Пояснювальна записка Загальна характеристика предмета - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Рабочая программа по истории для основной школы предназначена для... 2 599.89kb.
Примерная программа по учебному предмету по. 02. Уп. 02. Слушание... 1 453kb.
Пояснительная записка общая характеристика учебного предмета Цель 1 357.12kb.
Програма спецкурсу «спеціальна гістологія» 1 67.91kb.
«музичне мистецтво». Пояснювальна записка 3 386.33kb.
Зміст роботи Введення. Актуальність теми 1 375.53kb.
Загальна характеристика класу Плазуни. Особливості процесів життєдiяльності... 1 110.73kb.
Тема. Загальна характеристика господарського права. Підприємництво... 1 240.99kb.
Общая характеристика учебного предмета 1 87.01kb.
Пояснювальна записка Принципи побудови завдань для контрольних робіт 1 346.99kb.
№2. Збройні сили іноземних держав Заняття Загальна характеристика... 1 121.43kb.
Переважаючий тип сприймання Один раз побачити, чи сім раз почути 1 24.26kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Пояснювальна записка Загальна характеристика предмета - страница №8/8




Історія України

К­сть
год


Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги

до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

2



ПОВТОРЕННЯ

Ранньомодерний період історії України: основні події, постаті, тенденції розвитку. Історія України — складова європейської історії Нового часу.


ВСТУП

Особливості розвитку укра­їнських земель у ХІХ — на початку ХХ ст. Джерела з історії України ХІХ — початку ХХ ст. Особливості формування української модерної нації




Учень/ учениця:

хронологічно зіставляє процеси, що відбувалися на землях України, із загальноєвропейськими тенденціями історичного розвитку ранньомодерного періоду;

показує на карті території розселення українців та територіальні зміни наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст.; порівнює їх із сучасними кордонами України;

називає особливості розвитку українських земель у ХІХ — на початку ХХ ст. та види джерел з історії України цього періоду


Розділ І. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇЙ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЙ наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.

7

Україна в контексті
міжнародних відносин початку і середини
ХІХ ст. Україна в російсько­французь-кій війні 1812 р.

Адміністративно­територіальний устрій та регіональний поділ українських земель. Політика імперських урядів щодо України. Повсякденне життя. Архітектура та


образотворче мистецтво.
Практичне заняття.

Полікультурний характер українського суспільства





Учень/ учениця:

називає час входження українських історико­географічних регіонів до складу Австрійської та Російської імперій;

показує на карті українські землі в межах цих імперій і порівнює політико­адміністративний устрій українських земель у складі Російської імперії та Австрійської монархії;

пояснює і застосовує поняття: «промисловий переворот», «губернія», «генерал­губернаторство», «класицизм»;



Криза кріпосницького господарювання.


Початок промислового перевороту на українських землях.

Зміни в соціальній структурі суспільства. Міста. Внутрішня торгівля.


Практичне заняття.

Економічне становище та повсякденне життя населення підросійської та підавстрійської України




описує становище населення і повсякденне життя українців та іншоетнічних груп у складі Російської та Австрійської імперій;

наводить приклади гальмування кріпацтвом економічного розвитку України; початку промислового перевороту, етнічного й конфесійного розмаїття населення;

розпізнає та описує пам’ятники архітектури й образотворчого мистецтва;

характеризує полікультурність украї­нського суспільства, соціально­економічний розвиток українських земель, реформи Марії­Терезії та Йосифа ІІ, соціальну структуру суспільства і повсякденне життя українців під владою Росії та Австрії

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

Розділ ІІ. УКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ
наприкінці ХVIII — у першій половині ХІХ ст.

7

«Енеїда» Івана Котляревського.
Початок українського національного руху: збирання народних пісень. Михайло Максимович.

Перемишльський


культурно­освітній
осередок. Закарпатські та буковинські «будителі народу».



Учень/ учениця:

називає час діяльності «Руської трійці», Кирило­Мефодіївського товариства, виходу друком книжок, що започаткували українське національне відродження, а також діячів українського руху — етнографів, фольклористів, істориків, громадських і церковних діячів, їхні твори;





Практичне заняття.

Українські історичні пісні як чинник формування національної історичної пам’яті.


Українське питання у програмах російських декабристів. Польське повстання 1830 р. і Правобережна Україна.

«Руська трійця». Маркіян Шашкевич. Тарас Шевченко, його «Кобзар». Кирило­Мефодіївське братство. Микола Костомаров.

Революція1848 —1849 рр. Національний рух у західноукраїнських
землях. Головна руська рада 1848 р.
Практичне заняття.

