Робоча навчальна програма - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
Похожие работы
Робоча навчальна програма - страница №1/9

Міністерство охорони здоров’я України

Буковинський державний медичний університет
"Затверджую"

Проректор з навчальної роботи

Професор М.Ю.Коломоєць

"______"__________________ 2007 р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


з анатомії людини

на 2007-2008 навчальний рік
Факультет – медичний

Освітньо – кваліфікаційний рівень – спеціаліст

Спеціальність – лікувальна справа, педіатрія

Кафедра – анатомія людини

Курс – 1, 2

Семестри – 1, 2, 3

Кількість модулів – 5

Лекції – 50 год.

Практичні заняття – 230 год.

Самостійна робота – 155 год.

Заключний контроль – ІІІ семестр

Всього годин - 435 год.

Кредитів ЕСТS - 14,5
Робоча навчальна програма складена на основі „Програми з анатомії людини” для студентів вищих медичних закладів ІІІ – ІV рівня акредитації (Київ, 2005)
Схвалено на методичній нараді кафедри анатомії людини «20» червня 2007 року (протокол №92)
Завідувач кафедри анатомії людини,

професор Б.Г.Макар


Схвалено предметною методичною комісією з медико-біологічних дисциплін морфологічного профілю «22» червня 2007 року (протокол № 11)
Голова предметно-методичної

комісії, професор Б.Г.Макар


Чернівці, 2007

Структура робочої навчальної програми з анатомії людини

1. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення анатомії людини - кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природничо - наукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети навчання дисципліни.

Кінцеві цілі дисципліни:

ПН.008 Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його

складають, органи і тканини;

ПН.019 Визначити топографо-анатомічні взаємовідносини органів і систем

людини;

ПН.050 Трактувати закономірності пренатального та раннього постнатального

розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку;

ПН.03 -027 Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови

організму людини;

ПН.036 Передбачити взаємозалежність і єдність структур і функцій органів

людини, їх мінливість під впливом екологічних факторів;

ПН.014 Визначити вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову

організму людини;

ПН.050 Демонструвати володіння морально-етичними принципами

ставлення до живої людини та її тіла як об’єкту анатомічного та

клінічного дослідження.
2. ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН, ЯКІ Є НЕОБХІДНИМИ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ


Назва дисципліни

Зміст дисципліни, необхідний для вивчення

анатомії людини

Медична біологія



Питання філогенезу органів та систем.

Онтогенетичний розвиток людини.

Дані з анатомії та фізіології людського організму. Взаємовідношення організму людини із зовнішнім середовищем, та вплив останнього на анатомічну будову на різних етапах розвитку людини.

Біофізика



Властивості твердих тіл.

Закони механіки.

Електричні явища в тканинах.

Хімія


Питання органічної та неорганічної хімії, щодо властивостей газів, металів, солей, білків, жирів та вуглеводів.

Гістологія, цитологія

Тканинний та клітинний рівень будови органів та структур організму.

Латинська мова

Граматичне обґрунтування та розуміння анатомічних термінів.


3. Опис навчального плану

з дисципліни "Анатомія людини" для студентів медичного факультету за

спеціальністю "Лікувальна справа", кваліфікація - лікар

на 2007-2008 н.р.




Структура навчальної дисципліни

КІЛЬКІСТЬ ГОДИН, 3 НИХ

рік

Вид контролю

Всього

Аудиторних

СР

Лекцій

Практичних занять




435

50

230

155

1,2




Кредитів ЕСТS

14,5
















Заліковий кредит Модуль 1 Анатомія опорно-рухового апарата

105=3,5 кр.

10

70

25




Підсумковий контроль

Змістових модулів 4
















Контроль практичних навичок. Тестові завдання

Заліковий кредит: Модуль 2 Спланхнологія

90 =3,0 кр.

16

44

30




Підсумковий контроль

Змістових модулів

5
















Контроль практичних навичок. Тестові завдання

Заліковий кредит: Модуль 3 Центральна нервова система і органи чуття

75=2,5 кр.

10

40

25




Підсумковий контроль

Змістових модулів

3
















Контроль практичних навичок. Тестові завдання

Заліковий кредит: Модуль 4 Судини і нерви голови та шиї

60=2,0 кр.

4

26

30




Підсумковий контроль

Змістових модулів

2
















Контроль практичних навичок. Тестові завдання

За 1-й рік навчання (І-ІІ семестри)

330

40

180

110







Заліковий кредит: Модуль 5 Судини і нерви

тулуба та кінцівок

105=3,5 кр.

10

50

45




Підсумковий контроль

Змістових модулів 3
















Контроль практичних навичок. Тестові завдання

В тому числі підсумковий контроль засвоєння модулів

30




15

15







Тижневе навантаження

І рік навчання - 8,25 II рік навчання -

5,25
















* 1 кредит ЕСТS = ЗО год. Аудиторне навантаження - 65% СРС - 35%
* Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивчення даного модулю, що дає право буди допущеним до складання підсумкового модульного контролю.

  • Модуль 1 – 70;

  • Модуль 2 – 70;

  • Модуль 3 – 70;

  • Модуль 4 – 70;

  • Модуль 5 – 70.

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ

Модуль 1. Анатомія опорно-рухового апарата

Змістовий модуль 1. Вступ до анатомії

Конкретні цілі:

  • Визначати предмет і задачі анатомії, основні анатомічні методи дослідження;

  • Оцінювати, основні сучасні напрями розвитку анатомії;

  • Аналізувати етапи становлення анатомії людини як фундаментальної дисципліни;

  • Аналізувати внесок видатних вчених-анатомів різних епох у розвиток анатомії людини;

  • Аналізувати внесок видатних вчених-анатомів України і Києва у становлення української школи анатомів і зокрема, київської анатомічної школи.

  • Визначити основні стадії ембріогенезу. Аналізувати похідні кожного зародкового листка.

Тема 1. Предмет і задачі анатомії. Методи дослідження в анатомії. Основні сучасні напрями розвитку анатомії

Анатомія людини - це наука про форму і будову, походження і розвиток організму людини, його органів та систем. Анатомія передбачає системний опис форми, будови, стану і топографічних взаємовідносин частин і органів тіла з урахуванням їх вікових, статевих і індивідуальних особливостей.

Основні сучасні напрями розвитку анатомії • вікова анатомія, порівняльна анатомія, пластична анатомія, антропологія, екологічна анатомія та ін.

Основні методи дослідження в анатомії візуальне дослідження, антропометричні дослідження, препарування, макро-мікроскопічні дослідження, мікроскопічні дослідження. Сучасні методи дослідження в анатомії: рентгенанатомічні методи, комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія (МРТ), ультразвукове дослідження (УЗД), ендоскопія та ін.



