Державний вищий навчальний заклад - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
страница 1
Похожие работы
Название работы Кол-во страниц Размер
Державний вищий навчальний заклад Тернопільський державний медичний... 1 18.91kb.
Державний вищий навчальний заклад 3 849.8kb.
Конференції 1 Державний вищий навчальний заклад «Переяслав-Хмельницький... 1 245.13kb.
Лопаткіна І. В 1 184.44kb.
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г 1 90.73kb.
Міністерство освіти І науки україни 1 51.83kb.
Державний вищий навчальний заклад 1 70.11kb.
Державний вищий навчальний заклад «криворізький національний університет» 1 214.43kb.
Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської... 1 251.51kb.
Державний вищий навчальний заклад 1 101.69kb.
Методичні рекомендації щодо санітарних норм та організації діяльності... 1 362.81kb.
Значить «тканина», або буквально «підтримувати, живити». Вони є основою... 1 138.89kb.
1. На доске выписаны n последовательных натуральных чисел 1 46.11kb.

Державний вищий навчальний заклад - страница №1/1



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА”


ПРИТУЛА ТАРАС МИКОЛАЙОВИЧ
УДК 339.9:[ 336.14(4)+519.22]
МОНІТОРИНГ ФІНАНСОВИХ ПОТОКІВ У БЮДЖЕТНІЙ СФЕРІ ЄС

Спеціальність 08.00.02 – світове господарство і

міжнародні економічні відносини


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ2012

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.


Науковий керівник –


доктор економічних наук, професор КАЛЕНЮК Ірина Сергіївна,

Чернігівський державний інститут економіки і управління,

ректор


Офіційні опоненти :

доктор економічних наук, професор

МОЗГОВИЙ Олег Миколайович,

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України,

член Комісії





кандидат економічних наук, доцент

РОЖКО Олександр Дмитрович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

заступник директора Інституту післядипломної освіти з навчальної роботи, доцент кафедри фінансів

Захист відбудеться “ 28 ” лютого 2012 року о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 203.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за адресою: 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 49 г, ауд. 601.

Автореферат розіслано “ 27 ” січня 2012 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук,

професор Л. Л. Антонюк




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Сучасні процеси економічної інтеграції та глобалізації супроводжуються диверсифікацією традиційних форм міжнародних економічних відносин між країнами світу. Важливу роль у європейській інтеграції відіграє формування єдиного бюджету ЄС – незалежного фонду централізованих фінансових ресурсів співтовариства, який виступає важливим інструментом реалізації єдиної фінансово-економічної політики та регулюється наднаціональними органами європейського співтовариства. Через спільний бюджет централізовано перерозподіляється третина національного доходу країн ЄС для забезпечення ефективного соціально орієнтованого розвитку країн-учасниць.

Бюджет Європейського Союзу відіграє ключову роль у забезпеченні розвитку співтовариства, визначає його можливості й пріоритети, забезпечує фінансування діяльності європейської спільноти. Виконання задекларованих цілей та завдань, належна реалізація політик ЄС, збереження високих показників економічного зростання, забезпечення розвитку європейської інтеграції неможливі без правильної організації відповідного моніторингу та фінансового контролю щодо ефективного та результативного використання фінансових потоків об’єднання. Особливої актуальності набуває активізація системи моніторингу фінансових потоків у бюджетній сфері з погляду досягнення цілей інноваційної стратегії розвитку ЄС, вироблення узгодженої економічної політики, реалізації програм розвитку, уникнення фінансових та боргових кризових явищ.

Вагомий внесок у дослідження теоретичних і прикладних аспектів європейської інтеграції та фінансової глобалізації в цілому, співробітництва України та ЄС у фінансовій сфері зокрема, здійснили: Л. Антонюк, О. Білорус, Н. Гнидюк, Д. Гуртов, І. Каленюк, В. Копійка, Д. Лук’яненко, З. Луцишин, О. Мозговий, В. Муравйов, В. Новицький, Ю. Пахомов, А. Поручник, Л. Руденко-Сударєва, А. Румянцев, В. Савчук, А. Філіпенко, В. Чужиков, І. Черкаський, Т. Шинкаренко, О. Шнирков та ін. Формування та розвиток фінансових систем країн ЄС, особливості бюджетної та податкової політики, організація бюджетного процесу стали предметом дослідження вітчизняних науковців: О. Барановського, С. Булгакової, П. Буряка, О. Гупала, Д. Ільницького, Г. Кучера, В. Лагутіна,

А. Мазаракі, Л. Миргородської, Ю. Пасічника, С. Писаренко, О. Рожка, І. Чугунова, О. Федірка, В. Шевчука. Серед зарубіжних вчених ці проблеми досліджували: І. Бегг, Ю. Борко, О. Буторіна, І. Виноградова, Г. Волес, В. Волес,

Г. Гагаріна, С. Гоці, В. Громико, Д. Дайнен, Б. Лаффан, М. Лівенцева, Н. Мусіс, Г. Решина, Ф. Тоді, М. Шеклетон.

Проте окремі теоретичні, методологічні та практичні аспекти цієї наукової проблеми залишаються недостатньо дослідженими й обґрунтованими у вітчизняній економічній літературі. Зокрема, потребують поглибленого дослідження особливості фінансової євроінтеграції та глобалізації; реалізація політики моніторингу фінансових потоків з метою налагодження ефективного бюджетного процесу в ЄС. Актуальність дослідження цих завдань для України посилюється з огляду на її прагнення інтегруватися до Європейського Союзу.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” та міжкафедральних науково-дослідних тем факультету міжнародної економіки і менеджменту “Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку” (номер державної реєстрації 0101U002948) та “Ресурси і моделі глобального економічного розвитку” (номер державної реєстрації 106U004357). У рамках цих тем автор розкрив концептуальні засади формування і функціонування моніторингу та контролю фінансових потоків бюджету ЄС за умов європейської інтеграції та світової глобалізації.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне дослідження сутності та особливостей функціонування фінансових потоків у бюджетній сфері ЄС, розроблення рекомендацій щодо організації їхнього моніторингу.

Для досягнення цієї мети визначено такі завдання :



  • розкрити сучасну природу та визначити сутність фінансових потоків;

  • з’ясувати роль фінансових потоків у розвитку глобалізаційних процесів, у тому числі бюджетних потоків ЄС у поглибленні європейської інтеграції;

  • визначити сутність та принципи моніторингу глобальних та бюджетних потоків у ЄС;

  • ідентифікувати та систематизувати методичні підходи щодо ефективного моніторингу світових фінансових потоків та на рівні ЄС;

  • дослідити тенденції та суперечності європейського досвіду формування та функціонування єдиного бюджету ЄС;

  • визначити особливості бюджетного процесу в ЄС, запровадження багаторічного фінансового планування та бюджетних реформ загалом;

  • виконати прогнозну оцінку формування дохідної частини єдиного бюджету ЄС;

  • обґрунтувати пріоритетні напрями удосконалення системи моніторингу за бюджетним процесом в Україні на основі європейського досвіду.

