Інформації про функціонування освітньої системи та її компоненти. В умовах кардинальної модернізації національної освіти це є надзви - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Якісна освіта розглядається сьогодні як один з індикаторів високої... 1 98.55kb.
Значна увага сьогодні приділяється модернізації біологічної освіти... 1 79.12kb.
Картографічні ландшафтно-екологічні дослідження в системі екологічного... 1 42.73kb.
Розвиток сучасного суспільства вимагає реформування системи освіти. 1 44.77kb.
Шляхи підвищення педагогічної майстерності вчителів 1 89.74kb.
Мета І задачі курсу метою курсу „Системи обробки економічної інформації” 1 16.31kb.
Процес прийняття управлінських рішень є, по суті, процесом постійного... 1 287.12kb.
Відділ освіти миронівської районної державної адміністрації 13 1750.58kb.
Додаток 1 до наказу відділу освіти від 23. 02. 2012 р. №82 положення... 1 38.14kb.
Наказ №7 Про використання програмного комплексу «Міська освітня мережа»... 1 67.89kb.
Інформації про коригування у примітках до фінансової звітності. 1 56.08kb.
Рішення за наслідками розгляду звіту. Затвердження річної фінансової... 1 44.2kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Інформації про функціонування освітньої системи та її компоненти. В умовах кардинальної - страница №1/1

Якісний рівень освіти забезпечується у світі за допомогою відповідних механізмів, що отримали назву моніторингу, котрий розуміється як система збирання, опрацювання та розповсюдження інформації про діяльність освітньої системи, що забезпечує безперервне відстеження її стану та прогноз розвитку. Отже, моніторинг доцільно розглядати як ефективний засіб отримання інформації про функціонування освітньої системи та її компоненти. В умовах кардинальної модернізації національної освіти це є надзвичайно важливим, оскільки надає змогу вчасно усунути можливі прорахунки та розробити стратегію подальшого розвитку освіти.

Отже, якісна освіта розглядається сьогодні як один з індикаторів високої якості життя, інструмент соціальної та культурної злагоди й економічного зростання.

У «Національній доктрині розвитку освіти України» зазначено, що Україна приділяє велику увагу проблемі якості, проголошуючи її «національним пріоритетом і передумовою національної безпеки держави, додержання міжнародних норм і вимог законодавства України щодо реалізації права громадян на освіту».

Інструментом визначення та оцінювання якості освіти виступає освітній моніторинг.



Monitoring (англ.) – “старанне спостереження, нагляд за процесом та змінами, що відбуваються”.

Monitor – той, хто попереджує, нагадує, радить (англ.).

Моніторинг - постійне спостереження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату або первісним спостереженням (Словник сучасної української мови / Уклад. і головн. ред. В. Т. Бусел.- К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003).

Моніторинг якості загальної середньої освіти – спеціальна система збору, обробки, зберігання та розповсюдження інформації про стан ЗСО, інтерпретація зібраних фактів та прогнозування на їх підставі динаміки і основних тенденцій її розвитку та розробка науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення ефективності функціонування освітньої галузі.



Основу моніторингу якості освіти складають масові точні педагогічні вимірювання (відповідно до певної мети).

Завдання моніторингу в освіті :

  • Визначення якості навчальних досягнень учнів, рівня їх соціалізації;

  • Встановлення зв’язків між успішністю учнів і соціальними умовами їх життя, результатами роботи педагогів, рівнем їх соціального захисту, моральними установками, запитами , цінностями тощо;

  • Оцінка впливу на навчальний процес державних освітніх стандартів, навчальних програм, організації шкіл і класів, методичного та технічного обладнання та інших факторів;

  • Виявлення факторів, які впливають на хід та результати освітніх реформ з метою зменшення негативного їх пливу;

  • Порівняння результатів функціонування закладів освіти, систем освіти з метою визначення найбільш оптимальних шляхів їх розвитку;

  • Оцінка ефективності політики держави у галузі забезпечення гарантій доступності освіти та поліпшення її якості, залежність успішності учнів від їх соціального статусу.

