Навчально-методичний комплекс - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Навчально-методичний комплекс курсу 9 755.07kb.
Київський національний університет імені тараса шевченка інститут... 2 516.76kb.
Навчально-методичний комплекс 1 266.59kb.
Навчально-виховний комплекс 1 78.65kb.
Відділ освіти Шполянської районної державної адміністрації Районний... 3 549.25kb.
Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності... 2 1054.78kb.
Методичні вказівки до практичних занять. 3 Методичні вказівки для... 3 542.57kb.
Навчально-методичний посібник для практичних психологів та соціальних... 6 1223.63kb.
Навчально-методичний посібник. К.: Міністерство праці та соціальної... 5 1881.1kb.
Схвалено на засіданні науково-методичної ради Київського обласного... 3 405.91kb.
Третій щорічний навчально-методичний семінар з історії Голокосту... 1 94.34kb.
Фінансовий обман у п'єсі І. Карпенка-Карого " Сто тисяч" 1 101.2kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Навчально-методичний комплекс - страница №2/3



ТЕМИ І ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Семінарське заняття 1. Структура, функції, характерні риси філософського знання у системі наукового світогляду, культури і соціальності.
1. Основні підходи до означення філософії. Взаємозв'язок світогляду, філософії та культури.

2. Структура та функції філософського знання. Філософія та історія філософії. Філософські дисципліни.

3. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії.
Основна література:

Карась А. Карась А. Філософія, її предмет і призначення / Філософія: предмет та історія. - с. 3-38.

Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. - Мюнхен-Львів, 1995. - розділ 1. Визначення поняття філософії: її предмет, зміст та значення. - с. 24-35.

Філософія як стиль життя. Інтерв'ю з С. Б. Кримським // Часопис “Дух і літера”. - № 15-16. - 2006. - с. 79-88.



Додаткова література:

Горський В. Історія філософії у контексті культури // Філософська і соціологічна думка. - 1991. № 3. - с. 24-37.

Шлемкевич М. Сутність філософії // Записки НТШ. - т. 201. Париж-Нью-Йорк.

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. - Нью-Йорк, 1991. - с. 15-16.

Кримський С.Б. Запити філософських смислів. – К.: Вид. ПАРАПАМ, 2003. – С. 8–21.

Карась А. Душа культури і дух мислення // Записки Наукового товіариство ім. Т. Шевченка. - т. 222. - Львів, 1991. - с. 216-247.

Дейвіс Б. Вступ до філософії релігії. — К., 1996.

Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. - К., 1992.

Элиаде М. Аспекты мифа. М.: «Инвест - ППП», СТ «ППП», 1996 - 240 стр. (зшиток вибраних уривків).

Кассирер Э. Миф и религия // Философские науки. - 1991. - № 7. - с. 45-67.

Карась А. Міфотворчість як соціокультурна проблема розуміння і раціональності // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Філософія. Політологія. - 2001. - Вип. 33. - с. 25-38.

Грабович Г. Поет як міфотворець. - К., 1998. (Розділ 3. Міф: структури і парадигматичні відносини, с.56-86).

Горський В. Міф у сучасній культурі та його модифікації на полі історико-філософського культурознавства // Дух і Літера. - К., 1998. - № 3-4. - с. 92-112.

Горський В.С. Чи потрібна філософія в Україні? // Філософсько-антропологічні читання'99. Антропологічні ідеали Київської школи та реалії постмодерну (до 70-річчя О. Яценка). - К., 2000. - с. 77-87.

Леві-Строс К. Структурна антропологія. - К., 1997. (Розділ 11 “Структура міфів”, с. 50-80.

Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? // Вопросы философии. - 1993. - № 8. - с. 113-123.

Кессиди Ф.Х. От мифа к лолосу. - М., 1972. - с. 10-30.

Маритен Ж. Философ в мире. - М., 1994.

Мамардашвили М. Как я понимаю философия. - М., 1995.
Семінарське заняття 2. Натурфілософія античності


  1. Загальна характеристика античної філософії: періодизація, головні представники, провідні ідеї та ключові терміни.

  2. Трактування “архе” у грецьких філософів природи: спільне і відмінне.


Основна література:

Читанка з історії філософії. - К., 1992. - кн. 1. - с. 94-111.

Татаркевич В. Історія філософії. - т. 1. “Антична і середньовічна філософія”. - Львів, 1997. - с. 68-72.

Додаткова література:

Тихолаз А.Г. Геракліт. Навчальний посібник з історії давньогрецької філософії. - К., 1995. - с. 5-40; трактат “Про природу”. - с. 41-142.