Об’єктом дослідження є процеси розвитку фінансової сфери ЄС.

Предмет дослідження є моніторинг формування та переміщення фінансових потоків у бюджетній сфері Європейського Союзу.

Методи дослідження. Теоретичну та методологічну основу дослідження становлять фундаментальні положення економічної теорії, міжнародної економіки та фінансів; матеріалістичної діалектики, формальної логіки, а також загальнонаукові теоретичні методи групування та узагальнення, порівняння, експертного оцінювання, що передбачає послідовний та структурний аналіз базових термінів та понять (при дослідженні суті та змісту поняття “фінансові потоки”, “моніторинг фінансових потоків”: пп. 1.1, 1.2, 1.3); поєднання методів історичного, системного та логіко-послідовного аналізу, які було використано для оцінки динаміки досліджуваних процесів (при класифікації елементів системи моніторингу у діяльності міжнародних організацій, ЄС та Україні, його ефективності та результативності: пп. 2.2, 2.3, 3.3); аналізу і синтезу, кількісного аналізу (при дослідженні еволюції єдиного бюджету ЄС та бюджетних реформ зокрема, формування доходів та структури видатків бюджету ЄС: пп. 2.1, 3.1); методи статистичного та економіко-математичного моделювання та групування, прогнозування надходжень до бюджету ЄС на основі методу наукової абстракції (при оцінці динаміки доходів та видатків бюджету ЄС, для побудови математичної моделі трендів бюджетних показників, а також прогнозування надходжень до бюджету ЄС до 2013 року: пп. 3.1, 3.2). Методологічною основою дисертації є застосування принципу єдності теорії і практики.

Інформаційною та статистичною базою дисертації є монографічні праці вітчизняних і зарубіжних науковців, інформаційно-аналітичні матеріали міжнародних організацій (МВФ, групи Світового банку, ЮНКТАД, ОЕСР), офіційні публікації Європейської Комісії, статистичні дані Європейського бюро статистики, законодавчі та нормативно-правові акти Європейського Союзу та України.



Наукова новизна одержаних результатів визначена теоретичним обґрунтуванням і практичним вирішенням завдань, пов’язаних з моніторингом фінансових потоків у бюджетній сфері ЄС. Запропоновано механізми та методи удосконалення моніторингу і фінансового контролю в Україні на підставі європейського досвіду та практики.

На захист винесено такі нові наукові положення, розроблені особисто автором.



Вперше:

  • обґрунтовано новий концептуальний підхід до моніторингу фінансових потоків, який на відміну від наявного є сукупністю заходів систематичного контролю за переміщенням фінансових ресурсів на міжнародних фінансових ринках з метою розроблення рекомендацій та ухвалення рішень щодо організації їхнього ефективного управління за умов динамічного глобального економічного та фінансового середовища; обґрунтовано його поділ, по-перше, на операційний моніторинг, який є процесом системного і послідовного збору й оброблення інформації щодо руху фінансових ресурсів, який проводять міжнародні інституції в межах своїх повноважень, та, по-друге, аналітичний моніторинг, спрямований на аналіз й узагальнення внутрішніх закономірностей, визначення чинників впливу та оцінку досягнутих результатів відповідно до поставлених завдань, який мають здійснювати незалежні експертно-наукові установи як доповнення до стандартизованого алгоритму операційного моніторингу. Доведено, що результати операційного моніторингу разом із висновками аналітичного моніторингу повинні виступати базою для аналізу ефективності та результативності бюджетної політики, дієвим елементом формування бюджетного процесу у процесі реалізації стратегічних цілей на національному та міжнародному рівнях;


удосконалено:

- сутнісну характеристику “фінансових потоків”, які відображають рух фінансових ресурсів, забезпечуючи безперервність економічних процесів у частині перерозподілу валового національного продукту і сприяють реалізації фінансових відносин та соціально-економічних цілей розвитку як на національному, так і наднаціональному – міжнародному рівнях; проведено багатокритеріальну класифікацію фінансових потоків у світовому господарстві (за типами економічної взаємодії, видами економічної діяльності, термінами, рівнями, джерелами, напрямками), що дало змогу підтвердити ключову роль фінансових потоків у реалізації різнорівневої системи міжнародних економічних відносин, проведенні регуляторної політики, а також обґрунтувати необхідність побудови на принципах пріоритетності, об’єктивності, достовірності, прозорості єдиної системи ефективного моніторингу внутрішньоекономічних та зовнішньоекономічних фінансових потоків, яка на міжнародному рівні може стати дієвим інструментом реалізації основних цілей інтеграційної політики, зокрема, розвитку європейської інтеграції;



набуло подальшого розвитку:

- застосування європейського досвіду та практики формування бюджетної політики на наднаціональному інтеграційному рівні на підставі узагальнення її еволюції й трансформації пріоритетів витрат, що дало змогу визначити особливості проведення бюджетних реформ у ЄС (об’єднання бюджетів, створення системи “власних ресурсів”, закріплення фінансової автономії, запровадження багаторічного бюджетного планування, посилення бюджетної дисципліни, прозорості та підзвітності) та базові принципи реалізації бюджетного процесу (досягнення консенсусу між основними країнами-донорами та ключовими цілями проведення європейських політик, бездефіцитності та збалансованості бюджету, визначення багаторічних фінансових перспектив як бази для річних бюджетів, формування європейського бюджету за видатками тощо), які виступають основою для визначення фінансових пріоритетів у проведенні політик ЄС; підтвердити синхронність процесів формування єдиного бюджету ЄС; розвитку моніторингу і контролю за ефективним і результативним витрачанням бюджетних фондів співтовариства;

  • аналітичний інструментарій виявлення основних та другорядних резервів зростання доходів бюджету, застосування якого в економетричних дослідженнях на основі методики екстраполяції динамічних рядів та використання рівняння часового тренда дало змогу обґрунтувати обсяги надходжень до бюджету ЄС у 2011–2013 рр., виходячи з таких параметрів, як стратегічні пріоритети та інструменти бюджетної політики ЄС, передбачувані зміни європейських політик, процеси конвергенції в бюджетах окремих країн тощо, що на засадах запропонованої оцінки досягнення поставлених довгострокових цілей допомогло спрогнозувати можливі зміни в бюджетному процесі в контексті розвитку європейської інтеграції;

