Право на життя є невід’ємним правом людини. Таким його визначає ст. 27 Конституції України. Цією ж статтею встановлено, що ніхто не - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
Похожие работы
Право на життя є невід’ємним правом людини. Таким його визначає ст. 27 Конституції - страница №1/4

АНАЛІЗ

судової практики розгляду кримінальних справ про умисне вбивство з кваліфікуючими ознаками
Право на життя є невід’ємним правом людини. Таким його визначає ст. 27 Конституції України. Цією ж статтею встановлено, що ніхто не може бути свавільно позбавлений життя і що захист життя людини є обов’язком держави. Умисне позбавлення життя іншої людини (вбивство) належить до найтяжчих злочинів проти особи.

За даними Державної судової адміністрації України (далі – ДСА) у 2011 р. на розгляді судів по першій інстанції перебувало 4,3 тис. кримінальних справ про умисне вбивство (ст. 115 Кримінального кодексу України 2001 р. та статті 93, 94 Кримінального кодексу України 1960 р.), що на 6,2 % більше, ніж у 2010 р.

Закінчено провадження у 2,9 тис. справ, їх питома вага 66,3 % від кількості тих, що перебували на розгляді [2,8 тис. справ, або 67,6 %]1. Із них з постановленням вироку розглянуто 2,2 тис. справ, що на 0,1 % менше, або 75,9 % від кількості справ, провадження в яких закінчено [2,2 тис. справ, або 79 %]. Водночас в 1,6 раза збільшилася кількість кримінальних справ, у яких провадження закрито, і становила 60 [38]; розглянуто 137 [119] справ із застосуванням примусових заходів медичного характеру.

На додаткове розслідування та прокурору у порядку ст. 2491 Кримінально-процесуального кодексу України (далі – КПК) повернуто 261 [300] справу, що на 13 % менше, ніж у попередньому році, або 9,1 % [10,9 %] від справ, провадження в яких закінчено.

Збільшилася на 15 % кількість нерозглянутих на кінець звітного періоду кримінальних справ про умисні вбивства (без урахування справ, провадження в яких зупинено) і становила 1,4 тис., їх питома вага від тих, що перебували на розгляді, становила 32,5 % [1,2 тис. справ, або 30 %]. Не розглянуто в термін понад 6 місяців 453 [371] справи, що на 22,1 % більше, або 10,5 % [9,1 %] від тих, що перебували на розгляді.

Кількість справ, призначених з порушенням строків, передбачених статтями 241, 256 КПК, збільшилася на 16,5 % і становила 106 [91] справ, або 3,7 % [3,3 %] від кількості справ, провадження в яких закінчено.

У 2011 р. кількість осіб, які вчинили умисні вбивства та стосовно яких розглядались апеляції на вироки, збільшилася майже на 26 % порівняно з 2010 р. В апеляційному порядку скасовано вироки місцевих судів стосовно 276 [154] осіб, які вчинили умисні вбивства, що на 79,2 % більше порівняно з 2010 р., їх питома вага від кількості тих, щодо яких постановлено обвинувальні та виправдувальні вироки місцевими судами, також збільшилась і становила 12,7 % [9,7 %]. В тому числі скасовано 5 [4] виправдувальних вироків.

Найчастіше підставами для скасування вироків в апеляційному порядку були істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону (ст. 370 КПК) – стосовно 124 [64] осіб, або 44,9 % [41,6 %] від кількості тих, щодо яких вироки скасовано, із них порушення права обвинуваченого на захист – стосовно 17 [9] осіб, або 13,7 % [14,1 %]; однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства (ст. 368 КПК) – стосовно 85 [50] осіб, або 30,8 % [32,5 %]; невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи (ст. 369 КПК) – стосовно 27 [16] осіб, або 9,8 % [10,4 %] від кількості тих, щодо яких вироки скасовано.

В апеляційному порядку із закриттям провадження у справі за відсутності події або складу злочину скасовано вироки стосовно 1 [0] особи; з поверненням справи на додаткове розслідування через неповноту досудового слідства скасовано вироки стосовно 85 [44] осіб, що майже у 2 рази більше, ніж у 2010 р.; з направленням справи на новий судовий розгляд скасовано вироки стосовно 165 [93] осіб, що на 77,4 % більше.

