Формування графiчних навичок письма - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Формування графiчних навичок письма - страница №1/1

Батькiвськi збори
Тема:
Формування графiчних навичок письма

(збори-практикум).


Вчитель Кулеба Вікторія Євгенівна

Н

ікополь 2010-2011н.р.




Батькiвськi збори

Обладнання. Таблиця “Сиди правильно”; аркуш з контурними малюнками дня штриховки; виставка кращих зошитiв з письма; зразки лiтер; пам’ятки для батькiв.

План

1. Повiдомлення вчителя про формування графiчних навичок письма.

— Практичне оволодiння навичками правильного сидiння, тримання ручки;

виконання вправ для змiцнення м’язiв рук;

—   засвоєння правил штриховки;

— правила користування зразками букв у прописах;

— пам’ятка для списування;

— правила для шульги (лiворуких дiтей).

2. Формування уваги як фактора успiшного оволодiння навичкою письма.

— увага


— виконання вправ, що сприяють формуванню уваги.

3. На книжкову полицю батькiв.


Iз криниці мудростi.

Писемний бачить поночi бiльше, як неписемний удень. (Нар. мудрiсть.)

Красиво писати — красу творити. (Нар. мудрiсть.)
1. Виступ учителя.

— Формування навичок письма у першокласникiв — одна зi складових загальної програми з рiдної мови.

На першому етапi навчання закладається основа вироблення графiчних навичок. Це поняття включає в себе вмiння:

1) чути i розрiзняти звуки;

2) чiтко вимовляти їх (артикулювати);

3) встановлювати вiдповiднiсть мiж звуками i буквами;

4) вiдтворювати лiтери на паперi, об’єднувати їх у склади, слова, речення.

Успiх навчання залежить передусiм вiд знання психофiзiологiчних особливостей шестирiчок. У дiтей 6 - 7 рокiв погано розвиненi дрiбнi м’язи кистi та пальцiв, недосконала нервова регуляцiя рухiв, низька витривалiсть.



Тому вчителi i батьки мають подбати про:

• правильний добiр меблiв;

• правильну поставу учнiв;

• розмiщення зошита на партi чи столi;

• вміння зберiгати належну позу, яка найменше втомлює:

сидiти на стiльцi, спираючись попереково-кряжовою частиною хребта на спинку;

голова — у вертикальному положеннi, або трохи нахилена вперед (пiд кутом не бiльше 15°);

лiктi вiльно лежать на столi;

вiдстань вiд стола до грудей дорiвнює ширинi затиснутого кулачка (батьки розглядають таблицю);

• звичку правильно тримати ручку:

великим, вказiвним i середнiм пальцями, на вiдстанi 1 - 1,5 см вiд кульки. Вона має проходити бiля згину першого суглоба великого пальця та третього суглоба вказiвного, кiнець спрямований на праве плече. Права рука перпендикулярна до верхнього краю зошита.

(Вчитель показує, батьки повторюють рухи вчителя.)

В. Сухомлинський писав, що витоки здiбностей i обдарованiсть дiтей — на кiнчиках пальцiв. Дуже важливо пiдготувати руку до роботи, змiцнити пальцi, розвивати дрiбнi м’язи пальцiв та кистi.

Змiцнити руку шестирiчного першокласника допоможугь спецiальнi пiдготовчi вправи для письма, рухливi iгри (з малими i великими м’ячами), робота з конструктором, лiплення з пластилiну, малювання.
Вправи для рук.

1. Руки зiгнутi у лiктях. Пальцi рук мiцно стискають кулак i розтискають.

2. Руки зiгнутi у лiктях. Круговi рухи кистями рук (кулачки). Права кисть — лiворуч, лiва — праворуч.

3. Пальцi рук у “замку”. Притиснути руки до грудей, розвернути долонями вперед, потягнугися руками вперед.

4. Пальцi рук у “замку”. Вiльнi рухи пальцями у “3амку”.
Iгровi вправи.

1. “Миємо руки”. Енергiйнi рухи, що iмiтують миття рук.

2. “Пiанiно”. Дiти iмiтують гру на пiанiно.

3. “Пальцi танцюють”. Виконуються рухи кожним пальцем почергово або всiма пальцями разом (згинання, круговi рухи, вiбрацiйнi).

4. “Рибка”. Голова рибки — початок долонi, хвостик — пальчики, верхнiй палець — плавець. Долоня i пальцi розслабленi, гнучко звиваються.

