Перелік класифікованих туристських спортивних маршрутів україни - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1страница 2
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Затверджено наказом Міністерства економіки України від 26. 07 1 48.03kb.
Зареєстровано 1 148.19kb.
Закон україни про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ... 1 106.78kb.
Перелік електронних наукових фахових видань України 1 34.45kb.
Перелік умовних скорочень 2 9 1217.9kb.
Ауки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний... 4 589.13kb.
5. Правила транспортування потерпілого 1 188.22kb.
Календаря спортивних заходів Чернігівської міської федерації легкої... 1 49.07kb.
Повний перелік послуг, які належать до побутових і підлягають патентуванню... 1 272.68kb.
Перелік книг, які рекомендовані до читання для участі у 1 68.98kb.
Київський національний університет імені тараса шевченка на правах... 15 1916.81kb.
Тема: Види опадів та закономірності їх розподілу на земній кулі. 1 87.23kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Перелік класифікованих туристських спортивних маршрутів україни - страница №1/2




ПЕРЕЛІК КЛАСИФІКОВАНИХ ТУРИСТСЬКИХ

СПОРТИВНИХ МАРШРУТІВ УКРАЇНИ

У Переліку класифікованих туристських спортивних маршрутів України (далі – Перелік) наведені маршрути з пішохідного, лижного, гірського, водного, велосипедного, автомобільного, мотоциклетного, спелеологічного та вітрильного видів туризму, що прокладені в межах території України і відповідають нормативам туристських спортивних походів.


У Переліку використовуються такі скорочення:

пн. – північний

пол. – полонина

пд. – південний

печ. – печера

зх. – західний

сх. – східний

м – абсолютна висота в метрах


В – вертикальні печери

Г - горизонтальні печери

К – комбіновані печери


км – кілометри

р. – ріка

м. – місто

вдсп. – водоспад

смт – селище міського типу

оз. – озеро

с. – село

стр. – струмок

а/з – автобусна зупинка

ст. – станція



дж. – джерело

б. – байдарки, каяки



т/б – туристська база

н. – надувні судна

т/с – туристська стоянка

авт. – автомобілі

т/пр – туристський притулок

мот. – мотоцикли

г. – гора

к.с. – категорія складності

в. – вершина

к.тр. – категорія трудності

ущ. – ущелина

н/к– некатегорійна природна перешкода

хр. – хребет

пер. – перевал

ск. – скелі


ускл. – ускладений маршрут

(Е) – експериментальний маршрут

1А – 5Б : категорії трудності природних


ур. – урочище

Перешкод


1.Пішохідний туризм

Пішохідні туристські спортивні походи можна проводити в усіх регіонах України. Одночасно слід зазначити, що територія України, за винятком двох гірських масивів (Українські Карпати та Кримські гори), має рівнинний рельєф і на ній майже відсутні істотні природні перешкоди, що обумовлюють категорію складності спортивних пішохідних маршрутів. Через це у більшості регіонів України можливо здійснювати спортивні походи лише до І категорії складності включно, а походи ІІ та ІІІ категорії можуть здійснюватись тільки в Українських Карпатах та Кримських горах.

Погодні умови дозволяють здійснювати пішохідні мандрівки у рівнинних районах України з березня по листопад, а при сприятливих умовах на протязі всього року.

Крим та Карпати – головні райони проведення пішохідних туристських спортивних походів - відносяться до лісових районів середньогір‘я. Різноманітність природних перешкод цих районів дає можливість туристам оволодіти майже усім арсеналом прийомів техніки пішохідного туризму, орієнтування на місцевості, дозволяють повноцінно проводити навчальні заходи. Термін проведення пішохідних походів по цих районах теж широкий – з ранньої весни до пізньої осені, а за сприятливих погодних умов - і взимку.

Карпати поєднують у собі красоти гірського та лісового районів. Бурхливі річки, красиві озера, пологі гірські схили, сонячні полонини, багата історія краю можуть задовільними смаки будь-якого туриста. У Карпатах можна прокласти маршрути від найпростіших до III категорії складності. Тут зустрічаються ділянки з великим перепадом висот, скельним рельєфом, складним орієнтуванням, водними перепонами.

Українські Карпати відносяться до середньовисотних гір, які не досягають снігової лінії і не мають сучасних льодовиків. Абсолютна більшість вершин Карпат нижче 2000 м і лише на масиві Чорногора, більша частина якого надлежить до головного вододілу, кілька вершин мають більшу висоту, у тому числі найвища точка Українських Карпат г. Говерла - 2061 м. Снігова лінія в епоху останього зледеніння знаходилась на висоті 1450-1550м. Яскравими слідами давнього зледеніння є реліктові льодовикові форми на найвищих гірських масивах (Чорногора, Полонинський хребет, Рахівські гори, Чивчина): цирки, улоговини, конуси виносу, кари, моренні вали. На дні карів на висоті 1450-1800м знаходяться карові озера. Реліктові льодовикові цирки та кари протилежних схилів масива Чорногора не з‘єднались між собою своїми задніми стінками і не утворили, як це буває у високогірному альпійскому рельєфі, гострих гребенів. Гострі гребені, іноді з карнизами, є тільки на відрогах вододільного хребта масиву, де зійшлися декілька сусідніх карів одного схилу.

Гірські хребти Карпат, розділені поздовжніми улоговинами та розмежовані глибоким поперечними долинами, простягаються з Пн.Зх. на Пд.Сх. Поздовжня зональність місцями ускладнюється кільцеподібними структурами. У межах головного вододілу Карпат знаходяться гори Бескіди з найвищою точкою - горой Пікуй (1405м); від Верецького до Яблуницького перевалів простягнулися найбільш важкопрохідні, розчленовані численними ущелинами гори Горгани з найвищою точкою - г Сивуля (1815м); від Яблуницького перевалу на південь простягнувся масив Чорногора з найвищими вершинами Українських Карпат: Говерла (2061м), Петрос (2020м), Ребра (2007 м), Гутин Томнатик (2017 м), Бребенескул (2035 м), Піп Іван (2022 м). Полонинський хребет з вершинами Пікуй, Боржава, Красна, Стіг дещо нижчий за абсолютною висотою і відноситься до ярусу карпатського середньогір’я. Вздовж південного краю Українських Карпат простягнулися гірські масиви Вулканічного хребта з вершинами Маковиця, Синяк, Бужора у ланшафтах якого є прояви давнього вулканізму.