Тема 2. Основні етапи розвитку анатомії в античні часи, в епоху Відродження, в ХУІІ-ХЇХ ст.

Аналіз розвитку анатомії в античні часи, в епоху Відродження, в ХУП-ХЇХ ст. Значення робіт Гіппократа, Аристотеля, Галена, Авіценни, Андрія Везалія, Леонардо да Вінчі, В. Гарвея, М. Мальпігі, М.І. Пирогова, та інших.



Тема 3. Розвиток українських анатомічних шкіл

Становлення і розвиток українських анатомічних шкіл.



Тема. 4. Київська анатомічна школа

Становлення і розвиток київської анатомічної школи. Внесок М.І. Козлова, О.П.Вальтера, В.О.Беца, М.А.Тихомирова, Ф.А.Стефаніса, М.С.Спірова, І.І.Бобрика у розвиток київської анатомічної школи і значення їх робіт для сучасної анатомії.



Тема 5. Початкові стадії ембріогенезу людини. Вчення про зародкові листки

Початкові стадії ембріогенезу людини. Зародкові листки: ектодерма, ентодерма, мезодерма, їх похідні.



Змістовий модуль 2. Анатомія кісток скелета

Конкретні цілі:

- Застосовувати анатомічну термінологію для позначення кісток скелету, пояснення їх топографії;



  • Застосовувати анатомічні площини і вісі для пояснення топографії кісток і їх окремих частин;

  • Визначати і аналізувати поняття "кістка як орган";

  • Аналізувати механізми розвитку кісток в ембріогенезі;

  • Застосовувати класифікацію кісток для аналізу будови кісток скелету;

  • Описати і продемонструвати будову кісток тулуба, черепа і кінцівок.

Тема 6. Кістка як орган. Класифікація кісток. Розвиток кісток в ембріогенезі

Загальні дані про скелет. Розвиток кісток (у філогенезі і онтогенезі). Первинні і вторинні кістки. Класифікація кісток. Кістка як орган. Компактна і губчаста кісткові речовини, їх будова. Хімічний склад, фізичні і механічні властивості кістки. Будова трубчастої кістки: її частини. Особливості будови кістки в дитячому, юнацькому, зрілому, літньому і старечому віці. Кістки в рентгенівському зображенні. Вплив спорту і праці на будову кісток. Вплив соціальних факторів і екології на розвиток і будову кісток скелету.



Тема 7. Анатомічна номенклатура. Осі і площини тіла

Поняття про Міжнародну анатомічну номенклатуру, її значення для вивчення анатомії і уніфікації вивчення природничих і клінічних дисциплін. Основні анатомічні терміни, які розкривають топографію анатомічних об’єктів, та їх основні характеристики.

Анатомічні площини (сагітальна, фронтальна, горизонтальна) і вісі

(фронтальна, вертикальна, сагітальна), їх характеристика, використання для опису кісток та їх частин.



Тема 8. Анатомія кісток тулуба

Кістки скелету: хребці, ребра, груднина. Принцип сегментарності в будові осьового скелету.

Стислі дані про філо- і онтогенез хребтового стовпа. Загальна характеристика хребтового стовпа. Загальний план будови хребців. Особливості будови шийних, грудних, поперекових хребців, крижової кістки, куприкової кістки. Вікові і статеві особливості будови хребців. Вплив соціальних і екологічних факторів на будову хребців. Вади розвитку хребців.

Розвиток ребер і груднини в філо- і онтогенезі. Класифікація ребер. Будова ребер і груднини. Форми мінливості ребер і груднини, варіанти та аномалії розвитку. Вікові і статеві особливості будови груднини. Вплив соціальних і екологічних факторів на будову ребер і груднини.



Тема 9. Анатомія кісток черепа

Розвиток черепа в філо- і онтогенезі. Мозковий і лицевий відділи черепа. Будова кісток, що утворюють мозковий череп: лобової, потиличної, тім’яної, клиноподібної, скроневої, решітчастої. Будова кісток, що утворюють лицевий череп: нижньої щелепи, верхньої щелепи, виличної, носової, піднебінної, сльозової, під’язикової кісток, лемішу, нижньої носової раковини. Склепіння черепа, зовнішня та внутрішня основи черепа. Передня, середня і задня черепні ямки, очна ямка, кісткова носова порожнина, скронева, підскронева, крило-піднебінна ямки. Вікові і статеві особливості будови черепа. Варіанти та аномалії розвитку кісток черепа. Рентгенанатомія черепа.



Тема 10. Анатомія кісток верхніх та нижніх кінцівок

Верхня кінцівка: її відділи. Кістки верхньої кінцівки: відділи. Пояс верхньої кінцівки: ключиця, лопатка; їх будова. Вільна частина верхньої кінцівки: плечова кістка, кістки передпліччя і кисті, сесамоподібні кістки; їх будова. Терміни скостеніння кісток верхньої кінцівки. Розвиток кісток верхньої кінцівки в онтогенезі. Варіанти та аномалії розвитку кісток верхньої кінцівки.

Нижня кінцівка: її відділи. Кістки нижньої кінцівки: відділи. Пояс нижньої кінцівки: кульшова кістка; її будова. Частини кульшової кістки, їх будова. Вільна частина нижньої кінцівки: стегнова кістка, кістки гомілки, стопи; їх будова. Терміни скостеніння кісток нижньої кінцівки. Розвиток кісток нижньої кінцівки в онтогенезі. Варіанти та аномалії розвитку кісток нижньої кінцівки.

Гомологія кісток верхньої та нижньої кінцівок. Вікові, статеві особливості будови кісток кінцівок. Специфічні риси будови кісток верхньої і нижньої кінцівок, обумовлені процесами антропогенезу. Вплив спорту, праці, соціальних факторів і екологічних чинників на будову кісток верхньої та нижньої кінцівок.



Змістовий модуль 3. З’єднання кісток скелета

Конкретні цілі:

  • Визначати і аналізувати типи з’єднань між кістками;

  • Аналізувати розвиток з’єднань між кістками в філо- і онтогенезі;

  • Описати і продемонструвати з’єднання між кістками тулуба;

  • Описати і продемонструвати з’єднання між кістками черепа;

  • Описати і продемонструвати з’єднання між кістками верхніх кінцівок;

  • Описати і продемонструвати з’єднання між кістками нижніх кінцівок;

Тема 11. Анатомія неперервних та перервних з’єднань міме кістками. Розвиток з’єднань між кістками в онтогенезі

Розвиток з’єднань між кістками в філо- і онтогенезі. Класифікація з’єднань між кістками. Види синартрозів: волокнисті з’єднання (синдесмози) - мембрани, зв’язки, шви, тім’ячка; хрящові з’єднання (синхондрози) постійні, тимчасові, гіалінові, волокнисті, симфіз. Діартрози (синовіальні з’єднання , суглоби): визначення, основні ознаки суглоба, їх характеристика. Додаткові компоненти суглобів. Класифікація суглобів за будовою, формою суглобових поверхонь, за функцією. Прості, складні, комплексні і комбіновані суглоби: їх характеристика. Види рухів і їх аналіз (осі рухів, площини рухів). Одноосьові, двоосьові і багатоосьові суглоби, їх види, характеристика рухів в кожному виді суглоба.



