Рішення колегії міністерства освіти україни та президії академії педагогічних наук україни про Базовий компонент дошкільної освіти в - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні / апн україни. 1 39.23kb.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України спільно з Інститутом... 1 36.63kb.
Головне управління освіти і науки 1 187.46kb.
Рішення колегії Міністерства освіти України 26. 06. 96 р. №9/5-4 1 234kb.
Головними завданнями Міністерства освіти і науки України є забезпечення... 1 386.1kb.
Наказ №65/о Про введення в дію рішення колегії управління освіти... 1 21.62kb.
Про затвердження складу оргкомітетів, фахових журі та умов проведення... 1 289.57kb.
Інклюзивна освіта Науково-методичний журнал Випуск №1 Харків 2013 33 3393.06kb.
«Стан та перспективи розвитку дошкільної освіти». В ній взяли участь... 1 64.7kb.
На виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 25. 2 337.99kb.
Положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом... 1 34.56kb.
Використання методу проектів при вивченні інформатики в старших класах 1 128.63kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Рішення колегії міністерства освіти україни та президії академії педагогічних наук - страница №1/4

РІШЕННЯ КОЛЕГІЇ

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ УКРАЇНИ



ТА ПРЕЗИДІЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

Про Базовий компонент дошкільної освіти в Україні

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 25.04.98 № 26601/33 "Про затвер­дження Базового компонента дошкільної осві­ти", Закону України "Про освіту", заслухавши та обговоривши доповідну записку про Базо­вий компонент дошкільної освіти в Україні

КОЛЕГІЯ УХВАЛЮЄ:

1. Затвердити Базовий компонент дошкільної ос­віти в Україні, що додається.

2. Управлінню шкіл-інтернатів та дитячих садків (Покась В. П.) спільно з Інститутом проблем вихо­вання АПН України (Бех 1. Д.), Інститутом змісту і методів навчання (Доній В. М.), іншим зацікавле­ним установам та організаціям:

2.1. Розробити програмно-методичне забез­печення Базового компонента дошкільної освіти та провести його експериментальну апробацію протягом 1999-2002 рр. у дошкільних закладах України.

2.2. До 01.12.98 р. створити та затвердити нау­ково-методичну раду з питань координації щодо

створення програмно-методичного забезпечення та експериментальної апробації Базового компонен­та дошкільної освіти із залученням наукових та прак­тичних працівників.

3. Головному управлінню вищої освіти (Степко М. Ф.), починаючи з 1999-2000 навчального ро­ку, передбачити розробку нових навчальних пла­нів і програм для підготовки та перепідготовки фахівців у галузі дошкільної освіти з урахуванням змін, передбачених Базовим компонентом дош­кільної освіти.

4. Редакціям газети "Освіта України", журналу "Дошкільне виховання" забезпечити систематичне висвітлення ходу програмно-методичного забезпе­чення та експериментальної апробації Базового компонента дошкільної освіти.

5. Доповідну записку і рішення Колегії опубліку­вати в Інформаційному збірнику Міністерства осві­ти України.

6. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника міністра, члена Президії АПН України О. Я. Савченко.


Голова Колегії, Міністр М. 3. ЗГУРОВСЬКИЙ

Президент Академії педагогічних наук України В. Г. КРЕМЕНЬ

Міністерство освіти України

Академія педагогічних наук України
БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ

ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
Концептуальні засади проекту Базового компонента дошкільної освіти розробили: О.Л.Кононко, кандидат психологічних наук, заступник директора Інституту проблем виховання АПН України, Л.Ю.Корміліцина, начальник відділу дошкільних закладів МО України.

