Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М. Б - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М. Б - страница №1/1

F
ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/916/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.


У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Матохнюка Д.Б. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Лукашик М.О.

за участі:

представника позивача: ОСОБИ_1

представника відповідача: ОСОБИ_2


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково - виробничого підприємства "Гамма" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень , -
В С Т А Н О В И В :

В березні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “Гамма” (далі – ТОВ НВП “Гамма”, позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької об’єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі – Вінницька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись   на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з’ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга    не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Вінницькою ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001241700 від 17.08.2012 року, яким визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість в сумі 42395,00 грн., з них - 34232 грн. основний платіж та 8163 грн. - штрафні санкції.

На погашення вказаного податкового зобов'язання позивач, відповідно до платіжного доручення № 3507 від 30.07.2012 року перерахував 34232 грн., призначення платежу - сплата податку на додану вартість.

27.08.2012 року відповідно до платіжного доручення № 458 позивач перерахував кошти в сумі 11486,24 грн.

28.12.2012 року відповідачем були встановлені порушення ТОВ НВП “Гамма” граничного строку сплати грошового зобов’язання з податку на додану вартість, визначеного п.57.1. ст. 57 розділу 2, п. 203.2 ст. 203 ПК України та ст. 126 ПК України за затримку на 2 календарних дні та прийнято податкове повідомлення-рішення №0011131600 від 28.12.2012 року, яким визначено суму грошового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 1418,81 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до ДПС у Вінницькій області. Однак, відповідно до рішення ДПС у Вінницькій області від 14.02.2013 року скарга ТОВ НВП “Гамма” залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення №0011131600 від 28.12.2012 року залишено без змін. Крім того, на підставі вказаного рішення ДПС у Вінницькій області відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000131600 від 21.02.2013 року, яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 816,3 грн.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ НВП “Гамма”, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем фактично не пропущено строк сплати суми узгодженого грошового зобов'язання, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із вказаними висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається із матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення № 0001241700 від 17.08.2012 року позивач отримав 17.08.2012 року та не оскаржив його, тобто повинен був сплатити визначену в ньому суму грошового зобов'язання до 27.08.2012 року.

30.07.2012 року позивач перерахував до бюджету 34232 грн., вказавши в платіжному дорученні № 3507 призначення платежу - сплата податку на додану вартість.

Разом з цим, вказані кошти позивач перерахував на невірний рахунок (податок на прибуток), а тому 27.08.2012 року звернувся до відповідача з листом № 415 від 22.08.2012 року, в якому зазначив про виявлену помилку та просив перерахувати вказані кошти на рахунок ПДВ № 14010100.

Відповідно до ст.43 ПК України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податковий орган, на виконання вимог ст.43 ПК України, 27.08.2012 року підготував відповідний висновок та 28.08.2012 року передав його до органів державної казначейської служби. На підставі платіжного доручення №3617 від 29.08.2012 року органами державної казначейської служби проведено відповідне перерахування коштів.

З огляду на наведені обставини, податковий орган констатував сплату позивачем узгодженого зобов'язання із запізненням на 2 дні, що й слугувало підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів вважає помилковою дану позицію відповідача, з огляду на таке.

У відповідності з ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України належать зокрема податок на прибуток підприємств (крім податку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 69 цього Кодексу) та податок на додану вартість

Статтею 2 Закону України “Про державний бюджет України на 2012 рік” від 22.12.2011 року № 4282-6 установлено, що до доходів загального фонду Державного бюджету України на 2012 рік належать доходи державного бюджету, що визначені частиною другою статті 29 Бюджетного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок (п.5 ст.45 Бюджетного кодексу України).

З огляду на вказані норми, кошти в рахунок сплати як податку на прибуток підприємств, так і податку на додану вартість зараховуються на єдиний казначейський рахунок, а тому умовами їх своєчасної та належної сплати є додержання строків сплати на вказаний рахунок. Крім цього, жодною нормою ПК України, Бюджетного кодексу України не передбачена відповідальність за сплату податку, збору не на визначений рахунок бюджетної класифікації.

Таким чином, колегія суддів вважає, що датою зарахування до державного бюджету сплаченого позивачем за платіжним дорученням № 3507 від 30.07.2012 року податку на додану вартість в сумі 34232 грн., необхідно вважати день зарахування даних коштів на єдиний казначейський рахунок, тобто 30 липня 2012 року, що свідчить про необґрунтованість висновків податкового органу в цій частині та наявність підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -



У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року, - без змін.



Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 16 травня 2013 року

Головуючий Залімський І. Г.
Судді Матохнюк Д.Б.
Мельник-Томенко Ж. М.