5. “Равлик”. Покласти праву руку на стiл долонею вниз, пiдняти й розвести вказiвний i середнiй пальцi, поворухнути ними, зображуючи равлика.

Вчитель пропонує штриховку як пiдготовчий етап до письма. Правила легко запам’ятати: штрихуємо рiзнi за формою фiгури тiльки у певному напрямку, не виходимо за контури малюнка, зберiгаємо однакову вiдстань мiж штрихами. (Заштриховують прямокутники, квадрати, круги, трикутники та ін. Батьки працюють на аркушах паперу.)

Наступний етап — об’єднання елементiв у букву, написання букви. У цьому допомагають зразки лiтер у прописах, що мають вказiвки рухiв руки.

Передбачена i самостiйна робота учнiв — обвести букву, надруковану крапками або дрiбними штриховими лiнiями.

Букви об’єднують у склади, слова, речення.


На кiнець року першокласники мають навчитися:

• писати пiд диктовку зв’язний текст обсягом 15 - 20 слiв, написання яких вiдповiдає вимовi;

• списувати рукописний i друкований текст обсягом 15 - 20 слiв, дотримуючись калiграфiчних вимог.
Необхiдно навчити дiтей правильно списувати.

1. Прочитати речення (слово, склад), зрозумiти його. итання перший раз вiдбувається за нормами орфоепiї.)

2. Повторити речення, не зазираючи до тексту, щоб перевiрити, чи запам’яталося.

3. Видiлити орфограми у списуваному текстi.

4. Прочитати речення так, як воно написане (як слід диктувати під час письма).

5. Повторити, не дивлячись у текст, як треба його писати.

6. Писати, диктуючи собi, як проговорював останнi два рази.

7. Перевiрити, що написав.

Серед першокласникiв часто зустрiчаються шульги (лiворукi дiти). Перевчати таку дитину не можна. Для неї слiд створити особливi умови: свiтло — праворуч, пiдручники i зошити лежать лiворуч, не примушувати до нахилу букв, зошит повинен лежати так, щоб верхнiй куток був піднятий — це дає можливiсть бачити слова та пiдтримувати правильну поставу.
Сторiнки для дорослих
Поради класовода батькам

• Навчаючи дитину калiграфiчно писати, необхiдно враховувати її iндивiдуальнi особливостi: нахили, особливостi зору (короткозорiсть, далекозорiсть), вiдхилення в моторицi (тремтiння пальцiв, посмикування руки пiд час письма i т. iн.).

• Кожне заняття починається з перевiрки правильностi сидiння дитини, положення ручки або олiвця в руцi, розмiщення зошита на партi або столi та його перемiщення пiд час письма. Це сприяє профiлактицi порушення постави i зору дитини, пiдвищенню працездатностi, формуванню правильного та швидкого письма.

• У процесi занять звертайте увагу на те, наскiльки чiтко дитина обводить контури фiгур, лiнiї вiзерункiв, малює i пише злiва направо.

• Пiд час роботи над написанням лiтер звернiть увагу дитини на елементарний склад букв, допоможiть їй видiляти найпростiшi графiчнi одиницi, проведiть ритмiчне прописування цих елементiв спочатку в повiтрi, а потiм за допомогою ручки.

• Орiєнтуйте маленьких школярiв на правильне з’єднання букв у складах, на дотримання нахилу пiд час написання букв i слiв.

• Навчайте дiтей писати чисто, без помарок, не заходити на поля, не обводити букви двiчi. Таке письмо сприятиме вихованню охайностi, працьовитостi, сумлiнностi та старанностi у виконаннi будь-якої роботи.

• Виконуючи з дитиною роботу з написання слiв, нагадуйте їй про лексичне значення слова та необхiднiсть дотримуватися правил орфографiї.

• Пам’ятайте: безперервне письмо не повинно тривати довше п’яти хвилин.

• Через кожнi 7 - 10 хвилин роботи з прописами необхiдно проводити фiзкультхвилинки тривалiстю 1,5 - 2 хвилини, а також спецiальнi пiдготовчi вправи для розвитку пальцiв, кистi, передплiччя руки.

• Формування графiчних навичок — процес складний i тривалий. Дитина, зображуючи найпростiшi елементи тiєї чи iншої букви, докладаї максимум зусиль, емоцiйно переживає свої невдачi. Тому необхiдно враховувати настрiй дитини, вчасно приходити їй на допомогу.