Українські Карпати складені в основному глинистими сланцями, алевритами, вапняками, пісковиками крейдового та палеогенового періодів. Сланці легко піддаються денутації, тому гірські хребти мають переважно пологі схили.

Климат Українських Карпат помірно континентальний. Гори і передгір’я надмірно зволожуються, річні суми опадів у передгір’ях 800-1000 мм, а в горах 1500-1600 мм. По мірі підняття у гори температура повітря знижується, а кількість опадів збільшується. Взимку на хребтах випадає значна кількість снігу (товщина снігового покриву буває до 300 см), що подекуди призводить до снігових зсувів та лавин.

В Українських Карпатах проявляється вертикальна поясність природних компонентів і ланшафтів. До 400-500 м розкинутий передгірний пояс з буково-дубовими, буковими, буково-грабовими лісами. Низькогірний пояс піднімається до 1000-1200 м. Тут ростуть високостовбурні букові, мішані буково-смерекові, ялиново-смерекові ліси. Середньогірний пояс досягає висоти 1200-1500 м, тут переважають ялинові та ялиново-смерекові ліси. Вище, у субальпійському поясі (1500м і вище), ростуть чагарники з гірської сосни, чорної вільхи, ялівцю, схили вкриті гірськими луками.

Найкращий час для пішоходних походів по Карпатам з другої декади травня до кінця жовтня. Однак треба пам’ятати, що у травні на високогір’ї ще багато снігу, а в жовтні значно знижується температура повітря, особливо у нічний час. Найбільш цікаві маршрути у Карпатах йдуть хребтами гір. Так, маршрут ІІІ категорії складності проходить хребтами Чорногора, Горгани та Свідовецькому.

Плануючи походи по Карпатах слід пам’ятати, що тут є території, відвідені під природоохоронні об’єкти (Карпатський заповідник, Карпатський і Синевирський природні національні парки, ланшафтні заказники тощо), для проходження яких необхідно одержати дозвіл у відповідних організаціях та дотримуватися певних правил поведінки.

Гірський Крим - це ліси і гори, печери і грандіозні скелі, неповторні каньони та мальовничі водоспади. Район невеликий і тому його туристське навантаження регулюється, ночівлі дозволяються тількі на спеціально обладнаних туристських стоянках.

Гірський Крим - це природний музей, де на невеликій площі знаходяться різнонанітні ландшафти та унікальні пам’ятки природи.

Гори Криму тягнуться від Севастополя до Феодосії. Тут вирізняються три гірські пасма: Головне з висотами 1200-1500 м, Внутрішнє з висотами 400-600 м та Зовнішнє з висотами 250-350 м. Схили пасом асиметричні: південні – круті, північні – пологі. Західна та центральна частини Головного пасма становлять майже суцільний ланцюг столових масивів, плоскі і майже безлісі вершини яких називаються яйлами: Байдарська Яйла, Ай-Петрінська Яйла, Ялтинська Яйла, Нікітська Яйла, Гурзуфська Яйла, Бабуган-Яйла з найвищою вершиною Кримських гір – г.Роман-Кош (1545 м), Чатирдаг, Демерджі-Яйла, Довгоруківська Яйла, Карабі-Яйла. Східна частина Головного пасма розчленована на окремі масиви. У вапняках яйлинських масивів інтенсивно розвиваються карстові процеси. Тут поширені різноманітні карстові форми: полья, ванни, лійки, улоговини, понори, колодязі, шахти, печери тощо. Поширення карствих явищ на яйлах обумовлює майже повну відсутність тут джерел питної води та поверхневих водотоків. На північному схилі Головного пасма утворилися глибокі ущелини – каньони. Найбільш відомий з них Великий Каньйон Криму – грандіозна вузька ущелина довжиною три кілометри та глибиною до трьохсот п’ятидесяти метрів.

У розподілі рослинності спостерігається висотна поясність. Яйли вкриті трав’яною та чагарниковою рослинністю. На сухих схилах південної експозиції та кам’янистих урвищах Головного пасма ростуть напівчагарники. У карстових лійках, улоговинах росте бук, на скельних ділянках трапляється тис ягідний, кримська сосна. Схили середньогір’я вкривають букові, дубово-букові та сосново-букові ліси.

Східний Крим і Карадаг – гори невисокі: 300-500 м, але близкість моря, загостренність форм, значні перепади висот надають їм справжнього гірського вигляду. Вулканічні ланшафти Карадагу це справжній музей просто неба. Тут окрім жерла згаслого вулкану можна побачити юрську вулканічну лаву й різноманітні химерні фігури-останці – результат вивітрювання вулканічних порід.

У зоні Внутрішнього та Зовнішнього пасом переважають лісостепові ланшафти з дубовим лісами й лучними степами, міжпасомними поздовжніми улоговинами, долинно-терасовими природними комплексами, переважно розораними. Тут велика кількість сільських населених пункітв та значна транспортна освоєність.

Клімат Кримських гір помірно-континентальний з рисами субтропічного на Південному Березі Криму. Захищений з півночі гірським бар‘єром Південий Берег Криму тепліше за інші його райони. Клімат яйл відрізняється прохолодним літом (на висоті 1200м середня температура липня +15,7), не дуже суворою зимою (середня температура січня на тій самій висоті біля -4, на сході нижче), значною кількістю опадів (в західній частині до 1000-1200мм за рік), сильними вітрами. Влітку з трьох діб одна, а взимку - дві на яйлі бувають з опадами. Зимою опади у вигляді снігу, сніговий покрив з січня до березня.

Найкращий час для пішоходних походів в горах Криму з початку квітня до кінця жовтня. При підготовці до походу в горах Криму слід пам’ятати, що тут зосереджено близько 120 природоохоронних об’єктів з обмеженим доступом. Серед них Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, Карадагський заповідник, заповідник Мис Мартьян, Кримське заповідно-мисливське господарство, заказники – Великий Каньон Криму, Новий Світ, Хапхальський заказник та інш.

