Навчально-методичний комплекс - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Навчально-методичний комплекс курсу 9 755.07kb.
Київський національний університет імені тараса шевченка інститут... 2 516.76kb.
Навчально-методичний комплекс 1 266.59kb.
Навчально-виховний комплекс 1 78.65kb.
Відділ освіти Шполянської районної державної адміністрації Районний... 3 549.25kb.
Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності... 2 1054.78kb.
Методичні вказівки до практичних занять. 3 Методичні вказівки для... 3 542.57kb.
Навчально-методичний посібник для практичних психологів та соціальних... 6 1223.63kb.
Навчально-методичний посібник. К.: Міністерство праці та соціальної... 5 1881.1kb.
Схвалено на засіданні науково-методичної ради Київського обласного... 3 405.91kb.
Третій щорічний навчально-методичний семінар з історії Голокосту... 1 94.34kb.
Фінансовий обман у п'єсі І. Карпенка-Карого " Сто тисяч" 1 101.2kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Навчально-методичний комплекс - страница №1/3

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет

імені Івана Франка



Кафедра філософії

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

ЛЬВІВ 2009



Львівський національний університет імені Івана Франка


Кафедра філософії
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи
___________________________

“______”_______________20___ р.



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ФІЛОСОФІЯ, РЕЛІГІЄЗНАВСТВО, ЕТИКА”


(шифр і назва навчальної дисципліни)
напряму підготовки 6.050.101 комп'ютерні науки

(шифр і назва напряму підготовки)

для спеціальності

(шифр і назва спеціальності (тей)

спеціалізації

(назва спеціалізації)


інституту, факультету, відділення електроніки

(назва інституту, факультету, відділення)


Кредитно-модульна система

організації навчального процесу

Філософія. Робоча програма навчальної дисципліни для студентів за напрямом підготовки 6.050.101 спеціальності комп'ютерні науки.
_______: ________, 2009. – __ с.
Розробник:

асистент кафедри філософії, кандидат філософських наук Лосик О.М.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри _______________________________________________________________________________
Протокол № ___ від. “____”________________20__ р.

Завідувач кафедри філософії Карась А.Ф.

“_____”___________________ 20___ р

Схвалено методичною комісією за напрямом підготовки (спеціальністю)_______________________________________________________


(шифр, назва)

Протокол № ___ від. “____”________________20___ р.


“_____”________________20__ р.

Голова _______________ ( _____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)

Опис навчальної дисципліни

(Витяг з робочої програми навчальної дисципліни “Філософія”)





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання




Кількість кредитів – 2

Галузь знань

філософія



(шифр, назва)

Нормативна


Модулів – 2

Напрям
(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування)

комп'ютерні науки




2




Курсова робота --

Семестр

Загальна кількість годин -

IIІ




Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних –

самостійної роботи студента -


Освітньо-кваліфікаційний рівень:
бакалавр


51 год.




Семінарські

36 год.




Лабораторні

год.

год.

Самостійна робота

год.




ІНДЗ:

Вид контролю: іспит


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання - 1:3

Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

ФІЛОСОФСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра філософії

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

курсу

Філософія”



для

студентів факультету електроніки

ЛЬВІВ 2009


ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Робоча навчальна програма з курсу “Філософія” розроблена на основі нормативної частини освітньо-професійної прогреми галузевого стандарту підготовки фахівців Львівського національного університету імені Івана Франка.

Програма навчальної дисципліни розрахована на 2 кредити. Заняття проводяться у формі лекцій (51 година) та семінарів (36 годин). Відвідання практичних занять є обов’язковим.

Виклад матеріалу відбувається у формі лекцій та семінарського обговорення ключових тем на основі самостійної домашньої підготовки студентів і опрацювання рекомендованих обов'язкових та допоміжних джерел до курсу.

Курс передбачає також проведення консультацій та позааудиторної самостійної роботи: знайомство з текстами першоджерел та додатковою науковою літературою до курсу; написання письмових робіт в межах індивідуально-дослідних завдань; підготовка до поточного, проміжного та підсумкового контролю.

