Гуревич Р. С., Кадемія М. Ю - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Гуревич Р. С., Кадемія М. Ю - страница №1/1


УДК 377.167:004.087


© 2007

Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю.




ІНФОРМАТИЗАЦІЯ ПОЗАУРОЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ І СТУДЕНТІВ



Постановка проблеми. На сучасному етапі суспільного життя в Україні відбувається становлення нової системи освіти, яка має бути орієнтованою на входження в світовий освітній простір. Цей процес супроводжується суттєвими змінами в педагогічній теорії та практиці навчально-виховного процесу.

Відбувається зміна освітньої парадигми. Педагогічні колективи навчальних закладів мають можливість обирати та конструювати педагогічний процес за будь-якими моделями, включаючи авторські. У цьому напрямі йде процес реформування освіти: розробка варіантів її змісту, використання можливостей сучасної дидактики в підвищенні ефективності основних структур, наукова розробка і практика обґрунтування нових ідей і технологій.

Важливим тут є діалог між різними педагогічними системами, технологіями, апробація нових форм навчання в освітній системі. Нині бути педагогічно грамотним фахівцем неможливо без знання значного арсеналу освітніх технологій, методики їх використання [3, с.7].

Стрімкий розвиток інформаційно-телекомунікаційних технологій (ІТКТ) зумовив їхнє проникнення в усі ланки освітньої діяльності, де вони з успіхом використовуються для підвищення ефективності навчального процесу, зокрема в позаурочній діяльності. Позаурочна робота в будь-якому навчальному закладі використовується в діяльності учнів, є складовою професійної діяльності педагогів, роботи керівництва навчального закладу. Ця діяльність може здійснюватися таким чином:



  • позаурочна діяльність учнів і студентів;

  • позаурочна робота педагогічних працівників з учнями і студентами;

  • система управління позаурочною діяльністю.

Позаурочна діяльність як складова всього навчально-виховного процесу має свою специфіку. Особлива увага нині приділяється інформатизації позаурочної діяльності учнів і студентів.

Така діяльність включає в себе створення методичних систем навчання, орієнтованих на розвиток інтелектуального потенціалу учня, його інформаційної культури, формування навичок самостійного пошуку інформації, набуття знань та навичок самостійного навчання, обробки інформації.



Аналіз останніх досліджень і публікацій. Здійснення позаурочної діяльності в навчальному закладі сприяє підвищенню загальної культури учнів і студентів, а використання ІТКТ у цій діяльності допомагає розвитку інформаційної культури як складової професійної культури учнів, студентів і викладачів. Розвиток професійної культури як складової професійної діяльності в галузі ІТКТ розглядається в працях В.Ю. Бикова, Б.С.Гершунського, С.У. Гончаренка, Р.С. Гуревича, А.М. Гуржія, І.В.Гришина, М.І. Жалдака, В.В. Зикова, Е.С. Полат, І.В. Роберт, В.Ф.Сухіна, І.А.Чекіна та ін.

Значна кількість праць науковців, методистів і практиків присвячена організації позаурочної діяльності учнів і студентів. Серед них праці П.К.Гороля, І.Ю.Дика, І.Я.Ланіної, М.В.Мельника, Л.Л.Коношевського, І.І.Петрової та ін.



Постановка завдання. Мета дослідження полягає в дослідженні організації позаурочної роботи учнів і студентів із використанням можливостей ІТКТ на основі нових технологій навчання, зокрема, проектній, у якій головна роль відводиться саме тим, хто навчається.

Виклад основного матеріалу. Актуальність інформатизації позаурочної діяльності пов’язана з тим, що вміння вести пошук та відбір інформації є однією зі складових процесу навчання. ІТКТ по-різному можна використовувати в різноманітних видах позаурочної роботи. Їх можна класифікувати таким чином:

  • за місцем проведення;

  • за часом проведення;

  • за характером стосовно навчальних завдань.

Позаурочна робота – складова навчально-виховного процесу освітнього навчального закладу, одна з форм організації вільного часу учнів і студентів. Напрями, форми та методи позаурочної роботи, а також прийоми використання інформаційно – телекомунікаційних технологій у позаурочній діяльності фактично співпадають з напрямами, формами і методами так званої додаткової освіти тих, хто навчається.

