Мета: зацікавити учнів лірикою Павла Тичини;розвивати в них усне мовлення, навички виразного читання поетичних творів;формувати есте - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Мета: зацікавити учнів лірикою Павла Тичини;розвивати в них усне мовлення, навички - страница №1/1

Тичинові читання

«Ви знаєте, як липа шелестить»


7-9 класи

Тамара Чебукіна, учитель української мови та літера-

тури Сергіївської ЗОШ І-ІІ Каховського району,

Херсонської області


Мета: зацікавити учнів лірикою Павла Тичини;розвивати в них усне мовлення, навички виразного читання поетичних творів;формувати естетичне ставлення до життя і поезії; виховувати людяність та любов до рідного краю.


Обладнання: портрет Павла Тичини , виставка творів поета, вислови видатних діячів про Тичину та його творчість.
Епіграф :

Ах, скільки радості, коли ти любиш землю,

Коли гармонії шукаєш у душі.

П.Тичина


Хід проведення виховного заходу

І.Організаційна частина.

Виховний захід проводиться у парку під липами у червневі дні, коли саме цвіте це дерево.

Усім присутнім роздаються заздалегідь приготовлені паперові листочки липи.

ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань виховного заходу.
Учитель. Природа щедро наділяє деяких людей талантами. Коли говоримо про Шевченка, то перед нами постає і поет, і художник. А наш герой - Павло Тичина мав дар поета, живописця, музиканта, співака.

Хто ж він такий, в якому краї народився цей юнак?

Цей прекрасний край - Чернігівщина.
Учень. В убогій хатині на околиці села Піски Бобровицького району Чернігівської області в багатодітній сім’ї сільського дяка та вчителя грамоти Григорія Тичини 21 січня 1891 року народився майбутній поет.

Мати-Марія Василівна Савицька. Вона прищепила синові любов до рідної пісні, природи. Батьки вчили своїх дітей бути правдивими. Перша вчителька-Серафима Миколаївна Морачевська.

Роки навчання в бурсі у Чернігові-1900-1907.

Навчання в семінарії-1907-1913р.р.

1913 рік-навчання в комерційному інституті.

Башкирія - праця в Інституті мови й літератури Академії наук.

У 1943-1948 р. р. очолює Міністерство освіти України.

Дата смерті-16 вересня 1967 рік, Київ.

Учитель. А як же бути тим, хто не має ніякого хисту? Невже ми нічого не варті на цій землі?

Але це не так. Мудра природа наділила нас умінням розуміти мистецтво, відчувати його красу.

Сьогодні ми з вами пізнаємо людську душу. Бо кожен із виконавців по-своєму розкриє свою душу і душу поета, читаючи вірш «Ви знаєте, як липа шелестить…».

Молодші школярі зроблять презентацію вірша «А я у гай ходила».


Учениця. Поезія «Ви знаєте, як липа шелестить» належить до жанру пейзажної лірики. Це своєрідна форма художнього пізнання людської душі. Цей вірш - пейзаж-паралелізм, що нагадує фольклорні зразки, де картини природи пов’язуються з душевними настроями, а події людського життя часто змальовуються як певна паралель до явищ природи. Саме тут єдність природи й ліричного настрою відчутна дуже сильно.

Риторичні запитання, риторичні окличні речення привертають увагу до краси весняної ночі.

Не можна залишитися байдужим до чаруючої принадності пейзажних картин незрівнянної української ночі, вражають ніжність, мелодика слова.
Учитель: Для презентації творів, з якими можна ознайомитися в шкільній, сільській бібліотеці, слово надається бібліотекарю школи та завідуючій сільською бібліотекою.
Учитель. У конкурсі читців беруть участь учні 1-4 класів та учні 5-9 класів. Для того, щоб мати успіх, перемогу потрібно нагадати всім про вимоги, які ставляться перед виконавцем ліричного твору та пам’яткою декламатора.
Учень.(Ознайомлює із основними вимогами та пам’яткою декламатора).

Основні вимоги, які ставляться перед виконавцем ліричного твору:

1.Розуміти твір.

2.Відчути те, що пережив автор.

3.Бездоганно знати текст твору.

4.Дотримуватися основних вимог до виразного читання.

5.Прагнути передати свої почуття іншим.

6.Вміти викликати у слухачів певні емоції.


Пам’ятка декламатора:

1.До читання напам’ять повтори про себе текст вірша.

2.Перш ніж декламувати, обери зручну й правильну позу. Аби відчувати впевненість, на початку читання можеш дивитися періодично на двох - трьох учнів, з якими товаришуєш, а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіяти свою увагу по всьому класу.

3.Назви автора й твір, який читатимеш.

4.Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.

5.Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.

6.Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.

7.Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами.


Учитель. То ж починаймо пізнавати Тичину - поета, його душу, думки.

Розпочинають конкурс вчителі - філологи. Вони покажуть зразки правильного виразного читання ліричного твору «Ви знаєте, як липа шелестить…»

(виразне читання ліричних творів вчителями-філологами).

До конкурсу запрошуються учні. (учні читають поезію Тичини. Після кожного читання йде оцінювання. Слухачі повинні у капелюшок покласти свій липовий листочок тільки тоді, коли сподобалося виразне читання вірша.

Вчителі-філологи підраховують, скільки липових листочків у кожного учасника конкурсу, визначають переможця, який отримав найбільшу кількість липових листочків).
Учитель. Привітаймо ж переможця Тичинових читань! Він зумів передати всі почуття самого автора, свої думки й переживання. Як він любить рідну землю, природу, уміє милуватися нею!

Скільки радості, коли ми любимо землю, коли гармонії шукаємо



в душі!


izumzum.ru