У роботі над Базовим компонентом дошкільної освіти брали участь: Артемова Л. В., докт.пед.наук, Баглаєва Н.І„ Белкіна Е.В., канд.пед.наук, Богуш А.М„ академік АПН Укра­їни, докт.пед,наук, Буркіна Н.С., Вільчковський Є. С., член-кор. АПН України, докт.пед,на-ук, Глухова Н.Є., ГончаренкоА.М,, Кононко О.Л., канд.психол, наук, Копейкіна О.А„ Кормі' ліцина Л.Ю., Лаврентьєва Г.П., канд.пед.наук, Лисенко Н.В., докт.пед.наук, Муратова В.М„ Науменко Т.І., канд.пед.наук. Плохій З.П., канд.пед.наук, Поніманська Т.І., канд.пед.наук, Раратюк Т.І., Шевчук А. С.
1. СТРАТЕГІЯ ПОБУДОВИ

БАЗОВОГО КОМПОНЕНТА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Стратегія побудови Базового компонента дошкільної освіти відповідає Міжнародній конвенції про права дити­ни і спрямована на реалізацію положень Закону України "Про освіту". Державних національних програм "Освіта" (Україна XXI століття") та "Діти України".

Демократичні процеси в державі вимагають вироблен­ня нових суспільних вимог до освіти, зокрема її дошкіль­ної ланки як основи соціокультурного становлення осо­бистості. Сьогодні існує гостра потреба у створенні нор­мативного документа, який відображає сучасний суспіль­ний ідеал, орієнтує на потреби XXI століття, враховує спе­цифіку дошкільної освіти (відсутність документа про ос­віту випускника дошкільного закладу), містить чіткі ви­моги до рівня підготовки дитини до життя.

В основу Базового компонента покладено якість роз­витку, вихованості та навченості дитини перших семи ро­ків життя. Відповідно до його вимог експертиза діяль­ності дошкільних освітніх закладів полягатиме у встанов­ленні відповідності різнобічного розвитку дитини на мо­мент закінчення терміну її перебування в одному з них і вступу до школи мінімально обов'язковим вимогам.

Основними засадами створення Базового компонен­та дошкільної освіти виступають:

— визнання своєрідності, унікальності, особливої ролі дошкільного дитинства в становленні особистості, вра­хування сензитивності даного періоду для становлення первинного схематичного світогляду, супідрядності мо­тивів, довільної поведінки, внутрішніх етичних інстанцій, самосвідомості;

— забезпечення гармонійного та різнобічного розвит­ку особистості;

— інтегрований підхід до організації змісту освіти: — пріоритет актуальних потреб сьогодення, активно­го проживання дитиною кожного вікового відрізку життя як важливої передумови її успішного розвитку в наступні роки;

— особистісно-орієнтована модель дошкільної освіти; — забезпечення багатокомпонентності, наступності між дошкільною та початковою загальноосвітньою підготовкою.

З огляду на це особливого значення набуває дифе­ренціація понять "розвиток", "виховання", "навчання", "ос­віта" на основі сучасних наукових підходів.



Розвиток — це становлення дитини як суб'єкта жит­тєдіяльності, соціальної істоти, здатної ціннісно ставити­ся до природи, людей, що її оточують, предметного сві­ту, витворів мистецтва, самої себе.

Виховання — залучення дитини до системи виробле­них людством цінностей, організація умов для її духов­ного зростання, формування основ ціннісного ставлення до дійсності, створення фонду "хочу".

Навчання — засвоєння дитиною знань, оволодіння уміннями й навичками, здатність використовувати їх у житті, формування культури пізнання, створення фонду "можу".

Освіта — процес набуття зростаючою особистістю в ході виховання й навчання духовного обличчя під впли­вом моральних цінностей, вироблених людством і зафік­сованих у культурі.

Мета дошкільної освіти — сформувати базис особистісної культури дитини через відкриття їй світу в його цілісності та різноманітності як сукупність чотирьох сфер життєдіяльності — "Природи", "Культури", "Людей", "Я ".