Лекційний курс складається з 2-х частин, що відповідають логіці викладу дисципліни “Філософія” для нефілософських спеціальностей у вищому навчальному закладі та підсумовуються змістовими модулями:

Змістовий модуль 1. Історія філософської проблематики Заходу і Сходу (теми 1 - 15);

Змістовий модуль 2. Філософське розуміння світу: теоретичні та прикладні виміри (теми 16 - 27).

Прослуханий курс завершується іспитом. Іспит проходитиме у вигляді усної відповіді за екзаменаційними білетами, складеними у відповідності до програми курсу.


Мета курсу: прищепити студентам основи світоглядної культури і навичок абстрактного мислення, які відповідають сучасним вимогам і є необхідним мінімумом для розвитку творчого мислення, спроможності до критичного аналізу ідей, позицій, думок самостійно мислячої особи, громадянина, вченого.

Завдання курсу:

а) ознайомити студентів з головними філософськими проблемами, поняттями, концепціями і підходами, що лежать в основі розвитку предмету філософії;

б) проаналізувати основи та особливості філософського мислення у контексті гуманітарного знання;

в) розглянути історію та проблематику української філософської думки на всіх етапах її розвитку у контексті світової історіософії, науки та культури;

г) навчити студентів систематизувати та порівнювати традиції філософування у Західній та Східній цивілізаціях;

д) розкрити фундаментальні основи філософського ставлення до світу і людини в умовах сучасної світоглядної трансформації цивілізаційних парадигм;


На основі вивчення курсу “Філософія” студент повинен:

знати: основні періоди розвитку історії філософії, час і передумови виникнення філософських парадигм, основних представників історії філософської думки, основні філософські школи і їх вчення.

вміти: розрізняти особливості вчень філософських шкіл і представників філософської думки; аналізувати вчення основних філософських концепцій та тексти європейської та української традицій, спираючись на історію філософських вчень; формувати власну філософську позицію зі світоглядних питань; якісно опрацювати вибрані уривки філософських першоджерел.
Місце дисципліни в навчальному процесі

Курс “Філософія” є частиною циклу суспільно-гуманітарних дисциплін, завдання яких - загальнокультурна та світоглядна підготовка студента вишу незалежно від спеціалізації. Курс викладається на IV курсі в VII семестрі. У процесі викладання використовуються знання студентів, отримані в середній школі та знання світоглядних дисциплін, отриманих на попередніх курсах.


Значення дисципліни

Знання філософії підвищує культуру мислення, посилює чіткість, послідовність, аргументовану доведеність суджень, ознайомлює з правилами дискусії, посилює ефективність і переконаність мови, дає змогу знаходити помилки в усній мові та письмових творах людей, відшукати правильні і найкоротші шляхи для їх подолання, виводити з одних істинних суджень інші, заперечувати хибні судження і неправильно побудоване доведення. Філософія допомагає раціонально відібрати з потоку наукової інформації необхідний матеріал. Філософська культура сприяє становленню самосвідомості і інтелектуальному розвитку.



ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Кожна з лекційних тем опрацьовується студентами на семінарських заняття і/або самостійно відповідно кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Самостійна робота студента передбачає опрацювання опрацювання студентом додаткових тем, які не входять до переліку питань, винесених на семінарські заняття.


Тема лекційного заняття

Тема семінарського заняття

Лекцій

Семінарських занять

Самостійна робота студентів

1. Предмет, проблематика і призначення філософії

Структура, функції, характерні риси філософського знання у системі наукового світогляду, культури і соціальності .

2

2

2

2.Антична філософія природи

Натурфілософія античності

2

2




3.Антична класика

Класичний етап античної філософії: Сократ, Платон, Арістотель

2

2

2

4. Елліністична філософія Стародавньої Греції та Риму

Морально-етичні орієнтири еллінізму

2




2

5. Філософія Середньовіччя: апологетика і патристика

Філософські основи середньовічних вчень в Європі.