Об’єкти моніторингу якості загальної середньої освіти:

  • Зміст освіти;

  • Рівень навчальних досягнень учнів;

  • Рівень соціалізації учнів;

  • Засоби, що використовуються для досягнення освітніх цілей;

  • Умови здійснення педагогічного процесу та їх вплив на результати.

Постійний об’єкт моніторингу якості загальної середньої освіти – рівень та якість підготовки випускника відповідно до певного нормативного рівня.

Принципи освітнього моніторингу:

  • Системності;

  • Об’єктивності;

  • Безперервності;

  • Перспективності;

  • Гуманістичної спрямованості;

  • Відкритості;

  • Оперативності.

Моніторинг освіти розглядається в теорії спеціального управління як одна із головних, відносно самостійних ланок управлінського циклу. В межах моніторингу проводиться виявлення та оцінювання проведених педагогічних дій. При цьому забезпечується зворотний зв’язок, який повідомляє про відповідність фактичних результатів діяльності педагогічного колективу кінцевій меті. Завдання моніторингу навчального процесу полягає в оцінці ступеня досягнення поставленої навчальним закладом мети, спрямованості дій та виявленні причини відхилень, що тісно пов’язано із функціями і стадіями управління навчальним закладом.

Функції освітнього моніторингу як інструменту державного управління освітою

  • Інформаційна;

  • Діагностична;

  • Корекційна;

  • Кваліметрична;

  • Аналітична;

  • Моделююча;

  • Прогностична;

  • Управлінська.

Рівні освітнього моніторингу:

  1. Міжнародний: (всебічна) оцінка ефективності функціонування національних систем освіти.

  2. Національний: одержання узагальненої оцінки якості та ефективності вітчизняної системи ЗСО, порівняння її показників з аналогічними даними інших систем освіти та міжнародними освітніми індикаторами і системами.

  3. Регіональний: сприяння виконанню функцій регіонального державно-громадського управління якістю освіти та створення підґрунтя для прогнозування розвитку регіональної системи ЗСО.

  4. Внутрішкільний (внутрікласний): розробка шляхів удосконалення діяльності окремого навчального закладу, навчально-виховного процесу та діяльності окремого учня.

Моніторинг освіти розглядається в теорії спеціального управління як одна із головних, відносно самостійних ланок управлінського циклу. В межах моніторингу проводиться виявлення та оцінювання проведених педагогічних дій. При цьому забезпечується зворотний зв’язок, який повідомляє про відповідність фактичних результатів діяльності педагогічного колективу кінцевій меті. Завдання моніторингу навчального процесу полягає в оцінці ступеня досягнення поставленої навчальним закладом мети, спрямованості дій та виявленні причини відхилень, що тісно пов’язано із функціями і стадіями управління навчальним закладом.

За допомогою моніторингу є можливість дати відповідь на запитання про ефективність певної технології навчання, виділити фактори впливу на результати, довести залежність від кваліфікації педагога. Одна із головних вимог оцінювання навчального процесу — об’єктивність, яка визначається відповідністю фактичних успіхів науково-педагогічних працівників, студентів та оцінкою виявленого рівня знань (відповідно до державних стандартів), як кінцевого результату взаємодії на рівні вчитель-учень. Об’єктивність проведення моніторингу можлива за умови комплексної перевірки отриманих результатів на різних рівнях: учень-вчитель-адміністрація.

З 2002 року в нашій школі впроваджено систему моніторингу для вивчення результативності навчання учнів, а саме:


  • якість навчальних досягнень учнів;

  • середній бал навчальних досягнень учнів;

  • рейтинг вчителів;

  • рейтинг предметів у класі.

Саме тому однією з найпріорітетніших програм школи є програма «Моніторингові дослідження в навчально-виховному процесі». Метою моніторингу в школі є забезпечення ефективного відстеження якості освіти, аналітичне узагальнення результатів діяльності учасників навчально-виховного процесу, розробка прогнозу й забезпечення її розвитку.