Позаурочна робота орієнтована на створення умов для неформального спілкування учнів і студентів, має виховну та соціально-педагогічну спрямованість (дискусійні клуби, вечори, зустрічі з цікавими людьми, екскурсії, трудові акції та ін.)

Не буде перебільшенням стверджувати, що будь-яка позаурочна робота пов’язана з пізнавальною діяльністю учнів. Для викладача – це продовження “уроку”, і його треба проводити з урахуванням усіх принципів, правил, методів та прийомів, які стосуються традиційного навчального уроку [5, с. 168].

Позаурочна робота тісно пов’язана з додатковою освітою студентів, коли вона поєднується з розвитком їхніх творчих інтересів та включенням їх у художню, технічну, еколого-біологічну, спортивну та іншу діяльність. Як відомо, додаткова освіта учнів – складова частина системи освіти й виховання учнів, що орієнтована на вільний вибір та застосування учнями додаткових освітніх програм. Додаткова освіта учнів органічно пов’язана з навчально-виховним процесом освітнього закладу, позаурочною роботою.

Із педагогіки відомо, що додаткова освіта може здійснюватися за такими формами:


  1. Факультативипозапрограмні навчальні заняття, які добровільно вибирають і відвідують учні. Їхнє призначення – поглиблене вивчення окремих навчальних предметів, розвиток пізнавальних інтересів, творчих здібностей та підвищення пізнавальної активності учнів.

  2. Додаткові заняття та консультації призначають для повторного та детального опрацювання розглянутого на уроках навчального матеріалу.

  3. Предметні гуртки й наукові товариства створюють на добровільній основі з учнів суміжних груп.

  4. Олімпіади, конкурси, виставки учнівської творчості організують для підвищення пізнавальної активності учнів [4, с. 231-232].

Головною метою додаткової освіти в процесі позаурочної роботи є розвиток мотивації учнів і студентів до пізнання та творчості, їхнього особистісного та професійного самовизначення, адаптації до життя, суспільства, залучення до здорового образу життя.

У системі позаурочної діяльності перевага надається навчальній діяльності – одному з основних видів діяльності учнів і студентів, яка спрямована на засвоєння теоретичних знань та способів діяльності в процесі розв’язання навчальних задач. З іншого боку, позаурочна діяльність спрямована на розвиток творчих здібностей учнів і студентів.

Виходячи з цього, викладач має організувати позаурочну діяльність на основі використання ІТКТ у такий спосіб, щоб забезпечити:


  • підвищення ефективності та якості урочної та позаурочної діяльності;

  • активізацію пізнавальної та творчої діяльності тих, хто навчається, за рахунок комп’ютеризованої візуалізації навчальної інформації, включення ігрових ситуацій, можливості управління, вибору режиму позаурочної діяльності;

  • поглиблення міжпредметних зв’язків за рахунок використання сучасних засобів обробки, збереження, передавання інформації;

  • посилення практичної спрямованості знань, одержаних у межах позаурочної діяльності;

  • закріплення знань, умінь та навичок з інформатики та інформаційних технологій;

  • формування стійкого пізнавального інтересу учнів і студентів до інтелектуально-творчої діяльності, що реалізується засобами ІТКТ;

  • підвищення виховного впливу всіх форм позаурочної діяльності;

  • здійснення індивідуалізації та диференціації в роботі з учнями;

  • розвиток здібностей культурного спілкування учнів і студентів за допомогою сучасних ІТКТ.

Виокремимо головні цілі позаурочної діяльності на основі використання ІТКТ:

  • залучення навчального закладу до створення єдиного інформаційного простору;

  • формування в учнів або студентів світогляду відкритого інформаційного суспільства;

  • формування ставлення до комп’ютера як до інструмента спілкування, навчання, творчості;

  • розвиток творчого, самостійного мислення студентів, формування вмінь та навичок самостійного пошуку, аналізу та оцінки інформації, оволодіння навичками використання ІТКТ;

  • розвиток пізнавальної, творчої активності учнів (студентів);

  • формування стійкого пізнавального інтересу учнів і студентів до інтелектуально-творчої діяльності;

  • розвиток уваги, пам’яті, уяви, мислення;

  • підвищення виховного впливу всіх форм позаурочної діяльності;

  • розвиток матеріально-технічної бази навчальних закладів;

  • організація ефективної інформаційної взаємодії учнів, студентів, викладачів, батьків;

  • розвиток інформаційних ресурсів освітнього закладу;

  • впровадження засобів ІТКТ у соціально-виховну роботу;

  • здіснення індивідуалізації та диференціації в роботі з учнями;

  • розвиток можливостей вільного культурного спілкування;

  • всебічний розвиток особистості учня (студента);

  • організація змістовного дозвілля молоді.

