Державний вищий навчальний заклад - polpoz.ru o_O
Главная
Поиск по ключевым словам:
Похожие работы
Державний вищий навчальний заклад - страница №1/3



ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ЄВЧЕНКО НАТАЛІЯ ГРИГОРІВНА


УДК 336.71:336.22](043.5)

РОЗВИТОК ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНІСТЮ БАНКУ

Спеціальність 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Науковий керівник:

Сало Іван Васильович

доктор економічних наук,

професор

Суми – 2009


ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………….…………………………

4

РОЗДІЛ 1.

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ БАНКУ…......................................................

12


1.1.

Вплив оподаткування на показники та напрямки банківської діяльності………………………………………………….…...

12


1.2.

Обґрунтування місця податкового менеджменту в системі управління банку…………………………..…………………...

33


1.3.

Податкове навантаження та податкові ризики як предмет податкового менеджменту банку….………………....................

49





Висновки за розділом 1…….…………………………………..

72

РОЗДІЛ 2.

ФОРМУВАННЯ МОДЕЛІ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ БАНКУ……………………..………………

75


2.1.

Комплексний підхід до управління податковою діяльністю банку на основі функціональної моделі…………...…………..

75


2.2.

Взаємодія податкового планування та аналізу на етапі вибору оптимального варіанта податкової діяльності банку……………………………………………….……………..

88


2.3.

Процедури податкового обліку та заходи податкового контролю в процесі реалізації і моніторингу податкового плану банку……………………………………………………….

118





Висновки за розділом 2…….........................................................

135

РОЗДІЛ 3.

НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТАРІЮ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ БАНКУ……………………………………

138


3.1.

Дослідження впливу податкового навантаження на показники ефективності діяльності банку ……………………….……….

138


3.2.

Обґрунтування науково-методичного підходу щодо визначення граничного рівня податкового навантаження банку та його використання в податковому плануванні і аналізі………………….………………………………………….

155


3.3.

Удосконалення податкового контролю на основі розрахунку граничних значень контрольованих параметрів діяльності банку……………………………………………….…………….

171





Висновки за розділом 3…….......................................................

181

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………

185

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………….....

193

ДОДАТКИ …………………………………………………………………….

210

ВСТУП


Актуальність теми дослідження. В умовах невизначеності зовнішнього середовища та високої ризиковості діяльності конкурентні переваги отримують банки, здатні забезпечити ефективну взаємодію всіх елементів системи управління, включаючи як організаційну, так і фінансову складову. Податковий менеджмент як підсистема управління фінансами, може стати вагомим фактором, що визначає ефективність діяльності банку, оскільки податкові відносини опосередковують більшість його операцій.

Високе податкове навантаження послаблює конкурентоспроможність банку, а ігнорування податкових ризиків в процесі управління фінансами банку може призвести до суттєвих негативних наслідків як у вигляді витрат за фінансовими санкціями, так і у вигляді втраченої вигоди через прийняття неефективних управлінських рішень.

Таким чином, на сьогодні існує необхідність у формуванні цілісної та структурованої системи податкового менеджменту банку, удосконаленні його інструментарію, що забезпечить нарощення конкурентних переваг та ефективне функціонування банку.

Питання ефективності банківської діяльності та управління банками досліджувались у працях Дж. Сінкі, П. Роуза, Дж. Маршалла, А.М. Мороза, М.І. Савлука, А.О. Єпіфанова, І.В. Сала, О.В. Васюренка, А.М. Герасимовича, С.М. Козьменка, Л.О. Примостки, А.А. Мещерякова, О.П. Заруцької, О.І. Лаврушина, М.З. Бора, Т.В. Нікітіної, Р.Г. Ольхової.

Проблеми функціонування системи оподаткування України, питання податкового планування і управління податковими платежами, окремі аспекти впливу оподаткування на діяльність суб’єктів господарювання ґрунтовно висвітлені в роботах О.Д. Василика, П.В  Мельника, Д.Г. Черника, Ю.Б. Іванова, А.І. Крисоватого, В.Г. Панскова, В.Л. Андрущенко, А.М. Соколовської, О.Д. Данілова, В.В. Вітлінського, І.І. Д’яконової, В.В. Карпової, В.В. Лащака, Є.Б. Бережного, Д.М. Серебрянського. Дослідженням специфіки оподаткування окремих банківських операцій, податкового стимулювання інвестиційної діяльності банків, розвитку системи оподаткування банків і розробці напрямів її вдосконалення присвячені роботи B.С. Петросової, М.Л. Бутилькова, О.І. Борисова, К.А. Кантирєва.