Апеляційні суди у 2011 р., скасувавши вироки місцевих загальних судів, постановили свої вироки стосовно 22 [13] осіб, що на 69,2 % більше.

Змінено вироки в апеляційному порядку стосовно 110 [63] осіб, що на 74,6 % більше порівняно з 2010 р., або 5,1 % [4,0 %] від тих, щодо яких постановлено обвинувальні та виправдувальні вироки.

За вироками, що набрали законної сили, за ст. 115 КК виправдано у 2011 р. – 2 особи, із них за ч. 2 ст. 115 КК – 1 особу [у 2010 р. – жодної].

У 2011 р. порівняно з попереднім роком кількість засуджених осіб за умисні вбивства (ст. 115 КК) за вироками, що набрали законної сили, зменшилася на 24,9 % і становила 1,4 тис. [1,8 тис.] осіб. Їх питома вага серед осіб, засуджених за вчинення всіх видів злочинів, також дещо зменшилася і становила 0,9 % [1,1 %].

Також значно зменшилася як кількість, так і питома вага осіб, засуджених за ч. 2 ст. 115 КК (ст. 93 КК, далі – ч. 2 ст. 115 КК), і становила 312 [659] осіб, що удвічі менше, ніж у 2010 р., або 22,7 % [36%] від кількості засуджених осіб за даний вид злочину. Зокрема, за умисне вбивство: двох або більше осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115 КК)2 засуджено 70 [107] осіб, малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності (п. 2) – 18 [28] осіб, заручника або викраденої людини (п. 3) – 1 [2] особа, вчинене з особливою жорстокістю (п. 4) – 52 [140] особи, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п. 5) – 4 [8] особи, з корисливих мотивів (п. 6) – 81 [293] особа, хуліганських мотивів (п. 7) – 19 [72] осіб, особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку (п. 8) – 0 [10] осіб, з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення (п. 9) – 23 [71] особи, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом (п. 10) – 10 [42] осіб, вчинене на замовлення (п. 11) – 12 [29] осіб, вчинене за попередньою змовою групою осіб (п. 12) – 86 [338] осіб, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК (п. 13), – 41 [118] особа.

До позбавлення волі на певний строк у 2011 р. за ст. 115 КК засуджено 1,3 тис. [1,7 тис.] осіб; їх питома вага від загальної кількості засуджених за даний вид злочину становила 96,3 % [94 %].

За ч. 2 ст. 115 КК до довічного позбавлення волі засуджено 44 [101] особи, або 14,1 % [15,3 %] від кількості засуджених осіб за ч. 2 ст. 115 КК; до позбавлення волі на певний строк засуджено 267 [557] осіб, або 85,6 % [84,5 %].

Від відбування покарання суди звільнили 6 [9] засуджених, або 0,4 % [0,5 %] від кількості всіх засуджених; із них звільнено з випробуванням – 6 [7] осіб. У тому числі за ч. 2 ст. 115 КК суди звільнили від відбування покарання 1 [1] особу, яку звільнено з випробуванням – 1 [0].

Суди призначили покарання: за сукупністю злочинів 384 [689] особам, або 27,9 % [37,7 %] від загальної кількості засуджених; за сукупністю вироків – 179 [242] особам, або 13 % [13,2 %] від загальної кількості засуджених; більш м’яке покарання (із застосуванням ст. 69 КК) суди призначили 53 [78] особам, або 3,9 % [4,3 %] від загальної кількості засуджених. У тому числі за ч. 2 ст. 115 КК суди призначили покарання: за сукупністю злочинів 181 [478] особі, або 58 % [72,5 %] від загальної кількості засуджених за ч. 2 ст. 115 КК; за сукупністю вироків – 63 [118] особам, або 20,2 % [17,9 %]; більш м’яке покарання (із застосуванням ст. 69 КК) суди призначили 4 [15] особам, або 1,3 % [2,3 %] від кількості засуджених за ч. 2 ст. 115 КК.

