Підліткова субкультура: неформальні молодіжні об’єднання - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Интернет как субкультура 1 306.31kb.
Всеукраїнські молодіжні видання 1 72.2kb.
Ключові слова: молодіжні субкультури, аналіз графіті, проективна... 1 94.97kb.
Звіт про результати проведення процедур відкритих торгів №405 від... 1 71.68kb.
Вище згадувалося перше велике об'єднання українських племен під проводом... 7 1700.72kb.
Очерк Формирование самобытной народной культуры донских казаков Донская... 6 1969.94kb.
План роботи міського методичного об’єднання педагогів, які координують... 1 51.12kb.
Державне територіально-галузеве об’єднання «Львівська залізниця» 1 167.95kb.
Відомості про вчителів методичного об’єднання фізики, математики... 1 35.67kb.
Всеукраїнське громадське об'єднання та громадсько-політичний рух... 14 2202.62kb.
Форма запиту на інформацію від об'єднання громадян без статусу юридичної... 1 17.83kb.
Загальна характеристика роботи 1 332.85kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Підліткова субкультура: неформальні молодіжні об’єднання - страница №1/9

Чернівецька обласна державна адміністрація

Управління освіти і науки України

Обласний Інститут післядипломної педагогічної освіти

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича




ПІДЛІТКОВА СУБКУЛЬТУРА: НЕФОРМАЛЬНІ МОЛОДІЖНІ ОБ’ЄДНАННЯ
Методичний посібник

для вчителів, психологів, батьків

Чернівці – 2003р.


Установа-розробник:
Науково-методичний центр практичної психології і соціальної роботи Чернівецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича


Автори:
Кривко Т.А. – асистент кафедри психології ЧНУ ім.Ю.Федьковича
Романовська Д.Д. – завідувач обласним науково-методичним центром практичної психології і соціальної роботи

Методичний посібник схвалено до друку

Вченою радою ОІППО (протокол №2 від 13 червня 2003 р.)
Рецензенти:

Гавалешко О.М. – кандидат психологічних наук, асистент кафедри психології ЧНУ ім.Ю.Федьковича;

Коміссарова С.М. – викладач кафедри психології, педагогіки та інноваційних технологій ОІППО

Методичні рекомендації адресуються батькам, вчителям, практичним психологам, соціальним педагогам, з метою заповнення інформаційного дефіциту з питань молодіжної культури щодо неформальних молодіжних об’єднань, проведення освітньої та профілактичної роботи серед учнівської та студентської молоді.


ЗМІСТ


ЗМІСТ 3

ВСТУП 4


ПОНЯТТЯ «СИСТЕМИ» ТА «ЕКСТЕРНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ» 8

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МОЛОДІЖНОЇ ЕЛІТИ 13

ПОВЕДІНКОВІ РЕАКЦІЇ 19

ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ 20

МОЛОДІЖНИХ НЕФОРМАЛЬНИХ ОБ’ЄДНАНЬ 20

ХІПІ 21


ПАНКИ 25

МЕТАЛІСТИ 27

ГОПНИКИ 30

СКІНХЕДИ (СКІНИ, БРИТОГОЛОВІ) 30

БАЙКЕРИ 32

БРЕЙКЕРИ 37

У той час, як ді-джеї придумували все нові і нові способи «зведення платівок», танцюристи cушили голову» над винаходом все нових і нових танцювальних елементів. 37

РЕЙВЕРИ 38

РЕПЕРИ 39

«BABES» 40

САТАНІСТИ 40

РОЛЬОВИКИ 42

ТОЛКІЄНІСТИ 45

НАРКОМАНИ 47

«ХАКЕРИ» 49

ГРАФІТІ 54

ВЗАЄМНІ СИМПАТІЇ ПРИХИЛЬНИКІВ РІЗНИХ ТЕЧІЙ 56

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ 56

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДАГОГАМ, ПРАКТИЧНИМ ПСИХОЛОГАМ, БАТЬКАМ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ В УЧНІВСЬКИХ ТА СТУДЕНТСЬКИХ КОЛЕКТИВАХ З ПИТАНЬ МОЛОДІЖНОЇ СУБКУЛЬТУРИ 63

ЛІТЕРАТУРА 65





ВСТУП


Людина – суспільна істота, її життя немислиме, неможливе у відриві від суспільства, від групи, з якою вона пов’язана безліччю найрізноманітніших відносин.