Високо оцінюючи наукові напрацювання вітчизняних та зарубіжних вчених з проблематики, що досліджується, слід зауважити, що залишилося поза увагою як науковців, так і практиків дослідження формування системи податкового менеджменту в банку, визначення її елементів з точки зору податкових наслідків та кінцевого фінансового результату діяльності банку, що і зумовило вибір теми дисертаційного дослідження та свідчить про його актуальність.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження було використано при виконанні науково-дослідних тем Державного вищого навчального закладу «Українська академія банківської справи Національного банку України», а саме: «Сучасні технології фінансово-банківської діяльності в Україні» (державний реєстраційний номер 0102U006965); «Розвиток механізму функціонування банківської системи України під впливом іноземного капіталу» (державний реєстраційний номер 0107U012112). До звітів за цими темами включені пропозиції автора щодо методики аналізу податкового навантаження банку за допомогою системи взаємопов’язаних показників; визначення граничного рівня податкового навантаження банку на основі виявлення взаємозв’язку між податковим навантаженням та показниками ефективності діяльності банку; формування функціональної моделі податкового менеджменту банку.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка науково-методичних підходів і практичних рекомендацій щодо розвитку податкового менеджменту банку, виходячи з його взаємозв’язку з фінансовим менеджментом і враховуючи вплив на ефективність діяльності банку.

Реалізація поставленої мети обумовила необхідність вирішення в роботі таких завдань:



  • обґрунтувати місце і роль оподаткування серед факторів зовнішнього середовища діяльності банку з метою виявлення характеру впливу оподаткування на показники та напрямки банківської діяльності, а також визначення основних завдань управління ним;

  • дослідити теоретичні основи податкового менеджменту з метою формування системи податкового менеджменту банку та виділення її елементів;

  • узагальнити існуючі методичні підходи щодо визначення рівня податкового навантаження, що дозволить обґрунтувати методику розрахунку показників для його оцінки та застосування в податковому менеджменті банку;

  • проаналізувати структуру податкових платежів і показники податкового навантаження по банківській системі України в цілому та в розрізі груп банків;

  • дослідити інструментарій податкового менеджменту у взаємозв’язку з функціями фінансового менеджменту банку;

  • формалізувати взаємозв’язок показників податкового навантаження та ефективності діяльності банку з метою розробки методичного підходу до визначення граничного рівня податкового навантаження банку.

Об’єктом дослідження є економічні відносини, пов’язані з перерозподілом фінансових ресурсів у вигляді податків і формуванням кінцевого результату діяльності банку.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади та інструментарій податкового менеджменту банку.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали положення теорії податкового менеджменту, банківської справи, оподаткування банківської діяльності та сучасні концепції банківського фінансового менеджменту. У процесі дослідження використовувалися такі загальнонаукові методи пізнання дійсності, як теоретичне узагальнення та порівняння, систематизація (при дослідженні сутності податкового менеджменту та визначенні особливостей оподаткування у банківській сфері); спостереження (під час дослідження податкового навантаження по банківській системі України та відбору банків для моделювання); порівняння (у процесі встановлення спільних і відмінних рис існуючих методик оцінки податкового навантаження); системного аналізу (при визначенні елементів системи податкового менеджменту); вимірювання, формалізації та економіко-математичного моделювання (у процесі розробки оптимізаційної моделі рентабельності і визначення оптимального співвідношення між рентабельністю активів банку та рівнем податкового навантаження).

Комп’ютерне моделювання проведене в середовищі Maple 7.0. Для цього були розроблені ітераційні процедури регресійного та кореляційного аналізів, а також чисельної оптимізації функції дійсного аргументу.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти з питань регулювання оподаткування та діяльності банків, аналітичні матеріали Національного банку України, Асоціації українських банків і Державної податкової служби України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних економістів, присвячені проблемам податкового та банківського менеджменту.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні науково-методичних підходів щодо формування системи податкового менеджменту та її розвитку в системі управління діяльністю банку.