- обґрунтування напрямів адаптації європейського досвіду вдосконалення бюджетного процесу в Україні, а саме, формування єдиної методології моніторингу та фінансового контролю, завершення модернізації бухгалтерського обліку в державному секторі; розроблення та впровадження інтегрованої інформаційно-аналітичної системи управління державними фінансами та їхніми потоками; запровадження інструментів стратегічного бюджетного планування на середньо- й довготерміновий періоди; підвищення ефективності використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів держави, підзвітності й прозорості бюджетного процесу; забезпечення гармонізації системи управління державними фінансами з міжнародними стандартами.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні теоретичні положення, висновки та рекомендації, сформульовані автором у дисертації, можуть слугувати методологічною базою у формуванні стратегії зовнішньоекономічної політики України з ЄС загалом, та фінансового співробітництва зокрема, під час вдосконалення теорії та практики реалізації національної бюджетної політики, а також розроблення нормативних документів щодо створення єдиної системи моніторингу та контролю за фінансовими ресурсами в Україні. Результати дослідження використані в практичній діяльності Міністерства фінансів України та Рахункової палати України, що підтверджено відповідно довідками № 31-01040-45 від 16.06.2011 р. та № 25-1169 від 17.06.2011 р.

Результати дисертаційної роботи впроваджено в навчальний процес ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” під час викладання таких дисциплін, як “Міжнародна економіка” та “Міжнародні фінанси” (довідка від 20.06.2011 р.), а також використано у навчальному процесі на фінансово-економічному факультеті Інституту післядипломної освіти Львівського національного університету імені Івана Франка під час викладання навчальних дисциплін: “Фінанси”, “Гроші і кредит”, “Фінансовий ринок”, “Фінансовий менеджмент”, “Платіжні системи”, “Фінансовий менеджмент у банку” (довідка № 22 від 08.06.2011 р.).



Результати дисертації також використовуються у підготовці бакалаврів і магістрів з таких нормативних і вибіркових дисциплін: “Фінанси”, “Гроші і кредит”, “Фінансовий ринок”, “Фінансовий менеджмент”, “Платіжні системи” кафедри фінансів, грошового обігу та кредиту Львівського національного університету імені Івана Франка (довідка № 2544-М від 08.06.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вдосконалення системи моніторингу фінансових потоків у бюджетному процесі Європейського Союзу.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації пройшли апробацію шляхом обговорення й отримали позитивну оцінку на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Фінансові ринки та інститути” (м. Харків, 7–8 грудня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Геопросторова стратегія України та її регіонально-інтеграційне спрямування” (м. Харків, 12 квітня 2008 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави” (м. Дніпропетровськ, 29–30 жовтня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Імперативи розвитку України в умовах глобалізації” (м. Чернігів, 12–13 червня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Банківська система України в умовах глобалізації фінансових ринків” (м. Черкаси, 15–16 жовтня 2009 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених “Розвиток міжнародних відносин та зовнішньоекономічної діяльності підприємств України в умовах фінансово-економічної кризи” (м. Донецьк, 10–11 грудня 2009 р.); VII Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених та студентів “Європейський вибір України та проблеми макроекономіки” (м. Дніпропетровськ, 24 грудня 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичної конференції “Актуальні напрямки вдосконалення фінансово-економічної політики на сучасному етапі” (м. Чернігів, 17–18 лютого 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Національні економічні стратегії розвитку в глобальному середовищі” (м. Київ, 21–23 квітня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні кризові явища в економіці та проблеми облікового, контрольного і аналітичного забезпечення управління підприємством” (м. Луцьк, 29–30 червня 2010 р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених, аспірантів і студентів “Актуальні проблеми фінансової системи України” (м. Черкаси, 15 квітня 2011 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у 19 наукових працях, загальним обсягом – 6 д.а., з них у наукових фахових виданнях – 8 та у матеріалах і тезах конференцій – 11.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст викладено на 183 сторінках комп’ютерного набору. Робота містить 27 рисунків на 15 сторінках, 22 таблиці на 11 сторінках та 21 додаток на 37 сторінках. Список використаних джерел налічує 213 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано мету, задачі, об’єкт і предмет дисертаційної роботи, визначено методологічну основу і методи дослідження, обґрунтовано наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У розділі 1 “Теоретико-методичні засади формування фінансових потоків у системі міжнародних економічних відносин” досліджено природу та сутність фінансових потоків, розроблено їхню класифікацію, виявлено особливості міжнародних фінансових потоків, обґрунтовано необхідність побудови системи моніторингу фінансових потоків з метою їхнього ефективного управління.

З’ясовано, що у світовому господарстві фінансові потоки є динамічним видом світових фінансових ресурсів, які мають вартісне вираження, перебувають у постійному русі й наділені трьома важливими характеристиками: обсягом, напрямом і часом. Визначено, що формування потужних фінансових потоків пов’язано зі створенням нових ринків, фінансових інститутів, фінансових послуг, застосуванням нових форм розрахунків, транснаціоналізацією, поступальним поширенням інформаційних технологій, тобто з розвитком фінансової глобалізації. Динамічний рух фінансових потоків зумовив зростання конкуренції на глобальному ринку фінансових ресурсів між фінансовими системами США, ЄС та Японії на які сьогодні приходиться понад 90 % світових фінансових операцій. Домінантою міжнародних фінансових потоків виступають міжнародні портфельні інвестиції (ПІ), які за абсолютними обсягами і темпами зростання перевищили як прямі іноземні інвестиції (ПІІ) так і міжнародні кредити. Іншим вагомим чинником, який забезпечує динамічний рух світових фінансових потоків, є транснаціональна інвестиційна діяльність, що превалює протягом останніх десятиліть. За оцінками Комісії ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД), у 2008 році обсяг прямих іноземних інвестицій у світі досяг 1 трлн 697 млрд дол. США.

Узагальнення всієї сукупності функціональних взаємозв’язків між суб’єктами міжнародних фінансових відносин дало змогу визначити структуру системи міжнародних фінансових потоків (рис. 1).




Рис. 1. Система міжнародних фінансових потоків

У роботі констатовано, що глобалізація фінансових потоків може, з одного боку, позитивно впливати на економічне зростання за рахунок підвищення пропозиції капіталу, стимулювання розвитку національної фінансової системи, підвищення ефективності розподілу ресурсів, створення нових фінансових інструментів та поліпшення якості банківських послуг. З іншого боку, в теорії та на практиці інтеграційних процесів багатьма дослідниками доведено, що глобалізація руху фінансових потоків може створювати небезпеку глобальних фінансових криз, поглиблення боргової залежності країн, дисбаланс економічного і фінансового розвитку країн, залежність країн з невисоким рівнем розвитку від розвинутих країн і т.п.

