Методичні вказівки до написання та оформлення курсових робіт - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1страница 2
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Методичні вказівки до виконання курсових робіт для студентів зі всіх... 3 400.49kb.
Методичні вказівки щодо підбору матеріалу, написання та захисту контрольних... 5 635.92kb.
Методичні вказівки по використанню мови Паскаль при виконанні лабораторних... 4 691.1kb.
Методичні вказівки до курсових проектів вступ 5 1294.69kb.
Методичні вказівки до практичних занять. 3 Методичні вказівки для... 3 542.57kb.
Заочна Вивчення курсу закінчується іспитом 1 111.47kb.
Методичні вказівки і завдання до контрольних робіт з 4 1103.21kb.
Методичні вказівки з англійської мови 2 335.96kb.
Методичні вказівки та індивідуальні завдання 3 482.24kb.
Методичні вказівки та контрольні завдання 1 335.38kb.
Міністерство освіти і науки України 7 944.72kb.
Профілактика та лікування грві та грипу 1 81.14kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Методичні вказівки до написання та оформлення курсових робіт - страница №1/2



ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”



МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Н.В. Горло


ПОЛІТОЛОГІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до написання та оформлення курсових робіт

і кваліфікаційних робіт бакалавра, спеціаліста, магістра

для студентів факультету соціології та управління

Затверджено

Вченою радою ЗНУ

Протокол № 8 від 30.03.2010 р.



Запоріжжя 2010

УДК 32(076)

ББК Ф01я73


Г 695

Горло Н.В. Політологія: Методичні вказівки до написання та оформлення курсових робіт і кваліфікаційних робіт бакалавра, спеціаліста, магістра для студентів факультету соціології та управління. – Запоріжжя: ЗНУ, 2010. – 56 с.


У методичних вказівках викладено загальні вимоги до змісту і оформлення курсових робіт, кваліфікаційних робіт бакалавра, спеціаліста і магістра, що розроблені на основі державного стандарту і відповідають відповідним освітньо-кваліфікаційним характеристикам напряму підготовки 6.040301 – “Політологія”. Додатки містять зразки оформлення титульних аркушів курсових та кваліфікаційних робіт, технічного завдання кваліфікаційних робіт, бібліографічних описів, структурних частин роботи.

Призначені для студентів спеціальності “Політологія” факультету соціології та управління.
Рецензент: кандидат історичних наук, доцент Цокур Є.Г.

Відповідальний за випуск: Н.В. Горло




ЗМІСТ
ВСТУП.. 4


УДК 32(076) 2

ББК Ф01я73 2

4.4.1. Структура і зміст курсової роботи 21

ДОДАТКИ 38

Додаток А 38

ДО ЗАХИСТУ ДОПУЩЕНО 40

ДИПЛОМНА РОБОТА 40

СПЕЦІАЛІСТА 40

Факультет 41

Кафедра 41

организации. – М.: Инфра-М, 1996.-430 с, Самоукина Н. В. Конфликты и средства 42

ЗМІСТ 45


ВСТУП……………………………………………………………………3 45

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ 45

Додаток К 47


ВСТУП
Згідно навчального плану студенти спеціальності “Політологія” протягом періоду навчання виконують курсові роботи та кваліфікаційні роботи бакалаврів, спеціалістів, магістрів. Названі види робіт покликані сформувати у студентів навички наукової роботи, тобто студенти повинні навчитися обирати наукову проблему, оформлювати концептуальну частину наукової роботи, а саме: визначати об’єкт, предмет, формулювати мету, завдання, гіпотези дослідження, оптимально добирати методи, необхідні для дослідження даної проблеми. У процесі написання курсових та дипломних кваліфікаційних робіт студент вдосконалює вміння працювати з науковою літературою, критично оцінювати різні джерела.

Кожен вид наукової роботи передбачає наявність у студентів творчого, самостійного і оригінального мислення, а також вміння формалізувати це мислення і приводити його у певну систему. У курсових та дипломних роботах студенти демонструють здатність письмово викласти свої думки та аргументувати власні висновки. Передбачається процедура захисту результатів курсових і дипломних робіт, на якій студенти показують вміння доносити до слухачів власні ідеї та брати участь у науковій дискусії.

Предметом студентських робіт можуть бути гостроактуальні ситуації з поточної політичної практики, що орієнтує студентів на застосування методів і методик прикладної політології. Таким чином студенти мають змогу вийти за рамки суто теоретичних досліджень і виконати прикладне політичне дослідження, попередньо обравши певну методику політичного аналізу.

Дане навчально-методичне видання допоможе студентам з’ясувати специфіку кожного виду студентської наукової роботи, познайомить з етапами організації наукового дослідження, надасть рекомендації стосовно розробки теоретико-методологічної частини роботи. Важливою особливістю методичних вказівок є докладна характеристика правил оформлення курсової та кваліфікаційної роботи.




ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО курсових робіт,

ВИПУСКНИХ РОБІТ

БАКАЛАВРА, СПЕЦІАЛІСТА ТА МАГІСТРА
1. НОРМАТИВНА БАЗА

Для забезпечення права громадян України на вибір змісту й рівня своєї освіти, а також із метою створення умов для гнучкого реагування вищої школи на запити суспільства в умовах ринкової економіки та гуманізації освітньої системи у нашій країні у відповідності до Законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, національної програми “Освіта” (Україна ХХІ ст.) та інших законів і нормативно-правових актів України введена багатоступенева система вищої та післявузівської професійної освіти. Її концептуальною основою є безперервність та спадкоємність процесу освіти, що відкриває нові можливості підвищення професіоналізму у різних галузях науки і техніки.

Запорізький національний університет ІV рівня акредитації є вищим навчальним закладом, у якому реалізована інтегрована система підготовки спеціалістів, що включає довузівську, вузівську і післявузівську підготовку. На базі освітньо-професійних програм створена ступенева підготовка “бакалавр – спеціаліст – магістр”, за якої ці етапи завершуються виконанням кваліфікаційної роботи.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України кваліфікаційні роботи виконуються українською мовою.


2. ГРАДАЦІЙНИЙ РІВЕНЬ РОБІТ

Основою для написання кваліфікаційних робіт є підготовка та написання студентами курсових робіт. КУРСОВА РОБОТА – це індивідуальне завдання з окремої дисципліни, яке виконується студентом самостійно при консультації викладача, з метою закріплення знань, отриманих студентом, та їх використання для комплексного вирішення конкретного професійного завдання.

ДИПЛОМНА (КВАЛІФІКАЦІЙНА) РОБОТА БАКАЛАВРА, СПЕЦІАЛІСТА, МАГІСТРА – підсумок і випускна робота студента. За рівнем виконання дипломної роботи і результатами її захисту робиться висновок про можливість присвоєння випускникові відповідної кваліфікації.

Дипломні роботи бакалавра, спеціаліста і магістра мають відрізнятися як формально (за обсягом), так і за змістом. В цілому відмінності повинні мати місце:



  • на тематичному рівні;

  • на рівні заглиблення у тему дослідження;

  • на рівні наукової новизни;

  • за обсягом.


3. ХАРАКТЕРИСТИКА РОБІТ ЗА РІВНЯМИ

3.1. Курсова робота

Курсова робота – це різновид творчого завдання і роботи студентів, через які вони поглиблюють знання з предметів політологічної проблематики, вчаться викладати власні думки і судження, аргументувати свої позиції і висновки.

Курсова робота є видом наукової роботи, яка передбачає наявність творчого, самостійного і оригінального мислення студентів, а також вміння формалізувати це мислення, приводити його у певну систему. Курсова робота мусить продемонструвати процес оволодіння студентом навичками роботи з науковими джерелами, науковою літературою, їх класифікації. У ній перевіряються практичні навички роботи у контексті вивчення різноманітних джерел і грамотність (у науковому розумінні) опису літератури, здатність письмово викласти свої думки та висновки.

