Картографічні ландшафтно-екологічні дослідження в системі екологічного менеджменту - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
В. М. Завгородня 1 133.43kb.
Тривимірне моделювання за допомогою гіс та його використання у ландшафтно-екологічних... 1 64.78kb.
Кафедра менеджменту випускна робота бакалавра менеджменту 8 1055.67kb.
1. Поняття екологічного моніторингу, його значення 1 116.29kb.
Дослідження атмосферного повітря в м. Запоріжжя з 13. 04. 2012 по 19. 1 21.15kb.
Ландшафтно-геохимический анализ видообразования и традиционного природопользования... 1 66.24kb.
Організаційний комітет голова організаційного комітету кузьмін о. 1 21.65kb.
Тематично-календарний план практичних занять з оториноларингології... 1 159.93kb.
Дослідження перехідних процесів в колах постійного струму першого... 1 172.09kb.
Реферат роботи «дослідження в сфері охорони культурної спадщини:... 1 58.9kb.
Тема 10 уряди в зарубіжних країнах поняття уряду. Місце уряду в системі... 1 146.89kb.
II. тур – теоретичні завдання Шановні учасники! 1 224.18kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Картографічні ландшафтно-екологічні дослідження в системі екологічного менеджменту - страница №1/1

Картографічні ландшафтно-екологічні дослідження в системі екологічного менеджменту

(на прикладі м. Чернівці)

Присакар В.Б., к. геогр. н., доцент

Буковинська державна фінансова академія, м. Чернівці


Екологічний менеджмент є важливою складовою загальної системи управління станом навколишнього середовища, яке можливе тільки за наявності повної інформації про окремі природні компоненти та територіальні комплекси.

Дослідження останніх років вказують на необхідність розроблення загальноприйнятих уніфікованих вимог до складу, змісту, масштабу екологічної карти різноманітного тематичного спрямування, що дасть змогу поставити картографування на єдину методичну основу [2, 192].

Об’єктом ландшафтно-екологічного картографування найчастіше стають міста, де ступінь антропогенного впливу найбільший. Міста формуються на конкретній природній основі під дією соціально-економічних, історико-політичних і складних процесів заселення, розселення, урбанізації, агрогенезу, техногенезу, ноогенезу, рекреації й оптимізації природного середовища. Міста – це територіальні, гетерогенні, поліфункціональні, складно організовані, відкриті, динамічні, керовані геосистеми, розвиток яких визначається соціально-економічними процесами. Ландшафтно-екологічне картографування тут потрібно проводити в масштабі 1:1000 і 1:5000. стан навколишнього середовища міста включає екологічний аудит поверхневих і підземних вод, корінних і материнських (ґрунтотвірних) порід, ґрунтів, атмосферного повітря, шуму, запаху, електромагнітних полів, різних видів відходів. Велике значення має функціонування очисних вод, наявність систем руху транспорту тощо. Все це можна нанести на карти, створивши їх відповідну спрямованість.

Найповніше інформацію про загальний стан навколишнього середовища дає ландшафтна карта. На даній карті показані всі природні і антропогенно-техногенні компоненти (корінна і материнська породи, рельєф, поверхневі води, ґрунти, рослинний світ, антропогенно-техногенний покрив). Ландшафтна карта носить синтетичний характер. Її можна доповнити картами окремих природних компонентів, специфічних властивостей (геофізичних і геохімічних) антропогенно-техногенного покриву із зазначенням забруднювачів, ареалів і видів забруднення.