Наукову новизну дисертаційної роботи визначають такі положення:



вперше:

  • запропоновано науково-методичний підхід щодо визначення граничного рівня податкового навантаження банку на основі виявлення його взаємозв’язку з показниками ефективності діяльності шляхом побудови оптимізаційної моделі рентабельності, що дозволить розрахувати значення контрольованих параметрів діяльності та розробити заходи податкового контролю, спрямовані на усунення відхилень фактичних показників від запланованих або утримання їх у межах встановлених значень;

  • розроблено теоретико-методичні положення комплексного управління податковою діяльністю банку на основі функціональної моделі, починаючи від формулювання цілей і завдань та закінчуючи реалізацією обраного варіанта податкової діяльності, що забезпечить взаємодію всіх податкових інструментів і сприятиме узгодженню заходів податкового менеджменту із цілями і завданнями фінансового менеджменту банку;

удосконалено:

  • науково-методичний підхід щодо формування і розвитку системи податкового менеджменту банку на основі системного підходу до управління у поєднанні з теорією податкового менеджменту для визначення її елементів і встановлення взаємозв’язків між ними. На відміну від існуючих підходів, систему податкового менеджменту банку пропонується розглядати як поєднання двох підсистем: підсистеми податкового менеджменту банку – платника податків та підсистеми податкового менеджменту банку – податкового агента, кожна з яких має свої завдання, об’єкти та інструменти;

  • методичний підхід до податкового планування на основі визначення граничного рівня податкового навантаження, що дозволить обрати оптимальний варіант податкової діяльності банку з урахуванням співвідношення показників ефективності діяльності та рівня податкового навантаження банку. На відміну від існуючих, запропонований підхід сприятиме узгодженню податкових і фінансових планів банку, забезпечить оптимальне співвідношення податкового навантаження з показниками рентабельності банку та дозволить визначати фактори, які найбільше впливають на досягнення запланованих показників;

  • процедуру аналізу податкового навантаження банку на основі використання системи взаємопов’язаних показників, що розраховуються за даними фінансового та податкового обліку, яка дозволить оцінити рівень податкового навантаження за складовими та джерелами сплати податків і його вплив на фінансові показники діяльності банку. Запропоновані показники можуть використовуватися органами Державної податкової адміністрації України при складанні плану-графіка проведення документальних і виїзних перевірок банків та власне банками у процесі податкового і фінансового планування;

набули подальшого розвитку:

  • теоретичні положення щодо виявлення і обґрунтування напрямків впливу оподаткування та оцінки цього впливу на параметри банківської діяльності на основі розмежування системи оподаткування безпосередньо банку і системи оподаткування інших суб’єктів господарювання та фізичних осіб. При цьому за основу береться те, що система оподаткування банку через податок на прибуток та податки, що сплачуються за рахунок витрат, здійснює прямий вплив на фінансові результати, ліквідність, власні кошти, собівартість продуктів і послуг банку, а система оподаткування контрагентів та клієнтів банку через податок на доходи фізичних осіб і оподаткування процентів, інвестицій та операцій з цінними паперами впливає на вибір пріоритетних напрямків діяльності банку, асортимент банківських продуктів і послуг, ресурсний потенціал банку опосередковано;

  • визначення сутності поняття «податковий менеджмент банку», під яким пропонується розуміти систему управління податковою діяльністю, що передбачає використання відповідних інструментів для визначення податкового навантаження та податкових ризиків з метою їх оптимізації в межах фінансової стратегії банку та чинного податкового законодавства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці методичних рекомендацій щодо формування та розвитку системи податкового менеджменту у взаємозв’язку з функціями фінансового менеджменту, що дозволить підвищити ефективність функціонування банку.

Обґрунтовані наукові положення, висновки, запропоновані методи та практичні рекомендації, які містяться в дисертаційному дослідженні, були використані:



  • для аналізу податкового навантаження банку та виявлення податкових ризиків у процесі моніторингу виконання планів і бюджетів (довідка ВАТ «КБ «Володимирський» № 01-05/884-01 від 08.09.2008);

  • для оцінки рівня податкового навантаження банку за допомогою системи взаємопов’язаних показників у процесі моніторингу виконання планів і бюджетів (довідка ВАТ АБ «Столичний» № 01-07/1170 від 23.09.2008);

  • для розрахунку прогнозних значень фінансових показників на рівні філії банку, враховуючи співвідношення податкового навантаження з показниками ефективності діяльності в процесі фінансового планування (довідка Сумської філії ВАТ «КРЕДОБАНК» № 196 від 14.08.2008);

  • для обґрунтування розрахунків прогнозних витрат кошторисних статей під час формування проекту кошторису поточних доходів і витрат на наступний рік (довідка Управління Національного банку України в Сумській області № 12-13 від 19.03.2008).

