Кеш-кредитів: брати чи не брати? Торговельний еквайринг: чи є альтернатива? Нові рішення - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Щоденник вибору профілю навчання 4 395.92kb.
Довідка виду спорту, який буде брати участь 1 15.44kb.
Одержати освіту, що відповідає європейським та міжнародним стандартам 1 45.54kb.
The Oral History Усна Історія of Independent Ukraine Незалежної України... 2 506.29kb.
Результатом самоосвітньої роботи має стати вивчення педагогом теоретичної... 1 83.61kb.
Ділова гра «Нестандартні форми методичної роботи» 1 80.24kb.
Військова фізична підготовка на Запорізькій Січі” І. Вступ. 2 438.83kb.
Олімпіада Київського національного університету імені Тараса Шевченка 1 55.82kb.
Друга половина ХХ століття ознаменувалася переходом суспільства розвинутих... 1 315.7kb.
Система еcts базується на принципах взаємної довіри учасників І передбачає... 1 203.06kb.
1 кну торговельно-економічний м. Київ Університет Шльонські м. 1 28.58kb.
Контроль на завершальному етапі перевірки 1 30.25kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Кеш-кредитів: брати чи не брати? Торговельний еквайринг: чи є альтернатива? Нові - страница №1/8

[контент]
[Стратегії&Капітал]
Новини

Корпоративна вечірка фірми „Де Візу”/ бізнес-клімат/ транспортні коридори/ ювілейні монети



Не такий страшний СОТ

Фінансові ринки України у найближчій перспективі



Фантазії на тему кеш-кредитів: брати чи не брати?

Торговельний еквайринг: чи є альтернатива?
Нові рішення

Фінансування девелоперських проектів



[Тема Номера]



Знайти вихід

Попит на послуги з антикризового консалтингу стабільно зростає


[Маркетинг-mix]
Новини

Українська Інтернет-реклама /PR-технології/ рішення



Зірки пропонують

Селебриті-маркетинг в Україні: перші спроби


Під знаком „ВІП”,

або Новий підхід до старих luxury-брендів і навпаки




Хорошій картині – дорога оправа

Особистий PR як новий в Україні вид консалтингових послуг



Бравісимо!

Дещо про ораторські здібності й культуру мовлення керівника




[IT-консалтинг]
Новини

Інновації / Інтернет-простір / розробки


Цілодобовий контроль

Дистанційне управління банківським рахунком


Коли бізнес стає дорослим

Система управління підприємством: як визначити готовність компанії до змін



На пульсі часу

Особливості автоматизації роботи холдингів



Віртуальне представництво

Корпоративний сайт як ефективний засіб маркетингових комунікацій


Мобільні іміджмейкери


[HR-консалтинг]

Новини

Заохочення /мотивація/ імідж



Зіркова хвороба: суто медичний підхід
Нестандартні способи мотивації персоналу:

досвід успішних компаній




Революція неминуча

Якщо власник не може, а топ-менеджер не хоче...


Якщо трапилася пожежа

Психологічні аспекти виникнення конфліктів у колективі



[LifeStyle]
Півтора карати щастя

Ювелірні прикраси для ділової людини



Гра аристократів

Гольф в Україні стає все популярнішим



Зимова казка

Гірськолижні курорти Європи



Передусім – національний колорит

Асоціація консалтингових фірм разом з аудиторською фірмою „Де Візу” відсвяткувала Новий рік та Різдво
У ресторані „Щекавиця”, що на Подолі, відбулася корпоративна вечірка АП „Асоціація консалтингових фірм” і аудиторської компанії „Де Візу”. На свято були запрошені працівники зазначених бізнес-структур, їхні партнери та друзі. Зокрема, аудиторські фірми „Ділер-Аудит”, „Професіонал”, „Бізнес-консультант”, агентство нерухомості „Акцент” і торговець цінними паперами „Медіо-Трейд”. На вечірці був присутнім Василь Васильович Сопко – апологет бухгалтерського обліку в Україні.

Формат заходу вигідно вирізнявся своєю неординарністю – жива музика, нагородження кращих працівників, щирі слова подяки і, звичайно ж, українське колядування. Як без нього напередодні Різдва?

Свято радше нагадувало собою вишуканий творчий вечір, аніж традиційний корпоратив.

Відкрив урочистості президент АП „АКФ” і голова правління ЗАТ АФ „Де Візу” Олександр Васильович Бойко. У своїй промові він наголосив на досягненнях очолюваних ним структур, головне з яких - зростання кількості вдячних клієнтів. Також О.В. Бойко окреслив майбутні перспективи „АКФ” і „Де Візу”, що з кожним роком стають все ширшими. Запам’яталася й промова керуючого партнера „Де Візу” Петра Григоровича Матвієнка, який повідомив гостям свята, що 2008-ий за власне українським календарем є Роком сокола. Погодьтеся, цей символ значно привабливіший за пацюка.

Варто відзначити, що ресторан „Щекавиця”, інтер’єр і кухня якого вражають своєю самобутністю, відкрився після тривалої перерви, спричиненої пожежею, саме в день корпоративного свята „АКФ” і „Де Візу”.