Геракліт. Фрагменти // Філософська і соціологічна думка. - 1991. - № 4. - с. 56-66.

Семінарське заняття 3. Класичний етап античної філософії: Сократ, Платон, Арістотель
1. “Класичний” етап: філософські орієнтири та методи.

2. Порівняння вчень Платона й Арістотеля про форму, матерію, ідеї, душу, тіло, розум.

3. Античне розуміння “цнот”.
Основна література:

Платон. Апологія Сократа // Платон. Діалоги. - К., 2000. - с. 20-41.

Читанка з історії філософії. - К., 1992. - кн. 1. - с. 131-142; 143-149; 150-164; 164-176.

Татаркевич В. Історія філософії. - т. 1. “Антична і середньовічна філософія”. - Львів, 1997. - с. 145-149.

Кондзьолка В.. Світ та людина в давньогрецькій філософії / Предмет і проблематика філософії: Навч. посібник (за заг. Ред. М.А. Скринника, З.Е. Скринник). - Львів, 2001. - с. 65-74.

Додаткова література:

Читанка з історії філософії. - К., 2002. - кн. 1. - с. 177-181; 192-196; 196-204.

Платон. Діалоги. - К., 2000.

Арістотель. Політика. - К., 2000.

Платон. Держава. - К., 2000.

Боецій С. Розрада від філософії. - К., 2002.

Сенека Л.А. Моральні листи до Луцілія. - К., 1996. - с.

Кондзьолка В. “Останній римлянин” Северин Боецій. - с. 19-42.

Кондзьолка В.В. Платон: філософія добра // Платон. Діалоги. - К., 1995. - с. 5-20.

Кондзьолка В.В. “Розрада від філософії” - книга життя і долі Боеція. - Львів, 2003. - с. 3-55.

Кондзьолка В.В. Нариси історії античної філософії . - Львів, 1993.

Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. - К., 1988.

Содомора А. // Сенека. Моральні листи до Луцілія.

Содомора А. Філософія і поезія в образному слові Лукреція / Тіт Лукрецій Кар. Про природу речей. - К., 1988. - с. 5-24.

Татаркевич В. Історія філософії. - т. 1. “Антична і середньовічна філософія”. - Львів, 1997. - с. 190-193; 210-211.

Семінарське заняття 4. Християнська філософія
1. Початки середньовічної філософії (апологетика).

2. Особливості патристичного періоду: грецькі (східні) й римські (західні) філософські орієнтири. Значення Ніцейського собору.

3. Співвідношення віри та розуму у середньовічній філософії (на прикладі вчень св. Аврелія Августина та св. Томи Аквінського).

4. Сучасна християнська аксіологія: засади і виклики.


Основна література:

Пашук А. Нариси з історії філософії Середніх віків. - Львів, 2007. - с. 40-65.

о. Микола Конрад, Нарис історії стародавньої філософії . - вид. УКУ ім. св. Климента папи, Рим , 1974. - с. 82-98.

Рассел Б. Історія Західної філософії. - К., 1999. - с. 87-101.



Додаткова література:

Августин. Сповідь. - К., 1999. - книга 10. - с. 171-211.

Татаркевич В. Історія філософії. - т. 1. “Антична і середньовічна філософія”. - Львів, 1997. - с. 303-307; 352-356; 382-384.

Кир Йосиф Сліпий, Св. Тома з Аквіну і схолястика// Твори Кир Йосифа, Верховного Архиєпископа і Кардинала, том II. - Рим, УКУ ім. св. Климента папи, 1969. - с. 235-265.

Гуревич А. Категории средневековой культуры. - Львів, 2000.

Коплстон Ф. Середньовічна філософія. - К., 1997.

Гофф Ж. ле. Цивилизация средневекового Запада. - М., 1992. - с. 124-183; 302-351.

Аверинцев С. Розрізнення знаків часу: християнське ставлення до історії // Часопис “Дух і літера” № 17-18. 2007. - с. 15-31.



Семінарське заняття 5. Гуманістичний світогляд: наукові, мистецькі, культурні та соціальні змісти Відродження
1. Ренесансний світогляд: передумови, типологія, характерні риси.

2. Натурфілософський пантеїзм у тезах М. Кузанського та Дж. Бруно.

3. Аналіз гуманістичної проблематики Ренесансу у вченнях Н. Макіавеллі, Т. Мора, Т. Кампанелли, М. Монтеня, Е. Роттердамського.
Основна література:

Лосєв О. Естетика Відроження. - с. 391-415.

Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти III—IV рівнів акредитації. - 3-тє видання, перероб. і доповн. - Львів, 2005. - тема 5. Філософія Відродження. - с. 99-115.

Додаткова література:

Мор Т., Кампанелла Т. Утопія. Місто Сонця. - К., 1988.

Мак'явеллі Н. Флорентійські хроніки. Державець. - К., 1998.

Вебер М. Протестанська етика і дух капіталізму. - К., 1995. - с. 416-431.

Е. Роттердамський. Похвала Глупоті. - К., 1994.
Семінарське заняття 6.Філософські змісти та значення картезіанства

1. Світоглядно-філософські орієнтири Нового часу у філософських тезах Р. Декарта, Ф. Бекона, Б. Спінози, Б. Паскаля, Т. Гоббса, Г. В. Ляйбніца.

2. Дуалізм мислення та буття, тіло й душа у розумінні Р. Декарта. Принцип універсального сумніву.

3. Французький матеріалізм XVIII ст. (Ж. Ламетрі, К. Гельвецій, П. Гольбах, Д. Дідро, Вольтер).


Основна література

Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст. Курс лекцій: Навч. посібник. - К., 1994. - с. 102-134; 146-161; 201-219; 220-246.

Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії (від Декарта до Вітгенштейна). - К., 1998. - с. 12-30.

Декарт Р. Роздуми про метод. - К., 2003. - с. 23-35; 56-70.



Додаткова література:

Декарт Р. Метафізичні розмисли. - К., 2002.

Декарт Р. Роздуми про метод. - К., 2004.

Лок Дж. Два трактати про врядування. - К., 2001. - с. 170-215.

Паскаль Б. Думки. - К.: Дух і літера, 2009. – 704 с.

Монтень М. Проби. - книга 1 – К., 2005.

Рассел Б. Історія Західної філософії. - К., 1995.

Скратон Р. Коротка історія новітньої філософії (від Декарта до Вітгенштейна). - К., 1998.

Гельвецій К.А. Про людину, її розумові здібності та виховання. - К., 1994. - передмова Л. Мазура. Ідеаліст матеріалізму. - с. 7-19.

Ламетри. Человек-машина // Сочинения. - М., 1973. - с. 177-190.

Лессінг Г.Е. Лаокоон. - К., 1968.

Дідро Д. Парадокс про автора. - К., 1998.


Семінарське заняття 7. Новочасні різновиди емпіризму
1. Вчення про «ідоли» людського розуму та методи пізнання Ф. Бекона.

2. Новочасні різновиди емпіризму у підходах Дж. Лока, Дж. Берклі, Д. Г'юма.


Основна література

Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст. Курс лекцій: Навч. посібник. - К., 1994. - с. 84-102; 201-219; 135-145.


Семінарське заняття 8. Німецька класична філософія
1. Суть “коперніканського” перевороту І. Канта. Критика здатності пізнавати

2. Практична філософія І. Канта: етичний аспект.

3. Філософія духу Г.В.Ф. Гегеля у світлі епохи романтизму.

4. Потенціали діалектичного методу у теоретичних схемах і у соціальній практиці.


Основна література:

Кант І. Відповідь на запитання: Що таке Просвітництво? // Мислителі німецького романтизму. - Івано-Франківськ, 2003.

Гегель Г.В.Ф. Феноменологія духу. - К., 2004. - с.

Семінарське заняття 9. Витоки і особливості розвитку “некласичної” філософської парадигми
1. Волюнтаризм та песимізм А. Шопенгауера.

2. Позитивізм як філософський напрям та його різновиди.

3. Догматична “істина” та міждисциплінарна “правда” (на прикладі спадщини Львівсько-Варшавської школи логіки).
Семінарське заняття 10. Гуманістичні, реформаційні, барокові, просвітницькі та романтичні ідеї у філософській думці України


  1. Ідеї ренесансного гуманізму у братніх школах та Острозькій академії.

  2. Українська барокова філософія: основні засади. Проблематика філософських курсів у Києво-Могилянської академії.

3. Філософські погляди Григорія Сковороди: вчення про три світи, дві натури, «сродну працю», «нерівну рівність».

4. Суть «філософії серця» Памфіла Юркевича.


Основна література:

Горський В.С. Філософія в контексті історії української культури // Феномен української культури: методологічні засади осмислення: Збірник наук. праць (під ред. Шинкарука В.І. Та ін.). - К., 1996. - с. 192-217.