Одержані автором результати наукового дослідження використовуються в навчальному процесі Державного вищого навчального закладу «Українська академія банківської справи Національного банку України» при викладанні таких навчальних дисциплін: «Оподаткування банків», «Фінансовий менеджмент у банку», «Податковий обліку в банку», «Аналіз банківської діяльності», «Організація контролю в банку» (акт від 01.09.2008)

Особистий внесок здобувача. Результати наукового дослідження отримані автором особисто і знайшли відображення в опублікованих працях. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, особистий внесок здобувача полягає у визначенні податкового поля та особливостей організації податкового обліку в банку [10].

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення і результати дослідження оприлюднені та доповідалися на науково-практичних конференціях, зокрема: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України» (м. Суми, 2003, 2006, 2008), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні тенденції в розвитку банківської системи» (м. Дніпропетровськ, 2004), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика» (м. Суми, 2008), VII Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми і перспективи розвитку економіки України» (м. Алушта, 2008), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави» (м. Дніпропетровськ, 2008).

Наукові публікації. Основні положення дисертації повністю висвітлено і викладено в 14 наукових працях загальним обсягом 31,5 друк. арк., з яких особисто автору належить 4,8 друк. арк., у тому числі 6 наукових статей у наукових фахових виданнях, 7 тез доповідей на науково-практичних конференціях, 1 навчальний посібник у співавторстві.

Структура та обсяг дисертації визначаються метою та завданнями дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 260 сторінок, у тому числі на 80 сторінках розміщено 25 таблиць, 39 рисунків, 12 додатків і список використаних джерел із 170 найменувань.
РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ БАНКУ


1.1. Вплив оподаткування на показники та напрямки банківської діяльності.

Основні тенденції розвитку банківської справи в сучасних умовах інтернаціоналізації та глобалізації фінансових ринків, становлення небанківських фінансових інститутів, посилення нецінових методів конкуренції полягають в подальшому розвитку банківських технологій, розробці і впровадженні на їх основі нових видів продуктів і послуг, розширенні їх обсягу та асортименту, посиленні конкуренції на банківському ринку.

Становлення та розвиток банківської справи в Україні відбувається в нових економічних умовах, за яких банки стають центральною ланкою ринкової системи, оскільки у ринковій економіці банкам належить особлива роль фінансових посередників, відчуваючи постійний вплив цієї системи, що, у свою чергу, вимагає передбачення майбутніх змін в зовнішньому середовищі та адаптації до них для успішного функціонування. Відновлення економічного зростання в Україні значною мірою залежить від ефективності та надійності банківської системи.

Успішна діяльність банку можлива лише на основі раціональної організації діяльності і ефективного використання ресурсів. Для досягнення цієї мети необхідно створити дієву та якісну систему управління, яка повинна включати як організаційну, так і фінансову складову.

В зв’язку з цим виникає необхідність вивчення досвіду в сфері банківського менеджменту розвинутих країн та напрацювань визнаних економістів, таких як Дж. Сінкі [1], П. Роуз [2], Дж. Маршалл [3], Е. Долан [4] та ін. Проте механічне копіювання та використання механізмів управління фінансами банку, що дають позитивні результати в країнах із врегульованою законодавчою базою, стабільною банківською системою, розвинутими фінансовими ринками та їх інфраструктурою не можливе, внаслідок особливостей економічного розвитку України.

Відповідно це зумовлює необхідність вивчення наукових праць, які враховують умови розвитку вітчизняної банківської системи.

Серед представників української економічної думки, що займалися проблемами банківської діяльності, слід назвати А.М. Мороза, М.І. Савлука [5], М.Ф. Пуховкіну, А.О. Єпіфанова [6, 7], І.В. Сала [7, 8, 9], О.В. Васюренка [10], Т.П. Остапишина [11], А.М. Герасимовича [12], Л.О. Примостку [13], М.І Макаренка [14] та інших.


Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.
Щодо системи оподаткування банків в Україні, можемо відзначити наявність всіх вищеперерахованих рис, що дає підстави говорити про відповідність її практиці розвинутих країн.

Таким чином, як прямий фактор система оподаткування банків впливає на такі показники їх діяльності, як фінансові результати діяльності, витрати та собівартість продуктів і послуг. Витрати зі сплати податків впливають як на ліквідність банку (у силу того, що вони сплачуються за рахунок коштів, що знаходяться на кореспондентському рахунку), так і на розмір власних коштів (у силу того, що податки, як і будь-які витрати, призводять до зменшення прибутку, а отже і розміру капіталу банку).

Крім оподаткування діяльності власне банків, на стабільне функціонування банківської системи значний вплив здійснює і порядок оподаткування підприємств і населення як клієнтів банків, яке також визначає активність банків в тих або інших сферах, в чому і полягає опосередкований вплив оподаткування як фактору банківської діяльності.

