Методичні рекомендації спрямовані на допомогу в/організації допрофільної підготовки вчителям, психологам, керівникам загальноосвітні - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Методичні рекомендації щодо організації патріотичного виховання дітей... 1 128.72kb.
Наказ №99 Про Концепцію організації підготовки магістрів в Україні... 1 109.86kb.
Методичні рекомендації для проведення уроків з використанням цієї... 4 940.42kb.
Програми курсів за вибором та факультативів для допрофільної підготовки... 1 37.15kb.
Основи зовнішньоекономічної діяльності: Методичні рекомендації з... 4 621.08kb.
Cтан роботи у загальноосвітніх навчальних закладах міста 1 162.25kb.
5 клас для загальноосвітніх навчальних закладів Затверджено Міністерством... 3 572.12kb.
Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх... 18 2692kb.
Про особливості організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх... 8 2691.51kb.
Перелік навчальних програм для 1-4 класів загальноосвітніх навчальних... 1 35.89kb.
Про затвердження робочих навчальних планів на 2011-2012 навчальний... 1 96.03kb.
1. Анотація Тема «Відомості про учня» 7 818.1kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Методичні рекомендації спрямовані на допомогу в/організації допрофільної підготовки - страница №1/1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Л И С Т

07.07.2008 N 1/9-433


Міністерству освіти і науки

Автономної Республіки Крим

Управлінням освіти і науки

обласних, Київської

та Севастопольської міських

державних адміністрацій

Інститутам післядипломної

педагогічної освіти

Загальноосвітнім навчальним

закладам


Міністерство освіти і науки України надсилає для практичного використання інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах предметів інваріантної складової Типових навчальних планів у 2008/2009 навчальному році. Просимо довести їх до відома вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.

Заступник Міністра П.Б.Полянський


Додаток


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

упровадження допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів
Відповідно до Концепції профільного навчання (v10_1290-03) допрофільна підготовка здійснюється у 8 – 9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння усвідомленому вибору ними напряму профільного навчання у старшій школі.

Методичні рекомендації спрямовані на допомогу в/організації допрофільної підготовки вчителям, психологам, керівникам загальноосвітніх навчальних закладів і місцевих органів управління освітою.


Структура допрофільної підготовки і форми її реалізації

Основними складовими допрофільної підготовки є вивчення окремих предметів на диференційованій основі, курси за вибором, інформаційна робота, профільна орієнтація.

Курси за вибором у складі допрофільної підготовки

Основна мета курсів за вибором – сприяти самовизначенню школяра щодо профілю навчання. При виборі й розробленні курсів за вибором необхідно враховувати такі вимоги до них: варіативний характер, достатня (надлишкова) кількість (для забезпечення учнів можливості реального вибору), короткотривалість – 8 – 16 годин (дасть можливість школяру протягом навчального року змінити, у разі потреби, декілька курсів за вибором), завершеність, оригінальний зміст.

Набір курсів за вибором слід визначити наприкінці навчання в 7 класі на основі опитування, анкетування, співбесіди тощо. Зміст курсів за вибором допрофільної підготовки не повинен дублювати зміст предметів, містити не лише інформацію, що розширює знання з навчальних предметів, але й знайомить учнів із способами діяльності, необхідними для успішного опанування програмового матеріалу з того чи іншого профілю навчання. Власне, курси за вибором повинні допомогти учням реально оцінити свої можливості і зорієнтувати їх на подальший вибір профілю навчання. Для формування інтересу і позитивної мотивації до обрання того чи іншого профілю навчання через опанування нових аспектів змісту і складніших способів діяльності, зміст курсів за вибором допрофільної підготовки має містити цікавий пізнавальний і розвивальний матеріал і матеріал, що виходить за рамки навчальної програми. При виборі курсу вчитель має передбачати результативність навчання учнів.

Умовно курси за вибором можна розділити на два види: а) предметні (або предметно-зорієнтовані), б) міжпредметні (або орієнтаційні).

Предметні курси є пропедевтичними стосовно профільних загальноосвітніх предметів підвищеного рівня і дають можливість учневі реалізувати свої здібності та інтереси до обраної освітньої галузі, пересвідчитися у власній готовності засвоювати предмети цієї галузі в старшій школі на рівні профільного навчання. Зміст і форма організації предметних курсів мають бути спрямовані на поглиблене вивчення окремих тем.

