«музичне мистецтво». Пояснювальна записка - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Музика. 8 клас. Музичне мистецтво і сучасність 1 116.23kb.
35 год. 1 год на тиждень, з них 4 год – резервний час 1 клас Музика... 4 1056.17kb.
Тема. Жанрова палітра музичного мистецтва 1 107.63kb.
Пояснювальна записка Загальна характеристика предмета 8 1065.82kb.
Інформація про проведення І (районного) туру хуііі всеукраїнського... 1 42.72kb.
Пояснювальна записка Принципи побудови завдань для контрольних робіт 1 346.99kb.
Київський інститут музики ім. Р. М. Глієра напрям підготовки 6 1 153.52kb.
Проект всесвітня історія програма зовнішнього незалежного оцінювання... 1 498.15kb.
7 пояснювальна записка до робочого навчального плану Харківської... 1 186.73kb.
Програма для учнів 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів... 4 898.43kb.
Пояснювальна записка в процесі переходу України до ринкових відносин... 1 287.51kb.
Терміноелемент як складова частина терміну розглядається проблема... 1 103.3kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

«музичне мистецтво». Пояснювальна записка - страница №1/3

«МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО».
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Одним із провідних предметів естетичного циклу – є музика. Завдяки своїм специфічним виражальним засобам вона глибоко впливає на емоційну сферу людини, передаючи цілу гаму почуттів і настроїв, виразно й яскраво відбиваючи картини природи, життєві явища. Музика збагачує вміння учнів глибоко й емоційно сприймати довкілля, розширює їхній життєвий досвід, а її мова є універсальним засобом людського спілкування. Як інтегративний шкільний предмет вона поєднує вивчення музичних творів, теорії та історії музики, практичну музично-виконавську діяльність дітей.

Головна мета предмету «Музика» школи інтенсивної педагогічної корекції - розширити художньо-естетичні знання школярів, музичний досвід і естетичний світогляд через доступні дітям із ЗПР види музично-естетичної діяльності (слухання-сприймання, співи, музична творчість тощо.).

Згідно з метою, програмою передбачені такі завдання: основні , корекційні, , освітні й виховні.

Основні завдання:

- формування бажання художньо-емоційно виконувати пісні;

- формування пізнавальної активності;

- розвиток музично-слухової уваги, зосередженості;

- розвиток та збагачення слухової пам’яті;

- розвиток зорового аналізатора, слухового сприймання;

- формування пізнавальної активності;

- розвиток емоційної та словесно-логічної пам'яті, довільної уваги, образної уяви, фантазії.

Корекційні завдання

- корекція дикційно-співацького апарату та фонематичного слуху;

- корекція правильної постави під час співу;

- корекційний розвиток моторних функцій і дихання;

- корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Виховні завдання:

- виховання основних моральних якостей особистості, працелюбності, наполегливості у подоланні перешкод, охайності, вміння працювати самостійно і в колективі, вміння дотримуватися правил під час виконання співу та музичних вправ.

Відповідно до вимог Державного стандарту предмет „Музика” реалізовує зміст освіти (термін навчання, методику проведення уроків). За основу навчальної програми «Музика» була взята програма з музики 5-8-х класів загальноосвітньої школи. Тому вчитель може використовувати вивчені дітьми пісні і прослуховувати твори, зазначені в програмі з музики.
Навчальна програма має визначену структуру, яка складається з наступних розділів: І – кількість годин (зазначені для вивчення певної теми, розділу); ІІ – зміст навчального матеріалу (назва розділу, теми); ІІІ– вимоги до знань і умінь учнів (визначаються знання, уміння і навички, які повинні бути сформовані у учнів на основі вивченої теми); ІY – спрямованість корекційно-розвивальної роботи (напрямки корекційно-розвивальної роботи, які здійснюються під час вивчення певної теми та формування процесів рухової та пізнавальної діяльності (моторики, координаційних здібностей, сприймання, емоційної сфери, уваги, пам’яті, мислення,).