Конфіскацію майна як додаткове покарання суди застосували до 125 [267] засуджених, що на 53,2 % менше, ніж у 2010 р. У тому числі за ч. 2 ст. 115 КК – до 117 [257] засуджених, що на 54,5 % менше, ніж у 2010 р.

У 2011 р. за вчинення умисних вбивств у неповнолітньому віці засуджено 23 [90] осіб, що майже у 4 рази менше; їх частка від кількості всіх засуджених за вчинення умисних вбивств також дещо зменшилася – 1,7 % [4,9 %]. Із них за ч. 2 ст. 115 КК засуджено 12 [66] осіб, що у 5,5 раза менше, ніж у 2010 р., або 52,2 % [73,3 %] від кількості засуджених неповнолітніх за умисні вбивства. За участю дорослих вчинили злочини 3 [26] неповнолітніх.

За вчинення умисних вбивств засуджено 187 [207] жінок, або 13,6 % [11,3 %] від кількості засуджених за даний вид злочину. У тому числі за ч. 2 ст. 115 КК – 17 [35] осіб, що вдвічі менше, ніж у 2010 р., або 5,4 % [5,3 %] від кількості засуджених за ч. 2 ст. 115 КК.

У стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння вчинили зазначений злочин 1,1 тис. [1,4 тис.] осіб, або 76,4 % [75,8 %]. У тому числі за ч. 2 ст. 115 КК засуджено за вчинення злочину у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння 221 [445] особу, що вдвічі менше, ніж у 2010 р., або 70,8 % [67,5 %] від кількості засуджених за ч. 2 ст. 115 КК.

За вчинення умисних вбивств у складі організованої групи засуджено у 2010 р. 30 осіб, усі за ч. 2 ст. 115 КК; у 2011 р. – жодної.

На час вчинення цих злочинів ніде не працювали і не навчалися чи перебували на обліку в державній службі зайнятості 1,1 тис. [1,4 тис.] осіб, що на 22,3 % менше, ніж у 2010 р., проте їх частка від кількості всіх засуджених дещо збільшилась і становила 77,6 % [75,1 %], із них раніше судимі – 291 [418] особа, що на 30,4 % менше, їх частка в загальній кількості засуджених також дещо зменшилась і становила 21,2% [22,8 %]. У тому числі кількість осіб, засуджених за ч. 2 ст. 115 КК, які на час вчинення злочину ніде не працювали і не навчалися чи перебували на обліку в державній службі зайнятості, зменшилася майже удвічі і становила 242 [474] особи. Водночас їх частка від кількості всіх засуджених за ч. 2 ст. 115 КК дещо збільшилась і становила 77,6 % [71,9%], із них раніше судимі – 89 [167] осіб, що на 46,7 % менше, а їх питома вага від кількості засуджених цієї категорії також дещо збільшилась і становила 36,8 % [35,2 %].

Кількість засуджених осіб, які на час вчинення умисних вбивств перебували на обліку в службі зайнятості, у 2011 р. збільшилася на 24 % і становила 62 [50] особи. Водночас кількість осіб, засуджених за ч. 2 ст. 115 КК, які на час вчинення злочину перебували на обліку в службі зайнятості, зменшилася майже удвічі й становила 11 [21] осіб.

Були раніше судимими і мали не зняту або непогашену судимість 361 [498] особа, що на 27,5 % менше порівняно з 2010 р., або 26,3 % [27,2 %] від кількості всіх засуджених за умисні вбивства; із них раніше були звільнені умовно-достроково 88 [160] осіб, або 24,4 % [32,1 %]. У тому числі серед засуджених за ч. 2 ст. 115 КК були раніше судимими і мали не зняту або непогашену судимість 117 [208] осіб, що на 43,7 % менше, ніж у 2010 р., але їх частка від кількості засуджених за ч. 2 ст. 115 КК збільшилася і становила 37,5 % [31,6 %].