2




2

6. Християнська філософія: від схоластики до неотомізму

Християнізація філософії у спадщині Т. Аквінського та неотомізмі

2

2




7. Філософські змісти доби Ренесансу

Гуманістичний світогляд: наукові, мистецькі, культурні та соціальні змісти Відродження

2

2

2

8.Гносеологічна проблематика філософії XVII-XVIII ст.

Філософські змісти та значення картезіанства

2

2




9. Емпіричні шляхи пізнання у Новий час

Новочасні різновиди емпіризму

2

2




10. Європейське Просвітництво

Німецька класична філософія

2

2




11. Некласична філософія: загальна проблематика, течії, ознаки.

Витоки і особливості розвитку “некласичної” філософської парадигми

2

2

2

12. Історія української філософії: методологічні зауваги

Філософська думка Княжої доби

2




2

13. Філософська культура в Україні XV – XIX ст.

Гуманістичні, реформаційні, барокові, просвітницькі та романтичні ідеї у філософській думці України

2

2




14. Філософія національної ідеї XIX-XX cт.

Філософія української ідеї XIX-XX cт.

2

2




15. Східна філософія: загальна характеристика

Філософські вчення Стародавнього Сходу (Індія, Китай)

2

2




16. Онтологія як філософське вчення

Філософська теорія буття: класичні та некласичні підходи

2




2


17. Гносеологія як філософське вчення

Філософський аналіз пізнання: джерела, форми, методи.

2




2

18. Особа і суспільство у некласичних філософських концепціях

Екзистенційна ситуація сучасної людини у філософських вченнях XIX-XXI ст.

2

2

2

19. Філософська аксіологія

Аксіологічні виміри індивідуального і суспільного буття

2

2




20. Філософія громадянського суспільства

Виміри свободи вибору як джерела громадянського самоздійснення

2

2




21. Філософія релігії

Духовна культура в індивідуальній та суспільній свідомості

2




2

22. Філософія природи

Соціальна філософія: взаємодія суспільства та природи

2




2

23. Біоетика як теоретична і прикладна проблема філософії

Гідність людини у філософській гуманістиці

2

2

2

24. Філософія історії

Базові та новітні історіософські концепції

2




2

25. Філософські основи науки і техніки

Моделі розвитку теоретичного знання та їх “людські” виміри

2

2




26. Культура і цивілізація

Загальнолюдське і національне у світових цивілізаціях та культурах

1

2




Разом:





51

36

29


КОРОТКА АНОТАЦІЯ ЛЕКЦІЙ
Тема 1. Предмет, проблематика і призначення філософії (лекція 1)

Філософія як “любов до мудрості” і як теоретичний вираз світоглядного ставлення до світу.

Основні підходи до означення “філософії”. Взаємозв'язок світогляду, філософії та культури. Характерні риси філософського мислення. Історичні передумови виникнення філософського знання. Етапи розвитку та еволюція філософської проблематики в історії ідей. Західна та Східна традиції філософування. Філософські дисципліни у системі теоретичних знань. Ділянки філософії: онтологія, епістемологія (гносеологія), аксіологія. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії. Гуманістичний дух філософії. Значення філософії для людини. Прикладні теми філософії.
Тема 2. Антична філософія (лекції 2, 3, 4)

Культурно-історичні передумови виникнення філософії у Стародавній Греції. Особливості античної “софійності” як передумови європейського світогляду: mithos – kosmos – logos. Періодизація, еволюція провідних ідей, головні представники.

Грецька філософія природи: головні засади. Мілетська школа (Талес, Анаксимандр, Анаксимен): навколо “архе”. Проблеми змінності та розумного порядку Всесвіту (Геракліт, школа елеатів, Парменід). Механіко-матеріалістична концепція дійсності (Демокріт та школа атомістів). Апорії Зенона: до парадоксів концепції руху. Філософське вчення Пітагора.