При виборі теми курсової роботи студенти повинні керуватися власними інтересами до певної проблематики, запасом знань і ерудиції у цій проблематиці. Робота має будуватися на основі фактичного матеріалу, на ґрунтовній теоретичній базі, але не повинна бути компілятивною. Накопичений у курсових роботах матеріал, вироблені навички наукової роботи складають фундамент підсумкових кваліфікаційних дипломних робіт.

Основні вимоги до курсових робіт :


  • актуальність тематики, відповідність її сучасному стану науки та перспективам її розвитку, практичним завданням майбутньої діяльності фахівця;

  • вивчення та критичний аналіз монографічної та періодичної літератури з теми;

  • вивчення та характеристика історії проблеми, що досліджується, практичного стану її наукової розробки;

  • чітка характеристика об’єкта, предмета, мети, завдань і методів дослідження;

  • узагальнення результатів, їх обґрунтування, висновки та практичні рекомендації.

Оптимальний обсяг курсової роботи (комп'ютерний набір) – 25 - 30 стор. У загальний обсяг роботи не входять додатки та список літератури.
3.2. Дипломна робота бакалавра

Дипломна робота бакалавра підводить підсумок фахової підготовки першого рівня вищої освіти – бакалаврської підготовки. Вона має продемонструвати здібності та вміння випускника бакалаврату здійснювати бібліографічний науковий пошук, аналітичну діяльність стосовно накопиченого матеріалу, узагальнення та відображення закономірностей розвитку явищ, що аналізуються.



При підготовці бакалаврської роботи необхідно:

  • виявити розуміння наукових концепцій і принципів, що розглядаються;

  • продемонструвати знання фактичного матеріалу;

  • застосовувати їх до розв’язання конкретних завдань;

  • продемонструвати здібності до аналітичного мислення;

  • показати знання зі спеціальності, відповідний рівень фахових знань;

  • продемонструвати вміння користуватися літературою;

  • продемонструвати навички самостійної роботи над науковою темою.

Методологію наукового аналізу студенти актуалізують із теоретичних курсів як необхідну базисну умову для виконання успішної наукової роботи. Необхідні уміння та навички для реалізації технології виконання бакалаврської роботи поступово реалізують через накопичений досвід в період навчання через написання рефератів та курсових робіт.

Дипломна робота бакалавра дозволяє виявити творчий та науковий потенціал студента, а також може бути сходинкою для подальшої наукової роботи. У процесі її підготовки розвиваються навички самостійного вивчення й узагальнення наукової літератури з будь-якого вузького питання; виявляються нові й невирішені наукові проблеми.



Мета дипломної роботи бакалавра:

  • систематизація, закріплення, розширення теоретичних знань освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра;

  • розвиток умінь застосовувати засвоєні знання при вирішенні практичних завдань;

  • удосконалення навичок самостійної роботи студента з науковою літературою;

  • формування вмінь проводити емпіричні дослідження;

  • виявлення вмінь студента методологічно грамотно проводити дослідження, інтерпретувати, систематизувати і класифікувати одержані результати;

  • формування вмінь формулювати судження і висновки, логічно й доказово їх викладати;

  • формування вмінь публічного захисту підготовленого матеріалу з теми дипломної роботи.

У порівнянні із кваліфікаційними роботами більш вищих рівнів (спеціаліста та магістра) робота бакалавра носить більш описовий характер.

Оптимальний обсяг дипломної роботи бакалавра (комп'ютерний набір) – 45 - 55 стор.
3.3. Дипломна робота спеціаліста

У дипломній роботі розглядається певна наукова або науково-практична методична проблема: узагальнюються та критично осмислюються теоретичні передумови її вирішення, обґрунтовуються та розробляються положення, а також рекомендації з використання отриманих результатів у практиці навчання.



При підготовці дипломної роботи необхідно:

  • виявити глибоке розуміння висунутих наукових концепцій і принципів;

  • отримати широкі знання фактичного матеріалу;

  • застосовувати їх до розв’язання конкретних завдань;

  • продемонструвати розвинуте аналітичне мислення, наукові здібності;

  • показати ґрунтовні знання зі спеціальності, високий рівень фахових знань;

  • продемонструвати вміння користуватися додатковою літературою;

  • виявити зацікавленість до поглибленого дослідження;

  • виявити та розвинути навички самостійної роботи.

Методологію наукового аналізу студенти актуалізують із теоретичних курсів як необхідну базисну умову для виконання успішної наукової роботи. Необхідні уміння та навички для реалізації технології виконання дипломної роботи формуються у процесі написання рефератів, курсових робіт та бакалаврської роботи.

Як наукове дослідження, дипломна робота спеціаліста є необхідною і найцікавішою формою реалізації його інтелектуальної діяльності, а залучення до наукового пошуку, перші самостійні відкриття створюють особливу атмосферу, яка стимулює творчий розвиток інтелектуальних сил особистості, який закріплюється у тому, що результати найбільш цікавих досліджень можуть публікуватися в збірниках студентських наукових робіт та у вчених записках.

Дипломна робота спеціаліста дозволяє виявити творчий та науковий потенціал студента, а також може бути сходинкою для подальшої наукової роботи. У процесі її підготовки розвиваються навички самостійного вивчення й узагальнення наукової літератури з будь-якого вузького питання; виявляються нові й невирішені наукові проблеми.

Слід відзначити, що в процесі дослідження й пошуку відповіді на неясне або невирішене питання розвиваються не тільки професійні якості майбутнього фахівця, але й формується здатність приймати самостійні рішення після аналізу проблемної пізнавальної ситуації дипломного дослідження спеціаліста.

Даний аспект дуже важливий для підготовки майбутнього фахівця. Студент-виконавець дипломної роботи спеціаліста, вивчаючи наукову літературу, намагається осмислити й критично оцінити її, шукає свої шляхи розв’язання поставленої проблеми. Досвід самостійного наукового дослідження, вибір найбільш ефективних методів та прийомів, аналіз одержаних результатів та їх оцінка, безперечно, розвиває здатність у відстоюванні своєї думки та вміння викласти її у письмовій формі.

Мета дипломної роботи спеціаліста:


  • систематизація, закріплення, розширення теоретичних знань освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста;

  • розвиток умінь застосовувати засвоєні знання при вирішенні наукових завдань;

  • удосконалення навичок самостійної роботи студента з науковою літературою;

  • формування вмінь проводити емпіричні дослідження;

  • виявлення вмінь студента методологічно грамотно проводити дослідження, інтерпретувати, систематизувати і класифікувати одержані результати;

  • оволодіння прийомами (навичками) самостійної дослідницької роботи;

  • формування вмінь формулювати судження і висновки, логічно й доказово їх викладати, рекомендувати щодо використання у практиці розробленої технології навчання (методика);

  • формування вмінь публічного захисту підготовленого матеріалу з теми дипломної роботи.

Завдання наукового дослідження дипломної роботи спеціаліста:

  • висунення проблеми, що не одержала достатнього висвітлення у науковій літературі;

  • встановлення нових зв'язків між відомими явищами, нова постановка відомої проблеми;

  • оригінальні висновки;

  • рекомендації про використання запропонованих результатів і висновків у науці та практиці;

  • крім висновків, слід включити рекомендації щодо впровадження отриманих результатів дослідження.

Оптимальний обсяг дипломної роботи спеціаліста (комп’ютерний набір) – 65-70 стор.
3.4. Дипломна робота магістра

Дипломна робота магістра – це вид академічної роботи, яка являє собою докладну розробку теми, автор якої претендує на здобуття повної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем; вона є систематизацією нароблених дослідником знань у певній сфері.

