Постанова іменем україни - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Постанова іменем україни - страница №1/1



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 жовтня 2012 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі – управління ПФУ), третя особа – Державна податкова адміністрація України в Сумській області (далі – ДПА), про перерахунок пенсії,
в с т а н о в и л а:
У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, у якому просив зобов’язати управління ПФУ здійснити перерахунок раніше призначеної йому пенсії за період з травня 2007 року по лютий 2008 року з урахуванням 90 % надбавки за безперервну службу в органах ДПА, яка була йому встановлена наказом Державної податкової адміністрації України від 4 березня 2005 року № 100 вже після його звільнення.

На обгрунтування вимог позивач послався на статті 43, 63 Закону України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі – Закон № 2262-XII), статтю 37 Закону України від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік», статтю 27 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», пункт 2 Прикінцевих положень Закону України від 16 грудня 2004 року № 2255-IV «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців», Указ Президента України від 24 квітня 2003 року № 370/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу» (далі – Указ № 370/2003) та Указ Президента України від 12 липня 2003 року № 595/2003 «Про поширення чинності Указу Президента України від 24 квітня 2003 року № 370 на осіб начальницького складу податкової міліції» (далі – Указ № 595/2003).

Зазначив, що на підставі наведених нормативно-правових актів управління ПФУ зобов’язано включити до перерахунку пенсії надбавку за безперервну службу в органах ДПА у розмірі 90 %, яку він отримував у період з 1 січня 2005 року по 1 травня 2007 року і яка не була йому виплачена з 1 травня 2007 року по 26 лютого 2008 року.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що зазначена позивачем надбавка не підлягає включенню в грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 1 травня 2007 року у зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року № 700 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268» (далі – постанова № 700), Указу Президента України від 18 грудня 2007 року № 1234/2007 «Про внесення зміни до Указу Президента України від 14 квітня 1999 року № 379 та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України» (далі – Указ № 1234/2007).

Ковпаківський районний суд м. Сум постановою від 30 березня 2009 року позов задовольнив: зобов’язав управління ПФУ виплатити 10 381 грн 20 коп., які не були виплачені ОСОБА_1 із 1 травня 2007 року по 26 лютого 2008 року.

Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від
19 жовтня 2009 року рішення суду першої інстанції скасував
та прийняв нове – про відмову в задоволенні позову.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28 лютого 2012 року постанову суду апеляційної інстанції залишив без змін.

Ухвалюючи рішення, суд касаційної інстанції погодився з висновками апеляційного суду, що з 1 травня 2007 року постановою Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (зі змінами, внесеними постановою № 700) не передбачено виплат надбавок за безперервну службу в податковій міліції, встановлених указами № 370/2003 та № 595/2003, які втратили чинність згідно з Указом № 1234/2007.

Не погоджуючись із ухвалою Вищого адміністративного суду України, ОСОБА_1 звернувся із заявою про її перегляд Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, просить скасувати рішення судів касаційної та апеляційної інстанцій, а постанову суду першої інстанції про задоволення позову залишити в силі.

На обґрунтування заяви додав копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 1 березня 2011 року (№ К-12848/09) та 29 березня 2012 року
(№ К-6031/09), які, на думку заявника, підтверджують неоднакове правозастосування.


Ухвалою від 22 червня 2012 року Вищий адміністративний суд України допустив цю справу до провадження Верховного Суду України з підстави неоднакового застосування статей 43, 63 Закону № 2262-XII та указів 370/2003, № 1234/2007.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.

У справах № К-6031/09, № К-12848/09, ухвали в яких додано до заяви на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції дійшов висновку про неправомірність виключення у 2007 році з пенсійного забезпечення позивача надбавки за безперервну службу.

У справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо невключення при перерахунку пенсії позивача у 2007 році надбавки за безперервну службу.

Такий висновок касаційного суду ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постановах від 1 листопада 2006 року № 21-490во06, 28 серпня 2007 року № 21-1345во06, де зазначено: щомісячні надбавки належать до додаткових видів грошового забезпечення і враховуються при нарахуванні пенсії військовослужбовцям, які отримували їх під час проходження служби і були звільнені зі служби після їх запровадження.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

В.В. Кривенко







Судді:

М.Б. Гусак

О.А. Коротких

О.В. Кривенда

В.Л. Маринченко

П.В. Панталієнко

О.Б. Прокопенко












О.О. Терлецький

Ю.Г. Тітов