Уже стало доброю традицією відзначати найкращих працівників року. Нагородження відбувалося за трьома номінаціями: „Українець року”, „Аудитор року” і „Працівник року”. У першій номінації абсолютну перемогу здобув пан Матвієнко. Аудитором року визнали Тамару Суткову, а от кращим працівником вже другий рік поспіль стала Вікторія Шерстюк. Переможці отримали нагороди й цінні подарунки.

Під час святкування в приміщенні ресторану „Щекавиця” лунали шедеври старовинної та класичної музики, а також знайомі мелодії з популярних кінофільмів у виконанні камерного оркестру Інституту мистецтв Національного педагогічного університету імені М. Драгоманова. Музичні твори виконувалися в цікавому аранжуванні, автор якого - художній керівник і диригент оркестру Василь Федоришин.

Виконувати пісні і колядки гостям свята допомагав жіночий квартет хору імені Г. Верьовки під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Зеновія Корінця.

Витримане у національному колориті свято надовго запам’ятається його гостям, що звикли не лише наполегливо працювати, а й красиво відпочивати.
Європейські менеджери голосують за Німеччину

Німеччину визнано найбільш привабливою країною для економічної діяльності, у тому числі капіталовкладень, у Європі. У світі за цим показником вона поступається лише Китаю.

Такого висновку дійшли автори опитування, проведеного для німецької ділової газети Handelsblatt, в якому взяли участь 1200 менеджерів з шести європейських країн. На другому місці перебуває Швейцарія, третє місце розділили Австрія й Великобританія.

Понад половина менеджерів (59 %) оцінює конкурентоспроможність Німеччини як "відмінну" або "хорошу". За п'ятибальною шкалою (1 - "дуже добре", 5 - "дуже погано") ФРН одержала 2,3 пункта. У 2002 році під час аналогічного опитування тільки 13 % учасників оцінили країну так високо.

Найбільш конкурентоспроможну економіку в світі, на думку європейських менеджерів, має Китай (1,8). На другому місці - Німеччина й Швейцарія. Сполучені Штати отримали 2,6 бала.

Привабливість ФРН для економічної діяльності останніми роками значно збільшилася завдяки зусиллям компаній, профспілок і політиків. Багато великих компаній обновили свої організаційні структури. Крім того, їм удалося домовитися із профспілками про помірне підвищення зарплат і укладення гнучких тарифних угод.



У Берлін з Києва через Львів
Німецькі експерти розробили проект ІІІ Європейського коридору розвитку Via Regia «Берлін - Київ». Активну участь у його реалізації візьме Львів як місто, що знаходиться на перетині великих транспортних коридорів. Для цього Європейський союз ще в грудні 2007 року виділив Національному університету "Львівська політехніка" 160 тис. євро. Про це під час прес-конференції повідомив начальник управління культури Львівської міської ради Юрій Криворучко. «Проект – це ціла стратегія територіального розвитку. Вона охоплює регіони Німеччини, Чехії, Словаччини, Польщі та України, які є дотичними до коридору розвитку», – зазначив він.

Основні завдання проекту - підвищення ролі вузлових міських центрів, ув’язування української транспортної мережі з європейською, інтенсифікація регіональної співпраці. Проектом передбачено розвиток інфраструктури, розбудову територій, що межуватимуть з коридором, будівництво нових готелів, мотелів, паркінгів, заправок тощо. Як запевнив пан Криворучко, проект неодмінно буде втілено в життя, адже Львів не може втратити такий шанс. Однак часових термінів у документі не встановлено. «Це стратегія, тому в нас багато роботи. Зокрема, певні труднощі спричиняє невідповідність українського законодавства тим чи іншим пунктам проекту», – додав Ю. Криворучко.


На часі новий порядок реалізації пам’ятних монет

Національний банк України (НБУ), щоб збільшити чисельність банків-дистрибуторів, має намір змінити порядок реалізації пам'ятних монет.

"Оскільки НБУ не має підстав віддавати перевагу окремим банкам у наданні статусу дистрибутора із продажу монет або обмежувати їхню кількість, ухвалено рішення про зміну порядку реалізації монет, що потребує внесення змін у нормативну базу й дозволить об'єктивно підходити до розподілу монет між банками України", - говориться у відповідній телеграмі Нацбанку.

НБУ констатує, що у зв'язку з підвищеним попитом на пам'ятні монети України кількість банків, які бажають одержати статус дистрибутора, зростає. Як відзначається в телеграмі, про прийняття нового порядку реалізації ювілейних і пам'ятних монет буде повідомлено додатково. Наразі на сайті НБУ зазначено шість банків, через які їх можна купити: „Райффайзен Банк Аваль”, „Промінвестбанк”, „Ощадбанк”, банк "Форум", „Укрпромбанк” (всі - Київ) і банк "Дністер" (Львів). У 2008 році планується випустити ще 30 монет.



