Перелік питань для підсумкового контролю Модуль I змістовий модуль Вступ. Теоретичні основи аналітичної хімії. Якісний аналіз катіон - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Перелік питань для підсумкового контролю Модуль I змістовий модуль Вступ. Теоретичні - страница №1/1

Перелік питань для підсумкового контролю

Модуль I Змістовий модуль 1.

Вступ. Теоретичні основи аналітичної хімії. Якісний аналіз катіонів та аніонів аналітичних груп.

1 Предмет, задачі та методи аналітичної хімії. Аналітичні реакції. Вимоги до них. Специфічні та неспецифічні реакції. Чутливість аналітичних реакцій, відкриваємий мінімум, гранично допустима концентрація, зв'язок між ними.




  1. Типи класифікації іонів. Аналітичні групи катіонів, аніонів. Загальні, групові та специфічні реагенти. Дробний аналіз та систематичний хід аналізу.




  1. Теорія розчинів електролітів. Характеристика сильних і слабких електролітів. Основні положення теорії сильних електролітів. Аналітична концентрація іонів, активність, коефіцієнт активності, зв'язок між ними. Іонна сила розчину, її залежність від різних факторів.




  1. Характеристика слабких електролітів. Закон діючих мас, його застосування в аналітичній хімії. Константа та ступінь іонізації слабких електролітів, зв'язок між ними. Іонний добуток води, його залежність від температури. рН та рОН водних розчинів, зв'язок між ними.




  1. Розчини насичені, ненасичені та пересичені. Застосування закону діючих мас до рівноваг у гетерогенних системах. Іонний добуток, добуток розчинності (ДР). Правило добутку розчинності. Розчинність малорозчинних сполук (S). Розрахунок розчинності (S) за значенням ДР.




  1. Рівноваги у водних розчинах різних типів солей, що гідролізуються. Ступінь та константа гідролізу, рН, їх розрахунок у розчинах солей різного типу. Умови посилення та заглушення гідролізу. Використання процесу гідролізу в аналізі.




  1. Протолітичні рівноваги у буферних системах, розрахунки рН у буферних розчинах, буферна ємкість. Використання їх в аналітичній хімії.




  1. Рівноваги у розчинах комплексних сполук. Константа стійкості комплексних сполук, її вираження. Розрахунки рівноважних концентрацій у розчинах комплексних сполук. Вплив різних факторів на зміщення рівноваги у цих розчинах. Комплексні сполуки з органічними та неорганічними лігандами, що використовуються в аналітичній хімії, вимоги до них, застосування в аналізі.




  1. Амфотерність. Рівноваги у розчинах амфотерних сполук. Використання амфотерності в аналізі.

10. Окислювально-відновні системи. Рівняння Нернста. Фактори, що впливають на окислювально-відновний потенціал системи. Стандартний потенціал. Електрорушійна сила реакції. їх використання для визначення напрямку та повноти перебігу реакції.


11. Найбільш важливі окисники та відновники, що використовуються в аналітичній хімії. Застосування окислювально-відновних реакцій.
12. Гетеролітичні рівноваги у неводних розчинах. Константа автопротолізу Диференціююча та нівелююча дія розчинників на силу кислот та основ у неводних розчинах. Застосування неводних розчинників в аналізі.

13. Основи методів виділення, розділення, концентрування та їх використання в якісному аналізі.


14. Аналітична кислотно-основна класифікація катіонів. Групові реагенти в аналізі катіонів, їх призначення. Реакції виявлення катіонів І аналітичної групи: NН4+, Na+, K+. Умови їх виконання.

15. Груповий реагент на II аналітичну групу катіонів, особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів II аналітичної групи: Ag+, Рb2+, Hg22+. Умови їх виконання.

16. Груповий реагент на III аналітичну групу катіонів, особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів III аналітичної групи: Ва2+, Са2+, Sr2+ . Умови їх виконання.

17. Груповий реагент на IV аналітичну групу катіонів, особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів IV аналітичної групи: Al3+, Zn2+, Cr3+, As(III,V), Sn (II.IV). Умови їх виконання.


