Педагогічна професія вимагає постійного творчого пошуку, самовдосконалення підвищення професійного рівня - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Сьогодення вимагає підвищення рівня духовності не тільки вчительства... 2 389.39kb.
«Світ дитинства» 2 562.94kb.
Шляхи постійного самовдосконалення сучасного вчителя 1 152.83kb.
Музична освіта та виховання учнів І молоді галичини 20-30-ті рр. 1 298.96kb.
Загальні уявлення про гірські породи 1 90.44kb.
Інтерактивні форми роботи з педагогами 1 69.91kb.
Лабораторная работа 2 Методы эволюционного поиска для решения задач... 6 390.82kb.
Процес прийняття управлінських рішень є, по суті, процесом постійного... 1 287.12kb.
Мотивація навчальної діяльності шлях до підвищення рівня мовленнєвої... 1 89.31kb.
Підприємство є складною економічною системою, ефективне управління... 2 427.89kb.
Харьковский городской совет харьковской области исполнительный комитет 1 95.87kb.
Додаток до рішення Южноукраїнської міської ради від № 1 78.25kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Педагогічна професія вимагає постійного творчого пошуку, самовдосконалення підвищення - страница №1/4




Відділ освіти Суворовської районної адміністрації

Районний методичний кабінет

Одеська загальноосвітня школа № 44 І-ІІІ ступенів

Одеської міської ради Одеської області


Укладач: Т.В.Лазебна,

вчитель інформатики,

спеціаліст вищої категорії,

старший учитель.

Одеса



Анотація
Педагогічна професія вимагає постійного творчого пошуку, самовдосконалення підвищення професійного рівня. Найбільшою мірою це стосується вчителя інформатики унаслідок безперервної зміни змісту і цілей навчання, зростання рівня комп'ютерної грамотності учнів.

Вчителю інформатики необхідно орієнтуватися в проблемах філософії (світосприймальний підхід до вивчення системно-інформаційної картини миру), філології і мовознавства (системи програмування, текстові редактори, системи розпізнавання тексту, засобу комп'ютерного перекладу, системи штучного інтелекту), математики, фізики і економіки (комп'ютерне моделювання), живопису і графіки (графічні редактори, дизайн, системи мультимедіа) тощо.

Вчитель інформатики повинен бути широко ерудованою людиною, яка постійно підвищує свою кваліфікацію і рівень знань.

Завдання вчителя – розвернути перед поглядом учнів спектр різноманітних видів діяльності, що відповідають їх інтересам і можливостям, заохочувати самостійні пошуки і творчість. Учень повинен мати право вибору, самоствердження, показати свою індивідуальність. Вчитель повинен допомогти йому усвідомити свої здібності, захопити і підтримати.

Проте має місце різке розшарування учнів: на тих, хто легко і з цікавістю засвоює програмний матеріал з інформатиці, на тих, хто добивається при вивченні інформатики лише задовільних результатів, і тих, кому успішне вивчення інформатики дається складно.

Все це приводить до необхідності індивідуалізації навчання інформатиці, однією з форм якої є позакласна робота.

Позакласна робота — це система занять, заходів і організованого навчання учнів, що проводяться в школах і поза ними під керівництвом учителів, громадськості, органів учнівського самоврядування.

Поняття позакласної роботи широке та неоднозначне, воно включає різні за змістом, призначенням, методиці проведення, формам і способам керівництва заняття. Наприклад, засідання наукового гуртка, позакласне читання, проведення шкільних свят і вечорів відносяться до позакласної роботи. Але в одних випадках (гурток, позакласне читання) нею керує вчитель, в інших (організація дозвілля і розваг) вона набуває характеру діяльності учнів на основі самоврядування.

У зв'язку з цим виникає необхідність в диференціації поняття «позакласна робота», для чого в педагогічній літературі і практиці використовуються терміни «позанавчальна робота» і «позаурочна робота».

Позанавчальна робота це ті позакласні заняття, які ведуться головним чином в учнівських колективах на основі самоврядування, активності і самодіяльності учнів при направляючій ролі вчителів, класних керівників.

Позакласна робота є сукупністю різних видів діяльності, володіє широкими можливостями позитивної дії на учнів і є самостійною сферою навчально-виховної роботи вчителя, яка здійснюється у взаємозв'язку з роботою на уроці.

Позакласна робота з інформатики може мати міжпредметний характер через різноманітність можливостей і засобів, що надаються комп'ютером та інформаційними технологіями. Комп'ютерні методи можуть з успіхом застосовуватися у позакласній роботі з інформатики, фізики, іноземних мов, образотворчого мистецтва, географії тощо. Специфіка таких видів позакласної роботи полягає в тому, що відповідні заняття об'єднують учнів з різними інтересами, а ведуть їх вчителі інформатики і викладачі відповідного предмету, оскільки зазвичай вчителі-предметники не володіють у достатній мірі інформаційними технологіями.
Мета і завдання позакласної роботи
Будучи складовою частиною виховної роботи в школі, позакласна робота направлена на досягнення загальної мети навчання і виховання – засвоєння дитиною необхідного для життя в суспільстві соціального досвіду і формування системи цінностей, що приймається суспільством.

Позакласна робота направлена на вирішення наступних задач:



  1. Формування у дитини позитивної Я-концепції, що характеризується наступними чинниками:

а) упевненістю в доброзичливому ставленні до нього інших людей;

б) переконаністю в успішному оволодінні ним тим або іншим видом діяльності;

в) відчуттям особистої значущості.


  1. Створення сприятливих умов для накопичення досвіду колективного життя, навичок співпраці.

  2. Формування потреби в продуктивній, соціально-схвалюваній діяльності через безпосереднє знайомство з різними видами діяльності, формування у відповідності з індивідуальними нахилами інтересу до них, необхідних умінь і навичок.

  3. Формування етичного, емоційного, вольового компонентів світогляду.

  4. Розвиток пізнавального інтересу. Дана задача позакласної роботи відображає наступність навчальної та позанавчальної діяльності, оскільки позакласна робота пов'язана з навчально-виховною роботою на уроці і направлена на підвищення ефективності навчального процесу.

  5. Організація вільного часу учнів. Дуже важливо подовжити терміни організованого педагогічного впливу, щоб попередити негативні наслідки дитячої бездоглядності.


Функції позакласної роботи
Мета та задачі позакласної роботи визначають її функції – навчальну, виховну, розвиваючу.

Навчальна функція позакласної роботи не має такого пріоритету, як у навчальній діяльності. У позакласній роботі вона є допоміжною для ефективнішої реалізації виховної і розвиваючої функцій і полягає не у формуванні системи наукових знань, навчальних умінь і навичок, а у навчанні певним навичкам поведінки, колективному життю, навикам спілкування та ін.

Проте правильне поєднання позакласної і навчальної роботи забезпечує велику гнучкість всієї системи навчально-виховної діяльності. Позакласна робота може слугувати ефективним засобом диференціації навчання і виховання при збереженні єдиного і обов'язкового навчального плану. Позакласна робота може компенсувати його недоліки, які важко усунути в рамках навчальної діяльності з-за її великої насиченості обов’язковими заняттями.

Величезне значення у позакласній роботі має розвиваюча функція, яка полягає у виявленні і розвитку індивідуальних здібностей, схильностей та інтересів учнів через включення їх у відповідну діяльність. Наприклад, учня з артистичними здібностями можна привернути до участі у шкільних святах, КВК тощо, із здібностями до інформатики – до участі в олімпіаді, розробці корисних програм, складання дидактичних матеріалів та ін.

Позакласна робота проводиться на основі загальних принципів, які визначають її напрям, зміст, форми та методи:

- принцип цільової установки (вимагає чіткого планування навчально-виховних задач, оцінки досягнутих результатів, всебічного аналізу проведеної роботи);

- принцип зв'язку позакласної роботи з життям, працею, практикою (полягає у тому, що в процесі її проведення формування учнівського колективу і кожного учня повинне проходити під впливом дійсності, при активній участі у суспільному житті);

- принцип єдності і цілісності навчально-виховного процесу (означає перш за все органічний зв’язок навчальної та позакласної роботи, сприяє реалізації дидактичних принципів науковості, доступності і наочності навчання, зв'язку теорії і практики, вимагає і наступності між віковими ступенями навчально-виховного процесу (молодшими, середніми і старшими класами), а також врахування рівня попереднього розвитку і підготовленості учнів);

- принцип виховання в колективі і через колектив (витікає безпосередньо з цілей навчання і виховання, оскільки тільки в колективі особа дістає можливість всебічного розвитку своїх завдатків);

- принцип врахування вікових і індивідуальних особливостей у позакласній роботі (означає, що вона повинна будуватися з опорою на сили і можливості, властиві даному віку, і сприяти подальшому розвитку кожного учня);

- принцип єдності вимогливості і пошани до особи (визначає взаємовідносини учителів і учнів у процесі позакласної роботи, дозволяє виявити ті захоплення і інтереси школярів, в яких якнайповніші виявляються їх позитивні якості);
Форми і засоби позакласної роботи
Форми позакласної роботи це ті умови, в яких реалізується її зміст.

Форм позакласної роботи величезна кількість. Це різноманіття створює труднощі у їх класифікації, тому єдиної класифікації немає. Існують класифікації за об'єктом дії і за напрямами, завданнями навчання і виховання.

У своїх роботі Калечіц Т.Н., Кейліна 3.А. поділяють позакласну роботу на індивідуальну, групову, об’єднуючу та масову (див. мал.1 [1]), а Смірнов С.А. – на індивідуальну та масову, виділяючи у масовій роботі фронтальну та колективну (див. мал.1 [2]).

Мал.1. Класифікація форм позакласної роботи.

Індивідуальна робота – це самостійна діяльність окремих учнів, направлена на самовиховання, на виконання завдань учителя і доручень колективу, що виходять за рамки навчальних програм.

Згідно Смірнову С.А. інший вид позакласної роботи – її масові форми. Їх можна розділити на дві великі групи, які відрізняються характером діяльності учнів.

Перша група фронтальні форми. Діяльність учнів організована за принципом «поряд»: вони не взаємодіють один з одним, кожен здійснює однакову діяльність самостійно. Педагог впливає на кожну дитину одночасно. Зворотний зв'язок здійснюється з обмеженою кількістю учнів. За цим принципом організована більшість загальнокласних занять.

Друга група форм організації позакласної діяльності характеризується принципом «разом». Для досягнення загальної мети кожен учасник виконує свою роль і робить свій внесок у загальний результат. Від дій кожного залежить загальний успіх. У процесі такої організації учні вимушені тісно взаємодіяти один з одним. Діяльність такого роду одержала назву колективної, а позакласна робота – колективної позакласної роботи.

Вибираючи форму позакласної роботи, слід оцінити її навчально-виховне значення з позицій мети, завдань, функцій.

Калечіц Т.Н. та Кейліна 3.А. окрім індивідуальної виділяють гурткові (групові), об'єднуючі і масові форми позакласної роботи.