Основне завдання дошкільної освіти — не стільки оз­броїти дитину системою галузевих знань, скільки нау­кою життя. Суспільству необхідні життєздатні, самос­тійні, практично умілі, творчі люди з розвиненим почут­тям відповідальності, гідності, совісті, тому пріоритетним є ціннісний, морально-соціальний розвиток особистості з перших років її життя.

Зміст дошкільної освіти спрямований на збережен­ня дитячої субкультури, зорієнтований на цінності та інтереси дитини, врахування її вікових можливостей.

Відповідно до цього дошкільний заклад не є "школою для маленьких", де дитину вправляють у знанні матема­тики, читанні й письмі. Він відповідальний за процес со­ціального розвитку особистості, покликаний полегшити її входження у широкий світ і розвинути внутрішні сили. Дошкільний заклад виступає своєрідним посередником між вузьким родинним колом, з якого виходить малюк, і незнайомим світом, до життя в якому він має незабаром прилучитися.



2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ БАЗОВОГО КОМПОНЕНТА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Базовий компонент дошкільної освіти визначає обо­в'язковий мінімум змісту основних освітніх програм, об­сяг навантаження, вимоги до рівня розвиненості, вихо­ваності та навченості дитини семи (шести) років, а також умови, за яких вони можуть бути досягнуті. Базовий ком­понент — це мінімально достатній та необхідний дитині перших семи (шести) років життя ступінь компетентнос­ті, необхідний для Її нормального функціонування у нав­колишньому середовищі. Він передбачає набір елемен­тарних знань, уявлень, практичних умінь та навичок, які гарантують дитині адаптацію до життя, здатність орієн­туватися в ньому, адекватно реагувати на явища, події, людей. Йдеться передусім про забезпечення особистості перших років життя своєрідного мінімального освітнього ядра, рівень засвоєння якого відображено в якісно-кіль-кісних показниках її діяльності та поведінки.

У контексті Базового компонента поняття "мінімаль­ний рівень" вживається не в розумінні найнижчий за сту­пенем розвитку, а як обов'язковий набір елементарних, доступних віку складових. Отже, документ орієнтує на досягнення дитиною нижнього вікового, а не індивіду­ального порогу.

Базовий компонент складено з урахуванням того, що засвоєння змісту дошкільної освіти розраховано на весь період дошкільного дитинства. Кожна вікова сходинка у цьому процесі відіграє свою особливу роль за умови повної реалізації дитиною своїх потенційних можливостей на попередньому етапі.

Базовий компонент дошкільної освіти складається з двох частин — інваріантної та варіантної.

Інваріантна частина визначає обов'язковий для дітей певного віку ступінь засвоєння знань, понять, забезпе­чує єдність освітньо-виховного простору України, ство­рює необхідні умови для розвитку, виховання і навчання дітей незалежно від місця та умов проживання, типу дош­кільного закладу.

Варіантна частина враховує і відображає у змісті ос­віти регіональні, етносоціокультурні та індивідуальні особ­ливості розвитку дошкільника.
3. ЗМІСТ БАЗОВОГО КОМПОНЕНТА ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Зміст Базового компонента дошкільної освіти систе­матизований за сферами життєдіяльності: "Природа", "Культура", "Люди", "Я сам".

Сфера "Природа" формує елементарний природо­цільний світогляд, несе ціннісно-змістову наповненість за екологічним та природничим напрямами, сприяє усві­домленню дитиною себе як частки природи, формує від­чуття відповідальності за те, що відбувається навколо неї і внаслідок 11 дій у довкіллі.

Сфера "Культура" вводить дитину у світ практич­ної та духовної діяльності людини, розвиває потребу в реалізації власних творчих здібностей, навчає дістава­ти задоволення від процесу та результатів своєї діяль­ності, вправляє в умінні цінувати рукотворні вироби, культивує інтерес до надбань національної та світової культур.

Сфера "Люди" формує соціальну компетентність: нав­чає диференціювати людей за ознаками віку, статі, спо­рідненості: поводитися в межах дозволеної поведінки, оволодівати культурою діалогу, адекватно реагувати на вчинки і слова інших, дотримуватись правил хорошого тону, співпереживати і співдіяти.