• Не забувайте похвалити дитину, заохотити її стараннiсть.

• Ваша постiйна увага, пiдтримка та активна допомога в оволодiннi навичками письма нададуть дитинi впевненостi у своїх силах i можливостях.
— Дуже часто батьки i вчителi скаржаться на неуважнiсть своїх дiтей. Саме в нiй бачать причину поганого навчання.

Увага — психiчна функцiя, яка виявляється у спрямуваннi й зосередженостi на певних об’єктах. Увага є необхiдною умовою ефективної дiяльностi, запорукою успiшного пiзнання, навчання, працi, поведiнки.

На нервову систему як дитини, так i дорослої людини щохвилини впливає безлiч подразникiв: свiтло, шум, звуки людського мовлення, вiдчуття голоду, болю, спраги, утоми. Усе це привертає нашу увагу.

Видiляються такi основнi типи уваги: мимовiльна i довiльна. Мимовiльна увага встановлюється i пiдтримується незалежно вiд усвiдомленого намiру людини. Довільна увага — це усвiдомлено спрямована та регульована увага, в якiй суб’єкт усвiдомлено вибирає об’єкт, на який вона спрямовується. Довiльна увага розвивається з мимовiльної. Водночас довiльна увага переходить у мимовiльну вже без особливих зусиль. Мимовiльна увага звичайно зумовлена безпосереднiм iнтересом. Довiльна увага потрiбна там, де такої безпосередньої зацiкавленостi немає i ми усвiдомленим зусиллям спрямовуємо нашу увагу у вiдповiднiсть до поставлених завдань.

До характеристик уваги належить: вибiрковiсть, обсяг, стiйкiсть, можливiсть розподiлу та переключення.


Увага та услiшнiсть.

Дiти вiдрiзняються за показниками обсягу, стiйкостi та розподiлу уваги. У цiлому уважнi дiти вчаться краще, однак у неуважних дiтей успiшнiсть бiльше пов’язана з показниками довiльної уваги, особливо з її розподiлом. Низький рiвень розвитку цiєї властивостi уваги обмежує можливостi дiтей пiд час виконання навчальних завдань. Тому тренування розподiлу уваги може сприяти полiпшенню успiшностi.

Високий рiвень розвитку довiльної уваги є необхiдною умовою реалiзацiї iнших факторiв успiшного навчання, зокрема iндивiдуального моторного темпу. При цьому, що вищий iндивiдуальний темп в уважних учнiв, то краще вони вчаться. А в неуважних учнiв високий iндивідуальний темп може поєднуватися з низькою успiшнiстю.

На успiшнiсть iз математики особливий вплив має обсяг уваги та iндивiдуальний темп. Стiйкiсть уваги може корелювати з низькими здiбностями до математики. На успiшнiсть iз мови великий вплив має рiвень розвитку розподiлу уваги i менший — обсяг уваги. Успiшнiсть iз читання найбiльше пов’язана зi стiйкiстю уваги, яка забезпечує точне вiдтворення звукової форми слова.


Формування уваги.

Розвиток уваги в молодших школярiв вiдбувається у процесi навчання та виховання. Вирiшальне значення для органiзацiї уваги має умiння поставити завдання i так мотивувати, щоб його сприйняв суб’єкт.

Щоб сформувати новий акт довiльної уваги, ми повиннi, поряд iз основною дiяльнiстю, поставити завдання перевiряти її, вказавши для цього критерiї та прийоми, загальний шлях i послiдовнiсть. Все це починати потрiбно у зовнiшньому планi, тобто не iз самої уваги, а з органiзацiї контролю як певної (зовнiшньої) предметної дiї. А далi ця дiя за допомогою поетапного вiдпрацювання доводиться до розумової, узагальненої, скороченої та автоматизованої форми, коли вона перетворюється в акт уваги, що вiдповiдає новому завданню.

Формування стiйкостi уваги може вироблятися шляхом контролю вiдповiдно до поетапного формування; починати можна з матерiалiзованої форми, потiм — у голосному мовленнi i, нарештi, у формi зовнiшнього мовлення про себе. Пiсля цього контроль у школярiв набуває завершеної форми у виглядi акту уваги.

Отже, зробити дитину уважною — це передусiм органiзувати її діяльність.
Причини неуважностi.

