуміння Еросу у платонівських діалогах (Бенкет, Федр).

3.Неоплатонічна концепція Еросу (Плотін, Еннеади).
Література:

Платон, діалоги Федр, Бенкет, Лісід

Плотин, Эннеады, (розділ про любов), 1995
ТЕМА 4. Філософія еротичної любові 2: від еросу до агапе.

1.Августиніська ідея еросу до Бога.

2.Від еросу до агапе: критика еротичної любові за А.Нигреном,

3.Розуміння ерос версус агапе у Ф.Ніцше та М.Шелера


Література:

Августин, уривки з творів

Шелер, Ordo amoris

Ніцше, уривки з творів

К.С.Льюис, Влюбленность (эрос), розділ Любовь


ТЕМА 5. Християнська концепція любові як дару (Агапе)

1.Християнська концепція любові як дару (агапе, карітас).

2.Біблійні трактування любові та (Пісня Пісень, послання ап.Павла)

3.Концепції любові у Середньовіччі (П.Абеляр, св.Бернард, Вільгельм з Сент-Тєрі, Тома Аквінський).

4.Християнські інтерпретації любові у ХХст (протестантизм, католицизм):
Література:

Пісня пісень, Біблія,

Христос Яннарас, Варіації на тему Пісні Пісень (укр.мовою)

Перше послання св.апостола Павла до коринтян

Послання св.апостола Павла до римлян

Перше соборне послання св.апостола Івана

Тома Аквінський про любов

К.С.Льюис, Милосердие, Любов.

П.Абеляр, Історія моїх страждань, переписка П.Абеляра і Елоїзи
ТЕМА 6. Природа романтичної та куртуазної любові.

1. Любов як релігія: романтична любов як синтез еротичної та християнської любові (Трістан та Ізольда, Абеляр та Елоїза.

2.Розуміння любові у християнських містиків, Ортеги-і-Гасета, теорія кристалізації Стендаля.

3.Критика концепції романтичної любові (Ружмон, Джонсон).
Література:

Роман про Трістана та Ізольду (пер.М.Рильського)

Д. де Ружмон «Любов і західна культура»
ТЕМА 7. Любов у модерному та постмодерному світі

1.Любов як афект: раціоналістична концепція любові Декарта, Спінози, Лейбніца.

2.Любов як суперечність та боротьба за владу (Гоббс, Гегель, Сартр).

3.Філософія любові у філософії ХІХст. (Шопенгауер, Ніцше, Кєркегор).



4.Теорії любові у ХХст.: психологічні теорії любові (Р.Стернберг), феміністична інтерпретація любові (Сімона де Бовуар, Л.Ірігарей), «текуча любов» З.Баумана.
Література:

С.де Бовуар, Друга стать («Закохана»)

З.Бауман, окремі розділи, в «Индивидуализиванное общество», 2001

Р.Барт, Фрагмент мови закоханого, 1977

Шопенгауер, Метафизика половой любви

Сартр про любов (уривки з «Буття та ніщо»)


ТЕМА 8. Моральна (Кант, Кєркегор) та досконала любов (Аристотель).

1.Любов як глибока дружба (Philia): Аристотель.

2.Кантівська інтерпретація дружби, любові та поваги у філософії І.Канта.
Література:

Аристотель, Нікомахова етика, кн.8-9 + що таке чеснота + щастя

Монтень, Про дружбу, Проби

Кант, уривки Метафизика нравов, Лекции по этике

Кєркегор, уривки з «Або-або»
ТЕМА 9. Філософія любові у ХХст.: від досвіду любові до мистецтво любові.

1.Аксіологічні теорії любові - любов як ціннісна відповідь: М.Шелер та Д.фон Гільдебранд.

2.Любов як взаємне дарування осіб (Г.Марсель).

3.Любов як мистецтво та діяльність (Е.Фромм).

4.Любов як діалог (Е.Левінас).
Література:

М.Мамардашвили, В поисках утраченого времени

Хайдеггер, Письмо о гуманизме

Д.фон Гильдебранд  Метафизика любви, 

Э.Фромм, Искусство любить,

Е.Левінас, Філософія, справедливість і любов



Вимоги до курсу:

  • Написати 2 відгуки на прочитаний твір філософа про любов чи на певну тезу тексту (2-3ст.)