Сфера "Я сам" відкриває дитині світ власного внут­рішнього життя, прагнень, думок, переживань; допома­гає зіставити свої бажання з можливостями: привертає увагу до особливостей власного фізичного, психічного та соціального розвитку.

Цілісний підхід до організації дошкільної освіти пода­но на схемі (див. додаток).

Документ розрахований на науковий загал, залучений до розробки програмно-методичного забезпечення дошкільної освіти, задає стандарт психолого-педагогічних умов розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку, ставить вимоги до змісту освітніх програм, профе­сійної компетентності педагогів, організації розвивального середовища.



Сфера "Природа"

Компетентність дитини у сфері "Природа" — неодмін­на передумова становлення цілісної особистості.

Відомості про природу мають непересічне значення у формуванні зачатків екологічної культури.

Загальними підходами у формуванні особистості че­рез сферу життєдіяльності "Природа" є: екологічне спря­мування, виховання різнобічної і гармонійної особистос­ті, орієнтованої на відтворення екологічної культури сус­пільства, комплексний підхід, що передбачає розвиток чуттєвої сфери, засвоєння певного кола знань та оволо­діння практичними вміннями.

Метою є формування елементів екологічного світоро­зуміння, екологічної вихованості, розвиток у дитини по­зитивного емоційно-ціннісного ставлення до природно­го довкілля, формування реалістичних уявлень про яви­ща природи, практичних умінь, дбайливого ставлення до її компонентів.

Специфіка сфери "Природа" зумовлена сучасним на­уковим баченням світобудови, що розглядає живі орга­нізми не як самовідтворювані, а як такі, що є складовими біосфери.

Це й визначило основні змістові лінії Базового компо­нента, а саме: "Природа планети Земля" і "Природа Кос­мосу". Кожна з цих ліній передбачає певний обсяг знань, уявлень, які дитина отримує в процесі світосприймання, а також умінь, навичок, потреб, що виявляються в еколо­гічно доцільній поведінці.

Уявлення про біологічні елементи Природи в їхніх вза­ємозв'язках та взаємозумовленості сприяють розумін­ню, що людина як біологічна істота є складовою части­ною Природи, тому відносини з нею мають бути еколо­гічно доцільними.

Компетентність у галузі "Природа планети Земля" скла­дають відомості про природне довкілля як цілісний орга­нізм, в якому взаємодіють повітря, вода, ґрунт, рослини, тварини, люди в багатоманітності її єдності, русі і мінли­вості.

Компетентність у галузі "Природа Космосу" станов­лять елементарні уявлення про зорі (Сонце), планети, і в тому числі планету Земля, Місяць.





Зміст освіти

Результати освітньо-виховної роботи


СВІТОСПРИЙМАН­НЯ ПРИРОДНОГО ДОВКІЛЛЯ



Змістова лінія "Природа планети Земля"

Має уявлення, що життя на планеті Земля існує завдяки сонячному світлу і теплу. Знає, що Сонце освітлює і прогріває воду, ґрунт, повітря, рослини, тварин. Має уявлення, що під впливом Сонця вода, повітря, ґрунт постійно поновлюються.

Має елементарні уявлення, що повітря оточує всю планету Земля, є навколо нас, у воді, ґрунті, рослинах, тваринах, предметах. Розрізняє стан та якість повітря, розуміє його значення для життя живих істот. Знає, що повітрям дихають рослини, тварини, люди. Знає, що в природі вода знаходиться у річках, озерах, морях, підземних джерелах, у природі солоної води більше, ніж прісної; в Україні є мінералізована вода, а в надрах землі — запаси питної. Знає, що вона необ­хідна для живих істот. Має елементарне уявлення, що вода входить до складу всіх живих орга­нізмів.

