До Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва листом від 16. 09 - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Рішення м. Ірпінь 2009 р. Про затвердження Положення про адміністратора... 1 224.27kb.
Розпорядження голови райдержадміністрації " Про створення комісії... 1 19.24kb.
Затверджено наказ Державного комітету України з питань регуляторної... 1 34.67kb.
Порівняльна таблиця до проекту Закону України Про індустріальні парки 3 1094.81kb.
П о с т а н о в а від 11 жовтня 2010 р. N 915 Київ 1 77.11kb.
Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності... 1 151.82kb.
Програма 16 лютого 2007, п’ятниця Готель «Чорне море» 1 51.64kb.
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства аграрної політики... 2 348.84kb.
Рішення №9 від 27 серпня 2009 року 1 12.49kb.
Рішення проект від. 12 № м. Гола Пристань Про затвердження плану... 1 59.21kb.
Відповідно до вимог статті 18 Закону України "Про охорону праці"... 1 479.53kb.
Нагородити Почесною грамотою Міністерства охорони здоров’я України 1 51.39kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

До Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва листом - страница №1/1


від 07.12.2004 № 8561
Кабінет Міністрів України

Про сприяння розвитку

підприємницької діяльності

у галузі надання телекомунікаційних

послуг

До Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва листом від 16.09.2004 № 49 надійшло звернення Всеукраїнської Асоціації комп’ютерних клубів щодо усунення обмежень у реалізації надання послуг зв’язку з застосуванням ІР технологій.



За результатом розгляду звернення встановлено наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України 16.06.2004 № 773 “Про розміри та порядок зарахування плати за видачу, переоформлення, видачу дубліката, копії ліцензії на провадження діяльності у сфері телекомунікацій і продовження троку її дії”, та Наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 17.06.2004 № 132 в Україні з фактично введено систему ліцензування провадження діяльності з надання послуг ІР-телефонії.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України 16.06.2004 № 773 “Про розміри та порядок зарахування плати за видачу, переоформлення, видачу дубліката, копії ліцензії на провадження діяльності у сфері телекомунікацій і продовження троку її дії” вартість отримання ліцензії становить 540 тисяч гривень.

При цьому, за позицією Держпідприємництва України, необхідно враховувати наступні чинники, що мають суттєве значення при здійсненні аналізу доцільності, ефективності та правої відповідності державного регулювання у зазначеній галузі.

Так, Законом України від 18.11.2003 № 1280-IV  “Про телекомунікації” визначено, що ліцензуванню підлягає діяльність з надання послуг фіксованого місцевого, міжміського, міжнародного телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку. При цьому, відповідно до Закону, надання зазначених послуг може здійснюватись виключно операторами телекомунікації.

В той же час, до суб'єктів ринку телекомунікацій віднесено як операторів, провайдерів телекомунікацій та виробників та/або постачальників технічних засобів телекомунікацій, так і споживачів телекомунікаційних послуг. Таким чином, виникає чіткий розподіл суб’єктів ринку телекомунікацій, за яким серед усіх суб’єктів ринку телекомунікацій, правом на безпосереднє надання телекомунікаційних послуг наділено обмежене коло суб’єктів, а саме провайдерів та операторів телекомунікацій.

До споживачів (абонентів) телекомунікаційних послуг Законом віднесено суб’єктів, які отримують телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в власності або користуванні споживача, до телекомунікаційної мережі.

В свою чергу, надання послуг з Інтернет-телефонії дозволяє за допомогою кінцевого обладнання споживача (тут і далі за текстом термін “споживач” вживається у розумінні Закону України “Про телекомунікації) здійснювати голосове спілкування через всесвітню мережу Інтернет. При цьому, споживач здійснює оплату послуг як оператора зв’язку за користування телефонною мережею, так і оплату Інтернет провайдеру за використання Інтернет трафіку.

Таким чином, діяльність з надання послуг Інтернет-телефонії здійснюється шляхом побудови комплексного технічного рішення, яке полягає у поєднаному за рахунок застосування кінцевого обладнання споживача, використанні послуг як операторів так і провайдерів телекомунікацій, що призводить до зниження вартості з’єднання та обміну інформацією між споживачами.