При проведенні в обох гірських районах пішоходних походів взимку треба враховувати, що в цей час тут виникають природні умови, які відповідають умовам районів більш складних у туристско-спортивному відношенні. У цей період в горах Карпат та Криму окремі ділянки (перевали, вершини) маршруту за своїми туристсько-спортивними характеристиками можуть за складністю відповідати категорійним ділянкам, що вимагає переоцінки складності маршруту. Проведення зимових пішоходних походів має своі особливості, які у деяких випадках роблять такі походи більш складними і небезпечними, ніж аналогічні за категорією складності літні походи у високогір’ї (зимовий сніг значно відрізняється від літнього снігу високогір’я). Особливу увагу взимку та на початку весни слід приділяти вивченню лавинонебезпечних та селенебезпечних ділянок району походу. Незважаючи на близкість населених пунктів треба враховувати, що стан групи, яка перебуває на хребті чи яйлі, мало чим відрізняється від ситуації коли група знаходиться за десятки кілометрів від житла.

У даному розділі Переліку наведені пішоходни маршрути II-III категорії складності по двох туристських районах – Українських Карпатах та Кримських горах. У цих районах обмежена різноманітність локальних та протяжних перешкод і, як правило, вони невисокої категорії трудності. По багатьох перешкодах на сьогодні відсутня остаточна оцінка їх туристсько-спортивної трудності. Як в одному, так і в іншому районі наявні і складні туристські перешкоди, але усі вони можуть бути обійдені більш простими шляхами. У зв’язку з цим для остаточного визначення категорій складності маршрутів з позначкою (Е) повинна бути проведена їх експертна оцінка МКК.


Карпати

II категорія складності.

  1. смт Ясиня – г.Чорна Клева – г.Братківська – г.Дурня – пер.Легіонів – г.Побита – г.Берти – г.Вел.Кенута – г.Буштул – г.Коретвина – г.Чорна Ріка – р.Озерянка – оз.Синевир – г.Озерна – пер.Вишківський (Торунський) – г.Чорна Ріпа – с.Ялинкувате.

  2. м.Яремче – пер.Прислоп – г.Довбушанка – с.Бистриця – пер.Легіонів – г.Дурня – г.Братківська – пер.Околе – г.Татаруха – г.Трояска – г.Стіг – г.Близниця – г.Стара – с.Кваси – г.Менчул – г.Петрос – г.Говерла – г.Бребеняскул – г.Піп Іван – смт Верховина.

  3. с.Білосовиця – г.Козакова Поляна – пер.Верецький – смт Воловець – г.Плай – г.Стій (сходження) – пер.Прислоп – г.Кук – г.Коротисто – с.Нижній Бистрий – хр.Вівчарський Верх – г.Перехрестя – г.Топас – траверс пол. Красна - с.Усть-Чорна – с.Лопухове – траверс хр. Свидовець – г.Стара – г.Думен – м.Рахів.

  4. смт Воловець – г.Плай – г.Стій (сходження) – г.Гемба – г.Магура – пер.Прислоп – полонина Кук – г.Воловський Менчул – смт Міжгір’я – с.Стригальня – г.Кам’янка – г.Озерна – оз.Синевир – ур. Кантина – р.Плеща – г.Передня – г.Стримба – г.Гропа – г.Климова – смт Усть-Чорна – г.Темпа –г.Плеска – г.Апецька – г.Межі Діли – г.Кичера – смт Кобилецька Поляна.

III категорія складності.

  1. (Е) м.Рахів – г.Піп Іван – г.Стіг – г.Чорна Гора – г.Говерла – г.Кукуль – пер.Яблуницький – г.Довга – г.Братківська – пер.Легіонів – г.Сивуля – г.Попад’я – пер. Торунський – г.Чорна Ріпа – т/с Беркут.

  1. (Е) м.Яремче – р.Жонка – г.Довбушанка – пер.Столи – г.Чорна Клева -г.Братківська – пер.Легіонів – г.Сивуля – г.Попад’я - г.Чорна Ріпа – т/с Беркут

7.(Е) с.Верховина – г.Піп Іван - г.Дземброня – г.Говерла – г Петрос – с.Кваси – г.Близниця – г.Татаруха – пер.Окола – г.Братківська – пер.Легіонів – г.Сивуля – г.Кінець Горгану – г.В.Бетря – г.Буштул – пер.Руський – г.Попад’я – хр.Горган – р.Розтока – оз.Синевир – г.Озерна – смт Міжгір’я
Крим.

II категорія складності.

  1. с.Орлине – ур.Бізюк – т/с Узунжа – т/с Богата Ущелина – т/б “Орлиний заліт” – Великий Каньон Криму (радіальний вихід) – т/с Високе – т/с Научний – т/с Барсуча Поляна – т/б “Ангарський перевал” – т/с Джурла – т/с Ай-Алексій (т/с Партизанська) – плато Карабі-Яйла – т/с Нижній (Верхній) Кок-Асан – т/с Ворон – т/с Лісова – м.Судак.

  2. (Е) м.Бахчисарай – т/с Баштановка – т/с Мангуп – т/с Богата Ущелина – т/с Кокозка – т/с Бойко (по дну Великого Каньону Криму) – т/с Богатир – т/с Високе - т/с Научний – т/с Сараман – г.Голий Шпиль – т/с Барсуча Поляна – печ. Мармурова – г.Еклізі-Бурун – т/с Ат-Чокрак – т/с Букова Поляна – пер.Ангарський.

  3. (Е) М.Бахчисарай – т/с Научний – т/с Сараман – г.Голий Шпиль – т/с Барсуча Поляна – печ.Мармурова – г.Еклізі-Бурун – т/с Ат-Чокрак – т/с Букова Поляна – пер.Ангарський – т/с Поляна МАН – г.Пд. Демерджі – т/с Нижня Джурла – вдсп. Джур-Джур – т/с Ай-Алексій – т/с Чігінітра – пер.Великі Ворота – пер.Малі Врота – пер.Вузькі Ворота – пер.Каллістон – т/с Нижній Кокасан – по дну Кучук-Карасінського каньону до т/с Поворотне – т/с Ворон – т/с Маски – т/пр Карагач – м.Судак.

III категорія складності.