Ромен Роллан.

Для початку слід визначити, хто ж такі «неформали»?

У самому слові «неформал» одразу ж ніби виділяються дві частини: «НЕ» та «ФОРМАЛ», що означає не такий, як усі, незалежний та відмінний від основного соціуму. Всі неформали прагнуть вивільнитись з-під контролю дорослих, демонструють свій стиль у власній сфері життєдіяльності, спілкуванні і, таким чином, самовиявляють власну особистість.

Неформальне об’єднання – це ціла система, дуже своєрідне соціальне утворення. Його не можна назвати групою, це швидше соціальне середовище, коло спілкування, конгломерат груп чи навіть їх ієрархія, де існує поділ на «своїх» та «чужих». Простіше кажучи, це держава в державі, яка потребує дуже глибокого вивчення.

Сьогодні, не дивлячись на активну діяльність неформальних об’єднань, про них відомо небагато. Окремі публікації у пресі не дозволяють отримати цілісну картину про молодіжні утворення, а іноді створюють викривлені уявлення про ті чи інші формування, оскільки розглядають, як правило, тільки якусь одну сторону їхньої діяльності.

Тому метою цієї книги є хоча б часткове видалення інформаційного дефіциту щодо неформальних молодіжних об’єднань.

Чим же відрізняється неформальна група від формальної?

Формальною називають соціальну групу, яка має юридичний статус, є частиною соціального інституту, організації, де становище окремих членів суворо регламентоване офіційними правилами та законами.

Неформальні об’єднання (організації) – явище масове. Заради яких тільки інтересів не об’єднуються діти, підлітки, молодь, дорослі і навіть забілені в сивину бабусі та дідусі! Кількість таких об’єднань вимірюється десятками тисяч, а кількість їх учасників – мільйонами.



Неформальні об’єднання – це:

  • об’єднання людей, що виникають на основі властивих індивідам потреб у спілкуванні, приналежності, симпатії та любові [10, с.361];

  • групи, які утворені на основі особистісних симпатій та антипатій [6, с.25];

  • групи людей, які об’єднані особистим вибором і безпосередніми позапосадовими контактами [9, с.253];

  • об’єднання, діяльність яких не закріплена офіційно, юридично, але характеризується системою міжособистісних стосунків, яка склалась (дружба, симпатія, взаєморозуміння, довіра і т.д.) [12, с.5]

Неформальне об’єднання – спільнота людей, об’єднана єдністю духовного життя і психології, що має свої власні особливості, які не зводяться до простої суми проявів індивідуально-психологічних рис людей, що до неї входять, і які функціонують у вигляді:

  • взаємовідносин (міжособистісних відносин);

  • групових прагнень (мета, завдання, потреби, мотиви);

  • групових поглядів;

  • групових настроїв;

  • традицій.

У ході розвитку групи природно та закономірно формуються і закріплюються норми – спільні для всіх вимоги, розроблені її членами і прийняті ними в інтересах регулювання взаємовідносин. Існування групових норм зумовлене об’єктивною необхідністю організації груп, їхнього виживання і відтворення. Для індивіда існування системи норм важливе тим, що вона забезпечує його сукупністю орієнтирів у навколишній дійсності, «розставляючи» для нього знаки оцінки об’єктів та явищ [1, с.233].

Норми і цінності групи повинні приймати і виконувати всі. А якщо цього не відбувається, на тих, хто їм не підкоряється чи хто їх ігнорує, здійснюється психологічний чи інший вплив, який проявляється як груповий тиск.



Функції групового тиску: прагнення забезпечити досягнення групових цілей; збереження групи як цілого; роз’яснення членам групи тих принципів життя і діяльності, на які вони повинні орієнтуватися; визначення членами групи свого відношення до соціального середовища [6, с.134].

Кожна неформальна організація має свої власні атрибути, символіку, сленг, за якими їх зазвичай розрізняють.

Наприклад, «Патлаті, в латаному і дуже потертому одязі, іноді босі, з полотняними торбами і рюкзаками, розшитими квітами і розписаними антивійськовими лозунгами, з гітарами, флейтами хлопці та дівчата проходжуються сквером, сидять на лавках, на лапах бронзових левів, що підтримують ліхтарі, на траві. Жваво розмовляють, співають поодинці чи хором, покурюють, закушують…» (Фрагмент А.Петрова зі статті «Прибульці») [19]. Таким чином автор описав зовнішній вигляд «волосатих» (хіпі).

