Облік робочого часу працівника - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Щодо розподілу робочого часу у практичних психологів та соціальних... 1 26.09kb.
Встановити наступний розпорядок роботи: тривалість робочого тижня... 1 57.98kb.
Екзаменаційні питання з дисципліни «Фінансовий облік» Напрям підготовки... 1 70.39kb.
Заходи по упорядкуванню та розвитку матеріально-технічної бази школи 1 149.96kb.
Розпорядження №235 "26" жовтня 2011 р. Про відзначення з нагоди Дня... 1 35.2kb.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання постановки на... 1 106.76kb.
Питання до заліку з дисципліни бухгалтерський облік І статистика... 1 25.91kb.
Положення про портфоліо педагогічного працівника дошкільного навчального... 1 55.79kb.
Дозволи, прохання, заборони 1 25.17kb.
Євген Рафалович – герой свого часу? (Урок – психологічне дослідження... 1 82.41kb.
Урок №. Оцз тема. 2 Надзвичайні ситуації воєнного часу. Навчальна... 1 73.23kb.
Фігурне водіння мотоцикла і автомобіля; повільна їзда (мото) 1 101.21kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Облік робочого часу працівника - страница №1/1




Облік робочого часу працівника

Зміст.|Вступ. |3 ||Розділ 1. ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА | ||ПІДПРИЄМСТВА. |5 ||Розділ 2. ОПИС ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ. |8 ||Розділ 3. ТЕОРІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ФОТОГРАФІЇ РОБОЧОГО | ||ДНЯ, ХРОНОМЕТРАЖ І БСМ. |9 ||Розділ 4. ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗЕРВІВ ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ | ||ПРАЦІ. |13 ||Розділ 5. ОСОБЛИВОСТІ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ. |18 ||Висновки. |21 ||Література. |22 ||Додатки. |23 || | | Вступ. На данному етапі розвитку економіки, в зв’язку з переходомпідприємств на повний господарський розрахунок та самофінансування,вся система обліку також перебудувалась. В цих умовах зусилля трудових колективів направлене на всебічне збільшення прибутку підприємства, прискорення темпів роступродуктивності праці, введення нових та єфективне використаннянаявних потужностей, на збільшення випуску та покращення якостіпродукції при одночасному зниженні матеріальних та трудових витрат. До найбільш важливих відноситься показник раціональноговикористання робочої сили. Сьогодні є дуже великі резерви зниження трудоємкості завдяки досягненням науки та техніки, покращеннювикористання робочого часу в результаті поліпшення організації праці та виробництва. Облік дозволяє виявити залишки нераціонально витраченої праці. Облік праці і заробітної плати при самофінансуванні має своїособливості. Це пояснюється декількома причинами :1. трудові колективи зацікавлені в пошуку внутрішньовиробничих резервів єфективної та високопродуктивної праці, оскільки прибуток трудових колективів стає головним джерелом технічного та соціального розвитку підприємства, посилюється взаємозв’язок оплати праці та кінцевих результатів;2. ведеться облік єфективної організації праці на кожному робочому місцю, так як розміри доплат за більш інтенсивну працю обмежуються рамками єкономії фонду заробітної плати ( по тарифним ставкам та окладам ) вивільнених працівників ;3. самі ж трудові колективи заробляють кошти для збільшення оплати праці, крім цього їм надається можливість на свій розсуд використовувати кошти які знаходяться в їх розпорядженні. Облік праці і заробітної плати повинен бути комплексним ізабезпечувати глибоке та всебічне вивчення всіх факторів якісприяють або перешкоджають збільшенню прибутку. При цьому основну увагу слід приділяти :обгрунтованості планових завдань по праці та заробітній платі;виконання плану по праці в усіх підрозділах ;визначення значимості пріорітетних факторів;єфективності міроприємств по введенні нової техніки та прогресивноїтехнології ;виявлення