Дослідження особливостей оподаткування в розвинутих країнах дозволило виділити в системі податків, що сплачують фізичні та юридичні особи, ті, що мають найбільш істотне значення з точки зору впливу на діяльність банків, а саме:



  • порядок оподаткування підприємств і фізичних осіб, які сплачують податки з отриманого прибутку або доходу. У результаті після сплати податків у платників залишається значна частина зароблених коштів, що можуть використовуватися не тільки на поточне споживання, але і для заощаджень. Відповідно збільшується обсяг залучених банками коштів;

  • надання можливості відносити на витрати, що зменшують оподатковуваний прибуток, проценти за кредитами. Компанії відносять на витрати всі проценти, незалежно від напрямку використання кредиту. Подібне право, як правило, мають і фізичні особи. У багатьох країнах фізичним особам-платникам податків надається податкова знижка на суму виплачених ними процентів за кредитами, отриманих з метою виробничих інвестицій. У ряді країн застосовується різний податковий режим для окремих видів процентних платежів. Так, в Австралії, Франції, Туреччині, Ірландії податкова знижка використовується тільки щодо процентів за кредитами, отриманими для бізнесу. У США не оподатковуються проценти, сплачувані за іпотечними кредитами;

  • звільнення від оподаткування доходів від вкладень у певні об’єкти інвестицій. У ряді країн пільги надаються платникам податків, що вкладають кошти в державні банки, приймають участь у національних планах заощаджень (проценти за такими внесками не обкладаються податком). Однак Фінляндія є єдиною країною, де така пільга надається без обмежень. В інших країнах діє граничний розмір пільги і чітко обумовлені види фінансових інструментів, проценти за якими звільняються від оподаткування;

  • Вырезано.

  • Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.

На сьогодні податковий аспект присутній в будь-якому сегменті управління фінансами банку, впливає на всі ключові фінансові рішення. Оподаткування прямо впливає не тільки на досягнення найважливіших фінансових цілей банку (збільшення чистого прибутку і вартості бізнесу), але й на управління доходами, витратами, прибутком і капіталом, а опосередковано — і на інші напрямки фінансового менеджменту (формування фінансової політики, управління кредитним портфелем, портфелем цінних паперів тощо). В зв’язку з цим система управління податковим фактором в процесі прийняття управлінських рішень повинна стати невід’ємною частиною системи фінансового менеджменту в банку, враховуючи його цілі та завдання.

У сучасній економічній літературі дана система, як правило, визначається як податковий менеджмент або корпоративний податковий менеджмент.

На думку авторів підручника «Податкове планування» Вилкової О.С. та Романовського М.В. [15], впровадження такого механізму управління податками як податковий менеджмент найбільш потребують такі основні групи організацій:

- великі корпоративні структури, що мають широку мережу філій, дочірніх та асоційованих компаній, де виникають додаткові завдання, пов’язані з оптимізацією оподаткування;

- новостворені приватні підприємства та компанії, що потребують визначення майбутніх напрямків діяльності, планування та оцінки майбутніх доходів та витрат, суттєвий вплив на які здійснюють податки;

- приватизовані підприємства, що потребують перегляду застарілих підходів та впровадження нових систем управління фінансами, витратами і податками, зокрема;

- малі підприємства, що можуть застосовувати різні схеми оподаткування (загальну чи спрощену) .

Виходячи із особливостей функціонування та організаційної структури банків, їх можна віднести майже до кожної із наведених груп. Тобто, можемо говорити про необхідність розробки та впровадження у банку такої складової системи фінансового менеджменту як управління податковою діяльністю банку в цілому і управлінні податковими ризиками зокрема. Під податковою діяльністю банку, для виконання завдань даного дослідження, розуміємо діяльність, пов’язану з формуванням і оптимізацією податкової бази за всіма видами податків; оптимізацією податкового навантаження; оцінкою податкових ризиків; розробкою облікової політики з урахуванням оподаткування; підготовкою і поданням податкової звітності; контролем дотримання графіків податкових платежів; відносинами з податковими та контролюючими органами. В рамках фінансового управління податкова діяльність може бути розглянута як діяльність з використанням спеціальних інструментів для забезпечення найбільш ефективних результатів діяльності банку і його взаємовідносин з державою з урахуванням впливу оподаткування.

