Липовська В. В. Медичний інститут Сумського державного університету, кафедра інфекційних хвороб - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
У двох частинах 9 4389.43kb.
С.І. Кшнякіна, Б. А. Міщенко, А. С. Опанасюк концепції сучасного... 2 671.96kb.
Рішення від 14. 06. 2011 №7/11 м. Луцьк Про Цільову програму імунопрофілактики... 1 73.21kb.
Про затвердження методичних рекомендацій 1 17.22kb.
Буковинський державний медичний університет Кафедра пропедевтики... 1 306.76kb.
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний... 1 232.99kb.
Експериментальна програма впровадження дистанційного навчання у практику... 1 87.69kb.
Правила прийому розроблені Приймальною комісією Чигиринського технікуму... 1 267.76kb.
Ауки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний... 4 589.13kb.
Голосіївської районної в місті києві державної адміністрації 1 307.61kb.
Інститут філології київського національного університету ім. 1 44.81kb.
Київський національний університет 1 348.62kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Липовська В. В. Медичний інститут Сумського державного університету, кафедра інфекційних - страница №1/1

МІКРОБІОЦЕНОЗ КИШЕЧНИКА ДІТЕЙ, ХВОРИХ НА КИШКОВИЙ ЕШЕРИХІОЗ, ВИКЛИКАНИЙ ЕРЕС, ПІСЛЯ КУРСУ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ

Липовська В.В.
Медичний інститут Сумського державного університету, кафедра інфекційних хвороб

Кишкові ешерихіози посідають одне з провідних місць серед гострих кишкових інфекцій. Епідеміологічна ситуація щодо захворюваності ешерихіозами в Україні залишається напруженою. Останнім часом зросла захворюваність дітей ешерихіозами, які викликані ентеропатогенною кишковою паличкою (ЕРЕС). У зв‘язку з цим надзвичайно важливим є питання епідеміологічного моніторингу, який оцінював би вплив ЕРЕС на мікробіоценоз шлунково-кишкового тракту.

Було вивчено закономірності порушення мікробіоценозу кишечника у 98 дворічних дітей, які отримували антибіотикотерапію з приводу кишкового ешерихіозу, викликаного 14 сероварами ЕРЕС.

Виявлено значне статистично достовірне зниження кількості біфідобактерій: у 55,1% хворих кількість цих бактерій не перевищувала 105 мікробних клітин (м.кл.) на 1г фекалій і тільки у 22,9% хворих кількість біфідобактерій досягала титру 107 м.кл./г фекалій.

Значними були також кількісні зміни лактобактерій. У 47,9% хворих концентрація цих бактерій становила 103 м.кл./г фекалій, а у 34,7% хворих виявлено найвищий вміст бактерій – 105 м.кл./г фекалій.

Вміст бактероїдів у мікробіоценозі товстої кишки хворих коливався у межах від 103 (у 38,8% хворих) до 107 м.кл./г фекалій (у 2,04% хворих).

Також нами встановлено зниження ентерококів (E.faecalis та E.faecium). У 41,8% хворих вміст бактероїдів становив 105 м.кл./г фекалій, а у 52,04% хворих – 106 м.кл./г фекалій. Лише у 6,12% хворих титр бактероїдів досяг 107 м.кл./г фекалій.

Виявлено також зміни у кількісному та якісному складі аеробної та факультативно-анаеробної мікрофлори. Насамперед це стосувалося кількісних змін повноцінної у ферментативному відношенні кишкової палички та її гемолітичних форм. Повноцінні у ферментативному відношенні ешерихії виявлені лише у 28% хворих. У 28,6% хворих виявлено лактозонегативні, у 41,5% хворих – серовари ешерихій зі зниженою ферментативною активністю. Всі ентеропатогенні ешерихії мали гемолітичну активність, а 68% сероварів ЕРЕС лізувалися донорспецифічним бактеріофагом MS2. Нами підтверджено дані літератури про те, що дисбактеріози зі збільшеним вмістом у кишечнику ешерихій з гемолітичними властивостями розвиваються на тлі дефіциту біфідобактерій та лактобактерій.

У мікробіоценозі товстої кишки дітей встановлено значне підвищення вмісту умовно-патогенних мікроорганізмів, які впливали на імунний статус хворих: H.alvei (у 12,24% хворих з титром 106-107 м.кл./г фекалій), C.diversus (у 20,4% хворих з титром 106 м.кл./г фекалій), K.pneumoniae (у 24,4% хворих з титром 106-107м.кл./г фекалій), K.ozaenae (у 12,2% хворих з титром 107 м.кл./г фекалій), K.oxytoca (у 6,1% хворих з титром 106 м.кл./г фекалій), E.aerogenes (у 12,4% хворих з титром 106 м.кл./г фекалій), C.freundii (у 5,6% хворих з титром 107 м.кл./г фекалій), P.vulgaris (у 14,2% хворих з титром 107 м.кл./г фекалій), P.mirabilis (у 12,28% хворих з титром 105-107 м.кл./г фекалій), C.perfringens (у 17,2% хворих з титром 106 м.кл./г фекалій). Значне підвищення умовно-патогенних мікроорганізмів у мікробіоценозі товстої кишки хворих на ешерихіоз, викликаний ЕРЕС, на нашу думку, призвело до створення умов для тривалої персистенції сероварів ЕРЕС.

Концентрація S.aureus, вища за 104 м.кл./г фекалій, спостерігалася у 14% хворих, а у 18,4% хворих виявлено підвищення вмісту C.albicans.



Отримані результати дають можливість стверджувати, що при кишковому ешерихіозі, індукованому ЕРЕС, різко пригнічується індигенна непатогенна мікрофлора з конкурентною колонізацією товстої кишки умовно-патогенними мікроорганізмами, насамперед сероварами ешерихій зі зміненими ферментативними та гемолітичними властивостями.