Дипломна робота магістра повинна передбачати проведення наукових досліджень (творчих розробок) із проблем відповідної до спеціальності галузі науки. Державній комісії обов’язково подаються матеріали, що характеризують наукову (творчу) і практичну цінність виконаної роботи – друковані статті, методичні розробки, творчі роботи.

Ураховуючи наукові (творчі) здобутки дипломної роботи, магістр може бути рекомендований Радою факультету для навчання в аспірантурі.

Випускна робота магістра є самостійним науковим дослідженням, що має внутрішню єдність і відображає хід і результати розробки обраної теми:


  • вона повинна відповідати сучасному рівню розвитку науки і техніки, а її тема – бути актуальною;

  • дипломна робота магістра подається у вигляді, який дозволяє судити, наскільки повно відображені й обґрунтовані положення, що становлять її зміст, висновки та рекомендації, їх новизну та значущість;

  • сукупність отриманих у дипломній роботі магістра результатів повинна свідчити про наявність у її автора первісних навичок наукової роботи в обраній галузі професійної діяльності;

  • вона відбиває як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання, правомірність використання яких всебічно обґрунтовується у кожному конкретному випадку їх використання;

  • зміст роботи характеризують оригінальність, унікальність і неповторність наведених даних; основою захисту є тут принципово новий матеріал, що включає опис нових фактів, явищ і закономірностей або узагальнення раніше відомих положень з інших наукових позицій або у зовсім іншому аспекті;

  • передбачає елементи наукової полеміки, будучи по суті справи одним із учасників у заочній дискусії; у її змісті наводяться вагомі й переконливі докази на користь обраної концепції, всебічно аналізуються і доказово критикуються протилежні їй точки зору; саме тут одержує найбільш повне відбиття така якість наукового пізнання, як критичність стосовно існуючих поглядів та уявлень, а це означає, що зміст дипломної роботи магістра характеризує така його особливість, як наявність у ній дискусійного та полемічного матеріалу;

  • у випадку виконання дипломної роботи дотичних наукових напрямків допускається призначення, окрім наукового керівника, одного або двох наукових консультантів;

  • специфічний не тільки зміст дипломної роботи магістра, але й форма викладу, яка характеризується високим ступенем абстрагування, активним використанням категоріального апарату, засобів логічного мислення, комп’ютерних методик і статистики;

  • для викладу матеріалу характерні аргументованість суджень і точність наведених даних; включення в текст знакового апарату, що є у розпорядженні автора дипломної роботи магістра (таблиці, символи, діаграми, схеми, графіки і т.п.).

Виходячи з того, що магістерська підготовка – це по суті лише перша сходинка до науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності, яка веде до вступу в аспірантуру і наступної підготовки кандидатської дисертації, магістерська дипломна робота не може вважатися науковим твором у повному смислі цього слова, оскільки ступінь магістра – це не вчений, а академічний ступінь, який відображає перш за все освітній рівень випускника вищої школи і свідчить про наявність у нього вмінь і навичок, властивих науковому працівникові-початківцеві.

Дипломна робота магістра, хоча і є самостійним науковим дослідженням, все ж повинна бути віднесена до розряду навчально-дослідницьких робіт, в основі яких лежить моделювання вже відомих рішень.

Виконання такої роботи повинно не стільки вирішувати наукові проблеми, скільки бути свідченням того, що її автор навчився самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми і знати найбільш загальні методи й прийоми їх вирішення.

Оптимальний обсяг дипломної роботи магістра (комп’ютерний набір) – 70-90 стор.
4. ОСНОВНІ ЕТАПИ ВИКОНАННЯ КУРСОВИХ ТА КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РОБІТ

4.1. Вибір та затвердження теми. Графік роботи

Курсова робота виконується протягом одного семестру навчального року згідно з навчальним планом факультету.

Важливим елементом у написанні курсових робіт є вибір проблеми дослідження і його теми. Слід пам’ятати, що від правильного обрання теми та складеного плану залежить якість виконання роботи. Теми курсових робіт пропонуються викладачем, який керує підготовкою і написанням курсових робіт з певної дисципліни. Виходячи з власних інтересів, студенти можуть запропонувати свою тему, попередньо узгодивши її з викладачем. Етапи роботи над курсовим проектом передбачають періодичні (не рідше одного разу на місяць) зустрічі з науковим керівником.



Тематика дипломних робіт розробляється на кафедрах навчального закладу, і студенти самі вибирають зі списку, що є на кафедрі, ту чи іншу тему. Вони також можуть самі запропонувати тему роботи, виходячи з її актуальності, відповідності фахові, зі своїх наукових інтересів та сучасного стану розвитку наукових досліджень, визначальних для обраної проблеми. У більшості випадків дипломна робота студента є продовженням попередніх дослідницьких пошуків, які конкретизувалися в курсових роботах.

При розробці і виборі тем дипломних робіт повинні враховуватися особливості майбутньої діяльності випускника. Якщо студент вчасно не обирає тему зі списку або не пропонує власну тему, викладачі кафедри директивно закріплюють за даним студентом певну тему.



Затвердження тем дипломних робіт відбувається у листопаді поточного навчального року.

Тематика дипломних робіт повинна щорічно коригуватися з урахуванням нагромадженого на кафедрах досвіду, побажань спеціалістів, які беруть участь у рецензуванні робіт, і рекомендацій Державної екзаменаційної комісії (ДЕК).

Після вибору теми студент звертається до свого наукового керівника за порадою. Дуже важливо, коли він сам перед тим спробує розробити план своєї теми, добре обміркує і чітко уявить собі хід її виконання, враховуючи конкретні умови, в яких йому доведеться працювати. Це дасть можливість керівникові зважити і врахувати здібності студента, його підготовленість до виконання даної роботи а, отже, зробити правильні висновки про те, яку надати йому допомогу саме там, де вона найбільш необхідна.

Дипломна робота може мати теоретичний (реферативний) або дослідницький характер. У першому випадку, коли робота має теоретичний характер, вона пишеться на основі аналізу й узагальнення ряду літературних джерел: монографій, брошур, статей, методичних рекомендацій і т. ін. Студент повинен взяти з літератури основний матеріал, який стосується проблеми, що вивчається, дати оцінку вивченим роботам, висловити свою точку зору; зв’язно, грамотно і логічно обґрунтувати вибрану тему, зробити наукові висновки.

Дипломна робота частіше має дослідницький характер, студент використовує як науково-методичну літературу, так і свої спостереження і факти, результати емпіричних досліджень, які він провів, висуває власні гіпотези і т.д. Дипломна робота такого типу повинна мати і теоретико-методологічну частину, яка включає аналіз і узагальнення опублікованих наукових даних з проблеми, що досліджується, а також вступ та висновки.

До студентських робіт висувається ряд вимог, а саме:



  • актуальність тематики, відповідність її сучасному стану певної галузі науки та перспективам її розвитку, практичним завданням сучасної науки;

  • вивчення та критичний аналіз монографічної і періодичної літератури з теми;

  • вивчення та характеристика історії досліджуваної проблеми і її практичного стану, а також передового (при наявності – й власного) досвіду;

  • наявність чіткої характеристики предмету, об’єкту, мети і методів дослідження, опис та аналіз проведених автором емпіричних досліджень;

  • узагальнення результатів, обґрунтування їх, висновки та практичні рекомендації.

Студентські роботи мають свою специфіку і їх деталі завжди потрібно погоджувати з науковим керівником.

Організація та контроль за процесом підготовки та захисту дипломних робіт покладається на завідувачів кафедр. Безпосереднє керівництво за виконанням дипломної роботи здійснюється науковим керівником із числа професорсько-викладацького складу кафедри політології. У випадку виконання дослідження за межами навчального закладу додатково затверджується відповідальний консультант тієї установи, де студент проводить свої дослідження.