Розмаїття причин, які викликають затримку психічного розвитку, зумовлює строкатість даного контингенту дітей. Однак ученими виділено ряд загальних /типологічних/показників, що характеризують цих дітей і які необхідно враховувати вчителеві музики при їхньому навчанні. Це насамперед інтелектуальна недостатність, що зумовлює зниження пізнавальної активності, інертність, малорухомість мислення, схильність до деталізації, недорозвиток словесно-логічного мислення, порушення логічної, опосередкованої пам’яті. недорозвиток емоційно-вольової сфери; швидке зниження уваги, уповільнене формування навичок тощо. Все це значно ускладнює процес естетичного виховання даної категорії дітей, а кількість і якість уявлень, почуттів, які вони отримують від спілкування з прекрасним, має істотні відмінності порівняно з їхніми ровесниками з масових шкіл.

Тому, дана програма побудована з максимальним урахуванням специфіки пізнавальної діяльності, психофізіологічних особливостей дітей із ЗІІР ,своєрідності музичної роботи з ними.

Програма побудована на матеріалі, який за сюжетно-програмним змістом, засобами музичної виразності, обсягом, емоційною насиченістю є доступним і зрозумілим учням, а також містить у собі необхідні корекційні потенції. Запропонована програма також враховує сучасні вимоги і підходи до організації навчального процесу, загальнодидактичні принципи навчання. Вона тісно пов’язана з ідеями розвивального навчання, які реалізуються шляхом розвитку емоційно адекватного сприймання музики дітьми із ЗПР у процесі включення їх у різні види естетичної діяльності.

Програма з музики для 5-8-х класів школи інтенсивної педагогічної корекції розрахована на 35 годин на рік .

Програма з музики складається з чотирьох розділів:

- хоровий спів;

- слухання музики;

- музична грамота і практичні навички з сольфеджіо;

- музична творчість.

На кожному уроці програма здійснюється за всіма чотирма розділами. Однак, в залежності від мети і завдань уроку, на кожен розділ вчитель може використовувати різну кількість часу (на власний розсуд), маючи на увазі, що на початку і в кінці уроку повинні бути вправи на зняття напруги, на розслаблення, заспокоєння.

Хоровий спів.

У цьому розділі програмний матеріал дібраний згідно із поглядом на хоровий спів як засіб активного засвоєння учнями закономірностей музичного мистецтва. З цією метою добираються твори, які найпридатніші для (формування у дітей із ЗПР вокально-хорових навичок /дихання, звукоутворення, дикції, артикуляції, ансамблю тощо/.

Характерною особливістю дітей із ЗПР є недостатньо розвинений співацький діапазон, зумовлений особливостями розвитку їхнього мовлення, що відбивається на функціональному стані голосових зв’язок. Тому запропоновані у програмі пісні мають бути зручні у тональному плані.

Слід звернути увагу на те, що процес співу за своєю природою комплексний. У ньому бере участь весь організм дитини, зокрема його звукоутворювальний, артикуляційний і дихальний нервово-м’язовий апарати. Неправильна робота будь-якого з них може порушити або загальмувати нормальний перебіг співацького процесу. Тому формування вокальних навичок слід здійснювати у комплексі, у взаємозв'язку із засвоєнням окремих елементарних умінь і постійно контролювати цей процес. Крім того, як було відзначено раніше, у дітей із ЗПР спостерігається млявість артикуляції, інтонаційна невиразність, змазаність, нечіткість мовлення. Тому вчителеві бажано так побудувати процес роботи над артикуляцією, дикцією, вокальною динамікою, інтонацією, щоб завдяки здійсненню індивідуального та диференційованого підходу він набув корекційної спрямованості.

У період мутації голосу вчителеві необхідно при появі в окремих учнів перших ознак цього процесу виключити їх. із хорового співу /особливо хлопчиків/, замінивши його іншим видом діяльності, а дівчатам у період мутації необхідно значно зменшити вокальне навантаження. Робота з розширення співацького діапазону і вдосконалення набутих у початкових класах вокально-хорових навичок слід проводити обережно.

Програмою передбачений як спів у супроводі музичного інструмента, так і без нього /а капела. Спів без супроводу сприяє найактивнішому розвиткові музичного слуху учнів, зокрема гармонічного.

Навчання співу не обмежується лише вивченням пісень та їх виконанням. На кожному уроці потрібно проводити так знані розспівки - вокальні вправи на відрізках звукоряду /пентахорди/, тризвуках, на окремих фразах з пісень, що становитимуть певні труднощі у майбутньому, на спеціально створених для розспівування вправах тощо. Слід зауважити, що вокально-хорові вправи /розспівки/ - це обов'язковий компонент кожного уроку, причому вимоги до якості звуку, дихання, артикуляції, дикції поступово поглиблюються й ускладниться.