З’ясування суперечливості впливу фінансової глобалізації на розвиток національних економік дало підстави стверджувати про необхідність запровадження відповідної системи аналізу, оцінки та прогнозування, що відповідатиме сучасним глобальним викликам і дасть змогу відстежувати світові економічні й фінансові процеси, їхні зміни в динаміці та взаємозв’язку. Наголошено на необхідності запровадження моніторингу як інструмента своєчасного виявлення та реагування на негативні зміни фінансової ситуації, який має бути побудований на послідовних та системних дослідженнях, які відбуваються через визначені проміжки часу, ґрунтуватися на єдиному методологічному підході, програмі або інструментарію. Головна мета такого моніторингу – підвищення ефективності управління фінансовими потоками та прийняття необхідних рішень у глобалізованому світі.

У роботі обґрунтовано теоретичні та практичні засади організації моніторингу не тільки щодо національних та глобальних фінансових потоків, а й якісно нових потоків, які виникають у межах єдиного бюджету Європейського Союзу. Доведено, що результати моніторингу можуть виступати вагомим чинником під час складання бюджету, калькуляції статей видатків, визначенні необхідних джерел та обсягів фінансування політик ЄС, плануванні фондів єдиного бюджету, їхньої динаміки, оптимізації розподілу і подальшого використання для забезпечення збалансованого розвитку економік країн Європейського Союзу.

У розділі 2 “Формування і функціонування системи моніторингу бюджетних потоків ЄС” досліджено еволюцію бюджету ЄС, з’ясовано місце і роль моніторингу та фінансового контролю в бюджетному процесі європейського співтовариства.

Узагальнення досвіду еволюції бюджету ЄС дало змогу дійти висновку, що запровадження багаторічних фінансових перспектив створило передумови для поліпшення планування та управління бюджетними фінансовими потоками, уникнення дефіциту бюджету, пом’якшення можливих наслідків сповільнення економічного зростання в ЄС. З’ясовано, що тенденції і закономірності становлення бюджетного процесу в ЄС тісно взаємопов’язані з основними соціально-економічними етапами розвитку Європейського Союзу.

У роботі проаналізовано основні джерела наповнення бюджету ЄС та з’ясовано, що причинами зменшення надходжень традиційних власних ресурсів за останні роки стали: зменшення загальної кількості митних зборів та зниження митних ставок унаслідок дії угод у рамках СОТ і спеціальних угод, які гарантують преференційні тарифи для певних торгівельних партнерів або продуктів. Наголошено, що доходи бюджету ЄС за рахунок ВНД-ресурсу можуть також скоротитися внаслідок загострення світової фінансово-економічної кризи. Погіршення боргового стану Греції та окремих країн-членів ЄС (Іспанії, Італії та Португалії) може призвести до різкого падіння обсягів надходжень цих країн до європейського бюджету, дефолту, краху фінансової системи ЄС. З огляду на це зазначено, що виходом з цієї ситуації повинно стати посилення моніторингу за фінансовими потоками як єдиного бюджету ЄС, так і національних бюджетів країн-членів, їхніх економічних політик, а також дотримання Маастрихтських критеріїв утримання бюджетного дефіциту країн-членів ЄС на рівні 3 % ВНД та граничного розміру державного боргу на рівні 60 % ВНД. Водночас принципово важливим є досягнення домовленостей щодо введення нових фіскальних стягнень на рівні ЄС, таких як: податку на корпоративний дохід, податку на дохід фізичних осіб, податку на доходи за банківськими відсотками, податку на прибутки Європейського центрального банку, податку на зв’язок, акцизних зборів на тютюнові й алкогольні вироби, нафтопродукти, збору з авіаперевізників та інших.

Моніторинг є порівняно новою концепцією в розвитку об’єднання, становлення елементів якого почало відбуватися у 90-х роках ХХ ст. Визначено наявність механізму моніторингу програмного та функціонального характеру. На програмному рівні розглянуто пріоритети, тоді як на функціональному – конкретні заходи щодо їхнього втілення. На програмному рівні відбувається підготовка стратегічних документів, національних індикативних програм і річних програм дій. На функціональному – забезпечується моніторинг виконання політик ЄС, який охоплює оцінку досягнутих програмних пріоритетів, завдань та цілей. У дисертації детально проаналізовано інституційне забезпечення моніторингу бюджетних потоків ЄС, окреслено відповідні функції і завдання Європейської Ради, Європейської Комісії, Європейського парламенту, Комітету з питань бюджетного контролю Європарламенту, Європейського суду аудиторів, Європейського бюро у боротьбі з шахрайством, національних аудиторських установ (рис. 2).

Визначено, що моніторинг доходної частини бюджету ЄС ґрунтується на порівнянні прогнозованих доходів з їх фактичними надходженнями, а моніторинг виконання видаткової частини – на зіставленні фінансових зобов’язань з фактичними видатками. Важливу роль у частині контролю за використанням бюджетних коштів ЄС відіграє Європейський суд аудиторів (ЄСА), який вважають єдиним інститутом Союзу, наділеним правом перевіряти діяльність фондів, а також усіх інститутів і органів ЄС. З’ясовано важливі принципи, якими керується ЄСА у своїй роботі, зокрема, його системність і плановість, а також представлено основні недоліки використання фондів ЄС та наведено пропозиції ЄСА щодо їхнього усунення ключовим органам Європейського Союзу.

Дослідивши види та методи моніторингу, обґрунтовано необхідність застосування аналітичного моніторингу, метою якого має стати не тільки синтез результатів систематичного аналізу та оцінки різноманітних політик, операційних програм, проектів, наданих грантів на предмет можливих відхилень від визначених критеріїв, але й аналіз та узагальнення внутрішніх закономірностей, визначення чинників впливу та оцінка досягнутих результатів відповідно до поставлених цілей і завдань, надання висновків та рекомендацій.

Визначено, що аналітичний моніторинг повинен також охоплювати результати фінансового контролю, який відбувається з метою виявлення неефективного та нецільового використання фондів ЄС, елементів фінансових зловживань та шахрайства, підготовки відповідних рекомендацій щодо їхнього подальшого економного, ефективного та результативного використання та належного фінансового управління. Констатовано, що результати аналітичного моніторингу можуть виступати підґрунтям для аналізу ефективності та результативності як бюджетної політики загалом, так і окремих її напрямів.





Рис. 2. Організаційна система операційного моніторингу в ЄС
У розділі 3 “Напрями удосконалення системи моніторингу фінансових потоків у бюджетній сфері ЄС” досліджено структуру видатків бюджету ЄС за умов глобальної конкуренції, схарактеризовано її основні тренди, узагальнено важливі напрями фінансування першочергових пріоритетів і завдань, а також запропоновано пропозиції щодо запровадження в Україні системи моніторингу фінансових потоків у бюджетній сфері.