невикористаних можливостей покращення трудових показників і єфективності використання цих резервів;аналізу варіантів плану для вибору найкращого з них дозволяючоговиконати планове завдання з найменшими витратами. Задачі та принципи організації заробітної плати. Оплата праці відіграє двояку функцію : з одного боку, вона є головним джерелом прибутків працівників ; з іншого боку - основою матеріального стимулювання росту і підвищення єфективності виробництва. Складний механізм організації заробітної плати функціонує наоснові використання ряду принципів :1. розподіл згідно з результатами праці, його кількістю і якістю ;2. матеріальна заінтерисованість в високих кінцевих результатах праці і необмеженість заробітної плати ;3. збіг індивідуальних інтересів з колективними ;4. систематичне збільшення заробітної плати рабітникам та службовцям ;5. випередження темпів росту продуктивності праці по зрівнянню з ростом його оплати ;6. простота та наглядність cистеми оплати праці. Цілям посилення матеріальної заінтерисованості працівників слугуєдиференціація заробітної праці. Диференціація заробітної праці в залежності від складності праці,досвіду та кваліфікації робітників здійснюється на основі тарифної системи,яка включає в себе тарифно-кваліфікаційний довідник, тарифні сітки ( дляробітників) та схеми посадових окладів для керівників, спеціалістів,службовців, тарифні ставки та районі коефіцієнти до заробітної плати. Удосконалення оплати праці передбачає необхідність більш точного облікукількісних та якісних витрат праці та покращення використання фонду з/п вцілях стимулювання росту продуктивності праці та підвищенню ефективностівиробництва вцілому. Посилення зв’язку оплати праці з кінцевими результатами повинно статиосновним направленням перебудови в області оплати праці. Важливо, щобфактично з/п кожного робітника була поставлена в чітку залежність від йогоособистого трудового вкладу в кінцевий результат і не обмежуєтьсяграницями. Розділ 1.ТЕХНІКО – ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА Триліський спиртовий завод випускає такі види продукції: етиловий спирт; дріжжі; вуглекислий газ. Спирт виробляється з зерна або меляси. Він розділяється також заступенем очищення. В апаратному цеху відразу знаходяться двібраго–ректифікаційні установки. Одна є основною, яка номінально вважаєтьсязерновою, але при відсутності цієї сировини може перероблювати мелясу.Друга працює виключно на мелясній сировині. На протязі останніх років, якправило, завод працював переважно з однією основною БРУ, а друга працюваладуже рідко. За минулий рік підприємство стабільно працювало. Деякі техніко -економічні характеристики наведені в табл.1. Таблиця 1|Показник |Од.виміру |Кількість | ||І |ІІ |ІІІ | ||1.Обсяг виробництва продукції в | | | ||оптових цінах підприємства |тис.грн. |12699 | ||2.Виробництво спирту |тис.дал. |1405 | ||із меляси |тис.дал. |777 | ||із зерна |тис.дал. |628 | || виробництво дріжжів |тон |2152 | || виробництво СО2 |тон |2323 | ||3.Тривалість роботи | | | ||зерновий спирт |днів |313,5 | ||мелясний спирт |днів |287,5 | ||дріжжі |днів |313,5 | ||діоксид вуглецю |змін |884 | ||4.Середня продуктивність | | | ||зерновий спирт |дал./добу |2,0 | ||мелясний спирт |дал./добу |2,702 | ||дріжжі |т./добу |6,86 | ||діоксид вуглецю |т./зміну |2,628 | ||5.Вихід спирту | | | ||з зерна |% |65,09 | ||з меляси |% |66,62 | ||І |ІІ |ІІІ | ||6.Витрати електроенергії на | | | ||нормоване споживання |Гкал |89493 | ||виробниче споживання |т./(кВт(год) |6436 | ||7.Трати спирту при ректифікації |% |0,78 | ||8.Середньорічна чисельність | | | ||всього |чол. |218 | ||в т.ч. пром.вироб. персон. |чол. |171 | ||9.Фонд оплати праці |тис.грн. |1796,8 | ||в т.ч. пром.вироб. персон. |тис.грн. |1514,28 | ||10.Середньомісячна з/плата |грн. |686,86 | ||11.Продуктивність праці |грн./чол. |74263 | ||12.