Постанова іменем україни - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Постанова іменем україни - страница №1/1


ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 липня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Кривенка В.В.,

суддів: Гусака М.Б., Коротких О.А., Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., –
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Фільм» (далі – ТОВ) до Південної митниці Державної митної служби України (далі – Митниця) про визнання протиправними дій та наказів, скасування податкових повідомлень-рішень, зобов’язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а:
У січні 2011 року ТОВ звернулося до суду з позовом до Митниці, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог просило встановити відсутність компетенції, визнати протиправними дії та накази Митниці, скасувати податкові повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року № 117, № 118, за якими визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 1 915 115 грн 36 коп. та мито у сумі 13 702 грн 06 коп.

В обґрунтування позову ТОВ зазначило, що комплексна документальна перевірка ТОВ 29 листопада 2010 року проведена Митницею на порушення вимог Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1730 (далі – Порядок), а тому податкове зобов’язання визначено безпідставно. Позивач обґрунтував свої вимоги також і тим, що в акті перевірки Митниця фактично встановила нову митну вартість імпортованого ним товару, що не відповідає встановленому порядку її визначення.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 3 серпня 2011 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 жовтня 2011 року, позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 27 квітня 2011 року № 117 та № 118. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 березня 2013 року рішення судів першої й апеляційної інстанцій залишив без змін.

У заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), Митниця зазначає, що в доданих до заяви ухвалах суду касаційної інстанції по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано положення пункту 1.30 статті 1 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 3.2.7 пункту 3.2 статті 3, пункту 4.3 статті 4 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», частини першої, пункту 3 частини другої статті 267 Митного кодексу України, просить скасувати ухвалу Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2013 року та прийняти рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що заява Митниці не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 237 КАС судові рішення в адміністративних справах можуть бути переглянуті Верховним Судом України з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, виходив із того, що в ухвалах суду касаційної інстанції від 16 березня 2011 та 21 березня 2012 року, копії яких додано до заяви Митниці, по-іншому, ніж в оскаржуваній ухвалі, застосовано норми матеріального права.

Проте судове рішення від 16 березня 2011 року, на яке у своїй заяві посилається Митниця для підтвердження підстави, установленої пунктом 1 статті 237 КАС, 21 листопада 2011 року Верховний Суд України скасував і направив справу, в якій воно було ухвалене, на новий розгляд до суду касаційної інстанції.




Як убачається з іншої наданої для порівняння ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 березня 2012 року цей суд, установивши допущені в справі істотні порушення норм процесуального права, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

Оскільки обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, у задоволенні заяви Митниці слід відмовити.

Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України




п о с т а н о в и л а:
У задоволенні заяви Південної митниці Державної митної служби України відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий В.В. Кривенко

Судді:

М.Б. Гусак

О.В. Кривенда

О.О. Терлецький

О.А. Коротких

О.Б. Прокопенко

Ю.Г. Тітов