Починаючи роботу, студент повинен розподілити свій час, спланувати його і після вибору теми паралельно з навчальними заняттями взятися за її розробку. Для орієнтації наукових керівників та дипломників пропонується наступний графік контролю за ходом підготовки дипломної роботи до захисту, які наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1



Графік виконання дипломної роботи





Заходи

Термін виконання

1.

Вибір наукового керівника та затвердження теми.

листопад

2.

Підготовка календарного плану виконання

дипломної роботи і затвердження його науковим керівником



до 15 грудня

3.

Підготовка та узгодження розширеного

плану-конспекту дипломної роботи



до 20 січня

4.

Підготовка чорнового варіанту роботи для першого читання науковим керівником

до 1 березня

5.

Усунення зауважень, врахування рекомендацій наукового керівника, подання чорнового варіанту на друге читання.

до 15 березня

6.

Врахування рекомендацій наукового керівника, збагачення роботи додатковими дослідженнями, що проводилися під час практики, підготовка варіанту роботи до рецензування; отримання рецензії

до 15 квітня

7.

Подання роботи і рецензії науковому керівникові.

до 1 травня

8.

Доопрацювання дипломної роботи з урахуванням рекомендацій рецензента і наукового керівника. Чистове оформлення роботи, подання її науковому керівникові на підготовку відзиву

до 20 травня

9

Написання відзиву науковим керівником, його доповідь завідувачу кафедри щодо завершення роботи

за 10 днів до початку роботи ДЕК

10

Подання чистового варіанту дипломної роботи разом із рецензією та відзивом на нормоконтроль, затвердження допуску до захисту засіданням кафедри

За тиждень до початку роботи ДЕК

Для оптимізації виконання дипломної роботи студентом, стосовно його співпраці із науковим керівником рекомендується календарний графік основних консультацій, яка наведена в таблиці 3.2:

Таблиця 3.2



Календарний графік основних консультацій дипломника

з науковим керівником




Заходи

Термін виконання

1.

Обговорення напрямку дослідження та обрання теми

жовтень

2.

Підготовка до затвердження теми, обговорення основних положень роботи, які викладаються у вступі

листопад

3.

Обговорення результатів бібліографічного пошуку із науковим керівником

грудень

4.

Підготовка плану-конспекту дипломної роботи

січень

5.

Подання чорнового варіанту першого розділу

лютий

6.

Подання чорнового варіанту другого розділу

березень

7.

Подання чорнового варіанту третього розділу, робота над висновками, доопрацювання вступу

квітень

8.

Подання роботи в цілому, чистове оформлення роботи та отримання відзиву від наукового керівника

За тиждень до початку роботи ДЕК


4.2. Організація дослідження

Специфіка підготовки курсових та кваліфікаційних робіт студента вузу полягає в тому, що в процесі їх підготовки та захисту здійснюється досягнення як науково-дослідних, так і навчальних цілей. Студенти глибоко вивчають певні питання, вчаться аналізувати літературу, критично оцінювати її, полемізувати з авторами статей, висловлювати власні думки, відстоювати їх, робити вірні наукові, теоретичні та практичні висновки, набувають певних навиків застосування сучасних наукових методів дослідження.

У процесі такої роботи студент повинен пройти шлях, який включає в себе низку взаємозв’язаних етапів. Як правило, виконання роботи складається з шести етапів.

Перший етап включає обґрунтування актуальності теми, визначення об’єкта, предмета та мети і завдань дослідження. Тема наукового дослідження є складовою частиною певної проблеми. Обґрунтування актуальності теми слід викласти коротко, за допомогою кількох речень.

Об'єктом дослідження є частина реальності, тобто процес або явище, що обрані для вивчення та на які направлена пізнавальна активність дослідника.

Предмет дослідження – це тільки ті суттєві зв’язки та відносини, властивості об’єкта, які досліджуються з визначеною метою в даних умовах та обставинах. Вони є головними, визначальними для даного, конкретного дослідження. Таким чином, предмет дослідження міститься у межах об’єкта. Науково обґрунтоване визначення предмета дослідження – це змістовний науковий процес. Попередньо слід дати змістовну характеристику об’єкта, бо, спираючись на неї, можна забезпечити більш цілісний підхід до характеристики основного предмета дослідження. Саме предмет дослідження визначає тему кваліфікаційної роботи.

Мета дослідження – усвідомлений образ очікуваного результату, на досягнення якого направлена діяльність дослідника. Мета направляє дослідницьку діяльність та визначає можливі засоби її (мети) досягнення через формування завдань дослідження.

Визначення теми, об’єкта, предмета та мети дослідження складає по своїй суті єдиний нерозривний процес.



Другий етап дозволяє визначити завдання дипломної роботи на основі проведеного літературного огляду стану проблеми, яка вивчається під кутом зору його мети.

Основною методологічною вимогою до виконання огляду є наявність чітко поставленої мети і конкретного об’єкта дослідження.



Завдання дослідження можуть включати в себе наступні елементи:

  1. вирішення певних теоретичних питань, які входять у загальну проблему дослідження (наприклад, виявлення сутності поняття, явища, процесу, подальше удосконалення його визначення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);

  2. аналіз існуючих методів, які можуть бути застосовані для дослідження проблеми, та обґрунтування вибору методів, які будуть використані саме в дипломній роботі, включаючи як методи загальнонаукові, так і методи емпіричного дослідження проблеми, включаючи аналіз інструментарію (соціологічні анкети, психологічні тести, контент-аналіз і т.ін.);

  3. всебічне вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, типових недоліків і труднощів, їх причин, типових рис передового досвіду з вирішення досліджуваної проблеми. Таке вивчення дозволяє уточнити, перевірити ті дані, які опубліковані в спеціальній літературі, періодичних виданнях, підняти їх з рівня думок окремих авторів на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження процесу в даному напрямку;

  4. обґрунтування необхідної системи заходів для вирішення даної проблеми (це обґрунтування, з одного боку, спирається на теоретичні дані, отримані автором у процесі вирішення першого завдання свого дослідження, а з другого – на матеріали результатів емпіричних досліджень, тобто на дані вирішення другого завдання дослідження). Обґрунтування системи заходів практично співпадає з конкретизацією гіпотези дослідження;

  5. емпірична перевірка запропонованої системи заходів з точки зору відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально можливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль (це завдання може ставитись автором лише за умови її фактичної необхідності, а також наявності усіх необхідних умов її реалізації);

  6. розробка рекомендацій та пропозицій щодо використання отриманих автором результатів дослідження на практиці.

Коло завдань дослідження залежить від можливостей самого дослідника, рівня його фахової підготовки і попереднього досвіду наукової роботи та ряду інших факторів.

Третій етап включає відпрацювання гіпотези та теоретичних передумов дослідження. Гіпотеза є одним із методів розвитку наукового знання, а також структурним елементом теорії. Вона має формуватись як таке припущення, при якому на основі ряду факторів можна зробити висновок про зв’язок між явищами або про причини явища, причому цей висновок не можна вважати повністю доведеним. Гіпотеза має формуватись так, щоб з її змісту чітко проглядалися положення, що потребують доведень і захисту. Гіпотеза по праву вважається головним методологічним стержнем будь-якого дослідження.

Гіпотези, які висуваються у дипломних роботах, можуть бути:



  • описові, що передбачають існування якого-небудь явища, описують його причини і можливі наслідки;

  • пояснювальні – в них дається тлумачення можливих наслідків з певних причин, а також характеризуються умови та обставини, за яких ці наслідки обов’язково наступають, тобто, в силу яких чинників і умов буде даний наслідок;

  • описово-пояснювальні – як синтезована комбінація гіпотез першого і другого типу.

Описовий тип гіпотез у меншій мірі дає можливість передбачення, а пояснювальний – не тільки дає таку можливість, а й, більше того, є їх головною властивістю. Тому пояснювальний тип гіпотез частіше використовуються в дослідженнях, оскільки вони виводять дослідника на припущення щодо існування певних закономірностей і зв’язків між явищами, чинниками та умовами.