Розглянемо для прикладу роботу однієї з підструктур професійно-технічного навчального закладу (ПТНЗ), що працює з використанням ІТКТ.

Такою підструктурою є наукове товариство училища, на Web-сайті якого розміщені: положення, накази, матеріали з різноманітних конкурсів для учнів, змагань із фахової майстерності серед учнів і педагогічних працівників, зразки кращих пошукових робіт, телекомунікаційних проектів, у яких беруть участь учні та працівники навчального закладу.

У рамках роботи наукового товариства проводяться проектні олімпіади для учнів з використанням ІТКТ. В основу проведення таких олімпіад покладено метод проектів і навчально-дослідницьку діяльність учнів. Їм пропонується тема дослідження, результати якого учні мають представити за допомогою ІТКТ. Характерною рисою таких олімпіад є групова, командна діяльність.

Діяльність учнів у Проекті розглядається як групове дослідження глобальних проблем сучасності з використанням ІТКТ, що стимулює й підсилює навчання з боку учнів [2, с. 194].

Іншим прикладом гурткової роботи з інформаційних технологій є робота в конкурсі: «Мультимедійні презентації від Сіменс» за програмою «Покоління 21».

Конкурс представляв собою виконання тривалого проекту (з листопада 2005 року по травень 2006 року). Для участі в конкурсі було необхідно заповнити анкету команди-учасниці, обрати тему проекту з числа запропонованих та надіслати свої дані до організаційного комітету.

Для здійснення спілкування між учасниками конкурсу, надання консультацій та обміну думками команда училища брала участь у роботі клубу Join Multimedia Club, доступ до якого відкритий на сторінці www.siemens.com/join_multimedia.

Після реєстрації команда почала збирати інформацію для майбутньої презентації на тему «Вінниччина».

Матеріали, представлені на конкурс, складалися з презентації, виконаної у програмі MS PowerPoint, та сценарію презентації (короткого її опису).
Після підведення підсумків конкурсу на адресу команд-учасниць були надіслані грамоти-сертифікати, заохочувальні призи та диски з роботами команд-переможниць.

Робота в таких проектах дає можливість розвивати творчі можливості учнів, привчає їх працювати командою, а також спілкуватися за допомогою сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій з іншими конкурсантами. Робота в довготривалих проектах навчає також планувати свою роботу та вчасно представляти свої результати. Спілкування з однолітками та знайомство з їхньою роботою розширює та збагачує світогляд учнів.

Таким чином, для реалізації інформатизації в позаурочній діяльності необхідно організувати:


  • проведення та консультування щодо проектної діяльності;

  • доступ до засобів ІТКТ, інших ресурсів;

  • позаурочну робота з використанням ІТКТ;

  • роботу учнівських (студентських) засобів масової інформації з використанням ІТКТ;

  • доступ учнів і студентів до комп’ютерів у комп’ютерному клубі.

У позаурочній діяльності мають використовуватися спеціалізовані засоби ІТКТ, які відповідають вимогам до засобів інформатизації додаткової освіти учнів:

1. Засоби ІТКТ мають будуватися за принципом неперервного та відносно простого способу відновлення матеріалів, форм їхньої організації. Матеріал змістового наповнення засобів ІТКТ має бути спрямованим на розвиток власної діяльності учнів і студентів.

2. За змістом і формою засоби ІТКТ мають бути розробленими з урахуванням диференціації потреб тих, хто навчається, в системі додаткової освіти, позаурочній діяльності.

3. Функціонування засобів ІТКТ має впроваджуватися з урахуванням досвіду та практичних знань учнів (студентів).

4. Засоби ІТКТ мають надавати можливість індивідуального вибору темпу та траєкторії діяльності.

5. Після завершення роботи із засобами ІТКТ учні мають одержати суттєві практичні результати. Засоби ІТКТ повинні дозволити одержувати максимальні результати за умов мінімальних витрат часу.

6. Засоби ІТКТ мають створювати можливість одержання додаткових зв’язків і міжособистісних контактів учнів (студентів).