Слухання музики.

Це другий за обсягом розділ програми. Слухання відбувається на кожному уроці і має бути пов’язане з іншими видами роботи. Під час роботи над цим розділом програми вчитель надає учням можливість практично використовувати знання, отримані з музичної грамоти, теоретичні відомості з сольфеджіо, хорового співу тощо і допомагає учням звести їх у єдине поняття "музика".

Одним з важливих завдань цього розділу є навчити дітей слухати музику, тобто звертати увагу на різні звукові коди, диференціювати, розуміти їх і на основі аналітико-синтетичної діяльності сприймати у цілісності музичний твір.

Відзначимо, що основою засвоєння знань з розділу ''Слухання музики" є розвинений музичний слух і мислення. У розвитку мислення велику роль відіграють порівняння, зіставлення музичних звуків, творів, голосів інструментів тощо, виявлення їх подібності, відмінності, узагальнення набутих понять на основі залучення до цього процесу наочності, яка базується на відчуттях різних аналізаторних систем. Тому, на уроках співів доцільно використовувати твори суміжних видів мистецтва: літератури, живопису, скульптури, об’єктів природи, уроки-прогулянки тощо. Це сприятиме збагаченню вражень дитини від прослуханого твору. При цьому слід звернути увагу на те, що музичні твори не ілюструються близькими за тематикою творами інших видів мистецтва, а лише зіставляються з ними з метою більш глибокого, і повного розкриття образу засобами різних видів мистецтва і природи. Такі вправи допоможуть навчити дітей порівнювати, узагальнювати, висловлювати свою думку, мислити образно, що відповідає завданням даного розділу.

Чільне місце у розділі посідає аналіз музичних творів. Він може проводитись після першого ознайомлення з твором або частково перед ним шляхом зосередженості уваги учнів на загальний моментах твору. Після цього, перед другим прослухуванням, треба розкрити основні його деталі, задум композитора. Повторне прослуховування твору складної музичної структури створює умови для повноцінного сприймання його образів. Адже при другому знайомстві з твором яскравіше відчуваються змістовні виражальні особливості музичної тканини. Велике значення у цьому процесі має мовлення вчителя, адже діти із ЗПР, особливо у молодших класах, своєрідно розуміють значення багатьох слів. Тому пояснення вчителя повинні не лише викликати інтерес, емоційний відгук, бежання почути музику ще раз, а й сприяти корекції мовлення.

Учитель, також має пам’ятати, що аналіз музичного твору, виражальних засобів, жанрових характеристик не повинен перешкоджати індивідуальному емоційно-образному сприйманню школярів. Потрібно дати можливість кожній дитині самостійно, по-новому відчувати музику, всебічно оцінювати її образність і засоби художньої виразності, відкрити простір для дитячої фантазії, що особливо важливо для дітей із ЗПР.



Музична грамота і практичні навички з сольфеджіо.

Завдання цього розділу полягає у тому, щоб дати учням елементарні поняття і деякі знання нотного запису, .навчити їх його читати, розуміти і відтворювати. Однак учителеві слід пам’ятати, що рівень музичної письменності не перебуває у прямій залежності від ступеня засвоєння музичної /нотної/ грамоти, хоча і передбачає її знання. Тому вивчення нотної грамоти не є самоціллю музичної освіти на уроках музики, а являє собою лише допоміжний засіб розвитку адекватного, осмисленого сприймання і відтворення музичних творів. Музична письменність включає у себе ширше коло знань про основи елементарної теорії музики, аналізу музичних форм, музикознавства тощо.



Музична творчість.

У розділі з музичної творчості велика увага повинна приділятися розвиткові творчих здібностей дітей шляхом залучення їх на початковому етапі до музично-ритмічної та ігрової діяльності. Активізація дитячої фантазії, спонукання їх до самостійних пошуків форм втілення свого творчого задуму і вираження його у колективному та індивідуальному виді музичної діяльності, надання учням можливості самовираження через музично-естетичну діяльність становить головний зміст розділу "Музична творчість", це сприятиме підвищенню естетичної активності дітей, надасть змогу зважено підійти до своїх можливостей, повірити у свої сили, скоригувати рівень домагань учнів тощо. До цього розділу також входять музично-дидактичні ігри, драматизація музичних творів, імпровізації на теми дитячого фольклору, календарно-обрядові композиції.