Українське «національне відродження» в контексті європейської історії середини ХІХ ст.





пояснює і застосовує поняття: «історична пам’ять», «українське національне відродження»,
«національна ідея», «перший — академічний (науковий) — етап національного відродження»;

описує перебіг національного руху в західноукраїнських землях під час революції 1848 —1849 рр. в Австрійській імперії;

наводить приклади впливу на Україну російського та польського суспільних рухів, утвердження ідеї національного відродження України в слов’янському світі в програмних документах Кирило­Мефодіївського товариства;

характеризує зміст і значення «Енеїди» І. Котляревського, «Русалки Дністрової», «Малоросійських пісень...» М. Максимовича, програмні засади та діяльність Кирило­Мефодіївського товариства,
роль «Кобзаря» Т. Шевченка у становленні української національної ідентичності;

визначає причини, сутність та наслідки першого етапу націо­нального відродження на землях підросійської та підавстрійської України, національного руху на західноукраїнських землях під час революцій 1848 —1849 рр. в Австрійській імперії;

порівнює процеси національного відродження в українських землях та в європейських країнах;







висловлює судження щодо
діяльності І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Максимовича,
М. Шашкевича, Я. Головацького, П. Куліша, М. Костомарова,
І. Срезневського


1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

Розділ ІІІ. МОДЕРНІЗАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОГО ЖИТТЯ УКРАЇНИ
в середині ХІХ — на початку ХХ ст.

7

Селянська реформа в Австрійській (1848 р.) та в Російській (1861 р.) імперіях.

Капіталізація та ринкові відносини в аграрному секторі. Столипінська аграрна реформа.

Особливості модернізації економіки в українських землях у складі Російської та Австро­Угорської імперій. Розвиток промис­ловості. Транспортне сполучення

Торгівля. Трудова еміграція. Зміни в соціальній структурі су­спільства.

Українські землі в міжнародних відносинах та геополітичних планах європейських держав.
Практичне заняття.

Суперечливі процеси модернізації повсякденного життя





Учень/ учениця:

називає роки ліквідації кріпацтва на українських землях, Столипінської аграрної реформи, спорудження перших залізниць, створення перших монополій;

поянює основні тенденції модернізації українського суспільства, причини трудової міграції українців;

наводить прізвища відомих українських та іноземних підприємців;

пояснює і застосовує поняття:
«буржуазія», «робітництво», «інтелігенція», «трудова еміграція», «монополія», «меценат»;

описує суперечливий характер явищ і процесів модернізації повсякденного життя українців, зокрема становище робітництва та селян;

визначає причини, сутність та наслідки селянських реформ 1848 та 1861 рр. та Столипінської аграрної реформи;




Українські підприємці­благодій-ники.

Родини Симиренків, Терещенків та Харитоненків



характеризує соціальні та економічні зрушення в українських землях, зокрема розвиток промисловості; міжнародної й міської торгівлі (ринки, ярмарки), зміни в соціальному складі населення України; сутність «українського питання» у міждержавних відносинах європейських держав;

висловлює судження щодо діяльності українських підприємців­благодійників;

наводить приклади регіональної спеціалізації промисловості, обезземелення селян після селянських реформ, доброчинної діяльності підприємців та купців у містах, розширення сфери застосування найманої праці, зростання кількості найманого робітництва, змін у транспортному сполученні

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

Розділ ІV. НАЦІОНАЛЬНИЙ І ПОЛІТИЧНИЙ РУХИ
у другій половині ХІХна початку ХХ ст.

9

Польське повстання
1863 р. і «хлопоманство». Громадський рух. Діяльність Київської та інших громад. Володимир Антонович. Реакція імперської влади Росії на розвиток українського руху.

Народовці. Москвофіли.Товариство «Просвіта»




Учень/ учениця:

називає час створення Київської громади; роки ухвалення Валуєвського циркуляра та Емського указу і створення перших українських політичних партій та діячів українського руху;




Політика «нової ери».


Наукове товариство імені Т.Г. Шевченка. Український соціалізм: Михайло Драгоманов і галицькі радикали.

Іван Франко.

Братство тарасівців.

Зародження партійного життя в Галичині.

Українське представництво в Галицькому сеймі та Австрійському парламенті.

Партійний рух у Наддніпрянській Україні.

Марксистські ідеї в Україні. Політизація українського руху в умовах Російської революції 1905 —1907 рр. Українська громада в Державній думі. Михайло
Грушевський.
Практичне заняття.