  1. (Е) а/з “Поляна Казок” (м.Ялта) – вдсп. Учан-Су – по Таракташській тропі до т/с Ай-Петрі – т/с Чайний Будиночок – через г.Орлиний Заліт до т/с Кокозка – по дну Великого Каньону Криму до т/с Бойка – т/с Богатир – т/с Високе – т/с Научний – т/с Сараман – через г.Голий Шпиль та т/с Барсуча Поляна до печ. Мармурова – г.Еклізі-Бурун – т/с Ат-Чокрак – т/с Букова Поляна – пер.Ангарський – т/с Поляна МАН – г.Пд. Демерджі – т/с Нижня Джурла – вдсп. Джур-Джур – т/с Ай-Алексій – т/с Чігінітра – пер.Великі Ворота – пер.Малі Врота – пер.Вузькі Ворота – пер.Каллістон – т/с Нижній Кокасан – по дну Кучук-Карасінського каньону до т/с Поворотне – т/с Ворон – т/с Маски – т/с Карагач – м.Судак.

  2. (Е) м.Старий Крим – монастир Сурб Хач – р.Чорох Су – пер. Джади – долина Караїн – с.Щебетівка – дж. Бакир Баш – г.Ечкі Даг – стр. Каян Арди – стр. Кузун Таш – пер.Гюнешлик – траверс хр.Урбаш – джерело Інарес – пер.Архадереси – г.Манджил (Ай-Георгій) – м.Судак – г.Сокол – пер.Св.Анастасії – с.Веселе – стр. Чантран – пер.Уметин Богаз – ущ.Пагарча – траверс хр.Таркез Оба до верхів’їв р.Ай Серез – пер.Маскі – рух по хр. до колишньої т/с Воронська – пер.Лікмен Ганин (Плак’я) – р.Шелен – пер.Построфіль – каньон стр. Кушень Узень – с.Зеленогір’я – каньон стр. Папанія Узень – пер.Сорос або пер. Аю Кая – ущ.Берлюк – каньон р.Кучук Кара Су – р.Кок – ущ.Шайтан Капу – г.Топарчих Кир – оз.Лахнин Тінах – каньон стр.Лахнин – ущ.Тирхалу – пер.Тулутлу (Малі Ворота) – ур.Чигінітра Нижня – пер.Нефань Баши – Карабі-Яйла з півдня на північний захід – яр Мамут – р.Сх.Суат – ущ. та каньон р.Бурульча – т/с Партизанська – пер.Тирке Центральний – вдсп. Джур-Джур – пер.Дипліс Південний – Демерджі-Яйла – ущ.Курлюк Су – пер.Бал Кая – стр. Егерек Су – с.Перевальне – каньон р.Кісгич – пер.Кісгич Південний – стр. Беш Коба – верхів’я р.Ангара – пер.Холодний Кулуар – г.Ангар Бурун – г.Еклізі Бурун – пер.Пд.-Зах. Кулуар г.Еклізі Бурун – дж. Саурган – с.Розове – г.Ай Йорі - пер.Угара Північний – дж. Ак Чокрак - пер.Куш Кая – ур.Стратогай – г.Зейтен Кош – пер.Хабах Кир – стр. Дермен Узень – с.Кипарисне.

2.Лижний туризм

Можливості України з розвитку лижного туризму не дуже широкі через відсутність взимку тривалого стійкого снігового покриву на більшій частині території.

В усіх областях України, де взимку є стійкий сніговий покрив, можливо проведення лижних походів I категорії складності. У таких походах початківці мають змогу набути досвід прокладання лижні по глибокому снігу, подолання природних перешкод у лісі, орієнтування, розпалювання вогнища та приготування їжі при мінусових температурах, що у подальшому дозволить їм здійснити лижні походи у гірських районах.

Найбільш сприятливі природні умови для лижних категорійних походів в Україні мають гірські райони Криму і Карпат.

Українські Карпати – частина величезної дуги (довжиною до 1500 км) Східних Карпат, південна частина яких знаходиться в Румунії, північна – в межах Львівської, Івано-Франківської, Чернівецької та Закарпатської областей. Гірські хребти Карпат простяглися з північного заходу на південний схід. Висота хребтів у середньому від 700 до 1200 метрів над рівнем моря, але є багато гірських вершин з висотою вище 1700 метрів. Найвища точка Українських Карпат – гора Говерла – має абсолютну висоту 2061м. Між окремими паралельними хребтами знаходяться поздовжні долини, часом дуже широкі. Поздовжні гірські хребти в деяких місцях перерізаються поперечними долинами, по яким протікають головні карпатські річки, такі як Опір, Свіча, Лімниця, обидві Бистриці, Прут і Черемош у верхній течії. В місцях перетину гірських хребтів цими річками поперечні долини вузькі, круті і їх напрямок часто змінюється.

Клімат Карпат помірно континентальний, теплий, з циклонічними та антіциклонічними вторгненнями атлантичного повітря. Початок та кінець зими у різних районах Карпат припадає на різний час в залежності від географічного положення району та висоти. В цілому зима не холодна, часті відлиги та потепління з дощами. У січні середня температура коливається від –3° до –8° , в горах буває до –35°. Сніговий покрив нестійкий, зберігається з середини грудня до середини березня. Глибина снігу на високогір’ї місцями досягає 3-х метрів. На високих безлісних хребтах взимку зустрічається дуже твердий наст. Схили окремих гір та хребтів лавинонебезпечні.

У Карпатах лавинна активність проявляється щорічно. Інтенсивність лавинопроявів пов’язана з великою мінливостю погодних умов у холодну пору року та інтенсивністю снігонакопичення (до 100 см на висотах 500 – 1400 м на рівнем моря і до 300 см на більших висотах). Найбільш лавинонебезпечними хребтами є Чорногорський, Свидовець, Полонинський та Горгани, які мають асиметрію схилів (північно-східні схили круті, південно-західні - пологі) і на яких на північно-східному макросхилі лавинонебезпечний період триває більш довго. Найбільша кількість лавин сходить у лютому-березні, при цьому тривалість сезону лавинної небезпеки зростає по мірі зростання абсолютної висоти гірських хребтів.

Населені пункти в гірських районах розміщені переважно в долинах рік і до них йдуть дороги з автобусним сполученням. Це дає можливість дістатися до початкових пунктів лижних маршрутів за короткий час. При плануванні лижного маршруту у Карпатах слід пам’ятати, що пересування на лижах вузькими долинами річок, схили яких поросли лісом з густим чагарником, істотно знижує темп походу, а рух на лижах вздовж автомобільних доріг, навіть для “намотування” кілометражу, з огляду на спортивність походу не має сенсу та ще до того й небезпечний.