Заголовок

Не такий страшний СОТ


Підзаголовок

Фінансові ринки України у найближчій перспективі


Рубрика

Cтратегії&Капітал

Підрубрика

аналітика



Автор

Дмитро БЕНЧ

Вріз на початку статті

Мужі держави, науки та пера чимало міркували і ще більше публікували про становище агрокомплексу й різних стратегічних галузей промисловості в Україні, яка приєднається до СОТ. Тим часом лише небагатьом відомо, що Україна також зобов’язалася впровадити вельми ліберальний режим торгівлі послугами на фінансових ринках. А оскільки банки ми стали відвідувати так само часто, як і продовольчі крамниці, постає питання, чи вплине ця ситуація на фінансові установи й їхніх клієнтів. Представників бізнесу неодмінно цікавитимуть нові сценарії розвитку фондового ринку, а більшість населення України - страхування доходів, пенсій і ризиків.


Кількість знаків

16 600

Осмислюючи СОТ

Вагомість і наслідки діяльності Світової організації торгівлі стали тими факторами, що спричинили поділ громадськості на групи її підтримки та опору. Прихильники, а таких більшість, вбачають у СОТ єдино можливу форму поступального розвитку економіки. Противниками вступу є не тільки ідейні сподвижники антиглобалізаційного руху та протекціоністські уряди, але й певна когорта вельми поміркованих економістів. Наша мета, одначе, - не дати остаточну оцінку цьому неоднозначному явищу, а передбачити зміни обставин для бізнесу й запропонувати оптимальні шляхи подолання негативних наслідків.

Передовсім доцільно зауважити, що вступ до СОТ - не самоціль навіть з короткострокового економічного погляду. Бізнес-середовище й щоденна діяльність фірм, за винятком окремих металургів і аграріїв, практично не зміниться у день, коли Україну оголосять учасницею СОТ. Втім, значних змін зазнають засади функціонування ринку в Україні: розшириться конкурентне середовище, а бар’єри входу в нього мінімізуються. Що стосується фінансового ринку, то навряд чи наступного після вступу дня ми оформлятимемо свої пенсії в американських пайових фондах чи страхуватимемо життя у швейцарських конторах, навіть не виїжджаючи за кордон. Однак це може стати дійсністю через 5 чи принаймні 10 років, що є фундаментальною підставою для вироблення як стратегічних, так і тактичних заходів уже сьогодні.

До речі

Напровесні 2008 року добігає кінця Угода про партнерство та співробітництво з ЄС. Перемовини щодо оформлення нового формату співпраці (у першу чергу питань, які стосуються зони вільної торгівлі) було загальмовано сумнозвісною „компетентністю” уряду України й невизначеністю у питанні вступу до СОТ. Нині очевидно, що термін дії чинної угоди буде подовжено, аби визначити природу майбутніх відносин між Україною та Європейським союзом.

Цікаво, що формування зони вільної торгівлі (повної чи часткової) унеможливить участь України у подібних проектах зі сторонніми державами, приміром Російською Федерацією чи Казахстаном (йдеться про ЄЕП). Як бачимо, тепер слово за політикумом.

Вступ до СОТ слід розглядати як неодмінну передумову поглиблення економічної співпраці з ЄС, а також як проміжну ланку складнішого процесу трансформації вітчизняної економіки у відкриту систему.

Стабільність і прогресивність фінансового сектору економіки - пріоритет не лише її розвитку, а й чинник нормалізації макроекономічної ситуації в країні. Як уже згадувалося, значимість фінансових послуг для пересічного споживача надає майбутнім ринковим змінам особливої гостроти. Таке широке коло аспектів ми пропонуємо розглянути на прикладі трьох сегментів фінансового ринку - банківського, фондового і страхового - шляхом порівняння потенційних вигод та вад для економіки загалом і агентів цих ринків зокрема.

До речі

Світову організацію торгівлі утворено 12 років тому, однак вона є правонаступницею значно давнішої Генеральної угоди з тарифів та оргівлі (ГАТТ), яка набрала чинності у 1947 році. Метою її діяльності є формування та підтримка лібералізаційних процесів у світовому господарстві, а головним чином у торгівлі товарами й послугами. З огляду на зростаючу частку третинного сектора у ВВП численних економік, Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС), ухвалена у 1995 році, пропонує істотне спрощення режиму торгівлі послугами між країнами - членами СОТ. Торговельні бар’єри передбачається долати через усунення державних кордонів та інших відповідних національних регулятивних баз. Послуги об’єднано у 12 груп (близько 160 секторів) – від медичного обслуговування населення, освітніх, фінансових послуг до інженерно-проектних робіт і захисту довкілля. Будь-якій країні-учасниці гарантоване право утримуватися від повного розкриття інформації про стан певних секторів послуг і обирати спосіб здійснення торгівлі ними (транскордонний, зарубіжного споживання, комерційної присутності, присутності фізичних осіб). Україна погодилася лібералізувати 139 з близько 160 секторів ринку послуг (Росія, суперниця в перегонах на приєднання, відкриває 116 секторів, але лише 30 з них – повністю). Угодою передбачено принцип безповоротності затверджених зобов’язань.