Орієнтири “класичного” етапу античної філософії. Парадигма “людини як міри всіх речей” у школах софістів, киренаїків, мегарійців. Сократ: філософський життєпис та погляди. Метафізичні, антропологічні, епістемологічні, етичні, політичні, мистецькі й космологічні засади філософії Платона. Теорія ідей та речей. Дуалізм душі і тіла. Теорія анамнези. Теорія чотирьох цнот та концепція любові. Концепція ідеальної держави. Доктрина неоплатонізму в історії філософії.

Філософська спадщина Арістотеля. Суть філософської полеміки Арістотеля та Платона. Арістотелівська логіка як наука про принципи мислення. “Гіломорфізм” - дуалізм матерії та форми. Космологічне пояснення першопричини. Три види душі. Евдеймонія як найвище добро людини. Суспільно-політична модель державного устрою та поняття “доброго громадянина”. Естетичні аспекти філософії Арістотеля: мімезис та катарсис.

Морально-етична проблематика у філософських школах елліністичного періоду (стоїки (Сенека), епікурейці (Епікур), скептики (Піррон), кініки). Ремінісценція етичної проблематики у літературі та мистецтвах. Предмет філософії у світоглядному контексті епохи Стародавнього Риму: погляди Цицерона, Марка Аврелія.


Тема 3. Християнська філософія (лекції 5, 6)

Історична доля християнської релігії у період Римського царства: Христос contra культи. Впливи античності та релігій Сходу. Монотеїстична суть Біблії та християнська аксіологія. Грецький Ерос та християнська Агапе: порівняння філософських настанов. Етапи розвитку християнської філософії у Середньовіччі. Християнізація платонізму та християнський арістотелізм.

Філософія як “служниця теології”. Ірраціоналізм християнського містицизму. Особливості гностичних та маніхейських поглядів (Оріген, Псевдо-Діонісій Ареопагіт, Боецій).

Філософське вчення св. Августина: теорія пізнання, теорія буття, концепція людини, етичні погляди. Співвідношення вічності і часу. Історія суспільства як моральна еволюція. Проблема свободи людини. Суть полеміки навколо універсалій. Номіналізм. Зацікавленість індивідуальним існуванням речей. Зв'язок між античною та середньовічною філософією.

Зародження, розквіт та занепад схоластики: загальна характеристика філософської проблематики у розуміннях Ансельма Кентерберійського, Росцеліна, Абеляра, Еріугени, Аверроеса, Дунса Скота, Оккама). Філософська система св. Томи з Аквіну: між вірою та знанням. Томістична етика: навколо тлумачення моральності.

Сучасна католицька філософія: неотомізм та персоналізм. Концепція людини як особи (Ж. Марітен). Концепція “двох відчужень” (Е. Муньє).


Тема 4. Філософські змісти доби Ренесансу (лекція 7)

Суть “сутінків Середньовіччя” для філософських знань. Роль Реформації та Контрреформації у початках новочасного світогляду. Гуманізм та проблема гідності людини. Характерні особливості “відродження” ідеалів античності: романський і германський типи Ренесансів. Ідеї природного права та права на сумнів. Науково-філософські змісти пантеїзму. Іронія Антропоцентрична парадигма: особливості історіософської, наукової та культурознавчої рецепції. “Нове” мислення ренесансних гуманістів-філософів (Данте, Л. да Вінчі, М. Фічіно, Е. Роттердамський, М. Де Монтень, М. Кузанський, Дж. Бруно, Ф. Бекон, Т. Мор, Н. Макіавеллі, Т. Кампанелла). Ідейно-ідеологічні змісти “утопій”: від часів Ренесансу до сьогодення. Геліоцентризм Коперника.



Тема 5. Філософія Нового часу (лекції 8, 9)

Раціоналізм та емпіризм як світоглядні орієнтири Нового часу. Три версії вчення про субстанцію у філософії Нового часу.