Найбільш цікаві траси лижних маршрутів прокладені по гірських хребтах. Обираючи такі високогірні маршрути необхідно враховувати, що на початку маршруту часто зустрічається стрімкий підйом через ліс на хребет, а потім починається рух по частково, або повністю відкритих полонинах.

При плануванні маршрутів у центральних, або східних Горганах, Бескидах, Чорногорі слід зважати на те, що значні площі в них належать до природно-заповідного фонду, тобто мають обмежений доступ. Для проходження їх слід одержати дозвіл у відповідних організаціях і дотримуватися певних правил поведінки.

Кримські гори знаходяться на півдні Кримського півострова і простягаються від Севастополя до Феодосії на 180 км. Ширина гірської смуги до 60 км. Вони складаються з трьох пасом - Головного (найвищого), Внутрішнього та Зовнішнього. Характерною їх особливістю є пологі північні і дуже круті південні схили. Головне пасмо – саме південне. Воно найвище (1200 –1500 метрів над рівнем моря) і являє собою ланцюг столових масивів – Ай-Петринська Яйла, Ялтинська яйла, Никитська Яйла, Бабуган-Яйла, Чатир-Даг, Демерджі-Яйла, Карабі-Яйла. Яйли це майже безлісі плато, вкриті щебенем, або травою. Тут часто зустрічаються різні прояви карсту, у т.ч. карстові провалля, багато з яких є входами до печер. Схили гір вкриті грабовими, буковими лісами, зрідка зустрічаються ділянки кримської, або звичайної сосни. Найвища вершина Криму – г. Роман-Кош (1545м) в масиві Бабуган-Яйла. Гірські пасма розділені Внутрішнім поздовжнім міжпасмовим зниженням Криму та Зовнішнім міжпасмовим зниженням.

Клімат Кримських гір залежить від висоти місця над рівнем моря і змінюється від теплого з дуже м’якими зимами до прохолодного. Клімат яйл – прохолодний. Середня температура зимових місяців - 4°, в окремі роки бувають зниження температури до -30°. Сніговий покрив буває значним і може триматися до 3-х місяців (з січня до березня). В горах Криму сходи лавин спостерігаються щорічно, однак періоди лавинної небезпеки менш тривалі, ніж у Карпатах.

Заповідні зони - масиви гір Кара-Даг і Роман-Кош.

Природні перешкоди, які зустрічаються в горах України (на схилах – глибокий розсипчастий сніг, лавинна небезпека, на хребтах – сильний вітер, твердий наст, або лід, різкі зміни погоди) обумовлюють особливі вимоги до туристів-лижників, які збираються провести тут спортивні походи. Усі учасники походу повинні володіти лижною технікою, вмінням орієнтуватися в складних погодних умовах, знати правила подолання лавинонебезпечних схилів. Туристській групі необхідно мати з собою спорядження для організації “холодних” ночівель (намети, примуси або газові кухні), лавинне спорядження. Групи, які здійснюють походи II і вище категорій складності, повинні бути готовими до ночівель на хребтах (яйлах, полонинах) вище зони лісу - вміти поставити бівуак при сильному вітрі, будувати захисні стіни зі снігу, рити печери. Групам, які готуються до зимового гірського походу, у підготовчий період необхідно, також, приділити значну увагу засобам та способам профілактики переохолодження та обмороження, навчанню учасників подорожі наданню долікарняної допомоги потерпілому в умовах зимового походу.

Необхідно враховувати, що незважаючи на близькість населених пунктів, стан групи, яка перебуває в зимову негоду на хребті, мало чим відрізняється від ситуації, коли вона знаходиться за десятки кілометрів від житла, оскільки спуск у долину до житла буває дуже небезпечним, а умови на хребті по жорстокості можуть не поступатися арктичним.

Далі наводяться класифіковані маршрути I – IV категорії складності по Карпатам і Криму.


Карпати

I категорія складності

  1. 1.(Е) м.Яремче - г.Рокита Елика - г.Цапул - г.Каратул - г.Штав’єра-г.Пожератул – пол. Мунчелик - г.Хорде Доброкиївська – т/пр Явір - смт Ворохта - хр.Шимшор - пер.Яблуницький – пол. Буковинка - пол. Довга - пол. Плоска - с.Бистриця.

  2. (Е) м.Яремче - р.Жонка - пер.Переслоп - ущ.Зубринка - пер.Столи -с.Бистриця - р.Салотрук - пол. Бистра - ущ.Бистрик - с.Осмолода - ур.Болотняк - р.Озерянка - оз.Синевир - с.Лопушне.

  3. (Е) с.Осмолода - р.Бистрик - р.Боревчик – пер. між г.Ігровець та г.Сивуля - р.Бистриця Солотвинська - гуртож. Межиріки – пол. Бистра –пол. Пляйська - пер.Легіонів - с.Бистриця – пол. Плоска –пол. Довга - пер.Столи - р.Зубринка - пер.Переслоп - м.Яремче.

  4. (Е) с.Синевирська Поляна - р.Озерянка - ур.Болотняк - с.Осмолода -р.Бистрик – пол. Бистра - р.Салтрук - с.Бистриця - пер.Пантир - ущ.Турбат - пер.Окола - с.Чорна Тиса.

II категорія складності

  1. (Е)смт Верховина - г.Грегіт - пол. Мунчелик - с.Кременець - г.Синяк - г.Малий – Горган - пер.Столи - пол.Довга - пол.Плоска - г.Чорна Клева - г.Братківька - пер.Легіонів - р.Пляйська - пол.Бистра - г.Сивуля - пер.Ігровець - р.Боревчик - с.Осмолода.

  2. (Е) с.Мисливка - г.Сувач - г.Укерна - г.Яйко Ілемське - с.Осмолода -р.Бистрик - р.Боревчик - пер.Ігровець - р.Бистриця Солотвинська - гуртожиток ”Межиріки” - пол. Бистра - г.Сивуля(радіальн.) - хр.Таупширка - пер.Легіонів - г.Братківська - г.Чорна Клева - пол.Довга - пер.Столи - р.Зубрівка -пер.Переслоп - м.Яремче.