Собівартість | | | ||всієї продукції |тис.грн. |8854 | ||1дал. спирту |грн. |7,85 | ||1т. сухих дріжжів |грн. |440,98 | ||1т. СО2 |грн. |54,33 | ||13.Оптова ціна |грн./дал |13,80 | ||14.Балансовий прибуток |тис.грн. |5411 | ||15.Рентабельність | | | ||спирт етиловий |% |75,2 | ||дріжжі |% |22,2 | ||СО2 |% |30,2 | | Фінансовий стан підприємства нормальний. До підприємства на протязі останніх десяти років не пред’являлисьарбітражні позови, штрафи не оплачувались. Підприємство працює стабільно, своєчасно перераховує кошти до місцевогота обласного бюджетів. Постійно приймає участь у благодійних акціях району,надає допомогу громадським організаціям.Розділ 2.ОПИС ВИРОБНИЧОГО ПРОЦЕСУ В даній курсовій роботі досліджується виробничий процес пакуваннядріжжів в короби в дріжжебродильному цеху Триліського спиртового заводу.Цей процес складається з машинно-ручних операцій, які вважаютьсятехнологічними (основними). Завдання працівника упаковувати дріжжі, щонадходять з фасувального апарату до дерев(яних коробів. Місткість такоїтари дванадцять пачок. Вага однієї пачки розфасованих дріжжів складає 1кілограм. Від фасувального апарату за допомогою транспортеру пересуваютьсязапаковані пачки дріжжів. Працівник повинен піднести до свого робочогомісця ящик, заповнити його дріжжами і поставити на транспортер, який ведена склад. Цей транспортер знаходиться в декількох кроках від нього івимагає додаткових рухів. Операцію формування виконують в зміні чотири працівника, якірозташовані поруч. Так як підприємство вцілому, та дріжжебродильний цех, зокрема, працюютьцілодобово, то відповідно і пакування виконується всю добу. Тому на заводівикористовується трьохзмінний режим роботи. Це потрібно враховувати привизначені заробітної плати, оскільки за роботу в вечірні та нічні часинараховуються різні доплати. Приблизна схема робочого місця показана на рис.1.[pic] Ми маємо допоміжну операцію, яка не вносить змін в об(єкт обробки, алезастосовується для забезпечення нормальної ходи виробничого процесу. Цяоперація також є переміщуючою, так як предмет праці (дріжжі) змінюють своємісце. З точки зору типу виробництва, це масовий тип виробництва.Виробничий процес безперервної дії. Праця проходить при температурі 12-16 оС, освітлення денне(люмінісцентне), згідно нормам. Розділ 3. ТЕОРІЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ФОТОГРАФІЇ РОБОЧОГО ДНЯ, ХРОНОМЕТРАЖ І БСМ. Індивідуальна фотографія робочого дня. Найбільш розповсюдженим видом фотографії робочого дня є індивідуальна. Індивідуальною фотографією робочого дня називається спостереження усіхвитрат робочого часу протягом періоду спостереження та заміри часу по ним. В залежності від кількості об’ктів спостереження і техніки виконаннярозрізняють індивідуальну, групову, бригадну, маршрутну, самофотографіюробочого дня та фотографію виробничого прцесу. Перед проведенням фотографії робочого дня необхідно ознайомитися зтехніко-організаційними умовами робочого місця, тобто з послідовністюроботи виконавця, постачання робочого місця сировиною, матеріалами і т.п. ;встановити в яких одиницях виміру і яким шляхом проводиться облік випущеноїпродукції; розповісти робітникові цілі та задачі проведення фотографії. Спостереження записують в спеціальну картку, яка складається зтитульної частини, листа спостережень, результатів спостережень тависновків. Титульну частину карти заповнюють до початку спостереження. В нійзнаходяться дані, які характеризують сировину або напівфабрикати, роботу танавколишні умови, дані про робітника, обладнання та пристрої. В листі спостережень карти фотографії робочого дня записують всівитрати часу. Витрати часу фіксують в годинах та хвилинах з точністю до 1/2 хвилини. Для замірів часу використовують годинник з секундною стрілкою. Післязапису часу початку спостереження слідкують за змінами на