18. Груповий реагент на V аналітичну групу катіонів, особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів V аналітичної групи: Fe2+, Fe3+, Mg2+, Mn2+, Sb (III,V), Bi2+. Умови їх виконання.
19.Груповий реагент на VI аналітичну групу катіонів, особливості його застосування. Реакції виявлення катіонів VI аналітичної групи: Hg2+, Cu2+, Cd2+, Co2+, Ni2+. Умови їх виконання.
20.Групові реагенти в аналізі аніонів та їх призначення. Класифікація аніонів. Груповий реагент на І аналітичну групу. Реакції виявлення аніонів: SO42-, SO32-, S2O32-, CrO42- (Cr2O72-), BO2-2O72-), СО32-, AsO33-, AsO43-, НСO3-, С2О42- , F-, SiO32-, PO43- та умови їх виконання.
21. Груповий реагент на аніони II групи, умови його застосування. Реакції виявлення аніонів Сl-, Вг-, I-, S2- та умови їх виконання.
22. Реакції виявлення аніонів III аналітичної групи: NO3-, NO2-, CH3COO" та умови їх виконання.
Змістовий модуль 2. Кількісний метод (гравіметрія, титриметрія, кислотно-основне титрування).

1. Сутність методу гравіметрії, його класифікація. Сутність та використання методу прямої та непрямої відгонки. Гравіметричний метод осадження. Вибір осаджувача і умови осадження кристалічних та аморфних речовин. Осаджена та вагова форми осаду, вимоги до них. Розрахунки у гравіметричному аналізі.


2. Сутність титриметричного методу аналізу, класифікація, вимоги до реакцій. Приготування титрантів, вихідні речовини та вимоги до них. Стандартизація титрантів за стандартними речовинами та стандартними розчинами. Методи титрування: прямого, непрямого, метод заміщення, метод залишків. Розрахунки у титриметричному аналізі.
3. Сутність методу кислотно-основного титрування. Титранти, їх приготування та стандартизація. Стандартні речовини, які використовуються для стандартизації кислот та основ.
4. Індиктори методу кислотно-основного титрування, способи вибору індикатора.
5.Розрахунок, побудова та аналіз кривих титрування. Фактори, які впливають на величину стрибка титрування. Інтервал переходу забарвлення індикатора, показник титрування індикатора (рТ). Основне рівняння теорії індикаторів. Індикаторні помилки титрування. Причини їх виникнення, засоби зменшення.
6. Застосування методу кислотно-основного титрування для визначення: кислот, основ та солей, що гідролізуються. Визначення масової частки сумішей: кислот, основ, солей, солей та лугів та інш.
Змістовий модуль 3. Осаджувальне і комплексометричне титрування. Оптичні методи

1. Сутність та класифікація методів осаджувального титрування. Побудова кривих титрування. Вимоги до реакцій, що застосовуються в осаджувальному титруванні.

2. Аргентометрія. Класифікація аргентометричних методів аналізу. Метод Мора. Приготування та стандартизація срібла нітрату, індикатор, умови визначення, можливості методу.

3. Аргентометрія. Метод Фольгарда. Сутність та можливості прямого та зворотного титрування. Приготування та стандартизація амонію тіоціанату, індикатори, умови визначення, можливості методу.

4. Аргентометрія. Адсорбційні індикатори в аргентометрії. Метод Фаянса-Ходакова, його сутність, умови титрування, застосування в аналізі.
7.Сутність, класифікація методів окислювально-відновного титрування, вимоги до реакцій. Класифікація та характеристика індикаторів, що використовуються в редоксметрії. Безіндикаторні методи аналізу. Використання органічних розчинників для фіксування кінцевої точки титрування. Побудова та аналіз кривих титрування в редоксметрії. Обчислення інтервалу переходу редокс-індикатора.

8. Способи окислювально-відновного титрування - пряме, зворотне, спосіб заміщення.


9. Перманганатометрія. Сутність методу. Приготування та стандартизація титранту. Умови перманганатометричних визначень, можливості методу, застосування в аналізі.
10. Сутність йодиметричного визначення окисників різної сили. Приготування та стандартизація натрію тіосульфату. Визначення кінцевої точки титрування, умови визначення, можливості методу.
11.Сутність йодиметричного визначення відновників. Приготування та стандартизація розчину йоду, індикатори методу. Умови визначення, можливості методу. Джерела помилок в йодометрії та засоби їх зменшення.
12 Електрохімічнії методи аналізу, їх класифікація.
13. Фотоколориметрія. Сутність методу. Способи визначення концентрації речовин у фотоколориметрії. Вибір оптимальних умов фотометричних визначень, можливості методу, застосування в аналізі.