Гурткова (групова) позакласна робота сприяє виявленню і розвитку інтересів і творчих здібностей учнів в певних областях науки, техніки, мистецтва, спорту, поглибленню знання ними програмного матеріалу, дає нові відомості, формує уміння і навички.

Гурток – одна з основних форм позанавчальної діяльності з інформатики. Зміст його роботи визначається в основному інтересами і підготовкою учнів, хоча для деяких існують і програми. (Див. ДОДАТОК 1). Гуртки з інформатики можуть мати різну направленість відповідно до різноманітних можливостей комп'ютера: комп'ютерної графіки, програмування, комп'ютерного моделювання тощо. У гуртках проводяться заняття різного типу. Це можуть бути доповіді, робота над проектами, екскурсії, виготовлення наочних посібників і устаткування для кабінетів, лабораторні заняття, зустрічі з цікавими людьми, віртуальні подорожі та ін.

У позакласній діяльності слід широко використовувати такі форми масової роботи, як змагання, конкурси, олімпіади, огляди. Вони стимулюють активність, розвивають ініціативу, згуртовують колектив.

Останнім часом все більшу популярність серед учнів, які проявляють здібності та підвищений інтерес до вивчення інформатики, завойовують такі форми поглибленої підготовки, що примикають до позакласної роботи, як юнацькі школи інформатики, заочні фізико-математичні школи (ЗФМШ), школи і класи з ухилом по інформатиці, літні комп'ютерні табори тощо.

Формою масової роботи з учнями, яка здійснюється вчителем - класним керівником, є класна година. Вона проводиться у рамках відведеного в розкладі часу і є складовою частиною системи виховної діяльності в колективі класу.

Засоби позакласної роботи є засобами навчання, виховання і розвитку, вибір яких визначається змістом і формами позакласної роботи.

Засобами на позакласному занятті можуть виступати: оформлення класу; музичне оформлення, ігрові атрибути, відеоматеріали, книги, програмні засоби.


Особливості позакласної роботи


  1. Позакласна робота є сукупністю різних видів діяльності учнів, організація яких разом з виховною дією, що здійснюється у ході навчання, формує особові якості учнів.

  2. Віддаленість у часі. Позакласна робота – це перш за все сукупність великих і малих справ, результати яких віддалені у часі, не завжди спостережувані педагогом.

  3. Відсутність жорстких регламентацій.

  4. Відсутність контролю результатів позакласної роботи. Результати виховної роботи визначаються емпірично через спостереження за учнями у різних ситуаціях. Об'єктивніше оцінити результати даної роботи може шкільний психолог за допомогою спеціальних засобів. Оцінюються, як правило, загальні результати, рівень розвитку індивідуальних якостей.

  5. Позакласна робота здійснюється на перервах, після уроків, у святкові, вихідні дні, на канікулах, тобто у позанавчальний час.

  6. Позакласна робота має широкі можливості для залучення соціального досвіду батьків та інших дорослих.


Особливості організації позакласної роботи з інформатики
Слід розрізняти два види позакласної роботи з інформатики: робота з учнями, які відстають від інших у вивченні програмного матеріалу (додаткові позакласні заняття); робота з учнями, які проявляють до вивчення інформатики підвищений, у порівнянні з іншими, інтерес і здібності (власне позакласна робота у традиційному розумінні значення цього терміну).

Передовий досвід роботи вчителів інформатики свідчить про ефективність наступних положень, пов'язаних з організацією і проведенням позакласної роботи з невстигаючими учнями:



  1. Додаткові (позакласні) заняття з інформатики доцільно проводити з невеликими групами тих, що відстають (по 3-4 учня у кожній); ці групи учнів повинні бути достатньо однорідні як з погляду пропусків у знаннях, що є у школярів, так і з погляду здібностей до навчання.

  2. Слід максимально індивідуалізувати ці заняття (наприклад, пропонуючи кожному з таких учнів наперед підготовлене індивідуальне завдання і надаючи у процесі його виконання конкретну допомогу кожному).

  3. Заняття з невстигаючими доцільно проводити не частіше одного разу на тиждень у школі, поєднуючи цю форму занять з домашньою роботою учнів за індивідуальним планом.

  4. Після повторного вивчення того чи іншого розділу інформатики на додаткових заняттях необхідно провести підсумковий контроль з виставлянням оцінки з теми.

  5. Додаткові заняття з інформатики, як правило, повинні мати навчальний характер; при проведенні занять корисно використовувати відповідні варіанти самостійних або контрольних робіт з дидактичних матеріалів, а також навчальні посібники (і завдання) програмованого типа.

  6. Учителю інформатики необхідно постійно аналізувати причини відставання окремих учнів при вивченні ними інформатики, вивчати типові помилки, що допускаються при вивченні тієї чи іншої теми. Це робить додаткові заняття з інформатики ефективнішими.

Другий з указаних вище напрямів позакласної роботи з інформатики - заняття з учнями, які проявляють до її вивчення підвищений інтерес, відповідає наступним цілям:

  1. Пробудження і розвиток стійкого інтересу до інформатики.

  2. Розширення і поглиблення знань за програмним матеріалом.

  3. Оптимальний розвиток здібностей учнів і прищеплення їм певних навичок науково-дослідного характеру.

  4. Виховання культури мислення.

  5. Розвиток в учнів уміння самостійно і творчо працювати з навчальною та науково-популярною літературою.

  6. Розширення і поглиблення уявлень учнів про практичне значення інформатики у житті суспільства.

  7. Розширення і поглиблення уявлень учнів про культурно-історичну цінність інформатики, про роль інформатики у світовій науці.

  8. Виховання в учнів відчуття колективізму та уміння поєднувати індивідуальну роботу з колективною.

  9. Встановлення тісніших ділових контактів між вчителем інформатики та учнями і на цій основі глибше вивчення пізнавальних інтересів і запитів школярів.

  10. Створення активу, здатного надати вчителю інформатики допомогу в організації ефективного навчання інформатиці всього колективу даного класу (допомога у виготовленні наочної допомоги, заняттях із невстигаючими, у пропаганді знань інформатики серед інших учнів).


Деякі види позакласних заходів (Див. ДОДАТОК 2.)
Вечір інформатики – це своєрідна форма підбиття підсумків роботи класу або гуртка за рік. Спільно з учителем учні детально продумують програму вечора, види занять і розваг, підбирають матеріал для вечора: завдання-жарти, завдання на кмітливість, історичні відомості, ребуси, софізми, шаради, кросворди, питаннях для вікторин; готують необхідні моделі, плакати, гасла, оформляють клас. Захід має важливе виховне значення: по-перше, учні разом борються за честь свого класу; по-друге, це змагання виробляє у школярів витримку, спокій і завзятість у досягненні перемоги.
Вікторина з інформатики – це свого роду гра. Вікторину краще всього проводити або на заняттях гуртка, або у вигляді змагання між окремими класами (у позаурочний час). Завдання для вікторини повинні бути з легко осяжним змістом, не громіздкі, такі, що не вимагають записів, у більшості своїй доступні для вирішення усно. Завдання типові, вирішувані звичайно на уроках, нецікаві для вікторини. Крім завдань у вікторину можна включити також різного роду питання з інформатики. У вікторину включають також задачі-жарти. Вікторини можуть бути присвячені цілком якій-небудь одній темі, але краще за все пропонувати комбіновані вікторини.
Ділові ігри – активний метод навчання, що використовує імітацію реального об'єкту або ситуації, яка вивчається, для створення в учнів якнайповнішого відчуття реальної діяльності в ролі особи, що ухвалює рішення. Вони направлені на вирішення так званих інструментальних завдань: побудова реальної діяльності, досягнення конкретної мети, структуризація системи ділових відносин учасників. Ділові ігри з дітьми як завше мають нескладний сюжет, можуть проходити у вигляді організаційного семінару.

У ділових іграх учні планують своє найближче і віддалене майбутнє, але вся дія в цілому має деяку ігрову структуру, яка від етапу до етапу відстежується ведучими. Сюди ж можуть бути віднесені колективні творчі справи, у яких школярі, граючи, планують і здійснюють реальну суспільну діяльність.


Диспут з інформатики – це своєрідна гра між класами у питання та відповіді. Під час диспуту задаються спочатку важчі питання. Вельми важливе питання про матеріал диспуту. Це питання розв'язується залежно від тих цілей, які можуть бути поставлені перед диспутом. Найважливіша серед таких цілей – це повторення навчального матеріалу за минулі роки навчання. У цьому випадку перед учнями ставиться завдання повторити матеріал з інформатики за певний проміжок часу, з тим щоб знати визначення, властивості, правила, уміти вирішувати задачі і виконувати певні дії за цим матеріалом. Мінімальною вимогою, яка висувається до кожного диспуту, є добре, повне і точне знання учнями матеріалу, розміщеного у підручниках, знання і розуміння формулювань. Тільки після цього і на базі цього може будуватися творча робота учнів над навчальним матеріалом.
Велике значення в позакласній роботі має робота учнів з додатковою літературою.

Досвід роботи з навчальною літературою недостатній для успішної роботи із додатковою літературою. Тому уміння і навики роботи школярів з літературою з інформатики необхідно цілеспрямовано і систематично розвивати. Цьому, зокрема, сприяє:



  1. якомога повніша відповідність літератури, що вивчається, напрямам пізнавальних інтересів школярів;

  2. систематичне використання вчителем та учнями додаткової літератури у процесі навчання інформатиці (на класних заняттях, у домашній та позакласній діяльності учнів);

  3. цілеспрямована діяльність вчителя по навчанню учнів загальним прийомам роботи з літературою;

  4. постановка спеціальних завдань, що вимагають використання додаткової літератури з інформатики та контроль за їх виконанням;

  5. постійне використання додаткової літератури на факультативних заняттях.

До числа основних компонентів, що визначають вироблення умінь та навичок ефективної роботи учнів з науковою літературою з інформатики, відносяться:

  1. уміння логічно (структурно) осмислити текст;

  2. уміння читати з розумінням;

  3. уміння виділити та запам’ятати головне;

  4. уміння акцентувати свою увагу та тій чи іншій основній думці, що виражена у тексті;

  5. уміння творчо переробляти інформацію (у тому числі «читати між рядками»);

  6. Уміння скласти план, конспект з теми, зробити з нього виписки;

  7. Самостійність та критичність сприйняття;

  8. Зусилля волі, щоб примусити себе працювати і у випадку виникнення труднощів та незрозумілостей;

  9. Наполегливість у подоланні труднощів.

Для формування та розвитку розглянутих вище умінь та навичок корисно застосовувати певну систему спеціальних навчальних завдань.

  1. Завдання, які формують та розвивають уміння вибіркового читання додаткової літератури з інформатики. Такі завдання звичайно виражені у формі запитань, відповіді на які явно або неявно містяться у заданій для вивчення додатковій літературі.

  2. Завдання, які формують здібність співставлення нових знань, отриманих при читанні додаткової літератури, з уже засвоєними знаннями.

  3. Завдання, які формують здібність застосування нових знань, отриманих при читанні додаткової літератури. Так, наприклад, при вивченні якогось нового програмного засобу учням пропонується застосувати його для виконання практичних завдань.