На основі вхідних даних про доходи та видатки бюджету ЄС за період 2000–2009 рр. та з метою детального моніторингу їхньої динаміки розраховано такі показники, як абсолютні прирости, темпи зростання і приросту (базисні та ланцюгові), середньорічний абсолютний приріст та абсолютне значення одного відсотка приросту. Результат отриманих розрахунків підтверджує позитивну динаміку надходжень до бюджету впродовж зазначеного періоду, крім 2003 та 2009 років. У 2003 р. порівняно з попереднім 2002 р. темп приросту отримав від’ємне значення (-0,12 %), що пояснюється зменшенням надходжень від традиційних джерел та ПДВ-ресурсу. У 2009 р. простежувалося значне зменшення доходів до бюджету (-3,53 %) порівняно з 2008 р., що було зумовлено світовою фінансово-економічною кризою.

Результати розрахунку коефіцієнтів абсолютних зрушень у структурі видатків бюджету ЄС є близькими до нуля, а це засвідчує, що структура видатків ЄС є сталою впродовж досліджуваного періоду.

На рівень доходів бюджету впливає низка чинників, головним з яких є обсяг валового національного доходу. За результатами дослідження обґрунтовано, що дієвим інструментом фінансового механізму, який забезпечує прибуткову діяльність країн-членів ЄС, може стати запровадження фінансового прогнозування на основі використання лінійної регресійної моделі передбачення зростання доходів і застереження від збиткової діяльності.

Кореляційно-регресійний аналіз впливу обсягів валового національного доходу на доходи бюджету країн ЄС дав змогу побудувати економетричну модель залежності:

32802,20 + 0,007299 (-1) ­– 0,002856 + е

де (-1) обсяг валового національного доходу за попередній період, – зміна його величини (, е ­– похибка моделі.

Коефіцієнт детермінації моделі дорівнює 0,97, що свідчить про сильну лінійну залежність показника доходів бюджету ЄС від обсягів валового національного доходу за поточний та попередній періоди. Розрахунок проводився за даними 2001–2009 рр. за допомогою прикладного пакета програм E-views 3.0.

Для прогнозування фінансових надходжень до бюджету ЄС використано економіко-математичну модель на основі методу експоненціального згладжування як для лінійного так і квадратичного рівняння. Розрахунки прогнозних значень на 2011–2013 рр. подано у таблиці 1. Виявлено існування відхилень між плановими та розрахунковими даними показників доходної частини бюджету ЄС.

На основі проведеного дослідження та виходячи з пріоритетів державної політики України щодо вступу до ЄС, актуальним є здійснення реформування державних фінансів, яке повинно бути спрямоване не тільки на вдосконалення бюджетних механізмів та процедур, але й на запровадження дієвої системи державного моніторингу та фінансового контролю відповідно до європейських стандартів. Як засвідчує європейська практика, організація моніторингу та контролю є обов’язковим елементом управління державними фінансовими ресурсами, оскільки таке управління спонукає до відповідальності перед громадськістю.

Таблиця 1



Прогноз надходжень бюджету ЄС за методом експоненціального згладжування


Період

(номер

року)

Прогноз (млн євро)





Інтервали довіри

фактичні значення :

зобов’язання (виплати)

млн євро

мінімальний



максималь­ний



1

(2011)


119 562,6

3 399,981


7 683,957


111 878,6


127 246,6


124 007

(115 860)



2

(2012)


119 225,1

3 574,451


8 078,259


111 146,8


127 303,4


125 527

(119 410)



3

(2013)


118 164,8

3 763,956


8 506,54


109 658,3


126 671,3


127 091

(118 970)


Джерело: розраховано автором

де: прогнозні (розрахункові) значення надходжень бюджету ЄС у млн євро; середня квадратична похибка відхилень фактичних даних від прогнозних; величина горизонту (для прогнозу на три роки (2011–2013 рр.) набуває, відповідно, значення: 1, 2, 3); значення -критерію Стьюдента (табличне) з ступенями вільності та рівнем істотності

У структурі фінансових потоків Європейського Союзу важливим питанням вітчизняної теорії й практики є участь України в проведенні державної політики у сфері залучення та заохочення руху фінансових потоків та капіталу в розбудову економіки держави. Відзначено роль створених національних програм, їхні пріоритети у бюджетній політиці України. Наведено розподіл фінансової допомоги Україні з боку ЄС на виконання окремих пріоритетів на період 2007–2010 рр., а також запропоновано головні заходи, які потрібно реалізувати щодо успішного фінансового співробітництва України та ЄС. Зазначено про важливу роль Рахункової палати України щодо проведення зовнішнього аудиту надходження коштів до державного бюджету України та їхнього раціонального використання.

На нашу думку, різноплановість чинної системи контролю в Україні зумовлює необхідність розроблення концепції реформування та подальшого розвитку механізмів операційного, аналітичного моніторингу, а також системи фінансового контролю в Україні, приведення її у відповідність до норм та практики в ЄС. Зважаючи на перші позитивні кроки уряду України щодо запровадження елементів операційного моніторингу (створення спільних моніторингових груп щодо контролю за використанням траншів бюджетної секторальної підтримки з боку ЄС у 20112013 рр.), потрібно провести комплексну інвентаризацію вже наданої фінансової допомоги, яка буде передбачати як аналіз результативності досягнення цілей та визначених індикаторів, так і цільове використання коштів на ці цілі.



У найближчій перспективі потрібно передбачити впорядкування системи управління бюджетною допомогою ЄС разом з розробкою закону України про міжнародну фінансову допомогу, відповідно до якого мають бути передбачені механізми зарахування її до Державного бюджету, надходження коштів безпосередньо на рахунок Державної казначейської служби України, визначені роль, місце та функції спільних груп моніторингу та відповідних державних інституцій, які б здійснювали незалежний та неупереджений контроль за їх цільовим, ефективним та результативним використанням.

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й запропоновано нове вирішення наукової задачі щодо формування системи ефективного моніторингу фінансових потоків у бюджетній сфері ЄС та Україні, що дало змогу сформулювати наступні висновки і пропозиції:

  1. Теоретична концептуалізація походження та сутності фінансових потоків безпосередньо пов’язана з еволюцією грошей та розвитком в економічній науці підходів до розуміння категорії “фінанси”. Сутність фінансових потоків розкривається в двох аспектах: по-перше, як грошової основи фінансів; по-друге, як сукупності фінансових відносин, які забезпечують розвиток економічної системи. Узагальнення теоретичних концепцій дало змогу уточнити поняття “фінансових потоків”, які відображають рух фінансових ресурсів, забезпечують безперервність економічних процесів у частині перерозподілу валового національного продукту і сприяють реалізації фінансових відносин та соціально-економічних цілей розвитку як на національному, так і на наднаціональному – міжнародному рівнях.

