Конкурсу «Ерудит ману» - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Методичні рекомендації щодо проведення І етапу конкурсу фахової майстерності... 3 476.89kb.
Конкурсу майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних... 1 125.06kb.
Конкурсу «Найкращий молодий науковець Харківщини» 1 15.7kb.
Витяг з наказу «30» 12 2011 №758 Про підсумки проведення І етапу... 1 76.21kb.
Програма творчого конкурсу з музичних дисциплін для вступників, які... 1 92.95kb.
Додаток 1 до наказу відділу освіти від 23. 02. 2012 р. №82 положення... 1 38.14kb.
5. Как собственных детей, безупречно защищавший подданных и имевший... 2 447.66kb.
Інформація про проведення І (районного) туру хуііі всеукраїнського... 1 42.72kb.
Оголошення про проведення конкурсу адвокатів, які залучаються до... 1 30.95kb.
Рішення від " 28 " 04 2009 року №235 м. Прилуки Про затвердження... 1 303.58kb.
Конкурсу сучасної української пісні «Володимир-2010» 1 76.3kb.
Письмова робота, вправа для засвоєння або перевірки грамотності,... 1 67.99kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Конкурсу «Ерудит ману» - страница №1/1

12 10 12 Автор – М.Манько

ВЕД: З вами Радіо Родина – час програм для школярів та юнацтва. У студії ведуча Майя Манько. Вітаю вас, друзі.

Заставка Радіо Родина

ВЕД: Хочете почути найсвіжіші новини з життя Малої академії наук України? Стати учасником конкурсу «Ерудит МАНу» ? Дізнатися , як отримати патент на свій винахід і де дистанційно можна проводити наукові експерименти? Тоді слухайте програму «Формула знань» о 16.35 .

Музика

ВЕД: А зараз час програми “Загадки мови”. І я запрошую до мікрофона її ведучу кандидата філологічних наук письменницю Лесю Мовчун .

ВЕД: А зараз час програми “Загадки мови”. Її ведучий доцент Київського університету ім. Грінченка Олександр Авраменко сьогодні обіцяє розкрити деякі таємниці української мови. Тож, слухайте.

ФОРМУЛА ЗНАНЬ 12 жовтня 2012р.

АВТОР: М.Манько 16.35-17.00



(музика)

ВЕД. 1: Усім привіт!

ВЕД. 2: В ефірі передача «Формула знань» та її ведучі Майя Манько…

ВЕД. 1: … та Іван Рябчій.



(музика)

ВЕД. 2: Сьогодні у програмі ви дізнаєтеся про Центр інтелектуальної власності , створений у МАН України. Як отримати патент на винахід у 16 років, розповість директор Анатолій Марущак.

ВЕД 1: Про захоплюючу поїзду до Китаю йтиметься в інтерв»ю з переможницею конкурсу науково-дослідницьких МАН – Іриною Черняк з Києва.

ВЕД 2: До унікальної природничої студії-лабораторії запросить Ігор Станіславович Чернецький, завідувач відділу створення навчально-тематичних систем знань МАН України.

ВЕД 1: А ще ви почуєте , хто став першим переможцем конкурсу «Ерудит МАНу» і зможете записати нове завдання.

ВЕД 2: Обов»язково його занотуйте і візьміть участь у нашому конкурсі – адже на переможців чекають цінні призи .

музика

ВЕД 1 : До речі, віднедавна на сайті Малої академії наук є сторінка нашої програми, яка називається - «Формула знань».



ВЕД 2: Тут ви можете послухати минулі випуски і сьогоднішню програму, дізнатися прізвища переможців конкурсу і записати нове завдання.

ВЕД 1:Запам»ятайте адресу сайту : man.gov.ua. Наша сторінка – «Формула знань».

музика

ВЕД 2: Чим більше я дізнаюся про роботу МАН, тим більше дивуюся її можливостям . Літні профільні школи в унікальних куточках України, незабутні поїдки за кордон, зустрічі з провідними вченими, дистанційне навчання...Мала академія допомагає юним дослідникам відкривати таланти і торувати свій шлях у науці.



ВЕД 1: Ще одне підтвердження цього - центр інтелектуальної власності. Завдяки йому старшокласники можуть отримати патент чи авторське право на свій винахід.

ВЕД 2: Погодьтеся, учням непросто довести, що їхня творча ідея оригінальна і заслуговує на увагу. Тепер цим займається Центр інтелектуальної власності МАН . Він уже допоміг здійснити мрії багатьох юних винахідників, - розповідає директор Анатолій Марущак.