Картезіанство, його змісти та значення в науковій методології. Внесок Рене Декарта у заснування модерної філософії: від методичного сумніву до “cogito ergo sum”. Дуалізм Р. Декарта у вченні про дві субстанції. Післякартезіанські інтерпретації проблеми субстанції. Оказіоналізм Мальбранша. Пантеїзм Б. Спінози. Матеріалізм Т. Гоббса. Монадологія Г.В. Ляйбніца. Гносеологічні потенціали “соgito” у європейській філософії.

Новочасні різновиди емпіризму. Теоретико-пізнавальні позиції Ф.Бекона: практичне ставлення до науки, теорія “привидів”. Генетичний емпіризм Дж. Лока: емпіричне походження знання, два види досвіду, властивості речей. Радикальний сенсуалізм Дж. Берклі. Скептицизм Д. Г'юма: критика причинності та субстанції. Філософська есеїстика і філософське мистецтво Нового часу.


Тема 6. Європейське Просвітництво (лекція 10)

Трансценденталізм та коперніканський переворот. Критика здатності пізнавати у вченні І. Канта: чуттєвість, розсудок, розум. Агностицизм І. Канта. Учення про феномен та феномен. Вчення про категорії. Практична філософія І. Канта: етичний імператив.

Характеристика діалектичного методу пізнання Г.Ф.Г. Гегеля. Принцип тотожності мислення і буття. Категорії та принципи саморозвитку. Об'єктивний та абсолютний ідеалізм Гегеля. “Філософія духу” у розумінні Гегеля. Німецька філософія після смерті Гегеля: молодогегельянці (Л. Фойєрбах, К. Маркс, Ф. Енгельс). Л. Фоєрбах про природну сутність людини. Основні положення вчення Й.Г. Фіхте.

Роль та значення німецької філософської традиції в світовій історії ідей.


Тема 7. Сучасна філософія (лекція 11)

Характетистика “некласичної” парадигми в історії ідей: витоки, особливості розвитку. Спільні світоглядні засади головних течій та напрямів сучасної філософії Європи та Америки. Провідні напрями та представники. Філософія як “культурна система”. Постмодерністська філософія: антираціоналізм, деконструкція та криза гуманізму.


Тема 8. Українська філософська думка (лекції 12, 13, 14)

Традиції українського філософування: світоглядні витоки, джерела, періодизація. Традиції українського філософування: арістотелізм та платонізм.

Філософські ідеї княжої доби. Вплив арістотелізму та платонізму.

Філософські ідеї в Україні Княжої доби (І. Дамаскін, митр. Іларіон).

Вплив ідей італійського гуманізму на духовні процеси в Україні. Ідеї Відродження у братніх школах. Ще раз про “національність” філософських постетей та їх спадку (на прикладі Ю. Дрогобича, С. Русина та ін.). Полемічна література. Історіософська та морально-етичні погляди П. Скарги та І. Вишенського.

Своєрідність “барокової” філософії. Філософське вчення Г. Сковороди: дві натури, три світи. Концепція “спорідненої праці” та “нерівної рівності”. Філософія серця П. Юркевича. Персоналістичний напрям в українській філософії: від Г. Сковороди до О. Кульчицького.

Проява професійної філософії. Проблематика філософських курсів професорів Києво-Могилянської Академії.

Соціально-філософська проблематика в Україні XIX – початку ХХ ст. Кирило ― Методієвське товариство: початки національної історіософії. Філософські змісти творчості Т. Шевченка.

Філософські аспекти спадщин М. Драгоманова, І. Франка, П. Куліша, В. Липинського, М. Міхновського, Д. Донцова.

Філософське осмислення світу в українській художній культурі початку ХХ ст (Леся Українка, В. Винниченко). Історико-філософські та культурознавчі дослідження І. Мірчука, О. Кульчицького та Є. Маланюка. Космологічні погляди С. Подолинського та В. Вернадського.