Банки: такі великі, такі маленькі

У рамках ГАТС Україна зобов’язалася відкрити світу банківський ринок через надання філіям іноземних банків дозволів на здійснення діяльності на своїй території з моменту вступу до СОТ. На практиці це означає, що іноземні банківські установи зможуть засновувати українські філії, які діятимуть відповідно до норм законодавства країни-походження (навіть у питаннях звітності), підпорядковуючись при цьому безпосередньому керівництву материнських компаній. Принаймні теоретично це означатиме, що для відкриття філій в Україні, скажімо, Deutsche Bank необхідно лише зареєструватися в НБУ й написати бізнес-план завоювання частки ринку.

Причина першочерговості розгляду банківського сектору - не лише в його популярності. Порівняно з іншими він відіграє наддомінантну роль у структурі фінансового ринку України. Так, фондовий і страховий ринки - два його інші ключові компоненти - володіють загалом 5% сукупних активів фінансового ринку. Щоправда, це не є віддзеркаленням прогресивності вітчизняних банків, а радше свідченням недорозвиненості страхового і фондового сегментів. Втім, останніми роками банки зростали досить швидко і впевнено продовжують примножувати свої статки.

Станом на грудень 2007 року в Україні діяли 175 банків; їхні сукупні чисті активи перевищували €76 млрд. У 2005 році свої послуги пропонувало 160 банків, але їхні сукупні активи були на рівні €18 млрд, тобто в 4,2 раза меншими. Не єдиною причиною цього явища стало і те, що 44 з них зараз мають іноземний капітал у статутному фонді (у 16 з таких банків його частка становила 100%). Три роки тому іноземний капітал мали 19 банків (7 – у повному обсязі); таким чином, його відсоткове значення в банківській системі Україні зросло з 9,6% до 31,5%. Однак згаданий сукупний капітал усіх банків України, за винятком НБУ, в дійсності дорівнює капіталу однієї середньостатистичної банківської установи в ЄС. Підсумкова ж оцінка ефективності роботи банківської системи лише задовільна: реальний сектор економіки відчуває значні труднощі з кредитуванням діяльності, а норми обслуговування індивідуальних клієнтів значною мірою відстають навіть від сусідніх Польщі та Румунії.



Про вигоди і вади

Інвестиційна діяльність відомих європейських банків в Україні засвідчує підвищений рівень їхньої довіри до вітчизняного ринку, що позитивно вплинуло на рейтингові оцінки кредитних установ. Це здешевлює вартість і спрощує процедуру отримання міжбанківських позик і в підсумку стимулює розвиток монетарної системи. Тож проникнення іноземних банків на ринок можна з упевненістю назвати вигодою, яка дозволить усунути численні системні ризики й знизити вартість ресурсів через вільний доступ до міжнародних джерел фінансування. Така ситуація буде корисною для вітчизняних банків, оскільки кредитний рейтинг українського ринку зросте і застосовуватиметься універсально.

Другим вагомим досягненням вступу до СОТ стане підвищення стандартів обслуговування, розширення спектра послуг, технологій і їх цінової доступності через конкуренцію.

Ймовірно, це надто дочасне припущення, але в перспективі можна передбачати вигоду для відкритого бізнесу й у вирівнюванні можливостей кредитування внаслідок поступового усунення банківських структур, споріднених з фінансово-промисловими групами. Однак це відбудеться лише за умови відповідності законодавчих баз України й ЄС. Важливою особливістю зазначеного процесу стане необхідність скасування закритих акціонерних товариств і товариств з обмеженою відповідальністю, оскільки ці форми власності не задовольняють критерій транспарентності бізнесу. Побіжно це сприятиме створенню відсутньої наразі системи корпоративного управління, яка сприятиме розвитку та захисту і малого, і великого бізнесу.

Вади, що матимуть місце в банківській сфері, на нашу думку, справді незначні – за винятком природних жертв конкуренції, які втратитять свій бізнес або частину контролю над ним внаслідок реорганізації. Значних труднощів може зазнати система державного управління через необхідність дотримання норм функціонування ринку, зменшення бюджетних надходжень (оподаткування іноземних агентів проходить у країні походження) тощо. З макроекономічної позиції загостряться питання свободи руху капіталу: Україна з часом буде змушена запровадити режим вільної конвертації гривні, що може призвести до малопередбачуваних змін у міжнародних фінансових потоках і макроекономічній безпеці. Втім, свого часу цей крок успішно зробили такі країни, як Польща й Чилі. Для вирішення цієї проблеми необхідна була лише компетентність дій уряду.

Фондовий ринок — тигр, що спить

Фондовий сегмент фінансового ринку є неодмінним його компонентом і служить для мобілізації, розподілу й перерозподілу фінансових ресурсів у економіці. Історія розвитку вітчизняного фондового ринку дуже коротка, проте навіть іноземні аналітики високо оцінюють структурні досягнення, а саме: створення належної нормативно-правової бази, розвиток депозитарної, розрахунково-клірингової й реєстраторської діяльностей. За показниками зростання індексів вітчизняний фондовий ринок стійко випереджає ринки країн СНД, Польщі, Угорщини й Словаччини. На перший погляд, Україна має дієздатні інститути і гарну інфраструктуру для обслуговування фондового ринку. Однак наразі він не виконує своєї основної функції – залучення тимчасово вільних коштів населення й економічних агентів і перерозподіл їх на об’єкти, які потребують інвестицій і можуть запропонувати певний дохід в обмін на них. Ключова перевага над банківськими інвестиціями полягає в їх довгостроковості та дешевизні для бізнесу. Інвестор володіє цінними паперами й пильно стежить за динамікою фондового ринку, має можливість самостійно обирати портфель своїх інвестицій і розраховувати прибуток.