Міжпредметні курси допомагають школярам зорієнтуватися в сучасному світі професій, познайомитися зі специфікою різних видів діяльності. Ці курси за вибором можна організовувати у вигляді навчальних модулів і проводити протягом місяця або семестру.

Форми навчання у процесі вивчення курсів за вибором можуть бути як академічними (урок, практикум, лекція, семінар тощо) так і орієнтованими на інноваційні педагогічні технології (комунікативні методи, групові, дослідницька діяльність, метод проектів, розробка індивідуальних навчальних планів тощо).

Інформаційна робота як складова допрофільної підготовки

Інформаційна робота – це організоване ознайомлення учнів 8 – 9 (особливо 9) класів, а також їхніх батьків з освітніми закладами регіону чи міста для можливого продовження освіти після закінчення основної школи, вивчення умов прийому, особливостей організації навчально-виховного процесу, освітніх програм, відвідування "днів відкритих дверей" у вищих навчальних закладах тощо. У кожній області, районі слід створити "освітню карту" з детальною інформацією про всі загальноосвітні навчальні заклади, установи додаткової освіти, інші організації на території району, мікрорайону, на базі яких буде здійснюватися допрофільна підготовка і профільне навчання.
Профільна орієнтація як складова допрофільної підготовки

Профільна орієнтація зорієнтована на виявлення психолого-педагогічної допомоги учням у прийнятті рішення щодо вибору профілю навчання та створення умов для готовності підлітків до соціального, професійного і культурного самовизначення в цілому.

Підготовка учнів до ситуацій вибору профілю навчання здійснюється в три етапи: пропедевтичний, основний, завершальний.

На першому (пропедевтичному) етапі необхідно з'ясувати освітні запити учнів, які закінчують 7 клас. Цей етап включає: попередню діагностику освітнього запиту учнів з урахуванням думки їхніх батьків, основних мотивів подальшого вибору, інтересів і нахилів. У результаті такої роботи з'являється можливість диференціювати учнів відповідно до їхніх потреб у різних варіантах допрофільної підготовки.

Другий (основний) етап (для восьмикласників) включає: навчання способів вибору профілю; організацію психолого-педагогічної діагностики щодо нахилу до того чи іншого напряму освітньої діяльності в умовах профільного навчання; виявлення основних проблем у виборі профілю навчання.

Третій (завершальний) етап (для дев'ятикласників) передбачає: виявлення відповідності між можливостями школяра і вимогами профілю навчання, що обирається; оцінку і самооцінку готовності школяра до ухвалення рішення про вибір профілю навчання в старшій школі; співвіднесення аргументів "за і проти" зробленого вибору профілю навчання за участі самого учня, його батьків і вчителів.

Формами реалізації допрофільної підготовки є: активні та інтерактивні уроки (інтелектуально-творчі ігри, діалог, дискусія, екскурсія - залучення учнів до відвідування станцій технічної творчості, юних натуралістів тощо), практикуми, лабораторні роботи курси за вибором, лабораторні заняття, майстерні, творчі проекти, поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі, факультативи, предметні гуртки, секції, виставки, конкурси, наукові товариства учнів. Мала академія наук (МАН), науково-практичні конференції, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації тощо. Доцільно застосовувати змагання, імітаційне моделювання, трибуну лідера, дослідницьке проектування, винахідництво тощо. Це сприяє прискоренню самовизначення учня, розкриттю його природних здібностей, прояву ініціативи, розвитку творчості, орієнтації на певну сферу професійної діяльності.

Роботу з допрофільної підготовки доцільно організовувати за кількома напрямами, завдання і зміст яких наведено в поданій таблиці.