Має уявлення про ґрунт як родючий шар поверхні землі, в якому містяться вода, повітря, поживні речовини. Розуміє його значення для життя рослин, тварин, діяльності людей. Орієнту­ється. що Україна багата на родючі грунти. Має уявлення про причини їх руйнування: розмиван­ня водою, вивітрювання, витоптування.




Повітря.

Вода.

Ґрунт




Властивості.

Якості. Стани

Знає ознаки повітря: прозоре, невидиме, легке, може ущільнюватися, переміщується. Розрізняє забруднене повітря за характерними ознаками: неприємним запахом, забарвленням. Знає про значення рослин для якості повітря: очищають, зволожують, знезаражують. Розрізняє стани повітря: холодне, тепле, гаряче, вологе, сухе. Розуміє залежність стану повітря від погоди, пори року, інших чинників. Знає і називає ознаки погоди: тепла, холодна, прохолодна, хмарна, ясна, вітряна, безвітряна, дощова. Має елементарне уявлення, що вітер - це рух повітря.

Знає деякі види хмар: перисті, купчасті, шаруваті. Має уявлення про причини утворення хмар.

Знає, що вода - рідина. Розрізняє якості чистої (прозора, без запаху, без смаку) та забрудненої води (непрозора, має запах, смак). Має елементарне уявлення, що в природному довкіллі вода перебуває в постійному русі, буває в різних станах: рідкому, твердому, газоподібному.

Має елементарне уявлення про те, як вода надходить до людських осель.

Уміє визначати й правильно називати види грунтів регіону проживання: піщані, глинисті, чорноземні. Орієнтується в якостях і властивостях грунтів: колір, структура, вологість.

Має елементарне уявлення, що якість грунту залежить від вологості, вмісту поживних речовин, забрудненості (чистоти).



Явища природи

Знає, що в природному довкіллі відбуваються зміни. Має елементарне уявлення, що зміни залежать від обертання Землі навколо Сонця.

Сезонні

Знає характерні ознаки пір року, їхню послідовність, стан погоди, рослин, поведінку тварин.

Знає, що кожна пора року складається з місяців, місяць — з тижнів, тиждень — з днів, доба — з годин, година — з хвилин.

Має уявлення про співвідношення одиниць часу, визначає час за допомогою годинника.

Розуміє причини змін сезонів, їх залежність від кількості сонячного тепла і світла, положення Сонця на небосхилі.

Орієнтується в тому, що наявність чи відсутність листя, квітів, плодів визначає поведінку тва­рин, які ними живляться та знаходять укриття.

Вміє визначати зміну положення Сонця на небосхилі за орієнтиром.

Уміє користуватися термометром для визначення температури повітря. Знає характерні зміни, що відбуваються з погодою, рослинами і тваринами кожної пори року; сезонну сільськогоспо­дарську працю людей. Веде календарі погоди і природи, помічаючи характерні особливості при­родних явищ, їх вплив на рослини і тварин, людей.

Знає народні прикмети, які вказують характерні особливості пір року.



Природні

Має уявлення про найпоширеніші явища природи (туман, іній, веселку, дощ, сніг, грім, блис­кавку, грозу, град, приморозки, ожеледицю, хуртовину, посуху, бурі), їхні особливості, вплив означених явищ на стан природи та діяльність людини.

Має уявлення, що їх можна прогнозувати і цим зменшувати негативну дію природних стихій.

Елементарно уявляє, що в довкіллі виникають природні катаклізми: землетруси, виверження вулканів, руйнування гір, повені, зсуви тощо. Знає їх вплив на життя рослин, тварин, людей.


Рослини

Має елементарне уявлення, що рослини сприяють існуванню природного довкілля: виділяють кисень; поліпшують повітря, ґрунт, воду; забезпечують їжею тварин, людей.