Була створена і функціонує творча група «Моніторинг якості освіти», до складу якої увійшли адміністрація, вчителі, практичний психолог та медична сестра школи.

З метою запровадження моніторингу в навчально-виховний процес Харківської спеціалізованої школи №66 була розроблена модель моніторингових досліджень (додається), яка побудована за основними напрямками. А саме:


  • Педагогічний моніторинг (моніторинг якості освіти);

  • Кадровий моніторинг;

  • Програма «Обдарованість»;

  • Соціально-психологійний моніторинг;

  • Здоров´язберігаючий моніторинг;

  • Організація харчування;

  • Інформатизація закладу та рівень володіння ПК;

  • Результати участі випускників школи в ЗНО.

Моніторингові дослідження здійснюються в нашій школі за таким алгоритмом:

1. Формування мети і цілей моніторингу (навіщо потрібно його проведення, що дослідження може виявити для покращення освітньої діяльності). Даний етап передбачає визначення критеріїв, показників, індикаторів якості вимірювання.

2. Добір інструментарію для проведення моніторингу (цілеспрямований вибір анкет, тестів, методик, карт спостережень тощо).

3. Організація дослідження (складання плану, визначення терміна проведення і реалізація дослідження у спланованому режимі, визначення відповідальних осіб, використання інструментарію).

4. Збирання даних, тобто результатів заповнення анкет, виконання тестів, проведення спостережень за обраними методиками.

5. Оброблення та аналіз даних (може проводиться за допомогою математичної статистики, кореляційного або факторного аналізу, а також передбачає описове пояснення).

6. На основі інтерпретованих даних вироблення рекомендацій для вдосконалення досліджуваного явища.

7. Корекція - внесення певних змін під час навчального процесу на основі запропонованих рекомендацій. Контроль – фіксування правильного виконання вироблених рекомендацій.

8. За потреби результати моніторингу висвітлюються на семінарах, педагогічних радах або ж ураховуються у подальшому плануванні й програмуванні освітньої діяльності.

Для усунення виявлених проблем у навчально-виховному процесі, творчою групою розроблені рекомендації щодо організації вирішення проблеми (за М.Вороновим), а саме:

1.Усвідомлення проблеми (наявність її).

2. Визначення проблеми (у чому її сутність; прогноз бажаного результату та терміна вирішення).

3. Очікувані результати (позитив, негатив, супутні перешкоди).

4. Обмеження можливостей (брак часу, ресурсів, можливостей).

5. Збирання інформації про можливі варіанти вирішення проблем.

6. Вибір найоптимальнішого варіанту вирішення проблеми.

7. Упровадження рішення.

8. Оцінка результату.

9. Нова проблема.

Моніторинг будується на чітких підставах для вимірювання та порівняння. Підставою для цього є відповідність певному еталону: стандартові, нормі, вимозі тощо. У нашому навчальному закладі впроваджуються такі види моніторингу:



  • Інформаційний моніторинг;

  • Базовий моніторинг;

  • Проблемний моніторинг;

  • Управлінський моніторинг.

Розробляючи шкільну програму моніторингу якості освіти, враховувався вплив на якість освіти цілої низки факторів процесу аналізу зібраної моніторингової інформації, які ділимо на п'ять груп.



Фактори

процесу аналізу зібраної моніторингової інформації





Фактори, які школа може змінювати (організація й умови праці, відносини в колективі, забезпечення навчальними матеріалами, дотримання санітарних норм, кадрове забезпечення, розмаїтість освітніх програм тощо)





Фактори, які школа може змінювати за певних умов (організація вільного часу, зацікавленість батьків, організація навчальної праці тощо)






Фактори, на які школа може вплинути (особисті якості, фізична підготовленість, стан здоров'я, життєві плани учнів)





Фактори, на які школа може вплинути за певних умов (здатності, відносини в родині тощо)



Фактори, на які школа не може вплинути (біогенетичні здібності, рівень доходу родини, соціально-демографічні характеристики родин, статевий склад тощо)

Моніторинг формується як багаторівнева система повторюваних діагностичних процедур, проведених з використанням кількісних методик, що максимально об'єктивно відслідковує якісні показники навчальних досягнень учнів.