“Радянський” період в історії українського філософування: ідейно-ідеологічні стандарти.

Філософія в сучасній Україні: школи, напрямки, персоналії.


Тема 9. Східна філософія (лекції 15)

Історична, культурно-релігійна, етично-духовна специфіки східного способу філософування. Джерела і ключові поняття (нірвана, карма, сансара, майя, дгарма, агімса).

Онтологічна та гносеологічна проблематики у вченнях Стародавнього Сходу: загальна характеристика. Східне розуміння “істини”, “раціональності”, “тотожності” (на прикладі буддизму, індуїзму та конфуціанства). Порятунок душі як практична мета східної філософії. Поняття і концепція східної аскези. Критично-філософська думка сучасного Сходу (Китай, Японія, Індія). Аксіологічні змісти східного філософування. Суть орієнталізму (аналіз концепції Е. Саїда).
Тема 10. Онтологія як філософське вчення (лекція 16)

Внутрішня логіка проблеми буття та її розуміння в історії філософії. Основні значення буття. Рівні та форми буття. Перші принципи і “буття як таке”. Трансценденталіїї та чисті досконалості. Суть та існування. Типи існування. Вчення Арістотеля про акт і потенцію, матерію і форму. “Буття в найбільш властивому значенні” (to ontos on). Метафізика як усіолоґія (філософія субстанції). Буття як філософська категорія. Форми існування матерії. Рух як філософська категорія. Жива і нежива матерія. Субстанційна та релятивістська концепції простору та часу.

Статус “метафізики” у філософських традиціях: від античності до постмодерну. Онтологічні вчення у некласичних інтерпретаціях (Е. Гуссерль, М. Гайдеггер). Простір і час як найзагальніші характеристики буття.

Що є предметом метафізики? Буття людини як єдність тілесного і духовного.

Поняття першої та другої природи. Співвідношення філософських, наукових та релігійних поглядів на матерію. Персоналістична метафізика (персонолоґія).
Тема 11. Гносеологія як філософське вчення (лекція 17)

Пізнання як особлива форма духовного освоєння світу та самовизначення людини. Чуттєве, а раціональне та ірраціональне пізнання. Суб'єкт та об'єкт пізнання. Вихідні принципи раціональності людського пізнання. Історичні форми діалектичних суперечностей. Види знання. Свідомість як філософська категорія. Розуміння свідомості у різних філософських системах. Феноменологічна версія свідомості і концепція інтенціональності. Структура пізнавального процесу. Особливості філософського пізнання. Еволюція форм свідомості. Проблема практики у (науковому, філософському, художньому) пізнанні. Класичні і некласичні концепції істини. Суть “філософської істини”.


Тема 12. Особа і суспільство у некласичних філософських концепціях (лекція 18)

Вклад З. Фройда, А. Адлер та К.Г. Юнга у психоаналітичні інтепретації людського буття та соціальності . Екзистенціалізм: загальна характеристика, різновиди та представники (С. Кіркегаард, Ж.П. Сартр, К. Ясперс, А. Камю). Концепція людини у марксистській філософії: теоретичні та практичні наслідки.


Тема 13. Філософська аксіологія (лекція 19)

Людина як предмет філософської аксіології. Буття людини як проблема філософії. Діяльнісна сутність людини. Людина у контексті суспільства. Виміри ідентичності особи. Антропосоціогенез, його головні чинники та історичні форми. Самоцінність людського життя та його сенси. Поняття духовного світу людини. Проблема життя і смерті у духовному досвіді людства.

Співвідношення біологічного і соціального в людині. Єдність природного, соціального і духовного в людині. Структура буття та місця в ній людини. Проблема людської свободи. Модерні уявлення про людську індивідуальність.

Природа морального блага: еволюція поглядів (від Платона й Августина через Декарта, Локка і Канта до Ніцше і Фуко). Горизонти культурних смислів. Екзистенційна ситуація сучасної людини у міждисциплінарному вимірі.