  4. Завдання, які формують уміння звести прочитане у певну цілісну систему. Такі, наприклад, завдання: підготувати доповідь по прочитаному; прореферувати дану книгу (розділ крини); скласти деяку таблицю (діаграму, схему) по прочитаному тощо.

Інший вид роботи з науково-популярною літературою – підготовка карток для картотеки статей. Кожен учень отримує журнал, продивляється його та відбирає цікавий матеріал, після чого заповнює картку-анотацію. При цьому в учнів проявляється та виховується професійний інтерес до науково-популярної та спеціальної літератури.

У рамках даного виду роботи може бути здійснено навчання учнів цілеспрямованому пошуку інформації у мережі Інтернет, інформаційний об’єм якої практично необмежений. (Див. ДОДАТОК 3.).


Класна година. Часто вчитель інформатики є класним керівником, що накладає відбиток на всю виховну роботу у класі. Практика проведення класної години дуже різноманітна. Досвід показує, що їх можна використовувати для вирішення навчальних і організаційних питань (класні збори, обговорення поточних справ колективу, підведення підсумків роботи, усні журнали, доповіді, лекції). Тут учням надається можливість спілкуватися з учителем інформатики – класним керівником – і один з одним у вільній, невимушеній обстановці.
Клубна діяльність направлена на залучення до активної творчої діяльності учнів усіх вікових груп, на розвиток надпредметных знань і умінь, освоєння культурних цінностей. Основна діяльність клубу, як правило, направлена на організацію роботи за різними проектами, пов'язаними з професійними, науковими або особистими інтересами його керівника.

Так, комп'ютерний клуб може займатися випуском класної (шкільної) газети, представленої у друкарському або електронному вигляді, підтримкою шкільної сторінки у мережі Інтернет, участю в мережних проектах, конкурсах і олімпіадах з інформатики.


Конкурс – це змагання колективів або змагання на особисту першість, що має на меті підвищити інтерес учнів до тієї або іншої області науки, мистецтва, спорту і виділити кращих. Він може бути самостійною формою роботи або складовою частиною шкільного свята, вечора, заняття гуртка, бути тематичним чи звітним. У зв'язку з конкурсами можуть влаштовуватися виставки комп'ютерної творчості школярів (малюнки, анімація, програми тощо).
Гурткові заняття з інформатики. Участь у заняттях гуртка, де учням наочно демонструється зв'язок інформатики з життям, безпосередньо з їх майбутньою професією, створює передумови для активної роботи на уроках: у них з'являється інтерес до інформатики, а у деяких – прагнення до пошукової діяльності.

Гурток – одна з найбільш дієвих і ефективних форм позакласних занять. В основі гурткової роботи лежить принцип добровільності. Звичайно гурткові заняття організуються для добре успішних учнів.


Кросворди. Практика показує, що втілення ідей співпраці і співтворчості вчителя та учнів, самоосвіти і самоконтролю будить пізнавальну активність дітей, веде до результативного навчання. Одна з нестандартних форм як позакласної роботи, так і перевірки знань на уроці – складання і відгадування кросвордів.

Кросворди добре використовувати як варіант тестових завдань для відпрацювання наукової термінології. Дуже подобаються учням кросворди «навпаки». До наперед заповненого кросворду учні придумують питання, під час захисту своїх питань вчаться аналізу, порівнянню, співставленню.


Олімпіади. З метою виявити найбільш здібних учнів, виробити у них наполегливість у досягненні поставленої мети, звичку до самостійної праці проводяться олімпіади. Олімпіади з інформатики приносять користь тоді, коли вони є заключним етапом цілого комплексу позакласних заходів (лекції, вечори, гурткова робота та ін.). Олімпіада не тільки підсумок позакласної роботи за рік, але і прекрасний стимул для розгортання позакласної роботи. Олімпіада – змагання, яке, поза сумнівом, стимулює зростання учнів в сенсі їх освіти, виховує у них інтерес до інформатики, наполегливість.

Олімпіади проводяться на різних рівнях: шкільні, районні, міські і т.д.


Предметні тижні, декади, місячники дуже важливі для прищеплення інтересу до предмету і встановлення міжпредметних зв'язків. Вони можуть проходити як з одного предмета, так і об'єднуватися з предметами з однієї або близької освітньої області (математика, фізика, технологія).

У рамках декади (тижня, місячника) проходять вікторини, бесіди, конкурс на кращого інформатика і т.д., яка завершується конференцією із запрошенням вчених вузів, програмістів, нагородженням переможців.


У суспільний огляд з інформатики включаються все учні; кожна група оцінюється щотижня за декількома показниками. В результаті огляду поліпшується успішність з предметів, дисципліна, підготовка домашніх завдань, зростає кількість бажаючих відвідувати гурток.

Огляди – найбільш загальна форма змагання масової роботи з учнями. Їх завдання – підбиття підсумків і розповсюдження кращого досвіду, посилення діяльності професійної орієнтації, організація гуртків, клубів, суспільств, виховання прагнення до творчого пошуку, залучення школярів до пропаганди науково-технічних знань, залучення громадськості до позакласної і позашкільної роботи.


Одним з видів позакласної роботи є твір з інформатики. Цей прекрасний засіб для підвищення інтересу учнів до інформатики, поліпшення їх навичок у викладі матеріалу, своєрідний стимул до повторення вивченого.
Усний журнал – форма позакласної роботи, що дозволяє донести до учнів потрібну інформацію – короткі усні повідомлення з окремих тем (з області науки, техніки, мистецтва та ін.), оформлені у вигляді сторіночок. Він надає широкий простір для самодіяльності і творчості учнів та відрізняється цікавістю проведення.

Усний журнал може мати тематичний і оглядовий характер, тобто відображати одне питання, одну тему або комплекс самих різних проблем.

Можлива різна методика проведення усного журналу: повідомлення школярів; виступи гостей; веселі сценки з життя класу, школи; карикатури, дружні шаржі тощо. При цьому можуть бути використані матеріали шкільної медіатеки.
Факультативні курси з інформатики. Особливу актуальність має проблема розробки змісту і методики проведення факультативних занять з інформатики. Факультативи з інформатики не є формою позакласної роботи. Це одна з форм диференційованого навчання інформатики, мета якого — поглиблення і розширення знань учнів. Факультативні заняття передбачають поглиблене вивчення інформатики. Факультатив пов'язує уроки і позакласні заняття, створює умови для переходу від засвоєння шкільного курсу до вивчення інформатики як науки.
Шкільний друк. Існує такий вид позакласної роботи як стіннівка (стінна газета). Для випуску стінгазети з інформатики необов’язкова наявність гуртка. Іноді газета випускається у період організації гуртка, щоб привернути до нього увагу учнів. Спеціальний номер стіннівки випускається до шкільного вечора інформатики. Основна мета такої газети – пропаганда знань інформатики серед учнів, які не являються членами гуртка, підвищення їх інтересу до інформатики, залучення до гуртка, висвітлення досвіду роботи гуртка. Матеріали, розміщені у стінгазеті повинні бути також цікаві і для членів гуртка. Частину газети займають матеріали, які не розглядаються на гурткових заняттях. Газета як би доповнює їх. Школярам, які випускають газету, ця робота приносить велику користь. Їм приходиться знаходити матеріали для газети, а для цього вони знайомляться з різними книгами, підбирають з них потрібний матеріал, виділяють головне, літературно обробляють відідране. Усе це благотворно впливає на розширення кругозору учнів, на їх навички читання літератури, на їх мову та грамотність. Оформлення газети повинно бути красивим та естетичним. У цьому може допомогти комп’ютер, а саме, прикладні програми (текстовий та графічний редактор).

Інші форми шкільного друку:



  1. «Куточок інформатики» у загальношкільній або класній стінгазеті. Тут звичайно розміщуються завдання (переважно цікаві) і невеликі замітки з інформатики і її історії.

  2. Фотогазета – розміщаються фотографії видатних учених, фотографії книг з інформатики, переможців змагань і т.д. Кожна фотографія забезпечується коротким пояснювальним текстом. Іноді в таку газету поміщають малюнки.

  3. Монтажі фотографій і малюнків: фотомонтажі звичайно бувають з певної теми. На великому листі паперу розташовують фотографії, і під кожною поміщається коротка біографія ученого. Можна випустити монтажі малюнків (або фото), присвячених якомусь одному і тому ж питанню.

  4. Альбоми – зміст їх такий же, як і у монтажів. Можна виготовити альбом «Інформатика на службі людству», альбом завдань з того чи іншого розділу інформатики (наприклад, логічних).

  5. Останнім часом широкого поширення набули мережеві форми друкарської творчості. Названі вище форми друкарської творчості можуть бути представлені у мережі Інтернет. Нові інформаційні технології дозволяють використовувати і такі форми творчості, як відеогазета, у якій представлені матеріали у вигляді гіпермедіа і мультимедіа.

До речі, якщо у школі випускається періодична шкільна учнівська газета, то найімовірніше, що корегуванням діяльності учнівської редколегії займається теж учитель інформатики, оскільки випуск такої газети вимагає високих знань інформаційних технологій (уже названих текстових та графічних редакторів, а то й цілих друкарських систем) (Див. ДОДАТОК 4).
Екскурсії – форма і метод навчально-виховної роботи, який дозволяє організувати спостереження і вивчення різних предметів і явищ у природних умовах, в музеях, на виставках, в обчислювальних центрах. Екскурсії в музеї, на комп'ютерні виставки є засобом виховання підростаючого покоління.

У шкільній практиці набули поширення віртуальні екскурсії і подорожі, які здійснюються за допомогою комп'ютера і мережі Інтернет. (Див. ДОДАТОК № 5).


Проектна технологія – одна з інноваційних технологій навчання і виховання, яка створює унікальні передумови для розвитку ключових компетенцій і самостійності учнів в осягненні нового, стимулюючи їх природну допитливість і творчий потенціал..

Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів – індивідуальну, парну, групову, яку учні виконують протягом визначеного часу.

Проектна діяльність учить вихованців:


    • проблематизації (освоєння проблемного поля і виділення під проблем, формування провідної проблеми і постановка завдань);

    • цілевстановлення і планування змісту діяльності учня;

    • самоаналізу і рефлексії (результативності й успішності у розв’язанні життєвої проблеми);

    • презентації у різних формах;

    • пошуку й відбору актуальної інформації;

    • практичного застосування знань у різних ситуаціях; актуалізації знань;

    • проведення дослідження (аналіз, синтез, висування гіпотези тощо)

Існує багато означень методу проектів. Ось деякі з них.

Метод проектів – це:



    • метод планування доцільної діяльності у зв’язку з розв’язанням якогось навчально-шкільного завдання в реальній життєвій обстановці (В.Кільпатрик);

    • система навчання, за якої учні здобувають знання у процесі планування і виконання практичних завдань – проектів, які поступово ускладнюються (Педагогическая энциклопедия – М., 1965.);

    • узагальнена модель визначення способу досягнення поставленої мети, алгоритму пізнавальної діяльності (Є.Полат);

    • творча діяльність, проблемна за формою представлення матеріалу, практична за формою його застосування, інтелектуально насичена за змістом, яка відбувається в умовах постійного конкурсу думок (І.Зимня);

    • це шлях, пізнання в дії тощо.