Завдання і зміст основних напрямків допрофільної підготовки


Напрям роботи

Завдання, напряму

Зміст роботи

Інформаційний

Розширення уявлень учнів про навчальний предмет, освітні програми з цього предмета, вимоги роботи. Ознайомлення до учнів профільних учнів з вимогами класів

Створення системи гуртків, курсів за вибором, екскурсійні освітніх програм з навчального предмета, технологією створення особистого портфоліо навчальних досягнень

Психологічний

Розширення уявлень про себе, свої здібності та можливості, розвиток уміння співвідносити свої здібності з вимогами до певної професії; розвиток рефлексії

Психологічне тестування задля визначення здібностей, схильностей, інтересів. Профорієнтаційні проекти

(ярмарок професій, аналіз професіограм). Курси за вибором



Діяльнісний

Залучення учнів до активної творчої, дослідницької і соціальне значущої діяльності. Створення технології вибору і зміни освітньої траєкторії

Інтелектуальні ігри. Проектна діяльність. Участь у виставках творчих робіт, предметних олімпіадах і турнірах, роботі МАН. Інформування учнів і батьків про можливості й умови вибору індивідуальної освітньої траєкторії. Аналіз життєвих планів учнів. Індивідуальне консультування фахівцями служби зайнятості населення. Аналіз навчальних і творчих досягнень учнів з предмета. Курси за вибором. Наповнення особистого портфоліо навчальних досягнень та його презентація


Зміст та організація допрофільної підготовки
Основні принципи допрофільної підготовки

Допрофільна підготовка учнів 8 – 9 класів основної школи буде успішною за умови дотримання педагогами таких основних принципів:

1) особистісно-орієнтована спрямованість усіх складових підготовки; 2) варіативність і свобода вибору учнями курсів за вибором (завдяки цим принципам має відбутися самовизначення учнів, формування їхньої особистої відповідальності за зроблений вибір; учні повинні мати можливість відвідувати курси за вибором з різних профілів навчання); 3) поглиблення і розширення змісту освіти; 4) забезпечення умов для самореалізації і усвідомлення старшими підлітками своєї індивідуальності; 5) індивідуалізація навчально-виховного процесу (нечисленні групи, індивідуальні навчальні плани); 6) активність школярів (самовизначення щодо майбутнього профілю навчання відбуватиметься через конкретні проби евристичного характеру); 7) відкритість системи допрофільної підготовки (проведення атестації і комплектування профільних класів незалежними експертами).
Моделі допрофільної підготовки

Допрофільна підготовка у 8 – 9 класах здійснюється за тими ж основними напрямами і відповідними до них профілями, що передбачає профільне навчання в 10 – 12 класах(*): природничо-математичний (фізико-математичний, математичний, агрохімічний, фізико-хімічний, фізичний, біолого-хімічний, біолого-фізичний, біолого-географічний, біотехнологічний, хіміко-технологічний, екологічний); суспільно-гуманітарний (історичний, правовий, філософський, економічний); філологічний (української філології, іноземної філології, історико-філологічний); технологічний (технологічний, інформаційно-технологічний); художньо-естетичний (художньо-естетичний); спортивний (спортивний).

---------------

(*) - Наказ МОН України N 357 (v0357290-07) від 07.05.2007 "Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 N 132 "Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи".

У разі потреби загальноосвітні навчальні заклади можуть у межах визначених профілів навчання укладати робочі навчальні плани з іншими профілями: хіміко-біологічним, економіко-географічним, правовим тощо. За неможливості чи відсутності потреб в організації профільного навчання і відповідно допрофільної підготовки використовується загальноосвітній варіант навчального плану, складений відповідно до академічного рівня змісту освіти, - універсальний. У ньому навчальний час розподілено рівномірно між базовими загальноосвітніми навчальними предметами, при цьому дещо розширено вивчення окремих навчальних предметів, доповнено інваріантну складову типових навчальних планів додатковими предметами, курсами за вибором, факультативами. Навчальні предмети і курси за вибором визначаються загальноосвітніми навчальними закладами в межах гранично допустимого навчального навантаження на учня з урахуванням інтересів і потреб учнів та рівня забезпеченості навчального закладу.

Допрофільна підготовка здійснюється за рахунок варіативної складової змісту освіти Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів 8 – 9 класів. Оптимальний обсяг підготовки учнів має становити не менше 35 – 70 навчальних годин на рік.

