Міністерство освіти І науки україни дніпропетровський національний університет імені олеся гончара программа - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Р. А. Павлов, канд екон наук, Дніпропетровський національний університет... 1 41.07kb.
Міністерство освіти, науки молоді та спорту України Харківський національний... 1 182.82kb.
Міністерство освіти І науки україни 1 51.83kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківський... 1 285.58kb.
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни львівський... 8 2342.98kb.
Міністерство освіти і науки України Львівський національний університет... 1 62.03kb.
Міністерство науки та освіти україни харківський національний університет... 6 661.67kb.
Куликов Сергій Олександрович Дніпропетровський національний університет ім. 1 153.96kb.
Міністерство освіти і науки України Полтавський національний педагогічний... 18 5588.49kb.
Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки Напрям підготовки: 020303 Філологія... 14 3644.71kb.
Міністерство освіти і науки України Харківський національний університет... 1 243.36kb.
Словник української мови 2 693.33kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Міністерство освіти І науки україни дніпропетровський національний університет імені - страница №1/1


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

Проректор ДНУ ім. О. Гончара

з науково-педагогічної роботи
________проф. Чернецький С.О.


«УЗГОДЖЕНО»

Радою факультету систем і засобів масової комунікації ДНУ імені О. Гончара

Прот. №10 від 16 травня 2013р.

Голова Ради

________ проф. Демченко В.Д.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА


ПРОГРАММА

фахового іспиту у галузі знань 1801 специфічні категорії

спеціальності 8.18010019 “Медіакомунікації”

освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”


Упорядники: профессор, д.соц.ком. Демченко С.В., доцент, к.ф.н. Гудошник О.В., доцент, к.ф.н. Кирилова О.В., доцент, к.ф.н. Бучарська І.С., доцент, к.ф.н. Темченко Л.В. доцент, к.ф.н. Гусак Н.А.


Программу обговорено і затверджено на засіданні кафедри масової та міжнародної комунікації (пр. № 14 від 30.04.2013 р.)

Зав. кафедри, професор С.В. Демченко


Дніпропетровськ

2013


  1. ЗАГАЛЬНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Згідно зі стандартом вищої освіти, затвердженим Міністерством освіти і науки України, а також на основі методичних рекомендацій навчально-методичної комісії з журналістики при МОН України, до програми фахового іспиту за спеціальністю 8.18010019 “Медіакомунікації”, затвердженої рішенням Вченої ради факультету систем і засобів масової комунікації, включені питання за навчальними програмами таких дисциплін:


- Журналістикознавство;

- Основи журналістики;

- Мова сучасної преси;
2. ЗМІСТИ РОЗДІЛІВ
Враховуючи ті обставини, що до магістратури за спеціальністю 8.18010019  “Медіакомунікації” мають змогу поступати випускники бакалаврату з будь-яких напрямів, завданням фахового іспиту є перевірка наявності початкових знань та уявлень про журналістику, її місце і роль у сучасному громадсько-політичному житті, особливості видів журналістики та засобів масової комунікації, специфіку жанрів ЗМК та особливості взаємин і впливу масової комунікації на суспільну думку та окремих громадян. Ось чому до програми фахового іспиту включено основні проблеми та професійно-спрямовані питання, що вивчаються у курсах «Журналістикознавство» та «Основи журналістики», які більш поглиблено та багатогранно будуть вивчатися студентами вже у межах магістерської програми.

Включення до другого блоку запитань з курсу «Мова сучасної преси» покликано перевірити готовність майбутніх магістрів до опанування інших предметів державною мовою та здатність майбутніх магістрів писати газетні і журнальні матеріали,сценарії для радіо і ТБ.

Таким чином фаховий іспит базується на тих первинних знаннях, що їх мають вступники, які самостійно проявляли постійний інтерес до журналістики і пробували себе в ній.
3. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ І СТРУКТУРА БІЛЕТА
Відповідно до рекомендацій науково-методичної Ради факультету фаховий іспит оцінюється у балах, виходячи із загальної суми від 60 до 100 балів згідно шкали оцінювання за Болонською системою.

Оцінка у 90-100 балів, “відмінно” або «А» оцінюється робота, у якій дано правильну відповідь на всі тестові завдання, абітурієнт продемонстрував ґрунтовні знання з основ журналістики і масової комунікації. Для отримання найвищої суми балів абітурієнт до магістратури повинен також продемонструвати переконливі знання з практичного матеріалу мови сучасної преси.

Оцінка у 82-89 балів «добре» або «В» виставляється за високу обізнаність у сфері основ журналістики, її формування та функціонування на сучасному етапі. Абітурієнт повинен продемонструвати високі вміння та навички у сфері мови сучасної преси.

Оцінка у 75-81 балів «добре» або «С» виставляється за достатньо широку обізнаність у сфері основ журналістики, її формування та функціонування на сучасному етапі. Абітурієнт повинен продемонструвати достатні вміння та навички у сфері мови сучасної преси.

Оцінка у 64-74 балів «задовільно» або «D» виставляється у разі неповного оволодіння абітурієнтом основних теоретичних положень з основ журналістики та масової комунікації, неповного знання мови сучасної преси.