Творча група педагогів Волинської області керується таким означенням:

Навчальне проектування – це комплекс пошукових, дослідницьких, розрахункових, графічних видів робіт, що виконуються учнями самостійно (в парах, групах, індивідуально) з метою практичного чи теоретичного вирішення значущої проблеми. Її розв’язання передбачає використання різних методів і засобів навчання та інтегрованих знань з різних галузей науки, техніки, творчості.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури педагоги запропонували таку класифікацію проектів:



Типологічна ознака

Тип проекту

1.

Домінантна діяльність

  1. Дослідницькі.

  2. Пошукові.

  3. Творчі.

  4. Прикладні (практично орієнтовані).

  5. Рольові.

  6. Інформаційні.

2.

Предметно-змістова галузь знань

  1. Моно проект (у межах однієї галузі знань).

  2. Між предметний проект.

3.

Характер координації проекту

  1. Безпосередній (жорсткий, гнучкий).

  2. Опосередкований (імітує учасника проекту).

4.

Характер контактів

  1. Серед учасників однієї школи, класу, міста, регіону, країни.

  2. Серед учасників різних країн світу.

5.

Кількість учасників проекту

  1. Особисті.

  2. Парні.

  3. Групові.

6.

Тривалість виконання проекту

  1. Короткотермінові.

  2. Середньої тривалості.

  3. Довготривалі.

На практиці найчастіше мають справу зі змішаними проектами.


Структура різних типів проектів (за Є.Полат)
А. За методом або видом діяльності, яка домінує у проекті.

1. Дослідницькі проекти. Потребують чітко продуманої структури, визначеної мети, актуальності проекту для всіх учасників, соціальної значимості, продуманих методів роботи.

2. Творчі проекти. Зазвичай не мають чітко продуманої структури, вона розвивається, підпорядковуючись інтересам учасників проекту. Можна домовитися про бажані результати спільної праці. Оформлені результати можуть бути у вигляді збірника, сценарію, програми свята тощо.

3. Ігрові проекти. Структура таких проектів залишається відкритою до їхнього закінчення. Учасники беруть на себе певні ролі. Результати їхньої роботи можуть визначитися на початку проекту або до його завершення. Наявним є високий ступінь творчості.

4. Інформаційні проекти. Спрямовані на збір інформації, її аналіз та узагальнення фактів. Потребують чіткої структури, можливостей систематичної корекції під час проектної діяльності. До обов’язкових структурних елементів належатимуть:

а) мета проекту – результат (стаття, реферат, доповідь, відео матеріали тощо);

б) предмет інформаційного пошуку – поетапність пошуку з визначенням результатів – аналітична робота над зібраними фактами – висновки – корекція, у разі потреби – подальший пошук інформації – аналіз нових даних – висновки – оформлення результатів (обговорення, редагування, презентація, зовнішня оцінка).

5. Практично орієнтовані. Відзначаються чітко визначеним із самого початку результатом діяльності учасників проекту, який зорієнтовано на соціальні інтереси самих учасників роботи (газета, документ, відеофільм, звукозапис, спектакль, програма дій, проект закону, довідковий матеріал тощо). Потребують продуманої структури, навіть сценарію діяльності учасників із визначенням функцій кожного. Дуже важливо добре організувати координаційну роботу через обговорення, корекцію спільних дій, презентацію отриманих результатів та можливих способів використання їх на практиці, зовнішню оцінку проекту.


Б. За змістовим аспектом проекту.

1. Літературо-творчі. Поширений тип спільних проектів.

2. Природничо-наукові. Зазвичай мають чітко окреслене дослідницьке завдання (наприклад, стан довкілля певної місцевості).

3. Екологічні проекти. Здебільшого потребують використання дослідницьких, наукових методів, інтегрованих знань із різних галузей.

4. Мовні (лінгвістичні). Навчальні проекти, спрямовані на оволодіння мовним матеріалом, формування певних мовленнєвих навичок та вмінь; лінгвістичні, спрямовані на вивчення мовних особливостей та етимології слів, літературні дослідження, дослідження історико-фольклорних проблем тощо.

5. Культурологічні проекти. Мають зв’язок з історією та традиціями різних країн. За змістом можуть бути історико-географічними, етнографічними, політичними, мистецтвознавчими, економічними.

6. Рольово-ігрові. За змістом можуть бути уявними мандрівками; імітаційно-діловими, які моделюють професійні та комунікативні ситуації; драматизація ми; соціальними імітаціями.

7. Спортивні.

8. Географічні.

9. Історичні.

10. Музичні.

Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни ролі вчителя: він уже перестає бути джерелом знань для учнів і перетворюється на організатора пізнавальної діяльності школярів.

У виконанні проектів виділяють три взаємопов’язаних етапи:

1. Організаційно-підготовчий (перед проектний).

2. Пошуковий (власне проект).

3. Підсумковий (пост проектний, або заключний).

Проектна діяльність завершується реальним практичним результатом. Матеріали дослідження оформляються у вигляді альбому, збірника, плану-карти, фільму, виставки, путівника тощо. Відбувається публічний захист проекту (презентація). За підсумками роботи здійснюється ґрунтовний аналіз проектних дій та виготовленого продукту. Якщо потрібно, пропонуються корективи, діється оцінка, виробляються пропозиції та рекомендації щодо можливого використання проектного продукту. (Див. ДОДАТОК № 6.)
Аналіз позакласної роботи
Аналіз проведеної роботи направлений на порівняння сформованої моделі з реальним втіленням, виявлення вдалих і проблемних моментів, їх причин і наслідків. Дуже важливий елемент постановки завдання для подальшої виховної роботи. Даний етап дуже важливий для корегування виховних завдань, змісту, форм і планування подальшої позакласної роботи.

Підбиття підсумків проведеного виховного заходу – важливий момент, який нерідко недооцінюється. Тут особливо відповідальна роль учителя і методиста, які повинні зробити кваліфікований висновок, оцінити переваги і недоліки виконаної роботи.

Аналіз підсумків заходу слід проводити систематично, оскільки тільки спираючись на досягнуте можна успішно рухатися вперед, закріплювати краще, позбавлятися від недоліків. Такий аналіз підсумків має дві основні функції – організуючу і виховну. Регулярний аналіз сприяє кращій організації роботи, спонукає більш серйозно ставитись до дорученої справи, оскільки її підсумки і результат не залишаються непоміченими, а піддаються оцінці. Аналіз – також і хороша школа виховання спостережливості, самокритичності, вимогливості, формування громадської думки, правильного ставлення до критики, підвищення педагогічної майстерності.

Аналізуючи виховний захід, слід перш за все фіксувати позитивні результати, указувати ті прийоми, умови, методи, які привели до успіху, шукати причини невдач. Кваліфіковане підбиття підсумків створює умови для обґрунтованого планування і поліпшення якості всієї виховної роботи надалі. Педагогічний аналіз кожного проведеного заходу може проводитися відповідно до наступних основних критеріїв: 1) наявність мети; 2) актуальність і сучасність теми; 3) його спрямованість; 4) глибина і науковість змісту, відповідність віковим особливостям учнів; 5) підготовленість вчителя та учнів до роботи, організованість і чіткість її проведення.

Судити про якість виховного заходу можна і по реакції учнів. Їх увага, емоційний настрій, інтерес до того, що відбувається, активність або, навпаки, байдужість говорять відразу про багато що. Віддаленіші в часі спостереження за поведінкою школярів, бесіди з ними, анкетування дозволяють глибше оцінити ефективність виконаної роботи.

Стан та результати позакласної та позашкільної роботи необхідно систематично обговорювати на засіданнях педагогічної ради, методичних об’єднань. До оцінювання проведених виховних заходів слід залучати і школярів, використовувати у цих цілях шкільне радіо, стінні газети, виставки. Результати таких форм роботи, як змагання, огляди, конкурси, місячники та ін., потребують широкого обговорення у колективі.



ДОДАТОК 1.
ЗМІСТ ЕЛЕКТРОННОГО ЗБІРНИКА ПРОГРАМ З ІНФОРМАТИКИ

ДЛЯ ВАРІАТИВНОЇ СКЛАДОВОЇ НАВЧАЛЬНИХ ПЛАНІВ

(http://www.ciit.zp.ua/menu_r2/programs/sbornik_program_2007.html)


До електронного збірника навчальних програм по інформатиці увійшли програми зі "Збірника навчальних програм з інформатики" з доповненнями та змінами (Запоріжжя, Прем’єр, 2002 р.), програми зі "Збірника навчальних програм профільних спецкурсів з інформатики" з доповненнями та змінами (Запоріжжя, Прем’єр, 2004 р.) та програми, які були надані в 2007 році на обласний конкурс навчальних програм з інформатики для варіативної складової.

Представлені в збірнику програми розроблені вчителями інформатики Запорізької області. Програми пройшли апробацію в навчальному процесі і були відібрані членами конкурсного журі як кращі.

Наказ ОблУНО №390 від 22.08.2007 «Про запровадження програм із збірника для реалізації варіативної складової навчальних планів» дозволено використання даних програм на території Запорізької області.
Програми збірника навчальних програм з інформатики

(Запоріжжя, Прем’єр, 2002 р.)

зі змінами та доповненнями
Розділ 1. Програми пропедевтичного курсу інформатики для початкової школи
Программа начального курсу информатики для 1-4 класса

(Вержиковський В.П., преподаватель математики Бердянского пединститута,

Чабанова Л.П., учитель информатики НВК N7 г. Запорожья, учитель-методист, высшая категория )
Програма ознайомлювального курсу «Початкова інформатика» для 1-4 класів

(Малюга О.М., Іванісова С.І. вчитель вищої категорії УВО «Прогресс» м.Запоріжжя)


Програма пропедевтичного курсу по інформатиці для 1-3 класів

(Клімова Н.В., Лавренюк І.В.) – змінена на нову.


Програма факультативного курса «Комп’ютер – мій друг та помічник» 1-4 класи

(Лавренюк І.В., вчитель методист, вища категорія, гімназія №6, м. Запоріжжя)


Програма пропедевтичного курсу з інформатики для 1-4 класів

(Захарова Т.П., вчитель вищої категорії ЗГ №2 імені Лесі Українки)



Розділ 2. Програми курсу інформатики для середньої школи
Програма курсу інформатики для 5-9 класів

(Клімова Н.В., Лавренюк І.В.) – змінена на нову


Програма „Основи інформатики”, 5-8 клас

(Лавренюк І.В., вчитель методист, вища категорія, гімназія №6, м. Запоріжжя)


Програма курсу інформатики для 5-9 класів

(Коротка О.Б., вчитель методист, вища категорія, колегіум "Елінт")


Програма курсу за вибором «Інформатика» у 5-8 класі

(Романенко Р.Ю., вчитель ІІ категорії Терпіннінського колегіуму "Джерело" Мелітопольского району)


Програма факультативу "Основи інформатики" для 5-8 класів

(Бабич В.К., вчитель І категорії НВК №16 м. Мелітополь)


Програма курсу інформатики для 5-7 класів

(Сікорський Р.Ю., Чехова О.О.)