  • Контрольна робота (10-15 ст.), яка стосується теми чи питання курсу, поглиблений аналіз проблеми

  • Відвідуваність

  • Активність

Контрольна робота не є цілком дослідницькою роботою, але вона не повинна також бути звичайним повторенням думок тексту – вона має бути інтерпретацією тексту, запереченням чи підтримкою (аргументованою) основних положень тексту. У вступі має бути чітко показано мету та завдання роботи і пояснено як кожен з розділів роботи сприятиме цій меті та завданням.



Система оцінювання студентів філософського факультету з курсу „Філософія любові”
Оцінка студента/ки за курс базується на сумі балів набраних під час семінарських занять (50 балів), та за контрольну роботу (50 балів):

  1. Участь у семінарах (50 балів): від студентів очікується відвідуваність семінарів (кожне пропущене заняття мусить бути відпрацьоване), активна участь у обговоренні та прочитання літератури на семінар. Бали ставляться на таких підставах:

6-10 балів: прочитання обов’язкової літератури та розуміння теми, підготовка і виступ по есе;

1-5 балів – суттєві доповнення.

  1. Контрольна робота (50 балів)

  2. Відпрацювання пропущених занять:

а) реферат (0 балів): кожне пропущене заняття (але не більше двох) студент/ка має відпрацювати написавши реферат, перед тим узгодивши тему та структуру з лектором. Обсяг роботи: до 10 000 знаків. Списаний реферат віднімає 5 балів. Реферат не додає балів, а лише або зараховується або ні. !!!кожне пропущене і невідпрацьоване заняття знімає5 балів

б) відпрацювання за пропущене заняття з поважної причини (до 5 балів): студент має право після поданого реферату за пропущене заняття (але не більше двох занять) отримати додаткові бали за це заняття здавши тему заняття викладачеві семінарів або лектору у години консультацій вказаних викладачів. У даному випадку студент не може отримати більше 3 балів за заняття. Всі відпрацювання мають бути здійснені до 15 грудня.

  1. Добирання балів: студент, якому бракує балів може їх отримати лише через участь у семінарських заняттях. Якщо підсумкова оцінка не задовільняє студента, він може йти на здачу по «талону» і добрати необхідні бали.

Свої поточні бали, відповіді на питання щодо курсу, можна дізнатись у лектора в години офіційних консультацій на кафедрі філософії
Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS

Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90 – 100

5

Відмінно



Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо


КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ знань студентів з навчальної дисципліни «філософія»:

Відповідно до Положення про кредитно-модульну систему Львівського національного університету імені Івана Франка
Загальні методичні положення

В якості показників вивчення навчального матеріалу методична література рекомендує розрізняти три рівні засвоєння :



перший рівень- відтворення вивченого матеріалу;

другий рівень- уміння користуватися отриманими знаннями;

третій рівень- використання знань в самостійній творчій роботі.

Усі види занять : лекційні, семінарські повинні формувати уміння схоплювати суть питання, що розглядається, а також встановлення зв'язку даного матеріалу з іншими дисциплінами і практичною діяльністю.



Семінарське заняття з філософії передбачає самостійне опрацювання матеріалу і підготовку відповідей на питання, сформульовані по темі семінарського заняття, а викладач з відповідними вказівками спрямовує розвиток активного творчого мислення студентів на семінарі.

Процес вивчення окремих положень складається зазвичай з трьох послідовних частин:

а) постановки питання;

б) його розгляду;

в) підведення підсумків.

При розгляді того або іншого питання доцільно створювати проблемну ситуацію. Найбільшої уваги вимагає третя частина. Необхідно за результатами обговорення питання робити необхідні узагальнювальні висновки, встановлювати, що засвоєно, зрозуміле, а що вимагає доповнення, роз'яснення. Такий стиль проведення семінарських занять повинен дозволити студентові глибше вдуматися в проблематику дисципліни.

В процесі вивчень філософії ставиться завдання не лише засвоїти певні наукові положення, але і навчитися користуватися мовою науки, як засобом наукового пізнання, а саме: вільно оперувати її термінами, поняттями, категоріями.

Зміст і форма викладу студентами своїх знань при різних видах контролю повинні відповідати наступним вимогам:

- вирізнятися науковою грамотністю;

- ясністю і чіткістю форми вираження думок;

- логічною послідовністю;

- науковою обгрунтованістю і достатньою стислістю
Вимоги до рівня засвоєння змісту курсу з філософії любові


  • Знання проблематики, категоріального апарату і головних дослідників філософії любові.

  • Уміння аналізувати основні поняття розділів курсу

  • Уміння сформулювати центральні проблеми і підходи до їх рішення в області філософії любові.