робочому місці,причомув момент зміни роблять запис в графі «Найменування явищ», а призакінченні зміни записують час в графу « Плинний час». По закінченню спостереження вираховують тривалість кожного запису (операції) шляхом віднімання поточного часу наступного заміру відпопереднього часу заміру. Отримана різниця відображає тривалість поточногозапису. Далі проводять обробку одержаних даних, аналіз результатівспостереження і проектування раціонального режиму робочого дня. В ньомупоказують фактичні втрати робочого часу і причини цих втрат. Хронометраж. Хронометраж - це вивчення структури операції за її складовимиелементами та визначення розмір витрат часу на них. За допомогою хронометражу вивчається тільки час основної роботи, якийповторюється з кожною одиницею продукції. Основні задачі хронометражу:встановлення нормальної тривалості витрат оперативного часу( для технічних норм);розробка нових та перевірка діючих нормативів часу на ручні та машинно-ручні прийоми та комплекси прийомів оперативного часу;вивчення прийомів роботи передових працівників з цілью розповсюдження таузагальнення цього досвіду;встановлення раціонального складу операції.Етапи проведення хронометражу:підготовка до хронометрування ;спостереження і заміри тривалості окремих елементів операції;обробка матеріалів спостережень по кожному прийому ;аналіз одержаних даних ;висновки. Підготовка до спостереження складається в детальному вивченні операційзапису даних про неї ( сировина, матеріали, інструмент, обладнання тапристрої) та про робітника ( прізвище, професія, стаж,розряд). Підготовкадо спостереження закінчується роз’сненням робітнику цілей та задачхронометражу. При проведенні хронометражу важливо правильно підібрати час для йогопроведення. Не рекомендується проводити хронометраж на початку або в кінцізміни. Краще всього прволити спостереження в період так званого темпароботи, який встановився, приблизно 1,5-2 год після початку зміни. Хронометраж проводять при допомозі секундомірів ( однострілкових або двухстрілкових) Час при хронометражу вимірюють двума способами по плинному часі (неперервний спосіб) та окремими відліками ( збиральний спосіб). В даній курсовій роботі застосовуємо заміри по плинному часу, прицьому реєструються витрати часу на всі елементи операції. Плинний час записують по вертикалі зверху вниз по закінченні виконаннявсіх прийомів операції виконують повторний запис, починаючи з першогоприйому. Слідуючий етап хронометражу – обробка та аналіз отриманих матеріалів.Обробку матеріалів починають з обчислення тривалості елемента операціїприйому. Шляхом віднімання з послідуючого запису попередній, знаходятьтривалість прийому. Ряд значень тривалості прийому складає хронометражний ряд (хроноряд). При проведенні хронометражу можуть бути допущені неточності в записах,відхилення нормальних умов виконання прийому. Заміри по яким є зауваження в листі спостережень, повинні бутивиключені із хроноряду. Для того, щоб встановити правильність проведених спостережень або такзвану ступінь розсієння хронометражного ряду, визначають фактичнийкоефіцієнт стійкості по кожному хроноряду, тобто відношення максимальноїтривалості елементу до мінімальної, і порівнюють його з нормальними (допустимими ) коефіцієнтами. Якщо фактичний коефіцієнт стійкості хроноряду менше нормального абойому рівний, то хроноряд потрібно рахувати стійким, якщо фактичнийкоефіцієнт стійкості перевищує допустимий ( нормальний), то хронорядвважається нестійким. Метод мікроелементного нормування Для визначення раціональної тривалості ручних операцій та прийомів використовують метод мікроелементного нормування. При цьому дії та рухи розчленовують на мікроелементи,щовиконуються робітниками у робочому процесі як технологічні ( основні) і переміщувальні. Кожен елемент ручної операції поділений намікроелементи ( взяти, перемістити або розумової дії ). Коженмікроелемент зкладаеться з окремих мікродій які можуть бути затривалістю виконання рішучі або пристосовні. Розчленовуючи прийом на мікроелементи і використовуючи на нихрозроблені нормативи часу, можна сконструювати норму часу на прийомне спостерігаючи за робітником у робочому процесі. Норми часу намікроелементи встановлені у тисячних долях хвилини. Розділ 4.