Розділ 3. Програми неперервного курсу інформатики для шкіл І-ІІ ступенів
Програма неперервного курсу «Інформатики», 1-9 класи.

(Гуменна О.В., вища категорія, старший вчитель, ЗСШ №100)


Програма курсу інформатики для 1-9 класів

(Савенко Т.І., Краснокутська Л.А., Шило І.І., Селюкова Н.Ю., Прокопченко О.М., Васильєва О.В.)


Програма інтегрованого курсу інформатики та математики для 2-8 класів

(Семенова Л.О.)


Програма курса "Основы информатики" для 1-11 класса

(Горбань Т.А., вчитель методист вищої категорії гімназії №28)



Розділ 4. Програми базового курсу інформатики (7-9 класи)
Програма базового курсу інформатики (7-9 класи)

(Сікорський Р.Ю., Чернікова Л.А., завідувач НМЦ ІІТН ЗОІППО)


Програма базового курсу інформатики для 7-11 класів

(Мартинюк С.М.)



Розділ 5. Програми профільних та спеціалізованих курсів з інформатики
Програма профільного курсу інформатики для 7-11 класів

(Воропай Ю.І., заслужений вчитель України, гімназія №28)


Програма спецкурсу «Користувач ПК»

(Коротка О.Б., вчитель методист, вища категорія, колегіум "Елінт")


Програма спецкурсу «Основи радіоелектроніки» для 9-11 класів

(Кобзарєва Т.Е., вчитель вищої категорії ЗНВЗ №1)


Програма спецкурсу «Теорія графів»

(Горова Л.Я., вчитель методист вищої категорії ліцею Логос)


Програма спецкурсу “Формальна логіка”

(Чернікова Л.А., завідувач НМЦ ІІТН ЗОІППО)


Програма спецкурсу «Розвиток логічного мислення молодших школярів»

(Горова Л.Я., вчитель методист вищої категорії ліцею Логос)


Програма спецкурсу «Цікава логіка» для 1-4 класів

(Іванісова С.І., вчитель вищої категорії УВО «Прогресс» м.Запоріжжя)



Збірник навчальних програм профільних спецкурсів з інформатики

(Запоріжжя, Прем’єр, 2004 р.)

зі змінами та доповненнями
Розділ 1. „Програмування”
Основи програмування в середовищі Pascal.

(Єгорова І.С, Кухар Н.В, учителя інформатики Класичного ліцею при ЗДУ)


Стандартні графічні модулі TP.

(Овсяник С.Г., вчитель багатопрофільного ліцею №99) – змінена на нову


Програма спецкурсу «Стандартні модулі Turbo PASCAL. Модулі CRT, DOS, Graph» для універсального профілю

(Овсяник С.Г., Найдьонова А.І., вчителі інформатики вищої категорії багатопрофільного ліцею №99)


Основи програмування в середовищі Delphi.

(Єгорова І.С, Кухар Н.В., учителя інформатики Класичного ліцею при ЗДУ)


Технологія програмування на С++.

(Тонне П.О., ліцей № 105 фізико-математичного профілю м.Запоріжжя)


Моделювання та програмування інформаційних задач.

(Циммерман Г. А., Циммерман Е. В., Федько А. Н. колектив вчителів інформатики лицею № 105 физико-математического профиля)


Застосування інтегралів для обчислення площин

(Лапшина І.С., методист НМЦ міськУОН)


Чисельні методи розв’язання задач

(Розум Л.М., вчитель інформатики вищої категорії технічного ліцею «Вибір»)



Розділ 2. „Інформаційні технології”
Програма спецкурса "Основи машинопису та діловодства."

(Другова І.Б., вчитель вищої категорії ЗНВК №20 м.Запоріжжя)


Комп’ютерне діловодство

(Іванісова С.І., вчитель вищої категорії УВО «Прогресс» м.Запоріжжя)


Програма елективного курсу Видавнича справа

(Лапшина І.С., методист НМЦ міськУОН)


Системи штучного інтелекту

(Коротка О.Б., вчитель методист, вища категорія, колегіум "Елінт")


Основи телекомунікацій

(Курган А.М., вчитель І категорії ліцею «Логос»)


Комп’ютерні мережі.

(Овсяник С.Г., Найдьонова А.І., багатопрофільний ліцей №99) – змінена на нову


Програма спецкурсу «Основи Internet-технологій» для технологічного профілю

(Овсяник С.Г., вчитель інформатики вищої категорії, багатопрофільний ліцей №99)


Програма спецкурсу «Основи Web-дизайну» для універсального профілю

(Овсяник С.Г., вчитель інформатики вищої категорії, багатопрофільний ліцей №99)


Комп’ютерна графіка Flash

(Бессонова Н.А., вчитель вищої категорії, старший вчитель ліцею №62)


Програма спецкурсу “Інтернет орієнтована анімація” для технологічного профілю, 11 клас

(Тюріна Т.В., вчитель ІІ категорії НВК № 9 м. Мелітополь)


Комп’ютерний дизайн в AutoCAD 2004

(Захарова Т.П., вчитель вищої категорії ЗГ №2 імені Лесі Українки)


Начала веб-дизайну

(Коротка О.Б., вчитель методист, вища категорія, колегіум "Елінт")


Комп’ютерне моделювання

(Розум Л.М., вчитель інформатики вищої категорії технічного ліцею «Вибір»)


Комп’ютер для інженерних та економічних розрахунків

(Розум Л.М., вчитель інформатики вищої категорії технічного ліцею «Вибір»)


Інформаційні технології в економіці та бізнесі.

(Фоменко И.Н., вчитель-методист вищої категорії МБЛ «Перспектива» м.Запоріжжя)


Программа факультативного курсу “Створення комп’ютерних презентацій”

(Дудко Л.А., вчитель інформатики І категорії Михайлівської районної гімназії)


Програма факультативу "Фізика у Flash - анімації"

(Чепель Ю.Н., вчитель вищої категорії Вербівської ЗОШ І-ІІІ ст. Пологівського р-ну)


Програма спецкурсу «Застосування інформаційних технологій в науково-дослідній роботі» для класів з поглибленим вивченням інформатики.

(Чепель Ю.Н., вчитель вищої категорії Вербівської ЗОШ І-ІІІ ст. Пологівського р-ну)


Програма спецкурсу «WEB-дизайн» 10-11 клас

(Якімова О.М., вчитель інформатики НВК №9 м. Мелітополя)



Розділ 3. „Теоретична інформатика”
Теорія інформації

Основи інформаційної культури

(Савенко Т.І., Краснокутьська Л.А., школа №12 Шевченківського района м.Запоріжжя)

ДОДАТОК 2.
ПРИКЛАД ПОЗАКЛАСНОГО ЗАХОДУ
«Хрестики-нулики»
Мета: узагальнити та систематизувати знання, уміння і навички учнів з тем «Будова персонального комп’ютера», «Операційна система», «Алгоритмічна мова»; розвивати логічне та алгоритмічне мислення, здатність до самостійної, творчої роботи; виховувати колективізм, повагу до праці товаришів.
Загальні положення:

Гра проводиться або у позакласний час, або на уроках інформатики (бажано на спарених).

У грі беруть участь учні 9-х класів, які розбиті на дві команди по 7 осіб (капітан та 6 членів команди). Останні учні – вболівальники. Кожний конкурс має свою бальну систему оцінювання. Причому, оцінюється як праця команд, так і праця вболівальників. Гру оцінює журі у складі вчителів інформатики та математики.

Керує грою ведучий: вчитель інформатики, або спеціально підготовлений учень.


Хід гри

Гра побудована на принципі звичайних «хрестиків-нуликів». Команди мають відповідні назви. На початку гри за допомогою простого конкурсу визначаються назви команд. Капітани команд по черзі називають терміни, які стосуються інформатики. Команда, що останньою назве термін, матиме назву «Хрестики» та перша розпочинатиме гру.

На дошці або плакаті намальоване спеціальне поле для гри у «Хрестики-нулики», але у кожній клітинці – назва конкурсу. Команда «Хрестики» перша вибирає клітинку. Та команда, що перемогла, ставить у клітинку свій значок, а переможена команда обирає наступну клітинку – наступний конкурс.

Перемагає команда, яка або як у звичайний «Хрестиках-нуликах» поставить на одній лінії три своїх значки, або виграє більшу кількість конкурсів.

Якщо після перемоги якоїсь із команд залишаються конкурси, у які діти ще не грали, їх можна виконати після закінчення гри.


Операційна система

Словоманія

Word

Виправ помилку

Бліц

Логіка

Система числення

Перекладач

Кросворд


Конкурси

1. Операційна система.

1. Створити структуру папок та файлів:

D:\----------------Диск 1--------------------------Диск 4

----Диск 2---------------------------проба1.bmp

-----------------проба.doc

----Диск 3---------------------------проба2.bmp

-----------------проба3.doc

2. Скопіювати файли проба.bmp та проба.doc у папку Диск4.

3. Перейменувати файл проба.bmp папки Диск4 у файл Глава.txt.

4. Скопіювати файл Глава.txt у папку Диск 3.

5. Перейменувати файл Глава.txt у файл Книга.txt.

6. Перенести файли проба2.bmp, проба3.doc у папку Диск1.

Дане завдання виконує один представник від команди. Останні члени команди та вболівальники виконують завдання, запропоновані учителем (це може бути просто усне опитування, а можуть бути відповіді на запитання, підготовлені учнями). За це завдання перемога не присуджується, відповіді оцінюються учителем і впливають на оцінку учня.

За кожне правильно виконане завдання команда отримує 1 бал. Тобто за все правильно виконане завдання – 6 балів.
2. Словоманія.

Членам команди протягом 3-х хвилин потрібно скласти якомога більше слів, використовуючи літери, що зустрічаються в іншому слові, наприклад, «інформатика». За кожне слово начисляється 1 бал. Вболівальники у цей час теж складають слова. За кожне слово вболівальника команді начисляється ще 0,5 бала.
3. Word.

Завдання для команд (по одній людині від команди): у текстовому редакторі зашифрований вислів. Потрібно видалити зайві літери так, щоб його прочитати. Конкурс оцінюється у 5 балів.
Зашифрований вислів:
Валлжкких пппредмннетів ннемнає, амле єєн беззоддннная рнеечттей, якккмииух мнни нтте знннаємно, і щттуе біллльншше тттакнних, яуккні знннаємно поннгуанно, нтнавнвіть поннмимилллкоуоннво. І ццці-тнно пнноммиулннконмві ввінндомммоннсті етщне бннільттше нттас зупппинннняютть і збнниваттють, ннтіж ттті, якккиннх мни знновстім нтте знннаєттмо.