Запис трек 4

Г: Модель роботи центру є відкрита. Тобто, ми надаємо послуги для всіх учнів МАН. А також тих, хто не являється членом МАН, але веде науково-дослідні розробки. Він може через структуру МАН звернутися до нас і ми йому у цьому посприяємо. За час діяльності нашого центру склалася практика, і якщо поетапно, то модель полягає у наступному. Протягом року учні працюють з науковими керівниками . Вони захищають свої робот на першому та другому етапах на місцевому та обласному рівнях. Ті, хто переміг, їдуть на третій етап. Захищають свої роботи. Після чого члени журі роблять примітки на рекомендації. Після чого ціі рекомендації потрапляють у наш центр. Центр проводить додаткове дослідження, аналіз. Після чого спілкується з науковими керівниками, автором – дитиною на об»єкт йти далі у захисті інтелектуальної власності. Якщо є згода, ми працюємо. Ми працюємо у режимі навчання. Ми не робимо все за них. Ми показуємо, як це робиться. Показуємо зразки документів, приклади, як це робиться. Як дитина чи керівник раніше з цим не стикалися, вони заповнюють формуляри, дані. Якщо у них виникають питання, ми їм допомагаємо. Інколи деякі роздули заповнюємо за них. Після чого роботи вони передають у наш центр. Ми їх згідно довіреності доставляємо у відповіді служби державної власності. І після цього згідно з законом проходить процес державної реєстрації.

КОР: ЩО дає отримання патентів патентів і авторських прав учням МАН, які їх здобувають?

Г: Для дітей - це стимул в першу чергу дати їм відповідь від академії іі держави, що їхні науково-дослідні роботи все-таки потрібні. Вони мають перспективу. І це стимулювання молодих науковців продовжувати займатися науковими пошуками. Бо чим більше ми дізнаємося, тим більше є можливість створювати щось нове. Є цікаві світові практики, коли діти у 16-17 років патентують свої винаходи і отримають кошти. Хоча матеріалізація наукових досліджень не вітається, але у нашому матеріальному світі це буде одним із фундаментальних стимулів молоді до наукової роботи.

Кінець запису

ВЕД 1: Юні винахідники, які першими отримали патент на свій винахід, уже стали студентами . Вони навчаються у різних вишах України. Як, наприклад, другокурсник економічного ф-ту КНУ спеціальність економічна кібернетика ім.. Т.Шевченка Тарас Хвиль (ЦЕ НОВА ВИМОГА САМИМ ПРЕДСТАВЛЯТИ, АЛІНА СКАЗАЛА)

Запис трек 20

КОР: Тарасе, ти одним з першим у МАН отримав патент. Розкажи, що це була за робота, коли це було ?

Г: Це було в 11 класі 2011 року. Я отримав патент на розробку «ВЕБ-орієнтована система, створення бази даних випускників школи».

КОР: Тобто, це була твоя МАнівська робота у якій секції? ( програмування). Я так думаю, що ти за неї отримав призове місце?

Г: На жаль, призове місце я не отримав. Але патент вручав Табачник- теперішній міністр освіти України.

КОР: Розкажи про свій винахід, в чому унікальність твого винаходу?

Г: ноу-хау в тому, що цей винахід можна підлаштовувати під будь-яку організацію, підприємство, школу, фірму...Можна використовувати і в Україні , і за кордоном. До цього я не бачив таких програм. Якщо є сайти, то вони лише по школі. А так, щоб про реєстрацію випускників, я такого ще не бачив. І це було щось для мене нове.

КОР: Що допомагає твій сайт? Точніше, ця комп»ютерна програма, яку ти створив?

Г: він допомагає знаходити своїх однокласників, які ви не бачили 30 чи 40 років. Ви реєструєтеся на цьому сайті, знаходите їх і можливо реєструєтеся. Якщо ви не маєте їхнього телефону, ви там його знаходите.

КОР: Цей сайт існує?

Г: Він існує, але не використовується активно.

КОР: ТИ продовжуєш працювати над своїми комп»ютерними програмами, можливо щось нове створив?

Г: Я продовжую, але поки тільки навчаюся, оскільки вступив на економічну кібернетику заради цього – щось винайти гарне.

КОР: Патент додав тобі впевненості у власних силах, це якось змінило твоє життя?