Освітній моніторинг можна віднести як до педагогічної, так і до управлінської категорії. Адміністрація школи виокремлює такі якісні показники управлінської інформації, що можуть бути отримані в ході моніторингу.


Моніторинг став інформаційною основою для прийняття рішень у рамках внутрішкільного контролю. При цьому моніторинг припускає не одиничний збір інформації, а постійний, за тими самими показниками з метою виявлення динаміки змін.


Наприклад, моніторинг пропусків уроків та його зв’язок із показником якості знань.
У школі протягом кількох років діє єдина загальношкільна система обліку відвідування учнями занять.

З боку адміністрації школи ведеться контроль за відвідуванням учнями навчання. В навчальному закладі заведено загальношкільні журнали обліку відвідування, створено систему звірки даних у журналі обліку та класних журналах. Підсумки відвідування аналізуються заступником директора з ВР, класними керівниками, за необхідністю розглядаються на нарадах при директорі, педрадах, радах профілактики, вживаються необхідні заходи щодо залучення дітей до навчання. В школі 1 раз на місяць проводяться засідання ради профілактики.


За результатами навчального року причини пропусків занять:

через хворобу: 26957 годин– 82 %

з поважних причин: 8277 годин – 18%

без поважних причин: немає.



Клас

Всього пропущено уроків

За хворобою

%


З поважних причин

%


Без поважних причин

1-А

1249

1103

88

146

12

-

1-Б

949

768

81

181

19

-

2-А

1650

1650

100

0

0

-

2-Б

1560

1560

100

0

0

-

3-А

1403

1112

79

291

21

-

3-Б

1226

987

81

239

19




4-А

1375

1021

74

354

26

-

5-А

3203

2533

79

670

21

-

6-А

3638

1952

54

1686

46

-

7-А

4147

2139

52

2008

48

-

8-А

3467

2153

62

1314

38

-

8-Б

2902

1701

59

1201

41

-

9-А

2459

1832

75

627

25

-

9-Б

2114

2044

97

70

3

-

10-А

3735

2663

72

1072

28

-

10-Б

2619

1739

64

880

36

-

Всього

35234

26957

77

8277

23

-

У порівнянні з минулим навчальним роком кількість пропусків уроків в цілому по школі зменшилася на 27,8 %. Середня кількість пропусків на одного учня складає 84 години за рік (за хворобою – 64 години, з поважних причин – 20 годин). Але існують і певні проблеми: велика кількість пропусків з поважних причин в 6 – А класі (Семирозум М.О.), 7 – А класі (Стрюк В.Ю.), 8 – А класі (Горошко О.І.), 8-Б класі (Ананко А.А.), 10 – Б класі (Пивоварова Л.А.).



Аналіз пропусків занять



Пропуск занять

(на одного учня годин за рік)

Попри все, сьогодні ми можемо говорити про позитивні результати цілеспрямованої спільної роботи адміністрації, класних керівників та батьків з цього питання.

У ХСШ №66 запроваджений дієвий контроль за ефективністю використання вчителями різних методик, технологій навчання предмета, відстеження їх впливу на результати навчання, а також чіткий контроль та встановлення зв’язку між відвідуванням занять та якістю знань учнів.

Аналіз річного оцінювання навчальних досягнень учнів показав у цілому достатній рівень навчальних досягнень.



Аналіз успішності показав, що в цілому по школі кількість учнів, які мають початковий рівень навчальних досягнень, складає 0 % , учнів, які мають високий рівень навчання 12,7 %, достатній – 45,1%, середній – 42,2%. Викликає занепокоєння зниження показника якості знань учнів. На засіданнях ШМО вчителів школи необхідно обговорити питання підвищення шляхів якості знань, в разі потреби надати методичну допомогу малодосвідченим вчителям.
Звіт з річного оцінювання учнів


Клас

Всього

учнів

Кількість

учнів, які н/а

Рівні

% усп.