Тема 12. З’єднання між кістками тулуба і кістками черепа

Класифікація з’єднань хребтового стовпа. Синдесмози хребтового стовпа: їх характеристика і будова. Синхондрози хребтового стовпа: їх характеристика і будова. Суглоби хребтового стовпа: серединний атланто-осьовий суглоб, бічний атланто-осьовий суглоб, дуго-відросткові суглоби, попероково-крижовий суглоб, крижово-куприковий суглоб: їх будова. Хребтовий стовп в цілому. Вікові, статеві особливості хребта в цілому. Вплив спорту, праці, соціальних факторів і екологічних чинників на хребет в цілому.

З’єднання грудної клітки: синдесмози, синхондрози і суглоби (реброво-хребцеві суглоби, реброво-поперечні суглоби, груднинно-реброві суглоби): їх характеристика і будова. Грудна клітка в цілому, її будова. Вплив спорту, праці, соціальних факторів і екологічних чинників на будову грудної клітки в цілому.

З’єднання черепа: класифікація. Синдесмози черепа: шви, їх види і характеристика. Синхондрози черепа: їх види, характеристика, вікові особливості. Суглоби черепа: скронево-нижньощелепний суглоб і атланто-потиличний суглоб: їх будова. Вікові особливості з’єднання черепа: тім’ячка, їх види, будова, терміни скостеніння.



Тема 13. З’єднання між: кістками верхніх та нижніх кінцівок

З’єднання верхньої кінцівки. З’єднання грудного пояса: синдесмози пояса верхньої кінцівки і суглоби пояса верхньої кінцівки (надплечо-ключичний суглоб і груднинно-ключичний суглоб), їх будова. З’єднання вільної верхньої кінцівки: плечовий суглоб, ліктьовий суглоб, з’єднання кісток передпліччя, променево-зап’ястковий суглоб, суглоби кисті. З’єднання нижньої кінцівки. З’єднання тазового пояса: синдесмози, лобковий симфіз, крижово-клубовий суглоб. Таз в цілому: його будова, основні розміри. Вікові, статеві, індивідуальні особливості таза. З’єднання вільної нижньої кінцівки: кульшовий суглоб, колінний суглоб, з’єднання кісток гомілки, надп’ятково-гомілковий суглоб, суглоби стопи. Склепіння стопи.

Рентгенанатомія з’єднань кісток верхніх та нижніх кінцівок. Вплив спорту, праці, соціальних факторів і екологічних чинників на будову з’єднань кісток верхніх та нижніх кінцівок.

Тема 14. Практичні навички з анатомії кісток та їх з’єднань

Змістовий модуль 3. Міологія

Конкретні цілі:


  • Визначати і аналізувати поняття „м’яз як орган”;

  • Аналізувати класифікацію скелетних м’язів за топографією, розвитком, будовою, формою та ін.;

  • Аналізувати розвиток скелетних м’язів в філо- і онтогенезі;

  • Описати і продемонструвати м’язи і фасції тулуба;

  • Описати і продемонструвати м’язи і фасції голови та шиї;

  • Описати і продемонструвати м’язи і фасції верхніх кінцівок;

  • Описати і продемонструвати м’язи і фасції нижніх кінцівок.

Тема 15. М’яз як орган. Класифікація м’язів. Розвиток скелетних м’язів

М’яз як орган - визначення. Сухожилки, апоневрози. Допоміжні апарати м’язів: фасції, синовіальні піхви, синовіальні сумки, сесамоподібні кістки, сухожилкова дуга, м’язовий блок. Анатомічний і фізіологічний поперечники м’язів: основні дані про силу і роботу м’язів; поняття про важелі. Початок і прикріплення м’язів: їх функціональна характеристика.

Класифікація м’язів: за розвитком, топографією, формою, розмірами, напрямком м’язових волокон, функцією та ін.

Розвиток м’язів в філо- і онтогенезі. Джерела розвитку м’язів тулуба, голови, шиї, верхніх та нижніх кінцівок.



Тема 16. Анатомія м’язів та фасцій тулуба

Класифікація м’язів тулуба за топографією, розвитком і формою. Сегментарна будова м’язів тулуба.

М’язи спини: поверхневі і глибокі, їх характеристика. Грудо-поперекова фасція.

М’язи грудної клітки: поверхневі і глибокі, їх характеристика. Грудна фасція, внутрішньо-грудна фасція.

М’язи живота: м’язи передньої, бічної і задньої стінок живота, їх характеристика. Фасції живота. Біла лінія. Пупкове кільце. Черевний прес. Топографія ділянок живота. Пахвинний канал. Піхва прямого м’яза живота.

Діафрагма - визначення. Частини діафрагми, отвори, їх вміст, трикутники.



Тема 17. Анатомія м’язів та фасцій голови та шиї. Топографія шиї

М’язи голови: класифікація. Жувальні м’язи, їх характеристика. Фасції голови.

М’язи шиї: класифікація. Поверхневі , середні і глибокі м’язи шиї, їх характеристика. Фасції шиї: анатомічна класифікація і анатомо-топографічна класифікація. Топографія шиї: ділянки, трикутники, простори.

Тема 18. Анатомія м’язів та фасцій верхніх та нижніх кінцівок. Топографія верхніх та нижніх кінцівок

М’язи верхньої кінцівки: класифікація. М’язи пояса верхньої кінцівок, їх характеристика. М’язи плеча: класифікація, їх характеристика. М’язи передпліччя:

класифікація, їх характеристика. М’язи кисті: класифікація, їх характеристика. Фасції верхньої кінцівки. Пахвова ямка, пахвова порожнина, її топографія, трикутники, чотирибічний і трибічній отвори. Плечо-м’язовий канал. Борозни на передній поверхні плеча. Ліктьова ямка. Борозни на передній поверхні передпліччя. Кістково-фіброзні канали, тримачі м’язів -згиначів, тримачі м’язів-розгиначів. Канали зап’ястка, синовіальні піхви сухожилків м’язів-згиначів. Синовіальні сумки.