Г: Це додало мені стимулу працювати над певними помилками і розробляти нові винаходи, які знадобляться у майбутньому людям.

КОР: Зараз ти навчаєшся на економічному факультеті. Знання, які ти здобув у МАН , під час досліджень, якось тобі допомагають?

Г: Особливо з предмету інформатика. Зараз я почуваюся більш впевнено, ніж мої одногрупники у цьому предметі.

КОР : А скільки ти навчався у МАН? ( два роки) Який цінний досвід, ти вважаєш набув за цей час?

Г: Я поїхав з першою командою України на такий конус як «Інфоматрикс», це було в Румунії, в Бухаресті. І там я зайняв 3 місце. Такий досвід був там хороший – розмовляти англійською мовою. Оскільки я знаю більше із програмування і офісних програм, мені легше вже.

КОР: Щоб ти міг побажати початківцям МАН, хто тільки починає свої наукові дослідження, підбирає тему? Що з твого досвіду вони могли б використати?

Г: Якби я був на їхньому місці, я б працював набагато більше, ніж працював раніше. Оскільки працювати над собою і вдосконалювати себе набагато краще, ніж займатися непотрібними речами такими, як комп»ютерні ігри. Куріння, алкоголь, наркотики. Тобто я багато змінив у своєму житті, якби повернувся у школу знову.

КОР: І це ще можливість створити вій винахід і запатентувати його. Адже ще років 5 такої можливості не було і в переможців, учасників МАН.

Г: Так, зараз набагато краще. Адже людина, яка показала свої здібності на МАНі, вона може отримати на цей винахід патент і у майбутньому вдосконалювати його і продавати . Навіть крупним компаніям, якщо це хороший винахід.

Кінець запису Музика

ВЕД 2: В ефірі «Формула знань» - передача про життя МАН України, про досягнення та успіхи її учнів , про цікаві наукові експерименти і відкриття.

Музика


ВЕД 1: Ми продовжуємо знайомство з переможцями Всеукраїнського конкурсу науково-дослідницьких робіт МАН.

ВЕД 2: Як показує досвід, автори цікавих досліджень отримують схвальні відгуки та високі оцінки вчених не лише вдома, на батьківщині, а й за кордоном.

ВЕД 1: Багато манівців беруть участь у міжнародних конкурсах. Ми не раз розповідали про них у минулих передачах.

ВЕД 2: І сьогодні пропонуємо ще одну цікаву зустріч. Цьогорічна випускниця Ірина Черняк з Києва стала учасницею 32-ї Міжнародної виставки наукової творчості юнацтва у Пекіні.

ВЕД 1: До речі, дівчина у фінальному етапі конкурсу МАН здобула 3 місце, а у Китаї піднялася на сходинку вище.

ВЕД: Слухаємо Ірину Черняк і переймаємо досвід.

Запис трек 16

Г: Цього року я закінчила гімназію №143 Оболонського району Києва. І вступила до КНУ ім.. Т.Шевченка на спеціальність прикладна фізика радіофізичного факультету.

КОР: Як і коли ти захопилася науково-дослідницькою роботою, хто чи що тебе до цього спонукало?

Г: Науково-дослідницькою роботою я захопилася ще коли була у 8 класі. І саме завдяки МАН я поринула у цікавий для мене всесвіт.

КОР: а звідки така любов до точних наук, взагалі, до фізики?

Г: Можливо це генетично, оскільки обоє моїх батьків інженери. Власна цікавість і гарні викладачі, які прищепили мені любов до цього. Першою моєю темою були «звукові коливання та їх використання у різноманітних галузях промисловості» . І найбільш докладно я розглядала ультразвук. Я працювала над цією темою тільки рік. Потім я спробувала себе у нано технологіях для діагностики та лікування ракових пухлин. І вже цього року я захопилася таким новим проектом як газові сенсори для детектування небезпечних газів у навколишньому повітрі.

КОР: Розкажи про цю свою роботу, з якою ти перемогла у 3-му етапі Всеукраїнського конкурсу науково-дослідницьких робіт МАН.

Г: Тема моєї роботи – «Розробка надчутливої плівки на основі нанокристалів діоксиду стануму для газових сенсорів напівпровідникового типу для детектування етанолу та демитилкитану».

КОР: Складна тема, я мабуть її не вимовила б. А чи легко працювалося над нею?