В той же час, на сьогоднішній день, існуюча законодавча база за рахунок її невідповідності основоположному у цій галузі Закону, призводить до критичної ситуації, коли ліцензіатом виступає не тільки суб’єкт господарювання, який є оператором зв’язку і продає відповідні послуги, а також і набувач цих послуг. Виникненню такої ситуації при здійснені регуляторної діяльності, сприяла відсутність чіткого логічного розподілу суб’єктів ринку телекомунікацій за їх функціями.

Так, постановою Кабінету Міністрів України “Про розміри та порядок зарахування плати за видачу, переоформлення, видачу дубліката, копії ліцензії на провадження діяльності у сфері телекомунікацій і продовження троку її дії” акцентується увага на тому, що плата за надання послуг фіксованого телефонного зв'язку (міжнародного та міжміського) з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (відповідно до виду діяльності, на який видається ліцензія) у разі застосування лише технології ІР-телефонії становить 6 відсотків розміру плати за видачу відповідної ліцензії.

В той же час, як зазначалось вище, оператор ІР-телефонії в розумінні Закону України “Про телекомунікації” є споживачем телекомунікаційних послуг і тому за будь-яких умов не може мати можливість технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж. Таким чином, виникає ситуація, коли за Законом діяльність з надання послуг ІР-телефонії, як і в цілому Інтернет послуг ліцензуванню не підлягає, проте в наслідок не визначеності терміну “ІР-телефонія” та відсутності чіткого логічного розмежування суб’єктів ринку телекомунікацій на підзаконному рівні, дія дозвільної системи поширюється і на сфери, де її застосування є невиправданим та безпідставним.

Додатково, необхідно зазначити, що хоча якість ІР-телефонії в порівнянні із звичайною телефонією є значно нижчою, але і вартість її є адекватною: інтернет-дзвінки до країн СНД більше ніж в 5 разів, до країн Західної Європи – в 12 разів, до країн Північної Америки та Азії – в 14 разів дешевші дзвінків звичайної телефонії. У переважній більшості країн світу послуги ІР-телефонії не вимагають обов’язкового ліцензування.

Навіть в країнах, де послуги ІР-телефонії ліцензуються, не існує таких надмірних цін за отримання ліцензій. Наприклад в Росії, для отримання права надавати послуги ІР-телефонії в межах одного регіону, вартість ліцензії дорівнює 1 тисячі гривень. Таким чином після введення ліцензування Україна не тільки не наблизилась до європейських норм регулювання ринку телекомунікацій, що вимагають вільного доступу до ринку надання послуг ІР-телефонії, а навпаки, створені максимальні перепони у розвитку цієї перспективної технології. Ще до введення системи ліцензування кількість провайдерів ІР-телефонії в Україні не була достатньою. Такі послуги надавались населенню у комп’ютерних клубах, інтернет-кафе сотням тисяч наших громадян, здебільшого членам сімей, годувальники яких перебувають на заробітках за кордоном. Знаходячись переважно в депресивних регіонах, вони не мають змоги сплачувати по тарифам звичайної телефонії і ІР-телефонія для них була єдиним доступним способом спілкування із своїми рідними та близькими. Слід зазначити, що мале підриємництво не потребувало державних дотацій для просування технологій ІР-телефонії в регіони України.

З введенням системи ліцензування, з причини надвисокої вартості ліцензії та складності виконання умов ліцензування розвиток малого підприємництва у цій сфері припинився.

Враховуючи викладене, а також звернення громадських організацій, що представляють інтереси суб’єктів ринку ІР-телефонії, виходячи з того, що відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” ліцензування не може використовуватися для обмеження конкуренції у провадженні господарської діяльності, а також те, що введена система ліцензування порушує основні принципи Закону України “Про телекомунікації”, бо призводить до придушення конкуренції - основи розвитку ринку телекомунікацій, що в свою чергу негативно відображається на дотриманні балансу інтересів суб'єктів господарювання, громадян та держави, Держкомітет з регуляторної політика та підприємництва вважає за доцільне просити Кабінет Міністрів України:

1. Призупинити дію Постанови ·№ щ 773 від 16.06.2004 у частині визначення вартості ліцензії на ІР-телефонію.

2. Призупинити дію наказу Держкомзв’язку № 132 від 17 червня 2004 р. у частині ліцензування послуг ІР-телефонії.