Роль цінностей у житті людини і суспільства. Етика чеснот Е. Макінтайра як спроба подолання морального хаосу нашої доби. Моральні факти та правдивість моральних переконань.

Поняття і основні ідеї аксіології.

Ціннісні орієнтації постмодерну.

Формування теорії цінностей в історії філософії.

Гуманізм і проблеми розвитку особистості.

Тема 14. Філософія громадянського суспільства (лекція 20)

Духовний характер суспільної свідомості. Суспільсво як форма об'єктивної реальності. Філософські основи і методи аналізу суспільства. Громадянсько-національна ідентичність. Громадянське суспільство і правова культура.

Відкрите і закрите суспільство. Справедливість як чесність (Дж. Ровлз) і як чеснота (А. Макінтайр). Національно-громадянська ідентисність і демократія. Громадянське суспільство та українська культурна спадщина. Громадянство та патріотизм.
Тема 15. Філософія релігії (лекція 21)

Філософія релігії в системі філософського знання. Смисл віри та її обсяг. Віра метафізична, етична та релігійна. Віра як акт пізнавального процесу. Виправдання пізнавальної цінності віри. Смисл «віруючого розуму». Віра і діяння. Праксеологічне виправдання віри (розкриття найбільш поширених концептів). Феномен релігії в світлі метафізичного розгляду. Два підходи в розумінні сутності релігії. Релігія абсолютна (позитивна) і релігії історичні: логічні передумови подібного протиставлення, різновиди його форм та їх зміст. Метафізичний аналіз потойбічності. Проблема Бога в світлі метафізики релігії.

Феномен релігії в епістемологічному зрізі. Можливості пізнання феномену релігії (К. Войтила, Й. Ратцінгер, Й. Тішнер). Релігія як фактуальне знання: когнітивізм та нонкогнітивізм. Поняття релігійної істини. Проблема сприйняття істин релігії. Релігійна істина у виявах ментальностей.
Тема 16. Філософія природи (лекція 22)

Екологоорієнтована свідомість. Категоріальні засади екологічного пізнання природи.

Парадигмальні орієнтації класичної екології. Предмет сучасної екології: думка вчених і методологів. Єдність живого і довкілля як онтологічна засада вчення про біосферу. Складність феномену біосфери і визначення її сутності. Особливості техногенної цивілізації і вплив техніки і технології на природу. Поняття екологічної ситуації. Кризовість як суттєва ознака сучасної екологічної ситуації. Поняття глобальних проблем і усвідомлення екологічних проблем як глобальних. Поняття екологічної культури. Коеволюційна парадигма як обгрунтування можливості майбуття людини і біосфери. Екологічна культура українського етносу.
Тема 17. Біоетика яе теоретична і прикладна проблема філософії

Біоетика: смислові і предметні ракурси. Життя і смерть як вічна тема духовної культури людства. Історико-філософські традиції розуміння живого. Особливості сучасного розуміння цілісності «живого» (проект «Геном людини»). Виміри «людського» в біоетичній площині. Раціональний та екзистенціальний виміри біоетики. Етика благоговіння перед життям (А.Швейцер) як етична основа сучасної біоетики. Проблеми сучасної філософії моралі як підґрунтя загальної біоетики. Основи екологічної етики: традиція одухотворення природи і любов до живого в етико-філософській думці (Сковорода, Юркевич, Достоєвський, Толстой, Соловйов, Вернадський). Ціннісний зміст понять: людина, здоров’я, сучасне медичне пізнання, цінності сучасного лікаря. Біоетика як презентація аксіологічного статусу сучасної медицини. Етичні визначення і принципи в біоетиці.