Г: Працювалося важче. Багато часу зайняв науковий пошук, пошук літератури, але мене добре зорієнтували мої наукові керівники з інститут неорганічної хімії ім.. Вернадського, які мені дуже допомоги. Особливо Панов Едуард Васильович, доктор хімічних наук . Велике йому «Дякую» за це. Саме він надав мені можливість виконувати досліди у лабораторії на спеціалізованій техніці. Тобто це був експеримент високого рівня. В ході моєї роботи я намагалася

КОР: Яка була мета твоєї роботи, чи вдалося її досягти?

Г: Я мла за мету створити високочутливий газовий сенсор для детектування у повітрі етанолу та ацетону. Власне, це і є деметилкитон. Для того щоб забезпечити моніторинг якості повітрі, особливо у галузі промисловості. Адже дуже велика кількість випадків, пов»язаних витоком отруйних і небезпечних газів на виробництві.

КОР? Тобто, ця плівка, яку ти створила, допоможе виявити у повітрі отруйні гази, так? ( так) А в чому оригінальність такого винаходу?

Г: Існують аналогічні пристрої газових сенсорів та газових аналізаторів. Але у моїй роботі було розроблено специфічну методику синтезу нанокристалів. Розміром до 10 нанометрів. Я дуже рада, що мій внесок у велику науку, яка стрімко розвивається, теж є .

КОР: І завдяки успішній роботі ти цього року побувала у Китаї. Розкажи про свою поїздку до Китаю, що це був за конкурс?

Г: Цього року у березні я побувала у Пекіні на 32-й Міжнародній виставці наукової творчості юнацтва . Делегацію України представляло двоє осіб, крім мене ще був студент медичного університету імені Богомольця. Він псів 1 місце, я – друге. Тобто, призовий олімп взяла саме Україна. Що є великим приводом пишатися своєю країною. Конкурс проходить у вигляді наукової виставки. Відбувається він 3 дні. Першого дня відбувається спілкування з суддями, коли ти захищаєш свою роботу, представляєш її. Другого і третього дня відбувається сама виставка, вона відкрита для відвідувачів. Вона складається з двох частин – виставка китайських молодих науковців та виставка міжнародна. Міжнародна представлялася 11 країнами світу.

КОР: Який день перебування у Пекіні був найцікавішим для тебе, найпам»ятнішим?

Г: День нагородження, оскільки такі високі місця для України було великою честю.

КОР: Якою ти побачила, відкрила для себе цю країну?

Г: Я відкрила для себе Китай як країну туризму, дуже гарних, усміхнених людей. Як країну, де люди мабуть ніколи не сплять, адже на вулицях кипить рух завжди. Я поринула у найпростіші елементи традиційної китайської культури. Дуже для мене цікаві. Я дуже захоплена подорожжю, і думаю, що ще відвідаю Китай. Ми побували на найвидатнішій китайській пам»ятці – це Велика китайська стіна. В Забороненому палаці, Літньому палаці, що насправді є не один палац, а серія палаців. Відвідали багато музеїв, присвячених китайській культурі, історії, природничій культурі.

КОР: Можна сказати, що та праця, яку ти клала у свою роботу, дала цього року щедрі плоди.

Г: Звичайно, наполеглива праця не пропала дарма. Я дуже рада, що була нагороджена такою можливістю поїхати і представити Україну.

КОР: Твої побажання тим, хто цього року стане членом МАН, почне писати своє наукове дослідження. Що з власного досвіду ти могла б порадити, підказати, на що спрямувати?

Г: Я хочу сказати, що МАН готує непоганих фахівців, початківців, але фахівців у галузі науки, культури , мистецтва. Різноманітність секцій дуже велика. МАН – це великий досвід, як публічного виступу, так і вміння працювати з літературою. Наукового пошуку, аналізу своїх помилок, які ти виявляєш у ході роботи. Я запрошую усіх хлопців і дівчат йти і вчитися, випробувати себе у галузі науки. Це дуже натхненна і цікава праця.