Для організації допрофільної підготовки і переходу до профільного навчання органам управління освітою спільно з органами місцевого самоуправління рекомендується провести таку підготовчу роботу:

- визначити кількість навчальних закладів, в яких здійснюватиметься допрофільна підготовка учнів 8 - 9-х класів (загальноосвітні навчальні заклади, гімназії, ліцеї, коледжі, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, позашкільні навчальні заклади, вищі навчальні заклади тощо);

- організувати інформаційну роботу в загальноосвітніх навчальних закладах та серед батьків;

- проаналізувати можливі варіанти взаємодії навчальних закладів (школа-школа, школа-гімназія, школа-ліцей, школа-коледж, школа-міжшкільний навчально-виробничий комбінат, школа-вищий навчальний заклад тощо), включаючи академічні, організаційні, економічні аспекти взаємодії.


Організаційні моделі здійснення допрофільної підготовки

Необхідно розробити організаційні моделі допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів у різних варіантах: в однопрофільних і багатопрофільних школах; профільних школах інтернатного типу; навчально-виховних комплексах (НВК); міжшкільних навчально-виробничих комбінатах (МНВК); школах у поєднанні з ПТНЗ; профільних загальноосвітніх школах разом із ресурсним центром для використання іншими закладами мікрорайону (шкільного округу, регіону) тощо. Пропонуємо три організаційні моделі до профільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів:

Допрофільна підготовка в межах одного загальноосвітнього навчального закладу

Переваги цієї моделі в організаційній простоті, учні гарантовано отримують запланований зміст освіти в рамках визначеного навчального часу на одній території. Ця модель допускає тісніший зв'язок усіх напрямів допрофільної підготовки, а саме: інформаційної роботи, курсів за вибором, психолого-педагогічного супроводу допрофільної підготовки. Недолік моделі – при нечисленному складі учнів мала ймовірність вибору того чи іншого курсу за вибором, а також недостатність кадрового і матеріально-технічного ресурсів.

Допрофільна підготовка в рамках мережі загальноосвітніх навчальних закладів

У рамках цієї моделі курси за вибором пропонуються закладами різних типів і видів, що розташовані на одній компактній території (у малому містечку або в мікрорайоні великого міста). Учням надається можливість вибрати курс із запропонованого переліку. Перевага цієї моделі – підвищення варіативності освітніх програм, збільшення можливостей вибору для учня. Крім того, учні не тільки засвоюють навчальну програму курсу за вибором, але й знайомляться із закладом (установою), що їх зацікавив. Ризик застосування такої моделі – організаційна складність, у тому числі в забезпеченні фінансування навчально-виховного процесу. Ускладнюється також організація психолого-педагогічного супроводу в частині моніторингу засвоєння учнями курсів за вибором.


Умови реалізації допрофільної підготовки

Успішність реалізації допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів передбачає:

- створення відповідної нормативно-правової бази (підготовка концепції допрофільної підготовки, положення про курси за вибором, інструктивних листів, наказів щодо організації окремих аспектів допрофільної підготовки, запровадження портфоліо тощо);

- навчально-методичне забезпечення допрофільної підготовки (створення навчальних програм курсів за вибором, орієнтовних навчальних планів для деяких можливих профілів навчання, підручників, навчальних і методичних посібників, методик, засобів навчання);

- створення психологічного супроводу допрофільної підготовки учнів загальноосвітніх навчальних закладів (проведення діагностики з виявлення нахилів, спрямованості і мотивації учнів до певного профілю навчання, того чи іншого виду діяльності; моніторинг успіхів школярів у процесі освоєння курсів за вибором; індивідуальні консультації, групові тренінги тощо);

- підготовка і перепідготовка педагогів основної школи до роботи в умовах допрофільної підготовки (директорів, заступників директорів, класних керівників, учителів, соціальних педагогів і шкільних психологів);

- розроблення механізму фінансування допрофільної підготовки.

На етапі допрофільної підготовки важливо створити умови для випробування учня в навчальній діяльності різних видів. Вона має здійснюватися на діагностичній основі і виявляти не лише професійні орієнтації учнів, схильності в різних галузях знань, а й формувати інтереси, потреби, самомотивоване самостійне навчання як усвідомлену навчальну діяльність. Ці форми мають широко використовуватися у старшій школі.