  3. (Е) с.Білин – т/пр Перелісок - г.Близниця - хр.Свидовець - пер. Окола - г.Братківська - г.Чорна Клева - с.Бистриця - пер.Пантир - пер. Легіонів - р.Пляйська - пол.Бистра - гуртож.”Межиріки” - пер. Ігровець - р.Боревчик - р.Бистрик - с.Осмолода.

  4. смт Ясиня - г.Менчул - г.Стара - г.Думен - м.Рахів - с.Луги – т/пр Брецкул – г.Говерла – р.Лазещина - т/пр Козмещик - р.Довижна - р.Турбацил - р.Чорна Тиса – смт Ясиня.

III категорія складності

  1. смт Кобилецька Поляна - г.Кобила - г.Додяска - г.Унгоряска (хр.Свидовець) - Турбатські пол. - р.Турбат - пер.Легіонів -пер.Пантир - г.Чорна Ріпа - р.Молода - г. Яйко Ілемське - р. Чорна Ростока - г.Вишківський Горган - г.Озерна - г.Кам’янка - смт Міжгір’я.

  2. (Е) с.Максимець - гуртожиток “Межиріки” - р.Бистриця Солотвинська - сідловина між південною та центральною вершинами г. Сивуля (1А) - р.Бистрик - г.Грофа - хр. Свидовець - г.Близниця – т/пр Перелісок - с. Білин.

IV категорія складності

  1. (Е) ст.Бескід - г.Чорна Ріпа - пер.Торунський - г. Вишківський Горган- г.Попад’я - г.Берть - р.Пляйська - пер.Легіонів - пер.Пантир - г.Братківська - р.Турбат - г.Унгоряска - хр.Свидовець - г.Близниця - с.Білин - г.Петрос - г.Говерла - хр.Чорногора - г.Піп Іван - с.Богдан.


Крим

I категорія складності

  1. (Е) с.Перевальне - печ.Альошина Вода - курган Слави – т/с Бурульча – Карабі Яйла – метеостанція – т/с Ай-Алексій - ущ.Хапхал – вдсп. Джур-Джур – т/с Джурла - г.Демерджі - т/б “Ангарський перевал” - оз.Кутузовське - т/с Ат-Чопрак - кордон Садовий - пер.Чучельський - кордон Ала-Бач - пер.Гурзуфська Сідловина - “Альтанка вітрів” - Гурзуфська Яйла - пер.Никитський - кордон Червоний камінь - с.Массандра.

II категорія складності

  1. (Е) с.Перевальне - ур.Кизил Коба - ур.Суботхан - кордон Буковий -ур.Курлюк Баш - г.Пн. Демерджі - т/б “Ангарський перевал” - траверс г.Чатирдаг (Ангар Бурун - Еклізі Бурун) – т/с Ат-Чопрак - форельне господарство - пер.Чучельський - Бабуган Яйла - г.Роман-Кош (радіальн.) - пер.Гурзуфська сідловина - “Альтанка вітрів” - Гурзуфська Яйла - пер.Никитський - кордон Червоний камінь - ущ.Уч-Кош - г.Лопата - Ялтинська Яйла - Ай-Петринська Яйла – т/пр Ай Петрі - г.Ай Петрі – т/пр Чайний будиночок - г.Орлиний Заліт - Великий Кримський Каньон – т/с Бойка – т/с Богатир - т/б “Соколине”.

3.Гірський туризм

Традиційно гірські походи проводяться в районах альпіських гір - молодих за часом горотворення, що піднімаються вище снігової лінії і характеризуються комплексом льодовикових форм рельєфу (цирки, гострі гребні, шпилясті вершини тощо), тобто проводяться у районах високогір’я. Проведення гірських походів в горах такого типу полягає у проходженні визначеного маршруту за певний час з подоланням категорійних перевалів.

Гірські системи України – Карпати та Кримські гори – хоча і належать до альпійської складчастості за часом горотворення, але відносяться до середньовисотних гір і мають абсолютну висоту нижче снігової лінії, тобто не можуть вважатися класичними районами для проведення гірських походів. Проведення гірських походів тут можливо лише взимку та на початку весни, коли складаються сезонні природні умови, що відповідають вимогам до районів проведення гірських походів. У цей період в Карпат та горах Криму певні ділянки за своїми туристсько-спортивними характеристиками можуть за складністю подолання відповідати перевалам і вершинам 1А, 1Б, 2А категорій складності, що і дає можливість проводити тут гірські туристські походи I – II категорій складності..

Найкращий час для проведення таких походів у Карпатах – березень, перша половина квітня, а у Криму – грудень, початок лютого (перша декада).

Враховуючи зазначене, з метою сприяння кращій підготовці туристських груп до гірських походів, у Методиці визначення категорій складності туристських спортивних маршрутів (розділ 3.3 “Гірський туризм”) наводиться таблиця трудності перевалів 1А – 3Б категорій.

Слід враховувати, що проведення зимово-весняних гірських походів у Карпатах і в Криму, при всій їх схожості із звичайними гірськими походами, має свої особливості, які у деяких випадках роблять такі походи навіть більш складними і небезпечними, ніж аналогічні за категорією складності у традиційних районах розвитку гірського туризму (Памір, Тянь-Шань, Центральний Кавказ тощо). В перше чергу це стосується погодних умов (низькі температури протягом усієї доби, часті сильні поривчасті вітри, тумани, заметілі і, одночасно, часті відлигі), характеру снігового покриву (зимовий сніг у Карпатах і Криму дуже відрізняється від літнього снігу на значних висотах на Кавказі чи Памірі), лавиної небезпеки та сильно розчленованого рельєфу на невеликих ділянках маршруту, особливо у Карпатах. Тому туристські групи, які вирушають у гірські походи до Карпатських і Кримських гір, повинні відноситися до підготовки таких походів з усією відповідальністю, враховувати особливості природних умов району подорожі, мати все необхідне спорядження для організації ночівель у зимових умовах, а також повний комплект лавинного спорядження (лавинні шнури, лопати, щупи тощо) і вміти ним користуватися.