Необхідність у розробці гіпотези виникає тоді, коли існуючі ідеї, теорії, концепції, принципи, закони або закономірності не є достатніми для пояснення емпіричних фактів як результатів досліду. Гіпотеза є логічним засобом перетворення емпіричного знання в теоретичне. При цьому важливо розуміти, що ефективність результату складного інтуїтивного процесу побудови гіпотези в першу чергу визначається наявністю фактів про об’єкт дослідження, а також вмінням їх опрацьовувати та осмислювати.

Перш ніж формулювати гіпотезу дослідження, автору роботи необхідно всебічно осмислити проблему, ознайомитися з основними літературними джерелами. Побудова гіпотези можлива лише після вивчення характерних рис явища, обставин, умов, і тільки тоді можна висловити припущення про причину даного явища і почати побудову гіпотези. Подальше дослідження полягає у перевірці гіпотези. Перевірена, обґрунтована, підтверджена дослідженнями, фактами, аргументами гіпотеза перетворюється в достовірне знання.

Для правильної побудови будь-якої гіпотези перш за все необхідно пам’ятати, що вона повинна бути конкретною і глибокою, тобто відповідати конкретній меті і завданням дослідження та описувати конкретний об’єкт дослідження.

У студентській роботі використовуються основна та допоміжні (додаткові) гіпотези, які співвідносяться наступним чином: допоміжні гіпотези повинні розкривати, уточнювати основну. За наявності авторського сумніву можливе застосування альтернативної гіпотези.

Четвертий етап включає розробку програми теоретичного дослідження (у випадку теоретичної роботи) і програми та методики емпіричного (якщо робота має теоретико-дослідницький характер) дослідження та його проведення.

Програма являє собою план, в якому вказані послідовність і зміст етапів дослідження. Методика емпіричного дослідження містить опис методів, систему прийомів, які будуть використані для дослідження. Вона відповідає на запитання: як, яким способом проводити дослідження? Правильно вибрана методика є запорукою успішного виконання дослідження, непродумана – приводить до помилок, внаслідок яких нагромаджується багато безсистемно зібраного матеріалу, що не дозволяє зробити ніяких висновків.

Важливо відзначити, що методи дослідження підбираються з урахуванням специфіки завдань, які поставив перед собою дослідник, а не просто перераховуються всі відомі методи тієї чи іншої галузі науки. Метод значною мірою визначає і результативність дослідження, форми організації роботи, загальну методологічну орієнтацію автора. Метод можна розглядати як певний систематизований комплекс прийомів, які застосовує дослідник для досягнення мети і завдань дослідження. Студенти повинні не просто назвати методи, які будуть використані у дослідженні, а чітко вказувати, що саме буде досліджуватися за допомогою того чи іншого методу.

П'ятий етап включає обробку та аналіз результатів емпіричного дослідження, яке проводилося згідно з розробленою програмою і методикою, а також формулювання висновків і рекомендацій за результатами дослідження.

Шостий етап оформлення роботи і підготовка до захисту.
4.3. Бібліографічний пошук

Для складання бібліографії з теми наукової роботи студент використовує наявні в бібліотеках систематичні каталоги, в яких назви творів розташовані за галузями знань; алфавітні каталоги, в яких картки на книжки розташовані в алфавітному порядку прізвищ авторів; предметні каталоги, що містять назви творів з конкретних проблем і спеціальностей; електронні каталоги, які допомагають швидко орієнтуватися у бібліотечних фондах, а також різноманітні бібліографічні довідникові видання (покажчики по окремих темах і розділах), виноски і посилання в підручниках, монографіях, енциклопедичних словниках, періодичній літературі та ін. Для підбору періодичної літератури слід звернутися до покажчиків статей, опублікованих протягом календарного року і розміщених у кінці останнього номера журналу за кожен рік видання.

Складений студентом список літератури, необхідної для вивчення при виконанні дипломної роботи, погоджується з керівником. Керуючись складеним списком літератури, студент приступає до вивчення джерел. За допомогою керівника студент визначає послідовність ґрунтовного вивчення літератури.

Під час роботи з бібліотечними фондами та Інтернетом необхідно одразу взяти до уваги вимоги до оформлення списку літератури у майбутній курсовій чи дипломній роботі.


4.4. Вимоги до структури і змісту курсової та кваліфікаційної роботи

Загальні положення

1. Назва роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження і його завершеність. Назва роботи не повинна містити слів “Аналіз…”, “Вивчення…”, “До питання…” тощо.

2. При написанні роботи обов’язково посилатися на авторів і літературу, з якої запозичено матеріали або окремі результати. Використання у роботі запозиченого матеріалу без посилання на автора та літературу враховуються при допущенні роботи до захисту та визначенні її оцінки.

3. У роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

4. Роботу на захист подають у вигляді спеціально підготовленого рукопису. Курсову роботу слід подавати у папці-швидкозшивачі з файлами, дипломну роботу – переплетеною (термопалітурка).

4.4.1. Структура і зміст курсової роботи


Курсова робота повинна містити основні структурні елементи у наступній послідовності:титульний аркуш, зміст, вступ, розділи основної частини, висновки, список літератури, додатки.

І. Вступ. Включає наступні елементи: актуальність проблеми, проблемна ситуація, формулювання об’єкта, предмета дослідження, мети і завдань роботи, гіпотези, методи наукового аналізу, стан вивченості питання у світовій літературі, висновки про вирішені та невирішені аспекти проблеми.



Визначення проблемної ситуації представляє собою констатацію певного об’єктивного протиріччя у політичному житті, яке треба вирішити. Поставити проблему – значить, відокремити пояснені факти і ті, що потребують пояснення. Змістом проблеми є питання, що виникло у ході пізнання, і яке потребує наукового вирішення. Наприклад, тема “Регіони в умовах глобалізації” є проблемною, тому що у сучасному світі регіони стають важливими політичними акторами, які в умовах глобалізації намагаються відстояти свою самобутність. Актуально дослідити, як реагують на глобалізаційні процеси регіони сучасних держав.

Об’єкт – те, в рамках чого буде відбуватися дослідження, певна частина реальності. Предмет – частина об’єкта, те, на що безпосередньо направлене дослідження. Об’єктом виступає глобалізація, а предметом – вплив глобалізації на регіональне політичне життя.

Мета дослідження, як правило, вказується вже у назві теми. Мета – з’ясувати, як регіони сучасних держав реагують на впливи глобалізації.

Завдання можуть носити стандартний характер, наприклад:

  1. вивчення ступеня дослідження даної проблем, При розкритті цієї задачі студент повинен продемонструвати знання літератури, джерел по даній темі. Студент повинен проявити тут наступні свої здібності:

    • Вміння систематизувати літературу за різними ознаками. Наприклад, вказати, що даною проблемою займалися такі автори в Україні, Росії, інших країнах СНД і Східної Європи;

    • Вміння виділити конкретну авторську позицію у даній проблемі;

    • Вміти дати критику певних авторських позицій, показати, чому він (студент) згодний чи, навпаки, незгодний з якимось автором. Студенти таким чином повинні привчатися до самостійного мислення, вміння аргументувати власну позицію.

  2. визначення методів дослідження. При розкритті цієї задачі необхідно вказати метод, дати його характеристику і показати, як він буде застосовуватися у даному дослідженні і розкритті теми.