У І півріччі 2012 р. на розгляді судів по першій інстанції перебувало 3 тис. [2,8 тис.]3 кримінальних справ про умисне вбивство, що на 6,6 % більше, ніж у І півріччі 2011 р.

Закінчено провадження у 1,5 тис. справ, або 50,6 % від числа тих, що перебували на розгляді [1,3 тис. справ, або 45,8 %]. Із них з постановленням вироку розглянуто 1,2 тис. справ, що на 18,2 % більше, або 77,4 % від справ, провадження в яких закінчено [1 тис. справ, або 77,1 %]; закрито провадження у 17 [20] справах; розглянуто 50 [71] справ із застосуванням примусових заходів медичного характеру.

На додаткове розслідування та прокурору у порядку ст. 2491 КПК повернуто 125 [113] справ, що на 10,6 % більше, ніж у І півріччі 2011 р.

Кількість нерозглянутих на кінець звітного періоду кримінальних справ про умисні вбивства (без урахування справ, провадження в яких зупинено) зменшилась усього на 0,8 % і становила 1,4 тис., їх питома вага від тих, що перебували на розгляді, становила 47,6 % [51,2 %]. Не розглянуто в термін понад 6 місяців 451 [485] справу, що на 7 % менше, або 14,9 % [17,1 %] від тих, що перебували на розгляді .

Кількість справ, призначених з порушенням строків, передбачених положеннями статей 241, 256 КПК, зменшилася на 10,7 % і становила 50 [56], або 3,3 % [4,3 %] від кількості справ, провадження в яких закінчено.

У І півріччі 2012 р. кількість осіб, які вчинили умисні вбивства та стосовно яких розглядались апеляції на вироки, збільшилася на 46,9 % порівняно з І півріччям 2011 р. У апеляційному порядку скасовано вироки місцевих судів стосовно 192 [120] осіб, які вчинили умисні вбивства, що на 60 % більше порівняно з І півріччям 2011 р., їх питома вага від тих, щодо яких постановлено обвинувальні та виправдувальні вироки місцевими судами, збільшилась і становила 15,7 % [12,2 %]. У тому числі скасовано 6 [1] виправдувальних вироків.

В апеляційному порядку із закриттям провадження у справі за відсутності події або складу злочину не скасовано жодного вироку [у І півріччі 2011 р. – щодо 1 особи]; з поверненням справи на додаткове розслідування через неповноту досудового слідства скасовано вироки стосовно 44 [30] осіб, що на 46,7 % більше, ніж у І півріччі 2011 р.; з направленням справи на новий судовий розгляд скасовано вироки стосовно 126 [71] осіб, що також більше на 77,5 %.

Апеляційні суди у І півріччі 2012 р., скасувавши вироки місцевих загальних судів, постановили свої вироки стосовно 18 [15] осіб, що на 20 % більше.

Змінено вироки в апеляційному порядку стосовно 79 [51] осіб, що на 54,9 % більше порівняно з І півріччям 2011 р., або 6,5 % [5,2 %] від тих, щодо яких постановлено виправдувальні та обвинувальні вироки.

За вироками, що набрали законної сили, за ст. 115 КК у І півріччі 2012 р. виправдано – 2 особи, із них за ч. 2 ст. 115 КК – 1 особу.

У І півріччі 2012 р. за умисні вбивства за вироками, що набрали законної сили, засуджено 702 особи. Їх питома вага серед осіб, засуджених за вчинення всіх видів злочинів, становила 0,9 %.

За ч. 2 ст. 115 КК засуджено 205 осіб, або 29,2 % від кількості засуджених осіб за даний вид злочину. Зокрема, за умисне вбивство: двох або більше осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115 КК)4 засуджено 21 особу, малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності (п. 2), – 16 осіб, заручника або викраденої людини (п. 3) – жодної особи, вчинене з особливою жорстокістю (п. 4) – 33 особи, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п. 5), – жодної особи, з корисливих мотивів (п. 6) – 74 особи, хуліганських мотивів (п. 7) – 10 осіб, особи чи її близького родича у зв’язку з виконанням цією особою службового або громадського обов’язку (п. 8) – 1 особу, з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення (п. 9) – 19 осіб, поєднане із зґвалтуванням або насильницьким задоволенням статевої пристрасті неприродним способом (п. 10) – 10 осіб, вчинене на замовлення (п. 11) – 3 особи, вчинене за попередньою змовою групою осіб (п. 12) – 67 осіб, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, за винятком вбивства, передбаченого статтями 116-118 КК, (п. 13) – 33 особи.