Питанням податкового менеджменту присвячено значну кількість праць таких вітчизняних вчених як О.Д. Василик [16], О.М. Тимченко [17], Т.М. Рева [18], А.М. Леміш [19], Р.Ю Ісаншина [20,] С.В. Паранчук, Є.М. Романів [21]. Проте необхідно відмітити, що зазначені роботи здебільшого присвячені проблемам державного податкового менеджменту. Цілеспрямованим дослідженням теоретично-методичних та прикладних аспектів податкового менеджменту присвячені наукові роботи багатьох російських економістів, серед яких слід зазначити Д.Г. Черника [22], М.В. Карпа [23], Є.А. Кірову [78], Є.А. Єрмакову [24], С.В. Баруліна [80], Є.М. Євстігнєєва [25], О.С. Вилкову, М.В. Романовського [71]. Високо оцінюючи вклад зазначених авторів у проблематику, що досліджується, необхідно зауважити, що це, насамперед, навчальна література. Крім того, більшість авторів досліджують питання організації податкового планування.

Серед наукових робіт відомих українських науковців на особливу увагу заслуговують праці Ю.Б. Іванова [26], В.В. Карпової [82], А.І. Крисоватого та А.Я. Кізими [27], які визначають поняття, об’єкт, предмет і методи податкового менеджменту, розрізняючи при цьому державний податковий менеджмент та корпоративний податковий менеджмент. Переважну більшість наукових досліджень вітчизняних авторів присвячено проблемам управління податковими платежами на підприємствах, а проблеми формування системи податкового менеджменту в банках залишаються найменш дослідженими. Певною мірою питання вдосконалення податкового менеджменту на підприємствах вирішені такими вченими як А.В. Єлісєєв [28], Ю.В. Півняк [29], В.А. Горб [30], В.В. Карпова [31], Я.І. Глущенко [32], окремі теоретичні положення яких можуть бути використані в подальшій роботі.

Проведений автором аналіз наукових досліджень із проблематики податкового менеджменту дозволяє стверджувати, що залишилося поза увагою як науковців, так і практиків дослідження формування системи податкового менеджменту в банку та визначення її елементів з точки зору впливу податків на фінансові результати діяльності банку.

Як окрема галузь знань податковий менеджмент виник на початку ХХ століття і відтоді набув широкого розвитку у розвинених країнах світу як наука і практика управління фінансовими ресурсами і відносинами, що охоплюють систему принципів, форм і прийомів регулювання економіки за допомогою податків [83]. Як відомо, у західній практиці на рівні господарюючих суб’єктів в рамках функції фінансового планування відбулось виділення функції податкового планування, оскільки податки є суттєвою статтею витрат. Розвиток податкової системи, значний обсяг податкового законодавства, наслідки податкових помилок призвели до виділення податкового менеджменту в окрему підсистему управління. За аналогією з фінансовим менеджментом податковий менеджмент виник спочатку в господарському середовищі, тобто в практичній діяльності, і лише згодом з’явилися спроби теоретичного узагальнення і розвитку цієї області знань.



Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.

Заходи податкового менеджменту для підсистеми банку – податкового агента передбачають нарахування і утримання сум податків, зборів, обов’язкових платежів інших суб’єктів оподаткування в податковому обліку, виявлення і аналіз податкових ризиків, податковий контроль за правильністю розрахунків податкових зобов’язань, своєчасністю перерахування їх до бюджету та поданням податкової звітності.

Важливою складовою системи податкового менеджменту є підсистеми забезпечення. Податковий менеджмент банку як практична діяльність формується на перетині фінансового та податкового обліку, внутрішнього контролю та аудиту, податкового права і фінансового менеджменту.

Така його специфіка і визначає характер необхідного забезпечення, яке на наш погляд, повинне включати законодавчу, нормативну та інформаційну складову.

Законодавче забезпечення податкового менеджменту охоплює сукупність нормативних актів різного рівня, що містять податкові норми. Сюди, в першу чергу, входять Закони України, постанови Кабінету Міністрів та НБУ, накази і листи Державної податкової адміністрації України. В них закріплені основоположні принципи оподаткування, склад системи оподаткування, учасники податкових відносин, встановлені підстави виникнення, зміни і припинення обов’язків зі сплати податків і зборів, а також порядок виконання платниками податків цих обов’язків. Закони включають як закони загальної дії, так і закони щодо конкретних податків. Постанови НБУ регулюють правила ведення податкового та фінансового обліку, а також процедури розробки облікової політики банку. Листи, вказівки і роз’яснення Державної податкової адміністрації України мають нормативно-методичний характер і слугують для розгляду окремих податкових ситуацій. Окрім національного законодавства, відносини в податковій сфері регулюються і міжнародно-правовими договорами.