Інші завдання можуть бути сформульовані таким чином:

  1. дати визначення понять глобалізація, регіон”;

  2. розкрити зміст глобалізаційних процесів;

  3. визначити умови успішної адаптації регіонів до глобалізації;

  4. з’ясувати, як рівень адаптації впливає на зміну статусу регіону у державі

Гіпотеза – основне наукове припущення, вихідна авторська позиція, яка розробляється і перевіряється протягом дослідження. Найбільш частою помилкою студентів у формулюванні гіпотези є спрощений підхід і формулювання такого очевидного положення, яке не потребує розробки та доказів. Тому гіпотеза повинна бути сформульована вужче, як частина проблемної ситуації. Додаткова гіпотеза продовжує і поглиблює зміст основної, а альтернативна – спростовує головну, її призначення полягає у авторському сумніві. Основна – за умов впливу процесів глобалізації на регіони у них відбуваються процеси адаптації. Додаткові – 1) адаптація у політиці проходить опосередковано, через економічну політику, 2) успішна адаптація посилює позиції регіону у державі в цілому. Альтернативна – регіони жорстко відстоюють свою самобутність, глобалізаційні процеси на них практично не впливають.

ІІ. Основна частина складається з двох або трьох розділів. Назви та зміст розділів (а при необхідності – параграфів), їх співвідношення визначаються з урахуванням обраної теми, мети та завдань роботи.

У розділах необхідно:


  • дати визначення або уточнення основних понять дослідження;

  • розглянути історію дослідження проблеми;

  • проаналізувати методи дослідження, які можуть бути застосовані для теоретичного та праксеологічного опрацювання проблеми;

  • охарактеризувати концепції, теоретичні положення, висновки дослідників щодо досліджуваної проблеми;

  • розкрити сутність та можливі варіанти вирішення проблеми;

  • провести праксеологічне дослідження проблеми;

  • розробити рекомендації щодо застосування результатів теоретико-праксеологічних досліджень

  • кожен розділ закінчується висновками по викладеному у ньому матеріалу.

ІІІ. У висновках необхідно підвести підсумки теоретичного та праксеологічного дослідження, виходячи з його об’єкту, предмету та мети і завдань роботи, викласти власну думку автора роботи, сформулювати практичні рекомендації щодо вирішення завдань, які були висунуті у вступі.

ІV. Список літератури – у курсовій роботі повинен, як правило, налічувати не менше 25 назв.

V. Додатки.

Зразок оформлення титульного аркуша курсової роботи і змісту наведено у додатках А і Б.


4.4.2. Структура і зміст дипломної роботи

Дипломна робота повинна містити основні структурні елементи у наступній послідовності: титульний аркуш, технічне завдання, реферат, зміст, вступ, розділи основної частини, висновки, список літератури, додатки.

Титульний аркуш: має єдиний загальновузівський стандарт і містить дані, які наводяться в такій послідовності:

а) назва міністерства та навчального закладу;

б) затвердження завідувачем кафедри;

в) назва дипломної роботи згідно з наказом вищого учбового закладу;

г) номер групи, прізвище, ім’я та по-батькові студента, його власний підпис та дата, коли робота була здана;

д) вчене звання наукового керівника та його власний підпис;

є) вчене звання нормоконтролера, його власний підпис;

ж) рік виконання дипломної роботи.

Приклад оформлення титульного аркуша наведено у додатку В.

Нормоконтролер отримує роботу для перевірки тільки у тому випадку, коли на титульному листі та технічному завданні стоять усі підписи: дипломника, наукового керівника, наявні відзив наукового керівника та рецензія рецензента. Лише потім робота підписується нормоконтролером та здається завідувачу кафедри, який ставить свій підпис, цим самим допускаючи студента до захисту.



Завдання на дипломну роботу оформлюється на двох сторінках одного листа формату А4, у відповідності із затвердженою Міністерством освіти і науки України формою, розміщується після титульного листа, фіксується підписами завідуючого кафедрою, наукового керівника та студента-дипломника. Приклад оформлення завдання на дипломну роботу наведено у додатку Д. Електронні форми титульного аркуша і завдання студентам видає нормоконтролер.

Реферат призначений для ознайомлення з роботою. Він має бути стислим, інформативним і містити відомості, які дозволяють прийняти рішення про доцільність читання всієї дипломної роботи. Реферат має бути розміщений безпосередньо за завданням на дипломну роботу, починаючи з нової сторінки. Реферат повинен містити:

1) відомості про обсяг дипломної роботи. Наприклад : Дипломна робота складається з ... сторінок, … ілюстрацій, ….додатків, …. позицій у списку літератури, тощо.

2) термінологію , що найбільш часто зустрічається в роботі: від 5 до 15 слів (словосполучень), надрукованих великими літерами в називному відмінку в рядок, через коми.

3) текст реферату, який повинен відбивати подану у дипломній роботі інформацію у такій послідовності: мета роботи, об’єкт дослідження, предмет дослідження, методи дослідження, новизна дослідження, головні висновки, до яких прийшов автор (3-4 висновки в короткій формі). Зразок реферату наведено у додатку Е.



Реферат потрібно оформити таким чином, щоб він уміщувався на одній сторінці формату А4.

Зміст розташовують безпосередньо після реферату, починаючи з нової сторінки. До змісту включають: вступ; послідовно перелічені назви всіх розділів та підрозділів; висновки; список літератури; додатки і напроти них – номери сторінок, які містять початок вищевказаних складових роботи. Приклад оформлення змісту наведено у додатку Ж.

Вступ. У вступі, який розпочинають з окремої сторінки, коротко подають обґрунтування актуальності, проблемної ситуації дослідження, чітко визначають об’єкт та предмет дослідження, мету та завдання дослідження, гіпотези. Остаточне редагування вступної частини роботи доцільно виконувати на завершальній стадії дослідження, коли досліджувана проблема постає перед автором у повному обсязі.

Вступ включає 3-5 аркушів друкованого тексту.



Основна частина роботи — це викладення відомостей про предмет та об’єкт дослідження, котрі є необхідними й достатніми для розкриття сутності даної роботи (опис теорії і методів роботи) та її результатів. Викладаючи матеріал, особливу увагу приділяють новизні в роботі.

Основну частину дипломної роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Розділи роботи повинні за своєю назвою, структурою, змістом відповідати завданням дослідження. Із практики написання робіт науково-дослідного характеру відомо, що виникає необхідність для кожного розділу готувати більш-менш детальний план-проспект. Це заощаджує час автора при компонуванні чистового матеріалу, допомагає уникнути повторів і викласти матеріал роботи якісно. Розділи повинні поділятися на підрозділи. Кількість підрозділів різних розділів роботи повинні бути порівняно однаковою. Кожен підрозділ повинен завершуватися висновками, які виділяються через звороти – “таким чином”, “отже”, “вищенаведене дане змогу зробити висновки…”, “підводячи підсумки першого розділу, вважаємо за потрібне зазначити...”.

При роботі над рукописом необхідно звернути увагу і на таке питання, як розбивка тексту на абзаци. Кожен абзац повинен містити в собі певну думку, виражену однією чи кількома фразами або реченнями.

Узагальнені числові дані, які можуть концентруватися в таблицях, діаграмах, графіках, схемах, повинні наводитись з необхідним ступенем точності та аргументованості, з посиланням на відповідну літературу чи власні обчислення.

Висновки, які завершують кожний розділ, у більш ґрунтовній інтерпретації мають стати основою заключної частини роботи.

Висновки розміщують, починаючи з нової сторінки. Вони містять у концентрованому вигляді основні результати дослідження, висновки з усіх поставлених завдань, які виконувались автором у процесі написання роботи. У висновках наводять оцінку одержаних результатів роботи (негативних також) або її окремого стану з урахуванням світових тенденцій вирішення поставленої задачі, дані про наукову та соціальну значущість роботи. За необхідності автор може надати рекомендації щодо використання у певних галузях важливих результатів проведеного дослідження. Обов’язково має бути висновок автора щодо підтвердження (повного чи часткового) або спростування гіпотез.

Важлива вимога до висновків — їх стислість (2-3 аркуші) та ґрунтовність.



Список літератури, на яку є посилання в основній частині дипломної роботи, наводять у кінці тексту дипломної роботи, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання, в яких вказуються у квадратних дужках номер посилання в переліку посилань і через кому номер сторінки, наприклад [1, 25].

