Пояснювальна записка до Проекту Доручення Кабінету Міністрів України - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про упаковку та відходи... 1 89.06kb.
Пояснювальна записка до проекту постанови Кабінету Міністрів України... 1 33.51kb.
Програма для учнів 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів... 4 898.43kb.
Міністерство культури україни 1 58.21kb.
Рішення колегії міністерства освіти україни та президії академії... 4 580.7kb.
Пояснювальна записка до проекту Закону України "Про внесення змін... 1 86.2kb.
Наказ №178 м. Київ Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 18. 1 72.46kb.
Повідомлення на публічне обговорення виноситься проект постанови... 1 170.89kb.
Аналіз впливу регуляторного акта проекту наказу Державної податкової... 1 53.1kb.
", на виконання доручення Президента України від 15. 03. 2012 "Щодо... 1 100.48kb.
Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін... 1 39.79kb.
Про застосування міжнародних стандартів фінансової звітності 1 37.02kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Пояснювальна записка до Проекту Доручення Кабінету Міністрів України - страница №1/1

Пояснювальна записка до Проекту Доручення Кабінету Міністрів України

З 16 травня 2008 року Україна набула повноправного членства у Світовій Організації Торгівлі (далі СОТ). У зв'язку з цим, з моменту набуття Україною членства у СОТ втратила чинність стаття 47 "Допущення до декларування на підставі договору", статті 85, 86, 87 та глава 2 розділу V Митного кодексу України від 12.12.91 р. N 1970-XII. З 16.05.2008 р. набрали чинності ст. 177 "Здійснення діяльності митного брокера" та ст. 178 стосовно ліцензування діяльності митного брокера Митного кодексу України від 11.07.02 N 92-IV, у відповідності з якими ліцензування діяльності митного брокера здійснюється відповідно до Митного кодексу України та Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.00 N 1775-III.

Пунктом 17 Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.00 № 1698 "Про затвердження переліку органів ліцензування", Держмитслужба України затверджена органом ліцензування посередницької діяльності митного брокера. Пунктом 19 частини 3 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.07 №940 визначено, що Держмитслужба видає документи, необхідні для провадження діяльності митного брокера,

Відповідно до положень статті 10 Закону України від 01.06.00


№ 1775-III "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" у разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності суб'єкт господарювання, який здійснює цей вид господарської діяльності, зобов'язаний подати протягом 30 робочих днів з дня визначення органу ліцензування заяву та відповідні документи, передбачені цією статтею, для отримання ліцензії на провадження цього виду господарської діяльності.

Ліцензія в цьому випадку видається в порядку, визначеному цим Законом. Відсутність ліцензійних умов на провадження певного виду господарської діяльності, щодо якого запроваджується ліцензування, не є підставою для відмови у видачі ліцензії.

Існуюча законодавча база в повній мірі дає змогу реалізувати в нормативному регулюванні вимоги Стандартних правил Міжнародної Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (укладеної 18 травня 1973 р. у м. Кіото).

Розділ 8 Загального додатку до Міжнародної Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (далі – Конвенція), «Відносини між митною службою та третіми сторонами» містить 7 стандартних правил таких відносин.

Стандартне правило 8.2. цього розділу встановлює, що «національне законодавство визначає умови, за яких третя особа може діяти від імені та за дорученням іншої особи у відносинах з митною службою, та встановлює відповідальність третіх сторін перед митною службою за сплату мит та податків, а також за будь-які інші порушення».

Під «національним законодавством» глава І «Визначення» Додатку 1 Конвенції визначає – «законодавчі, нормативно-правові та інші акти компетентного органу Договірної сторони, що застосовуються на всій території відповідної Договірної Сторони, або чинні договори, стосовно яких ця сторона прийняла зобов’язання». Таким компетентним органом на території України є Верховна Рада України, яка відповідно до статті 4 Закону України від 01.06.00 № 1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначає основні напрями державної політики у сфері ліцензування, а також законодавчі основи їх реалізації.

Закон України від 01.06.00 № 1775-ІІІ «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (далі – Закон-1775) є частиною національного законодавства через який держава, в особі її законодавчого органу, й визначила умови, за яких третя особа може діяти від імені та за дорученням іншої особи у відносинах з митною службою.

Таким чином, стандартне правило 8.2 Розділу 8 Конвенції співвідноситься з нормами Закону-1775, щодо запровадження національним законодавством ліцензії як підстави здійснення митними брокерами своєї діяльності.

Стандартними правилами 8.6. та 8.7 Розділу 8 Загального додатку до Конвенції передбачено, що «митна служба визначає умови, за яких третя сторона не допускається до участі у митних операціях» та «митна служба повідомляє у письмовому вигляді третю сторону про своє рішення стосовно відмови їй в участі у митних операціях».

Зазначені правила повністю кореспондуються з нормами Закону-1775, у статті 6 якого визначено, що орган ліцензування (яким згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.11.00 № 1698 є Держмитслужба) спільно зі спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування затверджує ліцензійні умови провадження певного виду господарської діяльності, анулює ліцензії на певний вид господарської діяльності. Тим більше, що Конвенція не надає митній службі виключного права на це, а лише в межах та на підставі національного законодавства.

В свою чергу, спеціально уповноважений орган з питань ліцензування виконує в даному випадку функції державного контролю, реалізовуючи основні принципи державної політики у сфері ліцензування, закріплені у статті 3 Закону.

В той же час Кодексом України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 № 8073-X встановлена відповідальність за провадження певного виду діяльності, що підлягає ліцензуванню без такої ліцензії. Зокрема в статті 164 зазначеного Кодексу визначено, що "провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом, - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.".



Таким чином, у контролюючих органів (зокрема органів податкової служби) є підстави після 16 червня 2008 року вимагати від суб'єктів господарювання - митних брокерів ліцензії, виданої центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи (Держмитслужбою).
Крім того, початок видачі ліцензій на зазначений вид діяльності є єдиним законодавчо визначеним. Органи влади вимагають від суб’єктів господарювання додержання норм законів України, тому і самі повинні діяти у відповідності до законодавчо визначених норм, не ставлячи підприємства поза рамки правового поля своєю бездіяльністю.