А.І. Гттерценнн


(Відповідь:

Важких предметів немає, але є безодня речей, яких ми не знаємо, і ще більше таких, які знаємо погано, навіть помилково. І ці-то помилкові відомості ще більше нас зупиняють і збивають, ніж ті, яких ми зовсім не знаємо.

А.І. Герцен)
Поки представник від команди виконує завдання, останнім членам команди можна запропонувати або завдання на знаходження закономірностей, або веселу гру «Збери слово».
Визнач закономірності та продовж числові ряди (два елемента):

1. 2 3 4 5 6 7 … (8, 9)

2. 10 9 8 7 6 5 … (4, 3)

3. 5 10 15 20 25 30 … (35, 40)

4. 6 9 12 15 18 21 … (24, 27)

5. 8 8 6 6 4 4 … (2, 2)

6. 3 7 11 15 19 23 … (27, 31)

7. 9 1 7 1 5 1 … (3, 1)

8. 4 5 8 9 12 13 … (16, 17)

9. 25 25 21 21 17 17 … (14, 14)

10. 1 2 4 8 16 32 … (34, 128)

11. 21 18 16 13 11 8 … (6, 3)

12. 12 14 13 15 14 16 … (15, 17)

13. 16 12 15 11 14 10 … (13, 9)

14. 25 24 22 21 19 18 … (16, 15)

15. 16 8 4 2 1 ½ … (¼ , 1/8)

16. 3 4 6 9 13 18 … (24, 31)

17. 1 4 9 16 25 36 … (49, 64)

18. 15 16 14 17 13 18 … (12, 19)

19. 21 18 16 15 12 10 … (9, 6)

20. 4 8 10 20 22 44 … (46, 92)
Гра «Збери слово». На спини учасникам двох команд чіпляються літери одного слова. Задача: визначити слово та вишикуватись таким чином, щоб глядачі змогли його прочитати. Говорити між собою учасники не можуть. (Приклад: «Сканер», «Курсор»)
4. Виплав помилку.

Виправити помилки в алгоритмах:

а) Є 3-літрова банка соку. Відбувається його продаж.

алг Продаж соку

поч

поки не продано 3 л соку

пц

відкрити банку із соком

налити у склянку 0,2 л. соку

одержати гроші

віддати склянку покупцю

кц

прибрати пусту банку



кін
б) На фабриці фасують ялинкові прикраси по 6 кульок в одну упаковку. Всього треба розфасувати 60 кульок.

алг Розфасовка кульок

поч

взяти порожню коробку



поки не розкладено 60 кульок

пц

покласти в коробку 6 кульок

поставити коробку

кц

кін



Конкурс оцінюється у 5 балів.
5. Бліц.

Команди відповідають протягом 2-х хвилин на запитання. За кожну правильну відповідь – 1 бал.

Питання команді «Хрестики»:

1. Величини, значення який змінюються у процесі виконання програми - … (змінні)

2. Жорсткий диск у комп’ютері - … (вінчестер)

3. Клавіша, яка витирає символ перед курсором - … (BackSpace)

4. З яких службових слів складається умовний оператор? (якщо, то, інакше, все)

5. Величини, які дані в алгоритмі - … (аргументи)

6. Назвати типи даних в алгоритмічній мові (цілі, дійсні, літерні)

7. Матричний … (принтер)

8. Скільки Кбайт в 1 Мбайті? (1024)

9. Найменша одиниця вимірювання інформації - … (1 біт)

10. Пам’ять, яка очищається при вимиканні комп’ютера - … (оперативна)

11. Пристрій зв’язку комп’ютерів телефонною мережею - … (модем)

12. Яким знаком розділяють власне ім’я файлу і його розширення? (крапкою)

13. Клавіша введення інформації на клавіатурі - … (Enter)

14. Проводник – це операційна система? (ні)

15. Службове слово алгоритмічної мови для закінчення програми - … (кін)

16. Який обсяг нового чистого лазерного диска? (700 Мбайт)

17. Алфавіт якої системи числення складається лише з двох цифр: 0 та 1? (двійкової)

18. Яка з цих програм не входить до професійного пакета Microsoft Office: Excel, Power Point, Pablisher, Lingvo, Outlook? (Lingvo)

19. Яка клавіша на клавіатурі відповідає за вмикання/вимикання режиму введення великих літер? (Caps Lock)

20. У яких одиницях вимірюється розмір екрана монітора і яким чином? (у дюймах, по діагоналі)
Питання команді «Нулики»:

1. Величини, значення який не змінюються у процесі виконання програми - … (сталі)

2. Головна клавіша клавіатури - … (Enter)

3. До якої структури алгоритмічної мови відноситься слово «інакше»? (розгалуження)

4. Величини, які потрібно знайти в алгоритмі - … (результати)

5. Принтер навпаки - … (сканер)

6. Клавіша, яка видаляє символ з позиції курсору - … (Delete)

7. Скільки біт в 1 байті? (8)

8. У чому вимірюється тактова частота? (Герци)

9. Незмінна пам’ять комп’ютера - … (постійна)

10. На скільки частин поділяється клавіатура? (5)

11. Головна плата комп’ютера - … (материнська)

12. Windows – це мова програмування? (ні)

13. Чи можна в імені файлу використовувати знак «<» чи «>»? (ні)

14. Які спеціальні символи використовуються у масці імен файлів? (*, ?)

15. Назвіть основні структури алгоритмічної мови (лінійна, розгалуження, цикл)

16. Який Обсяг нового одностороннього DVD? (3,95 Гбайт)

17. Мінімальний елемент зображення, що формується на екрані монітора - … (пік сель)

18. MS-DOS, Unix, Linux. Що це? (операційні системи)

19. Яка клавіша на клавіатурі вмикає/вимикає малу цифрову клавіатуру? (Num Lock)

20. Що використовують для охолодження процесора комп’ютера або вінчестера великого обсягу? (вентилятор або Cooler)
6. Логіка.

Хто художник?

Воронов, Павлов, Левицький та Сахаров – четверо талановитих молодих людей. Один з них – танцівник, інший – художник, третій – співак, а четвертий – письменник.

Ось що відомо про них.

Воронов та Левицький сиділи у залі консерваторії в той вечір, коли співак дебютував у сольному концерті.

Павлов та письменник разом позували художнику.

Письменник написав біографічну повість про Сахарова та збирається написати про Воронова.

Воронов ніколи не чув про Левицького.

Назвіть прізвище художника.

(Відповідь: художник – Сахаров)


Конкурс оцінюється у 7 балів.
7. Системи числення.

Перевести числа з двійкової системи числення в десяткову та навпаки:

10111012 = … (9310)

111011012 = … (23710)

267410 = … (1010011100102)

34510 = … (1010110012)

За кожний правильно виконаний приклад – 2 бали.
8. Перекладач.

Перекладіть алгоритмічною мовою:



а) б)

Конкурс оцінюється в 7 балів.
9. Кросворд.

Команди та їх вболівальники розв’язують кросворд. За кожне правильно відгадане слово – 1 бал. Розв’язавши кросворд, у виділених клітинках учні отримають літери, з яких потрібно скласти ключове слово.

За нього – ще 2 бали. Якщо команда не відгадала всіх слів, то можна просити допомогу вболівальників. Тоді за кожне відгадане вболівальниками слово – 0,5 бали, а за ключове слово – 1 бал.

























































И

С

К

О

В

О






Н

































Р

И

Н

Т

Е

Р


















І

Н

Ч

Е

С

Т

Е

Р





















И

Ш

А




К




Р






















О













Е




Н





















Н












Т




Е












Л

А

В

І

А

Т

У

Р

А




Т







10Ф

А

Й

Л




Т










О



















Н










О










Ц



















Е










Р










Е



















Р






















С





































11Д

Ж

О

Й

С

Т

И

К




























Р















По горизонталі:

2. Місце у системному блоці комп’ютера, куди вставляється дискета - … (дисковод).

4. Струминний … (принтер)

5. Жорсткий диск - … (вінчестер)

6. Кнопочний маніпулятор - … (миша)

9. Пристрій введення будь-якої інформації у комп’ютер - … (клавіатура)

10. Довільний набір даних, який має ім’я - … (файл)

11. Маніпулятор, який найчастіше використовується у комп’ютерних іграх - … (джойстик)
По вертикалі:

1. «Всесвітня павутина» - … (Інтернет)

3. Один із зовнішніх носіїв інформації - … (дискета)

6. Пристрій виведення текстової та графічної інформації на екран - … (монітор)

7. Пристрій, що дозволяє перенести до комп’ютера будь-яке фото - … (сканер)

8. «Мозок» комп’ютера - … (процесор)


Ключове слово: ІНФОРМАТИКА.


ДОДАТОК 3.

ПРИЙОМИ ЕФЕКТИВНОГО ПОШУКУ ІНФОРМАЦІЇ

Для пошуку інформації за одним ключовим словом необхідно набрати це слово в полі введення запитів і натиснути кнопку Знайти (Найти, Search). Пошук за одним словом доцільно проводити в тому випадку, якщо це слово є рідкісним, маловживаним або ім’ям власним, наприклад, конкорданс, Голомб, Джерард Солтон.

Але, як правило, пошук за одним словом призводить до формування величезних списків Web-сторінок, на яких воно зустрічається. Знайти в такому списку потрібні ресурси не просто, і тому пошук за одним словом малоефективний. Набагато ефективнішим є пошук за кількома словами, але тут важливу роль відіграє правило, яке вказує пошуковій системі, як опрацьовувати групу слів. Наприклад, користувача можуть цікавити:


  • документи, що містять І перше слово, І друге одночасно;

  • документи, в яких ці слова зустрічаються поруч або недалеко одне від одного;

  • документи, в яких зустрічається АБО перше слово, АБО друге, АБО обидва разом.

Таким чином, для ефективного пошуку за кількома ключовими словами потрібні спеціальні команди, які дозволяють пов’язати окремі слова між собою. Ці команди в пошукових системах утворюють спеціальну мову запитів.

Кожна індексна пошукова система використовує свою власну мову запитів, тому при використанні різних пошукових систем треба знати особливості кожної. Ретельний перелік правил написання запитів для конкретної пошукової служби можна знайти на її сервері за посиланнями "Допомога", "Як скласти запит", "Поради з пошуку" тощо. Але є загальний принцип, згідно з яким усі команди можна поділити на три групи: команди простого пошуку, команди мови запитів і команди розширеного пошуку. У режимі простого пошуку запити створюються нескладними методами, але вони, як правило, призводять до численних результатів, з яких важко вибрати необхідні. Команди мови запитів дозволяють досить точно описати потрібний документ. Команди розширеного пошуку призначені не для пошуку документів за їх змістом, а, наприклад, для пошуку Web-вузлів за їх назвами, за фрагментами їх адрес, за адресами посилань, які зустрічаються на їх Web-сторінках і т.п.