Бібліографічні описи друкованих матеріалів у списку літератури подають у алфавітному порядку, крім електронних документів з мережі Інтернет, які подаються після друкованих видань. Бібліографічний опис складають згідно зі стандартами з бібліотечної та видавничої справи.

Список літератури у кваліфікаційній роботі повинен бути у межах 45-65 джерел.

Останніми подаються в дипломній роботі Додатки. У додатки можуть бути включені:

— додаткові ілюстрації або таблиці;

— матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладання або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (оригінали фотографій, тести, використані анкети та тестів, матеріали, розроблені в процесі виконання роботи та ін.).


5. ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Оформлення дипломної роботи здійснюються за Стандартом підприємства СТП 3-97 (вимоги до оформлення курсових і дипломних робіт) ЗНУ, адаптованих нормоконтролерами до відповідних спеціальностей.



5.1. Загальні вимоги

Оформлення роботи дозволяється у друкованому вигляді (комп’ютерний текст). Текст роботи повинен бути вичитаний як студентом, так і науковим керівником. Невичитаний текст з лексичними та орфографічними помилками є неприпустимим. На одній сторінці допускається не більше двох виправлень.

Робота оформлюється з одного боку аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм), можливе також використання паперу для подання таблиць та ілюстрацій на аркушах формату АЗ, складених відповідно вдвоє, для дотримання основного формату А4.

П

риклад загального оформлення сторінки роботи



Вимоги до комп’ютерного набору.


  • текстовий редактор – WORD

  • гарнітура шрифту – Times New Roman

  • кегль шрифту (розмір) – 14

  • кількість символів у рядку – не менше 60

  • абзац – 1,25 см

  • міжрядковий інтервал – 1,5

  • кількість рядків на сторінці – до 30

  • міжрядковий інтервал між заголовком (назвою розділу чи підрозділу) і текстом – 20 мм

Текст роботи необхідно друкувати, залишаючи поля таких розмірів:

ліве – 30 мм

праве – 10 мм

верхнє – 20 мм

нижнє – 20 мм.



Заголовки структурних частин роботи

  • Заголовки структурних частин роботи ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ, ДОДАТКИ друкують великими літерами симетрично до тексту (шрифт – 14 напівжирний), заголовок центрується, крапка не ставиться.

  • Заголовки розділів вміщують на наступному рядку після слова РОЗДІЛ, друкують великими літерами, шрифт 14 напівжирний. Крапку в кінці назви розділу не ставлять. Заголовок розділу вирівнюють по центру.

  • Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами, крім першої – великої, з абзацного відступу, шрифт 14 – напівжирний. Крапку в кінці заголовка не ставлять.

  • Відстань між заголовком розділу та заголовком підрозділу — один рядок. Текст підрозділу друкується з наступного рядка, з абзацу після заголовку підрозділу.

Наприклад:

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
1.1. Сутність регіональної політичної культури

Текст підрозділу. Відмітною особливістю сучасного етапу розвитку людського суспільства є тісний зв’язок соціокультурних і політичних процесів.

  • Переноси слів у заголовках не допускаються. Підкреслення заголовків не допускається.

  • Кожен новий розділ роботи треба починати з нової сторінки. Відступ між підрозділами – один рядок, при умові, що новий підрозділ розпочинається у верхній половині сторінки. Якщо ж його початок має розміститися у нижній половині сторінки, підрозділ необхідно починати з нової сторінки.

Приклад оформлення заголовків розділів, підрозділів та їх розташування на сторінці наведено у додатку З.
5.2. Нумерація

Нумерацію сторінок подають у правому верхньому куті арабськими цифрами: 4, 5, 6, 7…. Крапка після номера сторінки не ставиться. Підрахунок нумерації сторінок здійснюється з врахуванням того, що титульний аркуш є першою сторінкою роботи і номер сторінки на ньому не ставиться. Завдання на дипломну роботу підшивається після титульного листа і не нумерується. На рефераті та першій сторінці вступу нумерація не проставляється (сторінки рахуються). Таким чином, сторінка на якій починають проставляти нумерацію, є друга сторінка вступу, на якій проставляється – 4. Надалі здійснюється наскрізна нумерація сторінок через всю дипломну роботу. У нумерацію входять всі аркуші, враховуючи додатки.



Нумерацію розділів, підрозділів подають арабськими цифрами. Зміст, вступ, висновки, список літератури не мають порядкових номерів.

Розділи повинні мати наскрізну нумерацію у межах всієї роботи. В тексті дипломної роботи номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. – третій підрозділ другого розділу. Потім у тому ж рядку друкують заголовок підрозділу.
5.3. Ілюстрації

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, (тобто подану на складеному вдвоє форматі А3), враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу).

Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке відтворення. Фотознімки розміром меншим за формат А4 повинні бути наклеєні на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст).


5.4. Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово “Таблиця” починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

Приклад побудови таблиці:

Таблиця 3.2



Назва таблиці


Головка

Заголовки граф













Підзаголовки граф

Боковик

(заголовки рядків)












Рядки














































Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). Якщо у роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.

Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки – з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними.

Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті. В тексті повинна бути вказівка на таблицю. Наприклад, “…статистичні дані наведені в таблиці 4.2”. Таблицю розміщують таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну (і подальші) сторінки назву вміщують тільки над її частиною на першій сторінці. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку – боковик. Слово “Таблиця” і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: Продовження табл. 1.2.

Якщо текст, який повторюється у графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Примітки до тексту таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова “Примітки” ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1....

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова “Примітка” ставлять крапку.



5.5. Посилання

При написанні роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати досліджень, дані з яких наводяться в роботі, а також на наукові дослідження, на матеріалах яких розробляються проблеми, що вивчаються у роботі. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовуються відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді у посиланні необхідно точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання в роботі.

У наукових роботах необхідно використовувати кінцеві посилання на літературу, які можна здійснювати через зазначення у дужках їх номера у списку літератури та вказування сторінок, на які іде посилання.



Приклад:

Цитата в тексті: “...щорічно в Україні утворюється 1,7 мільярдів тонн різноманітних твердих промислових відходів...[17, 20-21]”. 17 – номер по списку літератури, 20-21 – сторінки.

Відповідне подання у списку літератури:

17. Бент О.Й. Про розробку концепції ресурсозбереження в мінерально-сировинному комплексі України // Мінеральні ресурси України. – 1995. – № 2. – С. 12-35.

Якщо потрібно надати посилання на декілька публікацій, то їх необхідно оформляти в посиланні, використовуючи знак “;” (крапка з комою). Наприклад: цитата в тексті “...проблема лідерства аналізується в працях К. Левіна, М. Мескона, Б. Паригіна [12; 14; 25]”.

Посилання на ілюстрації дипломної роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: дивись рис. 1.2.

На всі таблиці дипломної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: в табл. 1.2. У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: див. табл. 1.3.
5.6. Оформлення списку літератури

Відомості про літературу, яка включена до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Приклади бібліографічних описів монографій, статей, збірників наукових праць подано у додатку К. Складання списку повинно йти в алфавітному порядку. У випадку, коли в роботі використовується кілька праць одного автора, враховується принцип хронології, тобто їх подають за роком видавництва.

Послідовність списку літератури передбачає, що першими наводяться в алфавітному порядку монографії, підручники, збірники наукових праць, словники, періодичні видання і т.ін., далі наводяться бібліографічні посилання на електронні версії публікації або електронні документи. Оформлення бібліографічних посилань на електронні версії публікацій та електронні видання з мережі Internet наведено у додатку Л.

Місце видань, за винятком наступних столиць держав, пишуться повністю: Запоріжжя, Донецьк, Львів, Відень тощо. Виключення: К. (Київ), М. (Москва), Л. або СПб. (Ленінград, або Санкт-Петербург), N.Y. (Нью-Йорк), L. (Лондон), Р. (Париж).