Багатоманітність

Орієнтується, що в Україні багатий і різноманітний рослинний світ. Уміє розрізняти і правильно називати групи рослин: дерева, кущі, квіти, гриби, мохи. Розрізняє найпоширеніші дикорослі й культурні рослини своєї місцевості. Знає лікарські влас­тивості рослин найближчого природного оточення, рослини-обереги, символи України.

Будова та умови зростання

Знає будову рослин (корінь, стебло, листок, квітка, плоди), їх різноманітність, окремі функції. Знає, що рослини потребують достатньо світла, води, поживного ґрунту. Орієнтується в змінах. що відбуваються з рослинами під час росту.

Має елементарні уявлення про вплив умов життя, погодних факторів на стан рослин, основні фази зростання.

Уміє визначати зміну стану рослини через вплив негативних факторів.


Тварини

Має елементарне уявлення про тісний взаємозв'язок рослин і тварин (живильний ланцюжок).

Знає про місце проживання тварин, спосіб живлення, пересування, значення в природі, у житті людей.



Багатоманітність

Розрізняє найпоширеніших представників різних систематичних груп тварин: черв'яків, мо­люсків, раків, павуків, комах, риб, земноводних, плазунів, птахів і звірів (свійських та диких).

Знає їх назву, спосіб живлення, пересування, середовище існування, цікаві особливості пове­дінки, значення для рослин та інших тварин, що знаходяться поряд. Має уявлення про диких і свійських тварин свого регіону.



Будова і спосіб життя

Знає будову тварин та особливості їхнього зовнішнього вигляду. Уміє встановлювати взає­мозв'язки між будовою тварини і способом її життя: пересуванням, живленням, захистом. Усвідомлює, що в природному довкіллі немає корисних і шкідливих тварин — усі важливі в природі.

Людина

Розуміє цінність життя і здоров'я людей, їх залежність від природного довкілля.

Знає, що людині для життя потрібні повітря, вода, їжа.



Діяльність людини

Знає, що людина впливає на природне довкілля, ведучи селекційну роботу з рослинами, від­новлюючи кількість рослин і тварин, які зникають, охороняючи їх ("Червона книга").

Має уявлення, що екологічний стан природного довкілля залежить від діяльності людини. Ро­зуміє, що діяльність в природі забезпечує їй необхідні для життя умови.

Розуміє вплив природних явищ на самопочуття і діяльність людини.

Знає про діяльність дорослих з охорони природи рідного краю. Реагує на неадекватну пове­дінку в природі своїх однолітків. Бере посильну участь у природоохоронній діяльності.



Екологічний стан довкілля і здоров'я

Усвідомлює залежність стану здоров'я від кількості та чистоти повітря, води, грунту, продуктів харчування. Розуміє, що організму шкодять забруднені повітря, вода, небезпечні рослини, тва­рини. Знає, що забруднене довкілля викликає захворювання різних органів і систем організму.

ЕКОЛОГІЧНО-ДОЦІЛЬНА ПОВЕДІНКА

Уміє захоплюватися красою краєвидів у різні пори року, передавати її в художніх образах. Володіє доступними навичками сприяння чистоті природного довкілля, економного викорис­тання води, електроенергії в побуті. Посильно сприяє поліпшенню якості повітря, грунту, води. Виконує правила природокористування. Орієнтується, що в довкіллі кожна рослина, тварина мають право на життя. Уміє доглядати тварин, які живуть у помешканні людини, допомагати диким тваринам. Володіє навичками безпечної поведінки в природному довкіллі.

Має елементарні вміння вирощування рослин, догляду за ними. Бере посильну участь у збе­реженні рослин своєї місцевості.

Уміє помічати забрудненість природного довкілля.

Виявляє радість, задоволення від перебування в екологічно безпечному куточку природного довкілля. Знає, що взаємодіяти з природою слід так, щоб не зашкодити ні їй, ні собі.

Прагне надавати посильну допомогу дорослим в очищенні природного середовища: прибира­ти, зменшувати кількість побутових відходів, не забруднювати природне довкілля небезпечними речовинами, предметами.