% якості знань

Рейтинг

І

ІІ

ІІІ

ІV

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

К-ть

%

2-А

31

0

0

0

6

19,4

12

38,7

13

41,9

100%

82,5

9,9

2-Б

28

0

0

0

10

35,7

11

39,3

7

25

100%

79,2

9,5

3-А

27

0

0

0

8

29,6

14

51,9

5

18,5

100%

75,8

9,1

3-Б

28

0

0

0

4

14,3

18

64,3

6

21,4

100%

81,7

9,8

4-А

27

0

0

0

4

14,8

14

51,9

8

33,3

100%

80,1

9,7

5-А

31

0

0

0

18

58,1

12

38,7

1

3,2

100%

67,5

8,1

6-А

30

0

0

0

14

46,7

15

50

1

3,3

100%

67,5

8,1

7-А

29

0

0

0

20

69

7

24,1

2

6,9

100%

65,8

7,9

8-А

22

0

0

0

18

81,8

3

13,7

1

4,5

100%

59,2

7,1

8-Б

24

0

0

0

17

70,8

5

20,8

2

8,4

100%

59,2

7,1

9-А

24

0

0

0

9

37,5

14

58,3

1

4,2

100%

69,2

8,3

9-Б

25

0

0

0

20

80

5

20

0

0

100%

61,7

7,4

10-А

20

0

0

0

9

45

8

40

3

15

100%

68,3

8,2

10-Б

20

0

0

0

16

80

2

10

2

10

100%

67,5

8,1

Разом

410

0

0

0

173

42,2

185

45,1

52

12,7

100%

70,4

8,45

Аналіз зібраних даних дав можливість встановити прямий зв’язок між систематичним відвідуванням занять учнями протягом навчального року та отриманням ними знань, що відповідають високому та достатньому рівням якості знань. Наприклад: найбільша кількість пропусків занять у минулому році зафіксована в класах 7-А (Стрюк В.Ю.), 8 – А (Горошко О.І), і в цих класах найнижчий рейтинг за річним оцінюванням та низькій рівень якості знань.

Таким чином, робота з удосконалення системи контролю за відвідуванням занять школярами у 2011 – 2012 навчальному році буде продовжуватись, бо це один із важливих чинників підвищення якості знань учнів.
Чи можна одержати об'єктивні джерела інформації, які дозволяють оцінити ефективність освітніх процесів і систем? На нашу думку, таку інформацію можна отримати в процесі моніторингу якості освіти.

Завдання, на які вийшов педагогічний колектив нашої школи у зв'язку із цією проблемою, були сформульовані таким чином:



1 завдання - діагностичне: діагностувати стан навчально-виховного процесу, виявляти відхилення від запрограмованого результату освіти в роботі колективу та окремих його членів, створювати оточення зацікавленості, довіри та спільної творчості.

2 завдання - мотиваційне: формувати в учнів відповідальне ставлення до оволодіння знаннями, уміннями та навичками.

3 завдання - виховне: забезпечити єдність визначеної та позаурочної діяльності педагогічного колективу через мережу гуртків, факультативів, індивідуальних занять тощо.

4 завдання - розвиваюче: підвищити відповідальність педагогічних працівників, здійснювати контроль. за розробкою та впровадженням нових педагогічних технологій і їхніх елементів, активних форм й методів роботи у практику викладання навчальних предметів.

Звідси визначилися й основні напрямки діяльності вчительського колективу щодо реалізації цих завдань:

1. Розробка системи діагностики:

• відстеження динаміки розвитку учнів;

• вивчення стану міжособистісних відносин учителя та учнів, учня та учнів;

• забезпечення психологічної захищеності учнів у навчальному процесі.

2. Розробка форм обліку досягнень учнів з предметів, що дозволяють простежити особисті успіхи та невдачі школярів у засвоєнні навчального матеріалу, відповідно динаміки їхнього розвитку.