  • Володіння навичками критичного мислення і побудови філософської аргументації



Шкала оцінювання ЕСТS 

Оцінка ЕСТS  Визначення 
А   ВІДМІННО  відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок 
В  ДУЖЕ ДОБРЕ   вище середнього рівня з декількома помилками 
С  ДОБРЕ  загалом правильна робота з певною кількістю грубих помилок 
D  ЗАДОВІЛЬНО   непогано, але зі значною кількістю недоліків 
Е  ДОСТАТНЬО  виконання задовольняє мінімальні критерії 
FХ -  НЕЗАДОВІЛЬНО  треба попрацювати перед тим, як отримати залік 
F -  НЕЗАДОВІЛЬНО  необхідна серйозна подальша робота
Оцінка знань студентів
"Відмінно" - студент повинен показати всебічне, систематичне і глибоке знання навчально-програмного матеріалу, уміння вільно орієнтуватися в матеріалі курсу, передбаченому програмою, виявити творчі здібності в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу, глибину вивчення основної і додаткової літератури, рекомендовані програмою. Студент може глибоко розкрити сенс проблематики філософії любові, показати знання основних категорій, здатний вирішувати філософські завдання, а також успішно і вчасно здати домашню письмову роботу.

"Добре" - студент показує повне знання навчально-програмного матеріалу, показує систематичний характер знань з дисципліни, засвоїв основну літературу рекомендовану в програмі, виконав самостійну письмову роботу

"Задовільно" – студент продемонстрував знання основного навчально-програмного матеріалу в об'ємі, що дозволяє впоратися з виконанням завдань, передбачених програмою, але допустив погрішності при відповіді на іспиті, при виконанні екзаменаційних завдань, при написанні самостійної письмової роботи, але що має необхідні знання для їх усунення під керівництвом викладача; знайомий з основною літературою, рекомендованою програмою.

"Незадовільно" - студент виявив прогалини в знаннях основного навчально-програмного матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань, що не відповів по суті кожного питання екзаменаційного білету, не виконав або не подав у визначені терміни самостійну письмову роботу.


"Залік" ставиться студентові за відповідність відповіді положенням "відмінно", "добре", «задовільно».

Шкала оцінювання ЕСТS 

Оцінка ЕСТS  Визначення 
А   ВІДМІННО  відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок 
В  ДУЖЕ ДОБРЕ   вище середнього рівня з декількома помилками 
С  ДОБРЕ  загалом правильна робота з певною кількістю грубих помилок 
D  ЗАДОВІЛЬНО   непогано, але зі значною кількістю недоліків 
Е  ДОСТАТНЬО  виконання задовольняє мінімальні критерії 
FХ -  НЕЗАДОВІЛЬНО  треба попрацювати перед тим, як отримати залік 
F -  НЕЗАДОВІЛЬНО  необхідна серйозна подальша робота

Оцінка знань студентів
"Відмінно" - студент повинен показати всебічне, систематичне і глибоке знання навчально-програмного матеріалу, уміння вільно орієнтуватися в матеріалі курсу, передбаченому програмою, виявити творчі здібності в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу, глибину вивчення основної і додаткової літератури, рекомендовані програмою. Студент може глибоко розкрити сенс проблематики філософії, показати знання основних категорій, здатний вирішувати філософські завдання, а також успішно і вчасно здати домашню письмову роботу.

"Добре" - студент показує повне знання навчально-програмного матеріалу, показує систематичний характер знань з дисципліни, засвоїв основну літературу рекомендовану в програмі, виконав самостійну письмову роботу

"Задовільно" – студент продемонстрував знання основного навчально-програмного матеріалу в об'ємі, що дозволяє впоратися з виконанням завдань, передбачених програмою, але допустив погрішності при відповіді на іспиті, при виконанні екзаменаційних завдань, при написанні самостійної письмової роботи, але що має необхідні знання для їх усунення під керівництвом викладача; знайомий з основною літературою, рекомендованою програмою.

"Незадовільно" - студент виявив прогалини в знаннях основного навчально-програмного матеріалу, допустив принципові помилки у виконанні передбачених програмою завдань, що не відповів по суті кожного питання екзаменаційного білету, не виконав або не подав у визначені терміни самостійну письмову роботу.


"Залік" ставиться студентові за відповідність відповіді положенням "відмінно", "добре", «задовільно».

Автор _____________________ (Одушкін О.В.)







izumzum.ru