ВИЗНАЧЕННЯ РЕЗЕРВІВ ЗРОСТАННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ Відповідно до описаних вище способів аналізу використання робочого часудосліджуємо вибране робоче місце. Спочатку проведемо фотографію робочогодня (додаток 1). ІФРД. Обробку результатів, одержаних при дослідженні методом індивідуальноїфотографії робочого дня, будемо проводити за таким алгоритмом:Визначаємо тривалість кожної операції, шляхом віднімання поточного часунаступної операції від поточного часу попередньої операції. Розрахованийчас заносимо в колонку «Тривалість».Виконуємо індексацію витрат робочого часу. Індекси записуємо в графу«Аналітична характеристика витраченого часу».Виконуємо зведення результатів спостереження (стор.4).Визначаємо аналітичні коефіцієнти, що характеризують використання робочогочасу виконавця. - Питома вага оперативного часу у тривалості спостереження, що характеризується коефіцієнтом К1. [pic] - Питома вага зупинок з причин залежних від робітника. Для цього потрібно знати нормативний час регламентованих перерв, який визначається як 5 % від загального часу зміни (Тр.п.н.= 480 ( 0,05 = 24 хв.). Тоді К2 буде : [pic] - Питома вага втрат робочого часу незалежних від працівника характеризується коефіцієнтом К3 : [pic]Визначаємо можливе зростання продуктивності праці за рахунок усунення втратробочого часу: - залежних від працівника: [pic] - незалежних від працівника: [pic] - загальна зміна: (ПП = (ПП1 + (ПП2 = 0,9 + 0,44 = 1,34 %.Визначаємо проектований раціональний оперативний час: Тр.= Топ + (Тр.п.ф.-Тр.п.н.) + Твза + Твн = 446 + (17–24) + 11 + 2 =452 хв.Визначаємо проектовану норму виробітку: [pic]Коефіцієнт завантаженості робіт: [pic] З огляду на всі отримані показники робимо висновки: I. Найбільшою можливістю підвищити продуктивність праці є вивільнення одного працівника для забезпечення інших тарою. Тоді б значно скоротилася б допоміжна операція. II. Службову розмову потрібно проводити на початку зміни, для уникнення втрат робочого часу з причин не залежних від працівника. Хронометраж ( додаток 2). Обробку будемо проводити в такій послідовності:Визначаємо тривалість прийомів шляхом віднімання поточного часу наступноїоперації від поточного часу попередньої операції. Результати записуємо вграфу «Тривалість».Перевіряємо отримані хронометричні ряди на збіжність. Вона визначається яквідношення максимального та мінімального значення відповідного ряду. [pic] [pic] [pic] Всі ряди збіжні, оскільки їх значення менші критичних, які визначаютьсяза таблицями, в залежності від середньої тривалості процесу. Тому непотрібно коригувати жоден з хронометричних рядів. В висновках записуємо знайдені суму ряду, максимальне та мінімальнезначення, а також моду середня значення ряду. Визначаємо тривалість операції (То.р.+ Тд.р.). У розрахунок приймаємомоду або середнє значення з кожного ряду. Те з них яке меньше. Т = 10((+54((+15(( = 1( 19(( Визначаємо ТОНР: [pic] Раціональна НЧ – сума мінімальної тривалості операції розраховуєтьсяяк сума манамальних тривалостей окремих прийомів. НЧрац.