В Україні такі тенденції не розгортаються через низку причин, найпомітнішою з яких є те, що менше третини українського бізнесу базується на відкритому акціонерному капіталі. До того ж понад 90% операцій з цінними паперами відбуваються на неорганізованому ринку (поза біржами). Ця обставина після вступу до СОТ врешті-решт теж призведе до законодавчої реорганізації форм власності та розвитку належного корпоративного управління. Виграють у цьому випадку ті підприємства, які завчасно розглянуть можливості оптимізації форм власності перед набуттям чинності Закону «Про акціонерні товариства». Прогнозоване зростання обсягів клірингових операцій і їхня доступність значно оптимізує фінансовий стан підприємств, але численні каверзи законодавства й тонкощі реалізації цієї діяльності потребуватимуть досвідченої спеціалізованої допомоги.

Варто також відзначити майбутнє зростання ролі внутрішніх інституційних інвесторів - недержавних пенсійних фондів, страхових компаній, інститутів спільного інвестування, компаній з управління активами. Прихід декількох великих іноземних гравців на цей ринок знову ж таки стримується такими структурними гальмами, як відсутність державної програми підтримки приватних пенсій і недосконала система розкриття інформації на фондовому ринку. Вигоди для українського бізнесу і пересічних громадян були б колосальними завдяки зростанню капіталізації економіки, виникненню принципово нових схем фінансування доходів тощо.



До речі

Як відомо, при первинному розміщені акцій (IPO) український бізнес обирає сусідні фондові біржі, приміром у Варшаві. Лібералізація торгівлі послугами у рамках ГАТС спроможна підняти статус національного фінансового ринку й гарантувати його надійність. Це сприятиме локальному розвитку фінансових ринків. Є всі підстави стверджувати, що в найближчому майбутньому національна фондова біржа може приєднатися до солідного закордонного партнера – кілька років тому такий позитивний досвід набула Будапештська фондова біржа, яка об’єдналася з Віденською. Звісно, у найближчі 10 років Київ не стане Лондоном чи навіть Франкфуртом в обсягах обороту фондового ринку, але скласти конкуренцію тій же Варшаві теж не є науковою фантастикою.

Страховий ринок оповиває страх…

Розповідати про його нинішній стан далебі не цікаво за відсутністю складу злочину – матеріалу для критичного аналізу. Якщо страхове обслуговування споживачів дещо пожвавилося, то комерційне страхування для бізнес-середовища є суто понятійною категорією.

Як і в банківському секторі, статутні фонди страхових компаній України зросли на 90% за 2004 – 2006 рр., але навіть про порівняння цього показника з відповідним у ЄС все ще говорити не коректно. Немічний стан страхового ринку став підставою для часткового закриття галузі на початку перемовин з СОТ: боялися, що страхова сфера може не витримати іноземної конкуренції, загинувши, так і не народившись.

До кінця 2006 року єдиним сектором, де Україна обмежувала торгівлю послугами, був ринок страхування. Так, заборонялась посередницька діяльність при укладанні договорів страхування з іноземним страховиками. Іноземні страховики не мали права на території України страхувати певні види ризиків - морські перевезення, фрахт, комерційну авіацію тощо. Це мало підтримати національного страховика, адже в зазначених вище видах діяльності він, по суті, мав ексклюзивні права. Однак такий штучний розподіл видового страхування не сприяв повноцінному розвитку ані внутрішніх, ані зовнішніх страховиків, тому згодом від нього відмовилися.

Не можна сказати, що на той час ця подія дуже занепокоїла українських страховиків, проте реально прогнозувати майбутній розвиток подій у цій галузі вельми важко. За нашими даними, жоден великий закордонний страховик не має намірів завойовувати український ринок найближчим часом, що видається, радше, виправданим через недостатність платоспроможного попиту серед населення й невизначеність регулятивної бази діяльності (Закон «Про страхування» містить численні недоліки у самому визначенні страхової діяльності). Це може призвести до непередбачуваних первинних витрат при вході на ринок. Вітчизняним страховикам надано ще один шанс якісно перебудуватися, забезпечити стійкі частки ринку й готуватися до неодмінних атак у майбутньому.

Позитивні аспекти відкриття страхового ринку будуть традиційними - пожвавлення інвестицій, технологічні інновації, вищі стандарти надання послуг тощо. Найсуттєвіші можливості створення сталих конкурентних переваг, з нашого погляду, можуть виникнути за умови чіткої спеціалізації на ринку страхових послуг; вдосконалення маркетингових заходів та детального сегментування ринку. Зважаючи на невідворотність приходу іноземних гравців, українським страховикам слід виробити стратегію розвитку власного бізнесу, яка в перспективі має зосереджуватися або довкола максимального нарощення вартості бізнесу при консолідації у майбутньому, або в одержанні й утриманні чітких конкурентних переваг. Це особливо стосуватиметься страхування в схемах недержавного пенсійного забезпечення, де іноземним компаніям складно завоювати довіру споживачів.