Оцінка у 60-63 балів «задовільно» або «Е» виставляється у разі задовільного оволодіння абітурієнтом основних теоретичних положень з основ журналістики та масової комунікації, поверхового знання мови сучасної преси, слабкі навички та вміння у використанні теоретичних знань для розв‘язання прикладних або дослідницьких завдань, запропонованих у питання екзаменаційного білету.

У зв‘язку з тим, що структура білету включає в себе два основні розділи бали між розділами розподіляються таким чином:

І. Основи журналістикознавства - 50 балів.

ІІ Мова сучасної преси - 50 балів

Всього - 100 балів



Таким чином за стовідсоткову відповідь на тестові завдання студент може отримати максимальну оцінку: 100 балів.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Москаленко А.З. Основи журналістики. К., 1994.

  2. Прохоров Е.П. Введение в теорию журналистики. М., 1995.

  3. Цвик В. Основы журналистики. М., 1997.

  4. Владимиров В. Основы журналистики. Луганск, 1997.

  5. Карконосенко С.Г. Основы журналистики. СПБ., 2005.

  6. Карконосенко С. Основы творческой деятельности журналиста. СПБ, 2000.

  7. Авраамов. Л. Профессиональная этика в работе журналиста. М., 1991.

  8. Ворошилов В. Журналистика. СПБ., 1999.

  9. Деннис Э., Мерриди Дж. Беседы о масс-медиа. М., 1997.

  10. Лазутина Г. Основы творческой деятельности журналиста. М., 2000.

  11. Профессиональная этика журналистов. Т.1. Документы и справочные материалы. М., 1999.

  12. Засурский И.И. Масс-медиа второй республики. М., 1999.

  13. Типология периодической печати. М., 1996.

  14. Олешко В. Журналистика как творчество. М., 2001.

  15. Горохов. В.М. Основы журналистского мастерства. М., 1989.

  16. Коваленко О.Л. Влада інформації. Львів., 1980.

  17. Закон України «Про друковані ЗМІ (пресу) в Україні». К., 1993.

  18. Потятиник Б.В. Тоталітарна журналістика. Львів., 1992.

  19. Пришлюк Д.М. Теорія і практика журналістської творчості. К., 1973.

  20. Бабій І.М., Вільчинська Т.П. Службові слова в сучасній українській мові. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004.

  1. Білоусенко П.І. та ін. Диктант на „п’ять” без правил: Домашній репетитор абітурієнта / Укладачі: П.І.Білоусенко, М.П.Єфименко, В.В.Пєстрєцов. – Запоріжжя: ЗДУ, 1997.

  2. Білоусенко П.І., Бойко Л.П., Денисенко Л.П. та ін. Мовний розбір на вступному іспиті: Домашній репетитор / П.І.Білоусенко, Л.П.Бойко, Л.П.Денисенко, Н.О.Зубець, Л.І.Кучеренко, А.Я.Мановицька, В.В.Пєстрєцов. – Запоріжжя: Хортиця, 2001.

  3. Гнатюк Л.П., Бас-Кононенко О.В. Українська мова: Навч. посібник. – 4-те вид., випр. і доп. – К.: Знання-Прес, 2006.

  4. Данильцова У.Д. Українська мова на кожен день: Довідник. – К.: А.С.К., 2005.

  5. Зубков М.Г. Українська мова. Універсальний довідник. – Х.: Видавничий дім „Школа”, 2004.

  6. Кіраль С.С. „Як парость виноградної лози...”: Посібник з української мови і літератури для вступників до вищих навчальних закладів / С.С.Кіраль, О.В.Єременко, Т.М.Чухліб. – К.: Вид-во Держкомстату України, 2002.

  7. Козачук Г.О. Українська мова для абітурієнтів. – К.: Вища школа, 2003.

  8. Кононенко В.І. Рідне слово: Підручник для шкіл з поглибленим вивченням української мови, ліцеїв, гімназій, колегіумів. – К.: Богдан, 2001.

  9. Мацько Л.І., Мацько О.М., Сидоренко О.М. Українська мова: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1998.

  10. Нечволод Л.І. Сучасний український правопис: Комплексний довідник. – Х.: „Торсінг”, 2005.

  11. Українська мова: Тестові завдання / За ред. Н.В.Гуйванюк. – К.: Видавничий центр „Академія”, 1999.

  12. Український правопис / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні; Ін-т української мови. – 4-те вид., випр. й доп. – К.: Наукова думка, 1993; стер. вид.: Наук. думка, 2000; 2005, 2007.

  13. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 2002.


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
фаховий іспит для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня магістр за спеціальністю 8.18010019 “Медіакомунікації”
ІНСТРУКЦІЯ

1. На виконання екзаменаційних завдань відведено 180 хвилин.

2. Тест складається з теоретичного або практичного питання.