= 8((+54((+15((=77((. Зміна продуктивності праці при можливій нормі часу, яка дорівнюєраціональній. [pic] ТОНР при цьому буде: [pic] Після обробки даних хронометражу робим висновки:1. в результаті проведеного дослідження стало видно, що при виконанні робітником лише своєї основної роботи (без допоміжних робіт по доставленню ящиків до місця розфасування) технічно обгрунтована норма виробітку може збільшитися до 343 ящиків за зміну (при раціональній нормі часу 352 ящики за зміну). Насправді у нас формується лише 209 ящиків за зміну (при нормі, розрахованій в обробці ІФРД, 212 ящ./ зміну). Що в півтора рази менше.1. щодо даних отриманих при вивченні хронометражу, то останні дві операцій робітник виконує майже ідеально, оскільки мода в цих рядах дорівнює мінімальному значенню, отже робітник здебільшого раціонально виконує ці операції. Перша ж операція не достатньо відпрацьована, оскільки мінімум і мода доволі сильно відрізняються (8(( і 10(( відповідно). Тому тут є резерв для підвищення продуктивності праці, зокрема її можна підняти на 2,5 %. БСМ. Метод базової системи мікроелементів передбачає розбиття робочойоперації на складові частини та визначення з таблиць їх тривалостей.Вибираємо для дослідження першу операцію з тих, що є в хронометражі. Асаме, перенесення ящика з підлоги на стіл для наповнення його дріжжами. Розбиваємо цю операцію (див. табл.2). Таблиця 2|( п/п |Назва підоперації |Тривалість, тис.долі || | |хвилини ||1. |Повернути корпус на 90(. |15 ||2. |Зробити крок. |20 ||3. |Нахилитися. |15 ||4. |Витягнути руки. |7 ||5. |Взяти ящик. |10 ||6. |Випростуватися. |15 ||7. |Повернути корпус на 90(. |15 ||8. |Зробити крок з ящиком. |20 ||9. |Поставити ящик на стіл. |10 || |ВСЬОГО |127 | З даних таблиці 2 визначимо норму часу: [pic] Порівнявши отриманий результат з даними, що були отримані в хронометржівидно:мінімальна тривалість операції при замірах була 8 сек., що майже дорівнюєрозрахованій методом БСМ.але так швидко була виконана операція лише одного разу, здебільшоготривалість дорівнювала 10 с., і середнє значення було 10,1 с.. Це викликанетим, що ящики досить габаритні, і відстань до них від столу не завждидорівнює одному крокові. Хронометраж наведений в додатку 2. Так само там зроблені всіобчислювальні операції та сформульовані, відповідно до результатів,одержаних під час дослідження, висновки.Розділ 5.ОСОБЛИВОСТІ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ. Основою організації заробітної плати є тарифна система, яка складаєтьсяіз трьох основних елементів :тарифна ставка, яка характкризує рівень оплати робітників за годину абовдень;тарифна сітка, яка слугує для визначення співвідношення заробітної платиокремих робітників та робіт. Тарифна сітка складається із розрядів іпорозрядних ( тарифних) коефіцієнтів, які показують у скільки разів ставкатого чи іншого розряду вище ставки першого розряду.тарифно-кваліфікаційний довідник, в якому вказується тарифікація робіт(тобто по ньому встановлюють до якого розряду можна віднести ту або іншуроботу ), також в ньому знаходяться інструкції про те що може та щоповинен знати робітник кожного розряду або категорії. Фонд, який використовується для заробітної платні називається Фондомспоживання підприємством. Він розподіляється між працівниками в залежностівід кваліфікації або посади, перевищення цього фонду не допускається. В конкретному випадку при визначенні фонду споживання на плановий рікобов’язково враховуються співвідношення між ррівнем оплати праці та обсягомреалізації продукції в плановому році порівняно із звітним.ФОРМИ ТА СИСТЕМИ ОПЛАТИ ПРАЦІ Основними формами оплати праці на підприємстві є :відрядна, при якій ЗП визначають по розцінкам за фактично виготовленупродукцію ;погодинна, при якій ЗП визначають в залежності від відпрацьованого часу потарифній ставці. Відрядна система оплати праці буває:пряма відрядна;відрядно – преміальна;відрядно – прогресивна;непряма – відрядна;акордна. При відрядно-прогресивнй формі оплата праці відбувається не по однійпрямій розцінці, а по декільком прогресивно наростаючим в залежності відперевиконання норми розцінкам. При відрядно-преміальній оплаті праці - оплата відбувається по прямимвідрядним розцінкам з преміюванням за досягнення