  2. Сучасний етап розвитку світогосподарських зв’язків відзначається інтенсифікацією, інтеграцією та диверсифікацією міждержавних фінансових потоків, які поступово диверсифікуються під впливом глобальних економічних трансформацій. Міжнародні фінансові потоки є динамічним видом світових фінансових ресурсів, що перебувають у постійному русі, синтезуючи екстравертні та інтравертні напрямки, забезпечують розвиток міжнародних економічних відносин. Багатогранність міжнародних фінансових потоків забезпечує поступальність процесів інтернаціоналізації та глобалізації, поглиблюючи взаємозалежність національних економік, що зумовлює формування єдиного світового фінансового простору.

  3. В епоху глобалізації з метою уникнення економічних кризових явищ та поглиблення асиметрії фінансової глобалізації в багатьох країнах світу виникає необхідність створення або вдосконалення відповідної системи моніторингу фінансових потоків, що є сукупністю заходів щодо систематичного контролю за переміщенням фінансових потоків на міжнародних фінансових ринках з метою розроблення рекомендацій та ухвалення рішень щодо організації ефективного управління фінансовими ресурсами за умов постійно змінюваного глобального економічного та фінансового середовища. Необхідність моніторингу зумовлює актуальність і викликає інтерес не тільки щодо традиційних світових фінансових потоків, а й щодо якісно нових, які виникають у межах єдиного бюджету Європейського Союзу.

4. Систематизовано методичні підходи до налагодження ефективного моніторингу, які полягають у дотриманні таких основних принципів як: безперервність спостереження за об’єктами та суб’єктами фінансового середовища; періодичність збору інформації про зміни, які відбуваються; зіставлення наявних макропоказників, що впливають на фінансові показники і застосовують для оцінки рішень; розроблення індексів та прогнозних показників на короткострокову й середньострокову перспективу тощо, що дало змогу виокремити його основні етапи: спостереження, збір статистичних даних, їх аналіз, оцінка, розробка прогнозів і рекомендацій. Визначено основні ознаки та запропоновано класифікацію моніторингу в ЄС на операційний та аналітичний.

5. Операційний моніторинг виконання політик ЄС грунтується на критеріях результативності та ефективності. Перший стосується внутрішніх програм/проектів, які реалізуються в рамках політик ЄС, а другий застосовують для аналізу фінансової допомоги розвитку, яку ЄС надає своїм членам та іншим країнам. Моніторингові комітети Європейської комісії, Європейський суд аудиторів у співпраці з національними вищими контрольними органами повинні відігравати вагомішу роль щодо здійснення постійного моніторингу та фінансового контролю за цільовим та ефективним витрачанням бюджетних коштів, які виділяються країнам у рамках фінансової допомоги ЄС. Аналітичний моніторинг повинен стати ключовим інструментом публічного управління на рівні ЄС, базуватися на результатах діяльності, доповнювати операційний моніторинг, включати результати фінансового та аудиту діяльності, а за видами проведення поділятися на “попередній” (ex-ante), “проміжний” (mid-progress) та “наступний” (ex-post).

6. Створення єдиного бюджету ЄС є закономірним результатом розвитку євроінтеграції. Проведені впродовж 1950–2010-х років фінансово-бюджетні реформи в ЄС заклали підґрунтя для стабільного функціонування та ламінарного розвитку ЄС, а також подальшої європейської інтеграції за умов глобалізації, уникнення можливих політичних чи соціальних потрясінь, економічних чи валютних криз. Управління бюджетом ЄС здійснюється на основі реалізації політик, високих стандартів та ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами ЄС, які постійно вдосконалюються. Внаслідок цього в ЄС сформувалися три головні елементи бюджетних процедур: 1) допустима межа власних ресурсів, яка становить 1,24 % від ВНД Співтовариства; 2) середньострокові фінансові плани (багаторічні фінансові перспективи); 3) щорічний бюджет ЄС. Бюджет ЄС залишається одним з важливих інструментів політичної й економічної влади в ЄС, реалізації основних цілей та завдань Співтовариства.

7. На підставі використання запропонованої економіко-математичної моделі розроблено адаптивні методи прогнозування надходжень до бюджету ЄС на 20112013 рр. із зазначенням довірчих інтервалів. Результати проведеного дослідження методом лінійного експоненціального згладжування підтвердили щорічне зростання і навіть деяке перевищення запланованих гранично допустимих меж доходів, що підтверджує бездефіцитність та збалансованість бюджету ЄС. Отриманий прогноз методом квадратичного згладжування засвідчує, що прогнозовані доходи перебувають у межах зобов’язальних та платіжних асигнувань. У 2012 і 2013 роках видатки будуть перевищувати прогнозовані доходи, що зумовлює необхідність перегляду асигнувань за виплатами в бік їхнього зменшення або корегування щодо збільшення граничної межі власних ресурсів ЄС. Перша хвиля реформування системи власних ресурсів повинна відбутися під час переходу до нової фінансової перспективи ЄС, тобто в 2012–2013 рр., а друга хвиля очікується у кінці нового п’ятирічного плану у 2018–2019 рр.



8. Моніторинг надходжень фінансових потоків ЄС в Україну засвідчив, що громадський моніторинг виконання положень Порядку денного асоціації Україна-ЄС здійснювали у 2010 році незалежні аналітичні установи на предмет виконання цілей та пріоритетів, та відповідного моніторингу та фінансового контролю щодо ефективного використання коштів на зазначені цілі не було як з боку ЄС, так і з боку державних установ України. Формування дієвого механізму моніторингу в Україні на основі міжнародного та європейського досвіду передбачає, передусім, створення Координаційної Ради при Президентові України з питань реформування чинної системи державного фінансового контролю, завданням якої стало б розроблення Концепції реформування та подальшого розвитку системи бюджетного моніторингу та фінансового контролю в Україні, приведення її у відповідність до норм та практики ЄС; ухвалення нормативно-правових актів щодо створення єдиної системи моніторингу та контролю за фінансовою та бюджетною допомогою ЄС. Реалізація зазначених заходів сприятиме побудові демократичного суспільства, адаптації європейських цінностей для формування соціально-орієнтованої економіки та забезпечення високої результативності управління та використання бюджетних коштів в Україні.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

  1. Каленюк И.С. Институты внешнего контроля государственных финансов: европейский опыт и Украина / И. С. Каленюк, Т. Н. Притула // Бизнес Информ. Научный информационный журнал. – 2007. – № 12 (1). – С. 81–83 (0,4 д. а., особисто автору – 0,2 д.а., проаналізовано моделі інститутів зовнішнього контролю державних фінансів).