До позбавлення волі на певний строк у І півріччі 2012 р. за ст. 115 КК засуджено 670 осіб; їх питома вага від загальної кількості засуджених за даний вид злочину становила 95,4 %.

За ч. 2 ст. 115 КК до довічного позбавлення волі засуджено 28 осіб, або 13,7 % від кількості засуджених осіб за ч. 2 ст. 115 КК; до позбавлення волі на певний строк засуджено 177 осіб, або 86,3 %.

Від відбування покарання за ч. 1 ст. 115 КК суди звільнили 4 засуджених, або 0,6 % від кількості всіх засуджених; із них звільнено з випробуванням – 3 особи.

Суди призначили покарання: за сукупністю злочинів – 217 особам, або 30,9 % від загальної кількості засуджених; за сукупністю вироків – 85 особам, або 12,1 % від загальної кількості засуджених; більш м’яке покарання (із застосуванням ст. 69 КК) суди призначили 31 особі, або 4,4 % від загальної кількості засуджених. У тому числі за ч. 2 ст. 115 КК суди призначили покарання: за сукупністю злочинів – 127 особам, або 62 % від кількості засуджених за ч. 2 ст. 115 КК; за сукупністю вироків – 43 особам, або 21 %; більш м’яке покарання (із застосуванням ст. 69 КК) суди призначили 6 особам, або 2,9 % від кількості засуджених за ч. 2 ст. 115 КК.

Конфіскацію майна як додаткове покарання за ч. 2 ст. 115 КК суди застосували до 85 засуджених.

У І півріччі 2012 р. за вчинення умисних вбивств у неповнолітньому віці засуджено 18 осіб, їх частка від кількості всіх засуджених становила 2,6 %. Із них за ч. 2 ст. 115 КК засуджено 14 осіб, або 77,8 % від кількості засуджених неповнолітніх за умисні вбивства. За участю дорослих вчинили злочини 4 неповнолітніх.

За вчинення умисних вбивств засуджено 79 жінок, або 11,3 % від кількості засуджених за даний вид злочину, із них за ч. 2 ст. 115 КК – 16.

У стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння цей вид злочину вчинили 547 осіб, або 77,9 %, у тому числі 151 засуджений за вчинення злочину, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 115 КК.

У І півріччі 2012 р. за вчинення умисних вбивств (ч. 2 ст. 115 КК) у складі організованої групи засуджено 3 особи.

На час вчинення цих злочинів ніде не працювали і не навчалися чи перебували на обліку в державній службі зайнятості 542 особи, їх частка від кількості всіх засуджених становила 77,2 %, із них раніше судимі – 150 осіб, їх частка в загальній кількості засуджених становила 21,4 %. У тому числі 155 осіб, засуджених за ч. 2 ст. 115 КК, на час вчинення злочину ніде не працювали і не навчалися чи перебували на обліку в державній службі зайнятості, їх частка від кількості засуджених за ч. 2 ст. 115 КК становила 75,6 %, із них раніше судимі – 67 осіб, або 43,2 %. Кількість осіб, які на час вчинення злочинів перебували на обліку в службі зайнятості, становила 25, у тому числі засуджених за ч. 2 ст. 115 КК – 9.

Були раніше судимими і мали не зняту або непогашену судимість 181 особа, або 25,8 % від кількості засуджених за умисні вбивства; із них раніше було звільнено умовно-достроково 51 особу, або 28,2 %. У тому числі 85 осіб, засуджених за ч. 2 ст. 115 КК, також були раніше судимими і мали не зняту або непогашену судимість, а їх частка від кількості засуджених за ч. 2 ст. 115 КК становила 41,5 %, із них раніше було звільнено умовно-достроково 31 особу, або 36,5 %.