Nota bene: тільки оптимізм!

Економічна оцінка вступу до СОТ і наслідків лібералізації ринку послуг, здійснена Міжнародним центром соціально-економічних досліджень CASE Україна, свідчить, що агреговане зростання випуску у сфері фінансового посередництва становитиме 3,9% щорічно в довгостроковому періоді. Ключову роль у цьому процесі відіграватиме спрощення умов доступу до прямих іноземних інвестицій. Таким чином, прогнозується зростання експорту в галузі на 6,3%, імпорту – на 10,5% щороку. Лібералізація торгівлі послугами загалом сприятиме довгостроковому зниженню цін, здешевленню фінансових ресурсів для бізнесу й домогосподарств, підтримуватиме мале та середнє підприємництво.



У макроекономічному значенні поворотним пунктом стане дедалі більша орієнтованість економіки на сектор послуг як у сукупному випуску, так і в зайнятості населення.


Заголовок

Фантазії на тему кеш-кредитів: брати чи не брати?


Підзаголовок




Рубрика

Cтратегії&Капітал

Підрубрика

послуги

Автор

Ірина ВОЛКОНСЬКА

Вріз на початку статті

Вам потрібні гроші. Готівкою та негайно. Якщо позичити у родичів немає можливості, а спонсори з великими гаманцями – не ваші близькі друзі, доведеться шукати офіційні шляхи.

Останнім часом спостерігається зростання попиту на „живі” кредитні гроші, і це впливає на ринок. Ми вирішили з’ясувати, чому банки та кредитні спілки так щедро роздають готівку, чим ризикують і чому це може бути небезпечно для споживачів.


Кількість знаків

8 000


Трохи кредитної історії
Історія розвитку кредитних відносин складається з трьох основних етапів:

1.Первинне становлення: на ринку позичкового капіталу не було спеціалізованих структур-посередників. Прямі кредитні угоди укладалися між власником вільних грошових коштів та позичальником. Кредит використовувався без подальшої капіталізації (не на виробничі потреби) і мав надвисоку норму відсотка за користування. Цей етап завершився, коли виникла гостра необхідність в позичкових фінансових ресурсах для виробничих потреб. Індивідуальних капіталів лихварів вже було недостатньо для забезпечення попиту.

2.Структурний розвиток ринку кредитних відносин. На ринку почали працювати посередники – кредитно-фінансові організації. Вони акумулювали вільні грошові ресурси з подальшою капіталізацією, передавали позичальникам в платне користування кошти; обслуговували деякі платежі та фінансові операції. Щоправда, система на той час працювала децентралізовано, і держава не могла регулювати ці процеси.

  1. Сучасний стан: централізоване регулювання кредитних відносин. Кредитні вливання – один з важелів корегування державою економічних процесів. Розвиток інформаційних технологій, запровадження глобальних банківських мереж, комп’ютерних комунікацій і баз даних дозволили вивести обслуговування клієнта на якісно вищий рівень, у тому числі – на міжнародних ринках.



Банк, готівка та треті особи
Сьогодні українські банки пропонують кеш-кредити на суму до 70 000 грн. Визначаючи платоспроможність особи, банківські установи керуються підтвердженими даними про зарплату позичальника за останні шість або десять місяців. Цього достатньо, аби визначити мінімальну суму, яку потенційний клієнт зможе погасити.

Попит на кеш-кредити наразі зростає. Наприклад, OTP Bank, кредитний портфель якого на 01.12. 2007 р. становив 42 млн гривень, надано позику 5,5 тис. клієнтів.

За твердженнями фахівців у цій сфері, попит на споживчі кредити існував завжди. Однак свого апогею він досяг три роки тому. Ситуація дещо змінилася, коли на ринок вийшли іноземні гравці. «Аби знизити ризики програшу через активність конкурентів чи через неповернення коштів, до відсоткових ставок почали включати всі витрати», - розповідає провідний спеціаліст-аналітик „Діамантбанку” Михайло Ігнатенко.

Як правило, наші співвітчизники беруть кеш-кредити в національній валюті і витрачають на ремонт, придбання меблів, навчання, відпочинок. Виплачувати позику більшість українців теж воліє у гривні: люди намагаються уникати валютних ризиків.


У найближчому майбутньому разом зі зростанням рівня доходів населення будуть збільшуватись і середні суми кредитування без застави. Банки вже готові до компенсацій можливих втрат – за рахунок відсотків з гаманця клієнта.

Заступник керівника Управління розвитку продуктів для приватних клієнтів ОТР Bank Юрій Воронюк зазначає: „Ефективна відсоткова ставка на готівковий кредит сягає 50 - 60% річних у гривні та близько 30 - 40% в доларах США. Для порівняння: відсоткові ставки в доларах США за іпотечним кредитом – 12% річних. Чому так? Пов’язано це з тим, що ризики готівкового кредиту більші, ніж при кредитуванні під заставу майна, яке може бути використане для погашення боргу. Відсоткова ставка протягом усього терміну угоди є незмінною, однак протягом першого року виплати будуть найбільшими, бо відсоток нараховується на залишок. До п’ятого року обслуговування кредиту сума відсотку містить компенсацію інфляційної різниці ”.