Структура білету та система оцінювання
Тестова частина (100 балів)

Тестові питання розподіляються за розділами, але не диференціюються за рівнем складності. Їх зміст та тематика пов’язані зі змістом робочих навчальних програм з відповідних дисциплін. Правильна відповідь на одне тестове питання оцінюється 2 балами. Для одержання позитивної оцінки студент повинен правильно відповісти на 30 з 50 тестових питань, що відповідає приблизно 60% загального обсягу тестових завдань.

3. Тестові завдання мають тільки ОДНУ ПРАВИЛЬНУ відповідь.

4. Кількість тестових питань – 50.



Питання першого розділу

«Основи журналістикознавства»




  1. Види і форми існування інформації у суспільстві.

  2. Журналістика у системі соціальних інститутів.

  3. Журналістика як предмет вивчення.

  4. Масово-інформаційна "природа" журналістики.

  5. Система жанрів у сучасній журналістиці.

  6. Етичні принципи журналістської діяльності.

  7. Ідеологічні функції журналістики.

  8. Основні функції телебачення.

  9. Принципи та функції радіомовлення.

  10. Основні принципи функціонування друкованої преси.

  11. Види газет.

  12. Основні типи журналів.

  13. Формати сучасного радіомовлення.

  14. Ефірне, кабельне та супутникове телебачення.

  15. Типи телевізійних каналів.

  16. Інфраструктура журналістики.

  17. Журналіст як уособлення комунікаційної діяльності.

  18. Поняття медійної аудиторії.

  19. Особливсті впливу засобів масової комунікації на окремі прошарки суспільства.

  20. Журналістика серед інших професій.

  21. Особливості пошуку журналістської інформації.

  22. Правове поле української журналістики.

  23. Особливості журналістського розслідування.

  24. Інформація як основний жанр журналістики.

  25. Відмінності у подачі інформації у друкованій пресі, на радіо і телебаченні.

  26. Журналістика як бізнес.

  27. Оптимальна фінансова модель засобу масової інформації.

  28. Наклади газет і журналів та їх вплив на фінансову стабільність видання.

  29. Особливості визначення рейтингу на сучасних радіо та телебаченні.

  30. Маркетинг преси.


Питання другого розділу

«Мова сучасної преси»




  1. Українська мова як єдина національна мова українського народу. Стаття 10 Конституції України.

  2. Поняття «національна мова» і «літературна мова», загальнонародна мова і діалекти.

Лексика і фразеологія

  1. Словникове багатство української мови. Слова однозначні й багатозначні. Однозначні – слова-терміни; розвиток багатозначності слова.

  2. Синоніми основні типи синонімів, їх стилістичне використання.

  3. Професійна лексика в словниковому складі української літературної мови.

  4. Слова іншомовного походження у складі української лексики. Сфера поширення іншомовних слів.

  5. Склад української лексики зі стилістичного погляду. Стилістичне використання лексики в різних сферах її застосування.

  6. Фразеологія української літературної мови. Основні типи фразеологічних одиниць. Джерела фразеології. Використання фразеологічних зворотів у публіцистичних текстах.

Графіка і орфографія

  1. Склад українського алфавіту. Співвідношення між буквами і звуками. Вживання м’якого знака й апострофа.

  2. Правопис слів іншомовного походження. Правопис власних назв.

Морфологія

  1. Частини мови. Принципи їх виділення.

  2. Іменник. Визначення іменника як частини мови. Його предметне значення, морфологічні ознаки і синтаксичні функції.

  3. Прикметник. Визначення прикметника як частини мови. Значення, морфологічні ознаки і функції прикметника. Граматична залежність категорії роду, числа й відмінка прикметника. Ступені порівняння прикметника.

  4. Числівник. Визначення числівника; його значення. Розряди числівників. Способи граматичного зв’язку числівника з іменником.

  5. Займенник. Визначення займенника. Розряди займенників за значенням. Граматичні ознаки окремих розрядів займенників, їх співвідносність з іншими частинами мови.

  6. Дієслово. Визначення дієслова. Граматичні форми дієслова. Синтаксична роль дієслова та його форм.

  7. Дієприкметник. Значення дієприкметника, морфологічні ознаки та синтаксична роль. Активні та пасивні дієприкметники теперішнього і минулого часу, їх творення і відмінювання. Дієприслівник. Значення дієприслівника, творення і синтаксична роль.

  8. Прислівник. Визначення прислівника; розряди прислівника за значенням. Творення і правопис прислівників.

  9. Службові частини мови. Їх визначення і функції. Особливості вживання прийменників та сполучників. Словотворчі частки.

Синтаксис

  1. Словосполучення і речення як основні синтаксичні одиниці. Речення як синтаксична одиниця спілкування і обміну думками.

  2. Основні риси речення: предикативність, різне інтонаційне оформлення. Типи речень за їх структурою: двоскладні й односкладні. Непоширені речення. Прості та складні речення.

  3. Двоскладні речення. Головні члени речення – підмет і присудок. Другорядні члени речення. Група підмета і присудка.

  4. Односкладні речення та їх типи.

  5. Речення з однорідними членами. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення.

  6. Складне речення. Сурядний і підрядний зв’язок у складному реченні. Безсполучниковий зв’язок частин складного речення.