У процесі пошуку інформації в мережі Інтернет важливими є дві складові: повнота пошуку (тобто намагання не пропустити якусь важливу інформацію) і точність (тобто відсутність у результатах пошуку зайвої інформації). Обидві ці складові називають загальним словом релевантність, яка передбачає максимальну змістову відповідність результатів пошуку вказаному запиту. Тобто релевантність - це адекватність відповіді запитанню. Релевантність також є і способом упорядкування знайдених за запитом документів: чим більше документ відповідає запиту, тим ближче до початку списку повинна перебувати його адреса. Для досягнення цього результату пошуковою системою враховуються такі параметри, як кількість знайдених у тексті ключових слів, "контрастність" слова (його відносна частота появи для даного документа), відстань між словами, розташування слова в документі та його підрозділах і т.п.

Релевантність - ще й якісна міра. Відповідність результату пошуку інтересам користувача залежить не лише від властивостей даної системи, але й від того, наскільки вдало сформульовано запит.


Команди простого пошуку
1. Пошук групи слів. При роботі з будь-якою пошуковою системою слід з’ясувати, як вона сприймає групу слів у запиті, наприклад, видатні фізики. Україно- та російськомовні пошукові системи сприймають групу слів так, ніби між ними стоїть сполучник І, тобто шукають документи, в яких обидва ці слова зустрічаються одночасно. Так само працює пошукова система Google. Але більшість англомовних пошукових систем сприймають групу слів таким чином, ніби між ними стоїть сполучник АБО і шукають документи, які містять або перше, або друге слово, або обидва слова разом. Кількість слів у групі не обмежується.

2. Пошук словоформ. У зв’язку з тим, що в українській та російській мовах слова змінюються за відмінками, важливою властивістю пошукової системи є пошук словоформ. У більшості випадків пошукові системи дозволяють знаходити різні словоформи, наприклад, попередній запит на пошук видатні фізики рівносильний запиту видатний фізика.

3. Роль великих літер. Загальне правило для більшості пошукових систем полягає в тому, що великі літери на початку слова сприймаються як додаткова умова, що обмежує область пошуку. Наприклад, за запитом Ліга Чемпіонів будуть знайдені лише ті документи, які містять слова Ліга Чемпіонів. Проте пошук за запитом ліга чемпіонів поверне документи, в яких є слова Ліга чемпіонів, ліга Чемпіонів, Ліга Чемпіонів, ліга чемпіонів.

4. Пошук однокореневих слів. Більшість пошукових систем знаходить документи, які містять слова однокореневі з ключовими. Наприклад, пошук за запитом модел поверне документи, в яких є слова модель, моделей, модельний, моделізм, моделює, моделювання.

5. Засоби контекстного пошуку. Якщо ключові слова взяти в лапки, наприклад "To be or not to be", "Слово о полку Ігоревім", то пошукова система повинна знайти документи, в яких дана фраза присутня буквально, тобто саме так, як вона записана. Для пошуку фрази з абсолютно точним збігом пошуковій системі недостатньо індексного файла, і вона звертається до копій раніше збережених у своїй базі Web-сторінок.

6. Шукати у знайденому. Якщо в результаті пошуку було знайдено занадто багато документів і користувач має бажання скоротити такий список, то для цього використовується послуга "Шукати у знайденому", яку надають пошукові системи на пульті управління пошуком. Наприклад, запит електронна бібліотека можна уточнити запитом фантастика.
Команди мови запитів
У розширеному пошуку, крім ключових слів, можна використовувати прості логічні оператори та логічні дужки.

1. Оператор І. За допомогою цього оператора об’єднують два чи більше слів таким чином, щоб вони всі були  в документі, наприклад Ейнштейн І теорія І відносності. Як було зазначено вище, в україно- та російськомовних пошукових системах списки слів і без такого оператора сприймаються так, ніби між ними стоїть оператор І. Але для більшості англомовних пошукових систем оператор І відіграє важливу роль, йому відповідають символи "&" та "+".

2. Оператор АБО. Оператор забезпечує пошук за будь-яким словом з групи, наприклад, університет АБО академія. У більшості пошукових систем оператор АБО записується у запиті як OR.

3. Логічні дужки. Дужки застосовуються, коли необхідно управляти порядком дій логічних операторів, наприклад, пошук за запитом (чемпіонат АБО кубок) І світу поверне документи, в яких є слова чемпіонат світу або кубок світу.

4. Оператор НЕ. Цей оператор використовується, коли з результатів пошуку необхідно вилучити деяке ключове слово. Необхідність у цьому виникає, коли треба уникнути двозначності або зменшити кількість посилань, що повертаються. Наприклад, Паскаль НЕ (мова програмування), кінопремія НЕ оскар.

5. Пошук із зазначенням відстані. Такий вид пошуку дозволяє вказати, на який відстані одне від одного повинні розташовуватися слова в документі. В англомовних пошукових системах використовується оператор NEAR. Наприклад,

information NEAR resources - для англомовних систем (чим ближче розташовані ключові слова один до одного, тим вищою є релевантність документа. Якщо відстань між словами більше 50 слів, то релевантність вважається нульовою);

[5, інформаційні ресурси] - для системи <МЕТА> (обидва ключові слова повинні належати одній групі довжиною не більше п’яти слів),

информационные/ 2 ресурсы - для системи Яндекс (відстань між ключовими словами не повинна перевищувати 2 слова).



ДОДАТОК 4.
ПРИКЛАД ДРУКОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ

Один з номерів шкільної учнівської газети «DIXI»



DIXI, № 3, квітень-травень 2007 р.
Скоро літо, канікули у школярів, відпустки у батьків...

Вчителі та вихователі залишаються у школі, а дітям та їх батькам надається можливість більше часу провести разом, поспілкуватись.

Тема сьогоднішнього номеру - БАТЬКИ ТА ДІТИ..

Це непроста тема, а тому поставтеся до неї з усією серйозністю.

Редколегія
Вислів номера

Отношения между родителями и детьми так же трудны и столь же драматичны, как отношения между любящими.

Андре Моруа
Недарма говорять, що в усі віки існує головна проблема – проблема батьків та дітей. Чому вона виникає?

Чому батьки вважають, що діти просто не хочуть їх слухатись, що у них перехідний вік, що вони не цінують своїх батьків, що вони повинні беззаперечно виконувати всі накази тата з мамою, вчителів, вихователів, дідусів, бабусь, тіток, всієї великої рідні та, взагалі, усіх старших за віком, тому, що ті знають набагато більше?

Чому діти хочуть з самого раннього віку бути самостійними, вирішувати свої проблеми самі, або, навпаки, все скидати на батьків; гратися, коли захочуть; відвідувати лише ті уроки, які викладають улюблені вчителі; навчатись тільки тоді, коли хочеться; гуляти допізна на вулиці і не давати звіту з ким товаришуєш, що робиш у вільний час; вимагати у батьків стільки карманних грошей, скільки вистачить, щоб придбати увесь світ; носити той одяг, який подобається, навіть якщо він не подобається директору школи та вчителям?


Ці всі ЧОМУ будуть виникати завжди. Діти виростуть, стануть батьками, і знову не розумітимуть, але вже своїх дітей.

Щоб якось розв’язати цю ситуацію, ми хочемо дати декілька порад як дітям, так і батькам.

Ці поради – це не інструкція, як потрібно діяти, а підказка, як краще сприймати дії протилежної сторони, щоб батьки не хапались за серце та не пили валер’янку, а діти, не рюмсали у подушки та не кидалися словами „Я піду з дому!”

Можливо, після нашого спілкування батьки по-іншому подивляться на своїх дітей, а діти ставитимуться до своїх батьків з більшою повагою та терпінням.




Школа для батьків
Хто такі „важковиховувані діти”?
І як з ними „боротись”?



Вельмишановні батьки, мабуть кожен з Вас хоч раз в житті казав своєму синові чи доньці: „Як же ж з тобою важко розмовляти!”

Термін "важковиховуваність" увійшов у науку в тридцяті роки ХХ сторіччя. Важковиховуваність — прояв негативного в поведінці людини, конфліктний стан, вроджене неприйняття запропонованих настанов. Дуже часто цей конфлікт - природне зіткнення суперечностей, викликане лише нерозумінням один одного.

Недоліки у шкільному і сімейному вихованні, як правило, призводять до того, що окремі підлітки "випадають" із загальної системи виховання, не сприймають належним чином виховний вплив педагогічного колективу, і як наслідок - відстають у своєму інтелектуальному і моральному розвитку. Навіть у благополучній сім'ї нерідко слабкі педагогічні знання батьків, наявність антипедагогічних вчинків і настанов діють негативно на виховання дітей.




Перелічимо типові помилки сімейного виховання:

1. Переоцінка батьками істинних здібностей і сил дитини ("Моя дитина найкраща, найталановитіша від усіх!"). Так, дитина найкраща, але порівнюйте її не з іншими, а з нею самою, такою, якою вона була раніше. Дитина росте, навчається, змінюється на краще.

2. Сімейне виховання базується на помилковій ідеї: дитинство повинно бути без труднощів чи постійних обов'язків ("Встигне напрацюватися, встигне "намучитись", коли великий виросте!"). Коли виросте – буде пізно. Дитина повинна реально дивитись на життя, щоб потім воно не було для неї шоком.

3. Прагнення дорослих все найкраще дати дитині ("Нам, дорослим, необов'язкові фрукти, а дитині потрібні вітаміни!"). Не виховуйте в дитині егоїста. У сім’ї всі рівні.

4. Помилкова думка батьків про те, що головне виховання дає школа ("Нам нема коли, ми працюємо!"). Ще Микола Михайлович Карамзін говорив: ”Без хороших отцов нет хорошего воспитания, несмотря на все школы”.

5. Неправильне ставлення до навчальної роботи дитини ("Моя дитина

розумна, якщо вона погано вчиться, винні вчителі!"). Це не завжди відповідає дійсності.

6. Вина за аморальність, білі плями у вихованні і недоліки перекладаються на школу, "вулицю", оскільки "в сім'ї поганому не навчають". Але вже те, що Ви усунулись від відповідальності говорить про байдужість до дитини.

Помилки сімейного виховання доповнюються недоліками у шкільному вихованні:

1. Прагнення подолати опір учня педагогічним тиском за допомогою погроз, покарань, скарг батькам.

2. Поверхові знання вчителями особливостей школяра, прийняття складності і своєрідності його характеру за важковиховуваність.

3. Конфліктні відносини батьків з педагогами або дитини з вчителями.

4. Зловживання мовними методами впливу, невміння використовувати методи переконання, переучування, перебудови характеру.
Отже, дорогі батьки та вчителі, дорогі дорослі, проаналізуйте Ваші дії. Можливо Ви припускаєтесь однієї з цих помилок. Ще не пізно її виправити.



В оформленні використано малюнок з сайту „Дети на Куличках” (http://children.kulichki.net/index.htm)





А тепер звернемось до учнів. Найпершим каменем спотикання для кожного учня та адміністрації школи є шкільна форма.

Адміністрація вважає, що шкільна форма обов’язкова, учні ж хочуть ходити так, як їм заманеться.