На цьому етапі важливим стане своєчасне оцінювання комплексу індивідуальних особливостей підлітка з урахуванням його готовності до успішного навчання за певним профілем навчання; запобігання дезадаптації в умовах виникнення навчальних труднощів і стресів, пов'язаних із спілкуванням у новому колективі. Важливо, щоб учень усвідомив себе суб'єктом вибору профілю навчання. Допрофільна підготовка потребує психологічного супроводження, соціологічних вимірювань, накопичення бази бажаного у зіставленні з можливим.

Правознавство
Чинними у 2008/2009 навчальному році для загальноосвітніх навчальних закладів є програми з правознавства, видруковані у 2001 р. Для класів (груп) з поглибленим вивченням основ правознавства міністерство рекомендує дві програми курсу "Правознавство" для учнів гімназій, ліцеїв і профільних класів (одна з них – автора І.Котюка, друга – авторів І.Усенка, О.Наровлянського).

Оскільки курси правознавства як в основній, так і в старшій школі мають враховувати зміни в політичній системі України, новітні наукові досягнення в юриспруденції, результати активної нормотворчої діяльності органів державної влади особливої уваги заслуговує вивчення основ конституційного та адміністративного законодавства, що зазнало кардинальних змін. При цьому варто звернути увагу на те, що зміни в конституційному та адміністративному законодавстві поки не відображені у підручниках і навчальних посібниках з правознавства. Тому вчителеві слід роз'яснювати ці зміни на уроках, приділяючи достатньо уваги самостійній роботі учнів з окремими положеннями Конституції та законів України.

Основною формою профільної підготовки з правознавства учнів старшої школи залишаються курси за вибором. Це можуть бути як курси, що забезпечують вивчення основного профільного предмета: "Історія держави і права України", "Історія держави і права зарубіжних країн", "Судова риторика", "Досліджуючи гуманітарне право", так і курси, що виконують функцію внутрішньо-профільної спеціалізації: "Виборче законодавство України", "Органи державної влади України", "Екологічне законодавство", "Правові основи підприємницької діяльності", "Кримінальне право", "Кримінальний процес" тощо.

МОН України також рекомендує курси за вибором "Права людини" (укладачі Пометун О.І., Ремех Т.О.), "Європейські студії", "Вчимося обирати", "Громадянська освіта" (Арцишевський Р.А. та ін.), "Ми - громадяни України" (Пометун О.І. та ін.) тощо.

Допрофільна підготовка з правознавства здійснюється у 6 - 8 класах. Її метою є професійна орієнтація учнів та сприяння у виборі ними напряму профільного навчання у старшій школі. Формами допрофільної підготовки учнів з правознавства є правознавчі курси за вибором. Міністерство освіти і науки України рекомендує у 2008/2009 навчальному році у 7 (8) класах вивчати курс "Вчимося бути громадянами", котрий має повне навчально-методичне забезпечення. Окрім цього слід назвати такі як курси "Дітям про права людини і права дитини", "Перші закони в історії людства", "Живи за правилами", котрі рекомендовані міністерством до використання в загальноосвітніх навчальних закладах України.

Звертаємо увагу на те, що навчальний предмет "Основи правознавства. Практичний курс" є складовою інваріантної частини і буде обов'язково вивчатись у 9 класах у 2009/2010 навчальному році тому не варто вивчати курс за вибором "Практичне право" у 8 класах у поточному навчальному році.

Міжнародними організаціями, в тому числі Радою Європи велика увага приділяється вивченню і дотриманню прав людини. Починаючи з 2007 року в Україні реалізується Загальна програма співробітництва між Європейським Союзом та Радою Європи "Заохочення культури прав людини в Україні та на Південному Кавказі".

Європа прагне побудувати суспільство, засноване на спільних цінностях, у тому числі на основній цінності: рівна гідність кожної людини. Важливо, щоб молодь зрозуміла, що права людини - це не лише права кожного з нас, але насамперед це права Іншого. Саме через зустріч з Іншими чи з Іншістю ми відкриваємо і поважаємо людяність, людську гідність і права людини.

Права людини засновані на принципах, що лежать в основі Хартії Організації Об'єднаних Націй, Універсальної декларації прав людини (995_015) , міжнародних Конвенцій з прав людини (995_004) і Європейської Соціальної Хартії (994_062) . Вивчаючи економічні, соціальні, культурні, громадянські і політичні права варто приділити увагу особистим та колективним правам, визнаючи їхню неподільність та взаємозалежність.