Нормативне забезпечення податкового менеджменту включає внутрішні положення, інструкції, методичні вказівки, нормативи, що регулюють здійснення операцій та діяльність банку.

Інформаційне забезпечення для цілей податкового менеджменту включає дані фінансового та податкового обліку, податкового аналізу, показники фінансової та управлінської звітності.

Підсумовуючи вищевикладене, можна зробити висновок про те, що податковим менеджментом є безперервний управлінський процес, що є невід’ємною частиною фінансового менеджменту банку, який спрямований на комплексне використання законних способів оптимізації впливу оподаткування з урахуванням стратегії розвитку банку. Податковий менеджмент є цілісною системою управління податковою діяльністю банку, що включає такі елементи як об’єкт, суб’єкт, завдання, забезпечення та інструменти управління. Об’єктом управління виступає податкова діяльність банку, що конкретизується через визначення предмету, складовими якого є податкове навантаження та податкові ризики банку. Суб’єктом можуть бути як окремі відповідальні особи, так і спеціальний підрозділ у складі організаційної структури банку. Виконання завдань податкового менеджменту досягається через застосування суб’єктом відповідних інструментів, а саме: податкового планування, податкового обліку, податкового аналізу та податкового контролю.

Отже, під податковим менеджментом банку, як засобом оптимізації прямого та опосередкованого впливу оподаткування, пропонуємо розуміти систему управління податковою діяльністю, що передбачає використання відповідних інструментів для визначення податкового навантаження та податкових ризиків з метою з метою їх оптимізації в межах фінансової стратегії банку та чинного податкового законодавства.

1.3. Податкове навантаження та податкові ризики як предмет податкового менеджменту банку

Податковий менеджмент банку розглядається нами як одна із забезпечуючих підсистем управління. Оскільки предметом податкового менеджменту банку є податкове навантаження і податкові ризики, то можемо відзначити, що функції податкового менеджменту спрямовані на здійснення податкової оптимізації та оцінку податкових ризиків.

Насамперед зупинимось на розгляді податкових ризиків в системі податкового менеджменту банку. На нашу думку, критерієм оцінки якості прийнятих управлінських рішень в сфері податкової діяльності банку в межах управління фінансами повинна бути не стільки максимізація фінансового результату з метою поліпшення фінансового стану та підвищення ринкової вартості банку, скільки мінімізація податкових ризиків. Реалізація податкових ризиків суттєво впливає на результати податкового планування, оскільки за їх невизначеності величина податкового навантаження може бути розрахована лише приблизно і у разі значних відхилень може призвести до прийняття економічно неефективних управлінських рішень в сфері податкового менеджменту, що в свою чергу негативно вплине на величину фінансового результату банку.

Ігнорування податкових ризиків в процесі управління фінансами банку може призвести до суттєвих негативних наслідків як у вигляді прямих втрат — зменшення фінансового результату, збільшення податкових витрат, фінансові санкції, так і у вигляді втраченої вигоди через прийняття неефективних управлінських рішень.

Недостатня розробка теоретичних та методичних аспектів ідентифікації та оцінки податкових ризиків визначає необхідність уточнення понятійного апарату. Безпосередньо питанням визначення та класифікації податкових ризиків присвячені роботи таких науковців як В.В. Вітлінський [33], О.М. Тимченко [73], Т.А. Козенкова [34], Є.Н. Євстігнєєв [81], С.А. Філін [35], Т.А. Циркунова [36], М.І. Мігунова [37], А.А. Леушев [63].

Слід також відзначити напрацювання В.І. Грушко [38], І.І. Кучерова [39], І.М. Таранова [40], С.В. Онишко [41], А.М. Жеребних [109], які, не досліджуючи безпосередньо проблему податкових ризиків, значну увагу приділяють аналізу причин та факторів, що призводять до втрат бюджету. На нашу думку, такі фактори можна визначити як джерела податкових ризиків, оскільки дія одного або сукупності таких факторів призводить до виникнення певних видів податкових ризиків.

Податкові ризики більшість науковців пропонує розглядати як різновид фінансових ризиків, оскільки вони можуть призвести до зростання витрат. Основна частина податкових ризиків може бути оцінена у грошовому вимірнику. Нефінансовими можна вважати тільки податкові ризики, пов’язані з кримінальною відповідальністю. В той же час банки як юридичні особи не можуть бути суб’єктами кримінальної відповідальності, тобто даний вид ризику не може бути поширений на банк як платника податків [102, 42].