Горський В.С. Григорій Сковорода як тип українського інтелігента // Наукові записки НаУКМА. - т. 1 (Філософія та релігієзнавство). - К., 1996. - с. 65-71.

Горський В.С. Києво-Могилянська Академія і українська філософія // Наукові записки НаУКМА. - т.9. - Спец. Випуск у 2-х ч. - ч. 1. К., 1999. - с. 67-76.

Додаткова література:

Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. - К., 1992.

Прокопович Ф. Філософські твори у 3-х томах. - К., 1979. - с. 17-34.

Проблема пізнання у творах Феофана Прокоповича. Логіка. - с. 35-61.

М. Кашуба. Георгій Кониський і його “Філософський курс” // Г. Кониський. Філософські твори у 2-х т. - т.1. - с. 5-42.

Багалій Д. Український мандрівний філософ Григорій Сковорода. - К., 1992.

Горський В.С. Німецкьий компонент в історії української філософії // Спадщина Памфіла Юркевича: світовий і вітчизняний контекст: Збірник наук. статей (НаУКМА). - К., 1995. - с. 201-211.

Горський В.С. “Слово про закон і благодать” - перша пам'ятка Київської філософської думки // Київські обрії: історико-філософські нариси. - К., 1997. - с. 14-25.


Старовойт О. Стефан Зизаній. - Львів, 1996. - с. 84-95.
Семінарське заняття 11. Філософія української ідеї XIX-XX cт.


  1. Філософія національної ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах XIX-XX cт.

  2. Філософсько-ідейна спадщина І. Франка.


Основна література:

Донцов Д. Дух нашої давнини. - Дрогобич, 1991.
Додаткова література:
Семінарське заняття 12.Філософські вчення Стародавнього Сходу (Індія, Китай)

1. Філософські погляди у Стародавньому Єгипті, Месопотамії, Ірані.

2. Космологічна сутність світу в давньоіндійській культурі і світогляді (періоди вед, епосів, сутр).

3. Філософські цінності у буддизмі. Основні мотиви конфуціанства як релігії, філософії та життєвої практики. (на прикладі “Книги перемін” та “Книги Пісень”).

4. Характеристика даосизму як філософської концепції світобудови.

Основна література:

Читанка з історії філософії: Філософія Стародавнього світу с. 9-40; 40-51; 54-91.

Бичко А. К., Бичко І. В., Табачковський В. Г. Історія філософії. – К.: Либідь, 2001. – С. 18-30.
Семінарське заняття 13. Філософський аналіз пізнання: джерела, форми, методи
1. Природа свідомості: причинно-наслідкова та феноменологічна інтепретації.

2. Джерела пізнання у раціоналізмі та емпіризмі.

3. Правда як епістемологічнв, моральна і психологічна категорія. Моральна суверенність правди.

4. Проблема істини та її критеріїв у філософському пізнанні.


Основна література:

Мірчук Іван. Вступ до філософії. – Мюнхен, 2006. – С. 57 – 91.

Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен-Львів, 1995. – С. 113 – 124.

Додаткова література:

Предмет і проблематика філософії. Навчальний посібник/За ред. М. А. Скринника і З.Е. Скринник. – Львів, 2001. – С. 26 – 30, 265 – 291.


Семінарське заняття 14. Екзистенційна ситуація сучасної людини у філософських вченнях XIX-XXI ст.


  1. Імморалізм та надлюдина у розумінні Ф. Ніцше.

2. Гуманізм і свобода у атеїстичному та релігійному різновидах екзистенціалізму.
Основна література:

Пролеєв С. Модерна думка і сучасне призначення скепсису // Sententiae: III (1/2001). - с. 50-58.

Ніцше Ф. По той бік добра і зла. Генеалогія моралі. - Львів, 2002.

Ніцше Ф. Повне зібрання творів. - т. 1. - Львів, 2004. - с. 627-630, с. 727-740.



Франкл В. Человек в поисках смысла. М., 1990.

Фромм Э. Бегство от свободы. М., 1990.

Читанка з історії філософії. - К., 2002. - кн. 6.

Сучасна зарубіжна філософія. Течії і напрямки. Хрестоматія: навч. Посібник. - К., 1996.

Андрущенко Р., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. Курс лекцій. - К., 1993. є по сторінках

Сілаєва Т. Філософія: Курс лекцій. - Тернопіль, 2000. - розділ “Сучасна світова філософія”. - с. 88-104.

Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: панорама новітньої науки. - К., 1998.