М’язи нижньої кінцівки: класифікація. М’язи пояса нижньої кінцівки: класифікація, їх характеристика. М’язи стегна: класифікація, їх характеристика. М’язи гомілки: класифікація, їх характеристика. М’язи стопи: класифікація, їх характеристика. Фасції нижньої кінцівки. М’язова і судинна затоки, їх топографія і вміст. Стегновий трикутник. Борозни на передній поверхні стегна. Привідний канал. Підколінна ямка. Канали гомілки: гомілково-підколінний канал, верхній та нижній м’язово-гомілкові канали. Борозни підошви стопи. Підшкірний розтвір. Стегновий канал. Тримачі м’язів-розгиначів, тримачі м’язів-згиначів, тримачі малогомілкових м’язів. Синовіальні сумки і синовіальні піхви м’язів нижньої кінцівки. Механізми, що підтримають склепіння стопи: затяжки стопи, пасивні (зв’язки) і активні (м’язи).

Аналіз основних положень і рухів тіла людини (стояння, ходіння, біг, стрибки). Відмінні риси будови рухового апарату людини, набуті у зв’язку із прямоходінням.

Вікові, статеві і індивідуальні особливості скелетних м’язів. Вплив спорту, праці, соціальних факторів і екологічних чинників на будову скелетних м’язів, тулуба і кінцівок.



Тема 19. Практичні навички з міології.

Модуль 2. Спланхнологія

Змістовий модуль 5.

Анатомія травної системи

Конкретні цілі:

  • Аналізувати класифікацію внутрішніх органів;

  • Визначити загальний план будови трубчастих органів і оцінювати органоспецифічні риси будови, притаманні трубчастому органу , обумовлені його функцією.

  • Визначити загальний план будови паренхіматозних органів;

  • Аналізувати розвиток органів травної системи в ембріогенезі;

  • Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів травної системи;

  • Описати і продемонструвати будову органів травної системи;

Тема 1. Вступ до спланхнології. Класифікація внутрішніх органів. Загальні закономірності будови трубчастих органів. Загальні закономірності будови

паренхіматозних органів

Класифікація внутрішніх органів: трубчасті і паренхіматозні. Загальний план будови стінки трубчастих органів: слизова оболонка, м’язова оболонка, зовнішня оболонка. Характеристика кожної оболонки. Органоспецифічні риси будови слизової оболонки в залежності від функції органа. Серозна оболонка: варіанти відношення органів до очеревини. Загальні закономірності будови паренхіматозних органів. Залози: їх класифікація, загальні принципи будови, функції.



Тема 2. Загальна анатомія травної системи. Ембріогенез органів травної системи. Аномалії і варіанти розвитку органів травної системи

Травна система: органи, функції. Розвиток ротової порожнини і її похідних. Розвиток органів травного каналу. Розвиток печінки і підшлункової залози. Первинна і вторинна порожнини тіла. Джерела розвитку серозних оболонок. Розвиток очеревини. Структурні механізми виникнення вад розвитку ротової порожнини і її похідних. Аномалії і варіанти розвитку органів травного каналу, печінки, підшлункової залози.



Тема 3. Анатомія ротової порожнини і її похідних

Ротова порожнина: її частини. Стінки присінка рота і власне ротової порожнини, їх сполучення.

Зуби. Частини зуба. Поверхні коронки. Загальна будова зубів. Періодонт, пародонт. Ясна. Постійні зуби: їх формула, характеристика кожного виду зубів. Терміни прорізування постійних зубів. Молочні зуби: формула, особливості будови, терміни прорізування. Рентгенанатомія зубів. Прикуси. Розвиток зубів. Аномалії і варіанти розвитку зубів.

Піднебіння: тверде піднебіння, м’яке піднебіння, їх будова. Мигдалики.

Язик: частини. Особливості будови слизової оболонки, м’язи язика.

Ротові залози: класифікація, їх розвиток. Малі слинні залози: класифікація, топографія, будова. Великі слинні залози: топографія, характеристика, будова, класифікація.



Тема 4. Анатомія органів травного каналу

Глотка, її топографія, частини, сполучення. Зів, його межі. Лімфатичне (лімфоїдне) кільце глотки. Будова стінки глотки: слизова оболонка, глотково-основна фасція, м’язи глотки, зовнішня оболонка.

Стравохід: топографія, частини, будова стінки. Звуження стравоходу. Рентгенанатомія стравоходу.

Шлунок: топографія, частини шлунка. Будова стінки шлунка: особливості будови слизової оболонки (рельєф, залози), м’язової оболонки і серозної оболонки. Рентгенологічна і гастроскопічна характеристика слизової оболонки Відношення шлунка до очеревини. Зв’язки шлунка. Варіанти форми шлунка: анатомічні (на трупі) і рентгенологічні (у живої людини). Форма шлунка в залежності від типів будови тіла. Вікові особливості топографії і будови шлунка.

Тонка кишка, її відділи. Дванадцятипала кишка: частини, топографія, варіанти її форми і положення. Рентгенанатомія дванадцятипалої кишки. Топографія брижової частини тонкої кишки: порожньої і клубової. Будова стінки тонкої кишки. Будова слизової оболонки: кишкові ворсинки, залози, складки, лімфатичні (лімфоїдні) вузлики. Особливості будови слизової оболонки тонкої кишки в її різних відділах. Будова м’язової оболонки. Відношення до очеревини кожного відділу тонкої кишки. Вікові особливості будови тонкої кишки.

Товста кишка: відділи. Будова стінки товстої кишки: слизова оболонка (залози, складки, лімфатичні (лімфоїдні) вузлики), м’язова оболонка, серозна оболонка. Відношення до очеревини кожного відділу товстої кишки. Сліпа кишка і червоподібний відросток: топографія, особливості будови. Варіанти положення червоподібного відростка і його проекція на передню черевну стінку. Ободова кишка: частини, згини, їх топографія, особливості будови слизової оболонки і м’язової оболонки. Відношення до очеревини. Пряма кишка: частини, згини, топографія. Особливості топографії прямої кишки в залежності від статі. Особливості будови слизової оболонки і м’язової оболонки. Відношення до очеревини. Відхідниковий канал: топографія, особливості будови слизової і м’язової оболонок. М’язи-замикачі відхідника.

Макроскопічні відміни будови тонкої і товстої кишки.

Вікові особливості будови товстої кишки.

Рентгенанатомія товстої кишки. Форма і положення відділів товстої кишки у живої людини.

Тема 5. Анатомія великих травних залоз: печінки і підшлункової залози

Печінка. Топографія. Зовнішня будова: краї, поверхні і їх рельєф. Зв’язки печінки. Відношення до очеревини. Внутрішня будова печінки: частки, сегменти, часточки. Судини печінки. Функції печінки.

Шляхи виділення жовчі. Жовчний міхур: топографія, частини, будова стінки, функції. Спільна жовчна протока: утворення, топографія.