окремих якісних, а вдеякихвипадках кількісних показників. Погодинна система оплати праці буває:пряма погодинна;погодинно-преміальна; Погодинну оплату, як правило, застосовують на роботах, які непіддаються точному обліку або нормуванню. При погодинно-преміальній оплаті праці ЗП складається з тарифної ставкита преміальної доплати. Причому доплата може змінюватися в залежності відвиконня показників преміювання або її зовсім може не бути при невиконанніцих показників. На даному підприємстві застосовується погодинно-преміальна та відрядно-преміальна форми оплати праці. На досліджуваному робочому місці застосовується погодинно-преміальнаформа оплати праці. При цьому виді оплати праці ЗП робітник отримує заробітну платувідповідно до відробленого часу. Вона обчислюється відповідно до тарифноїсітки. Для нашого працівника вона складає 50 копійок за годину. Крім того,так як підприємство працює цілодобово, то існують надбавки за працю ввечірні та нічні години. На досліджуваному підприємстві вони складають 20 і40 відсотків відповідно. За роботу в вихідні та святкові дні виплачуєтьсяподвійний тариф. В зв(язку з тим, що підприємство працює тривалий час зприбутком, воно може дозволити собі виплачувати своїм працівникам премію врозмірі 100 % . За останній місяць працівник відпрацював 22 зміни. З них 7у нічній зміні, 6 – у вечірній та 9 у денній. З них 6 змін припало навихідні дні. Таким чином заробітна плата склала:1. за тарифом: ЗП1=0,5(22(8=88 грн.2. за роботу в вечірні зміни: ЗП2=0,5(6(8(0,2=4,8 грн.3. за роботу в нічні зміни: ЗП3=0,5(7(8(0,4=11,2 грн.4. за роботу в вихідні дні: ЗП4=0,5(6(8=24 грн. Загальна сума склала: ЗП= 88+4,8+11,2+24=128 грн. З урахування премії працівник за цей місяць заробив 256 грн.ВИСНОВКИ В результаті проведених досліджень та обробки отриманих даних мививчили процес розфасування дріжжів в дріжжеростильному цеху Триліськогоспиртового заводу Фастівського району Київської області. Об(єктомдослідження виступала робітниця цього заводу. Вивчення резервів підвищенняпродуктивності праці проводилося трьома методами: методом індивідуальноїфотографії робочого часу, методом хронометражу та методом базової системимікроелементів. В цілому щодо праці працівника зауважень майже немає, і вцьому напрямку резерви винайти не можна. Але значні можливості дляпідвишення продуктивності праці є в організаційному плані. Оскількизначна частина робочого часу робітниці йде на виконання допоміжнихоперацій. Якщо надати їй можливість виконувати лише свою основну роботу, томожна досягти збільшення ПП майже на 50 %. Тому основною пропозицією післявиконання даного курсового проекту є виділення одного додатковогопрацівника для виконання допоміжних функцій інших працівників зміни. Цюроботу можна виконувати почергово, що дасть можливість ще й дещо змінюватимонотонну роботу, якою являється фасування ящиків.Література.В.М.Набатников. Научная организация и нормирование труда в пищевойпромышлености.-М.: Легкая и пищевая промышленость, 1982.-320с.Совершенствование хозяйственного механизма./ А.И.Горанин, Л.А.Лобан,В.С.Маврищев и др./ под ред. А.И.Горанина, Л.А.Лобан -Мн.:Выш.шк., 1989,-214с.Закон України про підприємства.Кодекс законів про працю України. Ужгород, Крапати,1993р.Богиня Д.П. Резерви підвищення продуктивності праці.–К.:О-во “Знание УССР”,1987.-48с.Мельников М.А., Серб П.Ф. Наукова організація праці на робочомумісці.–М.:Економіка,1966.-187с.Набатников В.М. Нормування праці робочих підприємств харчовоїпромисловості.–М.: Колос,1992.-191с.Поляков І.А., Релізов К.С. Довідник економіста по праці.–М.:Економіка,1981.-408с.Тенета Б.И. Культура и НОТ на рабочем месте.–М.: Машиностроение, 1968.-157с.Смирнов Л.Е. Справочное пособие по НОТ. .–М.: Економіка,1986.-447с.Черевань В.П. Сбалансированость рабочих мест и трудовіх ресурсов. –М.:Економіка,1988.-197с.


izumzum.ru