  2. Притула Т. М. Теоретичні підходи до визначення поняття фінансових потоків / Т. М. Притула // Економічний простір : зб. наук. праць. – Дніпропетровськ : Придніпровська держ. академія будівництва та архітектури. – 2008. – Вип. 19. – С. 141–148. – 0,4 д.а.

  3. Притула Т. М. Прогнозування доходів бюджету ЄС на основі результатів моніторингу / Притула Т. М. // Вісник Львівської державної фінансової академії. Серія : Економічні науки. – 2009. – Вип. 17. – С. 226–234. – 0,4 д.а.

  4. Притула Т. М. До питання моніторингу структури та динаміки бюджету ЄС: статистичний підхід / Т. М. Притула // Економіка та держава. Міжнародний наук.-практ. журн.. – 2010. № 4. – С. 90–93. – 0,5 д.а.

  5. Притула Т. Економетричне прогнозування виробництва електроенергії в Євросоюзі / Т. Притула // Формування ринкової економіки в Україні : зб. наук. праць. – Львів : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2010. – Вип. 21. – С. 399–
    403. – 0,4 д.а.

  6. Притула Т. М. Організація моніторингу використання бюджетних фондів ЄС / Т. М. Притула // Науковий вісник ЧДІЕУ : зб. наук. праць. Серія 1. Економіка. – Чернігів : ЧДІЕУ, 2010. – № 3 (7). – С. 187–193. – 0,6 д.а.

  7. Притула Т. М. Роль інститутів Європейського Союзу у здійсненні моніторингу за фінансовими потоками / Т. М. Притула // Наукові записки. Серія : Економіка. – Острог : Вид-во нац. ун-ту “Острозька академія”, 2010. – Вип. 15. – С. 72–80. – 0,6 д.а.

  8. Притула Т. Моделювання та прогнозування динаміки впливу річних видатків з бюджету Євросоюзу на доходи аграрного сектора ЄС / Т. Притула // Формування ринкової економіки в Україні : зб. наук. праць. – Львів : Львівський нац. ун-т ім. Івана Франка, 2011. – Вип. 23. – Ч.2. – С. 254–262. – 0,5 д.а.

В інших виданнях:

  1. Притула Т. М. Інститути зовнішнього контролю державних фінансів : європейський досвід та Україна / Т. М. Притула // Фінансові ринки та інститути : тези доп. міжн. наук.-практ. конф. : в 2 т. (м. Харків, 7–8 грудня 2007 р.). – Х. : ВД “ІНЖЕК”, 2007. – Т.1. – С. 161–164. – 0,2 д.а.

  2. Притула Т. М. Особливості співпраці України з фінансовими інститутами ЄС / Т. М. Притула // Геопросторова стратегія України та її регіонально-інтеграційне спрямування : матер. міжн. наук.-практ. конф. (м. Харків, 12 квітня 2008 р.). – Х. : Харківський нац. ун-т імені В.Н. Каразіна, 2008. – С. 95–97. – 0,2 д.а.

  3. Притула Т. М. Теоретичні підходи до визначення поняття фінансових потоків / Т. М. Притула // Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави : матер. ІІІ міжнар. наук.-практ. конф. : в 2 т. (м. Дніпропетровськ, 29–30 жовтня 2008 р.). – Дніпропетровськ : Дніпропетровський нац. ун-т імені О. Гончара, 2008. – Т.1. – С. 91–93. – 0,2 д.а.

  4. Притула Т. М. Особливості бюджетного фінансування аграрної полі­тики ЄС / Т. Притула // Імперативи розвитку України в умовах глобалізації : матер. міжн. наук.-практ. конф. (м. Чернігів, 12–13 червня 2009 р.). – Чернігів : Чернігівський держ. ін.-т економіки і управління, 2009. – С. 73–76. – 0,3 д.а.

  5. Притула Т. М. Аналіз структури та динаміки бюджету ЄС в контексті його моніторингу / Т. М. Притула // Розвиток міжнародних відносин та зовнішньоекономічної діяльності підприємств України в умовах фінансово-економічної кризи : матер. ІІ міжн. наук.-практ. конф. студ. і молодих вчених, (м. Донецьк, 10–11 грудня 2009 р.). – Донецьк : Донецький держ. ун-т управління, 2009. – С. 269–273. – 0,2 д. а.

  6. Притула Т. М. Прогнозування надходжень до бюджету ЄС на основі моніторингу / Т. Притула // Євроінтеграційний вибір України та проблеми макроекономіки : тези доп. VII міжн. наук.-практ. конф. молодих вчених та студ. (м. Дніпропетровськ, 24 грудня 2009 р.). – Дніпропетровськ : Дніпропетровський ун-т економіки та права, 2009. – С. 128–130. – 0,2 д.а.

  7. Притула Т. М. Особливості моніторингу використання бюджетних фондів ЄС : роль Європейського Суду аудиторів / Т. Притула // Актуальні напрямки вдосконалення фінансово-економічної політики на сучасному етапі : тези доп. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Чернігів, 17–18 лютого 2010 р.). – Чернігів : Чернігівський держ. ін.-т економіки і управління, 2010. – С. 186–
    187. – 0,1 д.а.

  8. Притула Т. М. Моніторинг бюджетних реформ ЄС в контексті європейської інтеграції та глобалізації / Т. М. Притула // Національні економічні стратегії розвитку в глобальному середовищі: стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : наук. матеріали міжн. науково-практ. конф. (м. Київ, 21–23 квітня 2010 р.). – К. : НАУ, 2010. – № 1. – С. 194–202. – 0,6 д.а.

  9. Притула Т. М. Моніторинг бюджетних реформ ЄС в контексті євро­пейської інтеграції та глобалізації / Т. М. Притула // Національні економічні стратегії розвитку в глобальному середовищі : зб. тез міжн. наук.-практ. конф. (м. Київ, 21–23 квітня 2010 р.). – К. : НАУ, 2010. – С. 42–43. – 0,1 д.а.

  10. Притула Т. М. Електроенергетика Європейського Союзу / Т. М. Приту-
    ла // Сучасні кризові явища в економіці та проблеми облікового, контрольного і аналітичного забезпечення управління підприємством : тези доп. міжн. наук.-практ. конф. (м. Луцьк, 29–30 червня 2010 р.). – Луцьк : Луцький нац. технічний ун-т, 2010. – С. 199. – 0,1 д.а.

  11. Притула Т. М. Особливості фінансової підтримки аграрного сектора країн ЄС / Т. М. Притула // Актуальні проблеми фінансової системи України : зб. тез доп. та виступів VIII наук.-практ. конф. молод. вчених, аспір. і студ. (м. Черкаси, 15 квітня 2011 р.) / Черкаси : Черкаський держ. технологічний
    ун-т. – 2011. – Т. III. – С. 52–53. – 0,2 д.а.