Усвідомлює необхідність збереження природи, засуджує негативні вчинки дорослих, одноліт­ків, які шкодять довкіллю.
Змістова лінія "Природа Космосу"

СВІТОСПРИЙМАННЯ

Має елементарні уявлення про Космос як простір, що існує за межами планети Земля (навко лоземний, міжпланетний, міжзоряний).

Зірки

Має уявлення, що у Космосі безліч зірок, між ними Землею великі відстані: зорі між собою різняться за розміром, яскравістю. Знає, що Сонце — зоря, яка освітлює та обігріває Землю, інші планети.

Планети

Має елементарне уявлення, що навколо Сонця обертається дев'ять планет, серед них — Зем­ля. Називає Венеру, Марс, Сатурн. Елементарно уявляє, що вони різні за розміром, але набага­то менші за Сонце. Знає, що люди досліджують планети.

Планета Земля і Місяць

Має уявлення, що під час обертання навколо Сонця Земля по-різному освітлюється його променями, що є причиною сезонних змін. Знає, що навколо Землі обертається Місяць, її супутник. Елементарно уявляє, що це — кам'яна куля, яка відбиває сонячне світло і тому його добре видно на небосхилі вночі. Знає модель Землі — глобус. Розрізняє водний простір і сушу. Має елементарні уявлення, що люди вивчають Космос через телескопи, з супутників, косміч­них кораблів та станцій.

ЕКОЛОГІЧНО

ДОЦІЛЬНА

ПОВЕДІНКА

Захоплюється загадковістю і таємничістю природи Космосу. Прагне до посильної участі в пізнанні компонентів природи Космосу. Ознайомлюється з доступними досягненнями людей у вивченні, дослідженні Космосу (вчені, космонавти; супутники, космічні кораблі і станції, місяцехід).


Сфера "Культура"


Розвиток культури — важлива складова особистісного зростання дитини. Предметно-практична, ігрова, худож­ня діяльність залежать від її досвіду спілкування з до­рослими та власної пізнавальної активності. Рівень роз­витку творчих здібностей дошкільника позначається на характері його життєдіяльності, створених ним продук­тах праці, ігрових ролях, художніх образах. Культура ді­яльності визначається відповідністю її індивідуальної та групової форм віковим можливостям дитини, вмінню ви­користовувати предметні, ігрові та художні засоби, спів­відносити їх з метою та змістом діяльності.

Важливим результатом оволодіння дитиною практич­ною, ігровою та мистецькою діяльностями є усвідомлен­ня себе активним суб'єктом творчості, сформоване емо­ційно-ціннісне ставлення до рукотворного світу.



Компетентність у предметному світі складається з уміння диференціювати предмети за їх функціональними ознаками, здатності орієнтуватися в розмаїтті предме­тів, класифікувати їх, здійснювати серіацію, розрізняти за розташуванням у просторі і за віддаленістю, володін­ня навичками практичного життя, культурного споживан­ня та елементарного виробництва продуктів праці. Компетентність в ігровій діяльності визначається роз­виненістю ігрових умінь дитини, здатністю використову­вати адекватні ігрові атрибути та іграшки, сформованістю ігрового партнерства, рівнем засвоєння нею ігрових правил. Компетентність у мистецькій діяльності визначаєть­ся рівнем розвитку естетичного сприймання об'єктів та явищ, умінням працювати з різними матеріалами, використовувати різні техніки, добирати відповідні за­соби реалізації задуму, виявляти творчу уяву, естетич­ну чутливість, емоційно-ціннісне ставлення до навко­лишнього.

Кожна з виділених змістових ліній - "Предметний світ", "Світ гри" та "Світ мистецтва" - акцентує увагу на змісті та структурі практичної, ігрової і мистецької активності як важливих складових особистісної культури дитини.



следующая страница >>