Кінець запису
ВЕД. 2: З вами «Формула знань» - передача про Малу академію наук України.
музика
ВЕД. 1: Майє, як ти думаєш, чи можна проводити наукові експерименти дистанційно?
ВЕД 2: Раніше я вважала, що це неможливо. Адже дослідник має все робити власноруч. Але днями побувала у природничій лабораторії МАН, і переконалася - сучасній науці все під силу. І віртуальні експерименти та дослідження теж.
ВЕД 1: Пояснимо нашим слухачам, про що йдеться.
ВЕД 2: Наприклад, друзі, ви працюєте над науково-дослідницькою роботою з хімії, фізики чи географії. І вам необхідно провести експеримент. А техніки необхідної немає. Як бути? Виявляється , його можна «замовити» у лабораторії МАН, де є все необхідне сучасне обладнання. А відстежувати результати можна через Інтернет.
ВЕД 1: Втім, краще про все розповість Ігор Станіславович Чернецький, завідувач відділу створення навчально-тематичних систем знань МАН України.
Запис, трек 21
Г: Студія природничих наук, яка створена в національному центрі МАН, має на меті дати можливість учням МАН України, здійснити свої дослідження на сучасному обладнанні. Ми маємо можливість дати дітям доступ до того обладнання, яке розроблено сучасними брендами світу, на якому навчаються діти в Європі, у США, практично по всьому світі. Лабораторія має у своєму розпорядженні унікальні прилади, які сьогодні чи не в єдиному екземплярі є в Україні. А деякі одиничні в усьому світі. Перший унікальний прилад, про який можна говорити – це дифузійна камера, призначена для того, щоб можна було бачити треки радіоактивних часток, які літають навколо нас. Вона в Україні дійсно єдина, їх виготовлено всього 8 у світі. Це розробка німецької фірми Фюле. Сьогодні камера працює в он-лайн режимі. Тобто, на сайті нашої студії можна бачити ті треки, які візуалізуються в самій камері. Крім того , серед унікальних експонатів ми маємо учбову рентгенівську камеру цього самого виробника. Це камера, яка дійсно може стояти на учнівському столі, оскільки відповідає всім санітарним нормам. Ми можемо на цій камері проводити вивчення будь-яких властивостей рентгенівських променів. У нас є всі моделюючі комплекти від виробника. І на сьогодні доукомплектовуємо лабораторію тим обладнанням, яке виготовляється в Україні. І якщо говорити про подальший розвиток, то плануємо зробити не тільки очний, а й дистанційний доступ до того обладнання, яке є у стінах нашої лабораторії. Ми зможемо надавати послуги по дистанційному експерименту, коли учень буде знаходитися у будь-якій точці України і матиме можливість спостерігати за проходженням експерименту і частково ним керувати. На даний час створено сайт нашої лабораторії ( називає). Знаходиться він на сервері МАН України. І на даний час ми вже надаємо таку можливість – замовлення експерименту. Тобто, можна замовити експеримент, його виконають фахівці у стінах нашої студії і відповідно, той, хто замовляє, отримає результат.
КОР: А працювати у самій студії учні можуть?
Г: На даний час ми розпочали цей проект. У нас договір з києво-печерським ліцеєм «Лідер». По суботам проходять практичні заняття з учнями цього ліцею. Вони тут у цій лабораторії виконують науково-дослідницькі роботи. Щодо інших учасників МАН. З грудня у нас буде стартувати проект, який буде називатися «Експеримент по п»ятницях». Буде моєливісит дитині разом з керівником проекту прийти у цю лабораторію, відпрацювати ті експерименти, які їм потрібні.
КОР: Взяти участь у експерименті можуть учні київських шкіл, чи можуть приїхати також іногородні?
Г: Природнича студія відкрита для кожного. За попередньою домовленістю це можливо. І будь-яка дитина з регіонів України, яка може дістатися до Києва, може прийти сюди. Це абсолютно відкрите середовище. На сайті студії знаходиться перелік обладнання, яке знаходиться у нас у студії. Будь-хто з дітей чи керівників можуть ознайомитися з тими приладами, які у нас Є. Підібрати те обладнання, яке їм підходить. Якщо вони знаходять рішення своєї проблеми у стінах нашої лабораторії, це все реально.
КОР: Учні з яких секцій можуть у вас працювати очно чи заочно?
Г : В першу чергу це природнича лабораторія. Ми охопили фізику, хімію, біологію, географія і частково астрономію. На часі розширення лабораторії у гуманітарному напрямку. Це питання 1-2 років, щоб діти працювали з архівами і бібліотеками.
Кінець запису
ВЕД 1: Ось така цікава природнича лабораторія створена у МАН України і її можливостями можете скористатися і ви, юні дослідники.
Музика
ВЕД. 2: А зараз час оголосити підсумки 1 туру нашого конкурсу «Ерудит МАНу» .
ВЕД. 1: Нагадаю його умови. Щомісяця провідні вчені України ставитимуть вам, шановні друзі, запитання. За правильну і повну відповідь переможці отримають цінні призи .
ВЕД 2: Перше запитання конкурсу було від Президента МАН України Станіслава Олексійовича Довгого. Послухаймо його відповідь.