Українська політична думка: між федералізмом і самостійністю





пояснює і застосовує поняття:
«москвофільство», «громадівський рух», «народовці», «Просвіта», «космополітизм», «лібералізм», «соціалізм», «консерватизм», «марксизм», «політичні партії», «другий — культурницький (українофільський) — етап національного відродження»,
«третій — політичний — етап національного відродження»;

наводить приклади впливу модерних європейських ідеологій на суспільно­політичні погляди українських громадських та політичних діячів, діяльності Старої громади і галицьких народовців, розгортання масового українського національного руху та діяльності перших політичних партій у Галичині й Наддніпрянській Україні, піднесення українського національного руху в умовах Російської революції 1905—
1907 рр.;

аналізує і характеризує політику російської влади в українському питанні;

характеризує основні погляди та напрями діяльності представників різних політичних рухів на території України;

діяльність Південно­Західного відділу Російського географічного товариства; діяльність Братства тарасівців та перших політичних партій, української громади в Державній думі Росії;





визначає причини, сутність та наслідки другого і третього етапів національного відродження на землях підросійської та підавстрійської України, «новоерівської» політики народовців, ухвалення російським царатом Валуєвського циркуляра й Емського указу;

висловлює судження щодо діяльності В. Антоновича, М. Драгоманова, І. Франка, М. Грушевського

1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

Розділ V. ОСВІТА, НАУКА, МИСТЕЦЬКА КУЛЬТУРА Й
ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ в середині ХІХ — на початку ХХ ст.

7

Вплив процесів модернізації на суспільне життя. Нова система освіти. Університети як основні центри розвитку науки. Видатні вчені.

Український професійний театр. Родина Тобілевичів.


Практичне заняття.

Українські культурні та наукові діячі й українська національна ідея.

Українська романтична і реалістична школа живопису. Модерн у малярстві. Стилізація та модерн в архітектурі. Зміни в міській та сільській забудові. Масова забудова міст.



Учень/ учениця:

називає роки та міста заснування університетів, типи навчальних закладів, діячів науки і культури;

пояснює і застосовує поняття: «емансипація», «фемінізм», «романтизм», «реалізм», «український стиль», «стиль модерн»;

розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва;

наводить приклади досягнень науки та культури, живопису й архітектури різного стилю, навчальних закладів різних форм та типів;






Практичне заняття.

Вплив процесів модернізації на повсякденне життя та світогляд населення України





характеризує зміни в повсякденному житті населення та світовідчутті людини, пов’язані з модернізацією, у міській і сільській забудові, досягнення в природничих, точних та гуманітарних науках, медицині, в становленні українського професійного театру;

визначає причини, сутність та наслідки модернізаційних процесів у суспільному житті у загально­європейському контексті;

висловлює судження щодо діяльності І. Пулюя,

І. Мечникова, М. Лисенка,

Ф. Вовка, О. Потебні,
М. Садовського,

М. Пимоненка,


С. Васильківського


1

Узагальнення

1

Тематичне оцінювання

1

Історія рідного краю

1



Узагальнення до курсу:

«Україна у ХІХ — на початку ХХ ст.: суспільні зміни та нові ідеї»




Учень/ учениця:

називає і характеризує основні тенденції розвитку українського суспільства у ХІХ — на початку
ХХ ст., особливості модернізаційних процесів;

порівнює економічні, соціальні й полі­тичні процеси в українських землях та в країнах Європи;

оцінює роль «довгого» ХІХ ст. для подальшого розвитку України


1

Резерв


ПРОГРАМУ УКЛАЛИ:

Пометун О. І., завідувачка лабораторії Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, член­кореспондент
Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор (керівник робочої групи);

Атамась О. В., вчитель історії ліцею «Наукова зміна» м. Києва;

Власов В. С., старший науковий співробітник Інституту педагогіки
Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук;

Гаврилюк Ж. М., вчитель історії гімназії «Діалог» м. Києва
кандидат педагогічних наук;

Євтушенко Р. І., головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН України;

Комаров Ю. С., вчитель історії ліцею «Лідер» №171 м. Києва;

Костюк І. А., методист Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

Ладиченко Т. В., завідувачка кафедри методики навчання історії, суспільно­політичних дисциплін та гендерної рівності Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету
імені М. П. Драгоманова, кандидат історичних наук, професор;

Малієнко Ю. Б., старший науковий співробітник Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, кандидат педагогічних наук, вчитель гімназії «Троєщина»;

Ставнюк В. В., завідувач кафедри історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
доктор історичних наук, професор;

Ткаченко В. В., головний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, доктор історичних наук, професор;

Тимченко А. І., завідувачка міського методкабінета м. Джанкоя Автономної Республіки Крим, вчитель історії школи­комплексу.<< предыдущая страница  


izumzum.ru