Вікові особливості топографії і будови печінки. Вікові особливості будови жовчного міхура.

Підшлункова залоза: частини, топографія, будова, функції. Протоки підшлункової залози. Підшлункові острівці.

Вікові особливості топографії і будови підшлункової залози.



Тема 6. Анатомія очеревини

Очеревина. Черевна порожнина, її вміст. Очеревинна порожнина, її вміст. Пристінкова очеревина, нутрощева очеревина: їх характеристика. Варіанти відношення внутрішніх органів до очеревини. Похідні очеревини: брижі, чепці, зв’язки, їх будова та функції. Похідні очеревинної порожнини: сумки (печінкова, передшлункова, чепцева – їх стінки, сполучення), пазухи, канали, закутки, ямки, заглибини. Топографія очеревини в порожнині малого таза: статеві особливості. Топографія пристінкової очеревини на передній, задній стінках черевної порожнини.



Тема 7. Практичні навички з анатомії травної системи

Змістовий модуль 6. Анатомія дихальної системи

Конкретні цілі:

- Аналізувати розвиток органів дихальної системи в ембріогенезі;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів дихальної системи;

- Описати і продемонструвати будову органів дихальної системи;



Тема 8. Загальна анатомія дихальної системи. Ембріогенез дихальної системи

Дихальна система: органи, функції. Верхні і нижні дихальні шляхи. Розвиток органів дихальної системи в філо- і онтогенезі. Варіанти і аномалії розвитку органів дихальної системи.



Тема 9. Анатомія органів дихальної системи

Зовнішній ніс: частини, будова. Носова порожнина: присінок, носові ходи, приносові пазухи. Функціональні частини носової порожнини. Носова частина глотки. Вікові особливості носової порожнини.

Гортань. Топографія. Будова гортані: хрящі, зв’язки, суглоби, м’язи. Еластичний конус, чотирикутна перетинка. Порожнина гортані: частини, їх межі. Голосові складки, присінкові складки. Голосова щілина. Механізми голосоутворення. Рентгенанатомія гортані, ларингоскопія. Вікові особливості гортані.

Трахея: частини, топографія, будова стінки. Головні бронхи: топографія, будова стінки. Бронхіальне дерево. Вікові особливості трахеї і головних бронхів.

Легені: топографія, зовнішня будова. Ворота легень. Корінь легені і його компоненти. Частки, сегменти, часточки легені. Ацинус. Кровоносна система легень. Рентгенанатомія трахеї, бронхів, легень. Вікові особливості легень.

Плевра. Пристінкова плевра і її топографічні частини. Нутрощева плевра. Плевральна порожнина: вміст, закутки, їх функціональне значення.

Проекція плевральних мішків на стінки грудної порожнини.

Середостіння: визначення, межі. Органи переднього середостіння. Органи заднього середостіння.



Змістовий модуль 7. Анатомія сечової системи

Конкретні цілі:

- Аналізувати розвиток органів сечової системи в ембріогенезі;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів сечової системи;

- Описати і продемонструвати будову органів сечової системи.



Тема.10. Загальна анатомія органів сечової системи. Ембріогенез органів сечової системи. Аномалії і варіанти розвитку органів сечової системи

Сечова система: органи, функції. Розвиток органів сечової системи в філо- і онтогенезі. Варіанти і аномалії розвитку органів сечової системи: нирок, сечоводів, сечового міхура і сечівника.



Тема 11. Анатомія органів сечової системи.

Нирка: топографія правої і лівої нирки. Зовнішня будова нирки. Відношення нирки до очеревини. Оболонки нирки. Фіксуючий апарат нирки. Топографія елементів ниркової ніжки. Внутрішня будова нирки. Сегменти нирки. Нефрон - структурно-функціональна одиниця нирки. Будова кровоносної системи нирки. Сечові шляхи. Малі ниркові чашечки, великі ниркові чашечки, ниркова миска, будова стінки, функції. Рентгенанатомія нирки. Вікові особливості топографії і будови нирки.

Сечовід: частини, топографія, будова стінки, функція. Відношення до очеревини. Звуження сечоводу.

Сечовий міхур: форма, зовнішня будова, частини. Особливості топографії у чоловіків і у жінок. Будова стінки сечового міхура: особливості будови слизової оболонки, м’язової оболонки. Відношення до очеревини (в залежності від функціонального стану).

Жіночій сечівник. Чоловічий сечівник.

Рентгенанатомія сечовивідних шляхів (сечоводів, сечового міхура, сечівника). Вікові особливості сечового міхура.



Змістовий модуль 8. Анатомія статевих систем

Конкретні цілі:

- Аналізувати розвиток органів жіночої статевої системи в ембріогенезі;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів жіночої статевої системи;

- Аналізувати розвиток органів чоловічої статевої системи в ембріогенезі;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів чоловічої статевої системи;

- Описати і продемонструвати на препаратах будову внутрішніх і зовнішніх жіночих статевих органів;

- Описати і продемонструвати на препаратах будову внутрішніх і зовнішніх чоловічих статевих органів.

Тема 12. Загальна анатомія чоловічої статевої системи. Ембріогенез органів чоловічої статевої системи. Варіанти та аномалії розвитку органів чоловічої статевої системи

Чоловіча статева система: органи, функції. Класифікація органів чоловічої статевої системи. Внутрішні чоловічої статеві органи. Зовнішні чоловічі статеві органи. Розвиток органів чоловічої статевої системи в філо- і онтогенезі. Варіанти і аномалії розвитку внутрішніх чоловічих статевих органів: яєчка, над’яєчка, сім’явиносної протоки, сім’яного пухирця, передміхурової залози. Варіанти і аномалії розвитку зовнішніх чоловічих статевих органів. Гермафродитизм.



Тема 13. Анатомія органів чоловічої статевої системи

Внутрішні чоловічі статеві органи. Яєчко: топографія, будова. Над’яєчко. Процес опускання яєчка. Оболонки яєчка. Сім’явиносна протока: частини, їх топографія, будова стінки. Сім’яний канатик, його складові. Сім’яний пухирець: топографія, будова, функції. Сім’явипорскувальна протока. Передміхурова залоза: топографія, частини, будова, функції. Цибулинно-сечівникова залоза. Вікові особливості внутрішніх чоловічих статевих органів.

Зовнішні чоловічі статеві органи. Калитка. Статевий член, його будова. Чоловічий сечівник: частини, їх топографія, будова стінки.