14. Спектрофотометрія. Сутність методу. Види спектрофотометричних визначень, визначення концентрації, переваги перед фотоколориметрією, можливості методу, застосування в аналізі.

15. Рефрактометричний метод аналізу. Сутність методу. Способи визначення концентрацій речовин, можливості методу, застосування в аналізі.

16. Поляриметричний метод аналізу. Сутність методу. Способи визначення концентрацій оптично активних сполук, можливості методу, застосування її аналізі.

17. Ліомінесцентний метод аналізу. Флуориметрія. Сутність методу. Способи визначення концентрацій, можливості методу, застосування в аналізі.

18. Класифікація хроматографічних методів аналізу.

Іонообмінна хроматографія. Іонообмінні смоли. Застосування методу для розділення речовин і кількісних визначень компонентів в суміші. Тонкошарова хроматографія. Сутність методу, застосування в аналізі. Паперова хроматографія. Сутність методу, можливості, застосування в аналізі.

Газова хроматографія. Сутність методу, можливості, застосування в аналізі. Рідинна хроматографія. Сутність методу, можливості, застосування в якісному і кількісному аналізі.



Перелік навчально-методичної літератури


Основна

              1. Пономарев В. Д. Аналитическая химия. Ч. 1 Качественный анализ. – М.: Высшая школа, 1982. – 304 с.

              2. Пономарев В. Д. Аналитическая химия. Ч. 1І Качественный анализ. – М.: Высшая школа, 1982. – 303 с.

3. Васильев В. П. Аналитическая химия. В 2 ч. – М. : Высшая школа, 1989. – 640 с.

        1. Пилипенко А. Т. Пятницкий И. В.: Аналитическая химия в 2- частях. М.: Химия, 1990.– 846с.

        2. Алексеев В. Н. Курс качественного химического полумикроанализа. – М.: Химия, 1973. – 584 с.

        3. Алексеев В. Н. Количественный анализ. – М.: Химия. 1972. – 504 с.

        4. Практикум по аналитической химии / Под. ред. В. Д. Пономарева, Л. И. Ивановой. – М.: Высшая школа, 1983. – 288 с.

        5. Государственная Фармокопея СССР, 11-е издание. Вып. 1. – М.: Медицина, 1987. – 336 с.

        6. Лурье Ю. Ю. Справочник по аналитической химии. – М.: Химия, 1989.– 447

        7. Методические рекомендации по изучению теоретического курса аналитической химии. – Харьков: УкрФА, 1991. – 116 с.

        8. Практическое руководство по аналитической химии. Часть 1 Качественный анализ / Коллектив под рук. д.ф.н. профессора А. Н Гайдукевича. – Харьков: УкрФА, 1994. – 264 с.

        9. Практическое руководство по аналитической химии. Часть 11 Качественный анализ / Коллектив авторов под рук. д.ф.н. профессора А. Н Гайдукевича. – Харьков: УкрФА, 1994. – 196с.

        10. Практическое руководство по аналитической химии. Часть 111 Качественный анализ / Коллектив кафедры под рук. д.ф.н. профессора А. Н Гайдукевича. – Харьков: УкрФА, 1994. – 236 с.

        11. Методические указания к лабораторным занятиям по аналитической химии. Харьков: УкрФА, 1993. – 310 с.

Додаткова

  1. Крешков А. П. Основы аналитической химии; в 3-х ч. – М.: Химия, 1976.

  2. Безсероводородные методы качественного полумикроанализа /Под ред. А. П. Крешкова. – М.: Высшая школа, 1979. – 222 с.

  3. Бончев П. Р. Введение в аналитическую химию. – Л.: Химия, 1976. – 496 с.

  4. Посыпайко В. И. Химические методы анализа. – М.: Высшая школа, 1989. – 448 с.

  5. Коренман И. М. Методы количественного химического анализа. – М.: Химия, 1989. - 124 с.

  6. Айвазов Б. В. Введение в хроматографию. – М.: Высшая школа – 1983 – 237

  7. Физико-химические методы анализа /Под. ред. В. Б. Алесковского. – Л.: 376