З метою запобігання травматизму в поході, під час його підготовки особливу увагу слід приділити вивченню лавинонебезпечних ділянок району походу. У Карпатах лавина активність проявляється щорічно. Інтенсивність лавинопроявів пов’язана з великою мінливістю погодних умов у холодну пору року та інтенсивністю снігонакопичення (до 100 см на висотах 500 – 1400 м над рівнем моря і до 300 см на більших висотах). Найбільш лавинонебезпечними хребтами є Чорногорський, Свидовець, Полонинський та Горгани, які мають асиметрію схилів (північно-східні схили круті, південно-західні - пологі) і на яких на північно-східному макросхилі лавинонебезпечний період триває більш довго. Найбільша кількість лавин сходить у лютому-березні, при цьому тривалість сезону лавинної небезпеки зростає по мірі зростання абсолютної висоти гірських хребтів. В горах Криму сходи лавин спостерігається також щорічно, однак періоди лавиної небезпеки менш тривалі, ніж у Карпатах.

Групам, які готуються до зимового гірського походу у підготовчий період необхідно, також, приділити значну увагу питанням орієнтування в умовах обмеженої видимості, засобам та способам профілактики переохолодження та обмороження, навчанню учасників подорожі наданню долікарняної допомоги потерпілому в умовах зимового гірського походу. Доцільно перед зимовим гірським походом улітку провести розвідку маршруту для подальшого поліпшення орієнтування у зимовому поході та відпрацювання шляхів аварійного сходу з маршруту.



Далі пропонуються, як зразки, нитки гірських маршрутів I-II категорії складності в Карпатах і Кримських горах. Звертаємо увагу, що усі запропоновані маршрути гірських походів включено до Переліку вперше, вони відносяться до експерементальних і для їх захисту до маршрутно-кваліфікаційної комісії необхідно подавати письмові звіти про походи.
Карпати

I категорія складності

  1. (Е) с. Негровець (Межгірський р-н) – г.Негровець (1707 м) – хр.Пишконя – г.Ясновець (1600 м) – спуск в долину р. Сухар – підйом на г.Стримба (1719 м) (1А) – спуск в долину р.Мокрянки - підйом вздовж р.Мокрянка на в.Попад’я (1740 м) (1А) – хр.Горгани – пер.Руський – г.Берть (1666 м) – спуск у долину стр. Яновець – смт Усть-Чорна , т/б “Ялинка”. (100 км)

  2. (Е) с.Осмолода – г.Ігровець (1804 м) - г.Сивуля (1818 м) – пер.Легіонів – г.Братківська (1778 м) (1А) – г.Чорна Клева (1719 м.) – с.Бистриця – р.Довжинець – г.Добушанка (1754 м) (1А) – г.Синяк (1665 м.) – г.Хомяк (1542 м) – с.Поляниця – с.Яблониця – смт Ворохта. (105 км)

II категорія складності

  1. ( Е) м.Рахів – с.Видричка – підйом вздовж р.Павлик – г.Петрос (2020 м) (1 Б) – спуск вздовж стр.Лазещина до ур.Козмещик – підйом по ущ. на г.Говерла (2061 м.) (1Б) – спуск по Чорногорському хр. – г.Туркул (1938 м.) – спуск вздовж стр. Бутучок до злиття з стр. Бребенескул – підйом вздовж стр.Бребенескул на в.Гутин Темнатик (2035 м) (1А) – хр.Чорногора – г.Чорна Гора (2020 м)– г.Вихід (1471 м.) – г.Стіг (1650 м.) – верхів’я р.Біла Тиса – с.Луги.(107 км)

  2. (Е) с.Зелене – оз.Шибене – г.Чорна Гора (2020 м) (1А) – Чорногірський хр. – г.Говерла (2061 м) (1А) – г.Петрос (2020 м) (1Б) с.Ясиня – г.Близниця (1880 м) хр.- Свидовець –г.Догяска (1761 м) (1А) – г.Унгоряска (1707 м) – р.Турбат – г.Братківська (1788 м) (1А) – пер.Легіонів – г.Сивуля (1818 м) (1А) – г.Ігровець (1814 м) – с.Осмолода. (115 км)



Крим

I категорія складності

  1. (Е) с.Богате - т/с Поворотне – р.Солар – г.Бурма (854 м) г.Ливазь-ка (876 м) (1А) – пер.663 – г.Північна Караул-Тепе (983 м) – г.Південна Караул-Тепе (913 м) – ск.Аюкая – в.982 – пер.Горуча (743 м) – пер.Алакат (Алікотбогаз) (670 м) – ур.Кокасан (т/с Нижній Кокасан) – г.Киргуч (911 м) – г.Катран-Яккан-Тепе (1014 м) - г.Хрикаль (1036 м) – прохід Малі Ворота – прохід Великі Ворота – Карабі яйла – г.Біла (1253 м) (1Б) – прохід 2-й спуск – г.Лікон (1017 м) – т/с Ай-Алексій – г.Юкітепе (1030 м) – т/пр Партизанський – ур.Тирке – г.Замаіл (1067 м) – г.Тирке (1283 м) (1Б) – хр.Демерджи (1239 м) – спуск стежкою південного схилу у Долину Привідів – г.Ельхкая – пер.Ангарський – г.Чатидаг (1527 м) (1Б) – ур.Чумнох (т/с Барсуча Поляна)-г.Любка (975 м) – с.Мармурове. (120 км)

II категорія складності

  1. (Е) с.Перевальне – ур.Кизил-Коба – ущ.Альошина Вода – т/с Партизанська – стр.Партизанка – пер.Тирке Центральний (1245 м) (1А) – вдсп.Джур- жур – пер.Пір’я – Демерджі Яйла – т/с Джурла – г.Дермерджі (1359 м) – спуск по кулуару Хаоса (1Б) – т/б “Ангарський перевал” – г.Цукрова Голова – Ангарська Стінка – Холодний Кулуар – г.Ангар-Бурун (1Б) – верхнє плато г.Чатирдаг – г.Еклізі Бурун (1527 м) спуск по південно-західному кулуару (1Б) - т/с Ат-Чокрак – Бабуган-Яйла – г.Роман-Кош (1545 м) – пер.Гурзуфське Сідло (вище с.Запрудне) – вихід на г.Парагельмен (1Б) – т/б “Карабах”. (120 км)


4.Водний туризм

Україна має досить густу річкову систему та значну кількість річок, придатних для проведення водних туристських походів як на розбірних, так і на надувних човнах різних класів. Усього річок із довжиною понад 100 км в Україні 123, а великих рік (довжина понад 500 км) – 14.