Основні ознаки неформалів:


  1. Відсутність офіційного статусу.

  2. Відсутність програми діяльності.

  3. Специфічний стиль життя та поведінки.

  4. Наявність власної картини світу, норм, цінностей, які відповідають вимогам певних соціальних категорій молоді.

  5. Дуже складно виділити лідера.

  6. Нонконформізм, протиставлення себе іншим членам суспільства.

  7. Представляють альтернативу державним структурам.

  8. Наявність зовнішньої атрибутики, яка має символічне значення.

  9. Дуже важко піддаються впорядкованій класифікації.

  10. Наявність ініціативного центру, який генерує тексти пісень.

Причини виникнення неформалів:

  1. Виклик суспільству, протест.

  2. Виклик сім’ї, непорозуміння у сім’ї.

  3. Небажання бути як усі.

  4. Бажання утвердитись у новому середовищі.

  5. Бажання привернути до себе увагу, набути зовнішніх формальних характеристик, що дозволяють виділитись із загальної маси населення мегаполісу.

  6. Нерозвинена сфера організації дозвілля для молоді в країні.

  7. Копіювання західних структур, течій, культури.

  8. Релігійні, ідейні переконання.

  9. Данина моді.

10. Відсутність цілі у житті.

11. Вікові захоплення.



  1. Економічна криза в країні, зміна системи соціальних відносин і цінностей.

«Неформали» – розпливчастий термін. У цю субкультуру входять підлітки, близькі за своїми, часто ще невизначеними, смаками і переконаннями до хіпі, панків, трешерів, растаманів, блекерів, толкієністів, сатаністів, гранджерів і т.д. У міру дорослішання «неформали» виходять із субкультури або переходять на більш чіткий рівень організації.

Основний об'єднуючий чинник «неформалів» – демонстративний протест проти світу дорослих, пристрасть до певного виду музики, заперечення неінтелектуальної підліткової масової культури, що сьогодні домінує. Зовнішній вигляд – щось зручне, у більшості випадків неординарне із зображенням музичних гуртів, портретів кумирів...

Спосіб життя – «тусуються» (тобто проводять час без визначеної мети, у поверхневому спілкуванні) на нейтральних територіях (що не належать територіальним бандам). Наприклад, у підземних переходах, парках, квартирах, «культових місцях». Разом ходять на концерти. Разом слухають чи грають «свою» музику, обмінюються записами, плакатами. Зрідка влаштовують спільну «творчу» активність – вивчення і повторення яких-небудь ритуалів, театралізовані ігри для внутрішнього користування, колективна літературна діяльність і т.д.

Відношення до наркотиків: наркотики вживаються часто і у великій кількості, оскільки вони відіграють важливу, часто ключову роль у спілкуванні. Основний наркотик – конопля. Інші наркотики вживають рідко.

Мета вживання:


  • подолання підліткових комплексів у спілкуванні;

  • демонстрація асоціальної поведінки як форми протесту;

  • демонстрація своєї незвичайності;

  • об'єднання групи навколо ритуалу.

Вживають алкоголь, палять. Але належність до неформальної групи не є підставою для діагностування наркоманії. Не всі учасники таких груп – наркомани. Варто навіть зазначити, що, якщо підлітки починають вживати психотропні речовини, вони поступово втрачають риси «своєї» групи, оскільки пошук наркотиків з часом стає провідним мотивом їхньої діяльності.

У залежності від того, які інтереси покладені в основу об’єднання, виникають і різні типи об’єднань. Найчастіше у великих містах країни, шукаючи можливостей для реалізації своїх потреб, і не завжди знаходячи такі в межах існуючих організацій, молодь об’єднувалась і продовжує об’єднуватись у так звані «неформальні» угрупування, які, мабуть, правильніше було б назвати «самодіяльними любительськими об’єднаннями молоді». Відношення до них неоднозначне. У залежності від спрямованості вони можуть бути як доповненням організованих колективів, так і їх антиподами. Більшість неформальних об’єднань швидко виникають і так само швидко зникають, інші ж продовжують існувати і набирати сили.

Наприклад, «Зелені», що боролися за чистоту і збереження природи, на сьогодні набрали сили і створили свою власну партію в парламенті ФРН, хоча все починалося з невеликого неформального руху.

следующая страница >>