З. Апробація найефективніших технологій викладання предметів, що поєднують у собі різноманітні варіативні підходи до діяльності школярів.

Для цього ми почали відстежувати рейтинг успішності як учнів по класу, так і класів по школі.


Такі дані заносяться в таблицю, де визначається середній бал учнів по класу, по кожному предмету, по класу взагалі. Такі спостереження проводяться в кінці І та ІІ семестру. З ними можуть познайомитися всі учні школи, вчителі та батьки (індивідуально, не розголошуючи результатів інших учнів).


6-А клас

ІІ семестр 2010-2011 навчального року

З цих даних визначається рейтинг класів по школі, в якому особливу увагу звертаємо на резерв можливостей учнів ІІІ-ІV рівнів по кожному класу.



Успішність учня 5-А класу Тарасова Артема з різних предметів


Іванова Юлія

(середній бал)




Петров Роман

Українська мова


Моніторинг навчальних досягнень учнів допомагає своєчасно виявити труднощі, з якими стикається учень у навчальній діяльності, прогалини в його знаннях та вміннях. На основі отриманих результатів ми виводимо відповідність рівнів засвоєння навчального матеріалу учнів та вчителів з кожного предмету. Наприклад, можна побачити моніторинг кафедри української мови та літератури, англійської мови.


Українська мова та література

Англійська мова



Вчителі нашої школи здійснюють свій моніторинг з навчального предмета, за допомогою якого контролює діяльність кожного учня:



  • повторення й систематизацію знань;

  • встановлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу;

  • вміння відповідально і зосереджено працювати;

  • уміння застосовувати засоби самоперевірки та самоконтролю.

Систематичне відстеження якості освіти в певних групах учнів сприяє ефективнішому оцінюванню. Це, в свою чергу, допомагає вчителю контролювати свою особисту діяльність та прогнозувати кінцеві рівні навчальних досягнень учнів, проектувати плани навчання.

Отже, процес навчання стає обміркованим, цілеспрямованим. У результаті він виступає як зворотний зв'язок у системі «учитель-учень».

Також у школі проводиться моніторингове дослідження рівня знань учнів на порівнянні результатів ДПА та річних оцінок.

Порівнюючи підсумки іспитів ДПА в 4 – х класах з результатами навчальних досягнень за рік слід відзначити, що майже з усіх предметів відзначається підтвердження або покращення результатів.








Порівняно з минулими роками рівень навчальних знань учнів підвищився з української мови, математики, «Я і Україна. Громадянська освіта». Зниження показника якості знань спостерігається з предметів «Українська мова (читання)» і «Я і Україна. Природознавство».

Враховуючи, що учні переходять до 5-го класу, рекомендовано вчителям звернути особливу увагу на викладання предметів цих циклів у середній школі.

Порівнюючи підсумки іспитів ДПА в 9-х класах з результатами навчальних досягнень учнів за рік слід відзначити, що майже з усіх предметів відзначається підтвердження або покращення результатів.




Порівнюючи результати ДПА з обов’язкових предметів 9-х класів можна відзначити достатній рівень навчальних досягнень учнів. Однак в порівнянні з минулим роком рівень навчальних досягнень учнів 9–х класів збільшився. Аналізуючи результати проведення ДПА в розрізі кожного предмета, можна зробити висновок, що найбільш високий рівень досягнень показали наші учні з української мови, математики, біології.

Вчителям-предметникам з метою створення ситуації успіху в навчанні необхідно урізноманітнити форми та методи навчання, при підготовці до уроків використовувати інноваційні форми та методи навчання.
Проводиться в школі і моніторинг охоплення учнів гарячим харчуванням. За результатами моніторингу розробляються методичні рекомендації щодо покращення роботи в цьому напряму.

Відповідно до Конституції України, законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", згідно з наказом управління освіти Харківської міської ради всі учні 1 - 4 класів (185 чол.) у 2010 - 2011 навчальному році отримували одноразове безоплатне гаряче харчування. Учні 1-х класів (44 чол.) протягом року отримували безкоштовне харчування молоком.