Усі річки України відносяться до одного кліматичного типу – переважно снігового живлення з весняною повінню. Однак, через різноманітність ландшафтів, ріки різних регіонів України сильно відрізняються між собою за похилом русла, характером течії, наявністю та складністю перешкод, сезонним режимом тощо, що дозволяє поділити їх за туристсько-спортивною складністю на три групи – ріки низовин, ріки височин, ріки Карпатського регіону.

До першої групи – річки низовин - належать річки Придніпровської, Поліської низовин та Полтавської рівнини. Це такі річки, як Дніпро з його правою притокою р.Прип’ять (яка, в свою чергу, приймає праві притоки – річки Стир, Стохід та інш.) та лівими притоками – Десна з Сеймом та Остром, Сула, Псел, Ворскла, а також річки басейну Сіверського Донця. Ці річки течуть по місцями заболоченій рівнині, мають безліч заток та стариць. Живлення – змішане, і хоча снігове живлення у них стоїть на першому місті, викликаючи весняну повінь, значну роль відіграють також грунтові та дощові води. Рівень води впродовж сезону туристських сплавів змінюється у незначній мірі. Похил русла не перевищує кількох сантиметрів на кілометр, течія слабка, її швидкість не перевищує 2-4 км/год.

На цих річках можливе проведення водних походів до I категорії складності. Їх проходження доступне для туристів-початківців, а маршрути по них рекомендовано для самостійної розробки, через що вони не включені до переліку класифікованих маршрутів.

Для більшості перерахованих річок рекомендується сплав на байдарках, хоча не виключається і сплав на надувних човнах та розбірних надувних катамаранах. Сезонність сплава – з березня до листопада включно.

Друга група річок - річки височин. До них віднесено річки, що протікають в межах Волинської, Придніпровської, Подільської та Передкарпатської височин. Це праві притоки Прип’яті (Горинь, Случ, Тетерів, Уж), права притока Дніпра – річка Рось, річки басейну Південного Бугу, у т.ч., Бужок, Гірський Та Гнилий Тікич, Синюха, Уманка, а також верхів’я р.Дністер та її ліві притоки - Збруч, Смотрич, Жванець, Жванчик тощо. Русла цих річок перетинають виходи різних за стійкістю гірських порід, через що в них утворюються численні пороги та перекати. Похил русел цих річок значно більший - від 0,4 до 1 м/км русла. Живлення – змішане, але снігове живлення у них стоїть на першому місці, викликаючи весняну повінь під час танення снігу. Тривалі дощі можуть викликати значні паводки. Стік багатьох річок у значній мірі зарегульовано греблями, тому рівень води у них впродовж сезону сплаву за звичайних умов мало змінюється.

Річки цієї групи дають можливість проводити водні походи до 2-3 категорії складності. Найбільш складними тут є пороги р.Південний Буг в її нижній частині, такі, як Червоні ворота (Нижній Мігійський) нижче с.Мігія та Гард біля м. Вознесенськ. Рекомендований період сплаву – з березня до листопада включно.

Проходження маршрутів по цих річках дає туристам-спортсменам добру базову технічну та тактичну підготовку для подальшого зростання спортивної майстерності. На цих же річках можливе проведення навчально-тренувальних заходів та змагань. Так, на р. Південний Буг щорічно проводяться змагання з техніки водного туризму на трасах біля с. Соколець (траса 2-3 категорії складності) та на Мігійському порозі (траса 3 категорії складності).

Маршрути по зазначених річках проходять в зоні інтенсивної господарської діяльності. Тому до природних перешкод під час їх проходження додаються також обноси гребель, проводки через гаті тощо. Для проходження маршрутів рекомендовано і байдарки, і катамарани, але їх слід ретельно готувати, забезпечуючи стійкість до розривів.

Нарешті, до третьої групи належать гірські річки Карпатського регіону. Це добре освоєні туристами річки басейнів Дністра: Чорний Черемош, Черемош, Білий Черемош, Прут, Стрий, а також.Тиса та річки її басейну в Закарпатті –Ріка, Латориця. До них в останній час додано низку малих річок: притоків р.Черемош, таких як Пробійна, Бистрець; приток р. Стрий; верхів’я р. Прут. Це стало можливим за рахунок розвитку порівняно нової техніки сплаву на каяках.

Гірські річки Карпат відрізняє висока потужність потоку, стрімка течія, що досягає 10-15 км/год, могутні пороги та затяжні шивери. Похил русла в верхів’ях до 10 м/км (Прут, Білий Черемош). Живлення – переважно атмосферними водами з весняною повінню під час танення снігу та дощовими паводками. Тривалі або рясні дощі можуть викликати паводок о будь-якій порі року. Рівень води впродовж сезону сплаву змінюється у значних межах, залежить від кількості снігу в горах, дощів та температури повітря. Найкращий час для проходження річок Карпат з кінця квітня до першої декади травня, під час повені, коли танення снігів найбільш інтенсивне. Це стосується, в першу чергу, р. Прут та малих приток, які взагалі придатні для проходження лише на протязі кількох днів весни. Разом з тим, по Черемошу та Тисі сплав можливий на протязі усього теплого періоду року з квітня по жовтень.

Річки Карпат можна долати на каяках, байдарках, катамаранах, плотах. В залежності від сезону та виду суден маршрути на річках Карпат класифікуються до IV категорії складності з елементами V к.с. З огляду на характер перешкод, їхня категорійність видається дещо заниженою, але це питання потребує подальшого вивчення і обгрунтування. Річки Карпат можуть бути прекрасним полігоном для міжсезонної підготовки до походів найвищих категорій складності.

Маршрути по річкам Карпат можна рекомендувати тільки групам, що мають досвід походів не нижче III категорії складності по порожистих ріках. До цих груп висуваються вимоги володінння прийомами веслування, відчалювання та причалювання до берега, вміння взаємодіяти на бурхливій воді, мати навички організації рятувальних робіт. Проходження таких перешкод, як Ямнянський пролом або поріг Прикарпатський на р.Прут можливо рекомендувати лише групам з досвідом участі у водних походах IV категорії складності, а проходження водоспаду Пробій (висота падіння води понад 8 м) бажано здійснювати лише під час змагань в умовах існування надійної страховки рятувальних служб.

Нижче наводяться нитки найбільш популярних категорійних водних маршрутів України.
Річки височин

Басейн р.Дніпро

следующая страница >>


izumzum.ru