Наприкінці програмного матеріалу для кожного класу вміщено обсяг вимог до знань і умінь учнів на кінець навчального року.

Щодо "Оцінювання знань і умінь учнів" слід сказати, що проводити його слід регулярно, з урахуванням стану і можливостей музичного розвитку кожної окремої дитини й психофізіологічних особливостей і загальних музичних здібностей усього контингенту дітей у кожному класі, співвідносячи їх з вимогами програми.



П’ятий клас

35 години (1 година на тиждень)

П/п


К-сть

годин


Зміст навчального

Матеріалу



Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи

1

2

3

4

5







Хоровий спів.

Вокально-хорові навички.

Розширення досвіду застосування на практиці набутих у попередніх класах вокально-хорових навичок і співочих правил на складнішому музичному матеріалі.

Закріплення навички хорового співу. Використання вокально-хорових засобів музичної виразності у процесі виконання творів.

Спів у діапазоні СІ-РЕ.



Дихання.

Удосконалення навичок співацького дихання на більш складному пісенному матеріалі і вокальних вправах. Ланцюгове дихання. Вчити дітей раціонально розподіляти дихання на довгих кантиленних Фразах у процесі співу.



Артикуляція і дикція.

Подальший розвиток навичок правильного формування і проспівування складних звукосполучень з приголосних, голосних. Удосконалення навичок виразної і чіткої вимови слів у піснях швидкого темпу. Спостереження за різним характером вимовляння тексту залежно від змісту: у піснях наспівних - легке, але активне; у швидких, маршових - твердіше. Використання для закріплення спеціальних, вокальних вправ та уривків з пісень у повільному темпі, поступово


прискорюючи.

Звуковедення. Розвиток навичок співати з різним забарвленням звука залежно від змісту і характеру пісень. Спів добре вивчених пісень без супроводу з метою розвитку вокальної координації і слуху. Формування чистоти інтонування на всьому робочому діапазоні голосу учнів. Спів вокалізів і мелодій пісень на mormorando. Робота над кантиленою. Види звукової атаки та їх практичне опрацювання.

Розвиток слуху і почуття ритму.

Прослухування вокалізів і мелодій пісень без супроводу у заданій тональності з метою розвитку слухового самоконтролю. Впізнавання вивчених музичних творів за ритмічним малюнком. Використання музичних інструментів для ритмічних імпровізацій і акомпанементу пісень.



Слухання музики.

Продовжувати роботу з накопиченням й удосконалення навичок культури «слухання». Характерні особливості музичної мови народної пісні, її ідейний і художній зміст. Жанри фольклору. Народні інструменти /бажано: їх регіональність/. Троїсті музики. Виконавці народних пісень /кобзарі, хорові колективи/. Народна пісня у творчості композиторів. Учити учнів застосовувати набуті знання та вміння під час самостійного аналізу музичних творів.


Музична грамота і практичні навички з сольфеджіо.

Закріплення й удосконалення знань і навичок, набутих у попередніх класах. Поняття про чотиридольний розмір, його запис. Знаки для позначення подовження тривалості звуку /ліга, крапка праворуч біля ноти, фермата/. Двочастинна, тричастинна і варіаційна музичні форми. Запис нот на нотоносці. Знаходження терції і квінти від тоніки у заданій тональності.



;Музична творчість.

Закріплення навичок-художнього виконання музичних творів на матеріалі з більш складним сюжетом і вимогами до співацької техніки.


Удосконалення навичок співу в ансамблі. Учити учнів добирати відомі засоби музичної виразності для зображення дійових персонажів у заданих оповіданнях, віршах, казках.

Ознайомлення із струнно-щипковими музичними інструментами /бандура, цимбали, гітара. Вчити дітей добирати по слуху на одному з вивчених музичних інструментів нескладні поспівки, уривки із знайомих пісень.

Розпізнавати на слух вивчені музичні інструменти.