Запис додається , трек 22

Г: Минулого разу ми задали запитання нашим слухачам запитання – що таке космічні зливи. Ми отримали багато листів, і я хочу сказати про космічні зливи - як їх розуміє сучасна фізика. У 1912 році австрійський фізиком Гессом було виявлено існування космічних променів. Так званих стабільних частинок високої енергії, що рухаються зі швидкістю, близькою до швидкості світла. Ці частинки приходять з далекого космосу, віддалених районів галактики. Частинки, які мать енергію більшу на 10 у 16 степені електрон Вт, попадаючи в атмосферу землі, зіштовхуються з атомами повітря, розщеплюють їх і утворюють вторинні частинки. Такі як електрони, міони, фотони. Які в свою чергу розщеплюються і утворюють так звані каскади частинок або зливи. Зазвичай вони називаються широкими атмосферними зливами. Це пов»язано з тим, що мільйони частинок, які доходять до поверхні Землі, і можуть бути зареєстровані спеціальними установками, так званими детекторами, вкривають величезні площі. Іноді це десятки квадратних км. І щоб зафіксувати, потрібно розташувати цілі полігони таких детекторів на великих площах. Сьогодні існують у таких країнах, як США, Японія, Росія полігони, які реєструють космічні зливи. Іноді вдається зареєструвати зливи з енергією частинок, яка перевищує 14 на 10 у 19-ті електрон Вт. Дослідження космічних злив є дуже важливим для нашого розуміння космосу. Про закони фізики, які снують, про наше розуміння будови всесвіту , виникнення нашої галактики, подальшого її розвитку і перспективи. Я думаю, у дітей зараз є всі можливості долучитися до вивчення космічних злив, оскільки у МАН створили такий невеликий полігон, систему детекторів, яку будуть дозволяти реєструвати саме ці космічні зливи.

Кінець запису Музика


ВЕД 1: Отже, вітаємо переможця 1 туру. Це: .

ВЕД. 2: А тепер час записати наступне завдання. Цього разу – з математики. Поставить його Мирослав Львович Горбачов, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент НАН України :

ЗАПИС трек 25, 28

Г: Я б хотів запропонувати запитання, яке входить до серії екстремальних задач. Наприклад, маємо 2 точки і через дві точки проводимо все можливі лінії. Ставиться задача, яка буде з них найкоротша. Ясно, що пряма. Таких задач дуже багато, вони виникли в античному світі. Вони носили назву ізопериметричні задачі спочатку. Ці задачі стосувалися такого запитання - як серед певних кривих, замкнених, які мають певну довжину ,знайти таку, яка містить у собі найбільшу площу. Це була з найвідоміших задач. Розв»язок її знали, але вона не була доведена. Я сьогодні пропоную одну з екстремальних задач – як серед всеможливих многокутників з фіксованим периметром знайти той, який охоплює найбільшу площу .

Кінець запису

ВЕД 1: Ваших листів ми чекатимемо упродовж 10 днів після виходу програми. Їх ви можете надіслати на адресу : передача «Формула знань», Українське радіо, Київ, 01001.

ВЕД. 1: Або на нашу електронну поштову скриньку: ivan@man.gov.ua.

ВЕД 2: Повторюю адресу програми: «Формула знань», Українське радіо, Київ, 01001. Або електронна адреса: : ivan@man.gov.ua.

ВЕД1: До участі у конкурсі ми запрошуємо старшокласників. Тож, не забудьте написати свій вік , зворотну адресу та телефон для контактів.

ВЕД 1: А на конверті чи в електронному листі обов»язково позначте : конкурс «Ерудит МАНу».

ВЕД 2: З нетерпінням чекаємо ваших листів. І ще раз нагадуємо запитання : як серед всеможливих многокутників з фіксованим периметром знайти той, який охоплює найбільшу площу.

ВЕД 1: Якщо ви не встигли записати завдання конкурсу чи нашу адресу, то можете послухати сьогоднішню програму на сайті МАН: man.gov.ua. Наша сторінка називається: «Формула знань».

(музика)

ВЕД. 2: це все на сьогодні.

ВЕД. 1: Працювали для вас Майя Манько…

ВЕД. 2: … та Іван Рябчій.

ВЕД. 1: До наступної зустрічі!

ВЕД. 2: Хай вам щастить!