Фактично видача готівкового кредиту є нецільовою операцією, але в Україні банк іноді може надати готівку для придбання конкретного товару. Наприклад, при іпотечному кредитуванні угода купівлі-продажу укладається в приміщенні банку, а передача коштів відбувається під час підписання всіх необхідних фінансових документів. У разі ж видачі готівки на придбання автомобіля банківська установа не зможе гарантувати фірмі-дилеру, що гроші з банку через клієнта потраплять на рахунок цієї фірми.
За умови підвищених відсоткових ставок на кеш-кредит від клієнта вимагають мінімальний пакет документів. Коли ж банки обирають стратегію ретельної перевірки фінансових можливостей кредитора, що забирає більше часу, це дозволяє зробити відсоткову ставку максимально вигідною для клієнта. Погашення за „готівку” складає сьогодні 26% річних — це середня ціна на ринку. Максимальний термін за таких умов не перевищує двох років. Чим менший строк кредитування, тим менше відсотків доведеться виплачувати клієнту.

Простіше отримати гроші під конкретний товар, коли на руках є рахунок-фактура. Нецільові кредити готівкою або на платіжну картку вимагають більш ретельної перевірки клієнта.
Михайло Ігнатенко, провідний спеціаліст-аналітик „Діамантбанку”
Щоб отримати готівковий кредит, необхідно надати банку пакет документів і пройти процедуру аналізу платоспроможності. При безготівковому та готівковому кредитах ці процеси є ідентичними. Якщо зважати лише на швидкість перевірки та документального оформлення, то отримати кеш-кредит простіше, ніж безготівковий.

Готівкові кредити потребують інвестицій в ІТ-технології для проведення аналізу платоспроможності клієнта та видачі йому кредиту протягом 30 – 60 хвилин.
Юрій Воронюк, заступник керівника Управління розвитку продуктів для приватних клієнтів ОТР Bank

Кредитні спілки і готівка
Кредитних спілок (КС) в Україні більшає. Це неприбуткові організації, засновані фізичними особами, професійними спілками та їхніми об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Такі організації також мають право та можливості видавати кеш-кредити. Гроші – в обмін на членство в КС. Умови – лояльні. Наприклад, вступний внесок до КС „ЯЄ Гедеон” – 5 гривень. Гроші ж можна отримати на суму від 500 до 1,5 млн гривень. Фактична мета, заради якої людина прагне надягти на себе кредитне ярмо, спілками детально з’ясовується. Голова правління КС „ЯЄ Гедеон” Володимир Шульга ділиться досвідом: „Зарплата навіть в кілька тисяч доларів – це пасив, а от бізнес – актив, тобто гроші, які працюють на вас. Тому перед тим, як надати позику, ми пропонуємо нашим клієнтам на вибір кілька бізнес-планів, фактично – кілька працюючих схем, на основі яких людина будує власну прибуткову справу. До бізнес-портфелю входять і готівка, і офіс, і набір фінансових рішень. Людина отримує бізнес під 2% щомісяця. ”

Щоправда, не кожен українець здатен зробити власну справу прибутковою, як і не всі забаганки потенційного позичальника може профінансувати кредитна спілка...

Насамкінець зазначимо, якими б привабливими не були кредитні пропозиції, не поспішайте погоджуватися, адже позичивши, скажімо, дві тисячі, як не крути, повертати доведеться близько чотирьох.



Кредитна спілка здійснює такі види діяльності:


  • надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формах;

  • залучає на договірних умовах вклади своїх членів і депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формах;

  • виступає поручителем виконання членом спілки зобов’язань перед третіми особами;

  • залучає на договірних умовах кредити банків, об’єднаної кредитної спілки, кошти інших установ та організацій;

  • виступає членом платіжних систем;

  • оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів, робіт і послуг у межах наданого їм кредиту.



Заголовок

Торговельний еквайринг:


Підзаголовок

чи є альтернатива?

Рубрика

Cтратегії&Капітал

Підрубрика

технології

Автор

Олександр УЛАНОВСЬКИЙ

Вріз на початку статті

Еквайринг як послуга розрахований на торговельно-сервісні підприємства: магазини, кафе, ресторани тощо. Такі заклади здійснюють масові електронні платежі. Сучасні способи оплати товарів і послуг, до яких належить еквайринг, наразі вважаються не лише надійними та зручними, а й перспективними.


Кількість знаків

15 800


Таке загадкове слово
Загалом термін «еквайринг» (від англ. acquire – купувати) означає сервіс, за допомогою якого торговельно-сервісні підприємства можуть приймати платіжні картки клієнтів для оплати за товари й послуги або здійснювати видачу готівкових коштів.