Учень:


- володіє елементарними правилами співу (у положенні сидячи, стоячи) та гігієни голосу;

- намагається співати у два голоси;

- закріплює навички хорового співу;

- свідомо використовує засвоєні вокально-хорові засоби музичної виразності у процесі виконання творів;

- співає у діапазоні СІр-РЕ^.
- намагається самостійно контролювати і формувати ритмічне дихання;

- вміє самостійно правильно робити вдих, розподіляючи його на коротку і довгу фразу;

- намагається проспівувати складні звукосполучення з приголосних. голосних;
- опановує вміння чітко вимовляти слова у піснях швидкого темпу;
- спостерігає за різним характером вимовляння тексту залежно від змісту: у піснях наспівних - легке, але активне; у швидких, маршових – твердіше;

- намагається виконувати вокальні вправи та уривки з пісень у повільному темпі, поступово прискорюючи;

- може співати з різним забарвленням звука залежно від змісту і характеру пісень;

- співає добре вивчені пісні;


- намагається співати вокалізи і мелодії пісень на mormorando;


- намагається співати з різною атакою звуку у різній динаміці;
- слухає вокалізи та мелодії пісень без супроводу у заданій тональності;

- намагається впізнавати вивчені музичні твори за ритмічним малюнком (з допомогою);

- намагається відрізняти на слух вивчені музичні інструменти;

- намагається закріплювати в собі навички культури слухача;

- розуміє більш складну музичну мову та зміст пісень;

- знає жанри фольклору та назви народних інструментів;


-

знає поняття «народна пісня» та виконавців народних пісень;

- намагається застосовувати набуті знання та вміння під час самостійного аналізу музичних творів;

- закріплює знання набуті у попередніх класах;

- має поняття про чотиридольний розмір, його запис;

- знає знаки для позначення подовження тривалості звуку;

- знає музичні форми;

- може записувати ноти на нотоносці (за допомогою вчителя);

- намагається знаходити терції і квінти від тоніки у заданій тональності;
- закріплює навички виконання музичних творів;

- ознайомлюється вимоги співацької техніки;


- співає в ансамблі;

- намагається добирати відомі засоби музичної виразності для зображення дійових персонажів у заданих оповіданнях, віршах, казках;


- має уявлення про струнно-щипкові музичні інструменти (бандура, цимбали, гітара);

- намагається добирати на слух на одному з вивчених музичних інструментів нескладні поспівки, уривки із знайомих пісень;

- уміє (за допомогою вчителя) розпізнавати на слух вивчені музичні інструменти;

Корекція співочої постави, співочого дихання, незначних логопедичних вад спеціальними дикційно-співочими вправами.

Корекція, уточнення звуковисотних співвідношень у процесі співу у два голоси.

Корекція співвідношень звучання свого голосу з голосом товариша.

Розвиток фонематичної та музичної пам’яті.

Розвиток самоконтролю над використанням правильного ритмічного дихання у процесі викладання музичного матеріалу.

Корекція артикуляційних вад та фонематичного слуху.

Корекція орфоепічного виспівування слів у піснях.


Формування чіткого відображення ритму складів на автоматизацію вимови текстів у піснях.

Розвиток та корекція співацьких навичок.


Корекція вокальної координації та музичного слуху.
Стимуляція і корекція відтворення динамічних відтінків
Розвиток музичного слуху та слухового самоконтролю.
Корекція, уточнення ритмічних малюнків нескладних дитячих пісень та відтворення їх з пам’яті.
Уточнення правил слухання-сприймання музичних творів.

Розвиток музичної пам’яті.

Уточнення назв музичних жанрів, народних інструментіві.

Розвиток інтересу до музичної грамоти.

Удосконалення та виправлення недосконалих знань з музичної грамоти, уявлень про настрої в музиці.

Корекція і уточнення звуковимови та розуміння змісту складних понять і музичних термінів.

Стимуляція бажання досконало вивчати музичну грамоту і теорію музики.

Розвиток та удосконалення навичок виконання музичних творів.

Корекція уявлень про художні образи та їх відтворення у піснях, більш складних за змістом.

Формування вміння погоджувати свої дії з діями інших під час співу в ансамблі.

Розширення художньо-культурного досвіду.

Розвиток музичної пам’яті та музичного слуху.



следующая страница >>


izumzum.ru