АНОТАЦІЯ

Притула Т.М. Моніторинг фінансових потоків у бюджетній сфері
ЄС. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.02 – світове господарство і міжнародні економічні відносини. – ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, Київ, 2012.

У дисертаційній роботі виконано комплексне дослідження теоретичних та прикладних засад функціонування фінансових потоків у розвитку глобалізаційних процесів. Наголошено на особливостях бюджетних фінансових потоках Європейського Союзу. Досліджено еволюцію, реформи, тенденції та суперечності формування та функціонування єдиного бюджету ЄС, а також специфіку бюджетного процесу ЄС загалом. Здійснено прогнозну оцінку формування дохідної частини єдиного бюджету ЄС.

Розкрито суть, принципи та структуру моніторингу та контролю за фінансовими потоками у бюджетній сфері ЄС. Ідентифіковано та систематизовано методичні підходи до налагодження ефективного моніторингу фінансових потоків на рівні Європейського Союзу. Доведено, що результати моніторингу є важливим елементом формування бюджетного процесу в ЄС.

На підставі проведеного дослідження запропоновано пріоритетні напрями створення системи бюджетного моніторингу та єдиної системи фінансового контролю, удосконалення бюджетного процесу в Україні.

Ключові слова: глобалізація, інтеграція, фінансові потоки, моніторинг, бюджет ЄС, доходи бюджету, видатки бюджету.

АННОТАЦИЯ

Притула Т.Н. Мониторинг финансовых потоков в бюджетной сфере ЕС. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.02 – мировое хозяйство и международные экономические отношения. – ГВУЗ “Киевский национальный экономический университет имени Вадима Гетьмана”, Киев, 2012.

Диссертация посвящена комплексному исследованию теоретических и прикладных основ функционирования финансовых потоков в развитии глобализационных процессов. Значительное внимание уделено бюджетным финансовым потокам Европейского Союза. Обосновано эволюцию, реформы, тенденции и противоречия формирования и функционирования единого бюджета ЕС, а также особенности бюджетного процесса ЕС в целом. Осуществлена прогнозная оценка формирования доходной части единого бюджета ЕС.

Раскрыта сущность, принципы и структура проведения мониторинга и контроля бюджетных средств ЕС. Идентифицированы и систематизированы методические подходы к налаживанию эффективного мониторинга мировых финансовых потоков на уровне ЕС. Доказано, что результаты мониторинга выступают важным элементом формирования бюджетного процесса в ЕС.

В результате проведенного исследования предложены приоритетные направления создания системы бюджетного мониторинга и единой системы финансового контроля, усовершенствования бюджетного процесса в Украине.

Ключові слова: глобализация, интеграция, финансовые потоки, мониторинг, бюджет ЕС, доходы бюджета, расходы бюджета.
ANNOTATION

Prytula T.M. Monitoring of Financial Flows in the EU Budget Sphere. – Manuscript.

Thesis for Scholarly Degree of Candidate of Economic Sciences, Speciality 08.00.02 – World Economy and International Economic Relations. – SHEE “Kyiv National University of Economics named after Vadym Hetman”, Kyiv, 2012.

The thesis is devoted to the complex research of the theoretical and applied bases of financial flows functioning in the development of globalization processes. The nature and essence of financial flows, its classification, and peculiarities of international financial flows were investigated. Much attention has been focused on budget financial flows of the European Union.

Theoretical approaches to the definition of financial flows concept have been improved. It has been proved that at the international level financial flows become effective tool of integration policy main goals realization and, in particular, in the sphere of the development of European integration.

In the dissertation was proposed multicriterial classification of financial flows in the world economy (as per type of economic interaction, activities, time, sources, levels and directions). This has enabled to confirm the key role of financial flows in realization of multilevel system of international economics and to substantiate the necessity of creation a system of effective monitoring of internal and external financial flows based on priority, objectiveness, reliability and transparency principles.

It has been also emphasized on necessity of monitoring establishment as an effective instrument of timely identification and reaction on negative changes of financial situation and which has to be formed on consecutive and systematic researches conducted through identified periods of time, based on unified methodological approach. The main goal of such monitoring is to increase the effectiveness of financial flows management and correct decisions-making in the globalized world.

At the same time, it has been stressed that globalization of financial flows could, one hand, positively influence on economic growth and, on the other, create danger of global financial crises, increasing countries’ debts, form misbalances of economic and financial development, put into dependence countries with low income to the developed once, etc.

The definition to the concept “financial flows monitoring” has been proposed as an aggregate measures regarding systematic control of financial flows moving at the international financial markets with the aim of recommendations development and decisions-making regarding organization of the effective management of financial resources taking into account modern changes in the global economic and financial environment.

The thesis examines the essence, principles and current structure of the monitoring and control of financial flows in the EU budget. The methodical approaches to developing an effective monitoring system of financial flows at the level of the European Union have been identified and systematized. It is proved that the results of monitoring are an important element in the formation of the EU budget process.

In dissertation has been thoroughly analyzed institutional provisions of EU budget flows monitoring, defined functions and powers of the European Parliament, the European Commission, the European Council, the European Parliament’s Committee on Budgets, the European Court of Auditors, the European Anti-Fraud Office, Supreme Audit Institutions.

New approaches towards the essence of financial flows monitoring were introduced which consist of operational monitoring which represents the complex of measures conducted by certain institutions within their functions and powers and analytical monitoring, which has the aim of conducting analysis and systematization of internal peculiarities, defining the influence factors and assessment of reached results. The results of financial, compliance and performance audits should be also considered as an integral part of analytical monitoring.

Evolution, reforms, tendencies and contradictions of formation and functioning of a single EU budget have been investigated and scientifically motivated as well as peculiarities of the budgetary process of EU in general.

The structure of expenditure and revenue parts of EU budget has been analyzed, identified their main trends, and generalized main directions and spheres of financing EU current and future primary priorities and tasks.

The system of EU own resources have been analyzed which enabled to confirm the tendency of decreasing the value and volumes of traditional own resources over the past few years. At the same time it has been stressed that EU should enhance the monitoring function over the EU single budget and EU member states budgets and budget disciple to comply strictly with Maastricht criteria of defined marginal budget deficit and state debt in order to prevent the risk of further financial crises dissemination within the EU.

Forecast estimation for forming revenue part of a single EU budget has been provided in the dissertation.

Scientific principles and generalized facts developed and obtained by the author as a result of the investigation are considered to be independent contribution of the author to the development of the priority areas of a system of budget monitoring and uniform system of financial control as well as improving the budget process in Ukraine.



Key words: globalization, integration, financial flows, monitoring, EU budget, budget revenues, budget expenditures.




izumzum.ru