5.7. Додатки

Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках і розміщують їх у порядку появи в тексті роботи.

Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. На початку тексту додатків великими літерами жирно, посередині рядка пишеться слово ДОДАТКИ. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Праворуч над заголовком малими літерами з першої великої жирно друкується слово “Додаток __” і велика літера, що позначає додаток.

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, “Додаток А”, “Додаток Б” і т.д. Приклад оформлення додатків наведено на с.39 (Додатки до даних методичних вказівок).



6. ОБОВ’ЯЗКИ НАУКОВОГО КЕРІВНИКА

При виконанні кваліфікаційних робіт обов’язки наукового керівника полягають насамперед у визначення актуальної наукової теми дослідження, порад до реалізації наукової концепції, складання змісту та розробці плану виконання дипломної роботи, рекомендацій щодо підбору літератури, проведення емпіричного дослідження та поетапного написання дипломної роботи від чернетки до чистового варіанту. Науковий керівник своїм відзивом на кваліфікаційну роботу фактично допускає її до захисту перед ДЕК.


7. ПОРЯДОК ЗАХИСТУ РОБОТИ

7.1. Порядок захисту курсових робіт

Студент зобов’язаний подати текст курсової роботи на кафедру за 2-4 тижні до захисту. Керівником курсової роботи є викладач, який читає даний навчальний курс. Викладач готує рецензію на курсову роботу. Можливе призначення рецензентами студентів для того, щоб студенти засвоїли всі форми наукової роботи, у тому числі вміння давати наукові відзиви та рецензії.

Захист курсової роботи відбувається за тиждень до початку сесії. Без захисту курсової роботи студент не допускається до здачі сесії. День захисту визначає завідувач кафедрою і провідний викладач. Захист курсових робіт є відкритим, відбувається у присутності студентів групи та, в окремих випадках, інших викладачів кафедри.

Процедура захисту курсової роботи складається з таких етапів:



  1. Доповідь автора курсової роботи про зміст і результати дослідження – 5-7 хв.

  2. Питання до автора і його відповіді – 3-5 хв.

  3. Виступ рецензента – 3-5 хв.


7.2. Основні документи, що представляються ДЕК на захисті кваліфікаційних робіт

Повністю підготовлена до захисту робота подається науковому керівникові, який ще раз проглядає таку роботу в цілому. Свої думки він викладає у письмовому відзиві. Він пишеться у довільній формі, однак у ньому можна виявити і деякі загальні положення:



  • у першу чергу вказується на відповідність виконаної роботи спеціальностям та галузі науки, за якими ДЕК уповноважений провести захист кваліфікаційної роботи;

  • характеризується виконана робота, її актуальність, теоретичний рівень, практичне значення, повнота, глибина й оригінальність рішення поставлених завдань, а також дається оцінка такої роботи до захисту;

  • закінчується письмовий відзив наукового керівника вказівкою на ступінь відповідності її вимогам, які висуваються до робіт такого типу.

Робота обов’язково супроводжується рецензією, виконаною, як правило, викладачем, спеціалістом тієї галузі знань, за тематикою якої виконана кваліфікаційна робота. Рецензент зобов’язаний провести кваліфікований аналіз сутності і основних положень рецензованої роботи, а також оцінити актуальність обраної теми, самостійність підходу до її розкриття, наявність власної точки зору, вміння користуватися методами наукового дослідження, ступінь обґрунтованості висновків та рекомендацій, достовірність одержаних результатів, їхню новизну та практичну значимість. Він також має оцінити і вивести на перший план сильні сторони роботи, її досягнення, послідовність викладення, широту й ретельність охоплення матеріалу, а також перспективи, які вона відкриває.

Поряд із позитивними сторонами такої роботи відзначаються і недоліки, зокрема, вказуються відступи від логічності й грамотності викладу матеріалу, виявляються фактичні помилки і т.д. Обсяг відзиву та рецензії, як правило, не перевищує 2-х сторінок друкованого тексту.

Робота допускається до захисту підписом завідувача кафедри (за наявності позитивного відзиву та рецензії). З рецензією студенту слід ознайомитись до захисту, щоб підготуватися до обговорення зауважень, висловлених рецензентом.

Основним документом, який готується до захисту студентом, що зачитується або переказується на засіданні ДЕК, є конспект доповіді.




7.3. Підготовка до виступу на засіданні ДЕК

Перше і найголовніше, з чого починається підготовка до захисту роботи, – це розробка виступу за результатами дослідження у формі усної доповіді, яка покликана розкрити сутність, теоретичне й практичне значення результатів проведеної роботи.

У структурному відношенні доповідь можна поділити на три частини, які складаються із рубрик, кожна з яких являє собою самостійний смисловий блок, хоча в цілому вони логічно взаємопов’язані і представляють єдність, яка сукупно характеризує зміст проведеного дослідження.

Перша частина доповіді віддзеркалює вступ роботи. Рубрики цієї частини відповідають тим смисловим аспектам, відповідно до яких дається опис наукової проблеми, також формулювання мети роботи. Тут же необхідно вказати методи, за допомогою яких одержано фактичний матеріал робіт, а також охарактеризувати її склад і загальну структуру.

Після першої вступної частини йде друга і найбільша за обсягом частина, яка у послідовності, встановленій логікою проведеного дослідження, характеризує кожну частину роботи. При цьому особливу увагу слід звернути на підсумкові результати. Відзначаються також критичні співставлення та оцінки.

Закінчується доповідь підсумковою частиною, яка будується за висновками роботи. Тут доречно перерахувати загальні висновки з її тексту (не повторюючи більш часткові узагальнення, зроблені при характеристиці розділів основної частини) і зібрати воєдино основні рекомендації.

До тексту доповіді можуть бути додані додаткові матеріали (схеми, таблиці, графіки, діаграми і т.д.), які необхідні для доказів висунутих положень, зроблених висновків і запропонованих рекомендацій.

Коли текст виступу на захист роботи складений, доречно підготувати письмові відповіді, зауваження й побажання, які наявні у відзиві та рецензії, а потім скласти письмові відповіді на всі питання і зауваження, які містяться у рецензії.

У випадку згоди з зауваженнями рецензента можливо використання відповідей типу: “Із чим не можна не погодитися”, “Вказані недоліки можуть бути виправлені...”, “Я цілком згодний із тим, що...”, “Зауваження по роботі досить справедливі...”.

У випадку незгоди з зауваженнями рецензента можна заперечувати таким чином : “Я дозволю не погодитися...”, “У зв’язку із зауваженнями хотілося б звернути увагу присутніх на таке...”, “Це питання поки залишається відкритим...”, “Факти (результати, дані) доводять, що...” “Із зауваженнями не можна погодитись, оскільки...”, “Думаю, що це не стосується теми нашого дослідження...”, “Така постановка питання неправомірна, оскільки...” і т. п.

Відповіді мають бути короткими, чіткими й добре аргументованими. Якщо можливі посилання на тексти робіт, то їх слід робити. Це надає відповідям найбільшої переконливості й одночасно дозволяє підкреслити достовірність наведеного дослідження.

При підготовці до захисту бажано ще раз уважно перегорнути весь текст роботи, зробити помітки на сторінках, вкласти у потрібні місця закладки. Особливу увагу слід звернути на аналітичні таблиці, графіки та схеми, що містять у собі в наочній і концентрованій формі найбільш значущі результати роботи. Частину таких матеріалів бажано підготувати для ілюстрації у залі засідань ДЕК. Вони оформлюються таким чином, щоб дипломник міг демонструвати їх без особливих труднощів і вони були доступні усім присутнім у залі.

Тривалість доповіді – 5-7 хвилин.


следующая страница >>


izumzum.ru