Американская философия / под редакцией Армена Т. Марсубяна, Джона Райдера; перевод с английского Любови Бугаевой [и др.]. Москва: Идея-Пресс, 2008 г. 576 с.
Семінарське заняття 15. Аксіологічні виміри індивідуального і суспільного буття
1. Аксіологія як галузь філософського знання.

2. Концепція людини у філософії Б. Паскаля: пізнавальні, релігійні та етичні аспекти.

3. Концепція справедливості у соціально-філософській спадщині К. Войтили.
Основна література:

Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – Мюнхен-Львів, 1995. – С. 124 – 139.

Предмет і проблематика філософії. Навчальний посібник/За ред. М. А. Скринника і З.Е. Скринник. – Львів, 2001. – С. 30 – 32, 336 – 366.

Додаткова література:

Генрих Дитер. Свідоме життя. Дослідження співвідношення суб’єктивності та метафізики. – К.: Курс, 2006. – С. 12-41.
Семінарське заняття 16. Виміри свободи вибору як джерела громадянського самоздійснення
1. Комунізм, лібералізм та комунітаризм щодо людини, громадянина, суспільства і держави.

2. Посткомуністичні мітологеми світогляду в українській культурі, науці та філософії.


Кремень В. Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції. – С. 332 – 342.
Семінарське заняття 17. Гідність людини у філософській гуманістиці

  1. Вплив раціоналізму в ХVІІ – ХVІІІ ст. на науково-філософське розуміння живого.

  2. Веберівська етика відповідальності та етика переконань.

2. Відповідальність і справедливість у розумінні Е. Левінаса.

  1. Три хвороби сучасності у розумінні Ч. Тейлора.


Основна література:

Філософія: світ людини. Курс лекцій (Табачковський В. Г., Булатов М. О., Хамітов Н. В.). – К.: Либідь, 2003. – С. 15-36.



Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. – С. 139-163.

Тейлор Ч. Етика автентичності. – К.: Дух і літера, 2002. – С. 5 – 59.

Додаткова література:

Вейль С. Укорінення. К., 1999.
Семінарське заняття 18. Загальнолюдське і національне у світових цивілізаціях та культурах
1. Діалогічна концепція культури (М. Бахтін).

2. Етнолого-історичні теорії української культури (П. Куліш, І. Чубинський, М. Антонович, І. Огієнко, І. Мірчук).

3. Постмодерна культура у рефлексіях Р. Барта, У. Еко, Ж. Дерріди, Ф. Фукуями.
Основна література:

Лісовий В. Культура і цивілізація // Лісовий В. Культура, ідеологія, політика. К., 1997. С.12-31.

Додаткова література:

Лисяк-Рудницький І. Україна між Сходом і Заходом. Доля України в новітній історії // Історія філософії України. - К., 1993.



Костенко Ліна. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала. К., 1999.

Маланюк Є. Книга спостережень. Торонто, 1966.Т.2.(Малоросійство)С. 229-247.
Фукуяма Ф. Великий крах. Людська природа і відновлення соціального порядку. – Львів: Кальварія, 2005. – С. 152 – 205.

Дмитро Чижевський. Антична філософія в в конспективному вигляді. Лекції читані в Богословсько-Педагогічній Академії УАПЦ в Мюнхені



Кремень В. Г. Філософія: мислителі, ідеї, концепції. – С. 72-103.

Шлемкевич М. Сутність філософії // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. Том 191. – Париж – Нью-Йорк – Мюнхен, 1981. – С. 91-122.

Карась А. Трансформація філософії під впливом сучасних викликів // Вісник ЛНУ. Серія: філософські науки, 2008.  № 11.  С. 38–46.

Кассірер Є. Людський світ простору і часу // Філософська і соціологічна думка. — 1992. — № 5.




ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
До теми “Філософія: вступ до предмету. Предмет, проблематика і призначення філософії”
1. Структура світогляду.

2. Історичні типи вітогляду.

3. Особисте, індивідуальне, загальне і суспільне у світогляді.

4. Особливості спекулятивного, аналітичного й екзистенційного підходу у філософії.


До теми “Антична філософія”
1. Загальна характеристика античної філософії: періодизація, головні представники, провідні ідеї та ключові терміни. Праця зі словником

2. Теоретичні обгрунтування першоначала філософами Мілетської школи.

3. Пітагорейська модель світу.

4 . Феномен Сократа: погляди, вплив та значення..

5. “Фатум” як ключовий орієнтир пізнього еллінізму (на прикладі філософської спадщини Сенеки і Боеція).
До теми “Християнська філософія”
1. Філософська система Св. Августина Блаженного.

