Історичний аспект створення комп’ютерних мереж та їх використання у навчанні - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Технології побудови локальних комп’ютерних мереж: fddi, Wireless... 1 85.49kb.
Практичне заняття Утиліти для комп’ютерних мереж (Windows) 1 110kb.
Розпорядження кегичівк а від " 30" листопада 2011 р. №461 Про забезпечення... 7 1010.55kb.
Основи створення комп’ютерних публікацій та Програмні засоби навчального... 1 17.24kb.
Використання комп’ютерних технологій для підготовки та проведення... 1 34.79kb.
Спеціальність: Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні 1 114.94kb.
Компанія Jamzo вживає всіх необхідних заходів, щоб і абоненти тарифних... 1 69.78kb.
Назва предмету "Проектування спеціалізованих комп’ютерних систем" Ч 1 152.4kb.
Інститут автоматики, електроніки та комп'ЮТерних систем управління 1 37.24kb.
Перша заочна 1 58.24kb.
Практика свідчить, що для використання комп'ютера в навчально-пізнавальній... 1 43.29kb.
Виступ ректора 1 97.83kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Історичний аспект створення комп’ютерних мереж та їх використання у навчанні - страница №1/1

Малярчук Р.О.

факультет іноземної філології

Паршуков С.В.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

м. Умань, Україна

ІСТОРИЧНИЙ АСПЕКТ СТВОРЕННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ
ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ У НАВЧАННІ

Процес перетворення комп’ютерних мереж у засіб навчання був досить складним і тривалимУ наш час для дидактики, педагогічної психології і методики знову стає серйозною проблемою реалізація принципу наочності. Чимало сил і часу викладачі витрачають на пошук та виготовлення наочних посібників. Використання комп’ютерних мереж повинно значно полегшити вибір, пошук та використання наочності різного виду.

Професор Н.Г. Салміна нагалошує, знаки і символи оточують людину.Також використання комп’ютерних мереж перш за все базується на оперуванні різного роду знаками та символами. Ця проблема також має бути розв’язана у контексті використання мережних технологій. [4]

Можливість спеціалізації обчислювальних центрів дуже важлива у процесі навчання, зокрема технічних дисциплін, пов’язаних з використанням комп’ютерної техніки, а саме комп’ютерних мереж. Це вимагає поділу навчальної комп’ютерної мережі на окремі класи, та використання класу як окремої лабораторії.

Дослідженням та розробкою комп’ютерних мереж займалися у багатьох країнах, провідні вчені створювали власні стандарти та протоколи. Але лідерами в цих дослідженнях були СРСР та США. [1, 3].

Основні принципи побудови мереж ЕОМ у СРСР розроблені і викладені в працях В.М. Глушкова [2]. В.М. Глушков один із перших наголосив на необхідності використання комп’ютерних мереж як засобу навчання на всіх етапах: від дитячого садка до вищої школи [2].

Однією з перших у СРСР обчислювальних систем колективного користування, яка успішно функціонувала, була експериментальна обчислювальна мережа академічних інститутів АН Латвійської РСР, розроблена під керівництвом академіка Е.А. Якубайтиса в Інституті електроніки й обчислювальної техніки (м. Рига) [6].

Історія розробки комп’ютерних мереж у США починається з 1957 року.

Перші експерименти з об’єднання віддалених вузлів були проведені вже у 1965 році, коли були з’єднані комп’ютери TX-2 Массачусецького технологічного інституту і Q-32 корпорації SDC (System Development Corporation) у Санта-Моніці.

У 1967 році на симпозіумі ACM (Association for Computer Machinery) був представлений план створення національної мережі з пересилкою пакетів. Невдовзі після симпозіуму Робертс (Lawrence G. Roberts) опублікував план побудови такої мережі – Arpanet (Advanced research Projects Agency NETwork), і вже у 1969 році міністерство оборони затвердило ARPANET як провідну організацію для дослідження в галузі комп’ютерних мереж. Першим вузлом нової мережі став UCLA – Центр випробування мережі. А незабаром до нього приєднались Стенфордський дослідницький інститут (SRI), UCSB – Culler-Friend Interactive Mathematics (університет Санта-Барбари) та університету Юти. Були виконані перші передавання знаків з одних машин на інші. З’явився перший RFC (Request for Comments) – «Host Software» С.Крокера. Цей (1967) рік можна вважати роком початку мережної революції [5].

З жовтня по грудень 1969 року чотири університети центру США – Каліфорнійський університет Лос-Анджелеса, Каліфорнійський університет Санта-Барбари, Стенфордський дослідницький інститут і Університет штату Юта були об’єднані в одну комп’ютерну мережу, що дозволило збільшити зусилля та прискорити роботу над розробкою мережних стандартів та протоколів, а також дозволило поліпшити обмін методичною та науковою літературою.

У грудні 1970 року група під керівництвом Крокера закінчила роботу над першою версією протоколу, який отримав назву Протокол керування мережею – NCP (Network Control Protocol). Протягом 1971-1972 років протокол NCP був реалізований на всіх комп’ютерах які входили до мережі Arpanet. У цей же час була апробована перша електронна пошта.

Перша система обміну текстовими повідомленням була створена Дугом Енгельбартом з Стенфорду. Після виникнення електронної пошти її почали активно використовувати для дистанційної освіти у багатьох навчальних закладах, як більш дешевий та швидкий засіб спілкування студентів та викладачів[6].

Перші міжнародні підключення до комп’ютерної мережі Arpanet були здійснені у 1973 році, коли до мережі приєдналися локальні мережі навчальних закладів різних країн: Англії, Норвегії, Франції, ФРН.

З 1989 року починається масове підключення до комп’ютерної мережі NSFNet різних країн світу. В першу чергу до комп’ютерної мережі Інтернет підключалися навчальні заклади. Україна була підключена до всесвітньої комп’ютерної мережі у 1993 році.

Розглянемо більш детально, в чому полягають переваги використання комп’ютерної мережі у навчанні.



Навчання з використанням комп’ютерних мереж дає можливість викладачеві оперативно публікувати методичні матеріали. Студенти можуть разом виконувати один навчальний проект. Головними перевагами використання комп’ютерних мереж у навчанні є:

  1. гнучкість навчального процесу (незалежність від місцезнаходження учня, студента);

  2. легкість обслуговування й оновлення методичного матеріалу та навчальних комп’ютерних програм;

  3. можливість для співробітництва, яке є дуже необхідним при колективному навчанні.

Література:

    1. Бутрименко А.В. Разработка и эксплуатация сетей ЭВМ. – М.: Финансы и статистика, 1981. – 256 с., ил.

    2. Глушков В.М. Основы безбумажной информатики. Изд. 2-е, испр. – М.: Наука. Гл. ред. физ.-мат. лит., – 1987. – 552 с.

    3. Глушков В.М. Проблемы и перспективы создания ОГАС. – М.: Вопр. Кибернетики, – 1977, – вып. 21, – с. 3-12.

    4. Салмина Н.Г. Знак и символ в обучении – М.: Из-во Моск. ун-та, 1988. – 288с.

    5. Щербина В.И. Сетевые сообщества в ракурсе социологического анализа: Опыт рефлексии становления «киберкоммуникативного континуума». – Запорожье: Просвіта, Бердянський государственный педагогический институт, – 2001. – 228 с.

    6. Якубайтис Э.А. Архитектура вычислительных сетей. – М.: Статистика, –1980. – 279 с.









izumzum.ru