Тема 14. Загальна анатомія жіночої статевої системи. Ембріогенез органів жіночої статевої системи. Варіанти та аномалії розвитку органів жіночої статевої системи

Жіноча статева система: органи, функції. Класифікація органів жіночої статевої системи. Внутрішні жіночі статеві органи. Зовнішні жіночі статеві органи. Розвиток органів жіночої статевої системи в філо- і онтогенезі. Варіанти і аномалії розвитку внутрішніх жіночих статевих органів: яєчників, маткових труб, матки, піхви. Варіанти і аномалії розвитку зовнішніх жіночих статевих органів.



Тема 15. Анатомія органів жіночої статевої системи. Промежина.

Внутрішні жіночі статеві органи. Яєчник: топографія, зовнішня будова, внутрішня будова, зв’язки яєчника, відношення до очеревини, функції. Циклічні зміни будови яєчника. Вікові особливості будови яєчника.

Маткова труба: топографія, частини, будова стінки, відношення до очеревини, функції.

Матка: топографія, форма, частини, будова стінки. Зв’язки матки, відношення до очеревини, функції. Вікові особливості будови матки і варіанти її положення.

Піхва: склепіння, будова стінки.

Рентгенанатомія внутрішніх жіночих статевих органів.

Зовнішні жіночі статеві органи. Жіноча соромітна ділянка: лобкове підвищення, великі соромітні губи, малі соромітні губи, присінок піхви, цибулина присінка, великі присінкові залози, малі присінкові залози. Клітор. Жіночий сечівник.

Промежина: визначення, топографія. Сечостатева діафрагма: межі, м’язи, фасції, статеві відміни. Тазова діафрагма: межі, м’язи, фасції. Сідничо-відхідникова ямка: межі, вміст.



Змістовий модуль № 9. Анатомія органів імунної та ендокринної систем

Конкретні цілі:

- Визначити загальні закономірності будови і функції центральних органів імунної системи (первинних лімфатичних або лімфоїдних органів);

- Описати і продемонструвати будову органів імунної системи;

- Визначити зальні закономірності будови і функції органів ендокринної системи;

- Описати і продемонструвати будову органів ендокринної системи;

Тема 16. Загальна анатомія центральних і периферійних органів імунної системи

Імунна система: функції. Класифікація органів імунної (лімфатичної або лімфоїдної) системи за функцією. Центральні органи імунної системи (первинні лімфатичні або лімфоїдні органи): кістковий мозок, загруднинна залоза (тимус) – структурні закономірності їх функцій.

Периферійні органи імунної системи (вторинні лімфатичні або лімфоїдні органи): структурні закономірності їх функцій.

Розвиток органів імунної системи в ембріогенезі.



Тема 17. Анатомія органів імунної системи

Центральні органи імунної системи (первинні лімфатичні або лімфоїдні органи). Червоний кістковий мозок. Жовтий кістковий мозок. Топографія, будова, функції. Вікові особливості кісткового мозку. Загруднинна залоза (тимус): топографія, будова, функції. Вікові особливості тимуса.

Периферійні органи імунної системи (вторинні лімфатичні або лімфоїдні органи). Селезінка: топографія, будова, функції. Лімфатичне (лімфоїдне) кільце глотки: мигдалики, що його утворюють, їх топографія, будова, функції. Лімфатичні вузли: класифікація, будова, функції. Одинокі лімфатичні (лімфоїдні) вузлики: топографія, будова, функції. Скупчені лімфатичні (лімфоїдні) вузлики: топографія, будова, функції. Скупчені лімфатичні (лімфоїдні) вузлики червоподібного відростка: топографія, будова, функції. Вікові особливості будови периферійних органів імунної системи.

Тема 18. Загальна анатомія ендокринних органів

Загальні принципи будови ендокринних органів. Структурне визначення поняття “ендокринна функція”. Структурні механізми реалізації дії гормонів. Класифікація ендокринних органів.

Розвиток ендокринних органів в ембріогенезі. Особливості функціональної активності ендокринних органів в пренатальному періоді онтогенезу людини. Варіанти і вади розвитку ендокринних органів.

Тема 19. Анатомія органів ендокринної системи

Щитоподібна залоза: топографія, будова, функції.

Прищитоподібна залоза: топографія, будова, функції.

Надниркова залоза: будова, функції. Топографія правої і лівої надниркових залоз.

Ендокринна частина підшлункової залози: будова, функції.

Гіпофіз: топографія, частини, будова, функції.

Шишкоподібна залоза: топографія, будова, функції.

Тема 20. Практичні навички з анатомії дихальної системи, сечової системи, статевих систем, імунної і ендокринної систем.

Модуль 3. ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА І ОРГАНИ ЧУТТЯ

Змістовий модуль10. Анатомія спинного мозку

Конкретні цілі:

- Визначити загальні принципи будови і функції ЦНС;

- Аналізувати розвиток ЦНС в філо- і онтогенезі;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку спинного і головного мозку;

- Описати і продемонструвати зовнішню і внутрішню будову спинного мозку.

Тема 1. Вступ до ЦНС. Загальні принципи будови рефлекторних дуг. Сіра і біла речовина ЦНС. Розвиток ЦНС в онто- і філогенезі

Провідна роль нервової системи в організмі; її значення для інтеграції органів, систем органів в єдиний цілісний організм, у встановленні взаємозв’язків організму із зовнішнім середовищем. Класифікація нервової системи за топографічним принципом (на центральну нервову систему і периферійну нервову систему) і за анатомо-функціональним принципом (на соматичну нервову систему і вегетативну нервову систему). Загальний принцип будови нейрона. Морфологічна і функціональна класифікації нейронів. Рецептори, їх класифікація. Загальний план будови синапсів. Рефлекторні дуги. Сіра речовина ЦНС. Нейроглія. Принципи просторової організації сірої речовини ЦНС. Нервові вузли. Біла речовина ЦНС. Нервові волокна, нервові пучки, корінці.

Стадії розвитку нервової системи в філогенезі. Розвиток нервової системи в онтогенезі. Розвиток спинного мозку в ембріогенезі. Розвиток головного мозку в ембріогенезі: стадія трьох і п’яти мозкових міхурів та їх похідні. Аномалії розвитку спинного мозку. Аномалії розвитку головного мозку.

Тема 2. Зовнішня і внутрішня будова спинного мозку. Будова спинномозкового нерва

Топографія спинного мозку, його межі. Зовнішня будова спинного мозку (поверхні, борозни, канатики, потовщення). Сегментарна будова спинного мозку. Співвідношення між хребцями і сегментами спинного мозку (правило Шипо). Внутрішня будова спинного мозку: центральний канал, сіра і біла речовина. Будова задніх, бічних і передніх рогів спинного мозку. Біла речовина: класифікація. Склад передніх, бічних і задніх канатиків спинного мозку. Власний сегментарний апарат спинного мозку. Чутливий вузол спинномозкового нерва. Передні і задні корінці. Утворення стовбура спинномозкового нерва. Вікові особливості будови спинного мозку.