Батьки й учителi часто скаржаться на неуважнiсть дiтей, особливо молодшого шкiльного вiку. Причини неуважностi — рiзнi. Їх слiд знати, щоб успiшно виховувати.

1.                 Неуважнiсть нерiдко є наслiдком перевтоми дитини. Якщо вона пізно лягає спати, якщо батьки перевантажують маленького школяра враженнями: дозволяють дивитися ввечерi телевiзiйнi передачi, часто водять у гостi, — нервова система дитини збуджується. Школяр погано i мало спить, у клас приходить сонний. Сон — це охоронне гальмування.

2. Неуважнiсть може бути наслiдком порушення правильного дихання, а отже, й постачання мозку киснем. Аденоїди (полiпи), розростаючись, заважають дихати через нiс. Дитина дихає ротом i це погано позначається на її працездатностi. Якщо видалити аденоїди, то зникає постiйна сонливiсть, а з нею й неуважнiсть.

3. Найбiльш поширена причина нестiйкостi уваги дiтей — їх недостатня розумова активнiсть. Якщо дитина пасивно слухає тривалi пояснення дорослих, стiйкiсть уваги швидко падає, i вона легко відволiкається на щось iнше. Коли дитина робить цiкаву справу, коли в процесi роботи треба не лише слухати, а й щось робити (виконувати дії з матерiалом), то її увага отримує величезну пiдтримку. Розумова активнiсть, пiдтримувана практичними дiями, є основою стiйкої уваги. Увага пiдтримує мислення. Коли пiд час виконання завдань немає матерiалу для мислення дитини, дорослий не доб’ється стiйкостi уваги, скiльки б разiв вiн не звертався до дитини iз закликом бути уважним.

4. Неуважнiсть може бути наслiдком неправильного виховання дiтей. Коли занадто дбайливi батьки купують дитинi дуже багато книжок та iграшок, рано й часто водять її на виставки, у музеї, театри, вона звикає до постiйної змiни вражень. Не встигаючи розiбратися в них, не маючи змоги вдуматися в те нове, що кожного дня їй показує дорослий, дитина звикає до легкого поверхового ознайомлення iз довкiллям, її увага стає поверхневою. У таких випадках дорослим потрiбно вмiти показати вже знайомий предмет, явище природи з нового боку, “вiдкривати” дитинi тi якостi, особливостi й зв’язки, яких вона ранiше не бачила.

5. Неуважнiсть — це й негнучка увага, вiдсутнiсть умiння переключатися з одного предмета на iнший. Читаючи пiд час перерви пригодницьку книжку, деякi учнi 1 - 3 класiв не вiдразу можуть потiм включитися в навчальну роботу. Вони здаються неуважними лише тому, що занадто зосередженi на iншому. Подiбне часто спостерiгається у дiтей з iнертним, флегматичним типом темпераменту. Потрібна пауза, щоб дитина переключила свою увагу на новий змiст.

6. Виховання уваги — це виховання почуття вiдповiдальностi та тренування вольових зусиль. У дитини потрiбно поступово й наполегливо виховувати прагнення домагатися мети. Необхiдно цiлеспрямовано формувати навичку бути уважним, вiрити у свої сили.

7. Важливо виправляти увагу дитини, виховуючи спостережливiсть. Учити дитину спостерiгати на уроцi, вдома, на природi, вчити орiєнтуватися на вулицi, дотримуючись правил дорожнього руху.

Привчайте дитину робити не лише те, що їй цiкаво, а й те, що не привертає уваги, але знадобиться їй у житті.




Рекомендованi вправи та завдання, що сприяють розвитку уваги першокласникiв (практична робота з батьками).

1.                 Пропонуємо дитинi перемалювати хатку, окремi детали якої складенi з елементiв великих букв.

Коли роботу закiнчено, дитинi дають можливiсть перевiрити, чи все правильно перемальовано.

2. Вивчення стiйкостi уваги. Пропонується бланк, на якому зображенi переплутанi лiнiї. Завдання — простежити кожну лiнiю, щоб визначити, де вона закiнчується.

3. Гра «Так» i «ні» не казати, чорне з бiлим не носити”.

Мета. Розвивати довiльну увагу i навчити зосереджуватися на власних вiдповiдях.