2. Філософська система св. Томи Аквінського


До теми “Філософські змісти доби Ренесансу”

Самостійні завдання до даної теми зараховуються до індивідуально-навчальної роботи студента. Можуть бути представленими у формі тематичних рефератів та есе, тематика яких повинна заздалегідь узгодитися з викладачем та відповідати встановленим вимогам для повнішої реалізації творчих можливостей студентів та поглибленого закріплення знань.


До теми “Некласична філософія: загальна проблематика, течії, ознаки”

Самостійні завдання до даної теми зараховуються до індивідуально-навчальної роботи студента. Можуть бути представленими у формі тематичних рефератів та есе, тематика яких повинна заздалегідь узгодитися з викладачем та відповідати встановленим вимогам для повнішої реалізації творчих можливостей студентів та поглибленого закріплення знань.


1. Погляди А. Бергсона: концепції творчої еволюї, життєвої наснаги та автентичної свободи.

2. Новітній сциєнтизм та його історико-філософське укорінення.

3. Утилітаризм та концепція свободи Дж.С. Мілля.

4. Нова концепція філософія неопозитивізму: програма фізикалізму та верифікації.

5. “Стисла” філософія львівсько-варшавської школи (К. Твардовський, А. Тарський, В. Татаркевич, Т. Котарбінський).

6. Ідеї, ідеали й контроверсії позитивізму та його різновидів (О. Комт, Дж. Мілль, К. Поппер, П. Фойєрабенд).


До теми “Філософська думка Княжої доби”

  1. Традиції українського філософування: світоглядні витоки, джерела, періодизація.

2. Філософські ідеї княжої доби. Вплив арістотелізму та платонізму.
До теми “Онтологія як філософське вчення”

Самостійні завдання до даної теми зараховуються до індивідуально-навчальної роботи студента. Можуть бути представленими у формі тематичних рефератів та есе, тематика яких повинна заздалегідь узгодитися з викладачем та відповідати встановленим вимогам для повнішої реалізації творчих можливостей студентів та поглибленого закріплення знань.


1. Зміна уявлень про рух, час і простір в історії філософії. Монізм, дуалізм, плюралізм.

2. Сучасна наука про рівні та форми вияву буття.

3. Особливості формування сучасної герменевтики.

4. Філософія мови О. Потебні та її світові смисли.

5. Проблема правди(вості) за П. Рікером, Ч. Тейлором.

6. Взаємопов'язаність буття, мислення, свідомості та мови (Г.Г. Гадамер). 7. Мова як національний образ світу.

8. Онтологічні вчення у некласичних інтерпретаціях (Е. Гусерль, М. Гайдеггер).
До теми “Гносеологія як філософське вчення”

Самостійні завдання до даної теми зараховуються до індивідуально-навчальної роботи студента. Можуть бути представленими у формі тематичних рефератів та есе, тематика яких повинна заздалегідь узгодитися з викладачем та відповідати встановленим вимогам для повнішої реалізації творчих можливостей студентів та поглибленого закріплення знань.


1. Застосування феноменологічного методу в природничих науках і мистецтвах.

2. Структура свідомості: пізнавальна, емоційна, мотиваційно-вольова сфери.

3. Проблема несвідомого та самосвідомості.

4. Психологічні та соціально-історичні засади свідомості.

5. Взаємопов'язаність буття, мислення, свідомості та мови (Г.Г. Гадамер, О. Потебня).
До теми “Особа і суспільство у некласичних філософських концепціях”

1. Концепція людини в неопсихоаналізі (К.Г. Юнг, К. Адлер, К. Горні), трансакційному аналізі (Е. Берн).

2. Гуманістичний психоаналіз Е. Фромма.

3. Антропософські засади тейярдизму (Т. Де Шарден) й неотомізму (Ж. Марітен).

4. Натуралістична концепція людини в бігевіоризмі та соціобіології.

5. Функціональне розуміння людини філософською антропологією (М. Шелер, А. Гелен).

6. Принципи “філософії життя” у поглядах А. Бергсона.
До теми “Філософія релігії”

Самостійні завдання до даної теми зараховуються до індивідуально-навчальної роботи студента. Можуть бути представленими у формі тематичних рефератів та есе, тематика яких повинна заздалегідь узгодитися з викладачем та відповідати встановленим вимогам для повнішої реалізації творчих можливостей студентів та поглибленого закріплення знань.