Змістовий модуль 11. Анатомія головного мозку

Конкретні цілі:

- Аналізувати класифікацію відділів головного мозку за анатомічними принципами і за розвитком;

- Описати і продемонструвати зовнішню і внутрішню будову відділів головного мозку.

Тема 3. Розвиток головного мозку в ембріогенезі. Анатомія похідних ромбоподібного мозку і середнього мозку

Головний мозок. Відділи головного мозку: великий мозок, мозочок, стовбур головного мозку. Класифікація відділів головного мозку за розвитком. Похідні ромбоподібного мозку: довгастий мозок і задній мозок (міст і мозочок).

Довгастий мозок: межі, зовнішня будова. Внутрішня будова: сіра і біла речовина.

Міст: зовнішня будова. Внутрішня будова: сіра і біла речовина.

Мозочок: топографія, зовнішня будова. Внутрішня будова: сіра і біла речовина. Склад ніжок мозочка.

Ромбоподібна ямка: утворення, межі, рельєф. Проекція ядер черепних нервів на поверхню ромбоподібної ямки.

Четвертий шлуночок: стінки, сполучення.

Середній мозок, його частини. Пластина покрівлі: зовнішня будова; внутрішня будова: сіра і біла речовина. Ніжки мозку, їх частини, внутрішня будова: сіра і біла речовина. Водопровід мозку.



Тема 4. Анатомія похідних переднього мозку

Похідні переднього мозку: проміжний мозок, кінцевий мозок.

Проміжний мозок: частини (дорсальна – таламічний мозок; вентральна частина – гіпоталамус). Частини таламічного мозку: таламус, епіталамус,

метаталамус. Таламус: зовнішня будова. Внутрішня будова: ядра і їх функції. Епіталамус: частини. Шишкоподібна залоза і її функції. Метаталамус: частини і їх функції. Гіпоталамус: його компоненти. Гіпофіз. Ядра гіпоталамуса, їх функції. Гіпоталамо-гіпофізарна система. Третій шлуночок: стінки, сполучення.

Кінцевий мозок: півкулі великого мозку. Мозолисте тіло, склепіння, передня спайка. Нюховий мозок: частини, їх складові. Базальні ядра: топографія, частини, функції. Плащ. Кора великого мозку: цито- і мієлоархитектоніка кори. Роботи В.О. Беца. Рельєф півкуль великого мозку: борозни і звивини. Морфологічні основи динамічної локалізації функцій в корі півкуль великого мозку. Біла речовина півкуль: класифікація. Асоціативні волокна: класифікація, функції. Комісуральні волокна, їх функції. Проекційні волокна: класифікація. Внутрішня капсула: частини, топографія провідних шляхів в кожній частині.

Бічні шлуночки: частини, їх топографія , стінки, сполучення.

Вікові особливості будови відділів головного мозку.

Тема 5. Провідні шляхи центральної нервової системи

Провідні шляхи - визначення. Анатомо-функціональна класифікація провідних шляхів центральної нервової системи: асоціативні шляхи (короткі і довгі), комісуральні шляхи, проекційні шляхи (висхідні і низхідні). Висхідні (аферентні) провідні шляхи: екстероцептивні, пропріоцептивні, інтероцептивні. Низхідні (еферентні) провідні шляхи: пірамідні, екстрапірамідні, кірково-мостові. Пірамідна рухова система (центри, провідні шляхи). Екстрапірамідна система (центри, провідні шляхи).



Тема 6. Оболони спинного і головного мозку. Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини.

Оболони спинного мозку. Міжоболонні простори і їх вміст. Оболони головного мозку. Особливості будови твердої оболони головного мозку. Відростки твердої оболони головного мозку, їх топографія. Пазухи твердої оболони головного мозку. Міжоболонні простори головного мозку і їх вміст. Утворення і шляхи циркуляції спинномозкової рідини.



Тема 7. Практичні навички з анатомії спинного мозку і головного мозку

Змістовий модуль 12. Органи чуття

Конкретні цілі:

- Визначити загальні принципи будови і функції органів чуття;

- Аналізувати розвиток органів чуття в філо- і онтогенезі;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку органів чуття;

- Описати і продемонструвати будову очного яблука і додаткових структур ока;

- Описати і продемонструвати будову зовнішнього вуха, середнього вуха і внутрішнього вуха.



Тема 8. Анатомія органів чуття

Анатомо-функціональна характеристика органів чуття. Периферійні сприймачі, провідники і кіркові центри аналізаторів, їх функціональна єдність. Орган нюху. Нюхова частина слизової оболонки носа. Провідні шляхи нюхового аналізатора.

Орган смаку. Смакові сосочки язика, їх топографія. Провідні шляхи смакового аналізатора.

Загальний покрив. Шкіра: функції. Різновиди шкірної чутливості. Молочна залоза.



Тема 9. Око та структури утворів.

Філо- і онтогенез ока. Аномалії і варіанти розвитку ока. Топографія, будова, функції. Очне яблуко. Оболонки очного яблука: волокниста, судинна, внутрішня (сітківка) – їх будова. Камери очного яблука: передня, задня, їх стінки. Склисте тіло, кришталик. Водяниста волога: місце утворення, шляхи відтоку. Акомодаційний апарат ока. Додаткові структури ока: повіки, брова, кон’юнктива, зовнішні м’язи очного яблука, фасції очної ямки. Сльозовий апарат і його складові. Провідний шлях зорового аналізатора. Провідний шлях зіничного рефлексу.



Тема 10. Анатомія вуха

Вухо. Філо- та онтогенез. Аномалії розвитку вуха. Частини вуха: зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо. Зовнішнє вухо: частини, їх будова. Середнє вухо: частини. Барабанна порожнина: стінки, вміст. Слухові кісточки: їх будова. Суглоби, зв’язки, м’язи слухових кісточок. Сполучення барабанної порожнини. Слухова труба: частини, будова. Внутрішнє вухо, частини, топографія. Кістковий лабіринт: присінок, півколові канали, завитка, їх будова. Перетинчастий лабіринт: присінковий лабіринт, півколові протоки, завиткова протока, їх будова. Механізм сприйняття і шляхи проведення звуку. Провідні шляхи слуху і рівноваги.



Тема 11. Практичні навички з анатомії органів чуття

Модуль 4. СУДИНИ І НЕРВИ ГОЛОВИ ТА ШИЇ

Змістовий модуль 13. Черепні нерви

Конкретні цілі:

- Аналізувати класифікацію черепних нервів.

- Визначити загальні принципи будови черепних нервів, різних за походженням.

- Аналізувати загальну будову вегетативних вузлів голови.