У засобах ІТКТ для інформатизації позаурочної діяльності має бути передбачено підвищення комунікативних можливостей. Такі засоби мають містити прості та активні засоби виходу та входу в різноманітні комунікаційні простори, що засновані на системах комунікацій між всіма суб’єктами освітньої системи. Завдяки таким можливостям, засоби ІТКТ можуть розвивати різноманітні форми спілкування, бути пристосованими до роботи в широкому географічному просторі, мотивувати до спілкування за межами навчальної діяльності.

У процесі проектування засобів ІТКТ для інформатизації дозвілля та позаурочної роботи учнів або студентів особливу увагу слід приділити індивідуалізації їхньої діяльності, передбачивши в засобах ІТКТ різноманітність у технічному, змістовому та методичному втіленні можливостей для задоволення різноманітних потреб учнів і студентів.

До таких засобів ІТКТ слід залучати завдання, які потребують виконання вправ, що носять розвивальний характер, але передбачають можливість індивідуального вибору темпу та траєкторії діяльності.

Засоби ІТКТ для інформатизації позаурочної роботи учнів і студентів мають містити набір інструментів настроювання, що дозволяють відносно просто та постійно змінювати зовнішній вигляд і характер роботи із засобами ІТКТ.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Описаний підхід до організації позаурочної діяльності учнів на основі використання ІТКТ дозволяє значно підвищити якість цієї діяльності, рівень освіти та інформаційну культуру учнів і студентів. Значна роль у цьому належить викладачам, які передусім самі мають оволодіти ІТКТ й використовувати нові інформаційні технології в усіх ланках навчального процесу. ІТКТ дозволяють викладачу, реалізуючи дидактичну мету, проектувати таке навчальне середовище, в якому одержують розвиток не тільки навчальні, а й дослідницькі вміння та навички учнів (студентів). Використання ІТКТ у позаурочній діяльності сприяє формуванню пізнавального інтересу до науки, самостійної роботи з інформацією.
Література


  1. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю. Інформаційно- телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: навчальний посібник для студентів педагогічних ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної педагогічної освіти – Вінниця: ТОВ “Планер”, 2005. – 366 с.

  2. Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю., Бадюк Ю.В., Шевченко Л.С. Використання інформаційних технологій у навчальному процесі (з досвіду роботи експериментального педагогічного майданчика у ВПУ-4 м. Вінниці): для педагогічних працівників ПТНЗ, ВНЗ. – Вінниця: ТОВ “Діло”, 2006. – 300 с.

3. Кадемія М.Ю., Шевченко Л.С. Досвід застосування засобів інформаційно-телекомунікаційних технологій у навчальному процесі ВПУ – 4 м. Вінниці: для педагогічних працівників ПТНЗ, загальноосвітніх шкіл, ВНЗ і слухачів інститутів післядипломної освіти. – Вінниця: 2006. – 257 с.

  1. Педагогіка: Навчальний посібник / В.М. Галузяк, М.І. Сметанський, В.І.Шахов – 3-є вид., випр. и доп. – Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2006. – 400 с.

  2. Яковлев Н.М., Сохор А.М. Методика и техника урока в школе: В помощь начинающему учителю. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Просвещение, 1985. – 208 с.


Гуревич Р.С., Кадемія М.Ю.

Інформатизація позаурочної діяльності учнів і студентів


У статті розглядається організація позаурочної діяльності учнів і студентів, її особливості, використання інформаційно-телекомунікаційних технологій, проектної діяльності. Зміст позаурочної роботи сприяє формуванню пізнавального інтересу до науки, самостійної роботи учнів і студентів.
Гуревич Р.С., Кадемия М.Ю.

Информатизация внеурочной деятельности учеников и студентов

В статье рассматривается организация внеурочной деятельности учащихся и студентов, ее особенности с использованием информационо-телекоммуникационных технологий, проектной деятельности. Содержание внеурочной роботы содействует формированию познавательного интереса к науке, самостоятельной роботе учащихся и студентов.



R. Gurevich, M. Kademiya

Informatization of Pupils’ and Students’ After Classes Activities

This article is based on organization of after classes pupils’ and students’ activities, its speciallities with using informational telecommunicational technologies and project activity. Contents of after classes activity helps to form interest to the science, students’ and pupils’ personal work.




Стаття надійшла до редакції. 20.04.2007р.




izumzum.ru