1. Свідомість гріха та правда у філософії С. Кіркегаарда.

2. Правда особи у перспективі категорії персонального Н. Гартмана та ordo amoris М. Шелера.

3. Філософські форми усвідомлення Бога: теїзм, деїзм, пантеїзм.

4. Супранатуралістичні та раціоналістичні докази буття Божого: з’ясування їх змісту.


До теми “Філософія природи”

Самостійні завдання до даної теми зараховуються до індивідуально-навчальної роботи студента. Можуть бути представленими у формі тематичних рефератів та есе, тематика яких повинна заздалегідь узгодитися з викладачем та відповідати встановленим вимогам для повнішої реалізації творчих можливостей студентів та поглибленого закріплення знань.


1. Етика у екологічній політиці.

2. Філософські засади синергетики.

3. Філософія еволюційного процесу у концепції А.Н. Вайтхеда.

4. Змістовна багатоманітність сучасного використання поняття "екологія”.

5. Екологічні питання в розвитку науки.

6. Роль природного довкілля в формуванні етносу.

7. Екологічні проблеми в контексті української культури.

8. Наукова і суспільна діяльність Римського клубу: пошук шляхів запобігання екологічній катастрофі.


До теми “Філософія історії”

Самостійні завдання до даної теми зараховуються до індивідуально-навчальної роботи студента. Можуть бути представленими у формі тематичних рефератів та есе, тематика яких повинна заздалегідь узгодитися з викладачем та відповідати встановленим вимогам для повнішої реалізації творчих можливостей студентів та поглибленого закріплення знань.


1. Роль суб'єктивного фактора в історії.

2. Історіософські тези О. Шпенглера.

3. К. Ясперс про сенс і призначення історії.

4. Д. Фукуяма про кінець історії.

5. Ідея векторного розвитку суспільва (за св. А. Августином).

6. Історіософські концепції М. Грушевського та В. Липинського.



До теми “Філософські основи науки і техніки”
1. Критичний раціоналізм К. Поппера. Його критика історизму та концепція трьох світів.

2. Парадигма некласичної науки у концепціях Т. Куна і П. Фоєрабенда.

3. “Істина” у рецепції американського прагматизму.

4. Ідеал “позитивної науки” О. Комта.


До теми “Філософія мистецтва”

Самостійні завдання до даної теми зараховуються до індивідуально-навчальної роботи студента. Можуть бути представленими у формі тематичних рефератів та есе, тематика яких повинна заздалегідь узгодитися з викладачем та відповідати встановленим вимогам для повнішої реалізації творчих можливостей студентів та поглибленого закріплення знань.




ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ
Пропоновані теми есе


  1. Пітагорейська модель світу

  2. Космологічна суперечка Геракліта і Зенона про (не)змінність буття

  3. Етична філософія Сократа (на прикладі «Апології Сократа»)

  4. Світогляд стоїка (на прикладі «Листів до Луцілія» Сенеки)

  5. Місце та призначення філософа (на основі «Держави» Платона)

  6. Концепція платонівського кохання (на основі «Бенкету» Платона)

  7. Співвідношення душі і тіла у Платона (на основі «Федона»)

  8. Пізнання як пригадування (на основі «Менона» Платона)

  9. Суть і значення принципу «золотої середини» (на прикладі «Нікомахової етики» Аристотеля)

  10. Цноти у розумінні Аристотеля (на основі уривків з «Нікомахової етики»)

  11. Філософські ідеали Цицерона (на основі його трактатів)

  12. Зло як брак добра (на прикладі фрагментів з твору «Сповідь» Аврелія Августина)

  13. Людина як єдність душі і тіла (на основі фрагментів з «Суми теології» Томи Аквінського)

  14. Мудрість та її «вороги» (на прикладі фрагментів з «Похвали Глупоті» Е.Роттердамського)

  15. Роздуми Р.Декарта про специфіку пізнання (на прикладі фрагментів з «Роздуми про метод»)

  16. Про велич і жалюгідне становище людини (на прикладі вибраних статей з «Думок про людину» Б.Паскаля).

  17. Афоризми К.Гельвеція як філософські істини: аналіз та інтерпретація

  18. Про доказовість, сумніви та істину (на прикладі трактату Д. Г’юма)

  19. Нігілізм у європейському світогляді: причини та суть (на прикладі концепції Ф. Ніцше)

  20. Вільна людина у розумінні Г. Сковороди

  21. Про свободу і приреченість у розумінні Ж.-П. Сартра (на прикладі одного з трактатів, нпр. «Нудоти»).