На ландшафтній карті міста Чернівці виділяють 125 територіальних одиниць на рівні ландшафтно-функціональних комплексів [1, 45]. Ці комплекси відображають вид ландшафтної місцевості і характер її функціонального навантаження. Вид ландшафтної місцевості включає характеристику рельєфу, материнської породи, ґрунту, рослинного покриву, мезоклімату, а характер функціонального навантаження дозволяє виділити житлові, промислові, рекреаційні, аграрні, дорожні та водні функціональні зони, які в свою чергу поділяються на підзони. Наприклад, промислова зона поділяється на підзони одноповерхової і багатоповерхової забудови. Прикладами ландшафтно-функціональних комплексів можуть бути:

1. заплава, добре дренована, складена піщано-суглинистими відкладами на гравійно-галечниковому алювії, з алювіально-дерновими неглибокими глеюватими супіщаними та легко суглинистими ґрунтами, під лучно-чагарниковою рослинністю, частково освоєна;

2. низькі тераси, складені супіском і легким суглинком (2-3м) на галечниковому алювії (залягає на породах тортону), з дерновими неглибокими глеюватими легко-суглинистими і супіщаними (місцями карбонатними) ґрунтами, під промисловою (фабрично-заводською), комунальною і садибно-житловою забудовою, частково розорані й під мезофільними луками;

3. пологі схили (3-60), слабоеродовані, складені делювіальними суглинками і глинами, із темно-сірими опідзоленими важко- і середньосуглинистими, частково слабозмитими ґрунтами, під багатоквартирною новобудовою, орними землями, луками [3, 107]

Пріоритетним об’єктом ландшафтно-екологічних досліджень є комплекси промислового і дорожнього функціонального призначення, адже саме вони характеризуються найбільшим забрудненням ґрунтів, ґрунтових вод, атмосферного повітря.

Місто Чернівці представлено долинно-терасовими комплексами р. Прут, причому, значною мірою, в межах міста вона має широтне простягання. Річка ділить місто на дві частини. Тут поширені такі ряди ландшафтних місцевостей: заплавні, низько терасові, середньо терасові, високо терасові, днищ долин малих рік (бокових притоків), схилові (долин і вододілів), вододільні (рівнин), височинних останців [3, 102].

Наявність ландшафтної карти дозволяє удосконалювати генеральний план розвитку міста. Тут можна відзначити формування окремих функціональних зон у межах міста, особливо це стосується формування промислових зон, основна частина яких знаходиться в північній частині міста. Генеральний план міста передбачає винесення промислових підприємств із заплавних і низько терасових місцевостей на вододільні. Це значно зменшить забруднення окремих територій міста. Рекреаційна зона повинна бути прив’язана до р. Прут.

Різноманітні підходи до ландшафтних карт дозволяють повноцінніше охарактеризувати стан довкілля. Ландшафтно-геофізичний підхід дає змогу вивчити фізичний аспект взаємодії компонентів геосистем, ландшафтно-геохімічний – кількісні геохімічні показники, природний і техногенний геохімічний фон, медико-географічний – реакцію людини на зміну навколишнього середовища, ландшафтно-екологічний – дати інтегральну оцінку екостану. Використання кожного підходу сприяє створенню цілого ряду карт на ландшафтній основі – ландшафтно-геофізичних, ландшафтно-геохімічних, медико-географічних, медико-екологічних.

Нанесення різноманітних показників на ландшафтну карту сприяє оптимальному веденню системи моніторингу, нанесенню пунктів спостереження і точок відбору проб природних компонентів, прогнозуванню міграційних потоків забруднення, корегуванню заходів для оптимізації природокористування в межах міста, проведенню експертизи проектів господарської діяльності.

Картографічний метод є важливим у системі методів екологічного менеджменту. Картографічні ландшафтно-екологічні дослідження є дієвим засобом при екологічному аудиті і екологічному менеджменті загального стану території й їх складових.


Список літератури

1. Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект: Навч. посібник. – Чернівці: Рута, 2002. - 272 с.



2. Кожушко Л.Ф., Скрипчук П.М. Екологічний менеджмент: Підручник. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 432 с.

3. Ландшафти міста Чернівці: Монографія / За ред.. В.М. Гуцуляка. – Чернівці: Рута, 2006. – 168 с.