У 2011 р. на розгляді судів по першій інстанції перебувало 19 [9] кримінальних справ за посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348 КК), що у 2,1 рази більше, ніж у 2010 р.

Закінчено провадження у 11 справах, або 57,9 % від числа тих, що перебували на розгляді [4 справах, або 44,4 %]5. Із них з постановленням вироку розглянуто 7 справ, що у 3,5 рази більше, або 63,6 % від справ, провадження в яких закінчено [2 справи, або 50 %]; із застосуванням примусових заходів медичного характеру розглянуто 1 [1] справу.

Залишилися нерозглянутими 6 [5] кримінальних справ (без урахування справ, провадження в яких зупинено), що на 20 % більше, або 31,6 % [55,6 %] від кількості тих, які перебували на розгляді судів.

За посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348 КК) за вироками, що набрали законної сили, до позбавлення волі на певний строк у 2010 р. засуджено 2 особи, у 2011 р., згідно з даними ДСА, – не засуджено жодної особи.

У І півріччі 2012 р. на розгляді судів по першій інстанції перебувало 16 [11]6 кримінальних справ за ст. 348 КК, що на 45,5 % більше, ніж у І півріччі 2011 р.

Закінчено провадження у 6 справах, або 37,5 % від числа тих, що перебували на розгляді [7 справах, або 63,6 %]. Із них з постановленням вироку розглянуто одну справу, або 16,7 % від справ, провадження в яких закінчено [7 справ, або 100 %]; із застосуванням примусових заходів медичного характеру розглянуто 2 [0] справи.

Залишилися нерозглянутими 10 [3] кримінальних справ (без урахування справ, провадження в яких зупинено), що у 3,3 рази більше, ніж у І півріччі 2011 р., або 62,5 % [27,3 %] від кількості тих, що перебували на розгляді судів. Не розглянуто в термін понад 6 місяців 4 [0] справи.

У І півріччі 2012 р. за посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст. 348 КК) за вироками, що набрали законної сили, засуджено 2 особи (до позбавлення волі на певний строк).

У статистичних звітах ДСА не виділяються дані щодо розгляду кримінальних справ за: посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК); умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК); умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК); посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя (ст. 379 КК); посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги (ст. 400 КК).

За вироками, що набрали законної сили, засуджено за: умисне вбивство, вчинене в стані сильного душевного хвилювання (ст. 116 КК), у 2010 р. – 33 особи, у 2011 р. – 26 осіб, у І півріччі 2012 р. – 13 осіб; умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК), у 2010 р. – 79 осіб, у 2011 р. – 41 особу, І півріччі 2012 р. – 22 особи; посягання на життя захисника чи представника особи у зв'язку з діяльністю, пов'язаною з наданням правової допомоги (ст. 400 КК), у 2010 р. – одну особу, у 2011 р. та І півріччі 2012 р. – не засуджено жодної особи; опір начальникові або примушування його до порушення службових обов'язків (ч. 4 ст. 404 КК) у 2011 р. засуджено одну особу, у 2010 р. та І півріччі 2012 р. – не засуджено жодної особи.

За вчинення злочинів, відповідальність за які передбачена ст. 112 КК (посягання на життя державного чи громадського діяча), ст. 379 КК (посягання на життя судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їх діяльністю, пов'язаною із здійсненням правосуддя), у період 2010-2011 років. та І півріччя 2012 р. особи не засуджувалися.



Аналіз судової статистики та вивчення судової практики розгляду справ про умисне вбивство проведено відповідно до п. 3. ч. 1 ст. 40, п. 2 ч. 1 ст. 44-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з метою виявлення проблем та труднощів у застосуванні судами законодавства та напрацювання відповідних пропозицій щодо їх вирішення.
У роботі над аналізом використані дані судової статистики, ухвали (постанови) Верховного Суду України, надіслані апеляційними судами узагальнення судової практики з цього питання, а також додані до узагальнень копії відповідних судових рішень.

следующая страница >>