Але уявімо собі, що Ви виросли. Здійснилося Ваше саме потаєне бажання – стати дорослим. Ви влаштувалися на роботу до престижної фірми. І тут почалося: начальство вимагає, щоб Ви приходили на роботу, дотримуючись офісного стилю. І ніяких там тобі фенєчок, довгих намист, бандан та навіть кросівок.

А що ж школа?



Школа — не місце для демонстрації мод і товщини батьківських гаманців.

У школі потрібно думати не про наряди, а про уроки, а форма ДИСЦИПЛІНУЄ.

Якщо учні в одязі скромні і стримані, то можна обійтися і без форми.

Якщо у когось немає грошей на дорогий і стильний одяг, у жодному випадку не слід перетворювати його на предмет насмішок. Людина одягається охайно — і дуже добре, більшого не потрібно.

Не раджу «тиснути» на батьків з метою одягнутися всіх модніше і всіх красивіше. Все одно всього одягу не скуповуватимете. Спробуйте розвинути в собі уміння моделювати, конструювати, кроїти і шити. Іноді навіть з недорогої тканини можна зшити класний прикид.

Початковим навичкам Вас можуть навчити мама і бабуся, а остаточну майстерність Ви придбаєте в гуртках і студіях моделювання і шиття.

Втім, остаточної майстерності не буває — справжній художник завжди удосконалюється.

Ну і де ж продемонструвати всю цю красу, якщо в школі не можна?

Ви можете влаштувати веселий карнавал, не обов'язково новорічний. І там вже продемонструвати своє мистецтво вбиратися.

Не забувайте змінне взуття і спортивну форму.

Косметика в школі — річ абсолютно неприпустима. Максимум що можна собі дозволити: замазати прищик маскуючим олівцем і покрити губи безбарвною помадою.

Дівчаткам не варто протягувати руки до маминої косметички. Те, що доречне для дорослої людини, на маленькій дівчинці виглядає просто смішно.

Ставлення людини до моди — показник і ЙОГО КУЛЬТУРИ, і культури його часу.

Анастасія Медвідь,

ведуча рубрики,

учениця 7-Б класу



До речі, даною статтею ми відкриваємо постійно діючу рубрику „Школа етикету”. Пишіть, про які з правил етикету Ви б хотіли дізнатися.

Редколегія

Загадки


✐Я из дома на порог

Лишь один шагнул шажок,

Дверь закрылась за спиной,

Нет пути передо мной.

Я и дома – и не дома,

Между небом и землей.


Отгадайте-ка, друзья,

Где же я?


✐Много соседей рядом живут,

А никогда не видятся.

✐Я в дом любой тебя впущу,

Стучишь – я рада стуку.

Но одного я не прощу –

Коль не подашь мне руку.





Відповіді на загадки попереднього номера: небо, зорі та Місяць; Сонце; мороз; райдуга; ранок; сніг.

Из школьной жизни

(большой толковый словарь великошкольной жизни)

Продолжение




  1. Урок пения – «Алло, мы ищем таланты!»

  2. Урок истории – привет с того света

  3. Урок иностранного языка – Миклухо-Маклай в гостях у папуасов

  4. Урок математики – чем дальше в лес, тем больше дров

  5. Урок физики – очевидное и невероятное

  6. Урок ботаники – расцветали яблони на груше

  7. Урок физкультуры – молодняк в зоопарке




(Продолжение следует…)

P.S. Вы тоже можете пополнить этот словарь, прислав ваши варианты толкований школьных терминов.





Чи знаєте ви, що ...

У ЯПОНІЇ ДІТЯМ ВСЕ МОЖНА!

У Японії діти років до п'яти не знають слів «не можна». І в дитячому саду, і удома їм можна все: бігати, стрибати, вищати, штовхатися, рвати папір і ламати іграшки. Вихователі ніколи не скаржаться батькам на дітей.

Незрозуміло, як при такій системі виховання японці зростають дуже ввічливими і стриманими людьми. Може, на все життя втомлюються в дитинстві балуватися?



Рубрику підготувала

Анастасія Медвідь, 7-Б клас

Проба пера

Размышление о дружбе


Дружба, как бабочка, хрупкая,

Лелеешь ее – будет жить.

Летает она безмятежная

И верность тебе хранит.

Затронешь крыло нечаянно,

Оторвешь его невзначай.

А потом хоть плачь,

хоть кричи "Я нечаянно!",

Дружба скажет "Прощай!!!"
Мария Манзыркова,

ученица 7-Б класса.




Скоро почнуться канікули, Ваші друзі роз’їдуться, можливо у когось з Вас виникне ситуація, коли конче потрібно буде з кимсь порадитись, а друзів, батьків поряд не буде. Нагадуємо телефони довіри:

Телефон довіри для підлітків Одеського міського центру соціальних служб для молоді 25-52-55

(з 9 до 18 год.)

Телефон довіри УМВС 28-20-43

Телефон довіри ДАІ (обл. ДАІ) 45-90-65

(За матеріалами офіційного сайту міста Одеса)
Крім того Ви завжди можете надіслати анонімного листа на поштову скриньку школи (zosh44@rambler.ru). Ми спробуємо разом вирішити Вашу проблему. Адже Ви не одинокі у цьому світі. Треба лише набратись сміливості і попросити допомоги.


Відповіді на загадки, ваші вірші та пропозиції просимо надсилати за адресою редакції:

Одеса, вул. Героїв Сталінграду, 36, ЗОШ № 44, Кабінет інформатики.

E-mail: zosh44@rambler.ru



ДОДАТОК 5.

ВІРТУАЛЬНІ МУЗЕЇ

Віртуальний музей (вебсайт-музей) — тип веб-сайту, оптимізований для експозиції музейних матеріалів. Представлені матеріали можуть бути з самих різних областей: від предметів мистецтва та історичних артефактів до віртуальних колекцій і фамільних реліквій. Віртуальні музеї являють собою вдалий приклад застосування Інтернет-технологій для вирішення проблем зберігання, безпеки і широкого, швидкого і легкого доступу до експонатів.


Перші вебсайт-музеї стали з'являтися в Інтернеті в 1991 році. Спочатку віртуальні музеї були сайтами реальних музеїв, але незабаром стали з'являтися і персональні вебсайт-музеї. Логіка проста: якщо будинок може стати музеєм будинку, то домашня сторінка може стати сторінкою-музеєм. Перший персональний вебсайт-музей, що назвав себе таким, з'явився в 1994 році.
Не всякий набір фотографій має право називатися вебсайт-музеєм. Цифрова колекція віртуального музею повинна мати 2 відмітних характеристики:

віртуальний тур і просунутий пошук


Один з кращих в світі віртуальних музеїв — Державний Ермітаж — використовуючи останні Інтернет-технології фірми IBM, чудово імплементував обидві ці можливості. Для віртуальних екскурсій використовується Java-аплет HotMedia, а для пошуку експонатів — технологія QBIC (Query By Image Content) (англ.). Пошук здійснюється не тільки за ключовими словами («мужик, і поряд дерево — отаке»), але і по колірній гаммі («50 % жовтого і 20 % блакитного») або композиції («правий верхній кут темний, середина світла»).
Одним з перших, хто розпізнав потенціал вебсайт-музеїв був глава фірми Microsoft Біл Гейтс. З 1989 року через підставну фірму Corbis (англ.) він скуповує права на високоякісне цифрове відтворення предметів мистецтва, історичних артефактів і цінних рукописів. І цей потенціал повністю реалізовується: популярність вебсайт-музеїв така, що ICANN виділив для них окремий домен вищого рівня .museum.

(http://website-museum.popelyukhin.com/pages/Main.html,



Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії)
ПЕРЕЛІК САЙТІВ – ВІРТУАЛЬНИХ МУЗЕЇВ

http://1000plastinok.info/ - музей музики «1000 пластинок»

http://decemb.hobby.ru/ - музей декабристів

http://edu.krasnoturinsk.ru/index.php?option=com_weblinks&catid=93&Itemid=5,

http://karely.narod.ru/ - музей деревянного зодчества "Малые Карелы"

http://louvre.historic.ru/ - Лувр

http://lucl.lucl.kiev.ua/start/muzei.html багато посилань на віртуальні музеї

http://lunarglobe.narod.ru/ - музей місячної техники

http://museum.uka.ru/links.html - Internet-музей

http://museum.ynpress.ru/ - музей дитячої та юнацької преси

http://phillumeny.narod.ru/ - Віртуальний музей сірникових етикеток

http://pro.net.ru/museum/ - Музей Web-искусства. Зразки того, яким повинен бути Web-Сайт

http://rw6ase.narod.ru/ - Отечественная радиотехника 20 века

http://schools.keldysh.ru/sch444/museum/ - віртуальный музей інформатики

http://smallbay.ru/grafica.html, http://www.museum-online.ru/ - музеї живопису

http://sueverija.narod.ru/ - музей міфів та марновірства російського народу

http://vsm.host.ru/ - музей космонавтики

http://website-museum.popelyukhin.com/pages/Main.html - перший персональний вебсайт-музей

http://www.blacktrue.pavlovskyposad.ru/ - музей 'ЧерноБыль'

http://www.computer-museum.ru - Виртуальный компьютерный музей

http://www.elektromuzei.ru/ - музей енергетики

http://www.exploratorium.edu - Музей в Сан-Франциско під назвою "Експлораторіум" забезпечує можливість веселого пізнання наук.

http://www.gulag-museum.org.ua/ - Віртуальний музей ГУЛАГу

http://www.hermitagemuseum.org/ - Государственный Эрмитаж

http://www.icfcst.kiev.ua/museum/museum-map_u.html - Iсторiя розвитку iнформацiйних технологiй в Українi

http://www.icom.org/vlmp - Підбірка web-звєязків, що охоплюють музеї та архіви

http://www.itl.net/features/nmm/Beaulieu.html - Найбільший в Англії та один із самих великих у світі Автомобільний музей "Б’ЮЛІ".

http://www.lam.mus.ca.us/webmuseums - посилання на різноманітні музеї, виставки та деякі колекції, які можна побачити у мережі Інтернет

http://www.lenin.ru - мавзолей Леніна

http://www.munnsgallery.com – музей чудес світу

http://www.museum.com.ua/ - Одеський музей нумізматики

http://www.museum.poltava.ua/ - Про Полтавщину та полтавчан

http://www.museum.ru/ - музеї Росії (багато посилань на музеї світу)

http://www.nmsi.ac.uk - Лондонский музей природничих наук

http://www.roerich.ru/index.php?l=ukr&r=1024 – музей Миколи Реріха (укр., рос., англ., нім. тощо)

http://www.taswegian.com/MOSCOW/soviet.html - музей радянських калькулярорів

http://www.telefonmuseet.dk/uk/index.html - музей телефона

http://www.tretyakovgallery.ru/ - Государственная Третьяковская галерея

http://www.tvmuseum.ru/ - музей радіо та телебачення

http://www.virtualmuseum.ru/dev/ - музей России

http://www.virtualshoemuseum.com/vsm/index.php - музей взуття (англ.)

http://www.wp.nm.ru - істория створення інтернет

ДОДАТОК 6.
ПРИКЛАД ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ


следующая страница >>