Т.А. Козенкова [102] пов’язує податкові ризики зі змінами в податковій політиці країни, введенням нових податкових платежів, збільшенням ставок оподаткування, змін у податковому законодавстві щодо умов та строків сплати податків і т.д. На нашу думку, такий підхід є обмеженим, в силу того, що джерелами виникнення податкових ризиків можуть бути не тільки зовнішні, а і внутрішні фактори. С.В. Філін трактує поняття податкового ризику, враховуючи такий внутрішній фактор, як наявність податкових помилок: «податковий ризик — це ймовірність втрат суб’єкта господарювання через несприятливі зміни податкового законодавства в процесі фінансової діяльності або внаслідок допущених податкових помилок при обчисленні сум податкових платежів» [103]. Є.М. Євстігнєєв визначає податковий ризик через «ймовірність виникнення несприятливих наслідків для платника податків в сфері податкового планування» [81]. Проте він обмежує податкові ризики лише втратами через фінансові санкції податкових органів.

Вырезано.

Для доставки полной версии работы перейдите по ссылке.

Таким чином, абсолютне податкове навантаження банку не може включати податок на доходи фізичних осіб. В даному випадку банк є податковим агентом, тобто утримує податок з нарахованої зарплати і перераховує його до бюджету. Отже, при визначенні податкового навантаження необхідно розрізняти податкові платежі власне банку і виплати через податкового агента.

Проте абсолютний показник не відображає напруженість податкових зобов’язань для банку. Крім того, за його допомогою не можливо порівняти величину податкових платежів банку з джерелом їх сплати. Тому на наступному етапі розрахунку абсолютне податкове навантаження необхідно співвідносити з базою для отримання відносних показників. Саме відносними показниками слід оперувати при подальшому порівняльному аналізі та в процесі податкового планування, оскільки зрозуміло, що навіть коливання показників фінансових результатів за періодами призводить до зміни абсолютних сум податків. Зростання сум сплачуваних податків із зростанням обсягів операцій не завжди пов’язане із збільшенням податкового навантаження.

Відносний рівень податкового навантаження — це сума податкових витрат банку за певний період, співвіднесена з базою порівняння. Під базою порівняння зазвичай розуміють джерело коштів, за рахунок яких сплачуються податки.

Деякі економісти при розрахунку відносного показника податкового навантаження за аналогією з показником для макрорівня, на мікрорівні пропонують використовувати як базу порівняння додану вартість або новостворену вартість. Це пов’язано з тим, що по-перше, додана вартість вважається універсальним джерелом сплати податків для всіх господарюючих суб’єктів і тому може бути використана в якості економічної бази для розрахунку рівня податкового навантаження. Проте, слід зазначити, що ряд податків має ширшу податкову базу (наприклад, податок на майно); по-друге, на рівні суб’єктів господарювання показник доданої вартості, як правило, не розраховується.

О.С. Вилкова і М.В. Романовський пропонують використовувати показник податкових доходів-брутто, сформований за правилами податкового обліку, збільшений на суму непрямих податків [71].

Найбільшу дискусію викликає можливість використання як бази порівняння показника прибутку. Так, деякі автори вважаютьсь такий підхід принципово неправильним з двох причин. По-перше, прибуток є не єдиним джерелом сплати податків. По-друге, використання даного показника призводить до завищення податкового навантаження, в тому числі можливе отримання показника більше 100%.

Проте, незалежно від джерела, сплата податку здійснюється за рахунок власних коштів суб’єкта господарювання, основним джерелом збільшення яких є сума отриманого прибутку. Співвідношення податків і прибутку, більшого за одиницю, може означати, що за підсумками періоду банком сплачено податків більше, ніж отримано прибутку в результаті здійснення діяльності [142]. При отриманні збитку загальна сума податків не дорівнює нулю, оскільки банком сплачуються інші податки, збори та обов’язкові платежі, зокрема податок з власників транспортних засобів, плата за землю, відрахування до фондів соціального страхування тощо [142]. Таким чином, вважаємо, що показник прибутку як база порівняння може бути використаний при оцінці рівня податкового навантаження банку.

Підсумовуючи вищесказане, під податковим навантаженням банку пропонуємо розуміти узагальнену характеристику впливу оподаткування на результати діяльності банку, що вказує на частку податкових платежів на користь держави (до бюджету та державних цільових фондів). На наш погляд, наведене визначення враховує як якісну, так і кількісну характеристику податкового навантаження (рис. 1.8).

следующая страница >>


izumzum.ru