Таким чином, у школі гаряче харчування отримували 372 учні (91% від загальної кількості учнів), з яких:

- 1 - 4 класи - 185 учнів (100 % від кількості учнів 1 - 4 класів);

- 5 - 11 класи - 187 учень (83 % від кількості учнів 5 - 11 класів).

Щодня близько 398 учнів школи купували буфетну продукцію. Було організовано гаряче харчування учнів, що відвідували групу подовженого дня.



Рік

Охоплення харчуванням, %

2009

94

2010

92

2011

95
Охоплення харчуванням дітей школи




Охоплення гарячим харчуванням



Рік

Охоплення гарячим харчуванням,

%

2009

88

2010

87

2011

91


Охоплення буфетною продукцією



Рік

Охоплення буфетною продукцією,

%

2009

94

2010

95

2011

97

З метою систематичного контролю організації гарячого харчування в школі була створена рада з харчування, яка суворо контролює виконання вимог щодо організації санітарно - епідеміологічного режиму, недопущення у харчуванні дітей заборонених до реалізації продуктів, виконання санітарно - гігієнічних вимог .

Кожного місяця на всіх рівнях (педрадах, нарадах, батьківських зборах) розглядалися питання щодо покращення стану харчування школярів у закладі. За санітарним станом шкільної їдальні слідкували вчителі закладу відповідно до графіку.
Моніторинг стану здоров’я учнів займає одне з важливих місць в роботі школи.






Віднесення учнів до груп здоров´я



Збільшення патології захворювань

Зниження патології захворювань

І, як кінцевий результат нашого дослідження, можна побачити моніторинг успішності школи з 2002 року, де ми відстежили також якісний склад педпрацівників і вступ випускників нашої школи до вищих навчальних закладів.



Якісний склад педпрацівників









Вступ учнів у ВНЗ








Якісна характеристика вступу у ВНЗ

Вважаю за потрібне здійснювати моніторинг навчального процесу шляхом контролю рівня знань тих, хто навчається, рівня фахової дієздатності тих, хто навчає. Співставлення результатів такого моніторингу дозволить зробити відповідні висновки щодо науково-педагогічного рівня процесу навчання. Оскільки моніторинг навчального процесу тісно пов’язаний з оцінкою цілей і планів закладу, які передбачені навчальним планом, та порівнянням фактичного рівня підготовки з планами, то головне завдання його проведення ми вбачаємо у роботі, спрямованій на зменшення різниці між ними, виявлення та усунення негативних факторів впливу на неї.

Важливим є вирішення питання: ким і в який спосіб буде проводиться корекція та контроль за впровадженням рекомендацій. Моніторинг вважається проведеним після підготовлення звіту про проведену роботу. На основі його обговорення, оприлюднення складається план подальшого розвитку навчального закладу. Можливим є обговорення результатів моніторингу на педагогічній раді або під час районних (міських) заходів: семінарів, круглих столів, нарад тощо.

Вектор руху школи – створення системи для вивчення всіх складових навчально-виховного процесу в школі шляхом моніторингу, використання якого не тільки сприяє соціалізації учнів, а й підвищенню якості освіти в цілому. Про це свідчить і участь учителів школи у ярмарку педагогічних ідей. Їх роботи мають нагороди районного та обласного рівнів.

Ефективність реалізації моделі школи підтверджується успіхами її учнів та випускників.

На основі результатів тестування 2009 року школа увійшла до переліку 50 кращих шкіл міста, а в 2010 році школа увійшла до переліку 30 кращих шкіл міста (результати опубліковані в газеті «Сегодня»).















До основних засобів моніторингу у ХСШ №66 відносяться: анкетування, тестування, усне опитування, спостереження, бесіда, інтерв’ювання, аналіз документації, експеримент. Розробка інструментарію здійснюється творчою групою.