  22. Суть та значення абсурду (на прикладі одного з творів А.Камю: «Чума», «Міф про Сізіфа»).

  23. Психоаналіз як науковий підхід: за і проти (на прикладі «Вступу до психоаналізу» З. Фройда)

  24. Потенціали та обмеження людської пам’яті (на прикладі «Тлумачення снобачень» К.-Г. Юнга)

  25. Архетипи колективного несвідомого К.-Г. Юнга (аналіз вибраного уривку).

  26. «Вічний» К.Маркс? (аналіз головних тез)

  27. Що таке поступ? Соціально-філософська тематика в Івана Франка (на прикладі вибраних творів)

  28. Чи можлива абсолютна істина? (на прикладі вибраних уривків з «Tractatus Logicus-Philosophicus” Л. фон Вітгенштайна та “Структури наукових революцій» Т. Куна)

  29. Чи повинне наукове відкриття бути моральним? (на прикладі вибраної літератури з історії науки ХХ ст.)

  30. Сила і сваволя масової свідомості (на прикладі есе Ортеги-і-Гасета «Бунт мас»).

  31. Філософія і національність (на прикладі фрагментів праць М. Максимовича, В. Липинського, М. Хвильового, Д. Чижевського, М. Шлемкевича).



Вимоги до написання есе з філософії
Формальні вимоги

  • Написання есе є обов’язковим

  • Тема есе, обрана студентом, повинна бути узгоджена з лектором

  • Тематична література для написання есе повинна бути узгоджена з лектором у години, призначені для консультацій або електронним шляхом

  • Есе повинне бути написаним або надрукованим на листках паперу формату А 4

  • Oбсяг тексту – до 15 000 друкованих знаків (або 10 сторінок, писаних розбірливим почерком від руки)

  • Окрім обов’язкового прочитання фрагменту першоджерела, автор есе може послуговуватися додатковою допоміжною літературою, на яку повинен робити посилання в тексті. Список використаних джерел подається у кінці есе (на окремій сторінці) і не враховується до загального об’єму праці.

  • Есе повинне бути зданим до .... лектору Лосик О.М. (на кафедру філософії (авд. 316 Головного корпусу Університету) або відправленим електронним шляхом). Після вказаного терміну есе прийматися не будуть.

Наукові вимоги

Есе на обрану тему повинне складатися з двох частин:


1. Перша (коротка) – 1 сторінка друку або 2 сторінки, писані від руки – присвячена загальному введенню у тематичну проблематику обраної філософської проблеми; окресленню базових світоглядних, історичних, соціальних та культурних передумов, у межах яких постали саме ці філософські ідеї.

2. Друга (довга) присвячена ширшому аналізу обраної філософської проблеми; повинна базуватися на самостійно опрацьованому фрагменті першоджерела; містити аргументовані власні рефлексії, що сформовані на підставі презентації, аналізу та інтерпретації конкретних поглядів, думок, міркувань конкретного філософа.

3. Автор повинен врахувати, що формат есе передбачає самостійну аналітичну працю, яка повинна переконати, що він старанно опрацював обрану проблематику.

4. Текст есе повинен містити власні розмірковування, які можуть бути контр-аргументами думкам обраного філософа, але мають бути викладеними у зрозумілій науковій аргументованій формі.

5. При аналізі обраної проблеми автор повинен використовувати поняттєвий філософський інструментарій

Критерії оцінювання індивідуального навчально-дослідного завдання

Стиль написання есе повинен відповідати формальним та науковим вимогам, але не заперечує оригінального викладу опрацьованого матеріалу. Інтерпретація обраної проблематики повинна містити пізнавальне значення, але також пов’язувати фундаментальні проблеми минулого з актуальними дилемами.

Есе оцінюється лектором у шкалі 0 – 10 балів.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЄТЬСЯ СТУДЕНТАМ
Оцінювання знань студента здійснюється за 100-бальною шкалою. Максимальна кількість балів при оцінюванні знань студентів з дисципліни, яка завершується екзаменом, становить за поточну успішність 50 балів, на екзамені – 50 балів.
Шкала оцінювання: вузу, національна та ECTS


Оцінка ECTS

Оцінка в балах

За національною шкалою

Екзаменаційна оцінка, оцінка з диференційованого заліку


Залік

А

90 – 100

5

Відмінно



Зараховано


В

81-89

4

Дуже добре

С

71-80

Добре

D

61-70

3

Задовільно

Е

51-60

Достатньо

<< предыдущая страница   следующая страница >>