Для молоді розуміння і втілення прав людини - це вагомі аспекти підготовки до життя в демократичному, плюралістичному суспільстві. Уже з раннього віку учнів варто знайомити з правами дитини та людини, характеризувати умови життя дітей в інших регіонах, їхніми правами, проводити тренінги щодо ненасильницьких способів вирішення конфліктів.

Під час уроків та в позакласній діяльності учні знайомляться з основними категоріями прав, обов'язків і відповідальності; різними видами несправедливості, нерівності і дискримінації.

Досвід Всеукраїнських учнівських олімпіад з правознавства останніх років дає підстави зробити висновок, що більшість учнів ґрунтовно володіє знаннями з теорії держави і права, конституційного, трудового і земельного права; на належному рівні орієнтуються у питаннях сімейного та кримінального права. Разом з тим аналіз відповідей показав недостатні знання адміністративного, цивільного, господарського, трудового права. Більшість учасників належним чином виконали тестові завдання, оскільки останнім часом саме тестові завдання широко використовуються в освітньому процесі; певні проблеми виникли при визначенні понять: більшість учасників, розуміючи сутність понять, замість визначень подавали опис ознак, функцій тощо. Відповіді теоретичних і практичних (юридичних ситуацій) у багатьох учасників мають фрагментарний характер і являють собою узагальнені роздуми, тобто відповіді недостатньо конкретні, в окремих роботах відсутній аналіз правової ситуації.

Виходячи з наведеного вище можемо констатувати, що вчителям необхідно посилити увагу до формування в учнів логічного мислення, розуміння причинно-наслідкових зв'язків, вміння порівнювати різні правові явища; синтезувати та аналізувати навчальну інформацію, виділяти в ній головне, формулювати і аргументовано висловлювати власну думку з посиланням на норми права, застосовувати набуті знання для визначення способу поведінки і порядку дій в конкретних ситуаціях, відповідно до закону, процедури звернення до державних органів й установ по кваліфіковану юридичну допомогу.

Це потребує ефективної організації навчальної діяльності учнів на уроках правознавства. Поряд з лекційними та фронтальними формами роботи на уроках правознавства як в основній, так і старшій школі слід широко використовувати інтерактивні педагогічні технології, за яких вчитель виконуватиме роль організатора процесу навчання: ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, роботу в групах тощо. Слід включати до арсеналу уроків правознавства уроки - юридичні практикуми, уроки з використанням мультимедійного комплексу, уроки опрацювання нормативно-правових актів тощо. Це сприятиме максимальному досягненню запланованих навчальних результатів, розвиткові (формуванню) галузевих та предметних компетентностей учнів.

Цього року IV етап Всеукраїнської олімпіади з основ правознавства проходив у м. Києві. За підсумками виконання завдань кращі результати показали вихованці таких вчителів:

Калініної Майї Борисівни (м. Вінниця). Її учні традиційно посідають призові місця на Всеукраїнських змаганнях; Гращенкової Ірини Миколаївни - вчительки правознавства Миколаївського юридичного ліцею;

Шайтана Олександра Даниловича – вчителя правознавства Академічного ліцею при Херсонському держуніверситеті;

Філіпенко Тетяни Михайлівни – вчительки Курахівського навчально-виховного комплексу Донецької області.

Результативним був виступ команд Рівненської, Харківської областей та м. Києва.

Як і минулі роки гарно підготувала до олімпіади свою ученицю Леонтьєва Людмила Василівна, вчителька Макошинської ЗОШ I - III ступенів Менського району Чернігівської області.



Згідно Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I – III ступенів (наказ Міносвіти і науки N 240 (v0240290-00) від 23.06.2000 р.) календарне планування навчального матеріалу здійснюється учителем безпосередньо у навчальних програмах. Можна користуватись також окремими брошурами, зробленими на основі програм з основ правознавства. На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочними планами для вчителів можуть слугувати також методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України. Зошити з основ правознавства переглядаються учителем один раз на семестр і бал за ведення зошита може (за бажанням вчителя) виставлятись в журнал.

Необхідна інформація щодо організації навчально-виховного процесу з суспільних дисциплін подається на сторінках журналу "Історія в школах України".


izumzum.ru