Для обробки результатів моніторингу активно використовується наявне комп'ютерне технічне оснащення. Облік даних, побудова графіків, діаграм, схем ведеться за допомогою програм Exel, MGraph та EDraw Max. Автоматизовані робочі місця адміністрації школи, практичного психолога, соціального педагога, бібліотекаря, секретаря, вчителя інформатики.

Для проведення якісного моніторингу творча група залучає до співпраці міську дитячу клінічну лікарню №24, молодіжний відділ центру зайнятості. Вчителі школи відвідують семінари на базі Харківського національного університету радіоелектроніки.

Моніторинг в освітньому закладі дає можливість на ранніх етапах з’ясувати причини, які сповільнюють навчально-виховний процес, а також дозволяє адміністрації навчального закладу самостійно формулювати і вирішувати освітні проблеми.

Моніторинг освітнього процесу дозволяє не тільки дати компетентну оцінку факторів, що впливають на функціонування закладу, а й виявити резерви його подальшого розвитку.



Модель

моніторингових досліджень


  • Адаптація учнів 1-х, 5-х, 10-х класів

  • Моніторинг інтелекту учнів

  • Пошук обдарованих дітей

  • Моніторинг ступеню навченості класу

  • Моніторинг навченості учня

  • Моніторинг участі в конкурсах, турнірах, олімпіадах, МАН

  • Рейтинг класів



Моніторингові дослідження

Управлінський моніторинг

Моніторинг якості освіти

Здоров´язберігаючий моніторинг

Профорієнтаційний моніторинг

Соціально-психологічний

моніторинг

Інформатизаційний

моніторинг

  • Моніторинг кадрового потенціалу

  • Моніторинг діяльності ШМО

  • Моніторинг результативності ЗНО

  • Якісний склад педпрацівників

  • Моніторинг рівня володіння ІКТ вчителями

  • Моніторинг результативності ЗНО

  • Моніторинг кількісного вступу до ВНЗ

  • Моніторинг якісного вступу до ВНЗ

  • Моніторинг профорієнтаційної зацікавленості учнів

  • Рівень володіння ПК учнями

  • Рівень володіння ПК вчителями

  • Забезпеченість ПК учнів вдома

  • Забезпеченість ПК в школі

  • Впровадження ІКТ в навчально-виховний процес

  • Моніторинг рівня захворюваності учнів

  • Моніторинг рівня харчування учнів в школі

  • Моніторинг літньої оздоровчої кампанії


Список використаних джерел


  1. Лукіна Т.О., Патрикєєва О.О. Моніторинг якості освіти : теорія і практика. К.: Плеяди.2005.

  2. Локшина О.І. Моніторинг якості освіти: світові досягнення та українські перспективи. К.2004.
    Єльникова Г.В. Наукові основи розвитку управління загальною середньою освітою в регіоні. Монографія. – К.: ДАККО, 1999. – 303с.

  3. Єльникова Г.В. Новий погляд на управління загальною середньою освітою. //Імідж сучасного педагога. – 2001. – № 3-4. – С. 28-30.

  4. Єльникова Г.В. Організація діяльності педагогічного колективу школи щодо контролю за засвоєнням учнями змісту навчання: Навчальний посібник для слухачів інститутів післядипломної освіти та керівників загальноосвітніх шкіл. Харків: ХОІНОПП, 1996. – 60 с.

  5. Методика организации мониторинговых наблюдений [Online]. Доступ НТТР: http:// www.ecos.ru

  6. Мокшеев В.А. Современные подходы к организации системы мониторинга в образовании [Online]. Доступ НТТР: http://www.depedu.yar.ru:8101 /megaproj/pron_workings/schooll_mon/titul. html

  7. Рябова З.В. Організація експерименту з моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів //Адаптивне управління середньою освітою на муніципальному рівні: зб. метод. праць за результатами Всеукраїнської науково-практичної конференції 20-21 травня 2004р. – Запоріжжя: НМЦ, 2004. – С. 19-23

  8. Шишов С.Е. Кальней В.А. Мониторинг качества образования в школе. - М.: Педагогическое общество России, 1999. – 354 с.