- Описати і продемонструвати будову I-XII пар черепних нервів.

Тема 1. Класифікація черепних нервів. Загальна анатомія вегетативних вузлів голови

Загальна характеристика черепних нервів. Спільні риси і відмінності будови черепних і спинномозкових нервів. Класифікація черепних нервів за функцією (рухові, чутливі, змішані). Класифікація черепних нервів за походженням. Розвиток черепних нервів у зв’язку із органами чуття ( I, II,

VIII пари), міотомами головних сомітів (III, IV, VI, XII пари), з зябровими дугами (V, VII, IX, X, XI пари). Відмінності будови черепних нервів, похідних головного мозку (I, II пари) від решти черепних нервів. Загальний план будови рухових, чутливих і змішаних черепних нервів. Загальний план будови вегетативних вузлів голови: корінці і гілки.

Тема 2. Анатомія I-XII пар черепних нервів.

Анатомія черепних нервів: ядра, їх локалізація, вихід нерва із мозку, із

черепа, гілки нервів, склад їх волокон, топографія, ділянки іннервації. I, II пари черепних нервів – особливості їх анатомії. IV, VI пари: їх ядра, вихід нервів із мозку, із черепа, ділянки іннервації. III пара черепних нервів: ядра, вихід нерва із мозку, із черепа, гілки, склад їх волокон, ділянки іннервації, зв’язок із вегетативним вузлом голови (війковим вузлом). V пара черепних нервів: внутрішньочерепна частина - ядра, трійчастий вузол, чутливий і руховий корінці. Гілки V пари: склад волокон, вихід із черепа, ділянки іннервації, зв’язки із вегетативними вузлами голови. VII пара і проміжний нерв: ядра, топографія, гілки, склад їх волокон, ділянки іннервації. Зв’язки гілок проміжного нерва із вегетативними вузлами голови (крило-піднебінним, піднижньощелепним, під’язиковим). Анатомія VIII пари: частини, чутливі вузли, топографія. IX пара: ядра, вихід нерва із мозку, із черепа, гілки, склад їх волокон, ділянки іннервації, зв’язок із вегетативним вузлом голови (вушним вузлом). X пара: ядра, чутливі вузли, вихід нерва із мозку, із черепа, гілки, ділянки іннервації. XI пара: ядра, вихід нерва із мозку, із черепа, ділянки іннервації. XII пара: ядро, вихід нерва із мозку, із черепа, ділянки іннервації. Вегетативні вузли голови (крило-піднебінний, війковий, піднижньощелепний, під’язиковий, вушний): їх корінці і гілки, ділянки іннервації.

Змістовий модуль 14. Судини голови та шиї

Конкретні цілі:

- Визначити загальні принципи будови і функції серцево-судинної системи.

- Описати і продемонструвати артеріальні судини голови та шиї.

- Описати і продемонструвати вени голови та шиї.

- Визначити лімфатичні судини і вузли голови та шиї.

- Аналізувати джерела кровопостачання і іннервації органів голови та шиї.



Тема 3. Вступ до серцево-судинної системи

Загальні принципи будови і функції серцево-судинної системи. Компоненти судинної частини серцево-судинної системи: артерії, вени, судини гемомікроциркуляторного русла. Лімфатичні судини, принципи їх будови, функції.



Тема 4. Артеріальні судини голови та шиї

Аорта, частини аорти. Дуга аорти і її гілки. Загальна сонна артерія: топографія, гілки. Особливості правої і лівої загальної сонної артерії. Зовнішня сонна артерія: топографія, класифікація гілок. Гілки зовнішньої сонної артерії: топографія, ділянки кровопостачання. Внутрішня сонна артерія: частини, їх топографія. Гілки внутрішньої сонної артерії: топографія, ділянки кровопостачання. Підключична артерія: частини, їх топографія. Особливості правої і лівої підключичної артерії. Гілки підключичної артерії: топографія, ділянки кровопостачання. Кровопостачання головного і спинного мозку. Артеріальне коло мозку. Міжсистемні артеріальні анастомози в ділянці голови та шиї.



Тема 5. Венозні судини голови та шиї

Внутрішня яремна вена: утворення, топографія, класифікація притоків. Внутрішньочерепні притоки, позачерепні притоки внутрішньої яремної вени.

Крилоподібне сплетення: топографія, утворення. Анастомози між внутрішньочерепними та позачерепними притоками внутрішньої яремної вени. Зовнішня яремна вена: утворення, топографія, притоки. Передня яремна вена: утворення, топографія, притоки. Яремна венозна дуга: топографія, утворення. Плечо-головна вена: утворення (корені), топографія, притоки. Верхня порожниста вена: утворення (корені), топографія, притоки.

Тема 6. Анатомія лімфатичних стовбурів і лімфатичних протоків.

Грудна протока: корені, топографія, притоки, місце впадіння у венозну систему. Права лімфатична протока: корені, топографія, місце впадіння у венозну систему.



Тема 7. Анатомія лімфатичних судин та вузлів голови і шиї

Яремні стовбури: утворення, топографія, ділянки збору лімфи, впадіння до лімфатичних проток.

Лімфатичні вузли голови: класифікація, топографія, ділянки збору лімфи, шляхи відтоку лімфи.

Лімфатичні вузли шиї: класифікація, топографія, ділянки збору лімфи, шляхи відтоку лімфи.



Тема 8. Васкулярізація і іннервація органів голови та шиї.

Васкулярізація (артеріальне кровопостачання, венозний і лімфатичний відтік) і іннервація органів голови і шиї: слизової оболонки ротової порожнини, м’якого піднебіння, язика, верхніх та нижніх зубів, глотки, піднебінних мигдаликів, привушної залози, ніднижньощелепної залози, під’язикової залози, слизової оболонки носової порожнини, глотки, гортані, щитоподібної залози, очного яблука, сльозової залози, зовнішніх м’язів очного яблука, зовнішнього вуха, середнього вуха, внутрішнього вуха, великого мозку, мозочка, стовбура мозку, твердої оболони головного мозку, жувальних м’язів, м’язів лиця (мімічних) м’язів, м’язів шиї, шкіри лиця, скронево-нижньощелепного суглоба.



Тема 9. Практичні навички з анатомії черепних нервів і судин голови та шиї

Модуль 5. СУДИНИ І НЕРВИ ТУЛУБА ТА КІНЦІВОК

Змістовий модуль15. Анатомія серця

Конкретні цілі:

- Аналізувати розвиток серця в філо- і онтогенезі;

- Аналізувати аномалії і варіанти розвитку серця;

- Описати і продемонструвати будову серця;

- Описати велике, мале коло кровообігу, кровообіг плода.

следующая страница >>


izumzum.ru