Якщо готівка не використовується, а товари та послуги оплачуються через посередництво банківських платіжних карток, йдеться про торговельний еквайринг. Банкоматний еквайринг передбачає видачу готівки на території торговельно-сервісних підприємств через спеціальні автоматичні касові пристрої – банкомати. Бурхливий розвиток всесвітньої глобальної інформаційної мережі сприяв виникненню нового виду еквайрингу, пов’язаного з можливістю проводити оплату товарів чи послуг за допомогою платіжних карток на спеціальних веб-сторінках Інтернет-магазинів, так званого Інтернет-еквайрингу.

Зазвичай поняття «еквайринг» пов’язується лише з можливістю проведення розрахунків в торгових точках, тобто мається на увазі торговельна версія цього явища.

В Україні еквайринг асоціюється з банками, хоча в за кордоном подібну послугу надають крім фінансових установ і спеціалізовані еквайрингові компанії (еквайри).

Впровадження еквайрингу для торговельно-сервісних підприємств має ряд переваг: безоплатні реєстрація торгової точки; забезпечення необхідним обладнанням для прийому карт, витратними й рекламними матеріалами; інкасація сліпів при використанні імпринтерів; навчання персоналу підприємства тощо. За все платить банк, зацікавлений у впровадженні еквайрингу. Цікаво, що деякі торгові заклади беруть з банків орендну плату за встановлене обладнання.

Недоліком еквайрингу для підприємств торгово-сервісного обслуговування є стягнення еквайром комісії, яка розраховується в процентах від торгового обороту, здійсненого через встановлене обладнання (як правило, не менше ніж 2%). Це призводить до втрати частини торговельної надбавки. Не надто подобається представникам цього виду бізнесу і легалізація частини торгового обороту, яка при впровадженні еквайрингу стає неминучою. Особливо гостро зазначену проблему відчувають невеликі торговельно-сервісні заклади. Як правило, вони оформлені на одного чи декількох підприємців, які мають право користуватися спрощеною системою оподаткування, сплачуючи єдиний податок. Такі заклади ретельно стежать за тим, аби не перевищити законодавчо встановлену межу надходжень на поточний рахунок — 500 тис. гривень на рік.


До речі

Банки здійснюють розрахунки з торговою точкою відповідно до операцій, проведених з використанням банківських карток, протягом трьох робочих днів, що настають за днем прийому документів електронних журналів. Сума комісії визначається індивідуально для кожної торгової точки залежно від типу авторизації, обороту за картками та ступенем зацікавленості банку в конкретному клієнті.
Обладнання для еквайрингу
Залежно від обсягу операцій еквайринг може здійснюватися з використанням таких типів обладнання:

- імпринтерів;

- платіжних терміналів;

- спеціалізованих касових апаратів.



Імпринтер — це механічний пристрій, за допомогою якого здійснюється оформлення сліпу — спеціального чека оплати по картках. При використанні імпринтера касир:

- проводить авторизацію (тобто перевірку легальності і платоспроможності) картки по телефону;

- робить відбиток картки на сліпі;

- вписує в сліп необхідні дані клієнта.

Надалі всі сліпи через службу інкасації відправляють на оплату до банку.

Недолік такої технології — необхідність постійно контактувати з банком для підтвердження наявності коштів у покупця. Для продавців це не дуже зручно. Крім того, між фактом продажу товару та моментом зарахування відповідної суми на рахунок торговця інколи минає близько 10 днів. Така ситуація може спровокувати появу підроблених платіжних документів. Саме тому імпринтери використовуються дедалі рідше. На зміну їм приходять досконаліші платіжні термінали.



Платіжний термінал, або POS-термінал (від англ. point of sale – торгова точка), — електронний пристрій, підключений через канали зв'язку до процесингового центру банку.

При проведенні платежу через термінал касир лише поміщає картку в зчитувальний пристрій, а всі подальші дії здійснюються в автоматичному режимі:

- термінал зчитує інформацію з картки;

- проводить авторизацію;

- роздруковує чек;

-періодично надсилає до процесингового центру інформацію про виконані операції.

Наявність терміналу дає змогу приймати до оплати картки як міжнародних, так і локальних платіжних систем, а також значно прискорює проведення операцій і скорочує термін відшкодування коштів.

Сьогодні банками найчастіше використовуються такі види платіжних терміналів:

- звичайні POS-термінали, що з’єднуються з процесингом за допомогою телефонної лінії;

- POS-термінали з радіозв’язком, які не потребують виділення окремої телефонної лінії;

- мобільні POS-термінали із GSM-зв’язком чи з Wi-Fi-рішенням, що дає змогу переміщати термінал в межах торговельного закладу.

Окрім цього, POS-термінали можуть обладнуватися ПІН-клавіатурою (ПІН-падом), що дозволяє знизити ризик проведення шахрайських операцій в термінальній мережі.



Спеціалізовані касові апарати мають інтегрований (тобто вбудований в касовий модуль) платіжний термінал, який виконує ті самі функції, що й окремий пристрій. Таке рішення дозволяє ефективно організувати на апаратному та програмному рівнях виконання торговими точками платіжно-розрахункових функцій, пришвидшити обслуговування клієнтів, знизити ймовірність операційних помилок. следующая страница >>


izumzum.ru