Хiд гри. Дорослий ставить запитання, а дитина вiдповідає на них. Вiдповiдi можуть бути рiзними, одна умова — не казати чотири забороненi слова: “так”, “нi”, “чорне”, “бiле”. Пiд час гри необхiдно бути уважним (питання ставити швидко).

Запитання: “Ти любиш спати на даху?”, “А коти гавкають?”, “Якого кольору в тебе святкова сукня?”. Дитина повинна знайти таку форму вiдповiдi, щоб виконати умову гри. Помилка — коли дитина назвала заборонене слово чи не дала відповідi. Як тiльки дитина зробила помилку, ви мiняєтесь мiсцями.

4. Гра “Знайди помилку” (№1). Порівняти два малюнки i знайти відмінностi.

5. Гра “Знайди помилку” (№2). Дитинi пропонують 10 предметiв, розташованих за порядком (іграшки, олiвці, цукерки тощо). Необхiдно запам’ятати їх розташування. Один учасник мiняє мiсцями 2 предмети, після того другий визначає, якi предмети змiнили своє мiсце. Потім ускладнюєте — мiняєте 3, 4, 5 предметiв.

6. Таблиця для розвитку концентрацiї уваги (тест П’єрона-Рузеро). Завдання виконують протягом 1 хвилини. Учень повинен заповнити таблицю з умовою, що у кожний квадрат вiн ставить “+“, у трикутник “.“, у коло не ставить нiчого, у ромб “—“. Учень заповнює фiгури на бланку (даються різні фігури).

7. Гра “Ранкова гiмнастика”.

Мета: Навчити дитину переключати свою увагу, допомогти сформувати основу довiльних процесiв.

Хiд гри. Дорослий починає виконувати вправи, а дитина дивиться на нього

i повторює. Виберiть три вправи, наприклад, присiсти, стiйка на однiй нозi, повороти на 180 градусiв. Виконуйте їх швидко в рiзнiй послiдовностi, двiчi кожне, швидко переходячи вiд одного до другого. Потiм виберiть інші вправи i помiняйтеся з дитиною мiсцями. Виграє той, хто зробить менше помилок.


Пам’ятка для батькiв

Як уникнути помилок, працюючи з учнями початкової школи над виконанням домашніх завдань?

1. Виховувати звичку виконувати домашнi завдання систематично.

2. Починати виконувати завдання можна вже через 1,5 - 2 години пiсля шкiльних занять. Оптимальний час — з 15.00 до 17.00.

3. Привчати дитину сiдати до роботи без нагадувань.

4. Навчити дитину користуватися годинником. Показати, як за годинником робити перерви (10 - 15 хв) для активного вiдпочинку i знову сiдати до роботи. Усе це дитина має виконувати незалежно вiд того, можете ви їй придiлити увагу чи нi.

5. Навчити дитину спочатку складати орiєнтовний план майбутнiх дiй, радитися з вами та обговорювати, як виконати завдання, а потiм самостiйно братися до роботи.

6. Навчити видiляти головне й другорядне, умiти зосередитись на головному.

7. Не забувати нагадувати учневi повторити правила, якi вивчали на уроках.

8. Виховувати у дитини самоконтроль, самоаналiз та самооцiнювання. Найпростiший спосiб — порiвняння сьогоднiшнього рiвня виконання з учорашнiм. Акцентувати увагу навiть на незначних перемогах, щоб дитина помiчала їх і намагалася досягати бiльших результатiв.

9. Не порiвнювати результати навчання своєї дитини з результатами iнших дiтей, а тiльки з її власними!

10. Не забувати вiдзначити стараннiсть дитини. Не створювати “хронiчний дефiцит похвал” через те, що дитина одержує нижчий бал замiсть очiкуваного високого.

11. На початку навчального року корисно контролювати, як дитина виконує домашнi завдання. Перевіряти, чи правильно вона зрозумiла пройдений матерiал. У І семестрi краще це робити щовечора, а у ІІ — контроль можна зменшити до 2 - 3 разiв на тиждень.

12. Перевiряти — не значить “робити замiсть”: нiколи не пiдказуйте дитинi готових рiшень.


Примiтка. Пам’ятайте, що телевiзор — ворог № 1 успiшного навчання. Не потрiбно вмикати його ранiше, нiж будугь виконанi усi завдання. Якщо дитина дивиться телевiзор пiд час денного вiдпочинку, то їй буде важко зосередитися. Бажано дозволяти дивитися тiльки дитячi передачi.