Тема 18. Філософія історії (лекція 24)

Історичність як особлива форма буття людини у світі. Категорії філософії історії. Основні підходи до філософії історії: вольтеріанський, гегельянський, позитивістський. Матеріалістичне розуміння історії. Природа і технологія тотальної влади. Соціальне буття як єдність індивідуального та суспільного. Історичний закон. Історичний факт. Герменевтика як спосіб вивчення минулого. Моделі історичного процесу. Формаційний та цивілізаційний підходи до розвитку суспільства. Рушійні сили історії. Єдність і багатоманітність історії. Ідеологія як культурний феномен. Позитивні і негативні аспекти ідеології. Утопія у сфері суспільної уяви (у текстах Маркса, Вебера, Альтюсера, Габермаса, Гірца). Взаємодія ідеології та утопії.

Історіософська думка України в контексті вибору між Сходом і Заходом. Денаціоналізація як українська проблема ХХ ст. (Є. Маланюк).
Тема 19. Філософські основи науки і техніки (лекція 25)

Філософська рефлексія над наукою. Наука як спеціалізована форма пізнання. Прикмети наукової раціональності. Метод і методологія. Наукова картина світу. Природа наукових абстракцій. Наукові революції. Динаміка наукового знання. Види наукової раціональності. Наука і позанаукове пізнання. Роль парадигм в науці. Рівні наукового пізнання і критерії їх розрізнення. Методологічні особливості гуманітарного пізнання. Природа техніки: “технічне” як сутнісно-атрибутивна характеристика людської діяльності. Людські виміри техніки та технології. Ідеали науковості. Межі наукового пізнання. Етика науки та відповідальність вченого.


Тема 20. Культура і цивілізація (лекція 26)

Основні підходи до визначення “загальнолюдського” та “національного” у гуманітарних науках. Культура як єдність духовного і матеріального. Чи може цивілізація бути “смертю культури” (за О. Шпенглером). Схід-Захід-Україна: цивілізаційні типи. Українська національна традиція в контексті культури. Культура як “сукупність символів” (Е. Кассірер), “форма розумної дії” (М. Вебер), “прояв релігійного духу” (Ж. Марітен), “система комунікації” (К. Леві-Строс), “гра” (Й. Гайзінга).

Позитивні начала спільного людського буття і діяльності. Людські традиції у духовній біографії людства. Філософське розумівння культури. Механізми смислотворення у культурі.

Формування глобальної цивілізації. Етичні і політичні дилеми багатокультурності.


Тема 21. Філософія мистецтва (лекція 27)

Виховна функція моралі і мистецтва в античній, середньовічній, ренесансій та модерній філософії. Суть катарсису та калокаготії. Філософська сила й краса еллінського «логосу» (за Яннарасом). Західні (європейські) та східні смисли філософської естетики. Криза ідеалу прекрасного у постмодернізмі.



СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

Денна форма

Заочна форма

Усього

у тому числі

Усього

у тому числі

л

п

лаб

інд

ср

л

п

лаб

інд

ср

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13





Змістовий модуль 1. Історія філософської проблематики Заходу і Сходу


1. Вступ до предмету




2

2







2



















2.Антична філософія




6

4







2



















3. Християнська філософія




4

2







2



















4. Філософські змісти доби Ренесансу




2

2




























5. Філософія Нового часу




4

4







2



















6. Європейське Просвітництво




2

2







2



















7. Сучасна філософія




2

2







2



















8. Українська філософська думка




6

4







2



















9. Східна філософія




2

2




























Змістовий модуль II. Філософське розуміння світу:

теоретичні та прикладні виміри





10. Онтологія як філософське вчення




2

2




























11. Гносеологія як філософське вчення




2

2




























12. Особа і суспільство у некласичних філософських концепціях




2

2







2



















13. Філософська аксіологія




2

2







2



















14. Філософія громадянського суспільства




2

2







2



















15. Філософія релігії




2










2



















16. Філософія природи




2










2



















17. Біоетика як теоретична і прикладна проблема філософії




2

2




























18. Філософія історії




2










1



















19. Філософські основи науки і техніки




2

2







2



















20. Культура і цивілізація




1

2







2



















Разом:




51

36







29


















следующая страница >>